Рішення

від 02.04.2024 по справі 910/16643/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2024Справа № 910/16643/23

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому"

до 1) Державної служби геології та надр України;

2) Міністерства енергетики України (Міністерство екології та природних ресурсів України)

третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві

про стягнення 1 354 077,70 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Шилін Є.О.

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" (далі - ТОВ "Цегла вашого дому", позивач) до Державної служби геології та надр України (далі - Держгеологія, відповідач-1) та Міністерства енергетики України (Міністерство екології та природних ресурсів України) (далі - Міністерство, відповідач-2) про стягнення завданої шкоди у розмірі 1 354 077,70грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до додатку 2 до наказу Державної служби геології та надр України від 22.12.2018 №507 зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №5510, наданого позивачу 10.04.2012. Проте, Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2020 у справі №320/386/19, яке набрало законної сили 22.10.2020, вказаний наказ було визнано протиправним, та як наслідок на думку позивача, зупинення спеціального дозволу на користування надрами призвело до заподіяння шкоди (упущеної вигоди) позивачу у вигляді неотриманого прибутку за час вимушеного зупинення діяльності із видобутку корисних копалин.

За твердженням позивача, незаконним рішенням Відповідача-1 було зупинено діяльність Позивача за період з 22.12.2018 по 22.10.2020, що складає 1 рік та 10 місяців і за розрахунком Позивача, недоотриманий прибуток складає 1 354 077,70грн. за період: за ІІІ та ІУ квартали 2019 року- 905 732,82грн., за ІІ, ІІІ квартали 2020року- 448 344,88грн.

Посилаючись на ст. 1174 ЦК України, позивач просить стягнути з Державного бюджету України 1 354 077,70грн. шкоди (упущеної вигоди).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач-1 - Державна служба геології та надр України, належним чином повідомлений про розгляд справи, подав у визначений законом строк (13.12.2023) відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та вказує, що жодних документальних чи будь яких інших підтверджень своїх розрахунків Позивачем не надано, як власне, і доказів приналежності прав позивачу на видобування надр.

19.12.2023 до загального відділу діловодства суду від представника Міністерства енергетики України (Міністерство екології та природних ресурсів України (відповідача-2) надійшло клопотання про заміну сторони у справі №910/16643/23.

25.12.2023 до суду надійшла заява Державної служби геології та надр України (Відповідач-1) про залишення позову без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст. 226 ГПК України.

29.12.2023 до суду надійшли письмові пояснення від 22.12.2023 за № 04-2-11-10 13219 від Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, в яких останній зазначив,, що доводи Позивача є безпідставними та такими, що ґрунтуються на помилковому розумінні норм матеріального права.

У підготовчому засіданні 30.01.2024 судом було розглянуто клопотання Держгеології/відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду від 25.12.2023 та протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання відповідача-1 про залишення позовної заяви без розгляду від 25.12.2023.

Крім того, в підготовчому засіданні 30.01.2024 судом було розглянуто клопотання відповідача-2 про заміну сторони у справі №910/16643/23, про що ухвалено Ухвалу суду про відмову в задоволенні заяви Міністерства.

13.02.2024 до суду надійшов Відзив на позовну заяву Міністерства енергетики України (відповідача-2) з проханням визнати причини пропуску строку для подання відзиву поважними та поновити його.

Відповідач-2, в обґрунтування подання відзиву на позовну заяву з пропуском строку з поважних причин, зазначає про наступне.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом 15 днів з дня ії отримання, та встановлено строк для подання заяв до 14.12.2023.

Міністерство направило до суду заяву про заміну сторони від 12.12.2023 №26/17-17.2-25419, оскільки не вважає, що воно є належним відповідачем у справі.

За твердженням Відповідача-2, що оскільки Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.01.2024 судом відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви, у зв`язку з цим заміни на належного відповідача не відбулося, а відтак виникла необхідність у поданні відзиву у справі №910/16643/23.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 119 ГПК України одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, суд може поновити пропущений процесуальний строк та строк який встановлений законом.

За таких обставин, а також ураховуючи вказані відповідачем обставини, зокрема щодо заяви про заміну сторони від 12.12.2023 №26/17-17.2-25419, яка було розглянута судом 30.01.2024 та відмовлено в ії задоволенні, задля дотримання принципів господарського судочинства, забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, суд вважає вказані відповідачем-2 обставини пропущення строку для подання відзиву на позовну заяву поважними, а отже вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача-2 про поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву та відповідно поновити строк для подання відзиву на позовну заяву, та прийняти відзив на позовну заяву до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2024 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу № 910/16643/23 до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні, під час розгляду справи по суті, представник позивача свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити, відповідно, проти заявлених до відповідачів вимог - відповідачі заперечили.

За наслідком дослідження матеріалів справи, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 02 квітня 2024 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" (надалі - позивач) здійснює діяльність з добування піску, гравію, глин і каоліну, що підтверджується даними, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

10.04.2012 позивачем отримано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5510, відповідно до якого підприємству надано право на видобування будівельного піску, придатного для виготовлення силікатної цегли, в Трипільському родовищі Центральної ділянки площею 90,0 га, яке знаходиться в Обухівському районі Київської області (18 км на захід від м. Обухів, в руслі р. Дніпро, напроти с. Трипілля). Строк дії спеціального дозволу на користування надрами до 10.04.2032.

У подальшому Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області за результатами розгляду робочого проекту "Видобування будівельних пісків Центральної ділянки Трипільського родовища в Обухівському районі Київської області" надано позитивний висновок державної екологічної експертизи від 24.10.2012 № 16-12/3514 на реалізацію вказаного проекту.

Отримавши спеціальний дозвіл на користування надрами № 5510 від 10 квітня 2012 року, позивач провів геолого-економічну оцінку запасів та затвердив їх Протоколом ДКЗ України № 2822 від 27 грудня 2012 року. В зв`язку з чим за заявою позивача було внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами Наказом Держгеонадр від 12 червня 2013 року № 307.

Відповідно до п.2.6 Протоколу ДКЗ України № 2822 від 27 грудня 2012 року, було визначено максимальну річну потужність кар`єру. Станом на 01.11.2012 року річна потужність по видобуванню корисної копалини (піску) становила 487,0 тис.м3, а по відвантаженню піску - 400,0 тис.м3.

Позивачем в 2012 році було погоджено у встановленому порядку проект та план робіт у відповідності до затвердженого загального обсягу запасів згідно протоколу ДКЗ України № 2822 від 27 грудня 2012 року.

Крім того, 22.11.2013 позивачу видано акт про надання гірничого відводу № 43 з метою видобування будівельного піску, придатного для виготовлення силікатної цегли в Трипільському родовищі.

В подальшому, ТОВ "Цегла вашого дому" за власним технічним завданням протягом 2017-2018 років провело повторну геолого-економічну оцінку Центральної ділянки Трипільського родовища руслових пісків як окремого об`єкту надрокористування. Запаси піску було затверджено протоколом ДКЗ України № 4451 від 24 липня 2018 року станом на 01.01.2018 року.

Відповідно до п.2.9 Протоколу ДКЗ України № 4451 від 24 липня 2018 року, було "значено максимальну річну продуктивність кар`єру по корисній копалині (піску). Станом на 01.01.2018 року річна продуктивність кар`єру по корисній копалині становила 92,0 тис.м3.

У листопаді 2018 року Головним управлінням Служби безпеки України у м. Києві та Київській області в ході виконання доручення слідчого за кримінальним провадження № 42018110000000343, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 240 Кримінального кодексу України, виявлено факт розробки Товариством з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" Трипільського родовища, розташованого в м. Обухів Київської області, без висновку з оцінки впливу на довкілля.

За наведених обставин, листом від 07.11.2018 № 51/2/3-51983 Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області звернулось до Міністерства екології та природних ресурсів України з метою вжиття заходів реагування у сфері природоохоронного законодавства.

Отримавши наведений вище лист, Міністерство екології та природних ресурсів України направило Державній службі геології та надр України подання від 03.12.2018 № 5/4-11/13038-18, в якому просило зупинити дію спеціального дозволу на користування надрами № 5510, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" .

Наказом Державної служби геології та надр України "Про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів" від 22.12.2018 № 507 зупинено дію наведеного вище спеціального дозволу з підстав порушення позивачем абзаців першого, шостого пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до Акту перевірки ТОВ "Цегла вашого дому" №06-03/22/2019-37/п від 06.05.2019, складеного відповідачем 1, порушень з боку позивача, які б могли призвести до зупинення дії дозволу не виявлено. Отже, твердження відповідача 1 щодо відсутності у позивача права видобування корисної копалини, спростовуються вказаним.

Як вбачається з матеріалів справи, заява про внесення змін до спеціального дозволу на підставі пп.3 п.17 Порядку № 615 надійшла на адресу відповідача 1 - 14.09.2020.

Наказом Держгеонадр від 04 грудня 2020 року № 546 було внесено зміни до спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10 квітня 2012 року.

22.05.2020 Київським окружним адміністративним судом по справі № 320/386/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" Державної служби геології та надр України, 1) Міністерство екології та природних ресурсів України, 2) Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області було прийнято рішення, яким позовні вимоги були задоволені в повному обсязі, а саме: визнано протиправним та скасувано наказ Державної служби геології та надр України від 22.12.2018 № 507 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10.04.2012, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому".

22.10.2020 Шостим апеляційним адміністративним судом була прийнята постанова, якою, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2019 року залишено без змін.

Позовні вимоги по даній справі мотивовані тим, що у зв`язку із зупиненням дії спеціального дозволу на користування надрами № 5510 від 10.04.2012, виданого Товариству з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому", позивач не міг видобувати корисну копалину, що є його основним видом діяльності. За твердженням позивача, незаконним рішенням відповідачів було зупинено його діяльність із видобутку корисних копалин у період з 22.12.2018 року по 22.10.2020 року, що складає 1 рік та 10 місяців, і за розрахунком Позивача, недоотриманий прибуток складає 1 354 077,70грн. за період: за ІІІ та ІУ квартали 2019 року- 905 732,82грн., за ІІ, ІІІ квартали 2020року- 448 344,88грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до Положення про державну службу геології та надр України затвердженого постановою Кабміну від 30.12.2015 року № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, дальність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, є уповноваженим органом з питань реалізації угод про розподіл продукції.

Відповідно до положення про Міністерство екології та природних ресурсів України затвердженого постановою Кабміну від 21.01.2015 року № 32, Міністерство екології га природних ресурсів України (Мінприроди) є центральним органом виконавчої влади, дальність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінприроди є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки.

Позивач стверджує, що протиправні та незаконні дії відповідача-1 та відповідача -2 полягають у прийняті рішень посадових осіб Міністерства енергетики України та Державної служби геології та надр України, а саме щодо зупинення дії спеціального дозволу Позивача, а в подальшому прийняття незаконного наказу, який в судовому порядку було скасовано, привели до завданню позивачу шкоди у вигляді неотриманого прибутку за час вимушеного зупинення діяльності із видобутку корисних копалин у розмірі 1 354 077,70грн.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Тобто, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Згідно зі ст. 22 ЦК України під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом зазначеної статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду та упущену вигоду.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Відсутність у діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу України відповідальність настає незалежно від вини.

Відповідно до частини 2 статті 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Приписами статті 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади чи його посадовою або службовою особою при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи на підставі статті 1174 ЦК України.

Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов`язковою. Втім, зазначеними нормами не заперечується обов`язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов`язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.

Отже, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на правовий статус відповідачів, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ст.ст.1173, 1174 Цивільного кодексу України, які регулюють правовідносини з відшкодування шкоди, завданої органом державної влади.

Необхідною підставою для притягнення органу державної влади чи місцевого самоврядування, їх посадової або службової особи до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії (бездіяльність) такої особи чи органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою. Обов`язок щодо доведення наявності зазначених умов покладено на позивача, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 чи 1174 ЦК України.

У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Як роз`яснила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17 вирішуючи виключну правову проблему стосовно самостійного встановлення господарськими судами незаконності дій (бездіяльності) органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування під час розгляду справ про відшкодування шкоди, питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого та держави, а господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено судом, неправомірність дій відповідачів визнано у рішенні Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 22.05.2020 та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.10.2020 в справі № 320/38619.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись вищенаведеним правовим регулюванням спірних правовідносин, суд зазначає, що для стягнення шкоди у вигляді неотриманого прибутку за час вимушеного зупинення діяльності із видобутку корисних копалин, завданої позивачу діями, а саме прийнятими рішеннями посадових осіб Міністерства енергетики України та Державної служби геології та надр України, необхідним є встановлення трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірної бездіяльності, наявності шкоди, причинного зв`язку між бездіяльністю та заподіяною шкодою, а для покладення відповідальності за такі збитки на відповідачів - повного складу цивільного правопорушення (окрім зазначених умов, також наявність вини заподіювача шкоди).

На підтвердження заявленої суми шкоди у розмірі 1 354 077,70грн. (у вигляді неотриманого прибутку за час вимушеного зупинення діяльності із видобутку корисних копалин) позивач до позовної заяви додав аналітичну таблицю з розрахунками фактичного видобутої корисної копалини, фактичного отриманого прибутку за 2017-201 роки та мінімальної кількості яку могло підприємство видобути корисної копалини та можливого отриманого прибутку за період з 2019 по 2020 роки.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом.

Разом із тим відповідно до частини першої статті 142 ГК України прибуток суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Системний аналіз положень частини першої статті 42, частини першої статті 44 ГК України дає підстави для висновку, що будь-яка підприємницька діяльність суб`єктів господарювання здійснюється на підставі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Відтак, суб`єкти господарювання повинні враховувати наявність таких ризиків та усвідомлювати наслідки вчинюваних ними дій. Наслідки господарської діяльності є результатом власних комерційних прорахунків суб`єкта господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності передбачено не лише добування піску, а й добування гравію, глини та каоліну. Відповідно до мети спеціального дозволу на користування надрами №5510 від 10.04.2012, наданого позивачу, є видобуваня піску, придатного для виготовленя силікатної цегли марки "150", а також для благоустрою, рекультивації та планування. Отже, дохід позивача в частині добування піску отримується після реалізації шляхом оптової та роздрібної торгівлі будівельних матеріалів.

Разом з цим, якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню шкоди чи зменшити її, шкода з боржника не стягується, оскільки одним з критеріїв, який необхідно враховувати при визначенні (розрахунку) розміру упущеної вигоди, є критерій розумності здійснених позивачем витрат.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У виді упущеної вигоди відшкодовуються та шкода (збитки), які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 923/700/17, від 30.03.2021 у справі №908/2261/17, від 11.11.2021 у справі № 910/7511/20.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних доказів чи здійснювалися позивачем заходи (дії) з метою зменшення розміру шкоди або повної її уникнення.

Позивачем також не додано до матеріалів справи, жодних доказів, які б свідчили про реальність неодержаних позивачем доходів у розмірі 1 354 077,70грн., та підтверджують причинний зв`язок між недотриманням позивачем доходу у відповідному розмірі та прийняттям Держгеонадрами наказу №507 від 22.12.2018.

Саме на позивача покладається обов`язок довести наявність протиправної поведінки відповідачів, наявність підтвердженої належними доказами шкоди у розмірі 1 354 077,70грн. та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та наявною шкодою.

Таким чином, оскільки вимоги позивача про відшкодування упущеної вигоди обґрунтовані на розрахунку можливого прибутку у разі здійснення видобутку корисної копалин з урахуванням показників, які позивач отримував у період з 2017 по 2018, то такі розрахунки є теоретичними та нічим не підтвердженими.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 79 Кодексу передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Так, доводи Позивача, викладені у його позовній заяві не підтверджені належними та допустимими доказами, а Відповідачами надано доказів на спростування доводів і тверджень позивача.

Враховуючи вищевстановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 13, ч.1 ст. 73, ст.ст. 129, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Цегла вашого дому" до Державної служби геології та надр України та Міністерства енергетики України (Міністерство екології та природних ресурсів України) про стягнення завданої шкоди у розмірі 1 354 077,70грн. відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано 12 квітня 2024

Суддя Борисенко І. І