Рішення

від 29.01.2024 по справі 152/1630/23

ШАРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 152/1630/23

2/152/40/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 січня 2024 року м. Шаргород

Cправа №152/1630/23

Провадження №2/152/40/24

Шаргородський районний суд

Вінницької області

в складі:

головуючого судді - Славінської Н.Л.,

з участю:

секретаря судового засідання - Бабиної І.Д.,

розглянувши в м. Шаргороді в залі суду у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Довгань Олег Олексійович, до ОСОБА_2 , Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права на завершення приватизації в порядку спадкування за законом,

встановив:

І. Стислий виклад позицій позивача, відповідача та співвідповідача

1.Виклад позиції позивача

17.11.2023 року адвокат Довгань О.О. звернувся до Шаргородського районного суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права на завершення приватизації в порядку спадкування за законом, в якому просить визнати за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , що сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації земельної ділянки площею 1,0637 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Шпиківської територіальної громади Тульчинського району (колишньої Юліямпільської сільської ради Шаргородського району) Вінницької області, яка належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_9 від 22.07.1997 року по Юліямпільській сільській раді Шаргородського (тепер Тульчинського) району Вінницької області.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є синами ОСОБА_3 , яка ІНФОРМАЦІЯ_1 померла, та спадкоємцями першої черги по закону після смерті останньої, прийняли спадщину у передбаченому цивільним законодавством порядку.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) до складу, якої входили земельні ділянки площею 1,5246 га та 1,0637 га, загальною площею 2,5883 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території колишньої Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (тепер Шпиківської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області), яка належала спадкодавцю на підставі сертифікату серії НОМЕР_9 від 22.07.1997 року.

У 2003 році головою Шаргородської державної адміністрації видано розпорядження за №95 від 09.04.2003 року «Про затвердження технічної документації щодо передачі земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право приватної власності на землю на території Юліямпільської сільської ради», яким затверджено технічну документацію щодо передачі земельних часток (паїв).

Проте, з невідомих причин у додаток №2 до розпорядження голови РДА за №95 від 09.04.2003 року внесено дані лише щодо частини земельної частки (паю) №434, а саме земельної ділянки площею 1,5246 га, тоді як земельна ділянка площею 1,0637 га до додатку не включена, що в подальшому призвело до затвердження документації із землеустрою та присвоєння кадастрового номеру (0525389000:02:002:0110) лише щодо земельної ділянки площею 1,5246 га.

Між спадкоємцями ОСОБА_3 - позивачем ОСОБА_1 та його братом ОСОБА_2 досягнуто згоди про те, що ОСОБА_2 при оформленні спадкових прав отримає у власність земельну ділянку площею 1,5246 га, а ОСОБА_1 після завершення приватизації отримає у власність земельну ділянку площею 1,0637 га.

Незважаючи на факт прийняття спадщини позивачем ОСОБА_1 , останній не може реалізувати свої спадкові права, оскільки спадкодавець ОСОБА_3 за життя не встигла реалізувати свої майнові права на земельні ділянки, що входять до складу земельної частки (паю) №434.

З метою оформлення правовстановлюючих документів позивач ОСОБА_1 звернувся до Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області щодо виготовлення технічної документації на спірну земельну ділянку, проте рішенням за №2666 від 03.10.2023 року позивачу було відмовлено у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують його спадкові права або право власності на вказану земельну ділянку.

Звернувшись до Тульчинської державної нотаріальної контори з приводу видачі свідоцтва про право на спадщину, позивач ОСОБА_1 також отримав відмову за №839/01-16 від 15.11.2023 року.

З повідомлення нотаріуса вбачається, що позивачеві не може бути видане свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,0637 га з огляду на відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.

ЗК України у редакції, чинній до 01.01.2013 року, встановлював, що набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю чи укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження меж земельної ділянки із власниками чи користувачами суміжних земельних ділянок; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; державна реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до статті 1216 ЦК України, не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія пункту 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Процедуру приватизації спірної земельної ділянки площею 1,0637 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території колишньої Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області було розпочато, але не завершено.

Отже, позивач позбавлений можливості реалізувати свої спадкові права на майно після смерті матері у визначеному чинним законодавством порядку, а тому змушений звертатися до суду з вказаним позовом.

При обґрунтуванні позову представник позивача покликається на норми ст.ст.1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1261, 1268-1297 ЦК України, ст.ст.81, 116, 125, 126, 152 ЗК України, Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва».

В судове засідання позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Довгань О.О. не прибули, будучи повідомленими про його дату, час та місце належним чином (а.с.168 на звороті).

29.01.2024 року представник позивача адвокат Довгань О.О., що діє на підставі ордеру АВ №1100720 від 03.11.2023 року (а.с.33), надіслав на електронну адресу Шаргородського районного суду клопотання, підписане кваліфікованим електронним підписом (а.с.175), про проведення судового засідання без присутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить позов задовольнити (а.с.173-174).

2. Виклад позиції відповідача та співвідповідача

Відповідач Шпиківська селищна рада, до територіальної підпорядкованості якої відноситься село Юліямпіль Тульчинського району (колишня назва адміністративно-територіальної одиниці Шаргородський район) Вінницької області, відзиву на позов із викладенням своїх заперечень, відповідно до норм діючого ЦПК України, на пропозицію суду, викладену в ухвалі від 21.11.2023 року, не подала.

15.01.2024 року представником відповідача Шпиківської селищної ради Магдалюком О.Г., що діє на підставі довіреності від 23.02.2023 року (а.с.171), на електронну адресу суду надіслано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні 29.01.2024 року без його участі, заперечень щодо позову не має (а.с.170).

Співвідповідач ОСОБА_2 не скористався своїм правом на подання відзиву на позов із викладенням своїх заперечень, відповідно до норм діючого ЦПК України, та не подав відзиву на позов, не дивлячись на пропозицію суду, викладену в ухвалі суду від 21.12.2023 року (а.с.148-150).

05.01.2024 року співвідповідач ОСОБА_2 надіслав до Шаргородського районного суду заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі, заперечень щодо задоволення позову не має (а.с.157).

Крім того, 11.12.2023 року ОСОБА_2 надіслав до Шаргородського районного суду письмові пояснення (а.с.82-83).

У поясненнях ОСОБА_2 зазначив, що він і позивач ОСОБА_1 є рідними братами. Їхньою матір`ю була ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті залишилося спадкове майна у вигляді земельної частки (паю) на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, яка належала їх матері на підставі сертифікату на земельну частку (пай) НОМЕР_9 від 22.07.1997 року.

Вказаний сертифікат видано в одному екземплярі, який не зберігся. В той же час, розмір земельної частки (паю), що належав їх матері підтверджується рішення 7 сесії 4 скликання Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області.

Під час формування земельних ділянок і визначення їх на місцевості, на підставі вказаного сертифікату ОСОБА_3 виділено дві земельних ділянки площею 1,5246 га та площею 1,0637 га на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області.

Між ним і позивачем досягнуто домовленості, що спадкова земельна ділянка площею 1,5246 га після оформлення спадкових прав належатиме йому, тоді як земельна площею 1,0637 га після оформлення спадкових прав відійде його брату і позивачу по даній справі - ОСОБА_1 .

В процесі підготовки документів, необхідних для реалізації спадкових прав ОСОБА_1 виявив, що з невстановлених причин земельній ділянці площею 1,0637 га не присвоєно кадастровий номер та, оскільки позивач отримав відмову від Шпиківської селищної ради щодо надання дозволу на виготовлення технічної документації для завершення приватизації земельної ділянки, а також від нотаріуса щодо видачі свідоцтва про право на спадщину, він був змушений звернутися до суду. В той час, як іншій земельній ділянці площею 1,5246 га, присвоєно кадастровий номер 0525389000:02:002:0110.

Співвідповідач ОСОБА_2 звертає увагу суду, що між ним і позивачем ОСОБА_1 відсутній будь-який спір щодо спадкового майна, яке залишилося після смерті їхньої матері ОСОБА_3 .

В судове засідання 29.01.2024 року співвідповідач ОСОБА_2 не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, відповідно до вимог п.1 ч.8 ст.128 ЦПК України, оскільки отримав судову повістку особисто 18.01.2024 року (а.с.172).

Таким чином, суд вважає, що співвідповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи по суті, у зв`язку із чим відсутні перешкоди для подальшого розгляду справи у його відсутності.

При цьому, суд звертає увагу на те, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 липня 2022 року у справі №918/539/16.

ІІ. Заяви, клопотання позивача, відповідача, співвідповідача

1. 17.11.2023 року представник позивача адвокат Довгань О.О. в абзаці 2 позовної заяви заявив клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати з Тульчинської державної нотаріальної контори належно засвідчену копію спадкової справи, відкритої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ярове Шаргородського району Вінницької області ОСОБА_3 (а.с.2-9).

2. 28.11.2023 року представник позивача адвокат Довгань О.О. у системі «Електронний суд» надіслав до Шаргородського районного суду клопотання про долучення доказів (а.с.56-57).

3. 05.12.2023 року представник позивача адвокат Довгань О.О. надіслав на електронну адресу Шаргородського районного суду клопотання, підписане кваліфікованим електронним підписом (а.с.64), про проведення підготовчого судового засідання без його та позивача ОСОБА_1 присутності, заявлене клопотання про витребування доказів підтримує (а.с.63).

4. 05.12.2023 року третя особа ОСОБА_2 надіслав до Шаргородського районного суду заяву про проведення підготовчого судового засідання за його відсутності та призначення справи до розгляду по суті, заперечень щодо позову немає, просить позов задовольнити (а.с.66).

5. 07.12.2023 року представник відповідача Магдалюк О.Г., який діє на підставі довіреності від 23.02.2023 року, надіслав на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи без представника Шпиківської селищної ради, заперечень щодо позову не має (а.с.80).

6. 11.12.2023 року третя особа ОСОБА_2 надіслав до Шаргородського районного суду письмові пояснення (а.с.82-83).

7. 19.12.2023 року представник позивача адвокат Довгань О.О. у системі «Електронний суд» подав до Шаргородського районного суду клопотання про долучення доказів (а.с.134-136).

8. 21.12.2023 року представник позивача адвокат Довгань О.О. надіслав на електронну адресу Шаргородського районного суду клопотання, підписане кваліфікованим електронним підписом (а.с.146), про залучення ОСОБА_2 як співвідповідача у даній справі (а.с.144-145).

9. 22.12.2023 року представник відповідача ОСОБА_4 надіслав на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи без представника Шпиківської селищної ради, заперечень щодо позову не має (а.с.154).

10. 05.01.2024 року співвідповідач ОСОБА_2 надіслав до Шаргородського районного суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає в повному обсязі, заперечень щодо задоволення позову немає (а.с.157).

11. 11.01.2024 року представник позивача адвокат Довгань О.О. надіслав на електронну адресу Шаргородського районного суду клопотання, підписане кваліфікованим електронним підписом (а.с.163), про проведення підготовчого судового засідання без його присутності та позивача ОСОБА_1 (а.с.161-162).

12. 15.01.2024 року представник відповідача ОСОБА_4 надіслав на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи без представника Шпиківської селищної ради, заперечень щодо позову не має (а.с.170).

13. 29.01.2024 року представник позивача адвокат Довгань О.О. надіслав на електронну адресу Шаргородського районного суду клопотання, підписане кваліфікованим електронним підписом (а.с.175), про проведення судового засідання без його та позивача ОСОБА_1 присутності, позовні вимоги підтримує та просить позов задовольнити (а.с.173-174).

ІІІ. Процесуальні дії у справі

1. Відповідно до ухвали Шаргородського районного суду від 21.11.2023 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Довгань О.О., до Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, з участю третьої особи ОСОБА_2 - про визнання права на завершення приватизації в порядку спадкування за законом; відкрито провадження в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 05.12.2023 року; встановлено відповідачеві строк на подання відзиву у 15 днів (а.с.49-50).

2. Відповідно до ухвали суду від 05.12.2023 року задоволено клопотання адвоката Довганя О.О. про витребування доказів; відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Довганя О.О. про долучення доказів від 28.11.2023 року; підготовче судове засідання відкладено на 21.12.2023 року (а.с.72-74).

3. Ухвалою суду від 21.12.2023 року задоволено клопотання адвоката Довганя О.О. від 19.12.2023 року про долучення доказів та клопотання від 21.12.2023 року про залучення ОСОБА_2 у якості співвідповідача у даній справі; встановлено співвідповідачеві ОСОБА_2 строк на подання відзиву у 15 днів, підготовче судове засідання відкладено на 11.01.2024 року (а.с.148-150).

4. Відповідно до ухвали суду від 11.01.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті; встановлено порядок та обсяг дослідження доказів; визначено дату судового засідання - 29.01.2024 року (а.с.165-166).

5. В судове засідання, призначене на 29.01.2024 року, не прибули позивач ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Довгань О.О., представник відповідача Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області, співвідповідач ОСОБА_2 , у зв`язку із чим суд, не виходячи до нарадчої кімнати, відповідно до вимог ч.4 ст.259 ЦПК України, постановив ухвалу про розгляд справи у відсутності зазначених учасників справи, враховуючи подані учасниками справи заяви та клопотання про розгляд справи у їх відсутності, а також враховуючи, що представник відповідача заявив про відсутність у відповідача заперечень щодо задоволення позовних вимог.

За таких обставин суд вважає, що перешкод для здійснення розгляду справи у судовому засіданні за відсутності учасників справи та ухвалення судового рішення немає.

6. Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи… фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що розгляд означеної справи здійснюється в судовому засіданні у відсутності всіх учасників справи, то суд не вбачає підстав для здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України.

7. Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 4 ст.206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнання позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення… У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Співвідповідач ОСОБА_2 у заяві до суду від 05.01.2024 року заявив про повне визнання позовних вимог ОСОБА_1 (а.с.157).

8. В судовому засіданні, відповідно до вимог ч.4 ст.259 ЦПК України, не виходячи до нарадчої кімнати, суд постановив ухвалу про прийняття визнання співвідповідачем ОСОБА_2 позовних вимог ОСОБА_1 .

9. В судовому засіданні, відповідно до вимог ч.7 ст.223 ЦПК України, головуючим суддею оголошено стислий зміст позовної заяви.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст спірних правовідносин, докази

Вирішуючи спір, суд встановив, що між сторонами виникли цивільні правовідносини щодо спадкування, зокрема, щодо спадкування за законом права на завершення приватизації і одержання правовстановлюючих документів про право власності на земельну ділянку, які регламентують порядок набуття права на спадщину.

Судом встановлено наступні фактичні обставини, що підтверджуються доказами.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Ярове Шаргородського району Вінницької області померла ОСОБА_3 , що вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.13).

Позивач ОСОБА_1 та співвідповідач ОСОБА_2 є синами ОСОБА_3 , що підтверджується, копіями свідоцтв про народження, відповідно, серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 (а.с.14, 15).

Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина у вигляді права на земельну частку (пай) до складу, якої входили земельні ділянки площею 1,5246 га та 1,0637 га, загальною площею 2,5883 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території колишньої Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (тепер - Шпиківської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області), яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі сертифікату НОМЕР_9 від 22.07.1997 року.

Так, згідно з рішенням Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області від 23.12.2002 року «Про погодження площі, що підлягає поділу на земельні частки (паї) та списків громадян-власників сертифікатів, які мають право на земельну частку (пай) на території Юліямпільської сільської ради», погоджено площу земель, що підлягають поділу на земельні частки (паї) між громадянами - власниками сертифікатів на території Юліямпільської сільської ради в розмірі 1403,0 га, в тому числі ріллі 1403,0 га; погоджено списки громадян в кількості 530 осіб, які мають право на земельні частки (паї) і бажають отримати державні акти на право власності на землю, відповідно до додатку (а.с.18).

Із Списку осіб, що мають право на отримання державних актів на право приватної власності на земельну частку (пай) згідно виданих сертифікатів, які померли по СТОВ «Відродження» на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області вбачається, що ОСОБА_3 була включена до вказаного Списку осіб під номером 5 та вказаний номер сертифікату НОМЕР_10 (а.с.16-17).

Крім того, 09.04.2003 року головою Шаргородської РДА прийнято розпорядження за №95 «Про затвердження технічної документації щодо передачі земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право приватної власності на землю на території Юліямпільської сільської ради», згідно з яким затверджено технічну документацію щодо передачі земельних часток (паїв) з виготовлення державних актів на право приватної власності на землю громадянам - власникам сертифікатів на території Юліямпільської сільської ради; передано у власність земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та прийнято рішення про видачу державних актів на право приватної власності на землю згідно з додатком №1; прийнято рішення про видачу державних актів на право приватної власності на землю спадкоємцям померлих громадян після оформлення спадщини відповідно до чинного законодавства України, згідно з додатком №2 (а.с.31).

З архівного витягу з додатку №2 до розпорядження голови Шаргородської РДА від 09.04.2003 року за №95 «Список громадян власників сертифікатів СТОВ «Відродження» с. Ярове, спадкоємцям яких видати державні акти на право власності на землю після оформлення спадщини» вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 включена до додатку за №48, зазначено номер земельної ділянки - 434, загальна площа земельної частки (паю) становить 1,5246 га, в тому числі ріллі 1,5246 га; та вказано, що в додатку №1 до вказаного розпорядження відомостей про надання ОСОБА_3 земельної частки (паю) немає (а.с.32).

Разом з тим, зі «Списку громадян власників сертифікатів СТОВ «Відродження» с. Ярове, спадкоємцям яких видати державні акти на право власності на землю після оформлення спадщини», який є додатком до розпорядження голови й районної державної адміністрації 2003 року, вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 включена до вказаного Списку під номером 48, зазначено номер земельної ділянки - 434, вказано, що вказана земельна ділянка складається з двох земельних ділянок площею 1,5246 га та площею 1,0637 га (а.с.39-40).

Встановлені судом обставини також підтверджуються інформацією Відділу №4 Управління адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 03.11.2023 року за №1094/14-23, згідно з якою ОСОБА_3 було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_9, про що вчинено запис №161 від 22.07.1997 року. Відомості про земельні ділянки, згідно державного земельного реєстру, що знаходились у власності на території колишнього Шаргородського району Вінницької області громадянки ОСОБА_3 до 01.01.2013 року відсутні (а.с.20).

З інформаційної довідки Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку від 10.11.2023 року вбачається, що до Державного земельного кадастру включено лише одну із земельних ділянок ОСОБА_3 , зокрема, площею 1,5246 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області, якій присвоєно кадастровий номер 0525389000:02:002:0110 та яка перебуває у оренді СФГ «Банаха» (а.с.21), тоді як інша земельна ділянка спадкодавця ОСОБА_3 площею 1,0637 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва не включена до Державного земельного кадастру, їй не присвоєно кадастрового номеру і вона рахується серед не витребуваних паїв, згідно із сертифікатом НОМЕР_9, що вбачається з додатку до рішення Юліямпільської сільської ради від 23.05.2003 року (а.с.139, 141, 23).

Таким чином, спадкодавець ОСОБА_3 при житті не завершила процедуру приватизації земельної ділянки площею 1,0637 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та документів про право власності на вказану земельну ділянку не отримала, тому право на завершення приватизації і отримання правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку входить до складу спадщини після смерті останньої.

Спадкодавець ОСОБА_3 по день смерті постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; на день смерті разом з нею проживали та вели спільне господарство її сини - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які прийняли спадщину шляхом вступу в фактичне управління та володіння майном померлої, а саме розпорядилися її особистими та домашніми речами. Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з земельної частки (паю) в розмірі 2,5883 га, що вбачається із довідок Юліямпільського старостинського округу Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області за №№229, 230 від 31.10.2023 року (а.с.24, 25) та із викопіювання з кадастрового плану Юліямпільського старостинського округу Шпиківської ОТГ (а.с.29).

Крім того, вказана обставина підтверджується матеріалами спадкової справи №1009/2021 (а.с.90-132).

Таким чином, судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 та відповідач - ОСОБА_2 , які прийняли спадщину у відповідності до діючого на час відкриття спадщини цивільного законодавства УРСР, як спадкоємці майна померлої досягли згоди між собою про те, що співвідповідач ОСОБА_2 здійснюватиме оформлення спадкових прав на земельну ділянку площею 1,5246 га, а позивач ОСОБА_1 здійснюватиме оформлення спадкових прав на право ОСОБА_3 на завершення приватизації земельної ділянки площею 1,0637 га, з подальшим отриманням на своє ім`я правовстановлюючого документу.

Вказана обставина підтверджується позивачем у позові та співвідповідачем у письмових поясненнях та в заяві до суду.

З метою завершення приватизації та оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку спадкодавця ОСОБА_3 площею 1,0637 га, позивач ОСОБА_1 звернувся до Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області щодо надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами с. Ярове, проте рішенням відповідача за №2666 від 03.10.2023 року йому відмовлено у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують його спадкові права на вказану земельну ділянку (а.с.19).

Із копії спадкової справи №1009/2021 вбачається, що 10.12.2021 року позивач ОСОБА_1 та співвідповідач ОСОБА_2 подали до Тульчинської ДНК заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 та видачу свідоцтв про право на спадщину, проте, свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку АДРЕСА_2 , що виділена спадкодавцю ОСОБА_3 , не видавалося (а.с.90-132).

У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 1,0637 га ріллі, що виділена спадкодавцю ОСОБА_3 , позивачу державним нотаріусом Тульчинської ДНК відмовлено, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на зазначену земельну ділянку, що вбачається з повідомлення завідувача Тульчинської ДНК - Сухомлин О.А. за №839/01-16 від 15.11.2023 року (а.с.27).

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 при житті розпочато процедуру приватизації земельної ділянки № НОМЕР_4 загальною площею 2,5883 га, що складається з двох земельних ділянок: площею 1,5246 га, в тому числі ріллі 1,5246 га, та площею 1,0637 га, в тому числі ріллі 1,0637 га, проте не завершено процедуру приватизації земельної ділянки площею 1,0637 га, в тому числі ріллі 1,0637 га, що стало перешкодою для оформлення її сином - позивачем ОСОБА_1 спадщини на вказану земельну ділянку.

За таких обставин суд вважає, що позивач ОСОБА_1 як спадкоємець за законом, прийнявши спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_3 , набув право на спадкування усіх прав та обов`язків, що належали останній за життя, включно з правом на завершення приватизації земельної ділянки, площею 1,0637 га, в тому числі ріллі 1,0637 га.

Відтак, оскільки право позивача на оформлення спадкових прав порушено, то воно підлягає поновленню шляхом задоволення позовних вимог про визнання за позивачем ОСОБА_1 права на завершення приватизації земельної ділянки № НОМЕР_4 площею 1,0637 га, в тому числі ріллі 1,0637 га, яка належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі сертифікату на земельну частку (пай) НОМЕР_9 від 22.07.1997 року.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Встановленим судом фактам відповідають цивільні правовідносини щодо спадкування, зокрема, щодо спадкування за законом права на земельну частку (пай), які регламентують порядок набуття права на спадщину і регулюються Конституцією України, ЦК УРСР, ЦК України, ЗК України та ЦПК України.

Так, згідно зі ст.ст.41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч.1 ст.9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

З огляду на те, що спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилася та була прийнята до 01 січня 2004 року, то правовідносини, що виникли, регулюються нормами Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Зазначене відповідає вимогам ст.58 Конституції України, пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року, роз`ясненням, що містяться в абз.3 п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України за №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», а також у висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 18.01.2018 року у справі №556/1354/15-ц.

Частина 1 ст.58 Конституції України визначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частинами 1, 3 ст.5 ЦК України передбачено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулюються актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Відповідно до абзацу першого пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Пунктом п`ятим Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч.ч.5, 6 ст.13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм.

Відповідно до висновку Верховного Суду від 18.01.2018 року, викладеного у справі №556/1354/15-ц, «За змістом ч.ч.4, 5 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК (2004 року), відносини спадкування регулюються нормами ЦК (2004 року), якщо спадщина відкрилася не раніше 1.01.2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 01.01.2004 року) або якщо вона була прийнята хоча б одним із спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року. Спадкові відносини виникають із моменту відкриття спадщини. Як ч.2 ст.1220 ЦК, так і ст.525 ЦК УРСР визначають, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою. Таким чином, за змістом указаних норм, відносини спадкування регулюються нормами ЦК 2004 року, якщо спадщина відкрилася не раніше 01.01.2004 року, а в разі відкриття спадщини до зазначеної дати (строк на прийняття якої закінчився до 1.01.2004) або якщо вона була прийнята хоча б одним зі спадкоємців, до таких спадкових відносин застосовуються норми ЦК УРСР 1963 року».

Таким чином, відповідно до зазначених нормативних актів та роз`яснень, а також правового висновку Верховного Суду, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилася і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК України 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.

Так, відповідно до ч.1 ст.6 ЦК УРСР встановлено перелік способів захисту цивільних прав шляхом: визнання цих прав; відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, які порушують право; присудження до виконання обов`язку в натурі; компенсації моральної шкоди; припинення або зміни правовідношення; стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках, передбачених законом або договором, - неустойки (штрафу, пені), а також іншими засобами, передбаченими законом.

Тобто, за змістом ст.6 ЦК УРСР кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.

За загальними положеннями про спадкування за ЦК УРСР 1963 року, зокрема згідно з ч.ч.1, 2 ст.524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця (ст.525 ЦК УРСР).

Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (ст.526 ЦК УРСР).

Частиною першою статті 529 ЦК УРСР встановлено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст.549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем померлої ОСОБА_3 , оскільки є її сином, і прийняв спадщину після смерті матері, що мала місце 08.06.1999 року, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, у зв`язку із чим не підлягають застосування норми ЦК України, на які зсилається у позові представник позивача, зокрема, вимоги ст.ст.1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1261, 1268-1297 ЦК України.

В силу ч.1 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 ЗК України).

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (ч.3 ст.116 ЗК України).

Відповідно до ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку, в силу вимог ст.126 ЗК України, оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частина 1 ст.81 ЗК України передбачає, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

За приписами ст.524 ЦК УРСР та ст.3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10 листопада 1994 року № 666/94, право на земельну частку успадковується спадкоємцями, оскільки спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом і передбачає перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

VІ. Висновки суду

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку правовстановлюючого документу на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та не переходить до спадкоємців у порядку спадкування.

Із досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що спадкодавець ОСОБА_3 у визначений законом спосіб не набула права власності на земельну ділянку № НОМЕР_4 площею 1,0637 га, в тому числі ріллі 1,0637 га, оскільки не завершила процедуру її приватизації та не отримала правовстановлюючого документу, проте право на завершення приватизації і отримання правовстановлюючого документу на цю земельну ділянку входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 .

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_3 за законом, прийняв спадщину після смерті останньої, фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном, не відмовився від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, відповідно до вимог ст.553 ЦК УРСР.

ОСОБА_2 нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку площею 1,0637 га після смерті ОСОБА_3 .

Визнання за позивачем права на завершення приватизації земельної ділянки № НОМЕР_4 площею 1,0637 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території колишньої Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області (тепер - Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області), яка належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату на земельну частку (пай) НОМЕР_9 від 22.07.1997 року, не порушує права та інтереси інших осіб.

Оскільки право ОСОБА_1 на оформлення його спадкових прав на спадщину померлої ОСОБА_3 порушено, то воно підлягає судовому захисту.

Таким чином, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 8, 10, 11, 12, 81, 83, 89, 206, 258, 259, 263, 264, 265, ч.4 ст.268, ст.273 ЦПК України, на підставі ст.ст.328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1223, 1225, 1258, 1261, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст.81, 116, 125, 126 ЗК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Довгань Олег Олексійович, до ОСОБА_2 , Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права на завершення приватизації в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право на завершення приватизації земельної ділянки № НОМЕР_4 площею 1,0637 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Шпиківської селищної ради Тульчинського району Вінницької області (колишньої Юліямпільської сільської ради Шаргородського району Вінницької області), яка належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату на земельну частку (пай) НОМЕР_9 від 22.07.1997 року.

Строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.354, ст.355 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч.3 ст.354 ЦПК України).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч.4 ст.268 ЦПК України).

Повне найменування (для юридичних осіб) та ім`я (для фізичних осіб) сторін та учасників справи:

- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Ярове Шаргородського району Вінницької області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; паспорт громадянина України № НОМЕР_5 , виданий 06.05.2019 року органом 0518; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 ;

- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Ярове Шаргородського району Вінницької області, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; паспорт громадянина України НОМЕР_7 , виданий 26.01.2006 року Шаргородським РВ УМВС України у Вінницькій області; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_8 ;

- відповідач Шпиківська селищна рада Тульчинського району Вінницької області, місцезнаходження: смт. Шпиків Тульчинського району Вінницької області, вул. Ліпіна, 3, код ЄДРПОУ 04326261.

Повне судове рішення складено 02.02.2024 року.

Суддя: