Постанова

від 10.04.2024 по справі 930/1032/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 930/1032/22

Провадження № 22-ц/801/654/2024

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Войницька Т. Є.

Доповідач:Рибчинський В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 рокуСправа № 930/1032/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати

у цивільних справах:

судді-доповідача Рибчинського В.П.,

суддів Голоти Л.О., Копаничук С.Г.,

за участі секретаря судового засідання Луцишина О.П., представника відповідача адвоката АваєвоїН.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства«Лемешівка Агро»на ухвалуНемирівського районного суду Вінницької області від 31 січня 2024 року про відмову у задоволенні заяви відповідача щодо компенсації витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Лаптєва Леонтія Артемовича, Фермерського господарства "Лемешівка Агро" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом витребування земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

У провадженні Немирівського районного суду Вінницької області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Лаптєва Леонтія Артемовича, Фермерського господарства «Лемешівка Агро» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом витребування земельної ділянки.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 12.01.2024 задоволено заяву позивача ОСОБА_1 та позовну заяву до Фермерського господарства Лаптєва Леонтія Артемовича, Фермерського господарства «Лемешівка Агро» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом витребування земельної ділянки, залишено без розгляду.

18.01.2024 представниквідповідача Фермерського господарства «Лемешівка Агро» - адвокат Аваєва Н.В., звернулась до суду з заявоющодо компенсації Фермерському господарству «Лемешівка Агро» здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства «Лемешівка Агро судові витрати у розмірі 5000 грн.

У заяві про компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача, представник відповідача зазначила, що позивач звернувся до суду із завідомо безпідставним та необґрунтованим позовом у зв`язку із тим, що: після припинення дії договору оренди землі, строк закінчення якого на думку представника відповідача 28.12.2021, який відраховується з дати реєстрації договору, а саме з 28.12.2011, позивач протягом одного місяця мав би надіслати орендарю лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору, а також, позивач не вчинив дій щодо припинення права оренди шляхом подання заяви до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію припинення прав оренди; позивач заявив позовні вимоги одночасно до двох відповідачів, при цьому не зазначив, хто із них і чим порушує його права; позовні вимоги не обґрунтовувались наявністю Додаткової угоди №2 щодо продовження дії договору оренди землі від 02.07.2011 і не можуть відноситись до предмету позову та мати правове значення у цій справі, однак позивач приєднав її до матеріалів справи, визначивши такою, що ним не підписувалася, але належних та допустимих доказів цього факту не надав, оскільки долучений позивачем до матеріалів справи експертний висновок свідчить про те, що судова почеркознавча експертиза Додаткової угоди №2 проведена не державною установою, що суперечить ЗУ «По судову експертизу» та оригінал висновку до матеріалів справи не приєднано.

Також, ухвалою суду від 13.04.2023 судом визнано обов`язкову явку позивача в підготовче судове засідання, однак позивач жодного разу не з`явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, що мало наслідок відкладення судових засідань. Представник відповідача вважає, що такі дії позивача, який мав би бути зацікавленим у розгляді справи, спрямовувались на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи.

У зв`язку з розглядом справи відповідач поніс репутаційні та іміджеві втрати через дану справу, а також витрати на послуги адвоката. Враховуючи зазначені підстави, представник відповідача вважає, що дії позивача є необгрунтованими, що дає право відповідачу на компенсаціюйого витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 31.01.2024 року у задоволенні заявипредставника відповідача Фермерського господарства «Лемешівка Агро» - адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни щодо компенсації Фермерському господарству «Лемешівка Агро» здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача відмовлено.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, ФГ «Лемешівка Агро» через свого представника адвоката Аваєву Н.В.подало апеляційну скаргу, в якій, вважаючи її незаконною, поставновленою з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким заяву відповідача задовольнити у повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що, на думку скаржника, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позивач діяв недобросовісно шляхом пред`явлення заздалегідь необґрунтованого позову.

Вважає дії позивача щодо неодноразової неявки в судові засідання зловживанням процесуальними правами.

Також зазначає, що у зв`язку з поданням позивачем вказаного позову, від якого в подальшому останній відмовився, відповідач був змушений звернутись за правовою допомогою до адвоката з метою захисту своїх прав та інтересів, через що поніс грошові витрати. Разом з тим, звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні належні та достатні докази щодо понесення відповідачем витрат на правову допомогу.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з ч. 1-3,5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованими.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що судом не встановлено наявність необґрунтованих, винних чи недобросовісних дій позивача, з огляду на що, суд не вбачав підстав для компенсації здійснених відповідачем ФГ «Лемешівка Агро» витрат.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 5 ст. 142 ЦПК України визначено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу (ч. 6 ст. 142 ЦПК України).

Згідно з ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, зі змісту частини 5 статті 142 ЦПК України вбачається, що про залишення позову без розгляду у справі виноситься ухвала, в якій може бути вирішене питання про розподіл між сторонами судових витрат.

Таким чином, законодавець, гарантуючи особам право на звернення до суду за захистом та право на позов у вказаній редакції ЦПК України, передбачив компенсацію здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, лише у випадку необґрунтованих дій позивача.

Добросовісні дії позивача, спрямовані на захист його порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів не можна вважати необґрунтованими, оскільки вони вчинені при здійсненні конституційного права на судовий захист.

Таким чином, необхідною умовою для застосування частини 5 статті 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі є встановлення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій.

Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження, тощо.

При цьому для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач у такому випадку повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача, а суд встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується

Водночас, саме по собі звернення з позовом до суду не свідчить про необґрунтованість дій позивача, оскільки зазначене є диспозитивним правом позивача, яке передбачене процесуальним законодавством та Конституцією України і не містить таких обмежень.

Так, звертаючись із вказаною заявою, стороною відповідача не надано доказів на підтвердження своєї позиції щодо зловживання процесуальними права з боку позивача, а саме по собі пред`явлення позову, та подання заяви про залишення позову без розгляду, не можуть свідчити про необґрунтовані дії позивача, що, у свою чергу, дає підстави для висновку про відсутність передбачених законом підстав для стягнення із позивача на користь відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі саме з підстав зловживання своїми процесуальними правами.

Подання позивачем заяви про залишення позову без розгляду до початку розгляду справи по суті є їх правом, передбаченим процесуальним законом, а посилання відповідача на те, що подання позивачем до суду позовної заяви, від якої в подальшому останній відмовився є зловживанням процесуальними правами, носять суб`єктивний характер і не доведені жодними належними та допустимим доказами.

Разом з тим, як вбачається зі змісту позовної заяви, остання містить обґрунтування на підтвердження заявлених позивачем вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом витребування земельної ділянки.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин, за яких можна вважати дії позивача необґрунтованими та такими, що призвели до безпідставного понесення витрат відповідачем, так само матеріалами справи не підтверджується і зловживання позивачем своїми процесуальними правами.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що сам по собі факт залишення позовної заяви без розгляду без належного обґрунтування підстав є беззаперечним доводом необґрунтованості дій позивачає безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивач вчиняв дії щодо затягування розгляду справи, не заслуговують на увагу, оскільки причини неявки позивача в засідання не визнавались судом як зловживання процесуальними правами у зв`язку із наявністю інших причин відкладення засідань, зокрема за клопотаннями сторони відповідача.

У контексті наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального та процесуального права. Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, не встановлено.

Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Що стосується питання про розподіл судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

За подання апеляційної скарги ФГ «Лемешівка Агро» сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн.

При апеляційному оскарженні додаткових судових рішень, ухвалених відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, а саме: при ухваленні рішень, в яких суд, вирішивши питання про право, не вирішив питання про судові витрати, судовий збір не сплачується, оскільки розмір судового збору при поданні позову не залежить від вимоги щодо розміру та порядку розподілу судових витрат. Вказане питання не є самостійними позовними вимогами в розумінні ЦПК України і не входить до ціни позову, тому не підлягає оплаті окремо при зверненні до суду із відповідною заявою, передбаченою процесуальним законодавством, тобто не є об`єктом справляння судового збору.

Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі № 240/6150/18.

Таким чином, враховуючи, що за подання апеляційної скарги на додаткове рішення сплата судового збору не передбачена, колегія суддів доходить висновку про необхідність повернути ФГ «Лемешівка Агро» судовий збір.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства«Лемешівка Агро» залишити без задоволення.

Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 31 січня 2024 року про відмову у задоволенні заяви відповідача щодо компенсації витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, залишити без змін.

Повернути Фермерському господарству «Лемешівка Агро» 3028 грн судового збору, відповідно до платіжної інструкції№ 71від 26лютого2024року, отримувач коштів ГУК у Він. обл./м.Вінниця/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA478999980313101206080002856, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст судового рішення складено 10.04.2024 року.

Суддя-доповідач: В.П. Рибчинський

Судді: Л.О. Голота

С.Г. Копаничук