Постанова

від 20.11.2007 по справі 13/50-06 (02-2а)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/50-06 (02-2а)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

20 листопада 2007 р.                                                                                   № 13/50-06 (02-2а)  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів :

головуючого      Овечкіна  В.Е.,

суддівЧернова     Є.В.,

Цвігун В.Л.,

за   участю   представників:

позивачів - не з'явилися,

відповідача  прокуратури- Романченко Л.І.,- Спорий І.Г.,

розглянувши у відкритому  судовому   засіданні    касаційне подання

заступника військового прокурора Західного регіону України

на постановувід 11.06.2007 Житомирського апеляційного господарського суду

у справі№ 13/50-06 (02-2а)

за  позовом Військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та військової частини А0215

доТОВ “Вінницябуд”

про  спонукання до виконання мирової угоди від 08.04.97

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 05.02.2007 (суддя Мельник П.А.), залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 11.06.2007 (судді: Гулова А.Г., Пасічник С.С., Щепанська Г.А.), на підставі п.2 ч.1 ст.62 ГПК України відмовлено у прийнятті позовної заяви військового прокурора Західного регіону України з посиланням на те, що на момент звернення військового прокурора Західного регіону України з позовною заявою від 19.07.2006 №3/1522 у даній справі вже набрала законної сили постанова Житомирського апеляційного господарського суду  від 23.03.2006 у справі №8/216-05 між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Заступник військового прокурора Західного регіону України у внесеному касаційному поданні просить ухвалу та постанову скасувати і передати справу на розгляд господарського суду Вінницької області, оскільки вважає, що оскаржувані постанова від 11.06.2007 та ухвала від 05.02.2007 порушують вимоги ст.129 Конституції України щодо законності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні суду своїх доказів і доведенні  перед судом їх переконливості, а також вимоги ст.81 Господарського процесуального кодексу України щодо повторного звернення з позовом до господарського суду в загальному порядку.

У випадку, якщо прокурор звернувся до господарського суду з позовом в інтересах інших підприємств та організацій (недержавних органів), то господарський суд вправі відмовити у прийнятті такої позовної заяви у відповідності до п.1 ст.62 ГПК України, про що також зазначено у п.1 роз'яснення від 17.01.1995 року №02-5/20 „Про деякі питання практики вирішення арбітражними судами спорів за позовами прокурорів", і аж ніяк не з посиланням на ч.2 ст. 62 цього ж Кодексу.

Щодо постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 23.03.2006  по справі № 8/216-05, то вона дійсно є чинною, однак, нею не прийнято рішення по суті спору в розумінні п.2 ч.1 ст.62 ГПК України, як зазначає в оскаржуваній постанові від 11.06.2006 суд апеляційної інстанції, а, навпаки, скасовано прийняте по суті спору рішення господарського суду Вінницької області від 12.12.2005 по цій справі, а саму позовну заяву прокурора №3/1090 від 27.05.2005 залишено без розгляду у відповідності до вимог п.1 ч.1 ст.81 ГПК України, що не позбавляє права прокурора згідно ч.4 ст.81 цього ж Кодексу знову звернутися з позовом до господарського суду в загальному порядку.

Судова колегія, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права та заслухавши  пояснення присутніх у засіданні представників відповідача і прокуратури, дійшла висновку, що касаційне подання  підлягає задоволенню, а оскаржувані ухвала та постанова –скасуванню з передачею справи до господарського суду Вінницької області для розгляду по суті пред'явлених позовних вимог з наступних підстав.

Залишаючи без змін ухвалу про відмову у прийнятті позовної заяви військового прокурора апеляційний господарський суд виходив з того, що:

В матеріалах даної справи наявні копія позовної заяви №3/1090 від 27.05.2005 за позовом військового прокурора Західного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, військової частини А0215 (Командування Повітряних Сил Збройних Сил України), як правонаступника військової частини А0155 (Командування ВПС ЗС України) до товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницябуд" про спонукання до виконання мирової угоди від 08.04.1997, копія рішення господарського суду Вінницької області від 12.12.2005 у справі №8/216-05 за цим же позовом, яким у задоволенні позовних вимог військового прокурора відмовлено, копія постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 23.03.2006р. у справі №8/216-05, якою судове рішення від 12.12.2005 скасоване, а позов військового прокурора Західного регіону України залишено без розгляду (а.с.73-85, том 2).

На момент звернення військового прокурора Західного регіону з позовною заявою від 19.07.2006 №3/1522 (а.с.9-16) постанова Житомирського апеляційного господарського суду набрала законної сили.

Відповідно до пункту 2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору.

Із змісту наведеної норми випливає, що однією з умов для відмови у прийнятті позовної заяви є наявність рішення господарського суду у спорі між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.          

В даному випадку під рішенням суду слід розуміти не акт, яким спір вирішено по суті, а владний акт в більш широкому аспекті, оскільки судові рішення, які становлять собою категоричне та обов'язкове веління,  викладаються у формі рішень, ухвал, постанов.  Тобто, ухвала про залишення позову без розгляду також підпадає під дане визначення судового рішення.

Доводи заступника військового прокурора про те, що судом першої інстанції не враховано ту обставину, що залишення постановою Житомирського апеляційного господарського суду у справі №8/216-05 позову військового прокурора без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.81 ГПК України надає право прокурору повторно звернутися до господарського суду з даним позовом в загальному порядку, спростовуються вищенаведеним і не є підставою для скасування ухвали господарського суду Вінницької області від 05.02.2007.

Проте, колегія не може погодитися з висновками суду з огляду на таке.

Згідно з п.2 ч.1 ст.62 ГПК України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору.

Відповідно до ч.1 ст.82 ГПК України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.

Ухвалою суду першої інстанції або постановою суду апеляційної інстанції про залишення позову без розгляду, які приймаються на підставі ст.ст.81, 86 та п.3 ст.103 ГПК України, господарський спір не вирішується по суті, а тому вказана вище постанова у справі №8/216-05 не є рішенням в розумінні ст.ст.82, 84 цього Кодексу, чим спростовуються висновки апеляційного суду про зворотне.

Отже, постанова Житомирського апеляційного господарського суду  від 23.03.2006 про залишення без розгляду позову по справі № 8/216-05 не є рішенням господарського суду в розумінні п.2 ч.1 ст.62 та ст.82 ГПК України, в зв'язку з чим помилковим визнається посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на постанову від 23.03.2006 в обгрунтування підстав для відмови у прийнятті позовної заяви військового прокурора.

Тим більше, що позовна заява військового прокурора №3/1522 від 19.07.2006 подана повторно на підставі ч.4 ст.81 ГПК України, згідно якої після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися до господарського суду в загальному порядку.

Доводи прокуратури з цього приводу судами попередніх інстанцій не спростовано.

Вищенаведене свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних ухвали та постанови, як прийнятих судами внаслідок неправильного застосування п.2 ч.1 ст.62 ГПК України та помилкового незастосування ч.4 ст.81 цього Кодексу, яка підлягала застосуванню до спірних процесуальних правовідносин.

Окрім того, Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади, здійснює контроль за використанням державних коштів, інвестованих, зокрема, і в будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей, а невиконання відповідачем зобов'язань, визначених в мировій угоді від 08.04.97, є порушенням економічних та соціальних інтересів держави, передбачених ст.17 Конституції України та ст. 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Наведеної правової позиції також дотримується Верховний Суд України при перегляді в касаційному порядку судових рішень у справах за участю прокурора (постанови ВСУ від 24.04.2007 у справі №6/2278 та від 17.07.2007 у справі №02-4-19/785).

Внаслідок допущеної судом першої інстанції помилки у застосуванні норм процесуального права позовна заява прокурора залишилась не розглянутою по суті. Залишаючи ухвалу місцевого господарського суду без змін, апеляційний господарський суд на це уваги не звернув.

За таких обставин оскаржувані ухвала та постанова у даній справі підлягають скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для розгляду по суті.

    Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне подання заступника військового прокурора Західного регіону України задовольнити.

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 05.02.2007 та постанову Житомирського апеляційного господарського суду  від 11.06.2007 у справі №13/50-06(02-2а) скасувати з передачею справи до господарського суду Вінницької області для розгляду по суті пред'явлених позовних вимог.

Головуючий, суддя                                                                                                                                  В.Овечкін

Судді:                                                                                                                                                    Є.Чернов

                                                                                                                                                                В.Цвігун