Постанова

від 23.01.2024 по справі 922/4140/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/4140/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,

представників:

від відповідача-1 - ПП "ВАРНЕР" - Малина М.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційні скарги:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІСТЕМС" (вх.2076Х/3);

2. Фізичної особи - ОСОБА_1 (вх.2094Х/3)

на рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 (суддя Хотенець П.В., повний текст складено 18.09.2023) у справі №922/4140/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Норма", м.Харків,

до відповідачів:

1. Приватного підприємства "ВАРНЕР", м.Харків,

2. Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни, м.Харків,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1. Приватна фірма "ТЕРА", м.Харків,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "РАПАКС", м.Харків,

3.Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІКТОРІЯ", м.Харків,

4. Приватне підприємство "РОСИНКА", м.Харків,

про визнання противоправним та скасування запису про право власності

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІСТЕМС", м.Харків,

до відповідачів:

1. Приватного підприємства "ВАРНЕР", м.Харків,

2. Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни, м.Харків,

про скасування рішення про державну реєстрацію

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Фізичної особи - ОСОБА_1 , м.Харків,

до відповідачів:

1. Приватного підприємства "ВАРНЕР", м.Харків,

2. Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни, м.Харків,

про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та усунення перешкод

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНПЛАНТС", м.Харків,

до відповідачів:

1. Приватного підприємства "ВАРНЕР", м.Харків,

2. Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни, м.Харків,

про скасування рішення про державну реєстрацію права власності

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Фізичної особи-підприємця Шабуракової Івети Василівни, м.Харків,

до відповідачів:

1. Приватного підприємства "ВАРНЕР", м.Харків,

2. Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни, м.Харків,

про скасування рішення про державну реєстрацію права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Норма" (далі - ТОВ "Норма") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача-1, Приватного підприємства "Варнер" (далі - ПП "Варнер") та відповідача-2, Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати запис про право власності №32703785 від 01.08.2019, здійснений нотаріусом про реєстрацію за ПП "Варнер" права власності на нежитлові приміщення у нежитловій будівлі літ."А-3" (промвиробничий корпус): приміщення підвалу №І площею 17,1 кв.м., №II площею 118,1 кв.м., №XVІІІ площею 29,7 кв.м., №XXV площею 9,2 кв.м., №XXXIV площею 28,3 кв.м., №XLVI площею 17,1 кв.м., №XLV площею 96,0 кв.м., №XXXVI площею 109,7 кв.м., №LI площею 14,6 кв.м., №XLVII площею 5,8 кв.м., №XLVІІІ площею 11,3 кв.м.; приміщення першого поверху: №1 площею 23,1 кв.м., №2 площею 19,4 кв.м., №9 площею 22,4 кв.м., №23 площею 54,5 кв.м., №30 площею 8,0 кв.м., №26 площею 13,0 кв.м., №16 площею 17,1 кв.м., №24 площею 42,9 кв.м., №14 площею 16,1 кв.м., №6 площею 17,1 кв.м.; приміщення другого поверху: №40 площею 36,1 кв.м., №42 площею 12,2 кв.м., №39 площею 17,1 кв.м., №85 площею 35,1 кв.м., №67 площею 43,4 кв.м., №61 площею 17,1 кв.м., №68 площею 5,1 кв.м., №69 площею 2,0 кв.м., №70 площею 1,1 кв.м., №71 площею 1,1 кв.м., №73 площею 3,2 кв.м., №74 площею 1,1 кв.м., №75 площею 1,1 кв.м., №76 площею 1,1 кв.м., №77 площею 2,8 кв.м., №78 площею 8,0 кв.м., №60 площею 4,0 кв.м.; приміщення третього поверху: №87 площею 55,0 кв.м., №86 площею 17,1 кв.м., №103 площею 17,1 кв.м., №101 площею 25,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська область, м.Харків, вул.Двадцять Третього Серпня, буд.12-А у розмірі частки 1/1;

- визнати за ТОВ "Норма" право спільної часткової власності у розмірі 24/100 частки у праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення у нежитловій будівлі літ. "А-3" (промвиробничий корпус): приміщення підвалу №І площею 17,1 кв.м., №II площею 118,1 кв.м., №XVІІІ площею 29,7 кв.м., №XXV площею 9,2 кв.м., №XXXIV площею 28,3 кв.м., №XLVI площею 17,1 кв.м., №XLV площею 96,0 кв.м., №XXXVI площею 109,7 кв.м., №LI площею 14,6 кв.м., №XLVII площею 5,8 кв.м., №XLVІІІ площею 11,3 кв.м.; приміщення першого поверху: №1 площею 23,1 кв.м., №2 площею 19,4 кв.м., №9 площею 22,4 кв.м., №23 площею 54,5 кв.м., №30 площею 8,0 кв.м., №26 площею 13,0 кв.м., №16 площею 17,1 кв.м., №24 площею 42,9 кв.м., №14 площею 16,1 кв.м., №6 площею 17,1 кв.м.; приміщення другого поверху: №40 площею 36,1 кв.м., №42 площею 12,2 кв.м., №39 площею 17,1 кв.м., №85 площею 35,1 кв.м., №67 площею 43,4 кв.м., №61 площею 17,1 кв.м., №68 площею 5,1 кв.м., №69 площею 2,0 кв.м., №70 площею 1,1 кв.м., №71 площею 1,1 кв.м., №73 площею 3,2 кв.м., №74 площею 1,1 кв.м., №75 площею 1,1 кв.м., №76 площею 1,1 кв.м., №77 площею 2,8 кв.м., №78 площею 8,0 кв.м., №60 площею 4,0 кв.м.; приміщення третього поверху: №87 площею 55,0 кв.м., №86 площею 17,1 кв.м., №103 площею 17,1 кв.м., №101 площею 25,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська область, м.Харків, вул.Двадцять Третього Серпня, буд.12-А.

В обгрунтування позовних вимог ТОВ "Норма" посилається на те, що спірні приміщення, які є майном загального користування (проходами та коридорами у нежитловій будівлі), належать на праві спільної часткової власності ПП "Варнер", як правонаступнику Закритого акціонерного товариства "СІНГ" (далі - ЗАТ "СІНГ"), та п`ятьом іншим особам, які виділились з нього. При цьому відповідачу-1 належало лише 8/100 частки у праві спільної часткової власності на вказані приміщення (пропорційно до частки, що залишилася за ЗАТ "СІНГ"). Інша частина спірного майна належить на праві спільної часткової власності п`яти підприємствам, які були створені відповідно до додаткової угоди №3 від 17.01.1997, зокрема і позивачу, частка якого складала 24/100 у місцях загального користування. Отже, відсутні правові підстави для проведення державної реєстрації права власності на спірні приміщення за відповідачем-1.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 14.04.2020 у справі №922/4140/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2020, у задоволенні позову ТОВ "Норма" до ПП "Варнер" та Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни про визнання протиправним і скасування запису про право власності та визнання права спільної часткової власності відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №922/4140/19 касаційну скаргу ТОВ "Норма" задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 14.04.2020 у справі №922/4140/19 скасовано. Справу №922/4140/19 направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Під час нового розгляду у межах справи №922/4140/19 було заявлено позови третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору - Фізичної особи-підприємця Шабуракової Івети Василівни (далі - ФОП Шабуракова І.В.) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енплантс" (далі - ТОВ "Енплантс") до ПП "Варнер" та нотаріуса про визнання противоправним та скасування запису про право власності №32703785 від 01.08.2019.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.05.2021 у справі №922/4140/19, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2021:

позов ТОВ "Норма" задоволено частково;

визнано за ТОВ "Норма" право спільної часткової власності у розмірі 12/100 частки у праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення у нежитловій будівлі літ. "А-3" (промвиробничий корпус): приміщення підвалу №І площею 17,1 кв.м., №II площею 118,1 кв.м., №XVІІІ площею 29,7 кв.м., №XXV площею 9,2 кв.м., №XXXIV площею 28,3 кв.м., №XLVI площею 17,1 кв.м., №XLV площею 96,0 кв.м., №XXXVI площею 109,7 кв.м., №LI площею 14,6 кв.м., №XLVII площею 5,8 кв.м., №XLVІІІ площею 11,3 кв.м.; приміщення першого поверху: №1 площею 23,1 кв.м., №2 площею 19,4 кв.м., №9 площею 22,4 кв.м., №23 площею 54,5 кв.м., №30 площею 8,0 кв.м., №26 площею 13,0 кв.м., №16 площею 17,1 кв.м., №24 площею 42,9 кв.м., №14 площею 16,1 кв.м., №6 площею 17,1 кв.м.; приміщення другого поверху: №40 площею 36,1 кв.м., №42 площею 12,2 кв.м., №39 площею 17,1 кв.м., №85 площею 35,1 кв.м., №67 площею 43,4 кв.м., №61 площею 17,1 кв.м., №68 площею 5,1 кв.м., №69 площею 2,0 кв.м., №70 площею 1,1 кв.м., №71 площею 1,1 кв.м., №73 площею 3,2 кв.м., №74 площею 1,1 кв.м., №75 площею 1,1 кв.м., №76 площею 1,1 кв.м., №77 площею 2,8 кв.м., №78 площею 8,0 кв.м., №60 площею 4,0 кв.м.; приміщення третього поверху: №87 площею 55,0 кв.м., №86 площею 17,1 кв.м., №103 площею 17,1 кв.м., №101 площею 25,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська область, м.Харків, вул.Двадцять Третього Серпня, буд.12-А;

скасовано рішення №48112329 від 06.08.2019 про державну реєстрацію за ПП "ВАРНЕР" права власності на нежитлові приміщення (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1888060363101);

у частині позовних вимог ТОВ "Норма" до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни відмовлено;

у задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами ТОВ "Енплантс" відмовлено;

у задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами ФОП Шабурокової Івети Василівни відмовлено.

З урахуванням внесених з 16.01.2020 змін до статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суди привели формулювання позовних вимог ТОВ "Норма" у частині скасування державної реєстрації прав у відповідність до вимог чинного законодавства.

Постановою Верховного Суд від 26.01.2022 касаційну скаргу ПП "Варнер" задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 і рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2021 у справі №922/4140/19 у частині розгляду позову ТОВ "Норма" до ПП "Варнер", Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни скасовано. Справу №922/4140/19 у зазначеній частині направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи було заявлено позови третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору:

Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІСТЕМС" (далі - ТОВ "ОЛСІСТЕМС") про скасування рішення №48112329 від 06.08.2019 про державну реєстрацію за ПП "ВАРНЕР" права власності на нежитлові приміщення (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1888060363101);

Фізичної особи ОСОБА_1 (далі - ФО ОСОБА_1 ) про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48112329 від 06.08.2019 приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової О.С., яким проведено державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 за ПП "Варнер"; усунення перешкоди у володінні та користуванні ОСОБА_1 нерухомим майном, а саме нежитловими приміщеннями підвалу №1-9 у літ."А-3" загальною площею 240,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ПП "Варнер" не чинити перешкод у користуванні та володінні нежитловими приміщеннями у нежитловій будівлі літ."А-3" (промвиробничий корпус): приміщення підвалу №І площею 17,1 кв.м., №II площею 118,1 кв.м., №XVIII площею 29,7 кв.м., №XXV площею 9,2 кв.м., №XXXIV площею 28,3 кв.м., №XLVI площею 17,1 кв.м., №XLV площею 96,0 кв.м., №XXXVI площею 109,7 кв.м., №LI площею 14,6 кв.м., №XLVII площею 5,8 кв.м., №XLVIII площею 11,3 кв.м.; приміщення першого поверху: №1 площею 23,1 кв.м., №2 площею 19,4 кв.м., №9 площею 22,4 кв.м., №23 площею 54,5 кв.м., №30 площею 8,0 кв.м, №26 площею 13,0 кв.м., №16 площею 17,1 кв.м., №24 площею 42,9 кв.м., №14 площею 16,1 кв.м., №6 площею 17,1 кв.м.; приміщення другого поверху: №40 площею 36,1 кв.м., №42 площею 12,2 кв.м., №39 площею 17,1 кв.м., №85 площею 35,1 кв.м., №67 площею 43,4 кв.м., №61 площею 17,1 кв.м., №68 площею 5,1 кв.м., №69 площею 2,0 кв.м., №70 площею 1,1 кв.м., №71 площею 1,1 кв.м., №73 площею 3,2 кв.м., №74 площею 1,1 кв.м., №75 площею 1,1 кв.м., №76 площею 1,1. кв.м., №77 площею 2,8 кв.м., №78 площею 8,0 кв.м., №60 площею 4,0 кв.м.; приміщення третього поверху: №87 площею 55,0 кв.м., №86 площею 17,1 кв.м., №103 площею 17,1 кв.м., №101 площею 25,7 кв.м., що знаходяться за адресою: м.Харків, вул.Двадцять Третього Серпня, 12-А.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 у справі №922/4140/19:

- у позові ТОВ "Норма" до 1. ПП "Варнер", 2. Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової О.С. про визнання противоправним та скасування запису про право власності відмовлено повністю;

- у позові третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ТОВ "ОЛСІСТЕМС" до 1. ПП "Варнер", 2. Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової О.С. про скасування рішення про державну реєстрацію відмовлено повністю;

- у позові третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ФО ОСОБА_1 до 1. ПП "Варнер", 2. Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та усунення перешкод відмовлено повністю.

Не погодившись із означеним рішенням, ТОВ "ОЛСІСТЕМС" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить апеляційну скаргу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ФО ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 у справі №922/4140/19 задовольнити. Рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 у справі №922/4140/19 скасувати в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ФО ОСОБА_1 . Винести нове рішення, яким позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ФО ОСОБА_1 до ПП «Варнер» та до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та усунення перешкод у володінні та користуванні задовольнити у повному обсязі.

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.10.2023 означена апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2023 апеляційну скаргу ТОВ "ОЛСІСТЕМС" залишено без руху. Запропоновано апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, зокрема, уточнити вимоги апеляційної скарги (за потреби).

За змістом заяви від 30.10.2023 про усунення недоліків ТОВ "ОЛСІСТЕМС", разом з іншим, уточнило вимоги в прохальній частині апеляційної скарги та просить апеляційну скаргу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ТОВ «ОЛСІСТЕМС» на рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 у справі №922/4140/19 задовольнити. Рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 у справі №922/4140/19 скасувати в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ТОВ «ОЛСІСТЕМС». Винести нове рішення, яким позов ТОВ «ОЛСІСТЕМС» до ПП «ВАРНЕР» та до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та усунення перешкод у володінні та користуванні задовольнити у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позовна заява ТОВ «ОЛСІСТЕМС» не містить вимоги про усунення перешкод у володінні та користуванні нерухомим майном.

Мотивувальна частина апеляційної скарги ТОВ «ОЛСІСТЕМС» залишилася незмінною. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ОЛСІСТЕМС" на рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 у справі №922/4140/19 та призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 19.12.2023 о 09:30 год.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду, ФО ОСОБА_1 також звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить апеляційну скаргу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ФО ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 у справі №922/4140/19 задовольнити. Рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 у справі №922/4140/19 скасувати в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ФО ОСОБА_1 . Винести нове рішення, яким позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ФО ОСОБА_1 до ПП «Варнер» та до Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової Ольги Сергіївни про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та усунення перешкод у володінні та користуванні задовольнити у повному обсязі.

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.10.2023 означена апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 20.10.2023 апеляційну скаргу ФО ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФО ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 у справі №922/4140/19; об`єднано апеляційну скаргу ТОВ "ОЛСІСТЕМС" та апеляційну скаргу ФО ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 у справі №922/4140/19 в одне апеляційне провадження для сумісного розгляду; призначено розгляд означених апеляційних скарг на 19.12.2023 о 09:30 год.

Східний апеляційний господарський суд звертає увагу, що апеляційні скарги ТОВ "ОЛСІСТЕМС" та ФО ОСОБА_1 підписані однією особою - адвокатом Катріч М.М. та за своїм змістом (окрім прохальної частини) є ідентичними. В обґрунтування вимог апеляційних скарг зазначено наступне:

- судом фактично зроблено висновок, що всі спірні приміщення є проходами та коридорами, однак без жодного належного обґрунтування зроблено висновок про відсутність підстав для задоволення позову ФО ОСОБА_1 Господарським судом Харківської області залишено поза увагою висновки Верховного Суду у постанові від 26.01.2022 у даній справі про те, що спірні приміщення є приналежністю та не можуть бути окремим об`єктом речових прав (об`єкт нерухомого майна), який підлягає державній реєстрації;

- спірні проходи та коридори як місця загального користування належать власникам нежитлових приміщень на праві спільної сумісної власності за аналогією закону, а саме за ч.2 ст.382 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Місцевим господарським судом необґрунтовано не застосовано за аналогією ч.2 ст.382 ЦК України, яка регулює подібні за змістом відносини;

- спірні проходи та коридори призначені для обслуговування всієї нежитлової будівлі, а не окремих приміщень у ній. З огляду на це позивач не повинен доводити, що спірні коридори та проходи є приналежністю до його власних приміщень, оскільки вони є приналежністю саме до цілої нежитлової будівлі. Право власності на таку приналежність набувають автоматично всі власники приміщень у нежитловій будівлі разом з набуттям права власності на свої приміщення. Апелянти не можуть реалізувати своє право спільної сумісної власності на спірні проходи та коридори у зв`язку з існуванням державної реєстрації права власності, яке посвідчує таке право за іншою особою - відповідачем. Таким чином права та інтереси позивача підлягають захисту у спосіб скасування рішення про державну реєстрації права власності на спірні проходи та коридори за відповідачем, яке є незаконним відповідно до ч.4 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка прямо забороняє державну реєстрацію права власності на приналежності;

- усупереч висновкам Господарського суду Харківської області, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на проходи та коридори за відповідачем є належним способом захисту. Судом першої інстанції необґрунтовано залишено поза увагою висновок Верховного Суду у постанові від 11.08.2021 у справі №914/1049/18, який фактично підтверджує правильність обрання способу захисту порушеного права. Так, державна реєстрація права власності на приналежність порушує право власності власника (співвласника) на головну річ, оскільки перешкоджає реалізації правомочності власника (співвласника) цього майна;

- при ухваленні рішення місцевим господарським судом необґрунтовано не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.05.2020 у справі №910/7164/19, а саме не було з`ясовано характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб;

- Господарським судом Харківської області не було надано правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та не було визначено, яка правова норма підлягає застосуванню для обрання належного способу захисту, та який конкретно спосіб захисту вважається судом належним відповідно до фактичних обставин справи, усупереч того, що відповідний імперативний обов`язок покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу «jura novit curia».

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач ТОВ "Норма" також звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 у справі №922/4140/19 та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

За протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.10.2023 означена апеляційна скарга передана на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.10.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Норма" залишено без руху. Запропоновано апелянту усунути допущені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

ТОВ "Норма" вимог ухвали суду від 20.10.2023 не виконано (недоліків апеляційної скарги не усунуто) у зв`язку із чим, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 повернуто апеляційну скаргу ТОВ "Норма" на рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 у справі №922/4140/19 заявникові.

Отже, на розгляді Східного апеляційного господарського суду залишилося дві апеляційні скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 у справі №922/4140/19, а саме ТОВ "ОЛСІСТЕМС" та ФО ОСОБА_1 .

У контексті приписів ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

До відкриття апеляційних проваджень у справі №922/4140/19 від ПП "Варнер" надійшли відзиви на апеляційні скарги ТОВ "ОЛСІСТЕМС" та ФО ОСОБА_1 .

За змістом відзивів відповідач-1 зазначив, що вважає апеляційні скарги безпідставними, а рішення місцевого господарського суду - законним та обгрунтованим, з огляду на наступне:

- право приватної власності на спірні приміщення за ПП «Варнер» зареєстровано правомірно як за одноосібним власником цих приміщень (на правах єдиного правонаступника попереднього власника цих приміщень - Закритого акціонерного товариства «СІНГ» у результаті реорганізації шляхом приєднання);

- додаткова угода №3 від 17.01.1997 не є документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно або частку в праві спільної часткової власності на нерухоме майно. Між учасниками справи відсутній договір щодо спільної часткової або спільної сумісної власності на спірні приміщення;

- хибними є посилання апелянтів на положення ч.2 ст.382 ЦК України, оскільки щодо нежитлових будівель, у яких окремі нежитлові приміщення належать різним власникам, діючим законодавством України не передбачено спільної сумісної власності на приміщення загального користування та інші комунікації, конструкції, інженерне обладнання, які забезпечують існування та експлуатацію нежитлової будівлі вцілому. Правовідносини щодо права власності на нежитлові приміщення у нежитловій будівлі та правовідносини щодо права власності на квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирних будинках не є подібними, враховуючи суб`єктний та об`єктний критерії;

- ФО ОСОБА_1 та ТОВ «ОЛСІСТЕМС» обрано неефективний спосіб захисту. Скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірні приміщення за ПП «Варнер» не призведе до захисту цивільних прав означених осіб на спірне нерухоме майно та вирішення спору між його учасниками. ПП «Варнер» не чинив першкод у здійсненні ФО ОСОБА_1 права користування та розпорядження своїм майном. При цьому ФО ОСОБА_1 не виконував встановлений ст.322 ЦК України обов`язок власника, зокрема не сплачував податок на нерухоме майно, не зійснював інших платежів, пов`язаних із утриманням спірного нерухомого майна.

Інші учасники справи правом, наданим ст.263 ГПК України, не скористалися, відзивів на апеляційні скарги не надали. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції (ч.3 ст.263 ГПК України).

У судовому засіданні 19.12.2023 представник відповідача-1 проти задоволення вимог апеляційних скарг ТОВ "ОЛСІСТЕМС" та ФО ОСОБА_1 заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін. Інші учасники справи повноважних представників у судове засідання не направили, про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомили. Належне повідомлення останніх про дату, час та місце судового засідання підтверджене матеріалами справи.

У судовому засіданні 23.01.2024 представник ПП «Варнер» просив апеляційні скарги ТОВ "ОЛСІСТЕМС" та ФО ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 у справі №922/4140/19 - без змін.

Інші учасники справи повноважних представників у судове засідання не направили, про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомили. Належне повідомлення останніх про дату, час та місце судового засідання підтверджене матеріалами справи.

Через підсистему «Електронний суд» 22.01.2024 від ФО ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи, мотивоване знаходженням на лікарняному адвоката Катріч М.М., яка є представником ФО ОСОБА_1 у справі, що розглядається, у інших судових засіданнях, які призначені на 10:30год. у Жовтневому районному суді м.Харкова та Комінтернівському районному суді м.Харкова.

Розглядаючи клопотання ФО ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, судова колегія враховує наступне.

ФО ОСОБА_1 клопотання про відкладення розгляду справи заявлено вдруге.

Судовою колегією ухвалою від 19.12.2023 оголошувалась перерва в судовому засіданні до 23.01.2024.

Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

За змістом ч.1 ст.273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Строк, передбачений ч.1ст.273ГПК України для розгляду апеляційних скарг сплинув.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточних, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, приймаючи до уваги те, що доводи ФО ОСОБА_1 викладені безпосередньо в апеляційній скарзі, що розгляд справи вже відкладався і з огляду на обмеженість нормами ГПК України строку розгляду апеляційних скарги, а також з огляду на необхідність дотримання розумного строку судового провадження, колегія суддів відмовила у задоволенні клопотання ФО ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та визнала за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Треті особи із самостійними вимогами на предмет спору в своїх позовних заявах вказують на такі обставини.

27.01.1995 між представництвом Фонду державного майна України в м.Харкові - правонаступником Фонду міського майна Харківської міської Ради народних депутатів, як продавцем, та Організацією орендарів "Фабрика-заготівельна", як покупцем, укладено договір №209-В купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, орендованого організацією орендарів "Фабрика-заготівельна".

Відповідно до п.1 означеного договору Організацією орендарів "Фабрика-заготівельна" придбано у власність цілісний майновий комплекс, у тому числі нежитлові приміщення: промвиробничий корпус площею 6920 кв.м, блок складських та допоміжних приміщень площею 159,1 кв.м, учбово-курсовий комбінат площею 145,8 кв.м, компресорна площею 204,7 кв.м, градирня площею 12,0 кв.м., по вул.23 серпня,12-а, м.Харків.

Договір №209-В від 27.01.1995 посвідчено державним нотаріусом другої Харківської Державної нотаріальної контори Мороз Г.І. 27.01.1995 та зареєстровано в реєстрі за №2-780.

Відповідно до акту прийому-передачі майна державного підприємства від 28.03.1995 вищевказане майно передано Організації орендарів "Фабрика-заготівельна".

Представництвом Фонду Державного майна України в м.Харкові видано Свідоцтво про право власності №209-В від 28.03.1995, яке підтверджує, що організація орендарів "Фабрика-заготівельна" стала власником цілісного майнового комплексу, у тому числі нежитлових приміщень загальною площею 7441,6 кв.м по АДРЕСА_2 .

Як убачається зі свідоцтва про державну реєстрацію суб`єкта підприємництва №14064676 від 15.05.1995, виданого виконавчим комітетом Харківської міської ради народних депутатів Харківської області, 15.05.1995 здійснено перереєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності Організації орендарів "Фабрика-заготівельна" у Закрите акціонерне товариство "СІНГ", як правонаступника.

17.01.1997 акціонерами ЗАТ "СІНГ" укладено додаткову угоду №3 до засновницького договору ЗАТ "СІНГ", за умовами пунктів 1-4 якої було вирішено: здійснити перерозподіл акцій між акціонерами; надати згоду на вступ нових акціонерів у зв`язку з переуступкою акцій акціонерами товариства; вивести зі складу акціонерів ЗАТ "СІНГ" осіб, які здійснили відступлення своїх акцій; визначити новий склад акціонерів та кількість належних їм акцій.

Відповідно до п.5 додаткової угоди №3 від 17.01.1997 ЗАТ "СІНГ" реорганізується шляхом виділу з його складу п`яти самостійних суб`єктів підприємницької діяльності, статутні фонди яких формуються за рахунок майна, що виділяється його учасникам. Акціонери обмінюють належні їм акції на частку в активах товариства, відображену у розподільчих балансах станом на 01.01.1997, та виходять зі складу ЗАТ "СІНГ".

Згідно з п.п.7-11 додаткової угоди №3 від 17.01.1997 врегульовано питання щодо виділення майна таким суб`єктам господарювання.

У пункті 11 додаткової угоди №3 від 17.01.1997 передбачено, що акціонери ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 вносять до статутного фонду Суб`єкта №5 у формі товариства з обмеженою відповідальністю, належне їм на правах спільної часткової власності, наступне майно, зокрема, в будівлі, розташованій по вул.23 Серпня №12а: приміщення IV, V, VI, VII, VIII, XIX, XX, XXI, XXII, XXIII, XXIV у підвалі "Ап" загальною площею 355,9 кв.м.; приміщення 3, 4, 5, частину приміщення 7 розміром 3,92м х 5,75м, площею 22,5 кв.м., частина приміщення 36 розміром 6,40м х 9,80м, площею 50,1кв.м., приміщення 37,38 на першому поверсі загальною площею 361,4кв.м.; приміщення 88, 89, 90, 91, 111, 112, 113 на третьому поверсі загальною площею 369,4кв.м. Усього загальна корисна площа приміщень - 1086,7 кв.м, що з урахуванням частки в приміщеннях, які залишаються в загальному користуванні всіх власників, складає 24/100 частини будівлі. У грошовому вираженні це складає 331 642,87 грн.

Частка кожного учасника Суб`єкта №5 у статутному фонді встановлюється пропорційно раніше належним їм акціям ЗАТ "СІНГ": ОСОБА_2 - 0,250; ОСОБА_3 - 0,250; ОСОБА_4 - 0,250; ОСОБА_5 - 0,250.

Відповідно до п.13 додаткової угоди №3 від 17.01.1997 сходові клітини та коридори у будівлі за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 1168,3 кв.м., залишаються в спільній частковій власності ЗАТ "СІНГ" та п`яти нових суб`єктів господарювання, що підлягали створенню шляхом виділу зі складу товариства на підставі цієї додаткової угоди.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - ОСОБА_1 в обґрунтування своїх позовних вимог, крім того вказує, що він є власником нежитлових приміщень підвалу №1-9 в літ. «А-3» загальною площею 240,9 кв.м., що розташовані в нежитловій будівлі за адресою АДРЕСА_4 з 03.07.2003, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно. До матеріалів справи третьою особою додано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 03.07.2003, видане на підставі Рішення виконавчого комітету Дзержинської районної ради м. Харкова від 01.07.2003 за №113/40 (а.с. 180, том 18).

Також на підтвердження наявного права власності ФО - ОСОБА_1 надано суду витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно здійснену Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», номер витягу 934847 від 07.07.2003, реєстраційний номер 1752204 на об`єкт, вказаний ним у позовній заяві.

ОСОБА_1 посилається на те, що оскільки він набув прав власності на нежитлові приміщення підвалу №№1-9 в літ. «а-3» загальною площею 240,9 кв.м., що розташовані в нежитловій будівлі за адресою м. Харків, вул. 23 Серпаня буд 2-А з, він одночасно набув права власності на коридори, проходи у цій нежитловій будівлі.

Приватне підприємство «Варнер» зареєструвало на себе право власності на нежитлові приміщення у нежитловій будівлі літ. «А-3» (промвиробничий корпус): приміщення підвалу № І площею 17,1 кв.м., №II площею 118,1 кв.м., №XVІІІ площею 29,7 кв.м., №XXV площею 9,2 кв.м., №XXXIV площею 28,3 кв.м., №XLVI площею 17,1 кв.м., №XLV площею 96,0 кв.м., №XXXVI площею 109,7 кв.м., №LI площею 14,6 кв.м., №XLVII площею 5,8 кв.м., №XLVІІІ площею 11,3 кв.м.; приміщення першого поверху: №1 площею 23,1 кв.м., №2 площею 19,4 кв.м., №9 площею 22,4 кв.м., №23 площею 54,5 кв.м., №30 площею 8,0 кв.м, №26 площею 13,0 кв.м., №16 площею 17,1 кв.м., №24 площею 42,9 кв.м., №14 площею 16,1 кв.м., №6 площею 17,1 кв.м.; приміщення другого поверху: №40 площею 36,1 кв.м., №42 площею 12,2 кв.м., №39 площею 17,1 кв.м., №85 площею 35,1 кв.м., №67 площею 43,4 кв.м., №61 площею 17,1 кв.м., №68 площею 5,1 кв.м., №69 площею 2,0 кв.м., №70 площею 1,1 кв.м., №71 площею 1,1 кв.м., №73 площею 3,2 кв.м., №74 площею 1,1 кв.м., №75 площею 1,1 кв.м., №76 площею 1,1 кв.м., №77 площею 2,8кв.м., №78 площею 8,0 кв.м., №60 площею 4,0 кв.м.; приміщення третього поверху: №87 площею 55,0 кв.м., №86 площею 17,1 кв.м., №103 площею 17,1 кв.м., №101 площею 25,7 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Посилаючись на постанову Верховного Суду від 26.01.2022 у цій справі ОСОБА_1 зазначає, що усі вищевказані приміщення є коридорами та проходами у нежитловій будівлі за адресою АДРЕСА_1 . Оскільки він є власником нежитлових приміщень №1-9 у приміщеннях підвалу, то він одночасно набув права власності на коридори та проходи, що знаходяться у спірному будинку.

На думку апелянта нотаріус (другий відповідач) здійснюючи державну реєстрацію за ПП «Варнер» на спільні проходи та коридори в нежитловій будівлі провів її без урахування права на приналежне майно інших співвласників нежитлових приміщень нежитлової будівлі.

На підставі викладеного Ф.О. ОСОБА_1 просив скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової О.С., яким проведено державну реєстрацію права на нерухоме майно за адресою м. Харків, вул.Двадцять Третього Серпня, буд.12-А ПП «Варнер».

ОСОБА_1 також була заявлена позовна вимога про усунення перешкод, які чинить ПП «Варнер у користування спірним майном.

Обгрунтвоуючи другу позовну вимогу, ОСОБА_1 зазначає, що після реєстрації за другим відповідачем спірних проходів та коридорів в нежитловій будівлі ПП «Варнер заблокувало можливість користування ОСОБА_1 нежитловими приміщеннями підвалу №1-9 в літ. «А-3», які належать йому на праві приватної власності, заблокувало можливість потрапляння до них, заносу та виносу товару, прохід співробітників та відвідувачів, тому ОСОБА_1 просив суд усунути прешкоди у володінні та користуванні ним нерухомим майном, а саме нежитловими приміщенням підвалу №1-9 в літ. «А-3» загальною площею 240,9 кв.м. що розташоване за адресою АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ПП «Варнер» не чинити перешкод у користуванні та володінні нежитловими приміщеннямі у нежитловій будівлі літ. «А-3» (промвиробничий корпус): приміщення підвалу № І площею 17,1 кв.м., №II площею 118,1 кв.м., №XVІІІ площею 29,7 кв.м., №XXV площею 9,2 кв.м., №XXXIV площею 28,3 кв.м., №XLVI площею 17,1 кв.м., №XLV площею 96,0 кв.м., №XXXVI площею 109,7 кв.м., №LI площею 14,6 кв.м., №XLVII площею 5,8 кв.м., №XLVІІІ площею 11,3 кв.м.; приміщення першого поверху: №1 площею 23,1 кв.м., №2 площею 19,4 кв.м., №9 площею 22,4 кв.м., №23 площею 54,5 кв.м., №30 площею 8,0 кв.м, №26 площею 13,0 кв.м., №16 площею 17,1 кв.м., №24 площею 42,9 кв.м., №14 площею 16,1 кв.м., №6 площею 17,1 кв.м.; приміщення другого поверху: №40 площею 36,1 кв.м., №42 площею 12,2 кв.м., №39 площею 17,1 кв.м., №85 площею 35,1 кв.м., №67 площею 43,4 кв.м., №61 площею 17,1 кв.м., №68 площею 5,1 кв.м., №69 площею 2,0 кв.м., №70 площею 1,1 кв.м., №71 площею 1,1 кв.м., №73 площею 3,2 кв.м., №74 площею 1,1 кв.м., №75 площею 1,1 кв.м., №76 площею 1,1 кв.м., №77 площею 2,8кв.м., №78 площею 8,0 кв.м., №60 площею 4,0 кв.м.; приміщення третього поверху: №87 площею 55,0 кв.м., №86 площею 17,1 кв.м., №103 площею 17,1 кв.м., №101 площею 25,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., м.Харків, вул.Двадцять Третього Серпня, буд.12-А.

Третя особа, що заявляє самосітйні вимоги на предмет спору ТОВ «ОЛСІСТЕМС» звернулося з позовною заявою, в якій зазначає, що товариство є власником нерухомого майна: нежитлових приміщень третього поверху №№94, 94а, 95, 97, 98, 98б, 99, 100, 102, 102а, 105, 106, 107, 107а, 108 в літ. «А-3» загальною площеню 425,1 кв.м. за адресою м.Харків, вул.Двадцять Третього Серпня, буд.12-А. На підтвердження до матеріалів справи надано витяг з реєтру речових прав на нерухоме майно від 14.09.2021 (а.с. 237 том 17). Також до матеріалів справи надано акт приймання-передачі нерухомго майна до статутного капіталу ТОВ «ОЛСІСТЕМС».

ТОВ «ОЛСІСТЕМС» вважає, що набувши право власності на основну річ (вказані вище нежитлові приміщення третього поверху) воно набуло право власності і на її прриналежність, а саме - проходи, коридори у нежитловій будівлі за адресою м.Харків, вул.Двадцять Третього Серпня, буд.12-А., якими є наступні нежитлові приміщеннямі у нежитловій будівлі літ. «А-3» (промвиробничий корпус): приміщення підвалу № І площею 17,1 кв.м., №II площею 118,1 кв.м., №XVІІІ площею 29,7 кв.м., №XXV площею 9,2 кв.м., №XXXIV площею 28,3 кв.м., №XLVI площею 17,1 кв.м., №XLV площею 96,0 кв.м., №XXXVI площею 109,7 кв.м., №LI площею 14,6 кв.м., №XLVII площею 5,8 кв.м., №XLVІІІ площею 11,3 кв.м.; приміщення першого поверху: №1 площею 23,1 кв.м., №2 площею 19,4 кв.м., №9 площею 22,4 кв.м., №23 площею 54,5 кв.м., №30 площею 8,0 кв.м, №26 площею 13,0 кв.м., №16 площею 17,1 кв.м., №24 площею 42,9 кв.м., №14 площею 16,1 кв.м., №6 площею 17,1 кв.м.; приміщення другого поверху: №40 площею 36,1 кв.м., №42 площею 12,2 кв.м., №39 площею 17,1 кв.м., №85 площею 35,1 кв.м., №67 площею 43,4 кв.м., №61 площею 17,1 кв.м., №68 площею 5,1 кв.м., №69 площею 2,0 кв.м., №70 площею 1,1 кв.м., №71 площею 1,1 кв.м., №73 площею 3,2 кв.м., №74 площею 1,1 кв.м., №75 площею 1,1 кв.м., №76 площею 1,1 кв.м., №77 площею 2,8кв.м., №78 площею 8,0 кв.м., №60 площею 4,0 кв.м.; приміщення третього поверху: №87 площею 55,0 кв.м., №86 площею 17,1 кв.м., №103 площею 17,1 кв.м., №101 площею 25,7 кв.м.

Відповідач-1 01.08.2019 зареєстрував на себе право власності на спірні приміщення. Усі вищевказані приміщення є коридорами, проходами, в межах спірної нежитлової будівлі. За таких обставин, на думку третьої особи із самостійними вимогами, вказані дї відповідача-1 є незаконними, оскільки він не є одноособовим власником проходів та коридорів, права на які зареєстрував, а тому рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення за відповідачем підлягає скасуванню.

ТОВ «ОЛСІСТЕМС» як і ОСОБА_1 посилається на те, що Верховний Суд скасовуючи рішення попередніх інстанцій у цій справі в постанові від 26.01.2022 зазначив, що право власноіт на спірне майно (проходи та коридори), як на приналежність набувєтсья одночасно з набуттям права власності на головну річ (у цьому випадку - нежитлові приміщення у будівлі) в силу особливої правової природи аткого майна та не потребує додаткового підтвердження власником нерухомого майна.

ТОВ «ОЛСІСТЕМС» зазначає, що з огляду на протиправне рішення про реєстрацію за відповідачем-1 права власності на спірні приміщення воно підлягає скасуванню.

ПП «Варнер» не визнає вказаних позовних вимог вважає себе одноосібним власником спірних приміщень та посилається на наступне.

Як убачається із розпорядження Харківського міського голови "Про реорганізацію Закритого акціонерного товариства "СІНГ" шляхом приєднання до Приватної фірми "Харлас" №284 від 28.07.1997, ЗАТ "СІНГ" було реорганізовано шляхом приєднання до Приватної фірми "Xapлac".

Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004886542 від 21.01.2019 виконавчим комітетом Харківської міської ради проведено реєстраційну дію - державна реєстрація припинення юридичної особи - Приватної фірми "Харлас" 05.11.2007, номер запису 14801120004019393; правонаступником є ПП "Варнер" (код ЄДРПОУ 34953376; 61072, м.Харків, вул.Двадцять Третього Серпня, буд.12 А).

ПП "ВАРНЕР" є правонаступником Приватної фірми "Xapлac" у результаті реорганізації шляхом приєднання, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005608487 від 01.08.2019, а також змінами до Статуту ПП "Варнер", державну реєстрацію яких проведено державним реєстратором Харківського міськвиконкому 05.11.2007 номер запису 148001050002034676.

Як убачається з наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №191579137 від 04.12.2019, ПП "Варнер" 01.08.2019 зареєструвало на себе у частці 1/1 право власності на нежитлові приміщення у нежитловій будівлі літ. "А-3" (промвиробничий корпус): приміщення підвалу № І площею 17,1 кв.м., №II площею 118,1 кв.м., №XVІІІ площею 29,7 кв.м., №XXV площею 9,2 кв.м., №XXXIV площею 28,3 кв.м., №XLVI площею 17,1 кв.м., №XLV площею 96,0 кв.м., №XXXVI площею 109,7 кв.м., №LI площею 14,6 кв.м., №XLVII площею 5,8 кв.м., №XLVІІІ площею 11,3 кв.м.; приміщення першого поверху: №1 площею 23,1 кв.м., №2 площею 19,4 кв.м., №9 площею 22,4 кв.м., №23 площею 54,5 кв.м., №30 площею 8,0 кв.м, №26 площею 13,0 кв.м., №16 площею 17,1 кв.м., №24 площею 42,9 кв.м., №14 площею 16,1 кв.м., №6 площею 17,1 кв.м.; приміщення другого поверху: №40 площею 36,1 кв.м., №42 площею 12,2 кв.м., №39 площею 17,1 кв.м., №85 площею 35,1 кв.м., №67 площею 43,4 кв.м., №61 площею 17,1 кв.м., №68 площею 5,1 кв.м., №69 площею 2,0 кв.м., №70 площею 1,1 кв.м., №71 площею 1,1 кв.м., №73 площею 3,2 кв.м., №74 площею 1,1 кв.м., №75 площею 1,1 кв.м., №76 площею 1,1 кв.м., №77 площею 2,8кв.м., №78 площею 8,0 кв.м., №60 площею 4,0 кв.м.; приміщення третього поверху: №87 площею 55,0 кв.м., №86 площею 17,1 кв.м., №103 площею 17,1 кв.м., №101 площею 25,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Харківська обл., м.Харків, вул.Двадцять Третього Серпня, буд.12-А.

Судова колегія враховує наступне.

Верховний суд скасовуючи рішення попередніх інстанцій у справі №922/4140/19 у постанові від 26.01.2022 зазначив, що обставину, що спірні приміщення є проходами і коридорами в межах нежитлової будівлі за адресою: м.Харків, вул.Двадцять Третього Серпня, буд.12-А визнають обидві сторони спору.

Відповідно до ст.132 Цивільного кодексу УРСР (у редакції станом на дату укладення додаткової угоди №3 від 17.01.1997) приналежністю є річ, призначена служити головній речі і зв`язана з нею спільним господарським призначенням. Приналежність наслідує долю головної речі, якщо в договорі або в законі не встановлено інше.

Статтею 186 ЦК України (у чинній редакції) унормовано, що річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто головною визнається та річ, яка сама по собі задовольняє повну потребу особи в її господарській чи побутовій діяльності, а приналежністю вважається та річ, яка робить користування головною річчю більш зручним або ефективним і при цьому самостійно задовольняти потребу особи не може.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

Виходячи з правової природи приналежності, вона не може бути самостійним (окремим) об`єктом права власності, а лише слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом. На означеному обгрунтовано наголошують апелянти.

Сам по собі статус спірного майна, як приналежності, свідчить про автоматичне набуття власником головної речі права власності на таке майно (п.39 постанови Верховного Суду 26.01.2022 у справі 922/4140/19).

Таким чином, право власності на спірне майно (проходи і коридори у нежитловій будівлі), як на приналежність, набувається одночасно з набуттям права власності на головну річ (нежитлові приміщення у будівлі по вул.Двадцять Третього Серпня, 12-А у м.Харкові) та не потребує додаткового підтвердження власником нерухомого майна. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №914/1049/18, на яку безпосередньо посилаються апелянти, а також у постанові від 26.01.2022 у справі 922/4140/19 при перегляді рішень попередніх судових інстанцій у цій справі.

Водночас, апелянтами не враховано інші висновки, викладені у означеніх постановах Верховного Суду, зокрема щодо обрання належного способу захисту порушених прав.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Так, статтею 16 ЦК України унормовано, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно зі ст.20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

До регламентованих ЦК України способів захисту права власності належать: визнання права власності (ст.392); витребування майна із чужого незаконного володіння (ст.ст.387, 388); усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст.391); заборона вчинення дій, які порушують право власності, або вчинення певних дій для запобігання такому порушенню (ст.386); визнання незаконним правового акта, що порушує права власника (ст.393); зобов`язання повернути потерпілому безпідставно набуте майно (ст.ст.1212, 1213) тощо.

Верховний Суд , скасовуючи рішення попередніх інстанцій у цій справі у постанові від 26.01.2022 зазначив, що суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Подібна правова позиція викладена також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, а також у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19 (на яку безпосередньо посилаються апелянти за змістом апеляційної скарги).

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми в її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню.

У розглядуваному випадку спір виник у зв`язку із тим, що спірне майно, яке треті особи із самостійними вимогами вважають спільною власністю, було зареєстроване, як за одноособовим власником за відповідачем-1 (ПП «Варнер») як об`єкт цивільних прав.

Разом з тим, відповідно до ст.2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.11 означеного Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Отже, законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Тобто, державна реєстрація визначає лише момент виникнення права власності і є завершальною стадією юридичного складу набуття права власності за наявності юридичних фактів, що вимагаються законом для виникнення права власності.

Подібна правова позиція сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №916/2791/13, на яку обгрунтовано послався Господарський суд Харківської області в оскаржуваному рішенні.

Факт державної реєстрації права власності ПП «Варнер» на спірне майно (коридори та проходи в межах нежитлової будівлі) не змінив статус такого майна на об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч.1). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти (ч.2). Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (ч.3). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (ч.4). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (ч.5). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (ч.6).

У контексті приписів ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За змістом ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний суд у постанові від 21.01.2021 у справі 922/4140/19 вказав, що за наявності спору реєстрація права власносі відповідачем сама по собі не є доказом набуття такого права.

ПП «Варнер» не доведено наявності правових підстав для оформлення (реєстрації) права власності на приміщення, що є коридорами, переходами, не надано відповідні докази, які підтверджують правомірність такого набуття.

Безпідставним є посилання відповідача-1 (в тому числі у судовому засіданні 19.12.2023) на те, що позивачем, третіми особами із самостійними вимогами на предмет спору не вчинялися дії щодо реєстрації за ними права власності на спірні приміщення, тому відповідач правомірно зареєстрував право власносі за собою.

Разом із тим, жодною нормою матеріального права не передбачено наслідком не вчинення таких дій з реєстрації втрату права власності.

Враховуючи вищевикладене, здійснення державної реєстрації права власності ПП «Варнер» на спірне майно прямо суперечить нормам законодавства, які виключають набуття права власності на приналежність в інший спосіб, ніж одночасно з набуттям права власності на головну річ. Більше того, частина 4 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" містить пряму заборону здійснення державної реєстрації речових прав окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі.

Частиною 3 ст.26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" унормовано, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що не є належним способом захисту права або інтересу позивача вимога про скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, оскільки воно вичерпує свою дію в момент цієї реєстрації.

Отже, позовна вимога про скасування рішення №48112329 від 06.08.2019 про державну реєстрацію за ПП "Варнер" права власності на нежитлові приміщення (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1888060363101) у даному випадку є неналежним (неефективним) способом захисту, що є самостійною підставою для для відмови у позові. Задоволення такої вимоги не призведе до захисту порушених прав позивача та третіх осіб із самостійними вимогами на спірне нерухоме майно та вирішення спору між його учасниками.

В апеляційних скаргах апелянти наполягають на тому, що скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на проходи та коридори за відповідачем є належним способом захисту. Судом першої інстанції необґрунтовано залишено поза увагою висновок Верховного Суду у постанові від 11.08.2021 у справі №914/1049/18, який фактично підтверджує правильність обрання способу захисту порушеного права.

Разом із тим в пункті 59 цієї постанови Верховний Суд зазначив, що оскільки здійснення державної реєстрації прав відповідачем перешкоджає позивачу у реалізації правомочностей власника цього майна, то право власності позивача підлягало б захисту шляхом задоволення, спрямованої до відповідача негаторної позовної вимоги про усунення перешкод у користуванні майном шляхом скасування державної реєстрації права власності на спірне майно.

Отже вказані доводи апелянтів є безпідставними, оскільки ними були заявлені позовні вимоги щодо скасування рішення реєстратора про реєстрацію права власності другого відповідача.

Як було зазначено вище за текстом цієї постанови, позовна заява ТОВ "ОЛСІСТЕМС" містить лише одну позовну вимогу - скасувати рішення №48112329 від 06.08.2019 про державну реєстрацію за ПП "Варнер" права власності на нежитлові приміщення (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1888060363101).

У позовній заяві ФО ОСОБА_1 викладено дві позовні вимоги - про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 48112329 від 06.08.2019 та про усунення перешкод у володінні та користуванні ОСОБА_1 нерухомим майном, а саме нежитловими приміщеннями підвалу №1-9 в літ."А-3" загальною площею 240,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом зобов`язання ПП "Варнер" не чинити перешкод у користуванні та володінні нежитловими приміщеннями у нежитловій будівлі літ."А-3" (промвиробничий корпус) (згідно з переліком), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто, фактично ФО ОСОБА_1 позовна вимога про усунення перешкод у користуванні майном заявлена як окремий спосіб захисту прав власника майна на здійснення ним користування та розпорядження майном.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Для задоволення негаторного позову необхідна одночасна навність двох підстав: позивач повинен бути власником майна, щодо якого чиняться перешкоди; внаслідок дій відповідача порушується право власника на користування своїм майном.

За змістом позовної заяви ФО ОСОБА_1 зазначає, що ПП «Варнер» заблокувало можливість користування ОСОБА_1 нежитловими приміщеннями підвалу, які належать йому на праві приватної власності, зокрема ПП «Варнер» заблокувало можливість потрапляння до них, заносу та виносу товару, прохід співробітників та відвідувачів. Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ФО ОСОБА_1 не обгрунтовано, які саме перепони вчиняються ПП «Варнер» у користуванні належним ОСОБА_1 нежитловим приміщенням підвалу шляхом створення перешкод у володінні та користуванні спірними проходами та коридорами на першому, другому та третьому поверхах, не надано доказів створення відповідачем-1 перешкод (блокування), які б ускладнювали або робили неможливим користування ФО ОСОБА_1 власними приміщеннями підвалу.

ФО ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено звіт про проведення технічного обстеження об`єкту №020823 від 02.08.2023 нежитлових приміщень підвалу №1-9 в літ. «А-3» загальною площею 240,9 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Як убачається зі звіту, приміщення ФО ОСОБА_1 має окремий вхід з вул.Двадцять Третього Серпня. Експерт у звіті зазначив про необхідність влаштування другого евакуаційного виходу згідно вимог ДБН, і що для другого виходу доцільно використовувати приміщенн коридору №ХХХVI площею 109,7 кв.м для проходу до виходу з підвалу (другого евакуаційного виходу). Тобто, мова йде лише про одне зі спірних приміщень і лише про доцільність його використання, питання технічної можливості влаштування ОСОБА_1 другого евакуаційного виходу безпосередньо із його приміщень не вирішувалось.

За таких обставин окремий негаторний позов третьої особи із самостійними вимогами не є обґрунтованим, не доведені обставини щодо перешкоджання (блокування) першим відповідачем входу і виходу із підвальних приміщень, що належать ФО ОСОБА_1 ..

Слід зазначити, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України". Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У цій справі апелянтам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків Господарського суду Харківської області.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційних скарг ТОВ "ОЛСІСТЕМС" та ФО ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 у справі №922/4140/19 - без змін.

З урахуванням приписів ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржників.

Судова колегія бере до уваги, що матеріали справи №922/4140/19 містять нерозглянуте клопотання ТОВ "Норма" про розподіл судових витрат (вх.11757 від 11.10.2021) за апеляційною скаргою ПП "Варнер" (вх.1995Х/2 від 02.07.2021) на рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2021 у справі №922/4140/19.

За змістом означеного клопотання ТОВ "Норма" зазначило, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 (у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.,) апеляційну скаргу ПП "Варнер" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2021 у справі №922/4140/19 залишено без змін. З посиланням на приписи ч.8 ст.129 ГПК України заявник надав до суду докази понесених позивачем судових витрат по справі №922/4140/19 у суді апеляційної інстанції та просив вирішити питання про розподіл судових витрат у встановленому законодавством порядку, а саме ухвалити додаткову постанову про стягнення з ПП "Варнер" на користь ТОВ "Норма" судових витрат у сумі, вказаній в детальному описі виконаних робіт.

Як убачається з детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, ТОВ "Норма" надана професійна правнича допомога на загальну суму 53 000,00 грн., яка включає наступні послуги: консультування позивача щодо перспектив апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції ПП «Варнер» на новому розгляді; дослідження змісту рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/4140/19 від 27.05.2021; дослідження змісту апеляційної скарги ПП «Варнер» на рішення Господарського суду Харківської області по справі №922/4140/19 від 27.05.2021; написання відзиву на апеляційну скаргу, подання його до суду та іншим учасникам; участь у судових засіданнях по справі в суді апеляційної інстанції (04.08.2021, 20.09.2021, 29.09.2021, 04.10.2021); складання процесуальних документів по справі - додаткових письмових пояснень, заяви про розподіл судових витрат.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 означене клопотання ТОВ "Норма" у частині вимог про ухвалення додаткової постанови до постанови Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі №922/4140/19 залишено без розгляду. Водночас, зазначено, що порушене ТОВ "Норма" у клопотанні питання щодо розподілу судових витрат має бути розглянуте під час нового апеляційного провадження за апеляційними скаргами ТОВ "ОЛСІСТЕМС" (вх.2076Х/3 від 09.10.2023) та ФО ОСОБА_1 (вх.2094Х/3 від 09.10.2023) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 у справі №922/4140/19.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Харківської області від 27.05.2021 у справі №922/4140/19 позов ТОВ "Норма" задоволено частково (детальний зміст резолютивної частини рішення викладено вище за текстом постанови).

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 апеляційну скаргу ПП "Варнер" залишено без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2021 у справі №922/4140/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 26.01.2022 постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 у справі №922/4140/19 і рішення Господарського суду Харківської області від 27.05.2021 у справі №922/4140/19 скасовано в частині розгляду позову ТОВ "Норма" до ПП "Варнер", приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Назарової О.С. Справу №922/4140/19 у зазначеній частині направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 у справі №922/4140/19 у позові ТОВ "Норма" відмовлено повністю.

Враховуючи те, що апеляційна скарга ТОВ "Норма" на означене рішення місцевого господарського суду фактично не подана, а також відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Норма", судова колегія на підставі ст.129 ГПК України дійшла висновку про відсутність підстав для покладення судових витрат означеного підприємства на іншого учасника справи.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛСІСТЕМС" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2023 у справі №922/4140/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 02.02.2024.

Головуючий суддя О.Є. Медуниця

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.В. Стойка