Рішення

від 30.01.2024 по справі 191/977/23

СИНЕЛЬНИКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 191/977/23

Провадження № 2/191/268/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Окладнікової О.І.,

за участю секретаря судового засідання Заламай О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Друга Синельниківська державна нотаріальна контора, Роздорська селищна рада Синельниківського району Дніпропетровської області, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Друга Синельниківська державна нотаріальна контора, Роздорська селищна рада Синельниківського району Дніпропетровської області, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Позовні вимоги сформульовані наступним чином: застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину - заповіту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який посвідчений 23.07.2021р. заступником голови з питань діяльності виконавчих органів Роздорської селищної Ради Синельниківського району Дніпропетровської області Домахіна Н.І., зареєстрований в реєстрі за № 29, а саме: позбавити ОСОБА_2 права на спадкування за заповітом майна - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її дід - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач є спадкоємцем за правом представлення, так як спадкує ту частку спадщини, яка належала б за законом її батькові - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . 11.01.2022 року з метою прийняття спадщини вона звернулася до Другої Синельниківської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, де державний нотаріус повідомив, що не може видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки із заявою про прийняття спадщини звернувся інший спадкоємець - ОСОБА_2 на користь якого її дідом був складений заповіт. Згідно якого дід заповів відповідачу 2 земельні ділянки: кадастровий номер 1224888200:02:005:0139, загальною площею 6,97 га та кадастровий номер 1224888200:02:004:0100, загальною площею 7,91 га, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Старовишневецької сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області. 06 вересня 2022 року через представника за довіреністю - ОСОБА_5 позивач отримала Інформаційну довідку зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за №69941538, яку видав приватний нотаріус Семеняка А.А. Із довідки вона дізналася, що її дід дійсно склав заповіт, який було посвідчено 23.07.2021 р. заступником голови з питань діяльності виконавчих органів Роздорської селищної Ради Синельниківського району Дніпропетровської області Домахіною; Н.Ї., зареєстрований в реєстрі за №29 за номером у спадковому реєстрі 68061860. Вважає, що заповіт складений від імені ОСОБА_3 від 23.07.2021 р., що посвідчений заступником голови з питань діяльності виконавчих органів Роздорської селищної Ради Синельниківського району Дніпропетровської області Домахіною НІ., зареєстрований в реєстрі за №29 є нікчемним в силу ч. 1 ст. 1257 ЦК України та не може породжувати правових наслідків, оскільки станом на 23.07.2021р. виконавчим комітетом Роздорської селищної Ради Синельниківського району Дніпропетровської області не було прийнято рішення, яке б надавало заступнику голови з питань діяльності виконавчих органів - ОСОБА_6 право на вчинення нотаріальних дій. Відповідний правочинє нікчемнимне зарішенням суду,а відповіднодо законуз моментуйого укладенняна підставічастини другоїстатті 215ЦК Українита частинипершої статті1257ЦК України,і оскількидо Спадковогореєстру маєбути внесеновідомості продокумент,який скасовуєчинність,або відомостіпро визнаннязаповіту недійсним-одним ізнаслідків недійсностінікчемного правочинубуде скасуваннячинності заповіту. Оскільки заповіт ОСОБА_3 , посвідчений 23.07.2021р. заступником голови з питань діяльності виконавчих Органів Роздорської селищної Ради Синельниківського району Дніпропетровської області Домахіна Н.І., зареєстрований в реєстрі за № 29, з порушенням вимог щодо його посвідчення, варто дійти висновку про нікчемність цього заповіту із дати його вчинення, тобто з 23.07.2021р. та є таким, що за його умовами юридичні наслідки не настають. З огляду на вказане, необхідно застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину щодо позбавлення ОСОБА_2 права на спадкування за заповітом майна після її діда ОСОБА_3 .

Ухвалою від 17.03.2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено до підготовчого засідання та витребувано спадкову справу після смерті ОСОБА_3

03.04.2023 року від завідуючої Васильківської державної нотаріальної контори, в.о.Другої синельниківської державної нотаріальної контори Гордієнко І.В. надійшов лист щодо направлення копії спадкової справи. Також просила розглянути справу без участі державного нотаріуса.

11.04.2023 року надійшла заява про розгляд справи без позивача ОСОБА_1

30.05.2023 року до суду надійшло клопотання представника Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Забудька С. про розгляд справи без їхньої участі.

Відзив на позовну заяву від відповідача чи його представника до суду не надходив.

Ухвалою суду від 10.10.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

29.01.2024 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

30.01.2024року відпредставника відповідача адвокатаНаконечної Т.М.надійшла заява,в якійзазначила,що посиланняпозивача нате,що голова Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області не мав права видавати розпорядження з приводу наділення заступника голови з питань діяльності виконавчих органів Роздорської селищної ради Домахіну Н.І. відповідальною особою за вчинення нотаріальних дій не може бути прийняте як підстава для визнання нікчемним заповіту, адже Розпорядження про покладення обов`язків із вчинення нотаріальних дій від 19 листопада 2020 року №121-а не було оскаржене, було діючим і не скасовано, а оцінка його законності не є предметом розгляду вказаної цивільної справи. Аналогічна правова позиція викладена у справі 191/1628/18, постанова Верховного суду від 12 листопада 2021 року. Також просила розглядати справу без їхньої участі.

У сьогоднішнє судове засідання учасники справи не з`явилися, подавши заяви про розгляд справи без їхньої участі.

Дослідивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до таких висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Згідно із копією розпорядження голови виконкому Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області №121-а від 19.11.2020 року було уповноважено ОСОБА_6 , заступника голови з питань діяльності виконавчих органів Роздорської селищної ради, як посадову особу органу місцевого самоврядування, вчиняти нотаріальні дії передбачені частиною першою статті 37 Закону України «Про нотаріат».

Відповідно до копії книги Реєстру для реєстрації нотаріальних дій органу місцевого самоврядування Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області за 2021 рік 23.07.2021 року було посвідчено заповіт ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 , ід.№ НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий органом 1257 10.07.2020 р. За вчинення нотаріальної дії сплачено державне мито в сумі 0,85 грн.

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Запоріжжя Запорізької області, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на випадок своєї смерті зробив таке розпорядження6 усе його майно, що буде належати йому на день його смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що він за законом буде мати право, усі майнові права та обов`язки, які належать йому на час посвідчення заповіту, а також ті майнові права та обов`язки, які належатимуть йому на день смерті він заповів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Заповіт складений 23 липня 2021 року в смт.Роздори Синельниківского району Дніпропетровської області, посвідчений Домахіною Н.І., заступником голови з питань діяльності виконавчих органів Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області та зареєстрований в реєстрі №29.

Згідно із інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №66593220 від 25.09.2021 року за параметрами пошуку - ОСОБА_3 у Спадковому реєстрі знайдено таку інформацію: Номер заповіту у Спадковому реєстрі - 68061860, номер в реєстрі нотаріальних дій 29, дата посвідчення 23.07.2021, місце посвідчення Дніпропетровська обл.., Виконавчий комітет Роздорської селищної ради Синельниківського району, дата та час реєстрації 29.07.2021 року.

ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , помер в смт.Чаплине Синельниківського району Дніпропетровської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 14.09.2021 року Виконавчим комітетом Роздорської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

25.09.2021 року до Другої синельниківської державної нотаріальної контори від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , надійшла заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 за заповітом.

11.01.2022 року до Другої синельниківської державної нотаріальної контори від ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , надійшла заява про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 за законом.

Застосовані норми права та висновки суду

Згідно із частиною першоюстатті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15Цивільного кодексуУкраїни такожвизначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 року у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті4ЦПКУкраїни (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається уЦПКУкраїни та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини першої статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Згідно зі статтями 1216, 1218 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтями 1233-1235 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається. Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Частиною першою та другою статті 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Відповідно до частин першої-третьої статті 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Згідно із вимогами частини другої статті 1248 ЦК України нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 цього Кодексу).

Відповідно до ст.1251 ЦК України якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоуправління.

Відповідно до підпункту 5 пункту «б» частини першої статті 38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, що діяла на 15 вересня 2010 року) до відання виконавчих органів, зокрема, сільських рад, належали делеговані повноваження вчинення нотаріальних дій з питань, віднесених законом до їх відання.

Згідно положень статті 37 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, що діяла на 15 вересня 2010 року) у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють нотаріальні дії, зокрема, посвідчують заповіти (крім секретних).

У пункті 1.2. розділу I Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5 (далі - Порядок) зазначено, що нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Пунктом 2.1. розділу II Порядку встановлено, що нотаріальні дії вчиняються в приміщенні органу місцевого самоврядування. В окремих випадках, коли громадянин не може з`явитися в зазначене приміщення, нотаріальні дії можуть бути вчинені поза вказаним приміщенням.

Згідно з пунктом 2.11. розділу II Порядку посвідчення заповітів, засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них, засвідчення справжності підпису на документах, видача дубліката посвідченого документа здійснюються шляхом вчинення посвідчувальних написів на відповідних документах, які підписуються посадовою особою органу місцевого самоврядування і скріплюються гербовою печаткою відповідного органу місцевого самоврядування.

Пункт 1.4 Розділу 2 Порядку встановлює, що заповіт має бути складений у письмовій формі, із зазначенням місця і часу складення заповіту, дати та місця народження заповідача та підписаний особисто заповідачем.

Посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.

Аналізуючи вищезазначені норми матеріального права, суд робить висновок, що посилання позивача на те, що заступник голови з питань діяльності виконавчих органів Роздорської селищної ради Домахіна Н.І. не мала права вчиняти нотаріальні дії не заслуговують на увагу, адже Розпорядження №121-а від 19.11.2020 року не оскаржувалось, було діючим і не скасовано, а оцінка його законності не є предметом розгляду даної цивільної справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підстав, передбачених законом, для визнання заповіту ОСОБА_3 нікчемним немає, тому позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 141, 263-265 ЦПК України, суд

ухвалив:

відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Друга Синельниківська державна нотаріальна контора, Роздорська селищна рада Синельниківського району Дніпропетровської області, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повне рішення складене 02.02.2024 року.

Суддя О.І. Окладнікова