Ухвала

від 31.01.2024 по справі 930/1032/22

НЕМИРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 930/1032/22

Провадження №2/930/23/24

УХ ВА ЛА

31.01.2024 року м. Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Войницької Т.Є.

за участі секретаря судового засідання Вакар Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви представника відповідача Фермерського господарства «Лемешівка Агро» - адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни щодо компенсації Фермерському господарству «Лемешівка Агро» здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні судді Немирівського районного суду Вінницької області Войницької Т.Є. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Лаптєва Леонтія Артемовича, Фермерського господарства «Лемешівка Агро» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом витребування земельної ділянки.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 12.01.2024 задоволено заяву позивача ОСОБА_1 та позовну заяву до Фермерського господарства Лаптєва Леонтія Артемовича, Фермерського господарства «Лемешівка Агро» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом витребування земельної ділянки, залишено без розгляду.

18.01.2024 представниквідповідача Фермерського господарства «Лемешівка Агро» - адвокат Аваєва Н.В., звернулась до суду з заявоющодо компенсації Фермерському господарству «Лемешівка Агро» здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Лемешівка Агро судові витрати у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

У заяві про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача, представник відповідача зазначає, що позивач звернувся до суду із завідомо безпідставним та необґрунтованим позовом у зв`язку із тим, що: після припинення дії договору оренди землі, строк закінчення якого на думку представника відповідача 28.12.2021, який відраховується з дати реєстрації договору, а саме з 28.12.2011, позивач протягом одного місяця мав би надіслати орендарю лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору, а також, позивач не вчинив дій щодо припинення права оренди шляхом подання заяви до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію припинення прав оренди; позивач заявив позовні вимоги одночасно до двох відповідачів, при цьому не зазначив, хто із них і чим порушує його права; позовні вимоги не обґрунтовувались наявністю Додаткової угоди №2 щодо продовження дії договору оренди землі від 02.07.2011 і не можуть відноситись до предмету позову та мати правове значення у цій справі, однак позивач приєднав її до матеріалів справи, визначивши такою, що ним не підписувалася, але належних та допустимих доказів цього факту не надав, оскільки долучений позивачем до матеріалів справи експертний висновок свідчить про те, що судова почеркознавча експертиза Додаткової угоди №2 проведена не державною установою, що суперечить ЗУ «По судову експертизу» та оригінал висновку до матеріалів справи не приєднано. Також, ухвалою суду від 13.04.2023 судом визнано обов`язкову явку позивача в підготовче судове засідання, однак позивач жодного разу не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, що мало наслідок відкладення судових засідань. Представник відповідача вважає, що такі дії позивача, який мав би бути зацікавленим у розгляді справи, спрямовувались на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи. У зв`язку з розглядом справи відповідач поніс репутаційні та іміджеві втрати через дану справу, а також витрати на послуги адвоката. Враховуючи зазначені підстави, представник відповідача вважає, що дії позивача є необгрунтованими, що дає право відповідачу на компенсаціюйого витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та заяви, з`ясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Відповідно ч. 2 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно із ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи,покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Тобто ч. 2 ст.141ЦПК України передбачає вичерпний перелік судових рішень, на підставі яких здійснюється розподіл судових витрат.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відтак, в порядку визначеному ч. 5 ст.142 ЦПК України можуть бути компенсовані витрати, пов`язані з розглядом справи виключно, якщо відповідач доведе факт того, що вони настали внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до пункту 38 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», у разі залишення заяви без розгляду, відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому, саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованимКонституцією Українитає безумовним доступом до правосуддя, незалежно від обґрунтованості позову.

Позивач, звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 12.06.2020 у справі № 906/775/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Наявність порушених, не визнаних або оспорених прав позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, та визначення осіб, якими такі права були порушені, встановлюється судом за наслідками розгляду справи по суті на підставі наданих сторонами доказів.

Разом з тим, суд зазначає, що розгляд даної справи, станом на час подання заяви позивача про залишення позовної заяви без розгляду, відбувався на стадії підготовчого судового засідання, у зв`язку із чим суд не заслуховував пояснення сторін, не досліджував доказів, та не давав їм оцінку, що унеможливлює дійти висновку судом щодо обґрунтованості чи необґрунтованості позову.

Оскільки на дату подання позову до суду позивач ОСОБА_1 вважав порушеним своє право, суд не розцінює звернення позивача до суду за захистом своїх прав як необгрунтовані дії останнього, а тому підстави для покладення на позивача обов`язку компенсувати витрати, здійснені відповідачем ФГ «Лемешівка Агро» з цієї підстави, відсутні.

Також, подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду без викладення мотивів вчинення даної процесуальної дії, не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Крім того, представник позивача посилається на те, що ухвалою суду від 13.04.2023 судом визнано обов`язкову явку в підготовче судове засідання позивача ОСОБА_1 , однак останній жодного разу не з`явився, про поважність своєї неявки суд не повідомив, що мало наслідком відкладення судових засідань. Представник відповідача вважає, що такі дії позивача судом може бути оцінено судом як зловживання процесуальними правами у розумінні ст.44 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2ст. 44 ЦПК Українизалежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Отже, для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 13.04.2023 визнано обов`язкову явку в підготовче судове засідання позивача ОСОБА_1 . В наступні судові засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився. Причинами відкладення засідань були: 15.05.2023 за клопотанням представника відповідача адвоката Аваєвої Н.В. про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв`язку з її зайнятістю в іншому судовому засіданні ( долучено повістку про виклик до суду в кримінальному провадженні в Тячівський районний суд Закарпатської області на 15.05.2023 об 11:00 год.); 19.06.2023 у зв`язку з неявкою позивача ОСОБА_1 , представника позивача адвоката Примакової В.В., представника відповідача ФГ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ; 08.08.2023 за клопотанням представника відповідача ФГ ОСОБА_2 Соловйова Р.Г. про відкладення судового засідання у зв`язку з його відсутністю за сімейними обставинами; 13.09.2023 - за клопотанням представника відповідача ФГ ОСОБА_2 Соловйова Р.Г. про відкладення судового засідання у зв`язку з його відрядженням; 24.10.2023 за клопотанням представника позивача адвоката Примакової В.В. про відкладення розгляду справи у зв`язку з її відпусткою ( долучено довідку Ради адвокатів Вінницької області про знаходження у відпустці адвоката Примакової В.В. з 23.10.2023 по 03.11.2023); 05.12.2023 за клопотанням представника позивача адвоката Примакової В.В. про відкладення розгляду справи у зв`язку з її хворобою (долучено роздруківку електронного медичного висновку) та клопотанням представника відповідача ФГ ОСОБА_2 Соловйова Р.Г. про відкладення судового засідання у зв`язку з його відрядженням (долучено наказ від 04.12.2023 про направлення у відрядження ОСОБА_3 ).

Суд може вирішити питання про компенсацію витрат відповідача, пов`язаних із розглядом справи, якщо відповідач таку вимогу заявив і навів доводи щодо необґрунтованих дій позивача, які спричинили такі витрати. Необхідність понесення витрат має бути у причинному зв`язку із необгрунтованими діями позивача, внаслідок яких вони настали.

Необгрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Під зловживанням процесуальними правами розуміється особлива форма цивільного процесуального правопорушення, тобто умисні недобросовісні дії учасників цивільного процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав і здійснювані лише з видимістю реалізації таких прав, пов`язані з обманом відносно відомих обставин справи, в цілях обмеження можливості реалізації або порушення прав інших осіб, що беруть участь в справі, а також в цілях того, що перешкодило діяльності суду по правильному і своєчасному розгляду і вирішенню цивільної справи, - що породжує застосування заходів цивільного процесуального примусу.

Причини неявки позивача в засідання не визнавались судом як зловживання процесуальними правами у зв`язку із наявністю інших причин відкладення засідань, поважного віку позивача (73 роки), віддаленістю від суду місця його проживання (40 км.) за умов воєнного стану в країні. Заходи процесуального примусу до останнього не застосовувались.

Представник відповідача адвокат Аваєва Н.В. зазначає, що відповідач ФГ «Лемешівка Агро» поніс репутаційні та іміджеві втрати через дану справу, а також витрати на послуги адвоката, який брав участь у справі.

Представником відповідача не надано до суду жодних доказів, того, що через дану справу ФГ «Лемешівка Агро» понесло репутаційні та іміджеві втрати.

До того ж, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу виникли у відповідача не внаслідок необгрунтованих дій позивача, а в порядку реалізації відповідачем своїх процесуальних прав, зокрема, представництво адвокатом його інтересів у суді.

За таких обставин, при вирішенні питання щодо стягнення з позивача судових витрат, судом не встановлено наявність необґрунтованих, винних чи недобросовісних дій позивача, з огляду на що, суд не вбачає підстав для компенсації здійснених відповідачем ФГ «Лемешівка Агро» витрат, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача - адвоката Аваєвої Н.В. про стягнення витрат пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, належить відмовити.

Керуючись ст. ст.133,141,142, 260,261,352 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заявипредставника відповідача Фермерського господарства «Лемешівка Агро» - адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни щодо компенсації Фермерському господарству «Лемешівка Агро» здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача -відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали.

Суддя Т.Є. Войницька