Постанова

від 24.01.2024 по справі 920/441/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2024 р. Справа№ 920/441/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Прокопенко О.В.

учасники справи:

від позивача: Утін К.Ю.

від відповідача: Бонтлаб В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ-ПАРТНЕР"

на рішення Господарського суду Сумської області від 27.10.2023

у справі №920/441/23 (суддя Котельницька В.Л.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНДЕСА УКРАЇНА"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ-ПАРТНЕР"

про стягнення 1503579,60 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФРАНДЕСА УКРАЇНА" звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" про стягнення 1503579,60 грн матеріальних збитків у розмірі 100% вартості товару, який неповернутий з відповідального зберігання.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 27.10.2023 у справі №920/441/23 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРАНДЕСА УКРАЇНА" 1503579,60 грн (один мільйон п`ятсот три тисячі п`ятсот сімдесят дев`ять грн 60 коп.) вартості товару, який не повернутий з відповідального зберігання за договором №2001 від 01.01.2020, та 22553,69 грн (двадцять дві тисячі п`ятсот п`ятдесят три грн 69 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Рішення мотивоване тим, що відповідач унаслідок невиконання умов укладеного між сторонами договору зберігання спричинив для позивача негативні наслідки у вигляді збитків у розмірі 1503579,60 грн, що становить 100% вартості неповернутого зі зберігання (втраченого) товару.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" подало апеляційну скаргу, в якій просило прийняти апеляційну скаргу ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" на рішення Господарського суду Сумської області від 27 жовтня 2023 року у справі №920/441/23, повний текст якого складено та підписано 07 листопада 2023 року, до розгляду; задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" на рішення Господарського суду Сумської області від 27 жовтня 2023 року у справі №920/441/23 повний текст якого складено та підписано 07 листопада 2023 року; скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 27 жовтня 2023 року у справі №920/441/23, повний текст якого складено та підписано 07 листопада 2023 року; прийняти нове рішення, котрим повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "ФРАНДЕСА УКРАЇНА" у задоволенні позовних вимог до ТОВ "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" про стягнення грошових коштів у розмірі 1 503 579, 60 гривень на підставі договору №2001 про надання послуг відповідального зберігання від 01 січня 2020 року.

Апеляційна скарга обґрунтована зокрема наступним. На думку апелянта місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги. Зокрема апелянт стверджує, що позивач, не дивлячись на висвітлення в позові тієї обставини, що товар, у вересні 2022 року на виконання законних вимог слідчого Подільського УП ГУНП у місті Києві Цимбалюком Мироном Дмитровичем, було вилучено у відповідача та передано на відповідальне зберігання іншій особі, не визначає правового механізму відновлення саме відповідачем його порушеного права із врахуванням Протоколу обшуку від 02 вересня 2022 року та актом прийому-передачі вилученого майна під час обшуку від 02 вересня 2022 року в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 42022102070000131 від 20 квітня 2022 року. Крім того, апелянт вважає, що із врахуванням розділу 7 договору №2001 про надання послуг відповідального зберігання від 01 січня 2020 року, беручи до уваги настання дійсних фактичних об`єктивних обставин, котрі виникли перед сторонами договору, має місце призупинення та/або тимчасове правомірне невиконання ТОВ «АГРОХІМ-ПАРТНЕР» відповідних зобов`язань згідно договору №2001 про надання послуг відповідального зберігання від 01 січня 2020 року. Також апелянт посилається на те, що за інформацією, отриманою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником ТОВ «ФРАНДЕСА УКРАЇНА» є громадянин Республіки Білорусь, який володіє 100% його статутного капіталу; ТОВ «ФРАНДЕСА УКРАЇНА» має бути відомо, що Республіка Білорусь підтримує рф , яка здійснює збройну агресію проти України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" на рішення Господарського суду Сумської області від 27.10.2023 у справі №920/441/23, розгляд апеляційної скарги призначено на 24.01.2024.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 01.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Франдеса Україна» (поклажодавець,) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрохім-Партнер» (зберігач) укладено договір послуг відповідального зберігання.

Відповідно до п. 1.1 договору у порядку та на умовах, визначених цим договором, поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності поклажодавця, а саме - засоби захисту рослин (товар), з подальшим поверненням об`єкту зберігання поклажодавцю без зміни його якісних або кількісних характеристик. Приймання на зберігання товару відбувається за актом приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками після фактичного прийняття.

Пунктом 1.2 договору установлено, що найменування, вартість, асортимент та кількість продукції визначаються у актах приймання-передачі, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару.

Згідно з п. 2.1.9 договору зберігач зобов`язується протягом одного календарного дня з моменту отримання відповідної вимоги (або рівноцінного документа) поклажодавця, повернути йому або уповноваженій особі (яка повинна мати належне документальне посвідчення своїх повноважень на здійснення вищевказаних дій) товар, який був переданий на зберігання згідно актів приймання-передачі товару. Днем пред`явлення поклажодавцем вимоги про повернення товару вважається дата отримання вимоги зберігачем, яка зазначається останнім у відмітці про отримання такої вимоги або збільшена на сім календарних днів дата, яка зазначається оператором поштового зв`язку на документі про прийняття поштового відправлення на ім`я зберігача за адресою, яка вказана в цьому договорі.

Відповідно до п. 2.1.14 договору зберігач не має права передавати товар третім особам без дозволу поклажодавця.

Пунктом 2.1.15 договору визначено, що зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві товар, якісні показники якого повинні бути не гірші за показники товару під час його передачі зберігачу на зберігання.

Згідно з п. 3.1 договору зберігач несе повну матеріальну відповідальністю за збереження прийнятого на відповідальне зберігання товару, з моменту його одержання від поклажодавця до моменту його повернення поклажедавцеві.

Відповідно до п. 3.3 договору у випадку втрати, виявлення нестачі, пошкодження товару, що переданий на відповідальне зберігання, зберігач зобов`язаний сплатити поклажодавцю 100% (сто відсотків) вартості втраченого або пошкодженого товару, оплатити витрати, понесені поклажодавцем по доставці такого товару на склад відповідального зберігання, а також відшкодувати всі збитки, понесені поклажодавцем унаслідок втрати, нестачі або пошкодження товару.

Якщо унаслідок пошкодження товару його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цього товару і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.

Зберігач повинен сплатити вартість товару, оплатити транспортні витрати та відшкодувати збитки у термін 3 (трьох) днів з моменту виявлення втрати, нестачі або пошкодження товару.

Пунктом 3.4 договору установлено, що у випадку неповернення товару поклажодавцеві за першою вимогою, товар вважається втраченим та днем втрати товару вважається другий календарний день від дня пред`явлення поклажодавцем вимоги про повернення товару з зберігання, якщо таке повернення зберігачем не здійснене. У разі неповернення товару поклажодавцеві за першою вимогою, зберігач повинен виплатити поклажодавцеві неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неповернутого своєчасно товару за кожний день затримки.

Відповідно до п.7.1 договору сторона звільняється від визначеної цим договором та (або) чинним в Україні законодавством відповідальності за повне чи часткове порушення договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося унаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчено у визначеному цим договором порядку. Настання форс-мажорних обставин має бути засвідчене відповідними документами Торгово-Промислової Палати України. Сторона, що посилається на форс-мажорні обставини протягом 5 (п`яти) календарних днів надсилає іншій стороні лист та документ ТПП України. Сторона, яка постраждала від форс-мажорних обставин, і своєчасно не повідомила про це, не може посилатися на неї, хіба що сила цієї обставини перешкоджала відправленню такого повідомлення.

Згідно з п. 7.2 договору під форс-мажорними обставинами у цьому договорі розуміються непереборна сила.

Пунктом 7.2.1 договору визначено, що під непереборною силою у цьому договорі розуміються будь-які надзвичайні події зовнішнього щодо сторін характеру, які виникають без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій турботливості та обачності відвернути (уникнути), включаючи (але е обмежуючись) стихійні явища природного характеру (землетруси, повені, урагани), лиха біологічного, техногенного та антропогенного походження (вибухи, пожежі, масові епідемії, епізоотії тощо), обставини суспільного життя (війна, воєнні дії, блокади, прояви тероризму, бойкоти (окрім персоналу сторін)), а також видання заборонних або обмежуючих нормативних актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, інші законні або незаконні заборонні чи обмежуючі заходи названих органів, які унеможливлюють виконання сторонами цього договору або тимчасово перешкоджають такому виконанню. У разі введення на території України (або в окремій місцевості де знаходиться зберігач) воєнного стану, зберігач зобов`язується протягом 12 годин здійснити за свій рахунок повернення поклажодавцю всіх матеріальних цінностей, які знаходиться на відповідальному зберіганні.

Відповідно до п. 7.2.2 договору не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

Згідно з п. 7.3 договору сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов`язана невідкладно із урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв`язку та характеру існуючих перешкод повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цього договору.

Якщо форс-мажорні обставини та (або) їх наслідки тимчасово перешкоджають виконанню цього договору, то виконання цього договору зупиняється на строк, протягом якого воно є неможливим (п. 7.4 договору).

Відповідно до п. 7.5 договору якщо у зв`язку із форс-мажорними обставинами та (або) їх наслідками виконання цього договору є тимчасово неможливим і така неможливість триває протягом 90 (дев`яносто) календарних днів і не виявляє ознак припинення, будь-яка сторона має право ініціювати припинення дії цього договору шляхом укладення відповідної угоди.

Пунктом 8.1 та 8.2 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Строк дії договору закінчується 31 грудня 2020 року, в частині зобов`язань зберігача по збереженню товару договір діє до моменту фактичного прийняття товару поклажодавцем, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання сторонами свої зобов`язань.

До договору сторонами підписано додаткові угоди, що є його невід`ємними частинами.

10.11.2020 сторонами було підписано додаткову угоду №3 до договору, відповідно до п.1 якої сторони дійшли згоди про продовження дії договору, у зв`язку з чим погодили нову редакцію п. 8.2 договору: « 8.2. Строк дії Договору закінчується « 31» грудня 2021 року. В частині зобов`язань Зберігача по збереженню Товару Договір діє до моменту фактичного прийняття Товару Поклажодавцем, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання Сторонами свої зобов`язань.».

06.12.2021 між поклажодавцем та зберігачем підписано додаткову угоду №4, відповідно до п.1 якої в т.ч.: сторони дійшли до взаємної згоди викласти пункт 8.2 розділу 8 «Дія договору» договору в наступній редакції: « 8.2. Строк дії Договору закінчується « 31» грудня 2022 року. В частині зобов`язань Зберігача по збереженню Товару Договір діє до моменту фактичного прийняття Товару Поклажодавцем, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання Сторонами свої зобов`язань.».

На виконання умов договору між сторонами спору підписані акти приймання-передачі на відповідальне зберігання засобів захисту рослин, за якими поклажодавцем передано, а зберігачем прийнято на відповідальне зберігання відповідні засоби захисту рослин, а саме:

- за актом від 27.05.2020 №11 переданий Сатурн, МД (Нікосульфурон, 40 г/л) в кількості 720 літр, за ціною 334,50 грн/літр без ПДВ, загальною вартістю 289008,00 грн;

- за актом від 29.07.2020 №17 переданий Азимут, КЕ (Тебуконазол, 125 г/л+ триадимефон) в кількості 1440 літр, за ціною 536,10 грн/літр без ПДВ, загальною вартістю 926380,80 грн;

- за актом від 30.03.2022 №55 переданий Азимут, КЕ (Тебуконазол, 125 г/л+ триадимефон, 100г/д) в кількості 2000 літр, за ціною 556,50 грн/літр без ПДВ, загальною вартістю 1335600,00 грн, а також Ріпіус, КС (метазахлор, 400г/л) в кількості 750 літр, ціною 468,60 грн/літр без ПДВ, загальною вартістю 421740,00 грн.

02.09.2022 за актом прийому-передачі майна вилученого під час обшуку 02.09.2022 за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 12-А, слідчий СВ Подільського УП ГУ НП у м.Києві лейтенант поліції Цимбалюк Мирон Дмитрович передав завідувачу складу ТОВ «Агрохім -партнер» (код 38397547) Соболю Тарасу Миколайовичу на відповідальне зберігання майно ТОВ «Франдеса» (вироблене в РБ), яке вилучене під час обшуку 02.09.2022 в складському приміщені ТОВ «Агрохім-партнер» за адресою: м. Тернопіль, вул. Поліська, 12-А, а саме: пестицид «Азимут» загальним об`ємом 2180 л, в тарі по 10 л; пестицид «Екстрабіт» загальним об`ємом 10 л, в тарі по 10 л; пестицид «Ксиор» загальним об`ємом 46 л, в тарі по 1 л; пестицид «Сатурн» загальним об`ємом 130 л, в тарі по 10 л; пестицид «Скат» загальним об`ємом 2710 л, в тарі по 10 л; пестицид «Таймень» загальним об`ємом 10 л, в тарі по 10 л.

14.09.2022 відповідно до розпорядження позивача №34 про відвантаження товару зі складу ТОВ «Агрохім-Партнер» доручено відповідачу відвантажити позивачу 14.09.2022-15.09.2022 наступний товар: Азимут, КЕ, в кількості 2180 л та Сатурн, МД, в кількості 130л.

15.09.2022 позивач звернувся до СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві з клопотанням, в якому просив надати інформацію, на підставі якого процесуального документа в межах кримінального провадження №42022102070000131 від 20.04.2022 були вилучені матеріальні цінності, які належать ТОВ «Франдеса Україна» на правах власності, а саме: «Азимут, КЕ» - у кількості 2 180 л.; «Сатурн, МД» - у кількості 130 л (товар), а також повідомити, чи накладено арешт на вищезазначений товар.

14.10.2022 Подільське управління поліції у м. Києві ГУ НПУ надіслало позивачу листа №12699/125/53/03-2022, за яким зазначило, що 19.09.2022 за вхідним 6634 до Подільського УП ГУНП у м. Києві надійшло клопотання ТОВ «Франдеса Україна» у межах кримінального провадження №42022102070000131 від 20.04.2022. Чинним КПК України передбачено вичерпний перелік підстав та осіб, що мають право на ознайомлення із матеріалами кримінального провадження. ТОВ «Франдеса Україна» не має процесуального статусу у кримінальному провадженні №42022102070000131 від 20.04.2022, і у зв`язку з чим ознайомлення із запитуваними процесуальними документами не є можливим.

06.04.2023 відповідно до розпорядження позивача №01 про відвантаження товару зі складу ТОВ «Агрохім-Партнер» доручено відповідачу відвантажити позивачу 06.04.2023-07.04.2023 наступний товар: Азимут, КЕ, в кількості 2180 л та Сатурн, МД, в кількості 130л.

Спір у даній справі виник на підставі того, що позивач не отримав від відповідача з відповідального зберігання в повному обсязі товар, зазначений в розпорядженнях про повернення товару, та вважає, що відповідач свої договірні зобов`язання в частині повернення позивачу товару з відповідального зберігання належним чином не виконав.

Судом установлено, що відповідно до посвідки на постійне проживання №ІН095190, виданої 20.01.2016 органом 8001 на підставі 03/01 ОСОБА_1 (засновник позивача), 18,03,1983, громадянство Білорусь, має місцепроживання в Україні за адресою: м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 75, кв. 144.

Позивачем здійснено розрахунок вартості товару, який не було повернуто з відповідального зберігання. Згідно актів приймання - передачі на відповідальне зберігання, які належним чином підписані та завірені печатками сторін, вартість товарів по найменуванню становить:

- «Азимут, КЕ», який не повернуто з зберігання у кількості 2180 л.:

Згідно акту прийняття на зберігання №17 від 29.07.20 вартість «Азимут, КЕ» становить 536,10грн без ПДВ за 1 л.

Згідно вищезазначеного акту у відповідача на зберіганні залишилось 180л.

Згідно акту прийняття на зберігання №55 від 30.03.22 вартість «Азимут,КЕ» становить 556,50 грн без ПДВ за 1 л.

Згідно вищезазначеного акту у відповідача на зберіганні залишилось 2000л.

Таким чином, вартість «Азимут, КЕ» по акту прийняття на зберігання №17 від 29.07.20 становить: 180 л * 536,10 грн без ПДВ * 20% ПДВ = 115797,60 грн з ПДВ. Згідно акту прийняття на зберігання №55 від 30.03.22 вартість «Азимут, КЕ» становить: 2000л * 556,50 грн без ПДВ * 20% ПДВ = 1335600 грн з ПДВ.

Загальна вартість товару «Азимут, КЕ», який не повернуто відповідачем у кількості 2180л становить: 115797,60 грн з ПДВ + 1335600 грн з ПДВ = 1451397,60 грн з ПДВ.

- «Сатурн, МД», який не повернуто з зберігання у кількості 130л:

Згідно акту прийняття на зберігання №11 від 27.05.20 вартість «Сатурн, МД» становить 334,50 грн без ПДВ за 1 л.

Згідно вищезазначеного акту у відповідача на зберіганні залишилось 130л.

Таким чином, вартість «Сатурн, МД» по акту прийняття на зберігання №11 від 27.05.20 становить: 130л * 334,50 грн без ПДВ * 20% ПДВ = 52182,00 грн з ПДВ.

Загальна вартість Товару «Сатурн, МД», який не повернуто відповідачем у кількості 130л становить: 52182 грн з ПДВ.

Як передбачено статтею 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов`язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 938 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний зберігати річ протягом строку, установленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання у договорі зберігання не встановлений і не може бути визначений виходячи з його умов, зберігач зобов`язаний зберігати річ до пред`явлення поклажодавцем вимоги про її повернення.

Відповідно до ст. 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі. Якщо зберігання здійснюється безоплатно, зберігач зобов`язаний піклуватися про річ, як про свою власну.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 949 Цивільного кодексу України зберігач зобов`язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Статтею 953 Цивільного кодексу України передбачено, що зберігач зобов`язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі встановлена статтею 950 Цивільного кодексу України, згідно з частиною 1 якої за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Межі відповідальності зберігача перед поклажодавцем за неналежне виконання своїх обов`язків установлено статтею 951 Цивільного кодексу України, відповідно до змісту якої збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Як зазначено вище, у п. 3.3 договору передбачено, що у випадку втрати, виявлення нестачі, пошкодження товару, що переданий на відповідальне зберігання, зберігач зобов`язаний сплатити поклажодавцю 100% вартості втраченого або пошкодженого товару, оплатити витрати, понесені поклажодавцем по доставці такого товару на склад відповідального зберігання, а також відшкодувати всі збитки, понесені поклажодавцем унаслідок втрати, нестачі або пошкодження товару. Зберігач повинен сплатити вартість товару, оплатити транспортні витрати та відшкодувати збитки у термін 3 (трьох) днів з моменту виявлення втрати, нестачі або пошкодження товару. Відповідно до умов п.3.4 договору у випадку неповернення товару поклажодавцю за першою вимогою, товар вважається втраченим, та днем втрати товару вважається другий календарний день від дня пред`явлення вимоги про повернення.

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (пені).

Згідно з частиною 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Відповідно до статті 20 Господарського кодексу України кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно - господарських санкцій; застосування адміністративно - господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на наявність форс-мажорних обставини та зазначає, що розділом 7 спірного договору сторони погодили певний механізм звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором, якщо це виявилося наслідком дії форс-мажорних обставин. Апелянтом не було подано суду доказів засвідчення у визначеному договором порядку настання форс-мажорних обставин.

Щодо твердження апелянта про наявність певних фінансових заборон, встановлених положеннями п. 15 постанови НБУ №18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», якими зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів рф/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними, власниками яких є резиденти рф/Республіки Білорусь, та посиланнями відповідача на дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , відповідно до яких засновником позивача є громадянин Республіки Білорусь, який володіє 100% статного капіталу - ОСОБА_1 , країна громадянства : Білорусь, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , розмір частки засновника:150000 грн.

Судом установлено, що єдиним засновником (учасником) Товариства, який володіє 100% статутного капіталу Товариства є ОСОБА_2 який має постійне місцепроживання в Україні за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується наданим відповідачем до відзиву Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 24.04.23, а також Посвідкою на постійне проживання № ІН095190, виданою 20.01.16 органом 8001, що унеможливлює застосування обмежень, встановлених постановою НБУ №18 від 24.02.2022.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що відповідач унаслідок невиконання умов укладеного між сторонами договору зберігання спричинив для позивача негативні наслідки у вигляді збитків у розмірі 1503579,60 грн, що становить 100 % вартості неповернутого зі зберігання (втраченого) товару.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ-ПАРТНЕР", у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду Сумської області від 27.10.2023 у справі №920/441/23, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду Сумської області від 27.10.2023 у справі №920/441/23 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ-ПАРТНЕР" на рішення Господарського суду Сумської області від 27.10.2023 у справі №920/441/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 27.10.2023 у справі №920/441/23 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМ-ПАРТНЕР"

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 01.02.2024.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран