Постанова

від 15.01.2024 по справі 910/14815/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2024 р. Справа№ 910/14815/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Польчен А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 15.01.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК"

на рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2023 (повний текст рішення підписано 21.08.2023)

у справі № 910/14815/22 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Курапрокс-Дентал"

до Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК"

про визнання правочину недійсним,-

В судовому засіданні 15.01.2024 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.05.2023 по справі № 910/14815/22 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним односторонній правочин, вчинений Акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" щодо розірвання Договорів про надання банківських послуг № 814798/4720884 від 15.06.2022, № 814793/4720887 від 15.06.2022, № 814804/4720894 від 15.06.2022, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Курапрокс-Дентал".

Стягнуто з Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Курапрокс-Дентал" судовий збір в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 29.08.2023 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Короткий зміст позовних вимог

ТОВ "Курапрокс-Дентал" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до АТ "Креді Агріколь Банк", у якій просить:

- визнати недійсним односторонній правочин, вчинений АТ «Креді Агріколь Банк», щодо розірвання договорів про надання банківських послуг № 814798/4720884 від 15.06.2022, № 814793/4720887 від 15.06.2022, №814804/4720894 від 15.06.2022, укладених з ТОВ «Курапрокс-Дентал»;

- заборонити АТ «Креді Агріколь Банк» видалити фразу «Відмова ст. 15 ЗУ про ПВК/ФТ» з повідомлень про відмову про зарахування коштів на рахунки позивача, відкриті згідно договорів про надання банківських послуг № 814798/4720884 від 15.06.2022, № 814793/4720887 від 15.06.2022, № 814804/4720894 від 15.06.2022.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.05.2023 по справі № 910/14815/22 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсним односторонній правочин, вчинений Акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" щодо розірвання Договорів про надання банківських послуг № 814798/4720884 від 15.06.2022, № 814793/4720887 від 15.06.2022, № 814804/4720894 від 15.06.2022, укладених з Товариством з обмеженою відповідальністю "Курапрокс-Дентал".

Стягнуто з Акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Курапрокс-Дентал" судовий збір в сумі 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

При частковому задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що:

- у матеріалах справи відсутнє рішення Банку щодо встановлення неприйнятно високого ризику за результатами переоцінки ризику ТОВ «Курапрокс-Дентал»;

- Банком не доведено наявності підстав для встановлення позивачу неприйнятно високого ризику, що у розумінні чинного законодавства управнювало б Банк на припинення (розірвання) договірних відносин з клієнтом в односторонньому порядку;

- враховуючи, що одностороння відмова відповідача від договорів про надання банківських послуг, укладених з позивачем, є незаконною з огляду на недоведеність підстав для встановлення відповідного рівня ризику клієнту, то односторонній правочин щодо розірвання цих договорів відповідно до вимог ст.ст. 203, 215 ЦК України підлягає визнанню судом недійсним;

- заявлена позивачем вимога про заборону АТ «Креді Агріколь Банк» видаляти фразу «Відмова ст. 15 ЗУ про ПВК/ФТ» з повідомлень про відмову про зарахування коштів на рахунки позивача, відкриті згідно договорів про надання банківських послуг № 814798/4720884 від 15.06.2022, № 814793/4720887 від 15.06.2022, № 814804/4720894 від 15.06.2022, не здатна забезпечити поновлення порушеного права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, що свідчить про її неефективність як способу захисту, а тому є підставою для відмови в позові в цій частині.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Відповідач не погоджується з рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2023 по справі № 910/14815/22, вважає рішення незаконним і необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», а також Положенню про здійснення банками фінансового моніторингу, що затверджене постановою НБУ №65 від 19.05.2020, з огляду на наступне:

- позивач не підтвердив джерела походження готівкових коштів, внесених від кінцевого бенефіціарного власника позивача для формування статутного капіталу у розмірі 700 000,00 грн., позивачем надано фінансову звітність фірми «Укрінвестприлад», де ОСОБА_1 є засновником, інших документів, підтверджуючих фінансові можливості та походження коштів кінцевого бенефіціарного власника позивача, позивачем не надано;

- банки, як суб`єкти первинного фінансового моніторингу роблять свої висновки у відповідності до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» саме ґрунтуючись на припущеннях та власних судженнях, оскільки банки не наділені повноваженнями інших державних органів, які можуть отримати будь-яку інформацію відносно будь-якої особи, з огляду на що, посилання суду першої інстанції на те, що доводи скаржника про встановлення неприйнятно високого ризику відносно позивача є лише суб`єктивними судженнями та припущеннями, є таким, що суперечить змісту п.46 ст.1, п.39 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та фактично самому принципу та сутності даного Закону;

- невірним є посилання суду першої інстанції, що у матеріалах справи відсутнє рішення банку щодо встановлення неприйнятно високого ризику, оскільки самим же позивачем надано до матеріалів справи повідомлення скаржника від 19.09.2022 №13638-16-357 про встановлення неприйнятно високого ризику та розірвання договірних відносин;

- оскільки ТОВ «Курапрокс Україна» та позивач мають звівзвучну назву, однаковий основний вид діяльності, одного постачальника - Curaden, використовують один сайт та здійснюють діяльність в одному магазині, позивач був зареєстрований (створений) 03.06.2022 у той час, коли відносно ТОВ «Курапрокс Україна» проводилось досудове слідство СБУ, то у скаржника цілком обґрунтовано виникла підозра, що позивач - є компанією-оболонкою ТОВ «Курапрокс Україна», фактично діяльність «Курапрокс Україна» була переведена на новостворену у червні 2022 року компанію ТОВ "Курапрокс-Дентал" з можливим використанням номінального власника, а тому, правомірно встановлено неприйнятно високий ризик у відносинах із позивачем, що стало підставою для припинення ділових відносин.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача заперечує проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, зазначає, що апелянт не надав доказів щодо виявленої ним негативної інформації про КБВ позивача, більше того, твердження, що виявлена апелянтом негативна інформація та твердження, що така інформація стосується саме КБВ позивача ОСОБА_1., спростовується витягом з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості», який був наданий позивачем на запит апелянта, а також долучений до відповіді на відзив; вказує, що не заперечує, що державна реєстрація ТОВ "Курапрокс-Дентал" могла бути здійснена під час проведення досудового слідства СБУ відносно ТОВ «Курапрокс Україна», однак ця обставина не може вважатися такою, яка могла б доводити твердження апелянта про те, що між позивачем і ТОВ «Курапрокс Україна» є який-небудь зв`язок; посилається на те, що не може підтвердити чи спростувати твердження апелянта про те, що КБВ ТОВ «Курапрокс Україна» є громадянка рф і що ця юридична особа може мати причетність до фінансування тероризму та ДРГ на території України, а також те, що у позивача та ТОВ «Курапрокс Україна» є один постачальник - швейцарська компанія Curaden AG; звертає увагу, що оскільки позивач є офіційним імпортером та виключним дистриб`ютором товарів Curaden AG, було прийнято рішення використати у найменуванні компанії позначення торгової марки Curaprox для кращої впізнаваності серед українських споживачів та роздрібних постачальників, та демонстрації наявності офіційних відносин з Curaden AG для, зокрема, підтвердження наявності офіційних ділових відносин з виробником, що є загальноприйнятою діловою практикою; вважає, що виявлена апелянтом негативна інформація щодо КБВ позивача стосується однофамільців ОСОБА_1 ; стверджує, що власником вебсайту curaprox.ua є Curaden AG, яка і має контроль над змістом вебсайту, наявність такої інформації може лише свідчити, що між ТОВ «Курапрокс Україна» і Curaden AG могли бути певні договірні відносини, що не може бути підставою для тверджень про зв`язок між позивачем та ТОВ «Курапрокс Україна», а тим більше доказом наявності такого зв`язку; зауважує, що апелянт не надав позивачу примірний перелік документів для підтвердження походження коштів, з огляду на що, незрозуміло чому надана позивачем інформація не приймається апелянтом до уваги; зазначає, що апелянтом упущено положення ст.11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», згідно якої у разі виникнення підозри банк зобов`язаний здійснювати заходи належної перевірки; вважає, що повідомлення скаржника від 19.09.2022 №13638-16-357 про встановлення неприйнятно високого ризику та розірвання договірних відносин не може братися до уваги як підтвердження аргументу апелянта, оскільки зазначене повідомлення і рішення щодо встановлення неприйнятно високого ризику є різними документами, оскільки перше є тільки інформацією для клієнта банку про припинення з ним ділових відносин, а останнє є документом, яким фактично і припиняються ділові відносини з банком.

Одночасно у відзиві на апеляційну скаргу позивачем заявлено клопотання про визнання обґрунтованими причини пропуску строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та поновлення строку для подання відзиву.

У судовому засіданні 27.11.2023 судовою колегією визнано обґрунтованим означене клопотання позивача, про що відображено в протоколі судового засідання №2186980 від 27.11.2023.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи №910/14815/22.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" на рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/14815/22.

12.10.2023 матеріали справи №910/14815/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" на рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2023 у справі №910/14815/22; призначено до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" на рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2023 у справі №910/14815/22 на 27.11.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2023 оголошено перерву у справі №910/14815/22 на 15.01.2024.

Явка представників сторін

В судовому засіданні апеляційної інстанції 15.01.2024 представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, прийняте у справі рішення суду позивач просив залишити без змін.

В судовому засіданні 15.01.2024 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції, 15.06.2022 між АТ "Креді Агріколь Банк" (банк) та ТОВ "Курапрокс-Дентал" (клієнт) були укладені договори про надання банківських послуг №814798/4720884, № 814793/4720887, № 814804/4720894, за якими банком були відкриті рахунки клієнту для ведення господарської діяльності.

За змістом вказаних договорів під банківською послугою розуміються всі та/або будь-яка з послуг/дій Банку, яка замовлена Клієнтом та надається Банком Клієнту, на підставі договору, Правил комплексного банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які є публічною та невід`ємною частиною цього договору, та заяви про надання банківських послуг, відповідно до умов чинного законодавства України, до яких, зокрема, але не виключно належить: відкриття та обслуговування поточного рахунку у національній та іноземній валютах; та/або відкриття та обслуговування поточних та вкладних рахунків у національній та іноземних валютах.

19.09.2022 позивач отримав від відповідача повідомлення № 13638-16-357 від 19.09.2022 про прийняте рішення щодо розірвання договорів про надання банківських послуг №814798/4720884, №814793/4720887, №814804/4720894 від 15.06.2022 і закриття рахунків з 20.09.2022 на підставі ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", а саме: у зв`язку із встановленням клієнту неприйнятно високого рівня ризику.

05.10.2022 з метою встановлення причин прийнятого відповідачем рішення про припинення ділових відносин, представник позивача звернувся до Банку з адвокатським запитом, у якому просив надати належним чином завірену копію рішення про встановлення ТОВ «Курапрокс-Дентал» неприйнятно високого рівня ризику; інформацію про критерії, на підставі яких ТОВ «Курапрокс-Дентал» було встановлено неприйнятно високий рівень ризику, із зазначенням, з яких причин ТОВ «Курапрокс-Дентал» їм не відповідає.

У відповідь (вих. № 16200/1284 від 14.10.2022) на вказаний запит Банк повідомив про неможливість надання запитуваних відомостей, позаяк зазначена інформація є таємницею фінансового моніторингу.

Позивач вважає, що рішення Банку про розірвання в односторонньому порядку договорів № 814798/4720884, № 814793/4720887, № 814804/4720894 від 15.06.2022 та закриття рахунків є незаконним і безпідставним, а тому просить суд:

- визнати недійсним односторонній правочин, вчинений АТ «Креді Агріколь Банк», щодо розірвання договорів про надання банківських послуг № 814798/4720884 від 15.06.2022, № 814793/4720887 від 15.06.2022, №814804/4720894 від 15.06.2022, укладених з ТОВ «Курапрокс-Дентал»;

- заборонити АТ «Креді Агріколь Банк» видалити фразу «Відмова ст. 15 ЗУ про ПВК/ФТ» з повідомлень про відмову про зарахування коштів на рахунки позивача, відкриті згідно договорів про надання банківських послуг № 814798/4720884 від 15.06.2022, № 814793/4720887 від 15.06.2022, №814804/4720894 від 15.06.2022.

Заперечуючи проти позову, відповідач, серед іншого, наполягає на правомірності встановлення позивачу неприйнятно високого рівня ризику, виходячи з самостійно встановлених Банком, як суб`єктом первинного фінансового моніторингу, додаткових критеріїв оцінки ризиків згідно з Програмою управління ризиком легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення в АТ «Креді Агріколь Банк», затвердженою рішенням Правління відповідача від 18.09.2020 № 62. З огляду на що, відповідач стверджує про наявність правових підстав для припинення ділових відносин з позивачем шляхом розірвання Банком в односторонньому порядку договорів про надання банківських послуг, укладених з Товариством, а тому вважає, що заявлені останнім позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Спір у справі стосується питання правомірності розірвання відповідачем договорів про надання банківських послуг в односторонньому порядку.

За загальним правилом, встановленим ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У силу приписів ч. 4 ст. 1075 ЦК України банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі, зокрема, наявності підстав, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення". Залишок грошових коштів на рахунку клієнта повертається клієнту.

Так, згідно преамбули Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" останній спрямований на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки шляхом визначення правового механізму запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

За змістом пункту 1 частини другої статті 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) банки є суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Відповідно до п.34 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» належна перевірка - заходи, що включають:

- ідентифікацію та верифікацію клієнта (його представника);

- встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта або його відсутності, у тому числі отримання структури власності з метою її розуміння, та даних, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника, та вжиття заходів з верифікації його особи (за наявності);

- встановлення (розуміння) мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;

- проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у суб`єкта первинного фінансового моніторингу інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов`язаних з фінансовими операціями);

- забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» залежно від рівня ризику проведення фінансової операції належна перевірка клієнта здійснюється також у разі проведення ним кількох фінансових операцій, що можуть бути пов`язані між собою, на загальну суму, що дорівнює або перевищує суму, визначену частиною першою статті 20 цього Закону.

Відповідно до частини шостої статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов`язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб`єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.

За приписами ст.20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» фінансові операції є пороговими, якщо сума, на яку здійснюється кожна із них, дорівнює чи перевищує 400 тисяч гривень (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, банківських металах, інших активах, еквівалентну за офіційним курсом гривні до іноземних валют і банківських металів 400 тисяч гривень на момент проведення фінансової операції (для суб`єктів господарювання, які проводять лотереї та/або азартні ігри, - 55 тисяч гривень), за наявності однієї або більше таких ознак:

- зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б одна із сторін - учасників фінансової операції має відповідну реєстрацію, місце проживання чи місцезнаходження в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення (в тому числі дипломатичне представництво, посольство, консульство такої іноземної держави), або однією із сторін - учасників фінансової операції є особа, яка має рахунок у банку, зареєстрованому в зазначеній державі (юрисдикції);

- фінансові операції політично значущих осіб, членів їх сім`ї та/або осіб, пов`язаних з політично значущими особами;

- фінансові операції із переказу коштів за кордон (в тому числі до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон);

- фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).

Товариством з обмеженою відповідальністю "Курапрокс-Дентал" до позовної заяви додано інвойс №1515998 від 20.07.2022 на суму 104997,48 євро, виставлений Curaden позивачу, з терміном оплати до 18.10.2022.

З огляду на наведені приписи Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», з урахуванням того, що фінансова операція на суму 104997,48 євро є пороговою у розумінні ст.20 вказаного Закону, колегія суддів зазначає, що відповідач зобов`язаний був здійснювати належну перевірку позивача.

Пунктом 39 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» визначено, що неприйнятно високий ризик - максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб`єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 7 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, зокрема, пов`язані з його клієнтами, географічним розташуванням держави реєстрації клієнта або установи, через яку він здійснює передачу (отримання) активів, видом товарів та послуг, що клієнт отримує від суб`єкта первинного фінансового моніторингу, способом надання (отримання) послуг. Ризик-орієнтований підхід має бути пропорційний характеру та масштабу діяльності суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

Застосування ризик-орієнтованого підходу здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми документами з питань фінансового моніторингу суб`єкта первинного фінансового моніторингу, з урахуванням рекомендацій відповідних суб`єктів державного фінансового моніторингу, які згідно із цим Законом виконують функції державного регулювання і нагляду за такими суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний здійснювати оцінку/переоцінку ризиків, у тому числі притаманних його діяльності, документувати їх результати, а також підтримувати в актуальному стані інформацію щодо оцінки ризиків, притаманних його діяльності (ризик-профіль суб`єкта первинного фінансового моніторингу), та ризику своїх клієнтів таким чином, щоб бути здатним продемонструвати своє розуміння ризиків, що становлять для нього такі клієнти (ризик-профіль клієнтів).

Критерії ризиків визначаються суб`єктом первинного фінансового моніторингу самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, встановлених відповідно:

Національним банком України - для суб`єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких Національний банк України відповідно до статті 18 цього Закону виконує функції державного регулювання і нагляду;

центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, - для інших суб`єктів первинного фінансового моніторингу.

При визначенні критеріїв ризиків суб`єкт первинного фінансового моніторингу повинен враховувати типологічні дослідження у сфері запобігання та протидії, підготовлені спеціально уповноваженим органом та оприлюднені ним на своєму веб-сайті, результати національної оцінки ризиків, а також рекомендації суб`єктів державного фінансового моніторингу.

У силу частини 6 наведеної норми (у відповідній редакції) суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі:

неможливості виконувати визначені цим Законом обов`язки або мінімізувати виявлені ризики, пов`язані з таким клієнтом або фінансовою операцією;

наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною;

застосування до них спеціальних економічних або інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до закону України «Про санкції».

Згідно п.4 Розділу 2 Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, затверджених наказом Міністерства фінансів України №584 від 08.07.2016, чинні на час виникнення та існування спірних правовідносин, суб`єкт зобов`язаний встановити рівень ризику «високий» стосовно клієнтів, які підпадають під критерії, визначені у додатку 1 до цих Критеріїв, а також в інших випадках, визначених у вимогах та рекомендаціях суб`єкта державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта.

Суб`єкти розробляють власні критерії ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення з урахуванням цих Критеріїв, вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта, та особливостей діяльності суб`єкта (п.3 Розділу 1 Критеріїв).

За змістом п.1 розділу 6 Критеріїв суб`єкт самостійно може визначати додаткові критерії ризику для фінансових операцій з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта.

У разі виявлення суб`єктом фінансової операції, яка може мати ризик легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення, суб`єкт вживає всіх необхідних заходів для з`ясування, чи підлягає така фінансова операція внутрішньому фінансовому моніторингу.

Суб`єкт самостійно визначає, які критерії ризику (крім критеріїв, передбачених Законом, нормативно-правовими актами відповідного суб`єкта державного фінансового моніторингу) використовуються ним під час встановлення ділових (договірних) відносин, а які - у процесі подальшого обслуговування клієнтів з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб`єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб`єкта.

Так, відповідачем було розроблено Програму управління ризиком легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення в АТ "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК", затверджена рішенням Правління №62 від 18.09.2020, відповідно до п.17 додатку №1 до вказаної Програми неприйнятно високий рівень встановлюється для клієнтів в управлінській структурі власності клієнта є елемент номінального управління/власності.

Загальні вимоги щодо виконання банками законодавства України з питань фінансового моніторингу встановлені Положенням про здійснення банками фінансового моніторингу, затверджених постановою правління НБУ №65 від 19.05.2020 (далі - Положення).

Пунктами 34-37 Положення передбачено, що Банк зобов`язаний у своїй діяльності застосовувати ризик-орієнтований підхід, що має бути пропорційним характеру та масштабу діяльності банку.

Ризик-орієнтований підхід має застосовуватися банком на безперервній основі та забезпечувати виявлення, ідентифікацію, оцінку всіх наявних та потенційних ризиків ВК/ФТ, притаманних діяльності банку (ризик-профілю банку) та його клієнтам, а також передбачати своєчасне розроблення заходів з управління ризиками ВК/ФТ, їх мінімізації.

Банк документує процес застосування ризик-орієнтованого підходу таким чином, щоб бути здатним продемонструвати його суть (зокрема те, у чому полягає різниця в підходах), прийняті банком рішення під час його застосування та обґрунтованість таких рішень.

Банк, застосовуючи ризик-орієнтований підхід, має утримуватися від необґрунтованого застосування де-рискінгу. Зазначений підхід протирічить ризик-орієнтованому підходу та не сприяє фінансовій інклюзії.

Згідно п.п. 45-46 Положення критерії ризиків визначаються банком самостійно з урахуванням критеріїв ризиків, установлених Національним банком у додатку 19 до цього Положення, типологічних досліджень СУО, результатів національної оцінки ризиків, а також рекомендацій Національного банку.

Банк визначає пріоритетність/значущість розроблених критеріїв ризику, враховуючи можливі наслідки/вплив таких ризиків, та встановлює їм відповідну питому вагу для здійснення подальшої оцінки рівня ризику.

Відповідно до п. 55 Положення шкала для класифікації рівнів ризику ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) обов`язково має містити високий та неприйнятно високий (підкатегорія високого ризику, який є максимально високим ризиком, що не може бути прийнятий банком) рівні ризику.

Пунктом 61 Положення унормовано, що банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених частиною шостою статті 7 Закону про ПВК/ФТ, в інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ, а також щодо:

1) клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів;

2) клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями-оболонками.

Згідно п.1 Додатку №12 до Положення «Порядок відмови банку від встановлення (підтримання) ділових відносин / проведення фінансової операції» Банк зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку / відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону про ПВК/ФТ.

Відповідно до пп. 3, 5 п. 8 Додатку №12 до Положення Банк має визначити у внутрішніх документах банку з питань ПВК/ФТ порядок відмови в передбачених Законом про ПВК/ФТ випадках від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) або проведення фінансової операції, що також має містити:

3) складання висновку з чітким зазначенням підстав відмови в підтриманні ділових відносин із клієнтом (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини 15 статті Закону про ПВК/ФТ) у кожному випадку;

5) порядок інформування клієнта про відмову в установленні (підтриманні) із ним ділових відносин з обов`язковим зазначенням дати відмови та відповідних підстав відмови, визначених статтею 15 Закону про ПВК/ФТ (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини цієї статті).

За умов п.5 додатку №19 до Положення критеріями ризику, що можуть свідчити про те, що клієнт є компанією-оболонкою, зокрема, є таке:

- наявність інформації про відкриті кримінальні провадження з розслідування злочинів у сфері господарської діяльності щодо власника істотної участі/контролера або юридичної особи, її керівників та/або представників;

- наявність інформації про вплив та координацію дій третіми особами на прийняття рішень КБВ стосовно господарської діяльності юридичної особи.

Банк стверджує, що неприйнятно високий рівень ризику позивачу був присвоєний, виходячи з таких критеріїв:

1. в управлінській структурі або структурі власності клієнта є елемент номінального управління/власності (п. 17 додатку № 1 до Програми управління ризиком легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення в АТ «Креді Агріколь Банк», затвердженої рішенням Правління відповідача від 18.09.2020 № 62, пп. 4. П. 4 Додатку № 19 до Положення № 65);

2. наявність інформації про відкриті кримінальні провадження з розслідування злочинів у сфері господарської діяльності щодо власника істотної участі/контролера або юридичної особи, її засновників та/або представників (абз. 6 пп. 1 п. 5 Додатку № 19 до Проложення № 65);

3. наявність інформації про вплив та координацію дій третіми особами на прийняття рішень КБВ стосовно господарської діяльності юридичної особи (абз. 7 пп. 1 п. 5 Додатку № 19 до Положення № 65).

Відповідачем до матеріалів справи були надані такі документи:

- витяг з Програми управління ризиком легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення в АТ «Креді Агріколь Банк», затвердженої рішенням Правління відповідача від 18.09.2020 № 62 та додатку № 1 до неї;

- запит НБУ від 07.07.2022 № 20-0006/46671 стосовно надання інформації по зверненню ТОВ «Курапрокс Україна» щодо проблем у взаємовідносинах з АТ «Креді Агріколь Банк»;

- запит СБУ від 05.05.2022 № 30/1/3-2341 про надання інформації про операції за банківським рахунком, зокрема, НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Курапрокс Україна» (код ЄДРПОУ 43466789), як суб`єкту господарювання, діяльність якого могла бути спрямована на ухилення від сплати податків та подальшу легалізацію отриманих доходів з метою фінансування тероризму та диверсійно-розвідувальних груп на території України, у т.ч. із використанням держав (територій), що віднесені КМУ до переліку офшорних зон;

- копія звіту з порталу Чеко відносно ТОВ «Курапрокс Україна»;

- скріншоти з сайту curaprox.ua.

Як стверджує Банк, вищевказані запити НБУ та СБУ слугували підставами для проведення належної перевірки, у той час як встановлені в ході останньої співзвучність найменувань позивача - ТОВ «Курапрокс-Дентал», з найменуванням ТОВ «Курапрокс Україна»; однаковий основний вид діяльності позивача та ТОВ «Курапрокс Україна»; один і той же постачальник - Curaden AG; використання товариствами одного веб-сайту і здійснення діяльності в одному магазині, а також наявність «у відкритих джерелах негативної інформації про КБВ позивача ОСОБА_1 (справи щодо комунальних боргів, грабіж, незаконне виробництво наркотичних засобів)» та реєстрація позивача 03.06.2022, тобто коли відносно ТОВ «Курапрокс Україна» проводилося досудове слідство СБУ, у своїй сукупності викликали цілком обґрунтовану підозру Банку про те, що позивач є компанією-оболонкою ТОВ «Курапрокс Україна» з можливим використанням номінального власника; на запит відповідача підтвердити джерела походження готівкових коштів, внесених від КБВ для формування статутного капіталу у розмірі 700 000,00 грн., позивачем надано фінансову звітність фірми «Укрінвестприлад», де ОСОБА_1 є засновником, інших документів, підтверджуючих фінансові можливості КБВ не надано; КБВ ТОВ «Курапрокс Україна» є ОСОБА_2 , яка є громадянкою рф.

Пунктом 15 постанови НБУ №18 від 24.02.2022 «Про боротьбу банківської системи в період запровадження воєнного стану» передбачено обов`язок банків зупинити здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками резидентів Російської Федерації/Республіки Білорусь, за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти Російської Федерації/Республіки Білорусь.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка/відмовитися від проведення фінансової операції у разі, зокрема, встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.

Суб`єкт первинного фінансового моніторингу має право відмовитися від проведення підозрілої фінансової операції.

У випадках, передбачених цією частиною, суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний протягом одного робочого дня, але не пізніше наступного робочого дня з дня відмови, повідомити спеціально уповноваженому органу про спроби проведення фінансових операцій та про осіб, які мають або мали намір відкрити рахунок/встановити ділові відносини та/або провести фінансові операції або з якими розірвано ділові відносини (закрито рахунок) на підставі цієї статті, а також про проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів, які надійшли на рахунок такого клієнта, та про фінансові операції, в проведенні яких було відмовлено.

Пунктом 14.4 Правил комплексного банківського обслуговування юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців унормовано, що Банк має право розірвати Договір та закрити рахунки Клієнта, припинити надання Банківських послуг Клієнту в разі настання будь-якої з обставин, які є підставою для розірвання Договору відповідно до статті 1075 Цивільного кодексу України, а також у випадках, передбачених Законодавством з питань фінансового моніторингу (зокрема, але не виключно, визначених в п. 13.2.3 цих Правил). В разі розірвання Договору за ініціативою Банку на підставі цього пункту Правил Банк закриває всі рахунки Клієнта, відкриті відповідно до цього Договору, припиняє ділові відносини в дату, зазначену ним у відповідному повідомленні Клієнту про розірвання Договору та перераховує залишок коштів на будь-який відомий Банку рахунок Клієнта або обліковувати такі кошти на окремому рахунку Банку на умовах, визначених Тарифами Банку, та повернути їх Клієнту на його вимогу при зверненні до Банку, якщо інше не передбачено Договором.

Колегія суддів зазначає, що норми вищезазначених законів не обмежують право банку на односторонню відмову від договору з клієнтом в разі настання визначених ними обставин, а право банку на відмову від встановлення (підтримання) договірних відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику.

За таких обставин, з огляду на встановлену наявність у банку права на односторонню відмову від договору про надання банківських послуг у відповідності до норм Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", підстави вважати односторонній правочин, вчинений АТ «Креді Агріколь Банк», щодо розірвання договорів про надання банківських послуг № 814798/4720884 від 15.06.2022, № 814793/4720887 від 15.06.2022, №814804/4720894 від 15.06.2022, укладених з ТОВ «Курапрокс-Дентал» таким, що вчинений з порушенням норм чинного законодавства України, відсутні.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків та, в разі задоволення позовних вимог, зазначати в судовому рішенні в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до ст. ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні обставини, які обґрунтовують його вимоги або заперечення.

З огляду на викладене, помилковими є висновки суду першої інстанції про недоведеність Банком наявності підстав для встановлення позивачу неприйнятно високого ризику, що у розумінні чинного законодавства управнювало б Банк на припинення (розірвання) договірних відносин з клієнтом в односторонньому порядку.

Позивачем не доведено суду належними засобами доказування, що оспорюваний ним правочин суперечить закону.

Оскільки наявні підстави для відмови у задоволенні позову в частині визнання недійсним одностороннього правочину, вчиненого АТ «Креді Агріколь Банк», щодо розірвання договорів про надання банківських послуг № 814798/4720884 від 15.06.2022, № 814793/4720887 від 15.06.2022, №814804/4720894 від 15.06.2022, укладених з ТОВ «Курапрокс-Дентал», на що суд першої інстанції не звернув уваги, позовна вимога про заборону АТ «Креді Агріколь Банк» видалити фразу «Відмова ст. 15 ЗУ про ПВК/ФТ» з повідомлень про відмову про зарахування коштів на рахунки позивача, відкриті згідно договорів про надання банківських послуг № 814798/4720884 від 15.06.2022, № 814793/4720887 від 15.06.2022, № 814804/4720894 від 15.06.2022 також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною.

Твердження позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, відхиляються колегією суддів, оскільки спростовуються встановленими обставинами та матеріалами справи.

Місцевий господарський суд не звернув уваги на всі обставини справи, а тому дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Твердження позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Частиною 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення судом першої інстанції ухвалено при не з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим на підставі п.п. 1-4 ч.1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку з підстав, наведених у даній постанові, з відмовою у задоволенні позову.

У відповідності до ст.129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" на рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2023 у справі № 910/14815/22 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 15.05.2023 у справі № 910/14815/22 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Курапрокс-Дентал» (вулиця Металістів, будинок 20 Т, місто Київ, 03057, ідентифікаційний код 44693823) на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (вулиця Пушкінська, будинок 42/4, місто Київ, 01024, ідентифікаційний код 14361575) 7443,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду м. Києва видати наказ.

6. Матеріали справи №910/14815/22 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 01.02.2024.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська