Постанова

від 27.11.2007 по справі 11/544

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

11/544

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 листопада 2007 р.                                                                                    № 11/544  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.  

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “АУДИТ-ВІД”, м. Запоріжжя (далі –Товариство)

на рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2005 та

постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.02.2006

зі справи  № 11/544

за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі, м. Запоріжжя (далі –відділення виконавчої дирекції Фонду)

до Товариства

про стягнення 9 142, 75 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача – не з'яв.

відповідача –Іоффе В.Л.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2005 року відділення виконавчої дирекції Фонду звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Товариства 9 142, 75 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на підставі статей 45, 55 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (далі -  Закон).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2005 (суддя Гончаренко С.А.), залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 08.02.2006 (колегія суддів у складі: Радченко О.П. –головуючий, судді Кричмаржевський В.А. і Хуторной В.М.), позов задоволено. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції виходили з наявності підстав для задоволення позову.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України (з урахуванням заяви про її доповнення та уточнення) Товариство просить оскаржувані рішення та постанову попередніх судових інстанцій з даної справи скасувати і провадження зі справи припинити. Скаргу мотивовано порушенням місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального і процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, і просить залишити їх без змін.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.  

Причиною виникнення спору зі справи стало питання про наявність або відсутність підстав для стягнення з Товариства заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 9 142, 75 грн.

У зв'язку з набранням чинності Кодексом адміністративного судочинства України (далі –КАС України) з 01.09.2005 до компетенції адміністративних судів віднесено усі публічно-правові спори, позивачами в яких є особи, на захист прав, свобод та інтересів яких подано адміністративний позов до суб'єкта владних повноважень (статті 2, 3, 17, 50 і 104 названого Кодексу).

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) –це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до приписів статті 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Пункт 4 статті 17 КАС України визначає, що до компетенції адміністративних судів відносяться спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.  

Визначення суб'єкта владних повноважень наведено в пункті 7 статті 3 КАС України: це - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначає Закон.

Відповідно до статей 15, 16, 18 цього Закону страхування від  нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків (далі – Фонд) -  некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням; управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців; безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція; робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах та містах обласного значення.  

Згідно з статтею 1 Цивільного кодексу України до відносин з загальнообов'язкового державного соціального страхування цивільне законодавство не застосовується.

Отже, даний спір є публічно-правовим та відповідно до приписів статті 4 та частини другої статті 17 КАС України (за відсутності встановленого законом іншого порядку його судового вирішення) на нього поширюється компетенція адміністративних судів.

Абзацами першим та другим пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” (в редакції Закону України від 06.10.2005 № 2953-IV) КАС України передбачено, що до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами КАС України. Касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами КАС України.

Проте даний спір, який має публічно-правовий характер, місцевим та апеляційним господарськими судами в порушення вимог статей 1, 12 ГПК України після набрання чинності КАС України розглянуто в порядку господарського судочинства.

Водночас Вищий господарський суд України не має повноважень з касаційного перегляду публічно-правових спорів по суті, що знайшло відображення й у постановах Верховного Суду України від 17.01.2006 зі справи № 13/189, від 24.01.2006 зі справи № 11/268 та інших.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 03.03.2006 касаційну скаргу Товариства на рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2005 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.02.2006 разом з матеріалами справи № 11/544 передано для вирішення до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.10.2007 відмовлено у відкритті касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою та її разом зі справою передано до Вищого господарського суду України, що мотивовано відсутністю у Вищого адміністративного суду України повноважень з перегляду судових рішень, постановлених не за правилами КАС України.

Таким чином, розгляд господарськими судами попередніх інстанцій публічно-правового спору в порядку господарського судочинства унеможливив здійснення касаційної перевірки прийнятих ними рішень зі справи в порядку адміністративного судочинства, внаслідок чого зазначені судові рішення підлягають безумовному скасуванню згідно з статтею 11110 ГПК України з передачею справи місцевому суду для розгляду за правилами КАС України.

Відповідну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду України від 14.11.2006 зі справи № 10/153, від 13.02.2007 зі справ                          № 2-27/1828.1-2006 та № 25/162-06-4457.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “АУДИТ-ВІД” задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Запорізької області від 06.12.2005 та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 08.02.2006 зі справи № 11/544 скасувати.

Справу передати до господарського суду Запорізької області для розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Суддя                                                                                              В. Селіваненко

Суддя                                                                                              І. Бенедисюк

Суддя                                                                                              Б. Львов