Ухвала

від 01.02.2024 по справі 924/137/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

УХВАЛА

"01" лютого 2024 р. Справа № 924/137/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., розглянувши матеріали

за позовом Керівника Волочиської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Волочиської міської ради, м. Волочиськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум", м. Київ

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно набутих коштів

встановив:

До Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волочиської міської ради, м. Волочиськ до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум", м. Київ про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 25.11.2021 до договору за №223 від 27.10.2021; визнання недійсною додаткової угоди №2 від 25.11.2021 до договору за №223 від 27.10.2021 та стягнення коштів в сумі 48 222,44 грн., перерахованих за товар, який не отримано відповідно до умов договору за №223 від 27.10.2021р.

Згідно із ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Юридично обґрунтоване розмежування повноважень кожної ланки судової системи, а також однойменних судів однієї ланки щодо розгляду і вирішення господарських справ гарантує безпомилковість діяльності всієї судової системи, здійснення покладених на неї завдань та є однією з юридичних гарантій належного та справедливого здійснення судочинства.

Під територіальною підсудністю розуміється властивість певної справи належати до відання одного з однорідних судів в залежності від просторових меж його юрисдикції, або, простіше, просторова компетенція однорідних судів.

Отже, територіальна підсудність господарських справ фактично зумовлює відмежування компетенції із розгляду цих справ однорідними судами за просторовою характеристикою, тобто залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

Згідно з частинами першою і другою статті 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи-підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позови у спорах, що виникають з договорів, в яких визначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред`являтися також за місцем виконання цих договорів (ч.5 ст.29 ГПК України).

Правило територіальної підсудності, закріплене у частині п`ятій статті 29 ГПК України, є прикладом підсудності, яка застосовується для деяких позовів, особливий характер яких обумовлює доцільність надання позивачеві можливості пред`явити позов не лише в судах за місцем проживання/місцезнаходження відповідача, тобто у порядку застосування положень загальної територіальної підсудності, але і в інших судах.

Визначена частиною п`ятою статті 29 ГПК України підсудність за місцем виконання договору не залежить від сторін договору і можливої зміни ними свого місця проживання/місцезнаходження, не надає жодній із сторін переваг порівняно з іншою.

Правила цієї статті застосовуються до зобов`язань, виконання яких з урахуванням їх особливостей можливе лише у певному місці. У разі, якщо така особливість не визначена і не вбачається зі специфіки спірних відносин, то підсудність справи визначається за загальними правилами підсудності.

Правила визначення місця виконання зобов`язання передбачені статтею 532 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.532 Цивільного кодексу України місце виконання зобов`язання встановлюється у договорі. Якщо місце виконання зобов`язання не встановлено у договорі, виконання провадиться: 1) за зобов`язанням про передання нерухомого майна - за місцезнаходженням цього майна; 2) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі договору перевезення, - за місцем здавання товару (майна) перевізникові; 3) за зобов`язанням про передання товару (майна), що виникає на підставі інших правочинів, - за місцем виготовлення або зберігання товару (майна), якщо це місце було відоме кредиторові на момент виникнення зобов`язання; 4) за грошовим зобов`язанням - за місцем проживання кредитора, а якщо кредитором є юридична особа, - за її місцезнаходженням на момент виникнення зобов`язання. Якщо кредитор на момент виконання зобов`язання змінив місце проживання (місцезнаходження) і сповістив про це боржника, зобов`язання виконується за новим місцем проживання (місцезнаходженням) кредитора з віднесенням на кредитора всіх витрат, пов`язаних із зміною місця виконання; 5) за іншим зобов`язанням - за місцем проживання (місцезнаходженням) боржника. Зобов`язання може бути виконане в іншому місці, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Суд вважає, що виконання зобов`язання повинне оцінюватися у комплексі прав та обов`язків обох сторін, а сам предмет спору повинен бути пов`язаним із відповідним виконанням договору безпосередньо відповідачем у певному місці.

Обгрунтовуючи подання позову до господарського суду Хмельницької області прокурор посилається на те, що ТОВ "Енергум" постачав електричну енергію споживачу за юридичною адресою: Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 68. Тобто, договір та укладені до нього додаткові угоди виконувалися за місцем розташування споживача.

Як вбачається із змісту договору за №223 про постачання електричної енергії споживачу від 27.10.2021 (п.2.1), постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Судом враховується, що предметом спору у даній справі є визнання недійсною додаткової угоди №1 від 25.11.2021 до договору за №223 від 27.10.2021; визнання недійсною додаткової угоди №2 від 25.11.2021 до договору за №223 від 27.10.2021 та стягнення коштів з відповідача в сумі 48 222,44 грн., що є різницею між сумою коштів, які фактично сплачено відповідачу за електричну енергію по ціні згідно з додатковими угодами.

Предметом спору є відповідність умов додаткових угод до договору № 223 про постачання електричної енергії від 27.10.2021 вимогам законодавства та стягнення коштів з відповідача. При цьому спір у справі не стосується порядку передачі електричної енергії.

Даний спір безпосередньо не пов`язаний з місцем виконання договору, оскільки предметом спору є вимога про визнання недійсними додаткових угод, якими визначалась ціна, а не спір про фактичне виконання зобов`язань за адресами точок продажу (обліку), до яких постачалась електрична енергія на підставі договору.

Тобто, зобов`язання, про порушення яких стверджує Керівник Волочиської окружної прокуратури, не є такими, які належить, через їх особливість, виконувати тільки в певному місці.

З урахуванням визначеного позивачем предмету та підстав позову, підсудність даної справи повинна визначатись з урахуванням частин першої і другої ст.27 ГПК України, якою передбачено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням відповідача є: Україна, місто Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, будинок 5, літера А, офіс 320.

За таких обставин, дана справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) господарського суду міста Києва.

Згідно п.1 ч.1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне передати матеріали позовної заяви з додатками за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст. ст. 27, 29, 30, 31, 234, 235, 254-256 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Позовну заяву Керівника Волочиської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волочиської міської ради, м. Волочиськ до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергум", м. Київ про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно набутих коштів передати за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва (вулиця Богдана Хмельницького, 44В, Київ, 01054).

Ухвала набирає законної сили 01.02.2024р. та може бути оскаржена у строки та порядку, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

СуддяЮ.В. Гладюк

Віддрук: 1- до справи.

Прокуратурі, позивачу, відповідачу ухвалу надіслати на електронний кабінет ЕС.

Надісл. на ел.пошту: Господарський суд міста Києва inbox@ki.arbitr.gov.ua