Ухвала

від 30.01.2024 по справі 2-181/10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-181/10 Головуючий у 1 інстанції: Роман О.А.

Провадження №88-ц/824/15/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.

30 січня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Гаращенка Д.Р.

суддів Олійника В.І., Сушко Л.П.,

при секретарі Дуб С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду м. Києва від 16 серпня 2012 року в справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 квітня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , який також представляє ОСОБА_13 , Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та встановлення меж,-

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та встановлення меж.

Враховуючи заяву про уточнення позовних вимог просили:

- зобов`язати відповідачів не чинити перешкод в користуванні земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_5 ;

- зобов`язати відновити зовнішню межу за рахунок відповідачів, яка поділяє земельні ділянки № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 у відповідності до Державного акту про право власності на земельну ділянку №124897, виданий ОСОБА_1 та Державного акту про право власності на земельну ділянку № НОМЕР_2 виданий ОСОБА_5 (т. 3 а.с. 108-110);

- стягнути з відповідачів на користь позивачів судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі порушують право власності позивачів, а тому вони вимушені звернутися до суду за захистом свої інтересів.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 20 квітня 2012 року позов задоволено.

Зобов`язано ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не чинити:

- ОСОБА_1 перешкод у користуванні 1/3 частини земельної ділянки від площі 0,0848 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) (кадастровий номер земельної ділянки №8000000000:85:464:0020),

- ОСОБА_5 перешкод у користуванні 2/3 частини земельної ділянки від площі 0,0848 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ) (кадастровий номер земельної ділянки №8000000000:85:464:0020).

Зобов`язано ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 відновити зовнішню межу, яка поділяє земельні ділянки № НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 і АДРЕСА_3 у відповідності до:

- Державного акту про право власності на земельну ділянку №124894, виданого ОСОБА_1 (кадастровий номер земельної ділянки №8000000000:85:464:0020);

- Державного акту про право власності на земельну ділянку №124895, виданого ОСОБА_5 (кадастровий номер земельної ділянки №8000000000:85:464:0020).

03 травня 2012 року адвокат Сторожук О.С. - представник ОСОБА_3 та ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу на рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 квітня 2012 року, в якій просила скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову задоволенні позовних вимог.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 16 серпня 2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 - представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 квітня 2012 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

01 вересня 2023 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Просить скасувати рішення Апеляційного суду м. Києва від 16 серпня 2012 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги адвоката Сторожук О.С. - представника ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та залишити без змін рішення Подільського районного суду м.Києва від 20 квітня 2012 року.

В обґрунтування вимог заяви вказує, що після закінчення розгляду справи були виявлені обставини, які безпосередньо піддають сумніву рішення Апеляційного суду м. Києва від 16 серпня 2012 року.

Зазначає, що в 2008 році ОСОБА_14 подарувала ОСОБА_4 частину земельної ділянки, яка розташована з адресою: АДРЕСА_4 . Даний договір дарування необхідно було зареєструвати в Державному земельному кадастрі (до 2012 року), чого не було зроблено ОСОБА_4 , тому власником земельної ділянки в 2012 році були ОСОБА_14 , а не ОСОБА_4 .

Даний факт підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна від 22.08.2023 року, де чітко зазначено, що власницею частини земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 ОСОБА_4 стала лише 17.09.2020 року.

Вважає, що такими діями ОСОБА_4 ввела суд в оману, не повідомивши про те, що станом на 20 квітня 2012 року та 16 серпня 2012 року вона не набула права власності на частини земельної ділянки.

Зазначає, що експертиза (Технічна документація), яка була проведена у 2010 році є неналежним доказом у справі і не може братися судом до уваги.

Звертає увагу, що у 2018 року ОСОБА_1 було замовлено експертизу, яка чітко показує частину земельної ділянки, яку захоплено відповідачами. Даний факт підтверджується висновком експерта № DE-1727-1-1066.18 земельно-технічного експертного дослідження від 08 серпня 2018 року.

29 січня 2024 року на адресу апеляційного суду надійшли заперечення адвоката Сторожук С.С. - представника ОСОБА_4 на заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Апеляційного суду міста Києва від 16 серпня 2012 року, в яких просила відмовити у задоволенні заяви.

У судовому засіданні адвокат Сізончик І.О. - представник ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ОСОБА_6 підтримали вимоги заяви та просили її задовольнити.

Адвокат Сторожук С.С. - представник ОСОБА_4 заперечувала проти заяви, просила відмовити у її задоволенні.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, повідомлялись належним чином про дату, час та місце розгляду справи по суті, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи заяви про перегляд постанови за нововиявленими обставинами, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Перегляд рішень, ухвал та судових наказів у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві.

На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Тобто, перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, в апеляційній або касаційній скарзі чи в заяві про перегляд судового рішення Верховним Судом України, не є нововиявленими обставинами; неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами (пункт 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами").

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, на який посилалась ОСОБА_1 в обґрунтування заяви про перегляд рішення Апеляційного суду міста Києва від 16 серпня 2012 року за нововиявленими обставинами, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суду слід виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта, п`ята статті 423 ЦПК України).

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

Крім того, у пункті 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17, провадження № 14-41цс21 зазначено, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.

Обставини, на які посилається заявник, як на нововиявлені, не підпадають під дію пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України (істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи), не спростовують факти, покладені в основу судового рішення апеляційного суду, й фактично зводяться до незгоди заявника з рішенням суду апеляційної інстанції від 16 серпня 2012 року та переоцінки доказів, оцінених апеляційним судом у процесі розгляду справи.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цейдоказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, 18 листопада 2004 року).

З урахуванням наведеного, обставини на які ОСОБА_1 посилається щодо права власності за ОСОБА_4 , були предметом дослідження в суді першої та апеляційної інстанції, а тому не є нововиявленими у розумінні п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України.

У заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами посилається на обставини та матеріали іншої справи, а саме справи №758/11505/18 (в тому числі Висновок №ED- 1727-1- 1066/18 земельно технічного експертного дослідження), однак, відповідно положень ч. 4 ст. 423 ЦПК України, вони не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду міста Києва від 16 серпня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , треті особи: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , який також представляє ОСОБА_13 , Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та встановлення меж.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд відмовляє в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами або виключними обставинами та залишає відповідне судове рішення в силі.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (частина четверта статті 429 ЦПК України).

Керуючись ст. 423, 429 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішенняАпеляційного суду м. Києва від 16 серпня 2012 року відмовити.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 16 серпня 2012 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст виготовлено 30 січня 2024 року.

Головуючий Д.Р. Гаращенко

Судді Л.П. Сушко

В.І. Олійник