Кропивницький апеляційнийсуд
№ провадження 11-сс/4809/40/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.01.2024 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.01.2023, якою щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.Вугледар Донецькоїобласті,громадянина України,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 ,фактично мешкаєза адресою: АДРЕСА_2 ,одруженого,має наутриманні малолітнюдитину 2022року народження,працюючого керівникомПП «НАФТОАГРОСЕРВІС»,раніше несудимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України, відмовлено у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в період доби з 20 год 00 хв по 06 год 00 хв наступного дня з 11.01.2024 по 11.03.2024 включно, з покладенням відповідних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
За участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
захисника адвоката ОСОБА_9 ,
підозрюваного - ОСОБА_7
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонногосуду Кіровоградськоїобластівід11.01.2024частково задоволено клопотання слідчого СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 , прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюпідозрюваному ОСОБА_7 та застосованодо ньогозапобіжний західу виглядідомашнього арештув періоддоби з20год 00хв по06год 00хв наступногодня з11.01.2024по 11.03.2024 включно.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Мотивуючи дану ухвалу, слідчий суддя зазначив про відсутність підстав для повного задоволення клопотання слідчого, проте встановлено підстави та необхідність для обрання до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, а саме у вигляді домашнього арешту.
В апеляційнійскарзі прокурору кримінальномупровадженні проситьскасувати ухвалусуду першоїінстанції та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування із можливістю внесення застави у розмірі 2 000 000 грн.
При цьому прокурор вважає, що вказана ухвала є необґрунтованою і невмотивованою з підстав невідповідності висновків суду, фактичним обставинам кримінального провадження, а тому підлягає скасуванню з наступних підстав.
Отже, прокурор важає, що застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний час доби у даному випадку є недостатнім, недоцільним та таким, що не зможе запобігти ризикам з метою запобігання яких його застосовують.
У даному випадку необхідно обрати саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, враховуючи злочин який вчинено підозрюваним, час та спосіб його вчинення, а також те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, яке відповідно примітки до ст. 45 КК України, відноситься до корупційних кримінальних правопорушень за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
При вирішенні даного питання поза увагою слідчого судді залишилось, що клопотання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вноситься саме з метою запобігти будь-яким спробам підозрюваного можливості незаконного випливу на свідків у кримінальному провадженні з метою зміни їх показань та уникнення кримінальної відповідальності за вчинене. Крім того, враховуючи міру покарання, прокурор вважає, що перебуваючи під більш м`яким запобіжним заходом підозрюваний матиме реальну можливість ухилення чи переховування від слідства та/або суду, а також матиме реальну можливість впливу на свідків у кримінальному правопорушенні з метою зміни наданих ними свідчень щоб уникнути покарання.
У справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищевказані обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у триманні підозрюваного під вартою.
До того ж, як зазначено у клопотанні і вивчено при його розгляді слідчим суддею, ОСОБА_7 має різні місця реєстрації та фактичного мешкання, оскільки місцем реєстрації останнього є адреса: АДРЕСА_1 , в той час, як під час розгляду клопотання під вартою ОСОБА_7 надав відомості про мешкання за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджує відсутність у підозрюваного постійного місця проживання та схильність до змін свого місця проживання.
За таких обставин прокурор вважає, що в даному випадку наявні підстави для застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_9 , які просили ухвалу суду залишити без зміни, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно дост. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинення інших кримінальних правопорушень. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно із ч. 1ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 , слідчий суддя дійшов висновку, щослідчим та прокуроромдоведено наявність ризиків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України і вважав недоведеним прокурором щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Проте, колегія суддів вважає, що слідчий суддя належним чином не врахував вимоги ст.ст. 177, 178, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, які передбачають мету та підстави застосування запобіжних заходів, обставини, що враховуються при їх обранні та визначають певну категорію осіб, до яких може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та передчасно прийшов до висновку про можливість обрання щодо підозрюваного ОСОБА_7 домашнього арешту на нічний період доби.
Як вбачаєтьсяз наданихматеріалів клопотання,обґрунтованість підозри ОСОБА_7 у вчиненніінкримінованого йомузлочину підтверджуєтьсянизкою доказів,наявних вкримінальному провадженні,зокрема: показаннями свідка ОСОБА_11 (а.м.к. 66-67); даними протоколів про проведення негласних (слідчих) розшукових дій (а.м.к. 71-77); постановою про визнання речовими доказами грошових коштів в сумі 215 000 гривень та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження (а.м.к. 81-84).
Колегія суддів зазначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Термін «обґрунтована підозра», згідно з практики Європейського суду з прав людини, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
Колегія суддів вважає, що долученими до матеріалів клопотання доказами, прокурором доведено поза розумним сумнівом наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 369КК України.
Тому,враховуючи вищенаведенийобсяг відомостейсудового провадження,колегія суддіввбачає,що вониоб`єктивно свідчатьпро те,що нацьому етапікримінального провадженняпотреби досудовогорозслідування,виправдовують такевтручання управа підозрюваного,як вжиттязапобіжних заходіву зв`язкуз наявністюсаме обґрунтованоїпідозри,а такожнаявності уматеріалах провадженнядоказів,які формуютьвнутрішнє переконанняпричетностісаме ОСОБА_7 до вчинення певних дій кримінального характеру.
Колегія суддівтакож погоджуєтьсяз доводамиапеляційної скаргипрокурора щодотого,що існуютьризики,передбачені ч.1ст.177КПК України,враховуючи тяжкістькримінального правопорушення,у якомупідозрюється ОСОБА_7 .
Колегія суддів вважає, що застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, враховуючи обставини даного кримінального провадження та встановлених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, не дивлячись на те, що підозрюваний ОСОБА_7 раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину та постійне місце проживання, де характеризується позитивно, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та вважає за необхідне застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
На переконання колегії суддів, наведені обставини, в достатній мірі підтверджують існування ризику можливих спроб переховування обвинуваченого від суду, в тому числі і з урахуванням позиції ЄСПЛ у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, в якій Суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від слідства.
Рішенням ЄСПЛ у справі «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання обвинуваченого під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
Так, відповідно до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавлення волі на строк від 4 до 8 років.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у даному випадку є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі ОСОБА_7 , який підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, а тому обраний слідчим суддею запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на нічний час доби, за вказаних обставин справи не зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків, а відтак не може вважатися необхідним і достатнім за даних обставин, оскільки не відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу, а дані про особу ОСОБА_7 не зменшують та не усувають наявність ризиків в цьому кримінальному провадженні.
Водночас, колегія суддів враховує і положення ч. 3 ст. 183 КПК України відповідно до якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно вимог ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.Розмір заставищодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Досліджуючи матеріали клопотання слідчого, обставини кримінального провадження та характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_7 , суд апеляційної інстанції приходить до переконання про те, що підозрюваному поряд з триманням під вартою необхідно визначити розмір застави, при цьому колегія суддів враховує те, що підозрюваний ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності та має на утриманні малолітню дитину.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за необхідне визначити розмір застави в межах вимог п. 1 ч. 5ст. 182 КПК України, а самеу розмірі 80 неоподаткованих прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Виходячи з вище викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до обґрунтованого переконання про те, що за наслідками апеляційного розгляду ухвалу слідчого судді слід скасувати з постановленням нової ухвали, якою клопотання слідчого про обрання підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково та застосувавши йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, разом з цим визначити підозрюваному заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який виходячи з обставин кримінального провадження буде достатнім та помірним для підозрюваного та зможе достатньою мірою гарантувати виконання останнім процесуальних обов`язків.
Керуючись ст.ст. 376, 177, 178, 183, 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11.01.2024, якою щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту в період доби з 20 год 00 хв по 06 год 00 хв наступного дня з 11.01.2024 по 11.03.2024 включно скасувати.
Клопотання слідчого СВОлександрійського РВПГУНП вКіровоградській області ОСОБА_10 прозастосування запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюстроком на60діб ОСОБА_7 задовольнити частково.
Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02.03.2024 включно, тобто в межах строку досудового розслідування.
Визначити ОСОБА_7 заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.
Застава може бути внесена на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а саме на депозитний рахунок Кропивницького апеляційного суду № UA928201720355299001000086310, код ЄДРПОУ: 42265404; МФО: 820172; банк одержувача: Держказначейська Служба України м. Київ; призначення платежу застава за підозрюваного ОСОБА_7 по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за за № 42023122030000158 від 05.12.2023.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_7 наступні обов`язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування зі свідками по справі;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Роз`яснити підозрюваному, що у разі не внесення визначеного даною ухвалою розміру застави протягом п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу, вважати щодо ОСОБА_7 обраний запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою.
Роз`яснити ОСОБА_7 , що відповідно до ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, за умови сплати застави, що у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, застава буде звернена в дохід держави, а слідчим суддею, судом буде вирішено питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4
З оригіналом згідно:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2
Суд | Кропивницький апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2024 |
Оприлюднено | 02.02.2024 |
Номер документу | 116691761 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів домашній арешт |
Кримінальне
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Стручкова Л. І.
Кримінальне
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Стручкова Л. І.
Кримінальне
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Стручкова Л. І.
Кримінальне
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Стручкова Л. І.
Кримінальне
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Стручкова Л. І.
Кримінальне
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Стручкова Л. І.
Кримінальне
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Стручкова Л. І.
Кримінальне
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області
Стручкова Л. І.
Кримінальне
Кропивницький апеляційний суд
Ремез П. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні