Постанова

від 30.01.2024 по справі 520/964/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 р. Справа № 520/964/22

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Чалого І.С. ,

за участю секретаря судового засідання Веліток Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву представника Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК" - адвоката Могильової Ірини Анатоліївни про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 (суддя Бідонько А.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 18.05.23) по справі № 520/964/22

за позовом Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство «Виробниче підприємство «ТВІН-ДРУК», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати:

- податкове повідомлення-рішення від « 18» жовтня 2021 року № 00221430704, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 2129735, 00 грн. (сума податкового зобов`язання 1703788 грн. та штрафної (фінансової) санкції 425947 грн.);

- податкове повідомлення-рішення від « 18» жовтня 2021 року № 00221390704 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1238839 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від « 18» жовтня 2021 року № 00221520704 на загальну суму штрафу 502 940,35 грн. за платежем податок на додану вартість;

- податкове повідомлення-рішення від « 28» грудня 2021 року № 00315560704, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 48,27 грн (сума податкового зобов`язання 41,45 грн. та штрафної (фінансової) санкції 6,82 грн.);

- податкове повідомлення-рішення від « 18» жовтня 2021 року № 00221340704, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 1689147,00 грн (сума податкового зобов`язання 1508622 грн. та штрафної (фінансової) санкції 180525 грн.);

- податкове повідомлення-рішення від « 18» жовтня 2021 року № 00221860704, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку з доходів нерезидента на загальну суму 65913,00 грн (сума податкового зобов`язання 65913 грн. та штрафної (фінансової) санкції 0 грн.);

- податкове повідомлення-рішення від « 18» жовтня 2021 року № 00221910704 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 36507 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від « 18» жовтня 2021 року № 00221880704 на загальну Суму штрафу 1020 грн. за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 адміністративний позов задоволено.

На вищезазначене рішення Головним управлінням ДПС у Харківській області було подано апеляційну скаргу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2023 рокуапеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 по справі № 520/964/22 скасовано в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, винесених Головним управлінням ДПС у Харківській області від 18.10.2021 № 00221880704, яким Приватному акціонерному товариству "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК" застосовано штраф у розмірі 1020,00 грн. за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та від 28.12.2021 № 00315560704, яким Приватному акціонерному товариству "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 48,27 грн. (сума податкового зобов`язання 41,45 грн. та штрафної (фінансової) санкції 6,82 грн.).

Прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК" відмовлено.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 по справі № 520/964/22 залишено без змін.

Представник позивача - адвокат Могильова І.А. звернулась до суду апеляційної інстанції з заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просила: ухвалити додаткове рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 14400 грн. у суді апеляційної інстанції.

Від Головного управління ДПС у Харківській області надійшло заперечення про ухвалення додаткового рішення, в якому наполягав, що заявлена до відшкодування сума є суттєво завищеною та не є співмірною із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).

Колегія суддів, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, за визначенням ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС України).

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Склад та обсяг судових витрат визначено у частині 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).

На підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, надано:

- Договір № 1001/2022 про надання правової допомоги;

- додаткова угода № 3008/20236 до Договору № 1001/2022 про надання правової допомоги від 10.01.2022 року;

- звіт № 1209/2023 Адвокатського бюро "Ірини Могтльової" згідно з договором про надання правової допомоги 1001/2022 від 10.01.2022 року;

- Акт № 1209/2023 про надання послуг по договору про надання правової допомоги 1001/2022 від 10.01.2022 року;

- платіжні інструкції № 1339 від 12.09.2023 року на суму 8400 грн, тв № 1349 від 14.09.2023 року на суму 6000 грн.

Згідно з Актом № 1209/2023 про надання послуг по договору про надання правової допомоги 1001/2022 від 10.01.2022 року зазначено, що адвокатом надано такі види правових послуг:

- підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу - 14400, 00грн.

Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У справі/West Alliance Limited проти України Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V). У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд апеляційної інстанції враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області, приходить до переконання, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем у суді апеляційної інстанції у розмірі 14400,0грн, є суттєво завищеним та не є співмірним з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Правова позиція позивача не змінювалась в судах першої та апеляційної інстанцій. Законодавство, яким регулюється спір у справі, документи та доводи, якими позивач обґрунтовував свою позицію, написання відзиву, не потребувала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Крім цього, проаналізувавши сам відзив, суд апеляційної інстанції зазначає, що по суті, у ньому викладено фактичні обставини справи, які вже встановлені та не заперечується сторонами у цій справі, тобто виклад фактичних обставин не потребував такої деталізації.

Також колегія суддів зазначає, що Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.05.2023р. заяву позивача щодо стягнення правничої допомоги задоволено частково.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК" витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень).

В задоволенні іншої частини заяви відмолено.

Додаткове рішення суду першої інстанції не оскаржувалось ні Приватним акціонерним товариством "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК", ні відповідачем.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка була викладена в додатковій постанові від 11.12.2019 року по справі № 2040/6747/18, вбачається, що надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом, оскільки первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що з урахуванням принципу співмірності обсягу наданих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, складністю справи, відшкодуванню на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн.

При цьому, судова колегія не оспорює права адвоката самостійно визначати витрат на професійну правничу допомогу. Однак, у даному випадку, не може вважати, що при встановленні такого розміру була врахована складність справи та інші істотні обставини. Наявні у матеріалах даної справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, оскільки цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 25.07.2023 у справі № 340/4492/22. наявність /відсутність з боку іншої сторони заперечень проти відшкодування витрат на професійну правничу допомогу має значення лише для вирішення питання про співмірність заявлених до відшкодування судових витрат на правову допомогу (як це встановлено частиною сьомою статті 134 КАС), але не впливає на обов`язок суду під час вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу застосовувати вимоги частин першоїчетвертої статті 134 цього Кодексу і перевіряти заявлені витрати на відповідність іншим, окрім співмірності, критеріям.

Отже, враховуючи обсяг наданих адвокатом послуг під час розгляду справи у Другому апеляційному адміністративному суді, колегія суддів вважає що належний та справедливий розмір понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката складає 2000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК" - адвоката Могильової Ірини Анатоліївни про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Приватного акціонерного товариства "Виробниче підприємство "ТВІН-ДРУК" (вул. Роганська, 149, м. Харків, 61172, код ЄДРПОУ 23454034) 2000,00 (дві тисячі) грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Чалий І.С.

Повний текст додаткової постанови виготовлений .