Рішення

від 08.01.2024 по справі 911/2354/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2024 р. Справа № 911/2354/23

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литовки А.С., розглянув матеріали справи

за позовом фізичної особи-підприємця Волкової Людмили Олександрівни

до Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області

про визнання договору оренди переукладеним

за участю представників

позивача: Шумило Н.М. - адвокат, ордер серії АІ № 1460453 від 15.09.2023;

відповідача: Герасимова О.Г. - в порядку самопредстваництва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Волкова Людмила Олександрівна (далі - позивачка, ФОП Волкова Л.О. ) звернулася до Господарського суду Київської області із позовною заявою від 11.08.2023 (нова редакція) до Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради Київської області (далі - відповідач, Управління), у якій просить суд визнати переукладеним між ФОП Волковою Л.О. та Управлінням договір від 28.02.2019 № 533 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади у редакції, яка викладена у прохальній частині позову.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивачка посилається на те, що 28.02.2019 ФОП Волкова Л.О. , як орендар, і Управління, як орендодавець, уклали договір № 533 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади із строком дії до 27.01.2022.

ФОП Волкова Л.О. стверджує, що вона неодноразово зверталась до Управління із заявами про продовження дії договору без проведення аукціону в порядку, визначеному статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, однак лише 18.05.2022 Управління направило ФОП Волковій Л.О. лист про відмову у продовженні терміну дії договору. У зв`язку з цим, у травні 2022 року ФОП Волкова Л.О. звернулась до Господарського суду Київської області із позовом про зобов`язання Управління укласти договір оренди нерухомого майна за адресою: м. Васильків, вул. Грушевського, 12 , загальною площею: 36,5 кв. м без проведення процедури аукціону, з ФОП Волковою Л.О. , на новий строк, на умовах попереднього договору.

Позивачка зазначає, що рішенням Господарського суду Київської області від 23.11.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023, у справі № 911/778/22 у задоволенні вказаного позову відмовлено. За твердженнями ФОП Волкової Л.О. , однією з підстав для відмови у позові слугувало обрання позивачкою неефективного способу захисту.

Врахувавши зміст судових рішень, ФОП Волкова Л.О. звернулась до суду з вимогою продовжити договір оренди шляхом його переукладення без проведення аукціону.

Господарський суд Київської області ухвалою від 21.08.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 18.09.2023.

Через канцелярію суду 07.09.2023 від Управління надійшов відзив № 490/01-14 від 06.09.2023 на позовну заяву, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Управління стверджує, що під час вирішення спору у справі № 911/778/22 суд установив факт припинення дії відповідного договору, а також обставини недотримання ФОП Волковою Л.О. порядку подання заяви про продовження дії договору (подання не у встановленому законодавством порядку, ненадання повного пакету документів та невизначення способу продовження), що у встановлені законодавством терміни унеможливило розгляд відповідного питання.

Управління вказує, що оскільки позовна заява ФОП Волкової Л.О. про визнання переукладеним договору оренди № 533 нерухомого майна комунальної власності Васильківської територіальної громади у цій справі є ідентичною, аналогічною і тотожною доводам, аргументам, правовим підставам та обставинам, якими позивачка раніше обгрунтовувала свою вимогу у позовній заяві про зобов?язання укладення договору оренди на новий строк у справі № 911/778/22, відповідач вважає, що позивачка у цій справі подала завідомо безпідставний позов, що вказує на зловживання позивачкою своїми процесуальними правами.

Через канцелярію суду 15.09.2023 від ФОП Волкової Л.О. надійшла відповідь від 12.09.2023 на відзив, за змістом якої позивачка вважає аргументи відповідача, викладені у відзиві, необгрунтованими та такими, що не можуть братись судом до уваги.

Господарський суд Київської області ухвалою від 18.09.2023 продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав підготовче засідання на 23.10.2023.

Господарський суд Київської області ухвалою від 23.10.2023 (з урахуванням ухвали від 13.11.2023 про виправлення описки) закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.11.2023.

У судовому засіданні 13.11.2023 суд, не оголошуючи про початок розгляду справи по суті, постановив ухвалу про відкладення розгляду справи на 04.12.2023.

Через підсистему «Електронний суд» 04.12.2023 від Управління надійшло клопотання/заява, яке за своїм змістом є запереченнями на додаткові пояснення ФОП Волкової Л.О. надісланих суду 29.11.2023.

У судовому засіданні 04.12.2023, з огляду на усне клопотання представника ФОП Волкової Л.О. та відсутність у матеріалах справи надісланих позивачкою до суду пояснень від 29.11.2023, суд оголосив перерву до 18.12.2023.

Через канцелярію суду 04.12.2023, після закриття судового засідання, від ФОП Волкової Л.О. надійшли додаткові пояснення від 29.11.2023 до позовної заяви, які суд залучив до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.12.2023 суд розпочав розгляд справи по суті та заслухав вступні слова представників сторін щодо вимог заявленого позову, а також стосовно змісту та підстав заперечень проти позову, після чого оголосив перерву в судовому засіданні до 08.01.2024.

У судовому засіданні 08.01.2024, після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами, представники сторін виступили із заключними словами, посилаючись на обставини і докази досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 233 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Після виходу з нарадчої кімнати, відповідно до статті 240 ГПК України, 08.01.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Управління з питань економіки та власності Васильківської міської ради (орендодавець) і ФОП Волкова Л.О. (орендар) уклали 28.02.2019 договір № 533 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності Васильківської територіальної громади (далі - договір оренди № 533), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець на підставі рішення Васильківської міської ради від 22.02.2019 № 03.14-50-VІІ передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення, далі - об`єкт оренди, за адресою: м. Васильків, вул. Грушевського, 12 , для здійснення діяльності з продажу продовольчих товарів крім товарів підакцизної групи.

Згідно із пунктом 2.1 договору оренди № 533 об`єктом оренди є нежитлове приміщення загальною площею 36,5 кв. м.

Об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Василькова (пункт 2.4 договору оренди № 533).

За умовами пункту 5.4 договору оренди № 533 орендар після закінчення терміну дії цього договору має переважне право, за інших рівних умов, на продовження дії договору, за умови належного виконання своїх обов`язків за цим договором. Дозвіл на продовження строку оренди надає Васильківська міська рада.

Відповідно до пункту 9.1 договору оренди № 533 останній вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 27.01.2022.

За змістом пунктів 9.3, 9.5 договору оренди № 533 після закінчення строку дії цього договору його дія може бути продовжена на підставі рішення Васильківської міської ради. Договір припиняється в разу закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до акту прийому-передачі в оренду об`єкта комунальної власності від 28.02.2019 орендодавець передав, а орендар прийняла в оренду об`єкт оренди.

У травні 2022 року ФОП Волкова Л.О. звернулася до Господарського суду Київської області із позовом про зобов`язання Управління укласти договір оренди нерухомого майна за адресою: м. Васильків, вул. Грушевського, 12 , загальною площею: 36,5 кв. м, без проведення процедури аукціону, з ФОП Волковою Л.О. на новий строк на умовах попереднього договору.

Рішенням Господарського суду Київської області від 23.11.2022 у справі № 911/778/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.06.2023, у задоволені позовних вимог відмовлено повністю.

Суди у справі № 911/778/22 встановили, зокрема, таке: «Оскільки, позивачкою своєчасно не було належним чином оформлено та подано заяви про продовження дії Договору, відповідне питання не могло бути розглянуте по суті у строки, встановлені чинним законодавством. Відповідно, саме неналежність оформлення та подання позивачкою заяви про продовження терміну дії Договору унеможливила своєчасний розгляд відповідного питання. Неналежно оформлена та подана заява не вважається заявою про продовження дії Договору в розумінні Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 483 від 03.06.2020 року «Деякі питання оренди державного та комунального майна.».

Звертаючись до суду із позовом у справі № 911/2354/23, ФОП Волкова Л.О. зазначила, що Управління, відмовляючи у продовженні дії (переукладенні) договору оренди, порушило норми як Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у попередній редакції (що діяла до 01.02.2020), так і норми Закону в новій редакції, а тому, зважаючи на дію в часі нового закону, позивачка просить визнати договір оренди переукладеним на підставі Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у новій редакції та відповідно до Порядку передачі в оренду державного та комунального майна затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483 (далі - Порядок), на тих самих умовах.

ФОП Волкова Л.О. стверджує, що неодноразово зверталась до Управління з вимогами про продовження дії договору у відповідності до вимог Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що підтверджує доданими до позову копіями заяв від 20.08.2021, 29.09.2021, 21.10.2021, 22.10.2021, 11.01.2022, 31.01.2022, 09.02.2022, 08.09.2022. Проте Управління лише листом № 81/04-06 від 18.05.2022 повідомило, що договір оренди № 533 від 28.02.2019 продовжуватися на повторний термін не буде.

Позивачка звертає увагу, що у неї відсутня заборгованість зі сплати орендної плати за договором оренди; об`єкт оренди не підпадає під заборону статті 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»; відсутні будь-які акти перевірки Управлінням нецільового використання об`єкта оренди або інших документів, які б встановлювали чи підтверджували наявність підстав для відмови у продовженні строків, зокрема порушення умов договору оренди.

Стверджуючи про дотримання передбачених законом умов, ФОП Волкова Л.О. вважає, що у неї виникло право на переукладення договору оренди відповідно до пункту 142 Порядку.

При цьому позивачка наголошує, що зміст позовних вимог становить переукладення договору оренди на тих самих умовах, а не його продовження; своє право на переукладення договору оренди ФОП Волкова Л.О. пов`язує з датою 27.01.2022, тобто із датою закінчення строку дії договору, а також з датою прийняття постанови Північним апеляційним господарським судом у справі № 911/778/22.

Відповідно до частини першої статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина перша статті 763 Цивільного кодексу України).

Спеціальним законом, що регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що перебуває у державній та комунальній власності, є Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-IX (далі - Закон № 157-IX).

Згідно із частиною першою статті 18 Закону № 157-IX продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Приписами частини другої статті 18 цього ж Закону передбачено, що без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше.

Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди (частина третя статті 18 Закону № 157-IX).

Відповідно до положень частини першої статті 24 Закону № 157-IX договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його укладено.

У разі припинення договору оренди орендар зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (частина перша статті 25 Закону № 157-IX)

Відповідно до обставин цієї справи, договір оренди № 533 припинив свою дію у зв`язку із закінченням строку, на який його укладено, 27.01.2022.

Зазначена обставина визнана ФОП Волковою Л.О. у позовній заяві.

Крім того судовими рішеннями у справі № 911/778/22 встановлено факт припинення договору оренди № 533 з 27.01.2022 у зв`язку із недотриманням ФОП Волковою Л.О. встановленого законом порядку продовження договору оренди.

Суди у справі № 911/778/22 дослідили і надали оцінку заявам ФОП Волкової Л.О. про продовження договору оренди № 533 від 20.08.2021, 29.09.2021, 21.10.2021, 22.10.2021, 11.01.2022, 31.01.2022, 09.02.2022, копії яких позивачка надала до позову у справі № 911/2354/23, та зазначили, що враховуючи допущені позивачкою порушення при оформленні та поданні заяви про продовження строку дії договору, така заява не вважається фактично поданою. Також визначеного договором чи законом обов`язку Управління укласти з ФОП Волковою Л.О. договір оренди щодо вказаного позивачкою майна суди у справі № 911/778/22 не встановили.

Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Вказана правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18, від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16.

Отже преюдиціально встановлені факти у справі № 911/778/22 не підлягають доказуванню під час розгляду цієї справи та не можуть бути піддані сумніву в силу юридичної визначеності.

Водночас, заявляючи позов про визнання переукладеним договору оренди № 533, позивачка стверджує, що у неї виникло право на переукладення договору оренди відповідно до пункту 142 Порядку.

Так, за змістом пункту 142 Порядку якщо рішення про відмову у продовженні договору оренди приймається на підставі необхідності майна для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю, то в такому рішенні повинно бути зазначено найменування та реквізити такого балансоутримувача.

Якщо необхідність балансоутримувача в такому майні для задоволення власних потреб припинилася, балансоутримувач повідомляє про це орендаря, якому було відмовлено у продовженні договору оренди на такій підставі, не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня припинення такої необхідності (абзац другий пункту 142 Порядку).

Якщо такий орендар бажає продовжити використання майна, він повідомляє про це орендодавця протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення балансоутримувача (абзац третій пункту 142 Порядку).

Якщо такий орендар у разі відмови йому у продовженні договору оренди мав право на продовження зазначеного договору без аукціону, то договір оренди відповідного майна переукладається з таким орендарем на умовах, що були визначені в договорі, у продовженні якого було відмовлено, згідно з вимогами цього Порядку (абзац четвертий пункту 142 Порядку).

ФОП Волкова Л.О. зазначає, що використане словосполучення «переукладення договору», яке вживається позивачем та законодавцем у абзаці четвертому пункті 142 Порядку, слід розуміти як укладення нового договору на тих самих умовах, що і раніше укладений договір оренди.

Суд вважає, що заявлені позовні вимоги про визнання переукладеним договору оренди на підставі пункту 142 Порядку є необгрунтованими та безпідставними, виходячи із такого.

Так, пункт 142 застосовується у ситуації, за наявності рішення про відмову у продовженні договору оренди, прийнятого на підставі необхідності майна для власних потреб балансоутримувача.

Проте суд не встановив і у матеріалах справи відсутні докази, що ФОП Волковій Л.О. відмовлено у продовженні договору оренди з підстави необхідності майна для власних потреб балансоутримувача.

Водночас суд вважає, що заявлені позивачкою вимоги у цій справі фактично зводяться до перегляду спору між сторонами, який вже вирішено у справі № 911/778/22, за результатами розгляду якого ФОП Волковій Л.О. відмовлено у задоволенні позову про зобов`язання Управління укласти договір оренди нерухомого майна за адресою: м. Васильків, вул. Грушевського, 12 , загальною площею: 36,5 кв. м без проведення процедури аукціону з ФОП Волковою Л.О. на новий строк на умовах попереднього договору.

Суд зауважує, що не може робити переоцінку рішення, яке набрало законної сили, і досліджувати в цій справі обставини, які вже встановлені у справі № 911/778/22, оскільки гарантія остаточності та обов`язковості судових рішень є складовими принципу правової визначеності та означають, що остаточне рішення правомочного суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим як для сторін процесу, так і для суду.

Окремо суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що виходячи із змісту пункту 9.3 договору оренди № 533, дія договору в будь-якому випадку не може бути продовжена за відсутності відповідного рішення власника об`єкта оренди, а саме Васильківської міської ради. За умовами договору оренди № 533 дозвіл на продовження строку оренди надає виключно Васильківська міська рада.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу, з урахуванням встановлених у справі № 911/778/22 обставин, у межах якої фактично вирішено наявний між сторонами спір, у зв`язку з чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судові витрати, відповідно до приписів статті 129 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 129, 237, 238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.02.2024.

Суддя О.В. Щоткін