Постанова

від 16.07.2024 по справі 910/16643/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2024 р. Справа№ 910/16643/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Яковлєва М.Л.

Тищенко О.В.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 16.07.2024:

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 по справі №910/16643/23 (суддя Борисенко І.І., повний текст рішення складено 12.04.2024 року)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому"

до 1) Державної служби геології та надр України

2) Міністерства енергетики України (Міністерство екології та природних ресурсів України)

третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві

про стягнення 1 354 077,70 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" (далі - ТОВ "Цегла вашого дому", позивач, скаржник) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеологія, відповідач-1) та Міністерства енергетики України (Міністерство екології та природних ресурсів України) (далі - Міністерство, відповідач-2) про стягнення завданої шкоди у розмірі 1 354 077,70грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до додатку 2 до наказу Державної служби геології та надр України від 22.12.2018 №507 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №5510, наданого позивачу 10.04.2012. Проте, Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2020 у справі №320/386/19, яке набрало законної сили 22.10.2020, вказаний наказ було визнано протиправним, та як наслідок на думку позивача, зупинення спеціального дозволу на користування надрами призвело до заподіяння шкоди (упущеної вигоди) позивачу у вигляді неотриманого прибутку за час вимушеного зупинення діяльності із видобутку корисних копалин.

За твердженням позивача, незаконним рішенням відповідача-1 було зупинено діяльність позивача за період з 22.12.2018 по 22.10.2020, що складає 1 рік та 10 місяців і за розрахунком Позивача, недоотриманий прибуток складає 1 354 077,70грн. за період: за ІІІ та ІУ квартали 2019 року- 905 732,82грн., за ІІ, ІІІ квартали 2020року- 448 344,88грн.

Посилаючись на ст. 1174 ЦК України, позивач просить стягнути з Державного бюджету України 1 354 077,70грн. шкоди (упущеної вигоди).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 по справі №910/16643/23 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" до Державної служби геології та надр України та Міністерства енергетики України (Міністерство екології та природних ресурсів України) про стягнення завданої шкоди у розмірі 1 354 077,70 грн. відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вказав, що вимоги позивача про відшкодування упущеної вигоди обґрунтовані на розрахунку можливого прибутку у разі здійснення видобутку корисної копалин з урахуванням показників, які позивач отримував у період з 2017 по 2018, то такі розрахунки є теоретичними та нічим не підтвердженими.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 по справі №910/16643/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" до Державної служби геології та надр України, Міністерства енергетики України (Міністерство екології та природних ресурсів України), третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві про стягнення збитків та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції помилково не застосував висновки викладені КГС ВС у постанові №922/3928/20 від 30.09.2021.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та письмові пояснення учасників

03.06.2024 через відділ документального забезпечення суду від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що позивачем не доведено наявності усіх складових необхідних для стягнення шкоди в порядку статті 1173 ЦК України, а саме: відсутнє незаконне рішення органу державної влади, причинно-насілдковий зв`язок між зупиненням дії спеціального дозволу на користування надрами та майновою шкодою у заявленому розмірі.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

23.04.2024 безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 по справі №910/16643/23.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Яковлєв М.Л., Тищенко О.В.

На час надходження апеляційної скарги матеріали справи №910/16643/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили, у зв`язку з чим ухвалою від 24.04.2024 відкладено вирішення питання щодо апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 по справі №910/16643/23 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду міста Києва надіслати матеріали справи №910/16643/23 на адресу Північного апеляційного господарського суду.

09.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/16643/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 по справі №910/16643/23 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 залишено без руху та надано скаржникові строк для усунення недоліків, допущених останнім при поданні апеляційної скарги.

23.05.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.05.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 по справі №910/16643/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 16.07.2024.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 16.07.2024 з`явилися представники позивача та відповідача-2, які надали свої пояснення по суті апеляційної скарги.

Інші учасники апеляційного провадження в судове засідання 16.07.2024 не зявились, про дату час та місце повідомлялись належним чином.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" здійснює діяльність з добування піску, гравію, глин і каоліну, що підтверджується даними, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

10.04.2012 позивачем отримано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5510, відповідно до якого підприємству надано право на видобування будівельного піску, придатного для виготовлення силікатної цегли, в Трипільському родовищі Центральної ділянки площею 90,0 га, яке знаходиться в Обухівському районі Київської області (18 км на захід від м. Обухів, в руслі р. Дніпро, напроти с. Трипілля). Строк дії спеціального дозволу на користування надрами до 10.04.2032.

У подальшому Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області за результатами розгляду робочого проекту "Видобування будівельних пісків Центральної ділянки Трипільського родовища в Обухівському районі Київської області" надано позитивний висновок державної екологічної експертизи від 24.10.2012 № 16-12/3514 на реалізацію вказаного проекту.

Отримавши спеціальний дозвіл на користування надрами № 5510 від 10 квітня 2012 року, позивач провів геолого-економічну оцінку запасів та затвердив їх Протоколом ДКЗ України № 2822 від 27 грудня 2012 року. В зв`язку з чим за заявою позивача було внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами Наказом Держгеонадр від 12 червня 2013 року № 307.

Відповідно до п.2.6 Протоколу ДКЗ України № 2822 від 27 грудня 2012 року, було визначено максимальну річну потужність кар`єру. Станом на 01.11.2012 річна потужність по видобуванню корисної копалини (піску) становила 487,0 тис.м3, а по відвантаженню піску - 400,0 тис.м3.

Позивачем в 2012 році було погоджено у встановленому порядку проект та план робіт у відповідності до затвердженого загального обсягу запасів згідно протоколу ДКЗ України № 2822 від 27 грудня 2012 року.

Крім того, 22.11.2013 позивачу видано акт про надання гірничого відводу № 43 з метою видобування будівельного піску, придатного для виготовлення силікатної цегли в Трипільському родовищі.

В подальшому, ТОВ "Цегла вашого дому" за власним технічним завданням протягом 2017-2018 років провело повторну геолого-економічну оцінку Центральної ділянки Трипільського родовища руслових пісків як окремого об`єкту надрокористування. Запаси піску було затверджено протоколом ДКЗ України № 4451 від 24 липня 2018 року станом на 01.01.2018 року.

Відповідно до п.2.9 Протоколу ДКЗ України № 4451 від 24 липня 2018 року, було "значено максимальну річну продуктивність кар`єру по корисній копалині (піску). Станом на 01.01.2018 року річна продуктивність кар`єру по корисній копалині становила 92,0 тис.м3.

У листопаді 2018 року Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області в ході виконання доручення слідчого за кримінальним провадження № 42018110000000343, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 240 Кримінального кодексу України, виявлено факт розробки Товариством з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" Трипільського родовища, розташованого в м. Обухів Київської області, без висновку з оцінки впливу на довкілля.

За наведених обставин, листом від 07.11.2018 № 51/2/3-51983 Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області звернулось до Міністерства екології та природних ресурсів України з метою вжиття заходів реагування у сфері природоохоронного законодавства.

Отримавши наведений вище лист, Міністерство екології та природних ресурсів України направило Державній службі геології та надр України подання від 03.12.2018 № 5/4-11/13038-18, в якому просило зупинити дію спеціального дозволу на користування надрами № 5510, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" .

Наказом Державної служби геології та надр України "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" від 22.12.2018 № 507 зупинено дію наведеного вище спеціального дозволу з підстав порушення позивачем абзаців першого, шостого пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до Акту перевірки ТОВ "Цегла вашого дому" №06-03/22/2019-37/п від 06.05.2019, складеного відповідачем 1, порушень з боку позивача, які б могли призвести до зупинення дії дозволу не виявлено. Отже, твердження відповідача 1 щодо відсутності у позивача права видобування корисної копалини, спростовуються вказаним.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про внесення змін до спеціального дозволу на підставі пп.3 п.17 Порядку № 615 надійшла на адресу відповідача 1 - 14.09.2020.

Наказом Держгеонадр від 04 грудня 2020 року № 546 було внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10 квітня 2012 року.

22.05.2020 Київським окружним адміністративним судом по справі № 320/386/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" Державної служби геології та надр України, 1) Міністерство екології та природних ресурсів України, 2) Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області було прийнято рішення, яким позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, а саме: визнано протиправним та скасувано наказ Державної служби геології та надр України від 22.12.2018 № 507 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10.04.2012, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому".

22.10.2020 Шостим апеляційним адміністративним судом була прийнята постанова, якою, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2019 року залишено без змін.

Позовні вимоги по даній справі мотивовані тим, що у зв`язку із зупиненням дії спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10.04.2012, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому", позивач не міг видобувати корисну копалину, що є його основним видом діяльності. За твердженням позивача, незаконним рішенням відповідачів було зупинено його діяльність із видобутку корисних копалин у період з 22.12.2018 року по 22.10.2020 року, що складає 1 рік та 10 місяців, і за розрахунком Позивача, недоотриманий прибуток складає 1 354 077,70грн. за період: за ІІІ та ІУ квартали 2019 року- 905 732,82грн., за ІІ, ІІІ квартали 2020року- 448 344,88грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до Положення про державну службу геології та надр України затвердженого постановою Кабміну від 30.12.2015 № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, дальність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.

Відповідно до положення про Міністерство екології та природних ресурсів України затвердженого постановою Кабміну від 21.01.2015 № 32, Міністерство екології га природних ресурсів України (Мінприроди) є центральним органом виконавчої влади, дальність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінприроди є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.

Позивач стверджує, що протиправні та незаконні дії відповідача-1 та відповідача -2 полягають у прийняті рішень посадових осіб Міністерства енергетики України та Державної служби геології та надр України, а саме щодо зупинення дії спеціального дозволу Позивача, а в подальшому прийняття незаконного наказу, який в судовому порядку було скасовано, привели до завданню позивачу шкоди у вигляді неотриманого прибутку за час вимушеного зупинення діяльності із видобутку корисних копалин у розмірі 1 354 077,70грн.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Згідно зі ст. 22 ЦК України під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом зазначеної статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.

Відповідно до частини 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Приписами статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади чи його посадовою або службовою особою при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи на підставі статті 1174 ЦК України.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, зазначеними нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Отже, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на правовий статус відповідачів, колегія суддів зазначає, як вірно зазначено судом першої інстанціЇ, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ст.ст.1173, 1174 Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини з відшкодування шкоди, завданої органом державної влади.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади чи місцевого самоврядування, їх посадової або службової особи до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії (бездіяльність) такої особи чи органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою. Обов`язок щодо доведення наявності зазначених умов покладено на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 чи 1174 ЦК України.

У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 вирішуючи виключну правову проблему стосовно самостійного встановлення господарськими судами незаконності дій (бездіяльності) органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування під час розгляду справ про відшкодування шкоди, питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено судом, неправомірність дій відповідачів визнано у рішенні Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2020 та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 в справі № 320/38619.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись вищенаведеним правовим регулюванням спірних правовідносин, суд зазначає, що для стягнення шкоди у вигляді неотриманого прибутку за час вимушеного зупинення діяльності із видобутку корисних копалин, завданої позивачу діями, а саме прийнятими рішеннями посадових осіб Міністерства енергетики України та Державної служби геології та надр України, необхідним є встановлення трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірної бездіяльності, наявності шкоди, причинного зв`язку між бездіяльністю та заподіяною шкодою, а для покладення відповідальності за такі збитки на відповідачів - повного складу цивільного правопорушення (окрім зазначених умов, також наявність вини заподіювача шкоди).

Як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження заявленої суми шкоди у розмірі 1 354 077,70 грн. (у вигляді неотриманого прибутку за час вимушеного зупинення діяльності із видобутку корисних копалин) позивач до позовної заяви додав аналітичну таблицю з розрахунками фактичного видобутої корисної копалини, фактичного отриманого прибутку за 2017-201 роки та мінімальної кількості яку могло підприємство видобути корисної копалини та можливого отриманого прибутку за період з 2019 по 2020 роки.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.

Разом із тим відповідно до частини першої статті 142 ГК України прибуток суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Системний аналіз положень частини першої статті 42, частини першої статті 44 ГК України дає підстави для висновку, що будь-яка підприємницька діяльність суб`єктів господарювання здійснюється на підставі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відтак, суб`єкти господарювання повинні враховувати наявність таких ризиків та усвідомлювати наслідки вчинюваних ними дій. Наслідки господарської діяльності є результатом власних комерційних прорахунків суб`єкта господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності передбачено не лише добування піску, а й добування гравію, глини та каоліну. Відповідно до мети спеціального дозволу на користування надрами №5510 від 10.04.2012, наданого позивачу, є видобуваня піску, придатного для виготовленя силікатної цегли марки "150", а також для благоустрою, рекультивації та планування. Отже, дохід позивача в частині добування піску отримується після реалізації шляхом оптової та роздрібної торгівлі будівельних матеріалів.

Разом з цим, якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню шкоди чи зменшити її, шкода з боржника не стягується, оскільки одним з критеріїв, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності здійснених позивачем витрат.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У виді упущеної вигоди відшкодовуються та шкода (збитки), які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 923/700/17, від 30.03.2021 у справі №908/2261/17, від 11.11.2021 у справі № 910/7511/20.

Як вірно зазначено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, що матеріали справи не містять жодних доказів чи здійснювалися позивачем заходи (дії) з метою зменшення розміру шкоди або повної її уникнення.

Також, у контексті вищевикладеного колегія суддів констатує, що позивачем/скаржником також не додано до матеріалів справи, жодних доказів, які б свідчили про реальність неодержаних позивачем доходів у розмірі 1 354 077,70 грн., та підтверджують причинний зв`язок між недотриманням позивачем доходу у відповідному розмірі та прийняттям Держгеонадрами наказу №507 від 22.12.2018.

Саме на позивача покладається обов`язок довести наявність протиправної поведінки відповідачів, наявність підтвердженої належними доказами шкоди у розмірі 1 354 077,70грн. та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та наявною шкодою.

Підсумовуючи все вищевикладене, а також зважаючи на те, що, оскільки вимоги позивача про відшкодування упущеної вигоди обґрунтовані на розрахунку можливого прибутку у разі здійснення видобутку корисної копалин з урахуванням показників, які позивач отримував у період з 2017 по 2018, то такі розрахунки є теоретичними та нічим не підтвердженими, у зв`язку із чим судом першої інстанції цілком обґрунтовано відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Посилання скаржника на постанову КГС ВС у справі №922/3928/20 від 30.09.2024 колегією суддів оцінюються критично, з огляду на неподібність правовідносин з даною справою.

Всі інші доводи, наведені скаржником у апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 277 ГПК України з викладених у апеляційній скарзі обставин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених у оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 по справі №910/16643/23, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.

Розподіл судових витрат

Судовий збір розподіляється відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 по справі №910/16643/23 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.04.2024 по справі №910/16643/23 - залишити без змін.

3. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

4. Матеріали справи №910/16643/23 повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст складено 22.07.2024.

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді М.Л. Яковлєв

О.В. Тищенко