Ухвала

від 31.01.2024 по справі 910/9102/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

31.01.2024Справа № 910/9102/22

За позовом Керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі:

1) Бориспільської міської ради Київської області;

2) Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області;

3) Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області;

4) Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області;

5) Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФАРГО"

про визнання недійсним в частині договору та стягнення 89 037,38 грн

Суддя Привалов А.І.

Без виклику учасників справи,

УСТАНОВИВ:

Керівник Бориспільської окружної прокуратури Київської області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі: 1) Комунального некомерційного підприємства "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування"; 2) Бориспільської міської ради Київської області; 3) Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області; 4) Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області; 5) Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області; 6) Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФАРГО" про визнання недійсним в частині п. 3.3. договору № 20/104 від 18.05.2020 та стягнення 89 037,38 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 було внесено зміни до п. 71 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу щодо звільнення від оподаткування медичних виробів та/або медичного обладнання, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, коронавірусної хвороби (COVID-19). Оскільки товар, який було поставлено відповідачем за договором є медичним обладнанням, останнім було безпідставно включено до договірної ціни податок на додану вартість у розмірі 89037,38 грн., у зв`язку з чим, на думку прокурора, п. 3.3. договору №20/104 від 18.05.2020, в частині включення податку на додану вартість до загальної ціни договору підлягає визнанню недійсним, а грошові кошти у сумі 89037,38 грн підлягають поверненню, як безпідставно отримані відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023, позов прокурора залишено без розгляду.

Постановою Верховного Суду від 07.12.2023 постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі №910/9102/22 скасовано в частині залишення без розгляду позову Керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Бориспільської міської ради Київської області; Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області; Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області; Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області; Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області та справу в цій частині передано до суду першої інстанції для продовження розгляду. У решті постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.01.2023 у справі №910/9102/22 залишено без змін.

Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.12.2023 прийнято до розгляду в частині позовних вимог Керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі: Бориспільської міської ради Київської області; Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області; Пристоличної сільської ради Бориспільського району Київської області; Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області; Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФАРГО" про визнання недійсним в частині п. 3.3. договору № 20/104 від 18.05.2020 та стягнення 89 037,38 грн.

26.01.2024 на електронну пошту суду та 31.01.2024 засобами поштового зв`язку отримано від Виконувача обов`язків Керівника Бориспільської окружної прокуратури Київської області заяву про зміну предмету позову в порядку ст. 46 ГПК України, відповідно до якої прокурор просить суд:

- визнати недійсним пункт 3.3. Договору від 18.05.2020 № 20/104, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" та Товариством з обмеженою відповідальністю «САЛЮТЕ-М» (після зміни найменування ТОВ «ТД Фарго») в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у розмірі 89037,38 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФАРГО" на користь Бориспільської міської ради Київської області кошти в розмірі 66 778,04 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФАРГО" на користь Вороньківської сільської ради Київської області кошти в розмірі 8013,36 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФАРГО" на користь Пристоличної сільської ради Київської області кошти в розмірі 7122,99 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФАРГО" на користь Гірської сільської ради Київської області кошти в розмірі 4451,87 грн;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ФАРГО" на користь Золочівської сільської ради Київської області кошти в розмірі 2671,12 грн.

Відповідно до частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Слід зазначити, що правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи:

1) заміна одних позовних вимог іншими;

2) доповнення позовних вимог новими;

3) вилучення деяких із позовних вимог;

4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Такі висновки щодо застосування частини 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України викладені в постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Як зазначалося вище, заяву позивача про зміну предмету позову, можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.

Водночас, суд зауважує, що вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.

Отже, за загальним правилом особа, яка звертається з позовом до суду про визнання правочину недійсним або окремих його положень, має визначити в якості відповідачів осіб, які уклали оспорюваний правочин.

Як вбачається з заяви про зміну предмету позову, прокурором заявлено вимогу про визнання недійсним пункт 3.3. Договору від 18.05.2020 № 20/104, укладеного між Комунальним некомерційним підприємством "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" та Товариством з обмеженою відповідальністю «САЛЮТЕ-М» (після зміни найменування ТОВ «ТД Фарго») в частині включення до договірної ціни податку на додану вартість у розмірі 89037,38 грн.

Проте, Комунальне некомерційне підприємство "Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування" не входить до складу часників справи з огляду на прийняту Верховним Судом постанову від 07.12.2023 у даній справі.

Отже, заява прокурора про зміну предмету позову на даний час не відповідає складу учасників справи та питання її прийняття відповідно підлягає відкладенню.

При цьому, суд зауважує, що за приписами ч. 1 ст. 48 ГПК України суд не наділений повноваженнями самостійно залучати співвідповідача у справі.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або.

З метою дотримання принципів справедливості та доступу до правосуддя, на підставі ч.5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку подальший розгляд даної справи здійснювати в судовому засіданні з викликом сторін.

Керуючись ч. 5 ст. 12, ч. 2 ст. 169, ст. 176, ст. 234, ч. 1 ст. 247, ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

2. Судове засідання призначити на 29.02.24 о 11:00 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 17.

3. Явка представника прокуратури у судове засідання визнається обов`язковою.

4. Будь-які заяви, клопотання, пояснення, відзив, відповідь на відзив і заперечення на відповідь подавати тільки в письмовій формі у строк до 26.02.2024.

5. Попередити учасників судової справи, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (належної якості).

6. Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає чинності з дати підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя А.І. Привалов