Постанова

від 01.02.2024 по справі 917/1093/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 року

м. Київ

cправа № 917/1093/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 (колегія суддів у складі: Плахов О.В. - головуючий, Лакіза В.В., Мартюхіна Н.О.)

та на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2022 (суддя Іванко Л.А.)

у справі №917/1093/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор 2020"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Глобал Гарант"

про стягнення 21951,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор 2020" (далі - ТОВ ?Вектор 2020?) звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (далі - ТОВ ?Епіцентр К?) про стягнення 21951,00 грн шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок ДТП, яка відбулась 21.05.2021 за участю транспортного засобу тягач Volvo FH, д.р.н. НОМЕР_1 , з причепом д.р.н. НОМЕР_2 внаслідок протиправних дій водія ОСОБА_1 , який перебував у трудових правовідносинах з відповідачем - ТОВ "Епіцентр К" та керував належним відповідачу транспортним засобом (автомобілем з причепом) було скоєно наїзд на ворота з механічним закриттям та відкриттям ?Miller Technics 5000?, які належать на праві приватної власності позивачу, та, як наслідок, завдано матеріальних збитків, які в силу приписів ст.ст. 1187, 1194 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підлягають стягненню з відповідача.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

3. ТОВ "Вектор 2020" на праві приватної власності належать ворота з механічним закриттям та відкриттям ?Miller Technics 5000?, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами з Державного реєстру прав на нерухоме майно від 30.04.2020 №207905935, від 06.07.2020 №215051741 та №215045124.

4. 21.05.2021 о 16 год. 05 хв. у м. Полтаві на заїзді з вул. Половка, 64Д на територію ТОВ "Вектор 2020" сталась ДТП за участю транспортного засобу тягач Volvo FH, НОМЕР_1 , з причепом KRONE SDP 27 д.р.н. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1

5. ДТП сталась внаслідок того, що водій не врахував дорожньої обстановки, не дотримався бокового інтервалу та здійснив наїзд на ворота з механічним закриттям та відкриттям ?Miller Technics 5000?.

6. За наслідками ДТП складено протокол про адміністративне правопорушення від 21.05.2021 серії ДПР18 №192612.

7. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 15.11.2014 НОМЕР_3 (загальний вантажний сідловий тягач Е, Volvo FH, д.р.н. НОМЕР_1 ) та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 18.08.2010 НОМЕР_4 (напівпричіп н/п Бортовий Тентований - Б, KRONE SDP 27, д.р.н. НОМЕР_5 ) належать ТОВ ?Епіцентр К?.

8. Постановою Київського районного суду м. Полтави від 11.06.2021 у справі №552/2744/21 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні порушення, яка набрала законної сили. Також у зазначеній постанові судом установлено, що винуватець ДТП, на момент його скоєння перебував з ТОВ ?Епіцентр К? у трудових відносинах і виконував свої трудові (службові) обов`язки. Цією ж постановою було встановлено, що винуватець ДТП не врахував дорожньої обстановки, не дотримався бокового інтервалу та скоїв наїзд на ворота позивача, у зв`язку із чим, ворота з механічним закриттям та відкриттям ?Miller Technics 5000? отримали механічні пошкодження.

9. З метою визначення розміру завданих матеріальних збитків, на замовлення позивача - ТОВ ?Вектор 2020?, суб`єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю ?Боро Полекс? було проведено незалежну оцінку матеріального збитку невід`ємних поліпшень (в`їзних воріт) та надано звіт про оцінку майна від 15.06.2021, згідно якого розмір збитків становить 18951,00 грн.

10. Цивільно-правова відповідальність ТОВ ?Епіцентр К?, як власника транспортного засобу Volvo FH, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та причепа KRONE SDP 27, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 , була застрахована ПрАТ ?СК ?Глобал Гарант?, про що свідчать, відповідно, поліс від 16.11.2020 №АР/5036581 та поліс від 27.07.2020 №АР/4516211.

11. 24.05.2021 позивачем - ТОВ ?Вектор 2020? було направлено на адресу ПрАТ ?СК ?Глобал Гарант? заяву на виплату страхового відшкодування та 25.05.2021 повідомлення від потерпілої особи про настання ДТП.

12. Проте, відповіді на зазначену заяву страховою компанією надано не було, як і не було проведено страхового відшкодування, у зв`язку із чим, 02.07.2021 позивачем було направлено на адресу відповідача - ТОВ ?Епіцентр К? лист №02/07, в якому ТОВ ?Вектор 2020? просило письмово повідомити про строки виплати страхового відшкодування в розмірі 18951,00 грн та відшкодування витрат на проведення дослідження в сумі 3000,00 грн.

13. З огляду на те, що відповідачем не було в добровільному порядку відшкодовано матеріальні збитки завдані нерухомому майну позивача внаслідок ДТП, яка сталась з вини працівника відповідача, 06.07.2021 ТОВ "Вектор 2020" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до ТОВ "Епіцентр К" про стягнення збитків в сумі 21951,00 грн.

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

14. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.11.2022 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Епіцентр К" на користь ТОВ "Вектор 2020" 21951,00 грн збитків, 7600,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, 2270,00 грн витрат зі сплати судового збору.

15. Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення ст.ст. 11, 22, 1172, 1187 ЦК України мотивовані тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

16. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2022 залишено без змін.

17. Господарський суд апеляційної інстанції, врахувавши приписи ст.ст. 1166, 1172, 1187, 1191 ЦК України дійшов висновку, що шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується останнім, а не безпосередньо винним водієм.

18. В постанові зазначено, що відшкодування збитків можливо лише за наявності складу правопорушення, до якого входять такі елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

19. Суд апеляційної інстанції відхилив як безпідставні доводи відповідача щодо його статусу як неналежного відповідача з огляду на те, що у цій справі виникли деліктні, а не договірні зобов`язання з відшкодування майнової шкоди спричиненої внаслідок ДТП, з огляду на те, що потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов`язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених ст. 1194 ЦК України підстав.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

20. ТОВ "Епіцентр К" (далі - скаржник) звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.05.2023, рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2022 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Вектор 2020".

21. Скаржник як підставу касаційного оскарження судових рішень у справі зазначає обставини, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

22. На думку скаржника, господарські суди попередніх інстанцій не врахували висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №760/15471/15-ц з урахуванням постанов Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц та від 14.12.2021 у справі №147/66/17.

23. Скаржник зауважує, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

24. Скаржник вважає, що уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди; а враховуючи, що розмір завданих збитків позивачу не перевищує ліміту відповідальності, передбаченого відповідними полісами страхування, позивач зобов`язаний був звернутись до ПрАТ ?СК ?Глобал Гарант? для здійснення страхового відшкодування.

25. Також у касаційній скарзі зазначено, що Велика Палата Верховного Суду послідовно наголошує, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми. Тому вимога про відшкодування шкоди, яка може бути відшкодована страховиком, може бути пред`явлена до власника чи належного володільця транспортного засобу у випадку коли розмір завданої шкоди перевищує ліміт страховика. Така вимога може становити різницю між страховим відшкодуванням та заявленою позивачем сумою відшкодування.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

26. До Верховного Суду від ТОВ ?Вектор 2020? надійшов відзив, в якому викладено заперечення щодо доводів, викладених у касаційній скарзі, з проханням відмовити у її задоволенні та залишити оскаржені судові рішення без змін.

27. Позивач зауважує, що постановою Київського районного суду м. Полтави від 11.06.2021 у справі №552/2744/21 встановлено факт завдання шкоди відповідачем, і ці обставини не заперечуються відповідачем.

28. У відзиві зазначено, що позивач звертався до страхової компанії ПрАТ ?СК ?Глобал Гарант? з повідомленням та одночасним надсиланням всіх необхідних документів щодо ДТП. Відповідно до відомостей з відкритих джерел, а саме офіційного вебсайту МТСБУ 02.07.2021 ПрАТ ?СК ?Глобал Гарант" позбавлено членства МТСБУ через заборгованість до фондів МТСБУ, рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг від 13.08.2021 відкликано усі наявні ліцензії страхової компанії, а згідно з даними, опублікованими на офіційному вебпорталі Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ/SMIDA) дана страхова компанія станом на 2020 рік була неплатоспроможною.

29. Позивач вказує на відсутність відповіді від ПрАТ ?СК ?Глобал Гарант? на повідомлення щодо ДТП та фактичну неможливість отримати відшкодування за рахунок страхової компанії.

30. На думку позивача, встановлення факту позбавлення 02.07.2021 зазначеної страхової компанії членства МТСБУ та відкликання 13.08.2021 всіх наявних ліцензій страхової компанії, свідчить про нездійснення нею діяльності на момент скоєння ДТП, а отже фактичну неможливість отримання відшкодування за рахунок МТСБУ за відсутності таких підстав та неможливість повторного звернення з даною вимогою до відповідача відповідно до процесуального законодавства.

Касаційне провадження

31. Ухвалою Верховного Суду від 15.06.2023 відкрито касаційне провадження у справі №917/1093/21 за касаційною скаргою ТОВ "Епіцентр К" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2022, розгляд якої призначено на 06.07.2023.

32. Ухвалою Верховного Суду від 06.07.2023 справу №917/1093/21 за касаційною скаргою ТОВ "Епіцентр К" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 та на рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2022 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

33. Верховний Суд вважав за необхідне відступити від висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 22.02.2022 у справі №201/16373/16-ц щодо можливості відшкодування завданої в ДТП шкоди страховиком або МТСБУ у випадку, коли на момент настання страхового випадку страхова компанія позбавлена статусу члена МТСБУ та має місце відкликання всіх її ліцензій, що фактично свідчить про нездійснення нею діяльності шляхом конкретизації таких висновків та визначення, що у разі, якщо на момент настання страхового випадку та подання відповідного позову страхова компанія позбавлена членства в МТСБУ і в неї відкликані ліцензії, потерпілий може звернутися з позовом про стягнення шкоди безпосередньо до особи, яка її завдала.

34. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 справу №917/1093/21 повернуто відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

35. Велика Палата Верховного Суду у наведеній ухвалі вказала, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №201/16373/16-ц викладено висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, що відповідно до ч. 6 ст. 303 ГПК України свідчить про недоцільність розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з часу ухвалення постанови від 22.02.2022 у справі №201/16373/16-ц суспільний контекст не змінився, а такі вади правозастосування, які би зумовлювали потребу відступити від сформульованого у цій постанові висновку, - відсутні. Крім того, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не вбачається наявності глибоких і довгострокових розходжень у судовій практиці щодо врахування правових висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у справі №201/16373/16-ц.

36. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №917/1093/21 визначено колегію суддів у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Васьковського О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2023.

37. Ухвалою Верховного Суду від 10.10.2023 справу №917/1093/21 прийнято до провадження вказаною колегією суддів, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

38. У зв`язку з перебуванням судді Білоуса В.В. на лікарняному, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №917/1093/21 визначено колегію суддів у складі: Картере В.І. (головуючий), Огороднік К.М., Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2023.

39. Ухвалою Верховного Суду від 15.12.2023 справу №917/1093/21 прийнято до провадження вказаною колегією суддів, призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

40. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог про відшкодування шкоди завданої внаслідок ДТП.

41. Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

42. Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

43. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

44. Частиною 2 ст. 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

45. Положеннями ст. 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

46. За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

47. Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (ст. 980 ЦК України).

48. Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

49. Абзацом 1 п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

50. У ст. 20 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що у разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, приймає на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.

51. Підпунктом "а" п. 41.2 ст. 41 зазначеного Закону визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

52. Згідно зі ст. 52 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" повне членство страховика в МТСБУ припиняється у разі позбавлення страховика - повного члена МТСБУ такого статусу, втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ або виключення такого страховика із членів МТСБУ. Страховик, членство якого у МТСБУ припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

53. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2022 у справі №201/16373/16-ц визначаючись щодо особи, зобов`язаної відшкодувати шкоду у випадку, якщо страхова компанія позбавлена ліцензії, виключена з МТСБУ, перебуває в стані припинення, банкрутства, фактично не здійснює діяльності, з поміж іншого, дійшла таких висновків:

- наслідком анулювання ліцензії страхової компанії буде неможливість укладення такою компанією нових договорів страхування, а також внесення змін до чинних, а не позбавлення її зобов`язань за існуючими договорами. Зобов`язання такої компанії за укладеними раніше договорами не припиняються, тобто виплати страхового відшкодування повинні проводитися в повному обсязі, у тому числі за рахунок страхових резервів;

- у випадку укладення страховою компанією договору зі страхувальником після виключення із членства в МТСБУ відповідальність за спричинену шкоду у ДТП за цим страховим договором має нести винна особа. Особа, яка укладає договір зі страховою компанією, має діяти обачливо, з огляду на доступність інформації на сайті МТСБУ, та з`ясувати, чи має така страхова компанія членство в МТСБУ;

- у випадку нездійснення страхової діяльності, позбавлення ліцензії та/або виключення страховика зі складу МСТБУ він зобов`язаний виконати всі договірні зобов`язання з відшкодування шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільної відповідальності, укладеними до цього;

- МТСБУ зобов`язане відшкодувати шкоду, спричинену потерпілим, за певних умов, зокрема, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (пп. "ґ" ч. 1 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"), а за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ у таких самих випадках (пп. "а" п. 41.2 ст. 41 цього Закону);

- МТСБУ має зобов`язання на відшкодування шкоди замість страховика лише у випадку визнання його банкрутом та/або ліквідації. При цьому немає значення, чи це було підставою для його виключення із числа членів МТСБУ та/або позбавлення його повного членства;

- у випадку припинення членства страховика в МТСБУ (виключення з числа членів та/або позбавлення повного членства) у зв`язку з банкрутством та ліквідацією, МТСБУ зобов`язане здійснити регламентні виплати на підставі переданих до нього матеріалів усіх укладених договорів обов`язкового страхування у випадку недостатності коштів і майна страховика для здійснення страхових виплат;

- МТСБУ відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодовує шкоду за страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований (виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань); в інших випадках страховик зобов`язаний самостійно відшкодувати шкоду, у тому числі в процедурі банкрутства та ліквідації як юридичної особи;

- Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачає обов`язку МТСБУ на відшкодування шкоди замість виключеного члена у випадку виключення зі складу членів МТСБУ з інших підстав, і в цих випадках страховик повинен нести матеріальну відповідальність самостійно на загальних підставах.

54. Верховний Суд враховує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №201/16373/16-ц викладено висновок щодо застосування норми права у правовідносинах, подібних зі справою №917/1093/21.

55. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37 цього Закону) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

56. Аналогічні висновки зроблені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц, від 14.12.2021 у справі №147/66/17 (на які посилається скаржник) та від 12.09.2018 у справі №569/96/17, від 03.10.2018 у справі №760/15471/15-ц, від 27.03.2019 у справі №752/16797/14-ц, від 22.02.2022 у справі №201/16373/16-ц, від 14.06.2023 у справі №125/1216/20.

57. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №201/16373/16-ц в тому числі викладено висновок, що покладення обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

58. Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразового наголошувала на тому, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

59. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.12.2021 у справі №147/66/17 (на яку посилається скаржник) зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик за Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).

60. Ураховуючи розподіл у деліктному зобов`язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком (МТСБУ) обов`язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, а також те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем має визначені законом межі та порядок реалізації, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.

61. Уточнюючи свій висновок у попередній справі, а саме у справі №760/15471/15-ц, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.12.2021 висловила правову позицію про те, що в разі якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії), винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі в судовому порядку. Аналогічні висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного суду від 22.02.2022 у справі №201/16373/16-ц.

62. Згідно з встановленими судами попередніх інстанцій обставинами справи, позивач не надав доказів відмови ПрАТ ?СК ?Глобал Гарант" у виплаті йому страхового відшкодування та звернення з позовом до цієї особи, як страховика відповідача, а відразу звернувся до відповідача.

63. В частині аргументів, викладених у відзиві на касаційну скаргу про те, що відповідно до відомостей з відкритих джерел, а саме офіційного вебсайту МТСБУ 02.07.2021 ПрАТ ?СК ?Глобал Гарант" позбавлено членства МТСБУ через заборгованість до фондів МТСБУ, рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг від 13.08.2021 відкликано усі наявні ліцензії страхової компанії, а згідно з даними, опублікованими на офіційному вебпорталі Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ/SMIDA) дана страхова компанія станом на 2020 рік була неплатоспроможною, Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №201/16373/16-ц, згідно з якими здійснення страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів може відбуватись лише за умови членства страхової компанії у МТСБУ та наявності ліцензії на її здійснення, виданої відповідно до законодавства. Наявність статусу члена МТСБУ надає можливість страховій компанії як юридичній особі здійснювати страхову діяльність, яка насамперед полягає у взятті на себе відповідальності за іншу особу за спричинену шкоду за наслідками ДТП.

64. Нездійснення страховиком страхової діяльності протягом 12 місяців є підставою для позбавлення його ліцензії на здійснення страхової діяльності, а позбавлення ліцензії з інших підстав у свою чергу є підставою для припинення страхової діяльності, що в обох випадках має наслідком виключення цього страховика зі складу членів МТСБУ (пп. "б" п. 52.2 ст. 52 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

65. Згідно з положеннями пунктів 52.4, 52.5 ст. 52 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик у разі припинення його членства в МТСБУ втрачає право укладати будь-які договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Припинення повного членства в МТСБУ позбавляє страховика права укладати договори міжнародного страхування.

66. Отже, наслідком анулювання ліцензії страхової компанії буде неможливість укладення такою компанією нових договорів страхування, а також внесення змін до чинних, а не позбавлення її зобов`язань за існуючими договорами. Зобов`язання такої компанії за укладеними раніше договорами не припиняються, тобто виплати страхового відшкодування повинні проводитися в повному обсязі, у тому числі за рахунок страхових резервів.

67. У випадку укладення страховою компанією договору зі страхувальником після виключення із членства в МТСБУ відповідальність за спричинену шкоду у ДТП за цим страховим договором має нести винна особа. Особа, яка укладає договір зі страховою компанією, має діяти обачливо, з огляду на доступність інформації на сайті МТСБУ, та з`ясувати, чи має така страхова компанія членство в МТСБУ.

68. У випадку нездійснення страхової діяльності, позбавлення ліцензії та/або виключення страховика зі складу МСТБУ він зобов`язаний виконати всі договірні зобов`язання з відшкодування шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільної відповідальності, укладеними до цього.

69. Як організація, що створена задля відшкодування шкоди, МТСБУ зобов`язане відшкодувати шкоду, спричинену потерпілим, за певних умов, зокрема, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (пп. "ґ" ч. 1 ст. 41 названого Закону), а за рахунок коштів фонду страхових гарантій відшкодовує шкоду у разі недостатності коштів та майна страховика - повного члена МТСБУ у таких самих випадках (пп. "а" п. 41.2 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

70. Згідно з пп. 20.2, 20.3 ст. 20 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі ліквідації страховика за його власним рішенням визначені договором обов`язки цього страховика виконує ліквідаційна комісія. У разі ліквідації страховика за рішенням визначених законом органів обов`язки за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності виконує ліквідаційна комісія. Обов`язки страховика за такими договорами, для виконання яких у страховика, що ліквідується, недостатньо коштів та/або майна, бере на себе МТСБУ. Виконання обов`язків у повному обсязі гарантується коштами відповідного централізованого страхового резервного фонду МТСБУ на умовах, визначених цим Законом.

71. При цьому згідно з п. 7 ст. 51 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі ліквідації страховика або визнання його банкрутом страховик зобов`язаний передати до МТСБУ всі матеріали щодо укладених ним договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Крім того, такий страховик зобов`язаний перерахувати до відповідних централізованих страхових резервних фондів кошти в обсягах сум незароблених страхових премій із цього виду страхування.

72. Відповідно до зазначеного Закону з моменту визнання судом страховика банкрутом та введення ліквідаційної процедури передбачено обов`язкові умови для проведення МТСБУ регламентних виплат за страховика, що визнаний банкрутом, а саме: підтвердження факту визнання страховика банкрутом; наявність невиконаних зобов`язань страховика за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів; недостатність коштів та майна страховика для виконання його зобов`язань за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів.

73. МТСБУ відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відшкодовує шкоду за страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований (виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань); в інших випадках страховик зобов`язаний самостійно відшкодувати шкоду, у тому числі в процедурі банкрутства та ліквідації як юридичної особи.

74. У разі початку процедури банкрутства страховика, потерпіла особа може звернутися з вимогою про відшкодування шкоди у процедурі, передбаченій Кодексом України з питань банкрутства, та захистити своє право на відшкодування шкоди в такий спосіб.

75. Закон не передбачає обов`язку МТСБУ на відшкодування шкоди замість виключеного члена у випадку виключення зі складу членів МТСБУ з інших підстав, і в цих випадках страховик повинен нести матеріальну відповідальність самостійно на загальних підставах.

76. З огляду на правові висновки, наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №201/16373/16-ц, наявність вказаних позивачем обставин не є перешкодою для виконання страховиком своїх зобов`язань за полісами від 16.11.2020 №АР/5036581 та від 27.07.2020 №АР/4516211, оскільки страховик зобов`язаний самостійно відшкодувати шкоду у випадку позбавлення його членства МТСБУ та відкликання ліцензії страхової компанії, у тому числі в процедурі ліквідації як юридичної особи. Крім того, у встановлених Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" випадках відповідну виплату здійснює МТСБУ. Наведеним спростовуються твердження позивача про неможливість отримання ним відшкодування у сумі 21951,00 грн, яка відповідає ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну, згідно з полісами страхування.

77. Враховуючи обставини цієї справи, оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача на час настання страхового випадку була застрахована у ПрАТ "Страхова компанія "Глобал гарант", розмір завданої шкоди не перевищує ліміт відповідальності страховика, а випадків визначених у ст. 37 Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", за яким у страховика не виникає обов`язок з виплати страхового відшкодування не встановлено, то Верховний Суд вважає, що позов пред`явлено до неналежного відповідача.

78. Установивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє в позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (п. 40), від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц (п. 50), від 12.12.2018 у справі №570/3439/16-ц (пункти 37, 54), від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц (п. 31.10), від 30.01.2019 у справі №552/6381/17 (п. 39), від 01.04.2020 у справі №520/13067/17 (п. 75), від 07.07.2020 у справі №438/610/14-ц (п. 54) та 13.10.2020 у справі №640/22013/18 (п. 31)).

79. Так, як вказувалось вище, у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик, тому Верховний Суд вважає, що наявні підстави для задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних судових рішень та відмови у задоволенні позовних вимог у зв`язку із тим, що вказаний позов пред`явлено до неналежного відповідача.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

80. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

81. Згідно із ч. 1 ст. 311 ГПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (ч. 3 ст. 311 ГПК України).

82. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, Верховний Суд дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції підлягають скасуванню із прийняттям у справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати

83. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 14 ст. 129 ГПК України).

84. Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України у разі відмови в позові судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

85. Оскільки за результатом розгляду касаційної скарги Верховним Судом прийнято нове судове рішення - про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарги слід покласти на позивача.

86. Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у сумі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

87. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня у розмірі 2270,00 грн.

88. Ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду становила 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що була чинною на час подання апеляційної скарги).

89. Відповідно до матеріалів справи, позов був поданий у 2021 році, а судовий збір сплачений у розмірі 2270,00 грн (не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

90. Отже, з урахуванням зазначених положень закону, розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду апеляційної інстанції становить 3405,00 грн (2270,00 грн х 150%).

91. З матеріалів справи вбачається, що відповідач за подання апеляційної скарги сплатив судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме, у розмірі 4026,00 грн.

92. За подання касаційної скарги відповідач сплатив 4540,00 грн (2270,00 х 200%), тобто у розмірі, встановленому законом.

93. При цьому, Верховний Суд звертає увагу відповідача на те, що він не позбавлений права звернутись до суду відповідної інстанції з клопотанням про повернення надлишково сплаченого судового збору в порядку, передбаченому ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" задовольнити.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.05.2023 та рішення Господарського суду Полтавської області від 15.11.2022 у справі №917/1093/21 скасувати. Прийняти нове рішення. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор 2020" (36034, м. Полтава, вул. Половки, 64Д, ЄДРПОУ 43601202) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (04128, м. Київ, вул. Берковецька, 6-К, ЄДРПОУ 32490244) 3405,00 грн (три тисячі чотириста п`ять три грн 00 коп.) відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, 4540,00 грн (чотири тисячі п`ятсот сорок грн 00 коп.) відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.

4. Видачу наказів доручити Господарському суду Полтавської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. Картере

Судді К. Огороднік

В. Пєсков