Ухвала

від 30.01.2024 по справі 910/16643/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.01.2024Справа № 910/16643/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому"

до 1) Державної служби геології та надр України;

2) Міністерства енергетики України

третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві

про стягнення 1 354 077,70 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Шилін Є.О.

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" (далі - ТОВ "Цегла вашого дому", позивач) до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеологія, позивач) та Міністерства енергетики України (далі - Міністерство, відповідач) про стягнення шкоди у сумі 1 354 077,70 грн.

Ухвалою суду від 03.11.2023 позов залишено без руху. Надано строк на усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня вручення цієї ухвали.

09.11.2023 позивачем подана заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві, підготовче засідання у справі призначено на 19.12.2023.

19.12.2023 до загального відділу діловодства суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про заміну сторони у справі №910/16643/23.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2024 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 30.01.2024.

30.01.2024 до загального відділу діловодства суду від представника позивача надійшли письмові заперечення щодо заяви відповідача-1 про залишення позову без розгляду.

30.01.2024 в підготовче засідання з`явились представники позивача, відповідача-1 ,відповідача-2 та третьої особи.

У підготовчому засіданні судом було розглянуто клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду від 25.12.2023.

Судом протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду від 25.12.2023.

Крім того, в підготовчому засіданні судом було розглянуто клопотання відповідача-2 про заміну сторони у справі №910/16643/23.

Подане клопотання представник відповідача-2 підтримав, представник позивача проти задоволення клопотання не заперечив.

У своїй заяві Міністерство енергетики України з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 №425 просить суд замінити відповідача-2 на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Так, у відповідності до вказаної постанови, Кабінет Міністрів України постановив:

Перейменувати Міністерство енергетики та захисту довкілля України на Міністерство енергетики України.

Утворити Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Пунктом 3 вказаної Постанови зазначено, що Міністерство енергетики та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів є правонаступниками прав, обов`язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля у відповідних сферах.

Враховуючи вищезазначене, відповідач-2 зазначає, що відповідно до постанови Верховного Суду від 05.03.2020 у справі №420/1364/19 під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб?єкта владних повноважень (суб?єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб?єкта владних повноважень (суб?єкта публічної адміністрації) на місце суб?єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов?язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу.

Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

А тому, Міністерство енергетики України просить суд замінити відповідача-2 у справі №910/16643/23 на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України в порядку процесуального правонаступництва.

Розглянувши подану Міністерством енергетики України заяву від 25.12.2023 про заміну сторони у справі №910/16643/23, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1,3 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Інститут правонаступництва органів державної влади різниться від інституту правонаступництва суб`єктів приватного права, оскільки є більш ширшим за змістом, включаючи в себе: правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях як складових категорії компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов`язків, які складають зміст відповідних правовідносин - публічне правонаступництво за якого відбувається перехід владних прав та функції органу, що реорганізовується до органу, що створюється та правонаступництво в майнових приватних правовідносинах, у яких орган влади виступає як юридична особа приватного права.

У випадку публічного правонаступництва перехід таких прав та обов`язків оформлюється нормативним актом, тоді як правонаступництво в майнових приватних правовідносинах здійснюється на підставі передавального акта.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.09.2021 у справі № 909/51/17, від 09.09.2019 у справі № 916/376/15-г.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 №425 перейменовано Міністерство енергетики та захисту довкілля України на Міністерство енергетики України; утворено Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.

Крім того, у вказаній постанові установлено, що:

Міністерство енергетики забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах; забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд) та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, радіаційної, біологічної і генетичної безпеки, у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства та безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, лісового та мисливського господарства; забезпечує формування та реалізацію державної політики:

- у сфері розвитку водного господарства та гідротехнічної меліорації земель, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів;

- у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр;

- у сфері управління зоною відчуження і зоною безумовного (обов`язкового) відселення, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об`єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему, а також здійснення державного управління у сфері поводження з радіоактивними відходами на стадії їх довгострокового зберігання і захоронення;

- щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;

- щодо здійснення державного геологічного контролю, а також у сфері збереження озонового шару, регулювання негативного антропогенного впливу на зміну клімату та адаптації до його змін і виконання вимог Рамкової конвенції ООН про зміну клімату та Кіотського протоколу до неї, Паризької угоди;

Пунктом 3 вказаної Постанови зазначено, що Міністерство енергетики та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів є правонаступниками прав, обов`язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля у відповідних сферах.

Суд звертає увагу на те, що у постанові Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 №425 відсутні відомості щодо припинення Міністерства енергетики України та його правонаступництва Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів.

Відповідно до частин першої та п`ятої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно із ст. 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів визначений Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (далі - Порядок № 1074).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1074 органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються або ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України.

За змістом пунктів 4 та 5 Порядку № 1074 орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади. Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1074 права та обов`язки органів виконавчої влади переходять, зокрема у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади; у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 1074 майнові права та обов`язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акту, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом.

За змістом ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, інститут правонаступництва органів державної влади різниться від інституту правонаступництва суб`єктів приватного права, оскільки є більш ширшим за змістом, включаючи в себе: правонаступництво в завданнях, функціях та повноваженнях як складових компетенції органу виконавчої влади, а також щодо конкретних управлінських (організаційних) прав та обов`язків, які складають зміст відповідних правовідносин, - тобто публічне правонаступництво, за якого відбувається перехід владних прав та функції органу, що реорганізовується, до органу, що створюється, та правонаступництво в майнових приватних правовідносинах, в яких орган влади виступає як юридична особа приватного права. У випадку публічного правонаступництва перехід таких прав та обов`язків оформлюється нормативним актом, тоді як правонаступництво в майнових приватних правовідносинах здійснюється на підставі передавального акта або розподільчого балансу. При цьому юридична особа є припиненою з дати внесення до ЄДР запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 910/4642/20.

Таким чином, умовою задоволення у даній справі клопотання про заміну відповідача його правонаступником є встановлення обставин переходу майнових прав та обов`язків відповідача-2 - Міністерства енергетики України до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, які мають підтверджуватися передавальним актом або розподільчим балансом.

Проте, матеріали справи не містять, а Заявником в свою чергу не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження складання відповідного передавального акту або розподільчого балансу.

Згідно з ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерство енергетики України не є припиненим.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини, 4) інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 31.05.2018 у справі №910/1879/17, у вирішенні питань, пов`язаних з правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що станом на дату розгляду даної заяви Міністерство енергетики України не припинено, оскільки запису про припинення юридичної особи до реєстру не внесено.

За таких підстав, клопотання про заміну відповідача-2 Міністерства енергетики України на Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України по справі №910/16643/23 відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України в порядку процесуального правонаступництва - не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 52, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Міністерства енергетики України про заміну сторони у справі №910/16643/23 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

(Повний текст ухвали складено та підписано: 02.02.2024)

Суддя Борисенко І.І.