Постанова

від 30.01.2024 по справі 260/8779/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/8779/23 пров. № А/857/23553/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача:Гінди О.М.,

суддів:Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.,

за участю секретаря судових засідань Хомича О.Р.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСББ «КАПУН» на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду (головуючий суддя: Ващилін Р.О., місце ухвалення - м. Ужгород) у справі за адміністративним позовом ОСББ «КАПУН» до Виконавчого комітету Тячівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення,-

встановив:

ОСББ «КАПУН», 16.10.2023 звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Тячівської міської ради №142 від 22.05.2018 щодо присвоєння статусу зблокованого житлового будинку житловим квартирам в АДРЕСА_1 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 1580247321244 (номер запису про право власності: 26691746 від 05.06.2018).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року позов залишено без розгляду.

Задоволено клопотання третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду.

Із цим судовим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити на продовження розгляду.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, позивач зазначає, що житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , включає дві квартири, іншим двом квартирам, що належать на праві власності ОСОБА_1 , на підставі оскаржуваного рішення присвоєно статус зблокованого житлового будинку.

Оскаржуване рішення прийнято 22.05.2018, однак у 2018 році таке рішення не порушувало права інших співвласників та стосувалося суто квартир ОСОБА_1 , адже до зблокованого житлового будинку останнього не увійшли площі інших квартир чи площі загального користування. Зокрема, до висновку про відсутність порушеного права дійшов Закарпатський окружний адміністративний суд у справі № 0740/1080/18 за результатами розгляду позовної заяви ОСОБА_2 як власника квартири АДРЕСА_3 .

На переконання апелянта, ситуація змінилася починаючи з жовтня 2021 року. Так, порушення прав позивача як фактичний наслідок протиправного рішення мало місце у 2021 та 2023 році, коли були ухвалені рішення Тячівської міської ради про поділ земельної ділянки в АДРЕСА_1 , призначеної для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку, а саме: рішення № 1151 від 08.10.2021 та рішення № 2146 від 14.09.2023, яким було внесено зміни до рішення № 1151 від 08.10.2021.

Отже, позивач пов`язує момент порушення свого права з ухваленням рішень Тячівської міської ради щодо поділу земельної ділянки рішення № 1151 від 08.10.2021 та рішення № 2146 від 14.09.2023. Однак про існування таких рішень позивачу стало відомо лише 05.10.2023 з відповіді на адвокатський запит.

Представник позивача, Айдинян А.В. просила апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, їх участь в судовому засіданні обов`язковою не визнавалась. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки з цим адміністративним позовом до суду ОСББ «Капун» звернулося тільки в жовтні 2023 року, а тому позов поданий з пропуском строків на звернення, визначених ч. 2 ст. 122 КАС України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 118 КАС України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України та вказано, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначалося вище, частиною другою статті 122 КАС чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз наведеної норми КАС свідчить, що у разі якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день точно встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому сполуку «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Отже, реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Велика Палата Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року справа № 990/139/23.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом оскарження у цій справі є рішення Тячівської міської ради №142 від 22.05.2018 «Про повторний розгляд звернення гр. ОСОБА_1 щодо присвоєння статусу зблокованого житлового будинку житловим квартирам в АДРЕСА_1 ».

Суд апеляційної інстанції зазначає, що про прийняття цього рішення позивач дізнався ще в жовтні 2018 року. Оскільки керівник ОСББ «КАПУН», яким згідно виписки з ЄДРЮОФОП є ОСОБА_3 (а. с. 172 том 1), оскаржував це рішення виконавчого комітету Тячівської міської ради № 142 від 22.05.2018 в судовому порядку, що підтверджується рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 0740/1080/18 від 11.02.2019, яке набрало законної сили.

Так, за наслідками розгляду справи № 0740/1080/18 за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Тячівської міської ради третя особа ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення № 142 від 22.05.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Крім цього, відмовляючи у задоволенні позову у цій справі суд першої інстанції виходив з того, що № 142 від 22.05.2018 вичерпало свою дію та було реалізовано, а також, що таке рішення не порушує прав позивача на належну йому та членам його сім`ї квартиру.

Також, необхідно звернути увагу, що ОСББ «Капун», керівником якого є ОСОБА_2 , яке відповідно до ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», створене для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, з прийняттям рішення виконавчого комітету Тячівської міської ради № 142 від 22.05.2018 щодо присвоєння статусу зблокованого житлового будинку житловим квартирам в АДРЕСА_1 , ще у 2018 році, повинно було дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Оскільки, керівник ОСББ ОСББ «Капун» - Айдинян В.В., ще у 2018 році оскаржував в судовому порядку рішення виконавчого комітету Тячівської міської ради № 142 від 22.05.2018

Суд апеляційної інстанції зазначає, що обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач покликається на те, що права ОСББ «Капун» були порушені оскаржуваним рішенням тільки з вересня 2023 року, зокрема, з моменту прийняття Тячівською міською радою рішення № 2146 від 14.09.2023, яким внесено зміни до рішення Тячівської міської ради № 1151 від 08.08.2021 «Про поділ земельної ділянки комунальної власності», відповідно до якого така земельна ділянка була поділена на 2 частини.

Тобто, позивач вважає, що відлік, встановленого нормами КАС України, шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом слід обраховувати саме з моменту отримання ОСББ «Капун» рішення Тячівською міською радою № 2146 від 14.09.2023 в жовтні 2023 року.

Разом з тим суд апеляційної інстанції вважає такі покликання безпідставними, оскільки якщо ОСББ «Капун» вважає, що рішенням Тячівської міської ради № 2146 від 14.09.2023 «Про поділ земельної ділянки комунальної власності» порушено права ОСББ «Капун», то позивач має право оскаржити таке рішення у судовому порядку.

Натомість, на думку суду апеляційної інстанції, оскарження рішення виконавчого комітету Тячівської міської ради № 142 щодо присвоєння статусу зблокованого житлового будинку житловим квартирам в АДРЕСА_1 , яке прийняте більше 6 років тому, за результатами розгляду поданої громадянином ОСОБА_1 заяви та висновку Тячівського районного підприємства технічної інвентаризації від 08.02.2018 щодо наявних технічних даних житлової квартири для переведення в окремий житловий будинок, не може вважатися справедливим ставлення до особи на користь якої прийнято таке рішення, а також дотриманням загального принципу юридичної визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань.

Враховуючи вищенаведене, оскільки позивач з цим адміністративним позовом до суду звернувся тільки 16.10.2023, а тому суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позов поданий з пропуском строків на звернення, визначених ч. 2 ст. 122 КАС України.

Таким чином, апеляційна скарга ОСББ «КАПУН» не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.

Керуючись ст. ст. 310, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд

постановив:

апеляційну скаргу ОСББ «КАПУН» залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 260/8779/23 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. Б. Заверуха В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 02.02.2024.