Рішення

від 19.01.2024 по справі 761/25104/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/25104/15-ц

Провадження № 2/761/14/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Волошина В. О.

при секретарі: Харечко О.В.,

за участі:

представника позивача: Максименка В.О.

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

В серпні 2015р. позивач ПАТ «Креді Агріколь Банк» звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом (а.с. 2-6 т. 1) до ОСОБА_2 , ТОВ «Альбіоні Компані», ТОВ «Самс Технолоджіс» про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив суд: стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 884201,88 дол. США та 155555,71 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 29 січня 2008р. АТ «Індустріально-Експортний Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідач ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 17/08-Ф (далі по тексту - кредитний договір), відповідно до п. 1.1 якого відповідачу був наданий кредит в сумі 900000,0 дол. США, строком з 29 січня 2008р. по 28 січня 2028р. та сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 11,73% річних.

23 березня 2010р. ПАТ «Індустріально-Експортний Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідач ОСОБА_2 уклали договір про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору, відповідно до умов якого збільшився граничний строк повернення кредитних коштів, а саме до 28 березня 2035р., та збільшено відсоткову ставку за користування кредитними коштами до 11,91% річних.

28 січня 2015р. позивач та відповідач ОСОБА_2 уклали договір про внесення змін та доповнень №2 до кредитного договору, відповідно до умов якого збільшено відсоткову ставку за користування кредитними коштами до 12,14% річних.

29 січня 2008р. для забезпечення виконань зобов`язань за кредитним договором позивачем було укладено договір поруки №17/08-П (далі по тексту - договір поруки 1) з ТОВ «Альбіоні Компані», відповідно до п. 1.2 якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором по зобов`язанням позичальника ОСОБА_2 , що виникли з кредитного договору.

29 січня 2008р. для забезпечення виконань зобов`язань за кредитним договором позивачем було укладено договір поруки №17/08/01-П (далі по тексту - договір поруки 2) з ТОВ «Самс Технолоджіс», відповідно до п. 1.2 якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором по зобов`язанням позичальника ОСОБА_2 , що виникли з кредитного договору.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, щомісячні платежі за договором і в термін, встановлений договором, не здійснюються, заборгованість не повертається. Станом на 20 серпня 2015р. заборгованість відповідача за договором становить 884201,88 дол. США та складається з: 824 215,92 дол. США - заборгованості за кредитом; 5950,0 дол. США, - простроченої заборгованості за кредитом; 6158,91 дол. США - заборгованості по відсоткам за період з 01 серпня 2015р. по 20 серпня 2015р.; 47877,05 дол. США - заборгованості по простроченим відсоткам, а також заборгованість по нарахованій пені за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 155555,71 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08 вересня 2015р. відмовлено у відкритті провадження по справі за позовом ПАТ «Креді Агріколь Банк» до відповідачів ТОВ «Альбіоні Компані», ТОВ «Самс Технолоджіс» та відкрито провадження по справі, в частині позовних вимог до відповідача ОСОБА_2 .

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2015р. позов ПАТ «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 лютого 2016р. заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 листопада 2015р. скасовано та призначено розгляд справи в загальному порядку.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2016р. по справі було призначено судово-економічну експертизу.

05 липня 2017р. на адресу суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи за № 8780/16-45 від 22 травня 2017р. (а.с. 204-211 т.1).

05 грудня 2019р. на адресу суду надійшла заява сторони позивача про збільшення позовних вимог (а.с. 160 т.2), в якій сторона позивача просила суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача: прострочену заборгованість по тілу кредиту - 830165,92 дол. США; заборгованість по простроченим відсоткам - 217806,9 дол. США; пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентної винагороди - 155555,71 грн.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 11 грудня 2019р. визначено продовжити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, і призначено справу в підготовче засідання.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2020р. призначено по справі додаткову судово-економічну експертизу.

02 лютого 2021р. на адресу суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у цивільній справі № 761/25104/15-ц за № 21229/20-72/37267?37270/20-72 від 29 грудня 2020р. (а.с. 3-15 т.4).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 вересня 2021р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, зазначених у позові, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, наголошував, що проведена додаткова судова експертиза, не відповідає положенням законодавства, яке регламентує даний вид експертизи, дослідницька частина висновку, містить арифметичні помилки, і суд не повинен брати до уваги цю додаткову експертизу.

Представник відповідача проти позову заперечила, зазначила, що розмір заборгованості, який розрахований стороною позивача, з урахуванням подано заяви про збільшення позовних вимог, є невірним. Так, на думку сторони відповідача розмір відсотків обраховано неправильно, що було встановлено додатковою судово-економічною експертизою. В ході розгляду справи, стороною позивача не враховано в заяві про збільшення позовних вимог, що банком в односторонньому порядку, були змінені строки на які надався відповідачу кредит, не враховані правові позиції Верховного Суду зі спірних правовідносин, а також суми, які вже були сплачені відповідачем на виконання кредитного договору.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що 29 січня 2008р. між АТ «Індустріально-Експортний Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено кредитний договір, відповідно до п. 1.1 якого відповідачу був наданий кредит в сумі 900000,0 дол. США, строком з 29 січня 2008р. по 28 січня 2028р. та сплатою відсотків за користування кредитними коштами в розмірі 11,73% річних (а.с. 8-12 т.1).

23 березня 2010р. між ПАТ «Індустріально-Експортний Банк», правонаступником якого є позивач, та відповідачем було укладено договір про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору, відповідно до умов якого збільшився граничний строк повернення кредитних коштів, а саме до 28 березня 2035р., та збільшено відсоткову ставку за користування кредитними коштами до 11,91% річних (а.с.13-29 т. 1).

28 січня 2015р. між позивачем та відповідачем було укладено договір про внесення змін та доповнень №2 до кредитного договору, відповідно до умов якого збільшено відсоткову ставку за користування кредитними коштами до 12,14% річних (а.с.30-40 т. 1).

В свою чергу п. 5.2 кредитного договору передбачено, що у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.4. цього договору, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу, в гривні по курсу НБУ, який діяв на момент сплати.

Також встановлено, що 29 січня 2008р. для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, позивачем було укладено договір поруки 1 з ТОВ «Альбіоні Компані» відповідно до п. 1.2 якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором по зобов`язанням позичальника ОСОБА_2 , що виникли з кредитного договору (а.с.41 т. 1).

29 січня 2008р. для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором позивачем було укладено договір поруки 2 з ТОВ «Самс Технолоджіс», відповідно до п. 1.2 якого поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором по зобов`язанням позичальника ОСОБА_2 , що виникли з кредитного договору (а.с. 42 т. 1).

Згідно п. 3.2.5. кредитного договору, з урахуванням внесених змін згідно договору про внесення змін та доповнень №2 до кредитного договору, у разі несплати позивальником чергового платежу по кредиту та/або процентів за користування кредитом у строк 60 днів, банк направляє позичальнику письмове повідомлення про наявність простроченої заборгованості, в якому вказується розмір заборгованості з урахуванням належних до сплати суми кредиту; процентів та штрафних санкцій, а також вимога про виконання порушеного зобов`язання у строк, що не перевищує 30 з дати направлення повідомлення та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Згідно положень п.п. 3.2.6 кредитного договору, з урахуванням внесених змін згідно договору про внесення змін та доповнень №2 до кредитного договору, невиконання зобов`язання по погашенню простроченої заборгованості протягом трьох календарних місяців з дати виникнення такої заборгованості дає право банку вимагати дострокового погашення позичальником кредиту в повній сумі, нарахованих процентів за користування кредитом, штрафів та пені.

Якщо позичальник протягом 60 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги банку, зазначеної в п.п.3.2.6 договору, не виконає вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитом, процентами, штрафними санкціями, банк вправі розпочати примусове стягнення боргу (п.п. 3.2.7 кредитного договору, з урахуванням внесених змін згідно договору про внесення змін та доповнень №2 до кредитного договору).

Як вбачається із матеріалів справи, вимога банку про повне дострокове погашення заборгованості була направлена відповідачу 19 травня 2015р. та отримана відповідачем 28 травня 2015р. (а.с.44 т.1), однак заборгованість останнім погашена не була.

Звертаючись до суду, з вказаним позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (а.с. 160 т.2), в якій сторона позивача просила суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість, яка станом на 21 листопада 2019р. складається з: простроченої заборгованості по тілу кредиту - 830165,92 дол. США; заборгованість по простроченим відсоткам - 217806,9 дол. США; пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентної винагороди - 155555,71 грн.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи за № 8780/16-45 від 22 травня 2017р., який було складено експертом Київського НДІ судових експертиз МЮ України Мосіяш С.Г. (а.с. 204-211 т.1), наявний у матеріалах цивільної справи розрахунок ПАТ «Креді Агріколь Банк» заборгованості ОСОБА_2 по кредитному договору документально підтверджується, станом на 20 квітня 2016р., у розмірі 30650831,29 грн.; нарахований ПАТ «Креді Агріколь Банк» розмір заборгованості ОСОБА_2 перед банком станом на 20 квітня 2016р. документально підтверджується у сумі 30650831,29 грн.

Разом з тим, згідно висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у цивільній справі № 761/25104/15-ц за № 21229/20-72/37267?37270/20-72 від 29 грудня 2020р., який було складено експертом Київського НДІ судових експертиз МЮ України Мацегорою І.Г. (а.с. 3-15 т.4), на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 31 січня 2020р. про призначення по справі додаткової судово-економічної експертизи, розмір заборгованості позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором з урахуванням умов кредитного договору та договорів про внесення змін до нього, станом на 31 жовтня 2019р. розрахунково становить: 830781,08 дол. США (прострочена сума кредиту), 213694,6 дол. США (прострочена сума відсотків); наданий ПАТ «Креді Агріколь Банк» розрахунок заборгованості станом на 31 жовтня 2019р. (а.с. 164 т.2), доданий до заяви про збільшення позовних вимог від 21 листопада 2019р. не відповідає умовам кредитного договору, з урахуванням умов всіх договорів про внесення змін та доповнень до них.

Протягом всього часу розгляду справи в суді, сторонами в порушення положень ст. ст. 76-81 ЦПК України не було надано до суду жодного належного і допустимого доказу, на спростування зазначених висновків експертиз, при цьому судом було роз`яснено сторонам, про їх право заявити клопотання про призначення по справі повторної експертизи, здійснити рецензування висновків експертиз та допитати в судовому засіданні судових експертів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

У силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

У силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ч. 1 ст. 624 ЦК України якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Вказані висновки щодо застосування ч. 1 ст. 1050 та ст. 625 ЦК України у їх взаємозв`язку викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018р. у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018р. у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018р. у справі № 202/4494/16-ц, від 04 лютого 2020р. у справі № 912/1120/16.

При цьому, Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 444/9519/12, зазначила, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Як було встановлено судом, 19 травня 2015р. позивачем була надіслана відповідачу вимога банку про повне дострокове погашення заборгованості та отримана відповідачем 28 травня 2015р. (а.с.44 т.1), а тому з урахуванням вищенаведених положень п. 3.2.6, 3.27 кредитного договору, в редакції внесених змін договору про внесення змін та доповнень №2, банк, в силу вищенаведених правових позицій не мав права нараховувати відповідачу відсотки за користування кредитом, після 27 липня 2015р., за ставками, які визначені умовами кредитного договору. Таким чином, нарахування відсотків за користування кредитом, за ставками передбаченими умовами кредитного договору за період часу з 27 липня 2015р. по 27 березня 2017р. є безпідставними.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором у розмірі 830165,92 дол. США, враховуючи результати дослідження за висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у цивільній справі № 761/25104/15-ц за № 21229/20-72/37267?37270/20-72 від 29 грудня 2020р., а також правові позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018р. у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018р. у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018р. у справі №202/4494/16-ц, від 04 лютого 2020р. у справі № 912/1120/16, суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за відсотками не підлягають задоволенню.

Як і не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення пені, враховуючи те, що при поданні до суду заяви про збільшення позовних вимог розрахунок суми пені відсутній, оскільки зазначений стороною позивача розрахунок (а.с. 164 т. 2), не містить жодних складових розрахунку, які б дозволяли суду його перевірити. А поданий розрахунок суми пені, при поданні первісної редакції позовної заяви (а.с. 7 т.1), не містить конкретних сум складових простроченого зобов`язання (тіло кредиту та відсотки за користування кредитом: прострочені та поточні), що також позбавляє суд перевірити цей розрахунок.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3654,0 грн., враховуючи те, що при поданні до суду первісної редакції позову та заяви про збільшення позовних вимог розмір заборгованості за тілом кредиту не змінився.

Керуючись ст.ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 352, 354, 355 ЦПК України; ст.ст. 11, 202, 205, 207, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 626, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» (код ЄДРПОУ 14361575, місцезнаходження: м. Київ, вул. Пушкінська, 42/4) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № 17/08-Ф від 29 січня 2008р. у розмірі 830165 /вісімсот тридцять тисяч сто шістдесят п`ять/ дол. 92 цента США; судовий збір у розмірі 3654,0 /три тисячі шістсот п`ятдесят чотири/ грн.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 29 січня 2024р.

Суддя: