Постанова

від 30.01.2024 по справі 922/3626/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/3626/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників сторін:

від позивача - Мосін А.В.;

від позивача - Рябінова В.І.;

від відповідача - Конопатський М.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.2730Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 (суддя Жигалкін І.П., повний текст складено 28.11.2023) у справі №922/3626/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харків-Прилад», м.Харків,

до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Харків-Прилад», м.Харків,

про стягнення 2 150 461,44 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Харків-Прилад» (далі - ТОВ «Харків-Прилад»), звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма «Харків-Прилад» (далі - ТОВ НВФ «Харків-Прилад») грошових коштів на загальну суму 2 150 461,44 грн., з яких: 1 929 312,00 грн. - сума заборгованості за договором поставки №2412-21 від 24.12.2021; 96 465,60 грн. - штраф у розмірі 5% від простроченої суми, передбачений п.7.1 договору; 36 313,35 грн. - 3% річних від простроченої суми; 88 370,49 грн. - інфляційні.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №2412-21 від 24.12.2021 у частині здійснення 30% оплати обладнання за фактом поставки такого обладнання позивачем.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3626/23 у позові відмовлено повністю. В основу рішення покладено висновки суду про те, що позов є таким, що подано передчасно.

Не погодившись із означеним рішенням, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати повністю рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3626/23 та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

На переконання апелянта, місцевим господарським судом не з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, що викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають встановленим обставинам справи, а при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального права і неправильно застосовані норми матеріального права, у зв`язку з наступним:

- безпідставним є висновок суду першої інстанції про те, що позов подано передчасно, а з боку позивача мало місце неналежне виконання п.4.9 договору (не надано копій документів, визначених означеним пунктом договору). Відповідачем не заперечувався факт отримання товаро-супровідних документів і визначених, зокрема, п.4.9 договору документів. Разом з тим, судом першої інстанції не взято до уваги п.4.7 договору, яким визначено, що за результатами приймання обладнання сторони складають та підписують Акт здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт, що свідчить, серед іншого, про обладнання комплектно, відповідно до Технічної специфікації і пакету документації, що поставляється разом з обладнанням;

- позивач здійснив поставку обладнання відповідно до умов договору, а відповідач отримав обладнання, набув право власності на нього (підтверджено підписаною сторонами видатковою накладною №П-00000039 від 30.12.2022) та розпорядився ним, використавши у своїй господарській діяльності шляхом подальшого продажу та отримання прибутку (підтверджено інформацією, викладеною в листі Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені Академіка О.Г.Івченка №01.03.65/4209 від 12.09.2023). Вказані обставини не заперечуються відповідачем, проте залишені поза увагою суду першої інстанції;

- місцевим господарським судом позов фактично не розглянутий в межах заявлених вимог і на підставі поданих учасниками справи доказів, доводи і аргументи сторін «не почуті», судом не надано жодної оцінки наявним у справі доказам та доводам сторін та, як наслідок, не виконані завдання господарського судочинства та порушені права позивача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2023 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Радіонова О.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.12.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3626/23 та призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 23.01.2024 об 11:30год.

Від ТОВ НВФ «Харків-Прилад» 29.12.2023 отримано відзив на апеляційну скаргу (у межах визначеного судом строку), за змістом якого відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. На переконання відповідача, апеляційна скарга є необґрунтованою, з огляду на наступне:

- позивачем ні з позовом, ні з відповіддю на відзив не було надано жодних належних доказів невиконання відповідачем умов договору поставки, окрім видаткової накладної №П-00000039 від 30.12.2022. Подання інших доказів було здійснене з порушенням установленого порядку подання доказів (з пропуском строку та за відсутності обґрунтування неможливості їх подання у встановлений законом строк з причин, що не залежали від позивача). Отже, відповідач поділяє позицію суду першої інстанції щодо того, що за наявності доказів, які надано позивачем у порушення вимог ст.80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позов є таким, що подано передчасно;

- усупереч твердженням апелянта, усі подані належним чином докази по справі, заявлені сторонами аргументи та правові позиції були розглянуті судом першої інстанції в повному обсязі та з урахуванням кожної обставини справи;

- обладнання можна вважати поставленим виключно після виконання п.4.7 договору, зокрема підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт. У свою чергу, наданий позивачем акт здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт від 30.12.2022 є неналежним, недопустимим, сфальсифікованим позивачем доказом. Більше того, зазначені у гарантійному листі вих.№ХП-04-0153 від 28.04.2023 зобов`язання позивача свідчать про порушення умов укладеного між сторонами договору, про неукомплектованість обладнання відповідно до технічної специфікації, а також про невідповідність наданого до позовної заяви акту здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт від 30.12.2022. Не проведення пусконалагоджувальних робіт, разом з іншим, підтверджене листуванням між позивачем та відповідачем у період часу з 06.01.2023 по 09.02.2023.

У судовому засіданні 23.01.2024 представники позивача підтримали вимоги апеляційної скарги з мотивів, що були в ній викладені.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Від ТОВ НВФ «Харків-Прилад» отримано заяву про відкладення судового засідання на іншу дату.

Заслухавши пояснення представників позивача, з метою дотримання принципу змагальності та забезпечення прав сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про задоволення клопотання відповідача та про відкладення розгляду справи на 30.01.2024 об 11:00год.

У судовому засіданні 30.01.2024 представники позивача просили скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3626/23 та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

24.12.2021 між ТОВ НВФ "Харків-Прилад" (далі - покупець) та ТОВ "Харків-Прилад" (далі - постачальник) укладено договір поставки №2412-21 (далі - договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язується доставити і передати у власність покупця товар - Вібраційну випробувальну систему для втомних випробувань TIRA TV 56280/LS-340 Німеччина (країна-виробник) (країна-походження (збірки), (countryofregion) - Німеччина, р.в. - 2021), виконати доставку на адресу: 69068, м.Запоріжжя, вул.Іванова, 2, розвантаження, монтаж, пусконалагоджувальні роботи, провести інструктаж операторів по роботі на обладнанні, передати заявлений повний комплект обладнання, здати обладнання за повним переліком приймальних тестів на точність заводу-виготовлювача, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити обладнання.

Кількісні та якісні вимоги до обладнання узгоджуються і визначаються сторонами в додатку №1 «Технічна специфікація» до договору (п.1.2 договору).

Пунктом 1.3 договору сторони погодили, що монтаж обладнання повинен бути проведений постачальником відповідно до вимог інструкцій з експлуатації та обслуговування обладнання.

Відповідно до п.2.1 договору вартість обладнання, зазначеного в додатку №1 до договору, на момент підписання договору становить 6 431 040,00 грн., у т.ч. ПДВ-20% - 1 071 840,00 грн.

Згідно з п.п.2.2, 2.3 договору оплата за обладнання проводиться в такому порядку: 60% - передплата; 10% - оплата після повідомлення про готовність поставки товару; 30% - після поставки. Оплата здійснюється у безготівковій формі.

Пунктом 2.4 договору погоджено, що вартість доставки, пакування, маркування, розвантаження, монтажу, пусконалагоджувальних робіт, інструктажу, тари (упаковки) включено у вартість обладнання.

Після проведення оплати ціна зміні не підлягає (п.2.5 договору).

Відповідач на виконання умов договору здійснив на рахунок позивача наступні оплати:

24.12.2021 згідно з платіжним дорученням №461 від 24.12.2021 на суму 3 858 624,00 грн., що становить 60% суми договору;

28.12.2022 згідно з платіжною інструкцією №1073 від 28.12.2022 на суму 643 104,00 грн., що становить 10% суми договору.

Згідно з п.3.1 договору доставка обладнання здійснюється транспортом постачальника на умовах DDP (згідно з «Інкотермс-2010) на адресу: 69068, м.Запоріжжя, вул.Іванова, 2. Всі витрати, пов`язані з поставкою обладнання, покладаються на постачальника. Покупець має право здійснити попереднє приймання обладнання із постачальником на заводі-виробника.

За умовами п.3.2 договору поставка обладнання здійснюється протягом 180 календарних днів після отримання передплати.

Приймання-передача обладнання погоджені сторонами в розділі 4 договору.

Так, пунктом 4.1 договору визначено порядок попереднього приймання обладнання.

Пункт 4.2 договору передбачає, що кінцеве приймання обладнання покупцем повинно проводитися за адресою: 69068, м.Запоріжжя, вул.Іванова, 2.

Відповідно до п.4.7 договору остаточне приймання обладнання означає, що:

- обладнання комплектно, відповідно до «Технічної специфікації» (додаток №1 до договору) і пакету технічної документації, що поставляється разом з обладнанням;

- обладнання прийнято по характеристикам (на предмет відповідності технічній специфікації);

- обладнання прийнято після запуску (на предмет перевірки роботи всіх комплектуючих та програмного забезпечення); Обладнання відпрацювало не менше 72 годин;

- проведено інструктаж персоналу.

За результатами приймання обладнання сторони складають та підписують «Акт здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт» (додаток №2 до договору).

Згідно з п.4.9 договору при передачі обладнання уповноваженим представникам покупця постачальник здійснює також передачу необхідної документації на обладнання, яка включає в себе:

- видаткову накладну;

- товарно-транспортну накладну;

- декларацію про відповідність обладнання вимогам технічних регламентів;

- пакувальний лист;

- копію експертної декларації.

Перехід права власності на обладнання від постачальника до покупця настає в момент його отримання. Постачальник зобов`язується реєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, передбаченому Податковим кодексом України та чинним законодавством України на покупця.

Відповідно до п.4.10 договору постачальник зобов`язаний надати покупцю разом з обладнанням також і комплект технічної документації відповідно до «Технічної специфікації» (додаток №1 до договору).

Сторонами до договору підписано додаток №1 «Технічна специфікація» на поставку вібраційної випробувальної системи для втомних випробувань TIRA TV 56280/LS-340. Технічні характеристики (повний перелік характеристик).

У якості додатків договір також містить: Програму навчання (інструктажу) технічних фахівців покупця (додаток №3); Перелік витратних матеріалів для проведення регламентних робіт з обслуговування та регламент технічного обслуговування (додаток №4); Специфікацію (додаток №5).

На підтвердження здійснення поставки обладнання ТОВ «Харків-Прилад» до позовної заяви додано видаткову накладну №П-00000039 від 30.12.2022. Зі змісту означеної видаткової накладної вбачається факт поставки позивачем на користь відповідача Вібраційної випробувальної системи для втомних випробувань TIRA TV 56280/LS-340 на суму 6 431 040,00 грн. (з ПДВ). Видаткова накладна містить підписи та печатки підприємств, підписана без будь-яких зауважень. ТОВ НВФ «Харків-Прилад» факт поставки означеного обладнання не заперечує.

На переконання позивача, за умовами п.2.2 договору строк виконання зобов`язання щодо сплати 30% вартості обладнання визначений вказівкою на подію - поставку обладнання. Проте, відповідний обов`язок ТОВ НВФ «Харків-Прилад» по факту поставки обладнання не виконаний, що і стало підставою звернення ТОВ «Харків-Прилад» з розглядуваним позовом до суду.

У свою чергу, відповідач стверджує, що саме лише доставка обладнання не є виконанням умов договору з постачання, додатково мали бути проведені розвантаження, монтаж, пусконалагоджувальні роботи, інструктаж операторів по роботі на обладнанні, а також здача обладнання за повним переліком приймальних тестів на точність заводу-виготовлювача. Означені дії позивачем виконані не були, що, на переконання відповідача, свідчить про порушення позивачем умов договору та про відсутність підстав для здійснення оплати 30% вартості обладнання.

Судова колегія враховує наступне.

За змістом ст.ст.4, 5 ГПК України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст.20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту.

Сутність розглядуваних позовних вимог полягає у примусовому стягненні з відповідача суми основної заборгованості за поставлений позивачем товар та застосуванні до відповідача наслідків порушення грошових зобов`язань у вигляді стягнення штрафу, 3% річних та інфляційних.

Зобов`язання між сторонами були встановлені договором поставки №2412-21 від 24.12.2021.

Беручи до уваги правову природу укладеного між позивачем та відповідачем договору, права та обов`язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, яке регламентує правовідносини з поставки, а також положень ч.2 ст.712 ЦК України, яка регламентує можливість застосування загальних положень про купівлю-продаж.

Частиною 1 ст.712 ЦК України унормовано, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст.663, 664 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Відповідно до ч.1 ст.265 ГК України, ст.655, ч.1 ст.691 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити товар за ціною, встановленою в договорі купівлі-продажу. Названий обов`язок безпосередньо закріплений в ч.1 ст.712 ЦК України і для договору поставки.

У контексті приписів ч.ч.1-2 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України унормовано, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи ч.7 ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.202 ГК України та ст.598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

При цьому судова колегія наголошує на тому, що згідно з ч.1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умовами п.4.9 договору сторони узгодили, що при передачі обладнання уповноваженим представникам покупця, постачальник здійснює також передачу необхідної документації на обладнання, яка включає в себе: видаткову накладну; товарно-транспортну накладну; декларацію про відповідальність обладнання вимогам технічних регламентів; пакувальний лист; копію експортної декларації.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У контексті приписів ст.80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч.1). Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4). У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ч.5). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8).

Як убачається з матеріалів справи, позивачем разом з позовом та відповіддю на відзив не надано у якості доказів погоджених у п.4.9 договору документів (окрім видаткової накладної). Лише при розгляді справи по суті клопотанням про приєднання доказів по справі (вх.№31216 від 15.11.2023) позивачем надано копії документів, передбачених п.4.9 договору.

При цьому судова колегія звертає увагу, що при поданні позовної заяви ТОВ «Харків-Прилад» не повідомляло Господарський суд Харківської області про неможливість подання означених доказів у встановлений законом строк. До того ж при поданні таких доказів з порушенням встановленого законом строку позивачем не обґрунтовано неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від нього. Подання позивачем додаткових доказів фактично на дату винесення рішення місцевим господарським судом не має жодного фактичного та правового підтвердження їх не існування чи неможливості подання.

При цьому саме лише посилання скаржника на неможливість подання до суду першої інстанції документів, визначених у п.4.9 договору, одночасно із позовною заявою через перебування оригіналів таких документів у відповідача, означених висновків суду не спростовує.

З огляду на означене місцевий господарський суд обґрунтовано не прийняв до уваги надані позивачем додаткові докази як такі, що подані з порушенням вимог ст.80 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та визначені ст.269 ГПК України межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції (суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній доказами (доказами, які були прийняті судом першої інстанції)), Східний апеляційний господарський суд вважає недоведеними твердження позивача про належне виконання ним умов п.4.9 договору в частині передання відповідачу необхідної документації на обладнання згідно з переліком.

Крім того відповідач, зокрема за змістом відзиву на позовну заяву, посилаючись на п.4.7 договору, наголошує, що тільки постачання обладнання не є виконанням умов договору, та заперечує здійснення позивачем розвантаження, монтажу, пусконалагоджувальних робіт, інструктажу операторів по роботі на обладнанні, а також здачу обладнання за повним переліком приймальних тестів на точність заводу-виготовлювача.

Судова колегія звертає увагу, що за умовами п.1.1 договору постачальник зобов`язується доставити і передати у власність покупця Вібраційну випробувальну систему для втомних випробувань TIRA TV 56280/LS-340, виконати доставку, розвантаження, монтаж, пусконалагоджувальні роботи, провести інструктаж операторів по роботі на обладнанні, передати заявлений повний комплект обладнання та здати обладнання за повним переліком приймальних тестів на точність заводу-виготовлювача.

Тобто, до обов`язків постачальника за умовами договору належить, зокрема, проведення пусконалагоджувальних робіт.

Відповідно до п.2.2 договору, яким сторони погодили порядок проведення оплати за обладнання, оплата за обладнання у розмірі 30% проводиться після поставки.

На переконання позивача, обов`язок відповідача зі сплати 30% вартості товару відповідно до п.2.2 договору виникає саме з моменту поставки товару, а не з моменту введення обладнання в експлуатацію.

ТОВ "Харків-прилад"не звернув уваги , що відповідно до п.2.4 договору у вартість обладнання включено, зокрема, вартість пусконалагоджувальних робіт.

При цьому положення п.4.7 договору визначають, що остаточне приймання обладнання (яке є підставою для здійснення остаточної оплати за отримане обладнання у розмірі заявлених до стягнення з відповідача у межах розглядуваної справи 30% вартості товару) означає, що:

- обладнання комплектно, відповідно до «Технічної специфікації» (додаток №1 до договору) і пакету технічної документації, що поставляється разом з обладнанням;

- обладнання прийнято по характеристикам (на предмет відповідності технічній специфікації);

- обладнання прийнято після запуску (на предмет перевірки роботи всіх комплектуючих та програмного забезпечення); Обладнання відпрацювало не менше 72 годин;

- проведено інструктаж персоналу.

За результатами приймання обладнання сторони складають та підписують «Акт здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт» (додаток №2 до договору).

Отже, з огляду на погоджені сторонами умови договору, обладнання можна вважати поставленим/прийнятим виключно після виконання всіх умов п.4.7 договору.

У розглядуваному випадку позивач має довести виконання всіх складових «остаточного приймання обладнання», погоджених сторонами в п.4.7 договору. У свою чергу, ТОВ НВФ «Харків-Прилад» заперечує здійснення ТОВ «Харків-Прилад» пусконалагоджувальних робіт.

За твердженнями позивача, видаткова накладна №П-00000039 від 30.12.2022 є належним та допустимим доказом виконання ТОВ «Харків-Прилад» зобов`язань за договором №2412-21 від 24.12.2021 щодо здійснення поставки обладнання. Позивач звертає увагу, що обладнання прийнято відповідачем без будь-яких зауважень та претензій щодо якості і своєчасності виконання умов договору.

Проте, видаткова накладна - це первинний документ постачальника, який підтверджує факт передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій - від постачальника покупцеві.

Тобто, видаткова накладна підтверджує лише факт доставки товару (який у розглядуваному випадку відповідачем не оспорюється), проте не підтверджує факт введення обладнання в експлуатацію (факт здійснення постачальником пусконалагоджувальних робіт), тобто здійснення у сукупності робіт, за які сторони передбачили в договору оплату 30% вартості товару.

При цьому безпідставним є посилання позивача на реєстрацію 30.12.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної щодо здійснення поставки обладнання відповідачу. Податкова накладна не може свідчити про виконання обов`язку постачальника з проведення пусконалагоджувальних робіт та їх прийняття покупцем, а підтверджує лише факт здійснення оподаткування певної господарської операції, який сам по собі не свідчить про вчинення певної господарської операції, та як доказ може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі.

У якості додатку до позовної заяви ТОВ «Харків-Прилад» надано Акт здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт від 30.12.2022.

Водночас, відповідач наполягає, що керівництвом ТОВ «НВФ «Харків-Прилад» даний акт не підписувався, відтиск печатки на копії вказаного документа відмінний від печатки ТОВ «НВФ «Харків-Прилад» та від відтисків печатки ТОВ «НВФ «Харків-Прилад» на копіях договору поставки, специфікації та видатковій накладній.

Відповідачем долучено до матеріалів справи повідомлення про вчинення кримінального правопорушення (у порядку ст.214 КПК України). За змістом означеного повідомлення ТОВ «НВФ «Харків-Прилад» стверджує, що Акт здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт від 30.12.2022 директоркою ТОВ «НВФ «Харків-Прилад» не підписувався у зв`язку із невиконанням ТОВ «Харків-Прилад» умов договору поставки №2412-21 від 24.12.2021, а саме п.2.4 договору, а також недоукомплектуванням поставленого обладнання (відсутність датчика). ТОВ «НВФ «Харків-Прилад» виявлено невідповідність печатки, яка міститься на Акті здачі-приймання, до оригіналу печатки ТОВ «НВФ «Харків-Прилад». У зв`язку із чим заявник вважає, що ТОВ «Харків-Прилад» підроблено Акт здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт від 30.12.2022 з метою незаконного отримання коштів.

Матеріали справи також містять витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 12023226240000648), який свідчить про відкриття кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.

Східний апеляційний господарський суд враховує, що у контексті приписів ст.75 ГПК України (підстави звільнення від доказування) сам факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та початок досудового розслідування щодо можливого підроблення документів не мають преюдиційного значення.

Проте, судова колегія приймає до уваги заперечення ТОВ «НВФ «Харків-Прилад» щодо підписання відповідачем акту здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт від 30.12.2022 та наголошує на тому, що у контексті приписів ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. При цьому частинами 1, 2 ст.86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за умовами п.4.7 договору сторони складають та підписують акт здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт за результатами приймання обладнання, яке, разом з іншим, означає, що обладнання прийнято після запуску (на предмет перевірки роботи всіх комплектуючих та програмного забезпечення), обладнання відпрацювало не менше 72 годин. Водночас, надані позивачем видаткова накладна №П-00000039 та Акт здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт датовані 30.12.2022, що саме по собі виключає можливість відпрацювання обладнання не менше 72 годин.

На підтвердження відсутності здійснення позивачем пусконалагоджувальних робіт відповідачем до матеріалах справи долучено листування між сторонами.

Так, листом від 26.01.2023 ТОВ «НВФ «Харків-Прилад» вимагало від ТОВ «Харків-Прилад» повідомити про строк початку виконання пусконалагоджувальних робіт за договором поставки №2412-21 від 24.12.2021.

Листом від 06.02.2023 ТОВ «НВФ «Харків-Прилад» повідомило, що у випадку неповідомлення ТОВ «Харків-Прилад» строку початку виконання пусконалагоджувальних робіт, ТОВ «НВФ «Харків-Прилад» буде вимушене знайти іншого виконавця.

У матеріалах справи також наявний лист ТОВ «Харків-Прилад» (вих.№ХП-02-0044 від 07.02.2023), адресований ТОВ НВФ «Харків-Прилад», за змістом якого позивач просить підписати договір №ХП-01-009 від 07.02.2023 на пусконалагоджувальні роботи та додатки до нього. Як убачається з доданого до названого листа договору №ХП-01-009 від 07.02.2023, предмет договору визначений наступним чином: «На умовах, викладених у Договорі, Підрядник зобов`язується провести монтажні та пусконалагоджувальні роботи у власність замовника, а замовник зобов`язується прийняти та своєчасно розрахуватись за монтажні та пусконалагоджувальні роботи Вібраційної випробувальної системи для втомних випробувань TIRA TV 56280 LS-340 (надалі іменована Продукція»).

Листом від 09.02.2023 ТОВ «НВФ «Харків-Прилад» відмовилося від підписання договору №ХП-01-009 від 07.02.2023 на пусконалагоджувальні роботи на наголосило, що за умовами п.2.4 договору №2412-21 від 24.12.2021 вартість пусконалагоджувальних робіт включено у вартість обладнання.

Судова колегія підсумовує, що означене листування свідчить про те, що після 30.12.2022 (дата складання акту здачі-приймання виконаних пусконалагоджувальних робіт, на підписанні якого наголошує позивач) між сторонами велися перемовини, які свідчать про невиконання пусконалагоджувальних робіт згідно з умовами договору. Пропозиція позивача підписати окремий договір на пусконалагоджувальні роботи додатково підтверджує невиконання позивачем означених робіт.

Матеріали справи також містять гарантійний лист ТОВ «Харків-Прилад» (вих.№ХП-04-0153 від 28.04.2023), адресований Державному підприємству «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г.Івченка. За змістом означеного гарантійного листа ТОВ «Харків-Прилад» як постачальник стенду TIRA TV 56280 гарантує виконання наступних задач, що залишилися: 1. Постачання датчика СТ 1005LC з кабелем 10 метрів, сертифікатом калібрування; 2. Переклад інструкції Vibration View по роботі зі стендом; 3. Проведення навчання по роботі на стенді; 4. Гарантія.

Вказані гарантійні зобов`язання позивача свідчать про неукомплектованість обладнання відповідно до технічної специфікації, а також про відсутність виконання позивачем робіт, які зазначені в акті від 30.12.2022. При цьому, як пояснив у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 30.01.2024 представник відповідача, за відсутності поставки датчика СТ 1005LC неможливим є проведення пусконалагоджувальних робіт. Означене твердження позивачем не спростоване.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що формулювання позивачем у гарантійному листі «виконання наступних задач, що залишилися» свідчить про неповне виконання позивачем зобов`язань за договором перед відповідачем.

За змістом апеляційної скарги ТОВ «Харків-Прилад» посилається на лист Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені Академіка О.Г.Івченка №01.03.65/4209 від 12.09.2023. Зі змісту означеного листа вбачається, що згідно укладеного договору з ТОВ НВФ «Харків-Прилад» у 2022 році на адресу підприємства поставлено Вібраційну випробувальну систему для втомних випробувань TIRA TV 56280/LS-340 Німеччина (країна-виробник-Німеччина, 2021 року випуску). Поставка здійснювалась силами та засобами ТОВ «Харків-Прилад». Під час поставки зазначеної системи для втомних випробувань працівниками ТОВ «Харків-Прилад» було здійснено розвантаження за адресою: м.Запоріжжя, вул.Іванова, б.2, її монтаж та пусконалагоджувальні роботи, також проведені інструктажі операторів системи. Вібраційна установка прийнята за переліком тестів відповідно до технічних умов, перевірена її працездатність та заявлені технічні характеристики. Разом з вібраційною системою переданий комплект технічної документації, витратні матеріали для проведення технічного обслуговування.

Проте, судова колегія наголошує, що сторонами за договором поставки №2412-21 24.12.2021 є ТОВ НВФ "Харків-прилад" (як покупець) та ТОВ "Харків-прилад" (як постачальник). При цьому Державне підприємство «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені Академіка О.Г. Івченка не є стороною означеного правочину та не визначене в договорі як отримувач товару.

В матеріалах справи відсутні будь які докази про здійснення позивачем цих робіт.

ТОВ «Харків-Прилад» не надав суду належних доказів проведення ним монтажу, пусконалагоджувальних робіт, тестування обладнання протягом 72 годин, організації приїзду фахівців відповідно до п.4.8 договору з метою проведення інструктажу операторів і програмістів системи.

У контексті приписів ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно зі ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2).

Тлумачення змісту ст.79 ГПК України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарти доказування не передбачають обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, судова колегія дійшла висновку, що надані ТОВ НВФ "Харків-прилад" докази з більшою вірогідністю підтверджують факт відсутності виконання позивачем п.4.7.договору, ніж надані ТОВ "Харків-прилад" докази на підтвердження протилежного.

Отже, з огляду на встановлені обставини справи в їх сукупності, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Харків-Прилад» щодо стягнення з ТОВ НВФ «Харків-Прилад» 1 929 312,00 грн. заборгованості за договором поставки №2412-21 від 24.12.2021 є необґрунтованими та, як наслідок, не підлягають задоволенню.

Доводи апелянта про те, що відповідач одержав товар, набув права власності на нього і розпорядився ним, продавши іншій особі, не можуть бути прийняті судом, як докази належного виконання позивачем обов`язку виконати п.4.7 договору. За поясненнями представника відповідача в судовому засіданні 23.01.2024 - згідно п.3.1 договору передбачено доставку обладнання за адресою м.Запоріжжя, вул.Іванова, б.2, що є адресою Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес».

Відповідно до ч.1 ст.173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

З огляду на те, що вимоги про стягнення з відповідача 96 465,60 грн. штрафу, 3% річних у розмірі 36 313,35 грн. та 88 370,49 грн. інфляційних є похідними від вимоги про стягнення 1 929 312,00 грн. заборгованості, у задоволенні якої відмовлено, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення означених похідних вимог.

Слід зазначити, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У цій справі апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків Господарського суду Харківської області.

Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними ст.277 ГПК України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог у порядку ч.4 ст.269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга позивача підлягає залишенню без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

З урахуванням приписів ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 15.11.2023 у справі №922/3626/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 02.02.2024.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.О. Радіонова