Постанова

від 31.01.2024 по справі 500/1963/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2024 року

м. Київ

справа № 500/1963/21

провадження № К/9901/37650/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.

розглянув у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Серет-Інвест» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року, ухваленого у складі головуючого судді Баранюка А. З., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року, прийнятої у складі колегії суддів: головуючого - Сеника Р. П., суддів: Судової-Хомюк Н. М., Хобор Р. Б.

І. Суть спору

1. У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Серет-Інвест» (далі - ТОВ «Серет-Інвест») звернулось до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП, Регулятор), в якому просить:

1.1. визнати протиправною бездіяльність НКРЕКП щодо невстановлення "зеленого" тарифу Скородинській гідроелектростанції ТОВ «Серет-Інвест» та зобов`язати розглянути заяву ТОВ «Серет-Інвест» про встановлення "зеленого" тарифу від 29 листопада 2019 року, враховуючи додаткові документи подані із заявою від 09 грудня 2020 року;

1.2. зобов`язати НКРЕКП встановити "зелений" тариф для Скородинської гідроелектростанції ТОВ «Серет-Інвест».

2. В мотивування позову позивач зазначив, що у його власності перебуває Скородинська гідроелектростанція, яка введена в експлуатацію у 1957 році та на якій у 2019 році здійснено капітальний ремонт. Враховуючи, що ТОВ «Серет-Інвест» фактично здійснює діяльність з виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та планує продаж виробленої електричної енергії за "зелений" тариф ДП «Гарантований покупець» у зв`язку з чим неодноразово звертався до НКРЕКП із заявою про встановлення "зеленого" тарифу для Скородинської ГЕС, надавши для цього усі необхідні документи.

Однак, ні звернення від 29 листопада 2019 року, ні від 09 грудня 2020 року, не були розглянуті відповідачем у встановленому порядку.

Позивач стверджує, що така неправомірна бездіяльність Регулятора суперечить вимогам законодавства та спричинила упущену вигоду у позивача, адже за весь період з моменту первісного подання зазначеної заяви, товариство мало б можливість реалізовувати електроенергію на вигідних умовах.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, ТОВ «Серет-Інвест» звернулось до суду з вимогою про зобов`язання розглянути заяву, а також встановити "зелений" тариф для Скородинської гідроелектростанції ТОВ «Серет-Інвест».

ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи

4. ТОВ «Серет-Інвест» здійснює господарську діяльність з виробництва електроенергії на власній Скородинській гідроелектростанції, яка введена в експлуатацію у 1957 році та є постійно діючою.

5. Так, ТОВ «Серет-Інвест» звернулось до НКРЕКП із заявою від 29 листопада 2019 року щодо встановлення "зеленого" тарифу на електричну енергію вироблену гідроелектростанцією, розташованою за адресою: Тернопільська обл., Чортківський р- н, с. Скородинці, вул. Гесівська, 10 (т.1 а.с. 145).

6. 27 січня 2020 року за вих. № 01 ТОВ «Серет-Інвест» подало відповідачу заяву про зупинення розгляду заяви щодо встановлення "зеленого" тарифу, яка зареєстрована у НКРЕКП 21 лютого 2020 року за вх. № 4264/1-20 (т.1 а.с. 111).

7. 11 червня 2021 року за вих № 14 ТОВ «Серет-Інвест» подало НКРЕКП заяву про поновлення розгляду заяви від 29 листопада 2019 року щодо встановлення "зеленого" тарифу, який зареєстровано Регулятором 24 червня 2020 року за вх. № 13818/1-20, та в якій повідомлено, що усі правовстановлюючі та експлуатаційні документи ГЕС подані до НКРЕКП разом із заявою у формі, встановленій на час їхньої видачі. Враховуючи, що ГЕС експлуатується з 1957 року, у ТОВ «Серет-Інвест» відсутня можливість отримання декларації про готовність нового зразка, оскільки чинне законодавство не передбачає можливості повторного введення в експлуатацію уже діючих об`єктів. (а.с. 112).

8. Своєю чергою, НКРЕКП листом від 08 липня 2020 року № 7055/17.1/7-20 повідомила ТОВ «Серет-Інвест», що останній не надав в додаток до заяви щодо встановлення/перегляду "зеленого" тарифу на електричну енергію вироблену Скородинською гідроелектростанцією ТОВ «Серет-Інвест» документів, які є необхідні для встановлення "зеленого" тарифу, а тому ця заява залишена без розгляду (т.1 а.с. 113-115).

9. 09 грудня 2020 року ТОВ «Серет-Інвест» подало НКРЕКП заяву про поновлення розгляду заяви від 29 листопада 2019 року, до якої долучено: пояснювальну записку з детальною інформацією про суб`єкта господарювання; зведений кошторис фактичних витрат будівництва об`єкта електроенергетики; копію пояснювальної записки проекту будівництва об`єкта електроенергетики; копію технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановки, яка виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел; копію зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт; копію зареєстрованої декларації про готовність об`єкта (черги його будівництва (пускового комплексу)) до експлуатації або сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги його будівництва (пускового комплексу)) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації з відповідним актом готовності до експлуатації; загальну фотографію об`єкта електроенергетики (черги будівництва (пускового комплексу)) в електронному вигляді.

Додатково ТОВ «Серет-Інвест» у цій заяві повідомлено, що відповідно до роз`яснення Управління Держархбудінспекції у Тернопільській області Скородинську ГЕС введено в експлуатацію з дотриманням норм діючих у 1957 році і повторно ввести її в експлуатацію неможливо (т.1 а.с. 92-94).

10. У відповідь на зазначену заяву НКРЕКП надіслав лист від 13 січня 2021 року № 272/17.3.2/7, в якому вказав, що заява ТОВ «Серет-Інвест» від 29 листопада 2019 року та додані до неї матеріали (вх. НКРЕКП від 29 листопада 2019 року № Т-1009/19) залишена без розгляду, про що позивача вже повідомлено листом від 08 липня 2020 року № 7055/17.1/7-20 (т.1 а.с. 96-98).

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року, позовні вимоги задоволено частково.

11.1. Зобов`язати НКРЕКП повторно розглянути подані ТОВ «Серет-Інвест» заяву від 29 листопада 2019 року та звернення від 09 грудня 2020 року № 9 і прийняти відповідне рішення.

11.2. В решті позову - відмовлено.

12. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Порядком встановлення, перегляду та припинення дії "зеленого" тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 серпня 2019 року № 1817 (далі - Порядок № 1817) не передбачено правових наслідків для заявника у разі залишення заяви про встановлення "зеленого" тарифу без розгляду. Такі наслідки передбачені лише у разі повторного подання заяви суб`єктом господарювання до НКРЕКП щодо встановлення/перегляду "зеленого" тарифу з доданими до неї документами, в якій не усунуті зауваження, що стали підставою для залишення заяви без розгляду. При цьому Порядком № 1817 не передбачено неможливості НКРЕКП розглянути залишену без розгляду заяву щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу у разі усунення недоліків, передбачених пунктом 2.4 Порядку № 1817.

Враховуючи, що позивач після залишення без розгляду заяви про встановлення "зеленого" тарифу від 29 листопада 2019 року з повторною заявою про встановлення "зеленого" тарифу до НКРЕКП не звертався, а на усунення допущених недоліків вказаної заяви надіслав листа від 09 грудня 2020 року № 9, до якого долучив визначений перелік документів щодо встановлення "зеленого" тарифу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про розгляд Регулятором заяви позивача про встановлення "зеленого" тарифу у неналежний спосіб, а нечіткість та неврегульованість положень Порядку №1817 щодо наслідків залишення заяви без розгляду не може, за даних умов, створювати для позивача негативних наслідків у разі усунення недоліків поданої заяви про встановлення "зеленого" тарифу.

Водночас на переконання суду першої інстанції, належним способом захисту прав позивача з урахуванням встановлених судом обставин справи є зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повторно розглянути подані ТОВ «Серет-Інвест» заяву від 29 листопада 2019 року та звернення від 09 грудня 2020 року № 9 та прийняти відповідне рішення.

13. Зазначена позиція підтримана Восьмим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

14. Представник НКРЕКП подав касаційну скаргу на вказані судове рішення з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким відмовити в позові.

Так, автор скарги наголошує на відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування Порядку № 1817 у питанні способу(ів), в який(х) суб`єкт господарювання може реалізувати своє право на встановлення/перегляду "зеленого" тарифу після залишення без розгляду Регулятором заяви про встановлення/перегляду "зеленого" тарифу з підстав, визначених пунктом 2.4 Порядку № 1817.

15. Верховний Суд ухвалою від 29 жовтня 2021 року відкрив касаційне провадження за скаргою НКРЕКП на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року, ухваленого у складі головуючого судді Баранюка А. З., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року з підстави, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

16. Ухвалою від 10 січня 2024 року Верховний Суд задовольнив заяви суддів Кравчука В. М., суддів Єзерова А. А., Стародуба О. П. про самовідвід і відвів їх від розгляду цієї справи.

За результатом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Смокович М. І. (головуючий суддя), Мацедонська В. Е., Радишевська О. Р.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

17. Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

18. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. 11 червня 2017 року набув чинності Закон України від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон № 2019-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), який визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

20. За змістом частини першої статті 2 Закону № 2019-VIII правову основу функціонування ринку електричної енергії становлять Конституція України, цей Закон, закони України "Про альтернативні джерела енергії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про природні монополії", "Про захист економічної конкуренції", "Про охорону навколишнього природного середовища", міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інші акти законодавства України.

21. Згідно з частиною першою статті 7 указаного Закону, на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають: 1) тарифи на послуги з передачі електричної енергії; 2) тарифи на послуги з розподілу електричної енергії; 3) тарифи на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; 4) ціни на універсальні послуги, ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", в частині методик (порядків) їх формування; 5) ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" у випадках, передбачених статтями 63 та 64 цього Закону; 6) ціни на допоміжні послуги у випадках, передбачених статтею 69 цього Закону; 7) ставки плати за приєднання потужності та ставки плати за лінійну частину приєднання; 8) "зелені" тарифи; 9) інші тарифи та ціни в рамках покладення спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до цього Закону.

22. Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 2019-VIII державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства.

23. У розумінні Закону № 2019-VIII Регулятором є НКРЕКП (пункт 72 частини першої статті 1).

24. В силу пункту 7 частини третьої статті 6 Закону № 2019-VIII, до повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать встановлення: цін (тарифів) на послуги постачальника універсальної послуги, постачальника "останньої надії" у випадках, передбачених статтями 63 та 64 цього Закону; тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління; тарифів на послуги з передачі електричної енергії; тарифів на послуги з розподілу електричної енергії; алгоритму розподілу коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання; граничних нижніх меж обсягів обов`язкового продажу та купівлі електричної енергії на ринку "на добу наперед" відповідно до цього Закону; економічних коефіцієнтів нормативних технологічних витрат електричної енергії в електричних мережах.

25. Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон № 1540-VIII у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) обумовлено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.

26. Мета, форми діяльності Регулятора та його основні завдання визначені у статті 3 Закону № 1540-VIII.

Зокрема, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

27. Правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі визначено Законом України "Про альтернативні джерела енергії" від 20 лютого 2003 року № 555-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 555-IV), згідно зі статтею 2 якого законодавство України про альтернативні джерела енергії базується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини у цій сфері.

28. Частиною першою статті 9-1 Закону № 555-IV визначено, що "зелений" тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об`єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).

29. За змістом частини двадцять п`ятої статті 9-1 Закону № 555-IV підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), генеруючої установки споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність якої не перевищує 150 кВт, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об`єкта до експлуатації.

30. Пунктом 2.1 Порядку № 1817 визначено перелік документів, які суб`єкт господарювання додає до заяви для встановлення "зеленого" тарифу.

Абзацом 7 вказаного пункту Порядку № 1817 передбачено, що для встановлення "зеленого" тарифу суб`єкт господарювання подає до НКРЕКП заяву щодо встановлення/перегляду "зеленого" тарифу суб`єкту господарювання (додаток) і такі документи: копію зареєстрованої декларації про готовність об`єкта (черги його будівництва (пускового комплексу)) до експлуатації або сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги його будівництва (пускового комплексу)) проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації з відповідним актом готовності до експлуатації, виданих відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.

Згідно з абзацом 8 цього ж пункту Порядку № 1817 у разі відсутності в копії декларації про готовність об`єкта електроенергетики (черги його будівництва (пускового комплексу)) відмітки про дату та/або номер її реєстрації суб`єкт господарювання для підтвердження дати введення в експлуатацію об`єкта електроенергетики подає до НКРЕКП належним чином підписаний уповноваженою особою лист Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому зазначається дата та номер реєстрації відповідної декларації.

31. Відповідно до пункту 2.4 Порядку № 1817 якщо заява щодо встановлення/перегляду "зеленого" тарифу та додані до неї документи не відповідають вимогам цього Порядку, законів України "Про альтернативні джерела енергії", "Про ринок електричної енергії", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", Кодексу систем передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, або містять недостовірну інформацію, заява залишається без розгляду, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата протягом 15 робочих днів.

Якщо після залишення заяви без розгляду суб`єкт господарювання повторно звернувся до НКРЕКП із заявою щодо встановлення/перегляду "зеленого" тарифу та доданими до неї документами, в якій не усунуті зауваження, що стали підставою для залишення заяви без розгляду, НКРЕКП має право прийняти рішення про відмову у встановленні "зеленого" тарифу.

32. В силу пункту 2.5 Порядку № 1817 структурний підрозділ НКРЕКП, до основних завдань якого належить реалізація тарифної політики у сфері виробництва електричної енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, розглядає заяву суб`єкта господарювання щодо встановлення/перегляду "зеленого" тарифу та додані до неї документи, готує та подає матеріали на засідання НКРЕКП, що проводяться у формі відкритого слухання, для розгляду питання щодо встановлення/перегляду або відмови у встановленні "зеленого" тарифу суб`єкту господарювання протягом 30 робочих днів з дня їх надходження.

33. Приписами пункту 2.6 Порядку № 1817 передбачено, що якщо під час розгляду НКРЕКП заяви про встановлення/перегляду "зеленого" тарифу суб`єкту господарювання виникає необхідність отримання додаткових роз`яснень та/або матеріалів від уповноважених органів або ліцензіата, розгляд заяви призупиняється на термін до отримання таких роз`яснень та/або матеріалів, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата.

VI. Позиція Верховного Суду

34. Зі змісту наведених правових норм висновується, що НКРЕКП є органом, уповноваженим здійснювати державне регулювання шляхом формування цінової і тарифної політики, зокрема, у сфері енергетики.

35. При цьому, на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають "зелені" тарифи, які встановлюються для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії та для кожного об`єкта електроенергетики.

36. Так, у справі, що розглядається, ТОВ «Серет-Інвест», здійснюючи господарську діяльність з виробництва електроенергії на власній Скородинській гідроелектростанції, яка введена в експлуатацію у 1957 році та є постійно діючою, звернулось до НКРЕКП із заявою від 29 листопада 2019 року щодо встановлення "зеленого" тарифу на електричну енергію вироблену гідроелектростанцією, розташованою за адресою: Тернопільська обл., Чортківський р- н, с. Скородинці, вул. Гесівська, 10.

37. Своєю чергою, НКРЕКП залишила вказану заяву без розгляду з огляду на відсутність усіх необхідних документів для встановлення "зеленого" тарифу.

38. При цьому, як уже зазначалось, ТОВ «Серет-Інвест» подало НКРЕКП заяву про поновлення розгляду заяви від 29 листопада 2019 року, до якої долучено: пояснювальну записку з детальною інформацією про суб`єкта господарювання; зведений кошторис фактичних витрат будівництва об`єкта електроенергетики; копію пояснювальної записки проекту будівництва об`єкта електроенергетики; копію технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановки, яка виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел; копію зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт; копію зареєстрованої декларації про готовність об`єкта (черги його будівництва (пускового комплексу)) до експлуатації або сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги його будівництва (пускового комплексу)) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації з відповідним актом готовності до експлуатації; загальну фотографію об`єкта електроенергетики (черги будівництва (пускового комплексу)) в електронному вигляді.

Додатково ТОВ «Серет-Інвест» у цій заяві повідомлено, що відповідно до роз`яснення Управління Держархбудінспекції у Тернопільській області Скородинську ГЕС введено в експлуатацію з дотриманням норм діючих у 1957 році і повторно ввести її в експлуатацію неможливо.

39. Натомість у відповідь на зазначену заяву НКРЕКП надіслав лист від 13 січня 2021 року № 272/17.3.2/7, в якому вказав, що заява ТОВ «Серет-Інвест» від 29 листопада 2019 року та додані до неї матеріали (вх. НКРЕКП від 29 листопада 2019 року № Т-1009/19) залишена без розгляду, про що позивача вже повідомлено листом від 08 липня 2020 року № 7055/17.1/7-20.

40. Отже, у випадку, що склався, ТОВ «Серет-Інвест», здійснюючи господарську діяльність з виробництва електроенергії, має право звернутися до НКРЕКП як органу, уповноваженого здійснювати державне регулювання шляхом формування цінової і тарифної політики, зокрема, у сфері енергетики, із заявою для встановлення "зеленого" тарифу на електричну енергію, яка вироблена на власній Скородинській гідроелектростанції.

41. Водночас Регулятор фактично не розглянув подану позивачем заяву про встановлення "зеленого" тарифу з тих підстав, що позивачем подано не повний пакет документів, що, насамперед, і перешкоджало прийняттю відповідного рішення.

42. Своєю чергою ТОВ «Серет-Інвест» усунув недоліки, надіславши звернення про поновлення розгляду заяви від 29 листопада 2019 року, разом з документами.

43. Натомість НКРЕКП повідомило позивача, що його що заява, з якою раніше звертався з приводу встановлення "зеленого" тарифу, залишена без розгляду.

44. Отже, спірним у цій справі є питання належного способу, в який суб`єкт господарювання може реалізувати своє право на встановлення/перегляду "зеленого" тарифу після залишення без розгляду Регулятором заяви про встановлення/перегляду "зеленого" тарифу з підстав, визначених пунктом 2.4 Порядку № 1817.

45. Статтею 9-1 Закону № 555-IV та Порядком № 1817, імперативно визначені порядок та умови встановлення "зеленого" тарифу, формули визначення його коефіцієнту. Крім того, врегульовані й умови залишення заяви без розгляду заяви (повернення заявнику) або відмови у встановленні "зеленого" тарифу. В той же час, у разі якщо такі умови відсутні, Регулятор зобов`язаний встановити "зелений" тариф.

46. Варто зазначити, Порядком № 1817 не передбачено правових наслідків для заявника у разі залишення заяви про встановлення "зеленого" тарифу без розгляду. Такі наслідки передбачені лише у разі повторного подання заяви суб`єктом господарювання до НКРЕКП щодо встановлення/перегляду "зеленого" тарифу з доданими до неї документами, в якій не усунуті зауваження, що стали підставою для залишення заяви без розгляду.

47. Водночас, як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, позивач після залишення заяви про встановлення "зеленого" тарифу від 29 листопада 2019 року без розгляду, з повторною заявою про встановлення "зеленого" тарифу до НКРЕКП не звертався, а на усунення допущених недоліків вказаної заяви надіслав лист від 09 грудня 2020 року № 9, про поновлення розгляду заяви від 29 листопада 2019 року, до якого долучив документи щодо встановлення "зеленого" тарифу.

48. Варто зауважити, що усунення недоліків заяви про встановлення "зеленого" тарифу Порядком № 1817 не забороняється.

49. Крім того, за приписами пункту 2.6. Порядку № 1817 якщо під час розгляду НКРЕКП заяви про встановлення/перегляду "зеленого" тарифу суб`єкту господарювання виникає необхідність отримання додаткових роз`яснень та/або матеріалів від уповноважених органів або ліцензіата, розгляд заяви призупиняється на термін до отримання таких роз`яснень та/або матеріалів, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата.

50. Як свідчать матеріали справи та встановлено судами, позивач звертався до Регулятора із заявою 27 січня 2020 року за вих. № 01 про зупинення розгляду заяви щодо встановлення "зеленого" тарифу, з огляду на необхідність отримання декларації про готовність до експлуатації об`єкта.

51. Верховний Суд звертає увагу, що НКРЕКП не ухвалювалось рішення про відмову ТОВ «Серет-Інвест» у встановленні "зеленого" тарифу для Скородинської ГЕС, а нечіткість та неврегульованість положень Порядку № 1817 щодо наслідків залишення заяви без розгляду не може, за таких умов, створювати для позивача негативних наслідків у разі усунення недоліків поданої заяви про встановлення "зеленого" тарифу.

52. За таких обставин та правового врегулювання Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позову.

53. При цьому належним способом захисту прав позивача, як правильно визначили суди першої та апеляційної інстанцій, є зобов`язання НКРЕКП повторно розглянути подані ТОВ «Серет-Інвест» заяву від 29 листопада 2019 року разом зі зверненням від 09 грудня 2020 року № 9 та ухвалити відповідне рішення.

54. З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

55. Доводи ж касаційної скарги не спростовують висновки судів попередніх інстанцій і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.

56. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

57. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення.

2. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі № 500/1963/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська