Постанова
від 30.01.2024 по справі 369/12497/23
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 369/12497/23 Головуючий у 1 інстанції: Янченко А.В.

Провадження №22-ц/824/623/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

30 січня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,

при секретарі Дуб С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу.

Просив:

- Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 569 995 гривень боргу за Попереднім договором;

- Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3% річних за боргом, які на станом на день подання позову складають 35624,69 гривень;

- Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 інфляційні витрати за боргом, які станом на день подання позову складають 197 218,27 гривень;

- Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 18959,50 гривень, в тому числі 12000 гривень на правничу допомогу та 6959,50 гривень судового збору.

Одночасно подав заяву про забезпечення позову. Просив вжити заходи забезпечення шляхом накладення арешту на приміщення №22 площею 57,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2288719832224, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

В обґрунтування вимог заяви зазначав, що 07.10.2019 року між Позивачем (далі - Покупець) та Відповідачем (далі - Продавець) через його довірену особу, було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири (далі - Попередній договір, додаток 1).

Попередній договір засвідчено приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М. та зареєстровано в реєстрі під номером 2675 (нотаріальний бланк НМВ 448912).

Згідно пункту 1 Попереднього договору, Продавець у строк до 30.06.2021 року зобов`язувався передати у власність Покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_2 , загальною площею 44,9 кв.м., в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельних ділянках площею 0,0335 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:5442, площею 0,0335 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:5443, площею 0,0335 га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:5444, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Згідно пункту 4 Попереднього договору, на підтвердження намірів сторін покупець передав, а продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 569995,00 гривень.

Згідно пункту 5 Попереднього договору, сторони домовилися, що у випадку відмови (ухилення) продавця від продажу квартири у строк, передбачений Попереднім договором, продавець повинен повернути покупцю одержану від нього суму авансу протягом одного місяця.

Всупереч умовам Попереднього договору, продавець не передав у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу вказану квартиру як до 30.06.2021 року, так і станом на день подання цієї заяви. Більш того, багатоквартирний житловий будинок, в якій має знаходитися вказана квартира, не побудований та не введений в експлуатацію досі.

Крім того, всупереч умовам Попереднього договору продавцем не повернуто покупцю одержану від нього суму авансу як протягом одного місяця, так і станом на день подання цієї заяви. При цьому розшукати продавця для вручення вимоги про повернення авансу не вдається можливим, оскільки остання за місцем реєстрації не перебуває, на зв`язок не виходить, працівники офісу продажів відповідного житлового комплексу його контактів не надають.

Вважає, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Продавець ухиляється від повернення одержаного авансу у розмірі 569995,00 гривень. При цьому ціна позову (з урахуванням річних та інфляційних втрат) є значною та складає майже півмільйона гривень, а покупець разом зі своєю родиною збирав її для покупки квартири протягом значної частини свого життя.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмолено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 16 серпня 2023 року подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2023 року та постановити нову про задоволення заяви про забезпечення позову.

Вжити заходи забезпечення шляхом накладення арешту на приміщення №22 площею 57,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2288719832224, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки не обґрунтував належним чином свого рішення та порушив норми матеріального права, оскільки не застосував норми законодавства, які підтверджують необхідність застосування заходів забезпечення позову.

Відзиву подано не було.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи по суті, причини неявки суду не повідомили.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. Явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі «Шульга проти України», № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі «Мусієнко проти України», № 26976/06).

Зважаючи на вимоги ч.ч. 9, 11 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ст. 131, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.08.2023 до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості разом з заявою про забезпечення позову.

В заяві просив вжити заходи забезпечення шляхом накладення арешту на приміщення №22 площею 57,8 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2288719832224, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

В обґрунтування вимог заяви зазначав, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Як зазначено у пункті 6 заяви продавець ухиляється від повернення одержаного авансу у розмірі 569995,00 гривень. При цьому ціна позову (з урахуванням річних та інфляційних втрат) є значною та складає майже півмільйона гривень, а покупець разом зі своєю родиною збирав її для покупки квартири протягом значної частини свого життя.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов до висновку, що заявником не обґрунтовано необхідності застосування заходів забезпечення позову, не доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім того, позивачем не доведено факту, що об`єкт незавершеного будівництва на вказаній ділянці справді існує, а також те, що заявлені вимоги є співмірними даному виду забезпечення позову, враховуючи те, що очевидно, вартість нерухомого майна (за його наявності) є більшою ніж сума авансового внеску за попереднім договором про укладення договору купівлі-продажу квартири.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2023 року підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з заявою ОСОБА_1 посилався на те, що 07 жовтня 2019 року між ним та ОСОБА_2 було укладено попередній Договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого останній зобов`язався до 30 червня 2021 року побудувати багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_3 та передати ОСОБА_1 у власність квартиру АДРЕСА_2 загальною площею 44,9 кв.м. Зазначав, що багатоквартирний будинок досі не побудований та Договір купівлі-продажу не укладений, у зв`язку з чим він звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 сплачених за Договором грошових коштів з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат в сукупному розмірі 802837,93 грн. Враховуючи викладене, заявник просив накласти арешт на належне ОСОБА_2 майно, оскільки невжиття таких заходів позову може утруднити виконання рішення суду, оскільки її вимоги мають майнових характер.

Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Предметом спору в даному випадку є майнові вимоги ОСОБА_1 , а тому накладення арешту на належне відповідачу майно в межах ціни позову до закінчення розгляду справи по суті відповідає меті забезпечення позову.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.

В даному випадку, хоча матеріали справи і не містять доказів на підтвердження наміру ОСОБА_2 відчужити належне йому майно, однак він може його відчужити без відома та дозволу інших осіб, що призведе до утруднення виконання можливого рішення суду про стягнення грошових коштів та ефективного захисту та відновлення прав заявника.

Поряд з цим, згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При зверненні до суду з заявою ОСОБА_1 зазначав, що ОСОБА_2 на праві власності належать нежилі приміщення. Враховуючи, що ціна позову складає 802837,96 гривень, просив накласти арешт саме на нежитлове приміщення №22 площею 57,8 кв.м. реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2288719832224, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Разом з тим, заявником не було надано до суду доказів на підтвердження вартості належного ОСОБА_2 майна.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_2 нежиле приміщення.

Судом першої інстанції було зроблено необґрунтований висновок про наявність підстав вважати, що заявлені ОСОБА_1 вимоги не спрямовані на реальне забезпечення позовних вимог.

Невжиття таких заходів забезпечення позову може суттєво ускладнити ефективний захист або поновлення оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову, для вжиття яких існували усі передбачені процесуальним законодавством підстави, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 серпня 2023 року скасуватита ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Вжити заходи забезпечення позову. Накласти арешт на приміщення №22 площею 57,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2288719832224, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Стягувач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Боржник: ОСОБА_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_5 ; РНКОПП: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк пред`явлення до виконання - до 30.01.2027 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 31 січня 2024 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді В.І. Олійник

Л.П. Сушко

СудКиївський апеляційний суд
Дата ухвалення рішення30.01.2024
Оприлюднено05.02.2024
Номер документу116711104
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу

Судовий реєстр по справі —369/12497/23

Ухвала від 24.07.2024

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Янченко А. В.

Рішення від 24.10.2024

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Янченко А. В.

Ухвала від 24.07.2024

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Янченко А. В.

Ухвала від 24.07.2024

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Янченко А. В.

Ухвала від 09.05.2024

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Янченко А. В.

Постанова від 30.01.2024

Цивільне

Київський апеляційний суд

Гаращенко Дмитро Русланович

Ухвала від 09.10.2023

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Янченко А. В.

Ухвала від 13.09.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Гаращенко Дмитро Русланович

Ухвала від 06.09.2023

Цивільне

Київський апеляційний суд

Гаращенко Дмитро Русланович

Ухвала від 11.08.2023

Цивільне

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Янченко А. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні