Постанова

від 14.09.2021 по справі 500/1963/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 500/1963/21 пров. № А/857/13567/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Судової-Хомюк Н.М., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 500/1963/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Серет-Інвест" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,-

суддя в 1-й інстанції -Баранюк А.З.,

час ухвалення рішення - 23.06.2021 року,

місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення - 29.06.2021 року,

В С Т А Н О В И В :

До Тернопільського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Серет-Інвест» (далі-позивач, ТОВ «Серет-Інвест» ) із адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі-відповідач, НКРЕКП) у якому, із врахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо не встановлення «зеленого» тарифу Скородинській ГЕС Товариства з обмеженою відповідальністю «Серет-Інвест» та зобов`язати розглянути заяву ТОВ «Серет-Інвест» про встановлення «зеленого» тарифу від 29.11.2019 року враховуючи додаткові документи подані із заявою від 09.12.2020 року;

зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг встановити «зелений» тариф для Скородинської ГЕС Товариства з обмеженою відповідальністю «Серет-Інвест» .

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Серет-Інвест» неодноразово (29.11.2019 року та 09.12.2020 року) зверталося НКРЕКП із заявою про встановлення «зеленого» тарифу для Скородинської ГЕС та надало для цього всі необхідні документи, однак ці звернення не були розглянуті відповідачем у встановленому порядку. Позивач вказує, що така неправомірна бездіяльність відповідача суперечить вимогам законодавства та спричинила упущену вигоду у позивача, адже за весь період з моменту первісного подання зазначеної заяви, товариство мало б можливість реалізовувати електроенергію на вигідних умовах.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 500/1963/21 позовні вимоги задоволено частково.

Зобов`язано Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повторно розглянути подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Серет-Інвест» заяву від 29 листопада 2019 року та звернення від 09 грудня 2020 року № 9 та прийняти відповідне рішення.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Серет-Інвест» сплачений судовий збір у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн.

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що ТОВ «Серет - Інвест» до заяви від 29.11.2019 не надало жодного документу, які є необхідні для встановлення «зеленого» тарифу на електричну енергію вироблену гідроелектростанцією, розташованою за адресою: Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Скородинці, вул. Гесівська, 10, а тому ця заява була залишена без розгляду, про що було повідомлено позивача. В подальшому позивач звернувся із листом від 09.12.2020 року невстановленої форми до якого було долучено матеріали для встановлення «зеленого» тарифу. Однак, на момент надходження цього листа з матеріалами заява щодо встановлення «зеленого» тарифу від 29.11.2019 вже не знаходились на розгляді НКРЕКП. Тому додаткові матеріали, надіслані листом, не долучалися до цієї заяви та не могли розглядатись з метою встановлення «зеленого» тарифу окремо, оскільки така форма подання документів не передбачена.

Відповідно до п. 2.4 Порядку №1817 якщо заява щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу та додані до неї документи не відповідають вимогам цього Порядку, законів України «Про альтернативні джерела енергії» , «Про ринок електричної енергії» , «Про регулювання містобудівної діяльності» , «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» , Кодексу систем передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, або містять недостовірну інформацію, заява залишається без розгляду, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата протягом 15 робочих днів.

Просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 500/1963/21 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.309 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи частково позовні вимоги у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у неналежний спосіб розглянув заяву позивача про встановлення «зеленого» тарифу.

На переконання суду першої інстанції, обраний позивачем спосіб захисту в частині зобов`язання встановити «зелений» тариф Скородинській ГЕС Товариства з обмеженою відповідальністю «Серет-Інвест» не є належним з урахуванням встановлених судом обставин справи та порушень відповідача.

Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. На цьому наголошено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 464/5990/16-а.

Таким чином, суд першої інстанції вважає, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повторно розглянути подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Серет-Інвест» заяву від 29 листопада 2019 року та звернення від 09 грудня 2020 року № 9 та прийняти відповідне рішення.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Серет-Інвест» звернулося до НКРЕКП із заявою від 29.11.2019 щодо встановлення «зеленого» тарифу на електричну енергію вироблену гідроелектростанцією, розташованою за адресою: Тернопільська обл., Чортківський р- н, с. Скородинці, вул. Гесівська, 10 (а.с. 145).

27 січня 2020 року ТОВ «Серет-Інвест» подало відповідачу заяву про зупинення розгляду заяви щодо встановлення «зеленого» тарифу (а.с. 111).

11 червня 2021 року ТОВ «Серет-Інвест» подало НКРЕКП лист про поновлення розгляду заяви від 29.11.2019 щодо встановлення «зеленого» тарифу у якій повідомило про неможливість отримання декларацію про готовність об`єкта до експлуатацію, оскільки ГЕС вже експлуатується з 1957 року (а.с. 112).

Листом від 08 липня 2020 року № 7055/17.1/7-20 НКРЕКП повідомила ТОВ «Серет-Інвест» , що позивач не надав до заяви від 29.11.2019 документів, які є необхідні для встановлення зеленого тарифу, а тому ця заява залишена без розгляду (а.с. 113).

09 грудня 2020 року ТОВ «Серет-Інвест» подало НКРЕКП про поновлення розгляду заяви від 29.11.2019 до якого було долучено:

- пояснювальну записку з детальною інформацією про суб`єкта господарювання;

- зведений кошторис фактичних витрат будівництва об`єкта електроенергетики;

- копію пояснювальної записки проекту будівництва об`єкта електроенергетики;

- копію технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановки, яка виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел;

- копію зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт;

- копію зареєстрованої декларації про готовність об`єкта (черги його будівництва (пускового комплексу)) до експлуатації або сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта (черги його будівництва (пускового комплексу)) проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації з відповідним актом готовності до експлуатації;

- загальну фотографію об`єкта електроенергетики (черги будівництва (пускового комплексу)) в електронному вигляді.

Додатково позивачем у цій заяві повідомлено, що відповідно до роз`яснення Управління Держархбудінспекції у Тернопільській області Скородинську ГЕС було введено в експлуатацію з дотриманням норм діючих у 1957 році і повторно ввести її в експлуатацію неможливо (а.с. 92-94).

У відповідь позивач отримав листа НКРЕКП від 13 січня 2021 року № 272/17.3.2/7 про те, що заява ТОВ «Серет-Інвест» від 29.11.2019 документів залишена без розгляду про що позивача вже повідомлено листом від 08.07.2020 року № 7055/17.1/7-20 (а.с. 96-98).

Не погодившись із такими діями відповідача ТОВ «Серет-Інвест» звернулося до суду.

З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 22.09.2016 року № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі-Закон №1540) та Порядком встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб`єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.08.2019 №1817 (далі - Порядок №1817).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1540 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі-Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з пунктом 1 частини першої, частини другої статті 2 Закону №1540 Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.

Державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також законів України «Про природні монополії» , «Про ринок електричної енергії» , «Про ринок природного газу» , «Про трубопровідний транспорт» , «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу» , «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» , «Про теплопостачання» , «Про питну воду та питне водопостачання» , інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Відповідно до частин першої-третьої статті 14 Закону №1540 засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.

Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.

У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.

Засідання Регулятора є правомочними у разі присутності на ньому більшості із загального складу Регулятора. У відкритих слуханнях мають право брати участь представники суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, засобів масової інформації та інші заінтересовані особи.

У разі розгляду питання на закритих слуханнях Регулятор приймає рішення щодо доступу осіб, які можуть бути присутніми на таких слуханнях.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 14 Закону №1540 Регулятор на своїх засіданнях розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції.

Відповідно до п. 1.2 Порядку №1817 «зелений» тариф встановлюється для кожного суб`єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об`єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу) з урахуванням положень статей 9-1, 9-3 та 9-4 Закону.

Пунктом 1.6 Порядку №1817 передбачено, що рішення щодо встановлення та припинення дії «зеленого» тарифу для суб`єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, приватних домогосподарств приймаються на засіданні НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, відповідно до вимог статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» .

Згідно із п. 2.1 Порядку №1817 для встановлення «зеленого» тарифу суб`єкт господарювання подає до НКРЕКП заяву щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання (додаток) і такі документи:

пояснювальну записку з детальною інформацією про суб`єкта господарювання (форма власності, установлена потужність, корисний відпуск електричної енергії та інші характеристики об`єкта електроенергетики);

зведений кошторис фактичних витрат будівництва об`єкта електроенергетики (вартість генеруючого обладнання, вартість будівельних та пусконалагоджувальних робіт, вартість приєднання електроустановок до електричних мереж, вартість іншого енергетичного обладнання та споруд, розташованих на об`єкті електроенергетики, що є невід`ємною частиною об`єкта електроенергетики);

копію пояснювальної записки проєкту будівництва об`єкта електроенергетики (черги його будівництва (пускового комплексу));

копії договору про приєднання до електричних мереж та технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановки, яка виробляє електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії;

копію зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт, виданого відповідно до чинного законодавства;

копію виданого уповноваженим органом сертифіката, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проєктній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрованої відповідно до законодавства декларації про готовність об`єкта до експлуатації;

загальну фотографію об`єкта електроенергетики (черги будівництва (пускового комплексу)) в електронному вигляді.

Відповідно до п. 2.4 Порядку №1817 якщо заява щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу та додані до неї документи не відповідають вимогам цього Порядку, законів України «Про альтернативні джерела енергії» , «Про ринок електричної енергії» , «Про регулювання містобудівної діяльності» , «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» , Кодексу систем передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310, або містять недостовірну інформацію, заява залишається без розгляду, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата протягом 15 робочих днів.

Якщо після залишення заяви без розгляду суб`єкт господарювання повторно звернувся до НКРЕКП із заявою щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу та доданими до неї документами, в якій не усунуті зауваження, що стали підставою для залишення заяви без розгляду, НКРЕКП має право прийняти рішення про відмову у встановленні «зеленого» тарифу.

Згідно із п. 2.5 Порядку №1817 структурний підрозділ НКРЕКП, до основних завдань якого належить реалізація тарифної політики у сфері виробництва електричної енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, розглядає заяву суб`єкта господарювання щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу та додані до неї документи, готує та подає матеріали на засідання НКРЕКП, що проводяться у формі відкритого слухання, для розгляду питання щодо встановлення/перегляду або відмови у встановленні «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання протягом 30 робочих днів з дня їх надходження.

Пунктом 2.6 Порядку №1817 передбачено, що якщо під час розгляду НКРЕКП заяви про встановлення/перегляду «зеленого» тарифу суб`єкту господарювання виникає необхідність отримання додаткових роз`яснень та/або матеріалів від уповноважених органів або ліцензіата, розгляд заяви призупиняється на термін до отримання таких роз`яснень та/або матеріалів, про що НКРЕКП письмово повідомляє ліцензіата.

Порядком №1817 не передбачено правових наслідків для заявника у разі залишення заяви про встановлення «зеленого» тарифу без розгляду. Такі наслідки передбачені лише у разі повторного подання заяви суб`єктом господарювання до НКРЕКП щодо встановлення/перегляду «зеленого» тарифу з доданими до неї документами, в якій не усунуті зауваження, що стали підставою для залишення заяви без розгляду.

Як підтверджено матеріалами справи, позивач після залишення без розгляду заяви про встановлення «зеленого» тарифу від 29.11.201 з повторною заявою про встановлення «зеленого» тарифу до НКРЕКП не звертався, а на усунення допущених недоліків вказаної заяви надіслав листа від 09 грудня 2020 року № 9 до якого долучив документи щодо встановлення «зеленого» тарифу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що усунення недоліків заяви про встановлення «зеленого» тарифу Порядком №1817 не забороняється.

А тому, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що нечіткість та неврегульованість положень Порядку №1817 щодо наслідків залишення заяви без розгляду не може, за даних умов, створювати для позивача негативних наслідків у разі усунення недоліків поданої заяви про встановлення «зеленого» тарифу.

Таким чином, відповідач у неналежний спосіб розглянув заяву позивача про встановлення «зеленого» тарифу.

З мотивів вищенаведеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг повторно розглянути подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Серет-Інвест» заяву від 29 листопада 2019 року та звернення від 09 грудня 2020 року № 9 та прийняти відповідне рішення.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАСУ України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі РуїзТорія проти Іспанії , параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні Петриченко проти України (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доводів, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325,328, 329 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 500/1963/21 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Н. М. Судова-Хомюк Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 15.09.2021 року