Рішення

від 01.02.2024 по справі 201/9149/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/9149/24

Провадження № 2/201/426/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

01лютого 2024року суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Наумова О.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради (третя особа - Житлово-будівельний кооператив «Юпітер») про визнання права власності на кооперативу квартиру,

ВСТАНОВИВ:

28.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Маріупольської міської ради (третя особа - Житлово-будівельний кооператив «Юпітер») про визнання права власності на кооперативу квартиру (а.с. 2-7).

Ухвалою судді від 09.08.2023 позовну заяву залишено без руху та наданий час для усунення недоліків (а.с. 20).

Після усуненняпозивачкою недоліків ухвалою судді Наумової О.С. від 28.11.2023 відкрите провадження по справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 25).

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилалася на те, що виконавчим комітетом Ждановської міської Ради народних депутатів від 14.02.1989 їй видано ордер на житлове приміщення № 002681 двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 31,56 кв.м.

Згідно з довідкою Житлово-будівельного кооперативу «Юпітер» № 3 від 02.08.2022 ОСОБА_1 дійсно є членом ЖБК «Юпітер», їй дійсно належить вказана квартира АДРЕСА_2 , пайовий внесок за вказану квартину сплачений повністю, заборгованості немає.

Відповідно до довідки ЖБК «Юпітер» № 1 від 02.08.2022 ОСОБА_1 дійсно зареєстрована за адресою:

АДРЕСА_1 надав позивачці копію Державного акту на право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , виданого на підставі рішення Маріупольської міської ради від 15.06.2010 № 5/44-6667.

У зв`язку з російською агресією проти України у період бойових дій у місті Маріуполі у березні 2022 року у будинок АДРЕСА_3 влучили снаряди, квартира з усім майном була знищена.

Право власності на квартиру не було зареєстроване, тому позивачка звернулась до державного реєстратора. Однак державним реєстратором відмовлено у реєстрації права власності на квартиру. Тому позивачка звернулася до суду із цим позовом.

На підставі викладеного, просила визнати за нею право власності на кооперативну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач Маріупольська міська рада позовні вимоги не визнав. 18.12.2023 представник відповідача - ОСОБА_2 (діє на підставі довіреності від 25.11.2021 а.с. 35) надав відзив на позовну заяву (а.с. 31 34), у якому вказав, що спірна квартира перебуває у ЖБК «Юпітер», позивачка є членом вказаного ЖБК. Тому міська рада на повинна відповідати за цим позовом. Маріупольська міська рада жодним чином не оспорює право позивача на нерухоме майно, та не вчиняє дій, які б свідчили про невизнання цього права. Крім того, член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником. Згідно із ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на нерухомість підлягає обов`язковій державній реєстрації і виникає з моменту такої реєстрації. У той же час, відповідно до раніше діючого Закону України «Про власність» право власності члена житлового кооперативу на квартиру дійсно виникало з моменту виплати паю і не вимагало реєстрації, що і вводить багатьох в оману. Разом з тим, навіть у випадку, якщо пай був виплачений тоді, коли реєстрація прав на нерухомість не була обов`язковою, на даний момент без державної реєстрації власник не зможе розпорядитися своїм житлом. На тепер процедура державної реєстрації речових прав на нерухоме майно врегульована Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.

Але позивачкою не здійснено реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно у встановлений законодавством спосіб. Просив відмовити у задоволенні позову.

Позивачка ОСОБА_1 14.01.2024надала відповідьна відзив (а.с. 38), у якій вважала Маріупольську міську раду належним відповідачем, адже відповідно до п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону Украйні «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених Конституцією України та законами України до їх компетенції, є суб`єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Як суб`єкт владних повноважень орган місцевого самоврядування Маріупольська міська рада вирішує в межах закону зазначені питання. Оскільки спірне нерухоме майно знаходиться на території м. Маріуполя, то належним відповідачем є Маріупольська міська рада. Наполягала на задоволенні позову.

Відповідач Маріупольська міська рада станом на день розгляду справи, у встановлений судом строк (з урахуванням строку на поштовий перебіг а.с. 41-42), правом на надання заперечень на відповідь не скористався.

Третя особа-Житлово-будівельнийкооператив «Юпітер» правом на надбання пояснень на позов не скористалося. За відкритими даними ЖБК «Юпітер», ЄДРПОУ 23771639, знаходиться за юридичною адресою: Україна, 87548, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Будівельників, будинок 107. Тобто, юридична особа перебуває на тимчасово окупованій території. Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, вся територія Маріупольського району з 05.03.2022 перебуває у тимчасовій окупації. Відповідно до налаяного на запит суду листа АТ «Укрпошта» від 19.08.2022р. № 105.006-1029-22 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, проведення воєнних дій на території України, та згідно статті 20 Закону України «Про поштовий зв`язок» в умовах надзвичайного чи воєнного стану за рішенням уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі зв`язку, відповідно до Закону, надання послуг поштового зв`язку припинено, а мережа поштового зв`язку скорочена. У зв`язку з підвищенням ризику виникнення загрози життю та здоров`ю працівників поштового зв`язку, блокуванням шляхів проїзду до Донецької області незаконними озброєними угрупуваннями, поштові відправлення до м. Маріуполя Донецької області тимчасово не приймаються (а.с. 43).

Враховуючи категорію спору (малозначна справа), наданий відповідачем відзив на позовну заяву, у якому викладно позицію відповідача, надану позивачкою відповідь на відзив, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін для розгляду малозначних справ відповідно до положень ст. 274 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, надавши оцінку доводам, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в сукупності з наданими письмовими доказами, доходжу до такого висновку з таких підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Під час розгляду справи встановлено, що виконавчим комітетом Ждановської міської Ради народних депутатів від 14.02.1989 ОСОБА_1 видано ордер нажитлове приміщення№ 002681 двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 31,56 кв.м.В ордерівказано,що вінвиданий напідставі рішення виконавчого комітету Ждановської міської Ради народних депутатів № 369/2 від 22.12.1989, за списком ЖБК «Юпітер». Склад сім`ї син ОСОБА_3 (а.с. 11).

Згідно із наданою позивачкою довідкою Житлово-будівельного кооперативу «Юпітер» № 3 від 02.08.2022 ОСОБА_1 дійсно є членом ЖБК «Юпітер», їй належить квартира АДРЕСА_2 , пайовий внесок за вказану квартину сплачений повністю, заборгованості немає (а.с. 12).

Згідно із довідкою ЖБК «Юпітер» №1 від 02.08.2022 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13).

Відповідно до довідки ЖБК «Юпітер» №4 від 02.08.2022 загальна площа квартири АДРЕСА_2 складає 48,00 кв.м (а.с. 14).

Позивачкою надано копію Державного акту на право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,5704 га, яка належить ЖБК «Юпітер» на праві власності (а.с. 15).

Як вказує позивачка, у зв`язку з російською агресією проти України, у період бойових дій у місті Маріуполь, Донецької області у березні 2022 року в будинок АДРЕСА_3 влучили снаряди, квартира з усім майном була знищена.

Водночас, відповідних доказів матеріали справи не містять.

Позивачка звернулась до державного реєстратора для реєстрації права власності.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Чернівецької міської ради Чернівецької області Поліщук Ю.В. від 09.11.2023 № 70132884 позивачці відмовлено у проведенні державної реєстрації.

Як видно із копії рішення, державний реєстратор, відмовляючи у реєстрації права власності, посилався на те, що заявницею подана копія довідки про сплату членом кооперативу пайового внеску №3 від 02.08.2022, виданої Житлово-будівельним кооперативом «Юпітер». Місто Маріуполь є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 05.03.2022. Документи надані заявником, а саме, довідка про сплату членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі №3 датована 02.08.2022.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території будь-який правочин щодо нерухомого майна, у тому числі щодо земельних ділянок, вчинений з порушенням вимог цього Закону, інших законів України, вважається недійсним з моменту вчинення і не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Згідно із 4.2 ст. 13 зазначеного Закону здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним згідно зі ст.ст. 202, 215 ЦК України.

За інформацією, отриманою станом на 09.11.2023 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням юридичної особи Житлово-будівельний кооператив «Юпітер» є Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Будівельників, буд. 107 (а.с. 23).

За відкритими даними ЖБК «Юпітер», ЄДРПОУ 23771639, зареєстроване 27.11.1966.

Як було вказано, позивачка надала довідку Житлово-будівельного кооперативу «Юпітер» № 3 від 02.08.2022, підписаною головою ЖБК «Юпітер»Марчук О.М., про те, що ОСОБА_1 є членом ЖБК «Юпітер», їй належить квартира АДРЕСА_2 , пайовий внесок за вказану квартину сплачений повністю, заборгованості немає (а.с. 12).

Довідка датована 02.08.2022.

При цьому, позивачка ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою. 20.04.2022 виконавчим комітетом Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області їй видана довідка № 7713-70008575712 про те, що вона є внутрішньо переміщеною особою, проживає за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 10).

Пояснень про те, у який спосіб позивачка отримала у серпні 2022 року довідку з тимчасово окупованої території, будучи у квітні 2022 року внутрішньо переміщеною особою, у позові не наведено. Хоча ця довідка засвідчена підписом позивачки як «згідно з оригіналом».

У відповідності до ч. 1 ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Суд зауважує, що виникнення права власності на будинки, споруди та нерухоме майно не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції від 2003 року та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції від 2004 року.

Водночас, суд звертає увагу, що лише на підставі «Правил державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13 грудня 1995 року № 56, «Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб», затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998 року № 121, «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, передбачалось оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами державної виконавчої влади, місцевого самоврядування членам житлово-будівельного кооперативу, які повністю внесли свої пайові внески.

За ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01.01.2013 року) права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Позивачкою не надано жодних доказів, які б підтверджували - коли саме нею повністю були сплачені пайовий внесок. Тому суд не має можливості визначити, коли саме позивачка набула право власності на кооперативну квартиру, та чи набула вона його взагалі.

Щодо пред`явлення позовних вимог до Маріупольської міської ради.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Потреба в способі захисті права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (ст. 48 ЦПК України).

Суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ст. 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Тобто, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в його задоволенні.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.07.2020 у справі № 171/1858/15-ц (провадження № 61-2612св18) зазначено, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягується до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), зазначено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто,визначення відповідачів,предмета тапідстав спорує правомпозивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, суд відмовляє в задоволенні позову, якщо до участі у справі не були залучені відповідачами особи, права, свободи чи інтереси яких можуть бути порушені внаслідок розгляду справи по суті.

Слід звернути увагу на те, що лише позивач наділений правом залучення до участі у справі відповідача та співвідповідача.

З урахуванням принципу диспозитивності суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

З аналізу положень ст.13 ЦПК України вбачається, що суд зобов`язаний вирішити справу за тим зверненням особи, що пред`явлене, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому (принцип диспозитивності цивільного судочинства).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Відповідно до ч. 5 ст. Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Отже, міська рада наділена повноваженнями щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності.

Натомість у відповідності до ст. 16 Закону України «Про кооперацію» кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Отже, саме кооператив має бути належним відповідачем у спорів про визнання за членом права власності на кооперативне майно, адже спір про право власності на майно, яке побудоване за рахунок пайових внесків виникає між платником таких внесків та кооперативом. Таким чином, міська рада є неналежним відповідачем у справі.

Позивачка, після подання Маріупольською міською радою, у якому відповідач вказав, що він є неналежним, у відповіді на відзив наполягала, що позов пред`явлено вірно до міської ради як до належного відповідача, клопотанням про заміну неналежного відповідача не подала.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в його задоволенні. З огляду на викладене, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивачеві у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі, судові витрати із відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 259, 263-265, ч. 1 ст. 274. ч. 5 ст.279, ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради (третя особа - Житлово-будівельний кооператив «Юпітер») про визнання права власності на кооперативу квартиру - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя О.С. Наумова