Рішення

від 02.02.2024 по справі 591/1164/20

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/1164/20

Провадження № 2/591/143/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2024 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Сидоренко А.П.

з участю секретаря судового засідання Чмуневич М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом Сумської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: державний реєстратор Стецьківської сільської ради Сумського району, Сумської області Білолюбська Ірина Вікторівна; приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Бурбика Тамара Анатоліївна, державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації майнових прав» Лебединської районної ради, Сумської області Недведська Олеся Алейзівна; державний реєстратор Виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської області Божок Ольга Миколаївна; приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Ануфрієв Андрій Олександровича про визнання недійним правочинів та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно,

в с т а н о в и в :

Сумська міська рада звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ТОВ «Сумська гуртовня», ОСОБА_2 , обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 30 квітня 2014 року Департаментом містобудування та земельних відносин Сумської міської ради було видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 паспорт прив`язки розміщення тимчасової споруди для торгівлі продовольчими товарами за адресою: АДРЕСА_1 .

У подальшому між територіальною громадою міста Суми від імені якої діє Сумська міська рада та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 було укладено договір про встановлення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розміщення тимчасової споруди в м. Суми від 30 квітня 2014 року № 010/14.

Згідно п. 1.1. предметом даного договору є особистий строковий сервітут, встановлений на територію (об`єкт благоустрою) в м. Суми, на які буде розміщуватись та використовуватись для провадження підприємницької діяльності тимчасова споруда площею 30 кв. м.

Згідно п. 2.2., п. 2.4. даний договір укладено терміном до 30 квітня 2019 року та вважається достроково припиненим (розірваним) якщо змінився власник або користувач тимчасової споруди, для розміщення якої було укладено даний Договір.

31 січня 2017 року згідно договору купівлі-продажу майна фізична особа - підприємець ОСОБА_4 придбав у фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності площею 30 кв. м з металевим каркасом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

26 квітня 2017 року рішенням Сумської міської ради № 2097-МР «Про передачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 у користування земельної ділянки на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (кіоск для торгівлі продовольчими товарами) у зв`язку зі зміною власника» було передано фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 у користування земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,0030 га строком на п`ять років на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (кіоск для торгівлі продовольчими товарами) та встановлено плату у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки землі.

01 червня 2018 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу рухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Сумського нотаріального округу Бурбикою Т.А., який зареєстровано в реєстрі за № 1771, предметом даного договору є тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності, площею 30 кв.м з металевим каркасом, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно даних технічного паспорту на нежитлове приміщення, виготовленого фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 , станом на 04 травня 2018 року, за адресою: АДРЕСА_3 розташоване нежитлове приміщення (магазин) «А-1» площею 27,02 кв. м, фундамент та цоколь якого виконані із залізобетону.

31 жовтня 2018 року державним реєстратором Стецьківської сільської ради Сумського району Білолюбською І.В. на підставі рішення Зарічного районного суду міста Суми від 11 вересня 2018 року по справі № 591/3748/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності, останніми було зареєстровано право спільної часткової власності (записи № 28722392 та № 28722417) на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним № 1683773259101 - нежитлове приміщення, магазин загальною площею 27,02 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 .

01 листопада 2018 року на підставі рішення Сумської міської ради від 30 листопада 2016 року № 1498-МР «Про правила розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та території міста Суми», рішення Сумської міської ради від 26 квітня 2017 року № 2097-МР «Про передачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 у користування земельної ділянки на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (кіоск для торгівлі продовольчими товарами) у зв`язку зі зміною власника», рішення Сумської міської ради від 20 червня 2018 року № 3539-МР «Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Суми за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів» між Сумською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір № 065/18 про встановлення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розміщення тимчасової споруди, п. 1.1. даного договору встановлено, що предметом договору є територія (об`єкт благоустрою) в АДРЕСА_2 площею 30 кв.м.

30 квітня 2014 року Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради було видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 паспорт прив`язки розміщення тимчасової споруди для торгівлі продовольчими товарами за адресою: АДРЕСА_4 .

13 червня 2019 року постановою Сумського апеляційного суду по справі №591/3748/18 за апеляційною скаргою Сумської міської ради рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 вересня 2018 року скасовано в частині позовних вимог про визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 до ОСОБА_4 нежитлового приміщення (магазину) та визнання права власності за кожним з них по частині на вказане нежитлове приміщення.

Відповідно до мотивувальної частини цього рішення Сумським апеляційним судом було встановлено, що суд першої інстанції не врахував усіх обставин та норм матеріального права та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання за сторонами права спільної сумісної власності на нежитлове приміщення (магазин) та його поділ на підставі ст. ст. 368, 370, 372 ЦК України, ст. ст. 60, 62, 70, 74 СК України, оскільки відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» № 6 від 30 березня 2012 року самочинно збудоване майно не є об`єктом права власності, воно не може бути предметом поділу.

Оскільки згідно договору купівлі-продажу рухомого майна від 01 червня 2018 року фізична особа-підприємець ОСОБА_4 передав у власність ОСОБА_1 тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності площею 30 кв.м. з металевим каркасом, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Попередньому власнику ОСОБА_4 рішенням Сумської міської ради надавалась у користування земельна ділянка по АДРЕСА_2 під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (кіоск для торгівлі продовольчими товарами). З повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 06 червня 2018 року зареєстрованого в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, вбачається що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 повідомляли про проведення реконструкції не тимчасової споруди, а нежитлового приміщення. Згідно даних технічного паспорту фактично була проведена не реконструкція тимчасової споруди, а збудовано нежитлове приміщення (магазин ) «А-1» площею 27,02 кв.м, фундамент та цоколь якого виконані із залізобетону.

Тобто, в даному випадку було здійснено самочинне будівництво об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, оскільки земельна ділянка у користування або власність для будівництва нежитлового приміщення (магазину) не надавалась.

У подальшому, 19 червня 2019 року на підставі Протоколу загальних зборів учасників ТОВ «Сумська гуртовня» серія та номер № 1 від 22 травня 2019 року та Акту оцінки вартості та приймання передачі нерухомого майна від 06 червня 2019 року, нежитлове приміщення (магазин) загальною площею 27,02 кв.м було внесено до статутного капіталу ТОВ «Сумська гуртовня», останніми було зареєстровано право власності (запис № 32061233) на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним № 1683773259101 нежитлове приміщення, магазин загальною площею 27,02 кв. м за адресою: АДРЕСА_3 .

15 липня 2019 року на підставі Акту прийому-передачі майна, серія та номер №б/н від 10 липня 2019 року (видавник ОСОБА_1 , ОСОБА_4 ; рішення серія номер № 3 (від 10 липня 2019 року) ТОВ «Сумська гуртовня» передало у власність об`єкт нерухомого майна з реєстраційним № 1683773259101 - нежитлове приміщення (магазин) загальною площею 27,02 кв.м громадянину ОСОБА_4 (запис № 32445478).

Крім того, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, 05 вересня 2019 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки серія та номер: 1222 (номер запису № 33095411,) де предметом іпотеки виступає те ж саме нежитлове приміщення (магазин) загальною площею 27,02 кв.м - реєстраційним № 1683773259101.

Сумська міська рада вважає, що здійснивши самочинне будівництво об`єкта нерухомого майна на території за адресою: АДРЕСА_2 та в подальшому зареєструвавши право власності на нього, як на нежитловий об`єкт нерухомості, відповідачі порушили права Територіальної громади міста Суми від імені якої діє Сумська міська рада, як власника земельної ділянки, на якій розташовано даний об`єкт.

Як вбачається з матеріалів справи, 30 квітня 2014 року між територіальною громадою міста Суми від імені якої діє Сумська міська рада та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 було укладено договір № 010/14 про встановлення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розміщення тимчасової споруди в м. Суми.

Згідно п. 1.1 предметом даного договору є особистий строковий сервітут, встановлений на територію (об`єкт благоустрою) в м. Суми, на які буде розміщуватись та використовуватись для провадження підприємницької діяльності тимчасова споруда площею 30 кв.м.

Пунком 2.5. даного Договору встановлено, що розміщення новим власником або користувачем придбаної або отриманої в користування у «Сервітуарія» тимчасової споруди, для розміщення якої укладено даний Договір, здійснюється її новим власником або користувачем після ухвалення Сумською міською радою рішення «Про передачу у користування земельної ділянки на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності» та укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розташування тимчасової споруди в м. Суми з «Власником».

Так, відповідно до від 26 квітня 2017 року № 2097-МР «Про передачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 у користування земельної ділянки на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (кіоск - для торгівлі продовольчими товарами) у зв`язку зі зміною власника», рішення Сумської міської ради від 20 червня 2018 року № 3539-МР «Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Суми за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів» між Сумською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір № 065/18 про встановлення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розміщення тимчасової споруди, п. 1.1. даного договору встановлено, що предметом договору є територія (об`єкт благоустрою) в АДРЕСА_2 площею 30 кв.м.

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Пунктом 1.3. Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244, визначено тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Відповідно до п.п. 4.4.1. пункту 4.4. Даного договору «Сервітуарій» зобов`язаний дотримуватися умов цього Договору, використовувати встановлений особистий строковий сервітут виключно з метою, в порядку та на умовах визначених цим Договором.

Підпунктом 4.4.6. пункту 4.4. встановлено, що «Сервітуарій» зобов`язується не допускати будь-яких будівель, споруд або інших об`єктів на території об`єкта благоустрою, на яку встановлено особистий строковий сервітут. Встановлений цим договором особистий строковий сервітут не надає «Сервітуарію» права на проведення будь-якого будівництва на території, наданій йому для розміщення тимчасової споруди, на території для забезпечення благоустрою (підтримання в належному санітарному стані).

Проте, всупереч вимогам Земельного кодексу України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності затвердженого Наказом Міністерства, регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 та умовам договорів про встановлення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розміщення тимчасовою споруди, відповідачами було здійснено самочинне будівництво об`єкта нерухомого майна на території за адресою: АДРЕСА_2 та в подальшому, зареєструвавши право власності на нього, як на нежитловий об`єкт нерухомості - нежитлове приміщення (магазин) загальною площею 27,02 кв.м (реєстраційний номер об`єкта 1683773259101).

У розумінні норм діючого законодавства ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не можуть виступати власниками будь-яких об`єктів, розташованих на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_5 ), навіть якщо зазначені відповідачі дійсно побудували дане нежитлове приміщення, як новостворене майно.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 вересня 2018 року по справі № 591/3748/18 як підстава первісної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості за ОСОБА_4 та ОСОБА_1 скасовано постановою Сумського апеляційного суду від 13 червня 2019 року.

З огляду на зазначене, ОСОБА_4 та ОСОБА_1 не мали правових підстав для відчуження спірного об`єкту на користь ТОВ «Сумська гуртовня», разом з цим, ТОВ «Сумська гуртовня» не мало правових підстав для набуття права власності на цей об`єкт та передачі його у подальшому на користь ОСОБА_4 .

Посилаючись за вказані обставини, та остаточно уточнивши позовні вимоги, просить суд:

1. Скасувати рішення державного реєстратора Стецьківської сільської ради Сумського району, Сумської області Білолюбської І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43837127 від 02 листопада 2018 року та запис про право власності 28722392 від 31 жовтня 2018 року про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення (магазин) - об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1683773259101 за ОСОБА_1 ,

2. Скасувати рішення державного реєстратора Стецьківської сільської ради Сумського, району, Сумської області Білолюбської І.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43837127 від 02 листопада 2018 року та запис про право власності 28722417 від 31 жовтня 2018 року про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення (магазин) - об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1683773259101 за ОСОБА_4 ,

3. Визнати недійсним Акт оцінки вартості та приймання передачі нерухомого майна що вноситься до статутного (складеного) капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська гуртовня» серія та номер: 1911,1912,1913 від 06 червня 2019 року наданий приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Т.А. Бурбикою.

4. Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації майнових прав» Лебединської районної ради, Сумської області Недведської О.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47419823 від 20 червня 2019 року та запис про право власності 32061233 від 19 червня 2019 року про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення (магазин) - об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1683773259101 за ТОВ «Сумська гуртовня», код ЄДРПОУ 43066447.

5. Визнати недійсним Акт прийому-передачі майна серія та номер: б/м, виданий 10 липня 2019 року видавник: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .

6. Скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської області Божок О.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 47836416 від 18 липня 2019 року та запис про право власності 32445478 від 15 липня 2019 року про реєстрацію права власності на нежитлове приміщення (магазин) - об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1683773259101 за ОСОБА_4 .

7. Визнати недійсним договір іпотеки серія та номер 1222, виданий 05 вересня 2019 року, видавник приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Ануфрієв А.О.

8. Скасувати рішення приватного нотаріуса Ануфрієва Андрія Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48538995 від 05 вересня 2019 року та запис про іпотеку 33094259 від 05 вересня 2019 року на нежитлове приміщення (магазин) - об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1683773259101 за ОСОБА_2 .

9. Скасувати рішення приватного нотаріуса Нагорної Н.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52574200 від 09 червня 2020 року та запис про право власності 36804893 від 09 червня 2020 року на нежитлове приміщення (магазин) - об`єкт нерухомого майна.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 23 березня 2020 року відкрите провадження у вказаній справі, залучено в якості третіх осіб у справі: державного реєстратора Стецьківської сільської ради Сумського району, Сумської області Білолюбську І.В.; приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Бурбика Т.А., державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації майнових прав» Лебединської районної ради, Сумської області Недведську О.А.; державного реєстратора Виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської області Божок О.М.; приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Ануфрієва А.О.; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 02 червня 2020 року.

Протокольною ухвалою суду 02 червня 2020 року підготовче засідання відкладено до 10 вересня 2020 року у зв`язку з клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Гриценка Б.М.

25 серпня 2020 року від державного реєстратора Божок О.М. Управління «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради надійшли пояснення, в яких зазначає, що під час розгляду заяви ОСОБА_4 щодо реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлове приміщення, магазин), що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 27,02 кв.м. державним реєстратором було встановлено, що заявником подано акт прийому-передачі майна ТОВ «Сумська гуртовня» від 10 липня 2019 року, рішення учасника №3 ТОВ «Сумська гуртовня» від 10 липня 2019 року, як і передбачено п. 50 Порядку. Державним реєстратором на виконання вимог законодавства було проведено пошуки в Державних реєстрах та встановлено, що право власності на об`єкт щодо якого ОСОБА_4 було подано заяву зареєстровано в Державному реєстрі речових прав за ТОВ «Сумська гуртовня», реєстраційний номер об`єкта 1683773259101. Таким чином, державним реєстратором виконано всі вимоги законодавства, належним чином розглянуто подані документи та інформацію, що містилася в них та в Державних реєстрах, з`ясовано та враховано всі існуючи обставини, перевірено документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та встановлено відсутність підстав для відмови в державній реєстрації у зв`язку з чим 18 липня 2019 року прийнято рішення про державну реєстрацію № 47836416 та в розділі Державного реєстру речових прав №1683773259101 проведено державну реєстрацію переходу права власності-повне відчуження та внесено запис про право власності №32445478 за ОСОБА_4 . Державний реєстратор не знав і не міг знати про те, що об`єкт, щодо якого подано заяву, збудовано самочинно його попередніми власниками та не знав і не міг знати про наявність судових спорів щодо цього об`єкта. Просить суд розглянути справу за його відсутності, у прийнятті рішення покладається на розсуд суду (т. І а.с.142-145).

Протокольною ухвалою суду 10 вересня 2020 року підготовче засідання відкладено до 12 січня 2021 року у зв`язку з клопотанням представника ОСОБА_2 - адвоката Гриценка Б.М., а також через відсутність відомостей про належне сповіщення відповідачів ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ТОВ «Сумська гуртовня».

11 січня 2021 року від представника ОСОБА_1 адвоката Гриценка Б.М. надійшов відзив на позов, в якому зазначає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Належним способом захисту права або інтересу є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну, реєстрацію права власності. Враховуючи, що нотаріус, реєструючи право власності виступає як суб`єкт реєстрації, позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності та позовна вимога про скасування рішення приватного нотаріуса Ануфрієва А.О. є не належним способом захисту порушеного права. Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог (т. І а.с.188-189).

Протокольною ухвалою суду 12 січня 2021 року підготовче засідання відкладено до 06 квітня 2021 року у зв`язку з клопотанням представника ОСОБА_4 адвоката Назаренка О.О., через відсутність відомостей про належне сповіщення відповідачів ОСОБА_2 та ТОВ «Сумська гуртовня», а також для надання часу учасникам справи скористатися правом для подання відповіді на відзив.

06 квітня 2021 року у зв`язку з тим, що судді ОСОБА_9 компенсовано час роботи за чергування у позаробочий час та надано час відпочинку 06 квітня 2021 року з 08-00 год. до 17-15 год. (8 годин 15 хвилин), підготовче засідання по справі відкладено до 29 липня 2021 року, 09 год. 30 хв.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 15 липня 2021 року в порядку забезпечення позову заборонено ОСОБА_3 вчиняти дії направлені на відчуження об`єкту майна на території за адресою: АДРЕСА_3 (т. І а.с. 242).

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29 липня 2021 року прийнято до розгляду заяву представника Сумської міської ради про збільшення позовних вимог у справі, подану до суду 14 липня 2021 року; залучено доучасті усправі за цим позовом як співвідповідача ОСОБА_3 ; витребувано в Сумському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) належним чином завірену копію актовогозапису просмерть ОСОБА_4 .

Протокольною ухвалою суду 29 липня 2021 року судове засідання відкладене до 09 год. 30 хв. 09 листопада 2021 року у зв`язку з витребуванням документів та залученням співвідповідача.

Протокольною ухвалою суду 09 листопада 2021 року вирішено витребувати в Сумській державній нотаріальній конторі відомості щодо спадкоємців ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та за наявності надати належним чином завірену копію спадкової справи, у зв`язку з необхідністю направлення запиту підготовче засідання відкладено до 19 січня 2022 року 15 год. 30 хв.

19 січня 2022 року від представника ОСОБА_1 адвоката Гриценка С.Е. надійшли додаткові пояснення по справі, в яких зазначає, що ОСОБА_2 , набула майно в порядку примусової його реалізації в процедурі виконавчого провадження. Прилюдні торги не були визнані недійсними, а отримане свідоцтво про право власності на об`єкт нерухомого майна було видано на підставі акту приватного виконавця про затвердження результатів торгів (т. ІІ а.с.197-199).

Протокольною ухвалою суду 19 січня 2022 року підготовче засідання відкладено до 17 березня 2022 року 13 год. 30 хв. у зв`язку з клопотанням представника відповідача.

Враховуючи, що Верховною Радою України 24 лютого 2022 року на позачерговому засіданні було запроваджено воєнний стан через вторгнення Росії на територію України, беручи до уваги ситуацію, що склалась у м. Суми на день запровадження такого стану, на підставі п.1 рішення зборів суддів Зарічного районного суду м. Суми від 24 лютого 2022 року №5, з метою запобігання загрози життю та здоров`ю учасників судового процесу і працівників суду, з 24 лютого 2022 року дану справу було знято з розгляду до стабілізації ситуації в країні та в м. Суми.

Рішенням зборів суддів від 02 травня 2022 року №11 відновлено здійснення розподілу та розгляд усіх категорій справ, у тому числі цивільних, які перебували в провадженні судді станом на 24 лютого 2022 року.

Підготовче засідання призначено на 08 липня 2022 року, 10 год. 00 хв.

Протокольною ухвалою суду 08 липня 2022 року підготовче засідання відкладено до 23 вересня 2022 року, 11 год.00 хв. у зв`язку з неявкою в судове засідання представника позивача.

Протокольною ухвалою суду 23 вересня 2022 року підготовче засідання відкладено до 10 листопада 2022 року 11 год.20 хв. у зв`язку з клопотанням представника позивача.

Протокольною ухвалою суду 10 листопада 2022 року підготовче засідання відкладено до 10 січня 2023 року 14 год. 00 хв. у зв`язку з клопотанням представника позивача та не виконанням запиту суду.

Протокольною ухвалою суду 10 січня 2023 року підготовче засідання відкладено до 23 лютого 2023 року у зв`язку з неявкою відповідачів та третіх осіб, відсутністю про їх належне сповіщення про дату та час підготовчого засідання.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 23 лютого 2023 року провадження у справі за позовною заявою Сумської міської ради до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумська гуртовня», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійним правочинів та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно закрито в частині позовних вимог, заявлених до ОСОБА_4 та ТОВ «Сумська гуртовня»;

закрито підготовче провадження у справі за вказаним позовом та призначено справу до судового розгляду по суті на 11год.00хв.11квітня 2023року з викликом сторін у справі.

Протокольною ухвалою суду 11 квітня 2023 року вирішено витребувати у приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Ануфрієва А.О. копію договору іпотеки серія та номер 1222, виданого 05 вересня 2019 року на нежитлове приміщення (магазин) - об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 1683773259101, розгляд справи відкладено до 07 червня 2023 року, 16 год. 30 хв. у зв`язку з витребуванням доказів, неявкою відповідачів та відсутністю відомостей про їх належне повідомлення про час і місце судового розгляду.

06 червня 2023 року від представника ОСОБА_1 адвоката Гриценка Б.М. надійшли додаткові пояснення з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог, в яких зазначає, що позивач просить скасувати рішення приватного нотаріуса Нагорної Н.В. про державну реєстрацію права власності та їх обтяжень, індексний номер 52574280 від 09 червня 2020 року та запис про право власності 36804893 від 09 червня 2020 року на нежитлове приміщення (магазин). Однак, не зазначає підстави для скасування. Вищезазначена реєстрація була проведена на підставі свідоцтва серія та номер 2758, виданого 09 червня 2020 року в результаті продажу об`єкту в процедурі виконання рішення суду у виконавчому провадженні з публічних торгів, приватним виконавцем Мукорезом О.Л.

Акт про реалізацію на прилюдних торгах б/н від 20 травня 2020 року, виданий приватним виконавцем Мукорез О.Л. Вищезазначені відомості відображені в витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, які додані до заяви позивач про збільшення позовних вимог.

Враховуючи, що позивачем не надані докази нікчемності правочину по відчуженню майна в процедурі виконавчого провадження по примусовій реалізації майна, як підстава для скасування рішення про реєстрацію права власності, вимога до власника майна ОСОБА_3 про припинення права власності не заявлена, вона не підлягає задоволенню.

Стосовно інших вимог, то вважає, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог (т. ІІІ, а.с.212-213).

Протокольною ухвалою суду 07 червня 2023 року розгляд справи відкладено до 19 липня 2023 року, 13 год. 30 хв. у зв`язку з неявкою представника позивача.

У зв`язку з зайнятістю головуючого у розгляді кримінальної справі №592/2976/22, провадження №1-кп/591/382/22, розгляд справи відкладено на 15 вересня 2023 року на 10-00 год.

Протокольною ухвалою суду 15 вересня 2023 року розгляд справи відкладено до 19 жовтня 2023 року, 14 год. 00 хв. у зв`язку з клопотанням представника позивача.

Протокольною ухвалою суду 19 жовтня 2023 року розгляд справи відкладено до 18 грудня 2023 року, 15 год. 00 хв. у зв`язку з клопотанням представника позивача.

У зв`язку з перебуванням головуючого в нарадчій кімнаті по справі №591/7043/21, провадження №2/591/620/22, розгляд справи відкладено на 26 січня 2024 року на 10-30 год.

В судове засідання, яке відбулося 26 січня 2024 року, учасники справи не з`явилися, про час і місце судового розгляду повідомлялись належним чином. Від представника позивача та представника відповідача ОСОБА_5 адвоката Гриценка Б.М. надійшли письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України встановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу.

Судом встановлено, що рішенням Сумської міської ради від 31 липня 2013 року № 2602-МР «Про надання дозволу на виготовлення паспортів прив`язки тимчасових споруд та розроблення технічної документації щодо встановлення меж сервітут для розміщення тимчасових споруд» Сумською міською радою надано дозвіл суб`єктам господарювання на виготовлення паспортів прив`язки тимчасових споруд та розроблення технічної документації щодо встановлення меж сервітут для розміщення тимчасових споруд згідно з додатком.

Відповідно до Додатку до вказаного рішення Сумської міської ради ФОП ОСОБА_6 надано дозвіл на виготовлення паспорту прив`язки тимчасових споруд та розроблення технічної документації щодо встановлення меж сервітуту для розміщення тимчасової споруди за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією витягу з рішення Сумської міської ради від 31 липня 2013 року № 2602-МР (т. І а.с.19-20).

30 квітня 2014 року Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради було видано ФОП ОСОБА_6 паспорт прив`язки розміщення тимчасової споруди для торгівлі продовольчими товарами за адресою: АДРЕСА_1 (т. І а.с.21).

30 квітня 2014 року між територіальною громадою міста Суми від імені якої діє Сумська міська рада та ФОП ОСОБА_6 було укладено договір № 010/14 «Про встановлення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розміщення тимчасової споруди в м. Суми».

Згідно п. 1.1 предметом вказаного договору є особистий строковий сервітут, встановлений на територію (об`єкт благоустрою) в м. Суми, на які буде розміщуватись та використовуватись для провадження підприємницької діяльності тимчасова споруда площею 30 кв.м.

Пунктом 2.5. цього договору встановлено, що розміщення новим власником або користувачем придбаної або отриманої в користування у «Сервітуарія» тимчасової споруди, для розміщення якої укладено даний Договір, здійснюється її новим власником або користувачем після ухвалення Сумською міською радою рішення «Про передачу у користування земельної ділянки на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності» та укладення договору про встановлення особистого строкового сервітуту на користування місцем для розташування тимчасової споруди в м. Суми з «Власником» (т. І а.с.22-24).

З рішення Сумської міської ради від 26 квітня 2017 року № 2097-МР «Про передачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 у користування земельної ділянки на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (кіоск для торгівлі продовольчими товарами) у зв`язку зі зміною власника» вбачається, що фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 передано у користування земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 0,0030 га, строком на 5 років на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (кіоск для торгівлі продовольчими товарами) та встановлено плату у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки землі, що застосовується для обчислення орендної плати за користування земельними ділянками на території міста Суми на підставі рішення Сумської міської ради від 08 липня 2015 року № 4562-МР «Про встановлення плати за землю на території міста Суми» (т. І а.с.25).

04 травня 2018 року виготовлено технічний паспорт на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , згідно якого за вказаною адресою розташоване нежитлове приміщення (магазин) «А-1» площею 27,02 кв.м., фундамент та цоколь якого виконані із залізабетону (т. І а.с.27-30).

01 червня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено Договір купівлі-продажу рухомого майна, предметом якого є тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності, площею 30 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (т. І а.с.26).

01 листопада 2018 року між Сумською міською радою та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір № 065/18 про встановленім особистого строкового сервітуту на користування місцем для розміщення тимчасової споруди, п. 1.1. даного договору встановлено, що предметом договору є територія (об`єкт благоустрою) в АДРЕСА_2 площею 30 кв.м.

Договір укладено на підставі рішення Сумської міської ради від 30 листопада 2016 року № 1498-МР «Про правила розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та території міста Суми», рішення Сумської міської ради від 26 квітня 2017 року № 2097-МР «Про передачу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 у користування земельної ділянки на праві особистого строкового сервітуту під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (кіоск для торгівлі продовольчими товарами) у зв`язку зі зміною власника», рішення Сумської міської ради від 20 червня 2018 року № 3539-МР «Про врегулювання ситуації з розміщенням тимчасових споруд на території міста Суми за дозвільними документами, виданими на підставі раніше чинних нормативних актів» (т. І а.с. 36-37).

14 грудня 2018 року Управлінням архітектури та містобудування Сумської міської ради видано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 паспорт прив`язки розміщення тимчасової споруди (кіоску) за адресою: АДРЕСА_4 (т. І а.с.33-35).

У відповідності до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 11 вересня 2018 року у справі № 591/3748/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу та визнання права власності, позов ОСОБА_1 задоволено. Встановлено фактспільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з січня 2008 року; визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 нежитлове приміщення (магазин) площею 27,02 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; визнано право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частини нежитлового приміщення (магазину) площею 27,02 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; визнано право власності за ОСОБА_4 на 1/2 частини нежитлового приміщення (магазину) площею 27,02 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 (т. І а.с.31-32).

Постановою Сумського апеляційного суду від 13 червня 2019 року рішення Зарічного районного суду м. Суми від 11 вересня 2018 року у справі № 591/3748/18 скасовано в частині вирішення позовних вимог про визнання спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 нежитлового приміщення (магазину) та визнання права власності за кожним з них по 1/2 частині на вказане нежитлове приміщення з ухваленням в цій частині нового рішення; в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання спільною сумісною власністю нежитлового приміщення (магазину), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та визнання за кожним з них права власності по 1/2 частині вказаного нежитлового приміщення відмовлено (т. І а.с.38-40).

Вказаним рішенням суду встановлено обставини того, що відповідно до договору купівлі-продажу рухомого майна від 01 червня 2018 року ФОП ОСОБА_4 передав у власність ОСОБА_5 тимчасову споруду для здійснення підприємницької діяльності площею 30 кв.м. з металевим каркасом, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 . Попередньому власнику ОСОБА_4 рішенням Сумської міської ради надавалась у користування земельна ділянка по АДРЕСА_2 під розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (кіоск для торгівлі продовольчими товарами).

Відповідно до вимог діючого законодавства не передбачено надання дозволу на реконструкцію рухомого майна (тимчасової споруди). Крім того з повідомлення про початок виконання будівельних робіт 06 червня 2018 року, зареєстрованого в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради, вбачається, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 повідомляли про проведення реконструкції не тимчасової споруди, а нежитлового приміщення. Згідно даних технічного паспорту фактично була проведена не реконструкція тимчасової споруди, а збудовано нежитлове приміщення (магазин) «А-1» площею 27,02 кв.м., фундамент та цоколь якого виконані із залізобетону.

Положеннями ч. 4ст.26Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачемза умови використанняземельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно частин 1, 2, 3ст. 376 ЦК Українижитловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуютьсяна земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженогопроекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Як зазначив Верховний Суд України у своїй постанові у справі № 6-1328цс15 від 02 грудня 2015 року, із контексту норм частин третьоїстатті 376 ЦК Українивипливає, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовнику власником та користувачем, якщо такий є та не являється забудовником.

Дана умова є єдиною для визнання права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості за такою особою за рішенням суду.

В даному випадку було здійснено самочинне будівництво об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, оскільки позивачу не надавалась в користування або у власність земельна ділянка для будівництва нежитлового приміщення (магазину).

Крім того, в постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що нежитлове приміщення (магазин) було побудовано на землях комунальної власності, а самезгідно з Планом зонування території міста Суми, затвердженим рішенням сесії Сумської міської ради від 06 березня 2013 року № 2180-МР,дана земельна ділянказнаходитьсяв рекреаційній зоні озелененихтериторійзагального користування.

Згідност. 377 ЦК Українидо особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Таким чином на підставі оскаржуваного рішення суду про визнання права власності на нежитлове приміщення (магазину) у ОСОБА_5 виникло право вимагати від Сумської міської ради надати їй земельну ділянку і цим правом вона на даний час скористалась.

Відповідно до п. 34 ч. 1ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»виключною компетенцією міських рад є вирішення відповідно дозаконупитань регулювання земельних відносин.

Відповідно до п. а) ч. 1ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на територіїсіл, селищ, міст належить розпоряджатися землями територіальних громад.

Згідно ч. 1ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю. Частиною 6 вказаної норми також передбачено, що доцільність, порядок та умови відчуження об`єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Визнавши право власності на спірний об`єкт нерухомості, який було побудованона землях комунальної власності, місцевий судвирішив питання про права та інтереси Сумської міської ради, до кола повноважень якої входить розпорядження землями територіальної громади.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10 січня 2020 року вбачається, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 станом на 15 липня 2019 року належить на праві власності ОСОБА_4 (т.І, а.с. 41-42).

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 18 липня 2019 року вбачається, що нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумська гуртовня» (т.І, а.с.146-147).

Згідно інформації з Державного реєстру речових права нерухоме майно станом на 06 квітня 2-21 року нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 належить на праві власності ОСОБА_3 ; підстава для реєстрації свідоцтво: серія та номер 2758, видане 09 червня 2020 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Нагорною Н.В. (т. І а.с.222-г)

За відомостями інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01 липня 2021 року вбачається, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 станом на 31 жовтня 2018 року належить на праві власності ОСОБА_3 (т. ІІ а.с.31).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01 липня 2021 року вбачається, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 станом на 31 жовтня 2018 року належить на праві власності ОСОБА_3 (т. ІІ ас.с.37-41).

05 вересня 2019 року між ОСОБА_4 (Іпотекодавець) та ОСОБА_2 (Іпотекодержатель) укладено договір іпотеки на нежитлове приміщення - магазин, загальною площею 27,02 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 та належить Іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі акту приймання передачі, виданий 10 липня 2019 року номер 3, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 32445478, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1683773259101, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 174271575 від 18 липня 2019 року та розташований на земельній ділянці, що знаходиться в користуванні Іпотекодавця на підставі договору про встановлення особистого строкового сервітуту від 01 листопада 2018 року

Згідно п.2.1. даного Договору Іпотекою, що виникає на підставі цього Договору забезпечується виконання його обов`язків перед Іпотекодержателем, які полягають у поверненні позики в розмір 750000,00 грн. на умовах та в строки, що передбачені Основним Договором (т. ІІІ а.с.219-222).

15 квітня 2020 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ануфрієвим А.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 550 про звернення стягнення на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_4 , на нежитлове приміщення - магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що належить - ОСОБА_4 на підставі Акту приймання - передачі, виданого 10 липня 2019 року № 3.

Зазначений предмет іпотеки, на підставі Договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ануфрієвим А.О. 05 вересня 2019 року за р/№ 1222, переданий в іпотеку ОСОБА_2 , в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_4 по Договору позики від 01 червня 2019 року, зі змінами порушення терміну погашення боргових зобов`язань, що спричинило наявність заборгованості, згідно п. 9.1.1 Договору іпотеки та п. 5.1 Договору позики. За рахунок коштів, отриманих від реалізації Предмета іпотеки, пропонуються задовольняти вимоги ОСОБА_2 у розмірі 750000 грн.00 коп., з яких сума заборгованості за договором позики - 750000 грн. 00 коп. (т. IV а.с.73).

15 квітня 2020 року ОСОБА_2 подала заяву приватному виконавцю Мукорез О.Л. про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом № 550, що виданий 15 квітня 2020 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ануфрієвим А.О. (т. IV а.с.20).

15 квітня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Сумської області Мукорезом О.Л. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом № 550, що виданий 15 квітня 2020 року приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ануфрієвим А.О.(т. IV а.с.22).

Рішенням про держану реєстрацію прав та їх обтяжень № 52001410 від 16 квітня 2020 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Мукорез О.Л. вирішено провести державну реєстрацію обтяження, арешт нерухомого майна на нежитлове приміщення з реєстраційним номером 1683773259101, що розташований АДРЕСА_3 , за суб`єктом: ОСОБА_4 (т.IV а.с.29).

16 квітня 2020 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 укладено угоду про визначення вартості описаного та арештованого майна згідно постанови про опис та арешт майна боржника ВП №61850534 від 16.04.2020 р., а саме: нежитлове приміщення -магазин за адресою АДРЕСА_3 , площею 27,02 кв.м., предмет іпотеки, у сумі 400000,00 грн. (т. IV а.с.39).

Згідно протоколу № 480712 проведення електронних торгів від 18 травня 2020 року переможцем торгів щодо предмету іпотеки: нежитлового приміщення: магазин загальною площею 27, 02 кв.м., за знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 є ОСОБА_3 (т. IV а.с.47, 63 ).

З акту про реалізацію предмета іпотеки на прилюдних електронних торгах від 20 травня 2020 року приватного виконавця виконавчого округу Сумської області Мукореза О.Л. при примусовому виконанні виконавчого провадження 61850534, відкритого 15 квітня 2020 року з примусового виконання виконавчого напису № 550, виданого 15 квітня 2020 року приватним нотаріусом Сумського МНО Ануфрієвим А.О. про звернення стягнення на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_4 на нежитлове приміщення магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_4 , реалізовано з електронних торгів, переможцем яких визнано ОСОБА_3 (т. IV а.с.60-61).

З копії актового запису про смерть № 994 від 22 березня 2021 року Сумського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Північно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Суми) вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т. ІІ а.с.165).

З встановлених під час судового розгляду обставин вбачається, що об`єкт нерухомого майна на території за адресою: АДРЕСА_2 є самочинним нерухомим майном, оскільки був збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, з огляду на те, що ОСОБА_4 не надавалася в користування або у власність земельна ділянка для будівництва нежитлового приміщення (магазину).

При вирішенні заявлених Сумською міською радою позовних вимог суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22.

За цим висновком відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 373 ЦК України). Елементом особливої правової охорони землі є норма частини другої статті 14 Конституції про те, що право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону; право власності на землю гарантується Конституцією України (частина друга статті 373 ЦК України).

Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення (частина четверта статті 373 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Отже, правовий режим самочинного будівництва врегульовано статтею 376 ЦК України. Норми зазначеної статті є правовим регулятором відносин, які виникають у зв`язку із здійсненням самочинного будівництва.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що стаття 376 ЦК України розміщена у главі 27 «Право власності на землю (земельну ділянку)», тобто правовий режим самочинного будівництва пов`язаний з питаннями права власності на землю.

Знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі (пункт 84 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18).

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що самочинне будівництво нерухомого майна особою, яка не є власником земельної ділянки, слід розглядати як порушення прав власника відповідної земельної ділянки.

Разом із цим сам по собі факт державної реєстрації права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду, не слід розглядати як окреме відносно факту самочинного будівництва порушення прав власника земельної ділянки.

Здійснення самочинного будівництва порушує права власника земельної ділянки, у тому числі у разі відсутності державної реєстрації права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за відповідною особою. Факт самочинного будівництва змушує власника земельної ділянки діяти з урахуванням того, що на відповідній земельній ділянці наявні певні об`єкти нерухомості - що обмежує можливості як користування, так і розпорядження земельною ділянкою.

Отже, самочинно побудоване нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване за жодною особою, все одно обмежує власника відповідної земельної ділянки в користуванні та розпорядженні такою земельною ділянкою.

Велика Палата Верховного Суду висновує, що права власника земельної ділянки порушуються в результаті факту самочинного будівництва, а не державної реєстрації права власності на самочинно побудоване майно. Державна реєстрація права власності на самочинно побудовану будівлю, споруду поза встановленим статтею 376 ЦК України порядком за особою, яка таке будівництво здійснила, лише додає до вже існуючих фактичних обмежень (які з`явились безпосередньо з факту самочинного будівництва) власника земельної ділянки в реалізації свого права власності додаткові юридичні обмеження.

З огляду на вказане здійснення самочинного будівництва спірного об`єкту нерухомості порушує права Сумської міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою, на якій цей об`єкт нерухомості побудований.

Можливі способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені статтею 376 ЦК України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна.

Частинами третьою - п`ятою статті 376 ЦК України, відповідно, встановлено таке:

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майноможе бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництвона земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власностіна нерухоме майноза особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництвона його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесеннюособою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

З огляду на вказане, знесення самочинно побудованого спірного об`єкта нерухомості відповідно до частини четвертої статті 376 ЦК України є належним та ефективним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво. Також потрібно враховувати положення частини третьої та п`ятої статті 376 ЦК України.

Якщо нерухоме майно є самочинним будівництвом, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно у будь-який інший спосіб, окрім визначеного статтею 376 ЦК України (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за особою, яка його побудувала, або за власником земельної ділянки), є такою, що не відповідає вимогам цієї статті. Можливість настання інших правових наслідків, ніж передбачені статтею 376 ЦК України, як у випадку самочинного будівництва, здійсненого власником земельної ділянки, так і у випадку самочинного будівництва, здійсненого іншою особою на чужій земельній ділянці, виключається.

За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстровано за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

Отже, належними вимогами, які може заявити особа - власник земельної ділянки, на якій здійснено (здійснюється) самочинне будівництво, для захисту прав користування та розпорядження такою земельною ділянкою, є вимога про знесення самочинно побудованого нерухомого майна або вимога про визнання права власності на самочинно побудоване майно.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (див., зокрема, пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).

Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

Як вказано вище (пункт 109), реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила самочинне будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, положень частини четвертої цієї статті.

Оскільки положення статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею, реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно за особою - власником земельної ділянки у будь-який інший спосіб, окрім визначеного цією статтею (тобто на підставі судового рішення про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за власником земельної ділянки), також не змінює правовий режим самочинного будівництва. За вказаних обставин особа - власник земельної ділянки не набуває право власності на самочинно побудоване нерухоме майно.

Якщо позивач прагне захистити свої права, порушені внаслідок самочинного будівництва, він має право звернутись до суду з позовною вимогою, сформульованою відповідно до положень частини четвертої або п`ятої статті 376 ЦК України.

Сумська міська рада може подати позов про визнання права власності на спірний об`єкт нерухомості (частина п`ята статті 376 ЦК України).

У випадку задоволення зазначеної вище вимоги позивач набуде право власності на спірний об`єкт нерухомості. Судове рішення про визнання права власності є підставою для державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомості за Сумською міською радою з огляду на положення пункту 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості).

Сумська міська рада може подати позов про знесення спірного об`єкта нерухомості (частина четверта статті 376 ЦК України).

Судовим рішенням про знесення спірного об`єкта нерухомості суд вирішує подальшу юридичну долю самочинно побудованого майна (спірного об`єкта нерухомості).

Якщо право власності на об`єкт самочинного будівництва зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), у разі задоволення позовної вимоги про знесення об`єкта самочинного будівництва суд у мотивувальній частині рішення повинен надати належну оцінку законності такої державної реєстрації.

Якщо суд дійде висновку про незаконність державної реєстрації права власності на об`єкт самочинного будівництва, таке судове рішення є підставою для закриття розділу Державного реєстру прав та реєстраційної справи з огляду на положення пункту 5 частини першої статті 14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовується рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, на підставі якого відкрито відповідний розділ).

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що у випадку задоволення однієї із зазначених вище вимог юридична доля самочинно побудованого майна (спірного об`єкта нерухомості) буде вирішена у встановленому законом порядку. Разом із цим буде відновлено стан єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна. Натомість заявлена позивачем у цій справі вимога зазначеного не забезпечує.

З огляду на вказане, Сумською міською радою при зверненні до суду із позовом про скасування рішень державних реєстраторів та приватних нотаріусів, визнання недійсними актів оцінки вартості та приймання-передачі нерухомого майна, визнання недійсним договору іпотеки, обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, що є підставою для відмови у позові.

На підставі вищенаведеного суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 264, 265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Сумської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: державний реєстратор Стецьківської сільської ради Сумського району, Сумської області Білолюбська Ірина Вікторівна; приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Бурбика Тамара Анатоліївна, державного реєстратора Комунального підприємства «Центр реєстрації майнових прав» Лебединської районної ради, Сумської області Недведська Олеся Алейзівна; державний реєстратор Виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської області Божок Ольга Миколаївна; приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Ануфрієв Андрій Олександровича про визнання недійним правочинів та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Сумська міська рада, місцезнаходження: м. Суми, майдан Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 23823253.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 місце проживання: АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: державний реєстратор Стецьківської сільської ради Сумського району, Сумської області Білолюбська Ірина Вікторівна, місцезнаходження: Сумська обл., Сумський р-н, с. Стецьківка, вул. Леніна, буд. 20.

Третя особа: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Бурбика Тамара Анатоліївна, місцезнаходження: АДРЕСА_9 ,

Третя особа: державний реєстраторКомунального підприємства«Центр реєстраціїмайнових прав»Лебединської районноїради,Сумської областіНедведська ОлесяАлейзівна,місцезнаходження: Сумська обл., м. Лебедин, вул. Сумська 12;

Третя особа: державний реєстратор Виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської області Божок Ольга Миколаївна, місцезнаходження: місто Суми, майдан Незалежності, 2;

Третя особа: приватний нотаріусСумського міськогонотаріального округуАнуфрієв АндрійОлександрович,місцезнаходження: АДРЕСА_10 .

Повне судове рішення виготовлене 02 лютого 2024 року.

Суддя А.П.Сидоренко