Ухвала

від 29.01.2024 по справі 369/5960/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №369/5960/23

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/5757/2024

У Х В А Л А

29 січня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І.

вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 липня 2023 року про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу,

встановив:

ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 липня 2023 року заяву про забезпечення позову задоволено.

На вказану ухвалу судді 6 листопада 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.

14 листопада 2023 року копії матеріалів справи витребуванні зі Києво-Святошинського районного суду Київської області.

Матеріали справи та її копії надійшли до Київського апеляційного суду 20 грудня 2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що ухвала постановлена суддею одноособово 28 липня 2023 року, тому строк на подання апеляційної скарги закінчився 14 серпня 2023 року, з урахуванням вихідних днів.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу 14 листопада 2023 року, отже з пропуском визначеного законом строку.

Згідно ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просив поновити строк на апеляційне оскарження ухвали судді, посилаючись на те, що отримав її копію2 листопада 2023 року.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що 30 серпня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Тарасов С.О. ознайомився з матеріалами справи та отримав копію ухвали судді (с.с.80 виділених матеріалів).

Відповідно до ч. 7 ст. 272 ЦПК України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.

Враховуючи, що представник ОСОБА_1 - адвокат Тарасов С.О. отримав копію ухвали судді 30 серпня 2023 року, відповідач мав правові підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали судді на підставі частини 2 статті 354 ЦПК України у разі подання апеляційної скарги до 14 вересня 2023 року.

Виходячи з вищевикладеного, ухвалою судді Київського апеляційного суду від 25 грудня 2023 року зазначені ОСОБА_1 причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали судді визнані неповажними та надано відповідачу строк в десять днів з дня вручення копії ухвали для зазначення інших підстав для поновлення пропущеного строку.

Копія ухвали судді 29 грудня 2023 року направлена на електронну адресу ОСОБА_1 , а саме: «ІНФОРМАЦІЯ_1», яку він зазначив у апеляційній скарзі, та ним отримана 29 грудня 2023 року, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.

Верховний суд виходить з того, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з «презумпції обізнаності»: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення (постанови Верховного Суду від 27 квітня 2023 року у справі № 727/474/16-ц, від 26 квітня 2023 року у справі № 127/32270/21).

Суд ураховує, що в умовах воєнного стану надсилання судових рішень на електронну пошту, яка зазначена учасником процесу в поданих ним документах, як власна електронна адреса, є доцільним і спрямованим на досягнення мети, яка полягає у повідомленні учасника процесу про ухвалене судове рішення (постанова Верховного Суду від 28 квітня 2023 року у справі № 904/272/22).

Отже, зазначивши електронну адресу в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 висловив бажання отримувати судову кореспонденцію на цю електронну адресу.

Враховуючи отримання ОСОБА_1 копії ухвали суду 29 грудня 2023 року 0 16год. 12хв., строк для зазначення інших підстав для поновлення строку закінчився 8 січня 2024 року, враховуючи вихідні дні.

Однак, станом на 29 січня 2024 року ОСОБА_1 інших підстав для поновлення пропущеного строку не зазначив.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення.

Разом з цим, апеляційний суд зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи з поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об`єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну не вбачається.

Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних

строків.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, можливість поновлення пропущеного строку судом апеляційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується з наявністю поважних причин пропуску строку.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Оскільки ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу судді з пропуском визначеного законом строку, зазначені ним причини пропуску цього строку визнані неповажними, у встановлений судом строк відповідач не зазначив інших підстав для поновлення строку, колегія суддів у відкритті апеляційного провадження відмовляє.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 липня 2023 року про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач І.М. Рейнарт

Судді Г.М. Кирилюк

Т.І. Ящук