Постанова

від 31.01.2024 по справі 142/460/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 142/460/22

Провадження № 22-ц/801/193/2024

Категорія: 62

Головуючий у суді 1-ї інстанції Нестерук В. В.

Доповідач:Голота Л. О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 рокуСправа № 142/460/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді - Голоти Л.О. (суддя-доповідач),

суддів Медвецького С. К., Рибчинського В. П.,

за участю секретаря судового засідання Різник Д. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 справу за позовом ОСОБА_1 до Піщанської селищної ради Вінницької області про встановлення факту, яке має юридичне значення, визнання права власності на майно, яке входить до складу спадщини,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 31.10.2023 року, ухвалене у складі судді Нестерук В. В. в приміщенні суду в смт. Піщанка, -

в ст ан о в и в :

1.11.2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом (вх. № 2520) до Піщанської селищної ради Вінницької області про встановлення факту, яке має юридичне значення, визнання права власності на майно, яке входить до складу спадщини, в якому, виходячи з положень статей 1270, 1297 ЦК України, статті 315 ЦПК України, просила :

- встановити факт, який має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є дядьком позивача по лінії матері ОСОБА_4 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- визнати право власності ОСОБА_1 на майно та майнові права, які входять до складу спадщини, які відкрилась після смерті дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до складу якої входить : земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,4472 га, кадастровий номер 0523283400:01:001:0174, вартістю 35788,77 грн, розташована в межах Піщанської селищної ради, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 365687, виданого 11.04.2007 року, та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,6088 га, кадастровий номер 0523283400:01:002:0500, вартістю 39008,72 грн, розташована в межах Піщанської селищної ради, що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 365688, виданого 11.04.2007 року, внаслідок спадкування за законом.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що після смерті її дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , і який до дня смерті мешкав за адресою: с. Козлівка Піщанського району Вінницької області, залишилась спадщина.

ОСОБА_3 був рідним братом її матері ОСОБА_5 , а тому відповідно положень ст. 1265 Цивільного кодексу України, вона являється спадкоємцем п`ятої черги на його майно, оскільки крім неї спадкоємців вказаної спадщини не залишилось. При зверненні до Піщанської районної державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину позивач отримала відмову в оформленні спадщини, якою її повідомили, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом не вбачається можливим, оскільки нею не надано рішення суду на підтвердження родинних відносин або проживання однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини, а тому позивач звернулась до суду з даним позовом.

Рішенням Піщанськогорайонного судуВінницької областівід 31.10.2023року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу (вх. № 3377/23 від 29.11.2023 року), в якій, посилаючись на неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати в частині визнання права власності на майно та майнові права, яке входить до складу спадщини, та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в цій частині.

Основними доводамиапеляційної скаргиє те,що суд першої інстанції маючи належні та допустимі докази безпідставно відмовив у встановленні юридичного факту, що має юридичне значення, встановлення якого необхідне для реалізації права на спадкування.

Судом першої інстанції не з`ясовано мотивів відмови нотаріусом позивачу в прийнятті спадщини, адже нотаріусом відмовлено не з підстав пропуску строку на прийняття спадщини, передбаченого статтею 1270 ЦК України, а через відсутність доказів родинних відносин, фактично доказів того, що позивач є спадкоємцем п`ятої черги спадкування після смерті ОСОБА_3 ..

Поза увагою суду першої інстанції залишено те, що позивач є спадкоємцем п`ятої черги спадкування, спадщину перед позивачем мала прийняти її мати ОСОБА_6 спадкоємець другої черги, проте вона приймати спадщину відмовилась. Статтею 1273 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України. Частиною другою статті 1270 ЦК України передбачено, що якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців. Прийняття позивачем спадщини після смерті дядька ОСОБА_3 залежить від неприйняття спадщини ОСОБА_6 (сестрою спадкодавця та матір`ю позивача).

У строк встановлений судом відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судовому засіданні ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи. /а. с. 181 зворот/.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

Згідно зстаттею 263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України.

У справі встановлено наступні обставини.

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_7 зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 25.09.1983 року, про що зроблено запис № 22. Після заключення шлюбу прізвище дружини ОСОБА_9 . /а. с. 13/.

Відповідно до копії свідоцтва про народження № НОМЕР_1 батьками ОСОБА_10 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_7 (батько) та ОСОБА_6 (мати) /а. с. 7/.

На аркуші справи 8 знаходиться копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , відповідно до якого ОСОБА_11 та ОСОБА_10 зареєстрували шлюбу 29.06.2007 року, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 05. Прізвище дружини після реєстрації ОСОБА_12 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 15.09.2008 року ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками зазначено ОСОБА_13 (батько) та ОСОБА_14 (мати), про що в Книзі реєстрації народжень 12.03.1974 року зроблено відповідний актовий запис за № 09 /а. с. 9/.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його батьками зазначено ОСОБА_13 (батько) та ОСОБА_14 (мати), про що в Книзі реєстрації народжень 12.03.1974 року зроблено відповідний актовий запис за № 09 /а. с. 10/.

На аркуші справи 12 знаходиться копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_8 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 , її батьками зазначено ОСОБА_13 (батько) та ОСОБА_14 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Козлівка Піщанського району Вінницької області помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 /а. с. 11/.

Відповідно до відомостей зазначених в довідці Піщанської селищної ради Вінницької області № 646 від 23.08.2018 року ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 /а. с. 18, а. с. 132/.

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 365687 виданого ОСОБА_3 , який проживає в с. Чорномин Піщанського району, останній відповідно до розпорядження Піщанської районної державної адміністрації від 24.11.2006 року № 331 являється власником земельної ділянки площею 1,4472 га у межах згідно з планом з кадастровим номером 0523283400:01:001:0174, яка розташована на території Чорноминської сільської ради Піщанського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а. с. 14/.

Згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого 22.09.2022 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0523283400:01:001:0174 складає 35788,77 грн. /а. с. 15/

Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 365688 виданого ОСОБА_3 , який проживає в с. Чорномин Піщанського району, останній відповідно до розпорядження Піщанської районної державної адміністрації від 24.11.2006 року № 331 являється власником земельної ділянки площею 1,6088 га у межах згідно з планом з кадастровим номером 0523283400:01:002:0500, яка розташована на території Чорноминської сільської ради Піщанського району Вінницької області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /а. с. 16/.

Згідно витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, сформованого 22.09.2022 року нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0523283400:01:002:0500 складає 39008,72 грн /а. с. 17/.

На аркуші справи 19 знаходиться заява ОСОБА_6 від 22.12.2020 року, адресована відповідному органу за призначенням, посвідчена приватним нотаріусом Піщанського районного нотаріального округу Вінницької області Дорошенко Н. І., про те, що спадкове майно після смерті ОСОБА_3 вона не приймала і на нього не претендує. Не заперечує, щоб свідоцтво про право на спадщину за законом отримала його племінниця, ОСОБА_1

7.10.2022 року державним нотаріусом Піщанської державної нотаріальної контори Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шигидою І. В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, яка відкрилася після смерті її дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 через неподання документів, які підтверджують споріднення між спадкодавцем та спадкоємцем /а. с. 20/.

Відповідно до Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 2.02.2023 року в Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо ОСОБА_3 /а. с. 71, 134/.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 2.02.2023 року та від 27.05.2023 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в реєстрі відсутня інформація /а. с. 72, 133/.

На аркуші справи 93 знаходиться відповідь Піщанської селищної ради № 487 від 17.03.2023 року згідно погосподарського обліку за 2016-2020 роки, по господарська книги № 2, особовий рахунок НОМЕР_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) був зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджує факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на день його смерті.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 27.05.2023 року № 72625237 заведена спадкова справа № 18/2023 Піщанською державною нотаріальною конторою /а. с. 110, 135/.

На аркуші справи знаходиться копія спадкової справи 126-135, згідно якої 27.05.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Піщанської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 /а. с. 128/.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки не доведено факт прийняття позивачкою спадщини, підстав для задоволення вимог про визнання права власності на майно, яке входить до складу спадщини немає. Також враховано, що оскільки до суду ОСОБА_1 звернулася в позовному провадженні, відсутні і підстави для окремого/самостійного задоволення вимог про встановлення факту родинних відносин, наявність яких підтверджена належними та допустимими доказами .

Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог зроблено за повного з`ясування обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

Щодо вимог про визнання права власності на майно, яке входить до складу спадщини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з статтею 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до статті 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (стаття 1222 ЦК України).

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 нього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення (стаття 1265 ЦК України).

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга - це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18).

Системне тлумачення положень статей 1258, 1259 та інших положень книги 6ЦК Українидозволяє стверджувати про необхідність розмежовувати такі правові конструкції як «одержання права на спадкування наступною чергою» (частина другастатті 1258 ЦК України) та «зміну суб`єктного складу осіб, які набувають право на спадкування за законом». «Одержання права на спадкування наступною чергою» (частина другастатті 1258 ЦК України) стосується другої - п`ятої черг і пов`язується із такими негативними юридичними фактами як: відсутність спадкоємців попередньої черги; усунення спадкоємців попередньої черги від права на спадкування; неприйняття спадкоємцями попередньої черги спадщини; відмова від прийняття спадщини (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18).

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (частина третястатті 1268 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина першастатті 1270 ЦК України).

Початок перебіг строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою. При визначенні кінцевого дня строку слід ураховувати, що правила частини п`ятоїстатті 254 ЦК Українипоширюються на будь-які сфери цивільно-правового регулювання і стосуються будь-яких суб`єктів цивільних правовідносин. Тому коли останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (див. постанову постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19 (провадження № 61-7013св20).

Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців (частина другастатті 1270 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 рокупо справі № 554/356/21 зроблено правовий висновок про те, що тлумачення вказаної норми свідчить, що:

участині другійстатті 1270 ЦК Українизаконодавець встановив спеціальний строк для прийняття спадщини у три місяці; спеціальний строк для прийняття спадщини у три місяці пов`язується з двома обставини, що залежать від волі інших спадкоємців:неприйняття спадщини; відмова від прийняття спадщини; спадкоємець вважається таким, що не прийняв спадщину, тільки у разі, якщо він протягом шести місяців, тобто строку, встановленого для прийняття спадщини, не подав заяву про її прийняття. ВЦК Українине вимагається від спадкоємця вчинення якихось дій та подання заяв, щоб визнати його таким, що не прийняв спадщину; у разі неприйняття спадщини спеціальний тримісячний строк починає перебіг з наступного дня після спливу загального строку у шість місяців; не є порушенням приватного закону і подання заяви про прийняття спадщини від спадкоємця наступної черги до початку перебігу спеціального тримісячного строку.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина першастатті 1269 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина першастатті 1272 ЦК України).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третястатті 1272 ЦК України).

Як свідчить тлумачення частини третьоїстатті 1272 ЦК Українидо поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272ЦК Українипро встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував своє право на прийняття спадщини через, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

У справі встановлено, що ОСОБА_6 (мати позивача та сестра ОСОБА_3 ) спадкоємець другої групи за законом після смерті ОСОБА_3 не зверталась протягом шести місяців (частина перша статті 1270 ЦК України) з дня відкриття спадщини до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Після закінчення шестимісячного строку (з 25.10.2016 року по 25.04.2017 року) для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебіг спеціального строкуу три місяці, відповідно до частини другоїстатті 1270 ЦК України, почався 26.04.2017 року (з наступного дня після спливу загального строку у шість місяців) і сплинув 26.07.2017 року відповідно.

Тобто, у цей період (26.04.2017 року - 26.07.2017 року) ОСОБА_1 як спадкоємець п`ятої черги за законом після смерті ОСОБА_3 (її дядька) могла подати заяву про прийняття спадщини.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовної вимоги про визнання права власності на спадкове майно зробив обґрунтований висновок про те, що факт прийняття спадкоємцем п`ятої черги ОСОБА_1 спадщини, яка відкрилася після смерті її дядька ОСОБА_3 не знайшов свого підтвердження під час судового розгляду, оскільки ОСОБА_1 вимоги статей 1269, 1270 ЦК України не виконала та не звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом (частиною другою статті 1270 ЦК України) спеціальний тримісячний строк, а також постійно не проживала із спадкодавцем на день його смерті, тобто ОСОБА_1 є такою, що не прийняла спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 ..

Суд першої інстанції правовірна також зазначив про те, що заява ОСОБА_6 від 22.12.2020 року, справжність підпису в якій посвідчено приватним нотаріусом Піщанського районного нотаріального округу, не може бути розцінена як заява про відмову від прийняття спадщини після смерті її брата ОСОБА_3 /а. с. 19/, оскільки не містить доказів подання її нотаріусу у строки визначені частиною першою статті 1273 ЦК України, відповідно до якої відмова від спадщини може бути здійснена тількипротягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована та проживає в АДРЕСА_2 , а спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Козлівка Піщанського районну Вінницької області.

Позивачем не надано суду доказів, що вона у спеціальний тримісячний строк, встановлений частиною другою статтею 1270 ЦК України зверталась до нотаріуса, як спадкоємець п`ятої черги за законом після смерті свого дядька ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини.

Посилання ОСОБА_1 на те, що відповідно до відповіді Піщанської селищної ради № 487 від 17.03.2023 року згідно погосподарського обліку за 2016-2020 роки, погосподарської книги № 2, особовий рахунок НОМЕР_7 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) був зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджує факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на день його смерті, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги, оскільки зазначена відповідь суперечить іншим наявним у справі доказам, зокрема довідці Чорноминськоїсільської радиПіщанського районуВінницької області№ 646від 23.08.2018року, відповідно до якої ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 /а. с. 18, а. с. 132/, а також копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 від 28.10.2016 року, згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Козлівка Піщанського району Вінницької області помер ОСОБА_3 /а. с. 11/.

Даних обставин, встановлених судом першої інстанції позивач в апеляційній скарзі не спростовує.

За таких обставин, позивачем не доведено відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, що вона прийняла спадщину в порядку частини третьоїстатті 1268ЦК України після смерті ОСОБА_3 ..

27.05.2023 року ОСОБА_1 звернулася до Піщанської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 /а. с. 128/.

Позивачем не надано суду доказів прийняття Піщанською державною нотаріальною конторою рішення за її заявою від 27.05.2023 року.

Аргументи ОСОБА_1 про те, що 7.10.2022 року державним нотаріусом Піщанської державної нотаріальної контори Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Шигидою І. В. було винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, яка відкрилася після смерті її дядька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 через неподання документів, які підтверджують споріднення між спадкодавцем та спадкоємцем /а. с. 20/, а не з підстав пропуску строку встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд апеляційної інстанції не вважає такими, що спростовують правильні висновки суду першої інстанції, оскільки саме на суд покладено обов`язок встановити обґрунтованість та доведеність позовних вимог, на які посилається сторона.

Належних доказів на підтвердження факту спільного проживання позивача та її дядька ОСОБА_3 на час відкриття спадщини позивачем суду не надано.

Зважаючи на викладене, висновок суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про визнання власності на спадкове майно є законним та обгрунтованим.

Суд першої інстанції зробивши обґрунтований висновок про відмову у задоволенні позивних вимог ОСОБА_1 , помилково зазначив про те, що ОСОБА_1 мала право прийняти спадщину у шестимісячний строк від дня відкриття спадщини, не врахувавши положення частини другоїстатті 1270 ЦК України, проте зазначене порушення не призвело до неправильного вирішення справи та не є підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, яка по суті вирішена правильно.

Рішення суду в частині встановлення факту, що має юридичне значення апелянтом не оскаржується, тому в цій частині рішення суду першої інстанції не переглядається.

Щодо визнання позову відповідачем суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

У справі містяться заяви селищного голови Піщанської селищної ради від 4.05.2023 року № 701 про визнання позовних вимог /а. с. 102/.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (частина четвертастатті 206 ЦПК України).

Отже, визнання позову відповідачем може бути підставою для задоволення позову за сукупності умов: визнання усіма учасниками справи обставин, що мають значення для вирішення спору та не підлягають доказуванню відповідно до частини першоїстатті 82 ЦПК України;відсутності в суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин; якщо таке визнання відповідачем позову не суперечить закону та/або непорушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Суд першої інстанції правомірно зазначив про те, що визнання відповідачем позовних вимог суперечить вимогам закону, з огляду на встановлені у справі обставини, а тому відступні підстави для її прийняття.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції, з якими погоджується апеляційний суд.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Ураховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що зазначені в апеляційній скарзі аргументи суттєвими не являються та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з частиною першою, другоюстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).

Оскільки у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, підстав для розподілу судових витрат, понесених позивачем у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Рішення Піщанського районного суду Вінницької області від 31.10.2023 року у даній справі залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції.

Головуючийсуддя Л. О. Голота

Судді: С. К. Медвецький

В. П. Рибчинський

Повний текст постанови складено 01.02.2024 року.