ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/17418/23 пров. № А/857/23550/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Коваля Р.Й., Носа С.П.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року (судді Карп`як О.О., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Львів) у справі №380/17418/23 за позовом ОСОБА_1 до Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 27.07.2023 звернувся в суд з позовом до Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради в якому просить визнати бездіяльність Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 01.05.2023, зокрема, в частині не реагування відповідача на факт наявності ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 №6138, з моменту прийняття останньої стало неможливим здійснення у встановлений законом спосіб розрахунку та сплати вартості за використання земельної ділянки із кадастровим номером 4610136800:01:010:0048, протиправною, зобов`язати Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради здійснити належний розгляд звернення ОСОБА_1 від 01.05.2023.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року задоволено позов частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради щодо розгляду звернення ОСОБА_1 від 01.05.2023 про винесення на розгляд Львівської міської ради питання щодо внесення змін у детальний план території, яка включає земельну ділянку із кадастровим номером 4610136800:01:010:0048 по АДРЕСА_1 , в частині приведення червоних ліній повз вказану ділянку. Зобов`язано Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради повторно розглянути, у відповідності до чинного законодавства, звернення ОСОБА_1 від 01.05.2023 про винесення на розгляд Львівської міської ради питання щодо внесення змін у детальний план території, яка включає земельну ділянку із кадастровим номером 4610136800:01:010:0048 по АДРЕСА_1 , в частині приведення червоних ліній повз вказану ділянку. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що у відповідь на звернення позивача від 01.05.2023 листом від 17.05.2023 Управлінням була надана відповідь в межах встановлених законом, змістовна та обґрунтована, яка містить інформацію про те, що питання внесення змін в детальний план в частині приведення червоних ліній повз ділянку було винесено на розгляд планерного засідання сесії міської ради 23.12.2021-29.12.2021 - 31.12.2021 відповідно до проекту ухвали. Даний проект ухвали був відхилений на пленарному засіданні, оскільки не набрав необхідної кількості голосів. Управління вважає недоцільним повторний розгляд вказаного проекту ухвали на засіданні сесії міської ради. Дана відповідь описана у відповіді відповідача на звернення від 01.05.2023. Вважає, що позивач має право і можливість самостійно звернутись до міської ради з ініціативою про поділ земельної ділянки в межах червоних ліній для виокремлення в окремі земельні ділянки. Також вказує, що позивач обрав неналежний спосіб захисту прав.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги
Оскільки позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, рішення суду першої інстанції в цій частині не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.01.2024 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2024 у задоволенні клопотання Управління державного контролю за використанням та охороною земель депертаменту містобудування Львівської міської ради про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом та повідомленням сторін - відмовлено.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що листом від 29.03.2023 №2412-вих-37850 Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради повідомило позивача ОСОБА_2 , про те, що спеціалістами Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування за участю представників Управління архітектури та урбаністики проведено обстеження земельної ділянки комунальної власності на АДРЕСА_1 , за результатами якого складено акт №111 від 28.03.2023, яким встановлено, що позивач фактично використовує земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,0967 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0048) для обслуговування будівлі на АДРЕСА_1 за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. Тому запропоновано вжити заходів щодо оформлення права користування(оренди) на вказану земельну ділянку для обслуговування будівлі на АДРЕСА_1 та провести оплату всіх належних орендодавцю безпідставно збережених коштів, також додано копію Акту обстеження земельної ділянки №111 від 28.03.2023.
Відповідно до цього акту обстеження земельної ділянки від 28.03.2023 встановлено, що земельну ділянку площею 0,0967 га на АДРЕСА_1 використовує ОСОБА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 4610136800:01:010:0048, форма власності комунальна). Також в акті вказано, що обмежень у використанні земель, які внесені до містобудівного кадастру не виявлено. Вказано, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.03.2023 №326093245 право власності на нежитлову будівлю літ. И-4 площею 2034 кв.м. на АДРЕСА_1 перебуває в ОСОБА_1 .
01.05.2023 позивач звернувся до Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради з зверненням наступного змісту: «Мною уважно опрацьовані Ваш лист від 29.03.2023 №2412-вих-37850 та доданий до нього додаток - акт обстеження від 28.03.2023 №111. Спершу повідомлю Вас, що я завжди сумлінно дотримуюсь вимог чинного законодавства України, а також регуляторних актів Львівської міської ради, мною у повній мірі вчиняються дії, покладені на мене вказаними нормативними актами, в т.ч. в частині використання земель. Відтак Ваші твердження, викладені в листі, що мною нібито безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 є необґрунтованими, сформованими на підставі неналежних, неперевірених висновків та неналежних документів, в т.ч. акті обстеження від 28.03.2023 №111. Так, в акті обстеження від 28.03.2023 №111 констатовано, що я нібито використовую земельну ділянку площею 0,0967 га, та обмежень у використанні даної ділянки не виявлено. Однак вказані вище твердження є помилкові, суперечать чинним регуляторним актам Львівської міської ради, а також заперечують виконану мною роботу та вжиті мною передбачені законодавством заходи, спрямовані на продовження дії договору оренди земельної ділянки. Натомість доданий до акта обстеження від 28.03.2023 №111 картографічний матеріал не відповідає дійсності та чинним актам Львівської міської ради. Саме ж обстеження проводилось без мого відома та моєї присутності. Помилковість та суперечність регуляторним актам тверджень, викладених у Вашому листі та у акті обстеження, полягають в тому, що на замовлення Управління архітектури ЛМР затверджено детальний план території в районі вулиці Угорської, яким затверджено нові червоні лінії, які, як виявилось, суттєво відрізняються від ліній, що були чинними на момент укладання договору оренди від 08.07.2010 №С-1746. Зокрема згідно чинного детального плану червона лінія проходить не по межі вказаної ділянки, а значно заходить в дану ділянку, в т.ч. проходить через мій приватний будинок, чим обмежує мене в землекористуванні і в моїх правах, визначених Земельним кодексом України та істотними умовами договору оренди від 08.07.2010 №С-1746, та значно змінило площу ділянки, можливої до використання. Наголошу, що перенесення червоних ліній у глиб ділянки здійснено без зміни істотних умов договору від 08.07.2010 №С-1746. При цьому у 2010 році орендна плата встановлювалась на засадах, що обмежень щодо використання ділянки у вигляді червоних ліній не було. Ні Львівська міська рада, ні підрозділи її виконавчого комітету не повідомляли мене, що планується зміна червоних ліній в межах вул. Угорської, в т.ч. поблизу орендованої мною земельної ділянки. Про прийняття детального плану та відповідно зміни червоних ліній мені стало відомо, коли листом від 27.11.2020 №68655 я звернувся до Львівської міської ради за містобудівельними обмеженнями та сервітутами на вказану ділянку з метою її викупу. Зокрема у відповідь я отримав лист від 05.02.2021 №8268, згідно якого частина орендованої мною ділянки стала з обмеженим використанням у зв`язку із перенесенням червоної лінії з межі ділянки у її середину. В цей же час у відповіді від 05.02.2021 №8268 не зазначено в який спосіб я можу поновити свої порушені права та викупити ділянку в цілому. Водночас мною, як патріотом Львова, впродовж 2021-2022 років неодноразово вживались заходи, спрямовані на продовження оформлення документів щодо використання земельної ділянки та сплати за це коштів до бюджету Львова. Зокрема мною скеровувались неодноразові звернення до усіх відповідних підрозділів Львівської міської ради з проханнями привести у відповідність законодавству нанесення червоних ліній шляхом внесення змін до детального плану та подальшим оформленням документів на право користування земельною ділянкою. Весь цей час мною також було надано усі необхідні документи, обґрунтування та звернення, необхідні для внесення зазначених змін у детальний план. Окрім цього мною вносилась плата за користування земельною ділянкою у площі, визначеній договором оренди від 08.07.2010 №С-1746. Відтак в результаті моїх наполегливих дій Львівська міська рада у 2022 році двічі розглядала питання про внесення змін у детальний план в частині винесення червоних ліній з меж мого нерухомого майна проте з незрозумілих мені причин та незалежних від мене обставин вказане питання не набирало достатньої кількості голосів депутатів для його прийняття. Натомість неприйняття Львівською міською радою ухвали про внесення відповідних змін щодо приведення червоних ліній у відповідність закону унеможливлює на протязі крайніх трьох років та на сьогодні подальші дії щодо оформлення документів на користування земельної ділянки, в т.ч. її формування, визначення площі, контурів, встановлення обмежень та обчислення плати тощо. Усю викладену вище інформацію стосовно вжитих мною заходів, спрямованих на оформлення документів на право користування земельною ділянкою Ви можете отримати в управлінні архітектури Львівської міської ради або ж у мене, після відповідного попереднього звернення. Водночас, виходячи із положення про очолюване Вами управління, пропоную Вам вийти із ініціативою щодо захисту інтересів громади міста в частині забезпечення надходження коштів від користування земельної ділянки, а саме ініціювати та спільно із відповідними підрозділами втретє винести на розгляд Львівської міської ради питання внесення змін у детальний план в частині приведення червоних ліній повз вказану ділянку у відповідність законодавству та моїм законним інтересам. У разі виконання Вами пропонованих мною дій, переконаний, що одразу буде розблокована можливість оформлення документів на право користування мною вказаної земельної ділянки. Сподіваюсь, що Вами у достатній мірі та розумні строки будуть вжиті - заходи, необхідні для розблокування з вини Львівської міської ради питання оформлення документів на право користування мною земельної ділянки з дотриманням моїх законних прав, за що наперед Вам вдячний. Про розгляд даного мого звернення прошу повідомити мене письмово у встановлений законом строк.».
01.05.2023 Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради листом від 17.05.2023 №2412-вих-59412 повідомило ОСОБА_1 наступне: «Розглянувши Ваше звернення №3-Д-23992-Ф-2412 від 01.05.2023 про надання відповіді на лист від 29.03.2023 №2412-вих-37850, в межах повноважень повідомляємо наступне. Відповідно до листа управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради, надісланого Вам від 12.10.2022 №2401-вих-84221, було підготовлено проект ухвали «Про внесення змін до детального плану території району забудови, обмеженої просп. Червоної Калини, вул. Угорською, вул. Тернопільською, вул. Луганською (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на вул. Угорській та ЗАТ «Львівторгбуд» на вул. Тернопільській)» (зміна 3)». Відповідний проект ухвали розглядався на пленарному засіданні сесії міської ради 23.12.2021-29.12.2021-31.12.2021 та був відхилений, оскільки не набрав необхідної кількості голосів. Повторний розгляд вказаного проекту ухвали на засіданні сесії міської ради управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради вважає недоцільним. Також, відповідно до листа Головного управління ДПС у Львівській області від 11.04.2023 №1.8-10652-2412 наявна заборгованість по орендній платі, без укладеного діючого договору оренди землі, за фактичне користування земельною ділянкою площею 0,0967 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0048) на АДРЕСА_1 станом на 04.04.2023 від ФОП ОСОБА_1 у розмірі 8917,41 грн. У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням ч.1 ст.21 Закону України «Про оренду землі» визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (правова позиція в постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №922/3412/17 та від 13 лютого 2019 року у справі №320/5877/17). Відповідно до ч.1 ст.90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України (відповідно до правової позиції Верховного Суду в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц). Враховуючи вищенаведене, пропонуємо провести оплату всіх належних орендодавцю безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою №1 площею 0,0967га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0048) на АДРЕСА_1 . У випадку несплати, Департаментом містобудування Львівської міської ради будуть вжиті заходи щодо стягнення безпідставно збережених коштів в судовому порядку. Уразі не згоди з наданою відповіддю Ви можете оскаржити її у встановленому законом порядку. Додаткову інформацію з цього приводу, можете отримати, звернувшись до спеціалістів управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування за номером телефону 297-56-98.».
Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо неналежного розгляду звернення від 01.05.2023, зокрема, в частині не реагування відповідача на факт наявності ухвали Львівської міської ради від 26.12.2019 №6138, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання відповідача здійснити належний розгляд по суті його звернення від 01.05.2023.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі Закон № 393/96-ВР), громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Відповідно до статті 3 Закону №393/96-ВР, під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Згідно статті 4 вказаного Закону №393/96-ВР, до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.
Відповідно до статті 14 Закону №393/96-ВР, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, посадові особи зобов`язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.
Згідно статті 15 Закону №393/96-ВР, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідно до статті 19 Закону №393/96-ВР, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необгрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи. У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.
Згідно з положеннями пункту 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 (далі Закон № 3038-VI) детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
Згідно частин 2, 3 статті 8 Закону № 3038-VI, планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Відповідно до статті 19 Закону № 3038-VI, детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України. Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці. Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану. Детальний план території має передбачати внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, які є сформованими, але відомості про них не внесені до Державного земельного кадастру, і на яких розташовані об`єкти соціальної інфраструктури (освіти, охорони здоров`я, культури, житлово-комунального господарства), які перебувають у комунальній власності територіальної громади, на територію якої розробляється детальний план. Після затвердження детального плану території відомості про земельні ділянки, зазначені в цій частині, підлягають внесенню до Державного земельного кадастру. Детальний план території повинен містити відомості про межі та правові режими всіх режимоутворюючих об`єктів та всіх обмежень у використанні земель (у тому числі обмежень у використанні земель у сфері забудови), встановлених до або під час розроблення проекту. Детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).
Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів. Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються Кабінетом Міністрів України. Детальний план території розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання.
Внесення змін до детального плану території допускається за умови їх відповідності комплексному плану (за наявності), генеральному плану населеного пункту та плану зонування території. Такі зміни розробляються, узгоджуються та затверджуються в порядку, визначеному цим Законом для розроблення, узгодження та затвердження детального плану території та Законом України «Про землеустрій».
Згідно статті 25 Закону України «Про землеустрій» (далі - Закон №858), документація із землеустрою розробляється в електронній та паперовій формах у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Особливим видом такої документації є документація із землеустрою, яка одночасно є містобудівною документацією, - комплексні плани просторового розвитку територій територіальних громад, генеральні плани населених пунктів, детальні плани територій. Затверджена документація із землеустрою є публічною та загальнодоступною.
Одним з видів документації із землеустрою є технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту; технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок. Види документації із землеустрою та їх склад встановлюються виключно цим Законом.
Згідно статті 26 Закону №858, замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.
Розробниками документації із землеустрою є: юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою; фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Розробником комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території є суб`єкт господарювання, що відповідає критеріям, визначеним частиною другою цієї статті, та відповідно до закону може розробляти містобудівну документацію.
Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.
Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 56 Закону №858, технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок розробляється за рішенням власників земельних ділянок за згодою заставодержателів, користувачів земельних ділянок.
Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 22.07.2022 №567 (із змінами і доповненнями, далі - Положення) затверджено Положення про управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради.
Управління державного контролю за використанням та охороною земель департаменту містобудування Львівської міської ради (надалі - управління) є виконавчим органом Львівської міської ради відповідно до ухвали міської ради від 04.02.2021 №32 «Про затвердження структури виконавчих органів Львівської міської ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів», утвореним відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (п.1.1 Положення).
Основними завданнями управління є (п.2.1 Положення): Здійснення державного контролю за використанням та охороною земель на території Львівської міської територіальної громади. Забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони та раціонального використання земель, забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України. Запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
До компетенції управління належать такі повноваження (п.4.1 Положення), зокрема: Реалізація політики, визначеної Львівським міським головою, міською радою та її виконавчим комітетом відповідно до компетенції, і реалізація прийнятих ними рішень.
Здійснення у частині наданої компетенції делегованих органам місцевого самоврядування та їх виконавчим органам повноважень.
Підготовка проектів ухвал міської ради, рішень виконавчого комітету, розпоряджень Львівського міського голови, візування проектів актів відповідно до компетенції.
Розгляд звернень громадян, підприємств, установ та організацій. Забезпечення вимог законодавства України щодо розгляду звернень громадян.
Внесення до органів виконавчої влади або Львівської міської ради клопотання (п.4.1.19 Положення), зокрема щодо приведення у відповідність із законодавством України прийнятих рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель.
Здійснення заходів державного нагляду (контролю) відповідно до законодавства України.
Визначення переліку суб`єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому періоді, відповідно до критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
Здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) відповідно до річних планів проведення заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період та планів проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю).
У розглядуваній адміністративній справі судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 08.07.2010 між Львівською міською радою та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки р.н. С-1746, яка знаходиться у АДРЕСА_1 для обслуговування виробничої будівлі на 10 років до 03.06.2020. Як вказано у договорі (п.2), в оренду передається земельна ділянка к.н. 4610136800:01:010:0048, загальною площею 0,0967 га, в тому числі під забудовою 0,0159 га, під твердим покриттям 0,0261 га, під озелененням 0,0547 га. На земельній ділянці розміщені об`єкти нерухомого майна - кам`яна нежитлова будівля (п.3 договору).
На цій земельній ділянці ОСОБА_1 було збудовано та введено в експлуатацію будинок літ. «и-4» на АДРЕСА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки від 08.07.2010 №С-1746 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії та номер ЛВ143152300346 від 12.08.2015.
У подальшому, ухвалою Львівської міської ради №6138 від 26.12.2019 затверджено внесення змін до детального плану території району забудови, обмеженої просп. Червоної Калини, вул. Угорською, вул. Тернопільською, вул. Луганською (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на вул. Угорській та ЗАТ «Львівторгбуд» на вул. Тернопільській) (зміна 2) у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.
Відповідно до частини 2 вказаної Ухвали Львівської міської ради: Управлінню архітектури та урбаністики департаменту містобудування: 2.1. Забезпечити доступність матеріалів містобудівної документації внесення змін до детального плану території району забудови, обмеженої просп. Червоної Калини, вул. Угорською, вул. Тернопільською, вул. Луганською (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на вул. Угорській та ЗАТ «Львівторгбуд» на вул. Тернопільській) (зміна 2) способом її розміщення на офіційному сайті міської ради. 2.2. Здійснювати підготовку та надання вихідних даних на проектування об`єктів містобудування відповідно до рішень до містобудівної документації: затверджених змін до детального плану території району забудови, обмеженої просп. Червоної Калини, вул. Угорською, вул. Тернопільською, вул. Луганською (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на вул. Угорській та ЗАТ «Львівторгбуд» на вул. Тернопільській) (зміна 2) та іншої затвердженої містобудівної документації. Відповідальний: начальник управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування. 3. Департаменту містобудування здійснювати відведення нових земельних ділянок та зміну цільового призначення раніше відведених земельних ділянок відповідно до затвердженої містобудівної документації: затверджених змін до детального плану території району забудови, обмеженої просп. Червоної Калини, вул. Угорською, вул. Тернопільською, вул. Луганською (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на вул. Угорській та ЗАТ «Львівторгбуд» на вул. Тернопільській) (зміна 2). Відповідальний: директор департаменту містобудування.
Відтак, ухвалою Львівської міської ради №6138 від 26.12.2019 на Департамент містобудування покладено обов`язок, зокрема, щодо зміни цільового призначення раніше відведених земельних ділянок відповідно до затвердженої містобудівної документації: затверджених змін до детального плану території району забудови, обмеженої просп. Червоної Калини, вул. Угорською, вул. Тернопільською, вул. Луганською (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на вул. Угорській та ЗАТ «Львівторгбуд» на вул. Тернопільській) (зміна 2).
Судом встановлено і не заперечується сторонами по справі, що згідно із вказаною вище ухвалою №6138 від 26.12.2019 введено в дію нові червоні лінії, які проходять не по межі земельної ділянки із кадастровим №4610136800:01:010:0048, а значно заходять вглиб цієї ділянки, у т.ч. через належний ОСОБА_1 приватний будинок по АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 у своїх обґрунтуваннях вказує, що внаслідок встановлення нових червоних ліній у грудні 2019 було змінено цільове призначення частини спірної земельної ділянки із кадастровим №4610136800:01:010:0048, а тому станом на сьогодні, не відомо, яка частина земельної ділянки перейшла до категорії земель загального користування, а яка площа залишилась за попереднім цільовим призначенням.
Як уже було вказано судом вище, листом від 29.03.2023 №2412-вих-37850 Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради повідомило позивача ОСОБА_2 про те, що спеціалістами Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування за участю представників управління архітектури та урбаністики проведено обстеження земельної ділянки комунальної власності на АДРЕСА_1 , за результатами якого складено акт №111 від 28.03.2023, яким встановлено, що позивач фактично використовує земельну ділянку площею 0,0967 га (кадастровий номер 4610136800:01:010:0048) для обслуговування будівлі на АДРЕСА_1 за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її надання в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки. Тому запропоновано вжити заходів щодо оформлення права користування (оренди) на вказану земельну ділянку для обслуговування будівлі на АДРЕСА_1 та провести оплату всіх належних орендодавцю безпідставно збережених коштів.
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки №111 від 28.03.2023 встановлено, що земельну ділянку площею 0,0967 га. на АДРЕСА_1 використовує ОСОБА_1 (кадастровий номер земельної ділянки 4610136800:01:010:0048, форма власності комунальна) для обслуговування нежитлової будівлі. Також в акті вказано, що обмежень у використанні земель, які внесені до містобудівного кадастру не виявлено. Вказано, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17.03.2023 №326093245 право власності на нежитлову будівлю літ. «И-4» площею 2034 кв.м. на АДРЕСА_1 перебуває в ОСОБА_1 ..
Позивач вказує, що зазначена в акті обстеження земельної ділянки №111 від 28.03.2023 інформація про те, що обмежень у використанні розглядуваної земельної ділянки (кадастровий номер 4610136800:01:010:0048) не виявлено, не відповідає дійсності, у зв`язку з прийняттям ухвали Львівської міської ради №6138 від 26.12.2019, згідно з якою червоні лінії перенесено із межі цієї земельної ділянки далі вглиб ділянки, та навіть через його приватний будинок по АДРЕСА_1 . Окрім того зазначає, що з врахуванням ухвали Львівської міської ради №6138 від 26.12.2019 частина вказаної земельної ділянки змінила цільове призначення, а саме, із земель промисловості стала землями транспорту та відповідно не може ним використовуватись взагалі. Відтак вважає, що на підставі вказаної ухвали Львівської міської ради виникла потреба у новому розрахунку орендної плати за ділянку, в розрізі цільового призначення.
Саме тому 01.05.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся до відповідача зі зверненням, де просив ініціювати та спільно із відповідними підрозділами винести на розгляд Львівської міської ради питання внесення змін у детальний план території по АДРЕСА_1 в частині приведення червоних ліній повз вказану ділянку у відповідність до законодавства, та з врахуванням законних інтересів заявника щодо можливості оформлення документів на право користування земельною ділянкою.
У відповідь на таке звернення позивача Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради листом від 17.05.2023 №2412-вих-59412 повідомило, що згідно до листа Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, надісланого позивачу від 12.10.2022 №2401-вих-84221, було підготовлено проект ухвали Про внесення змін до детального плану території району забудови, обмеженої просп. Червоної Калини, вул. Угорською, вул. Тернопільською, вул. Луганською (у тому числі території колишнього ДВО «Полярон» на вул. Угорській та ЗАТ «Львівторгбуд» на вул. Тернопільській)» (зміна 3)». Відповідний проект ухвали розглядався на пленарному засіданні сесії міської ради 23.12.2021-29.12.2021-31.12.2021 та був відхилений, оскільки не набрав необхідної кількості голосів. Повторний розгляд вказаного проекту ухвали на засіданні сесії міської ради Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради вважає недоцільним. Тому запропоновано провести оплату всіх належних орендодавцю безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою площею 0,0967 га. (кадастровий номер 4610136800:01:010:0048) на АДРЕСА_1 .
Із врахуванням наведених вище фактичних обставин справи та норм законодавства, враховуючи частину 3 ухвали Львівської міської ради №6138 від 26.12.2019, пункту 4.1.19 Положення, статей 8, 19 Закону № 3038-VI, статтю 56 Закону №858, суд приходить до висновку, що позивач підставно звернувся до відповідача із заявою про ініціювання та спільно із відповідними підрозділами винесення на розгляд Львівської міської ради питання внесення змін у детальний план в частині приведення червоних ліній повз вказану ділянку у відповідність законодавству та його законним інтересам; просив вжити заходів, необхідних для розблокування питання оформлення документів на право користування ним земельною ділянкою з дотриманням його законних прав.
Однак, виходячи із змісту звернення позивача від 01.05.2023 та змісту відповіді відповідача від 17.05.2023, відповідач не розглянув належним чином звернення позивача та не вчинив жодних дій щодо вирішення порушеного позивачем питання у зверненні від 01.05.2023, чого апелянтом не спростовано у апеляційній скарзі.
Щодо покликань відповідача на статті 8 Закону України «Про звернення громадян», суд такі відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до частин 2, 3 статті 8 Закону України «Про звернення громадян», не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.
При цьому, відповідач вказує, що позивач повторно звернувся до структурного підрозділу Львівської міської ради з того самого питання - винесення на розгляд пленарного засідання міської ради проекту ухвали щодо зміни в детальний план.
Однак, відповідно до звернення позивача від 01.05.2023, позивач просив відповідача вийти із ініціативою щодо захисту інтересів громади міста в частині забезпечення надходження коштів від користування земельної ділянки, а саме - ініціювати та спільно із відповідними підрозділами втретє винести на розгляд Львівської міської ради питання внесення змін у детальний план в частині приведення червоних ліній повз вказану ділянку у відповідність законодавству та його законним інтересам. Просив вжити заходів, необхідних для розблокування з вини Львівської міської ради питання оформлення документів на право користування ним земельної ділянки з дотриманням його законних прав.
Крім цього, як видно із матеріалів справи, попередні звернення позивача ОСОБА_1 щодо внесення змін до детального плану території району забудови, зокрема, по АДРЕСА_1 , не були розглянуті по суті, оскільки відповідний проект ухвали у грудні 2021 не набрав необхідної кількості голосів, отже, відповідні твердження відповідача не відповідають дійсним обставинам справи, а питання зміни в детальний план територій врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Законом України «Про землеустрій», які не обмежують кількість звернень особи щодо зміни в детальний план.
Статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» визначено, що заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Відповідно до статті 15 цього Закону, органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Статтею 18 Закону передбачено права громадянина при розгляді заяви, а статтею 19 Закону визначено обов`язки органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг.
Так, органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, медіа, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема, об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги, забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень, особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем при розгляді заяви позивача від 01.05.2023 не було вчинено необхідних дій щодо об`єктивного її розгляду, перевірки викладених в заяві фактів та прийняття рішення (вчинення дій) відповідно до чинного законодавства, чим допущено бездіяльність.
У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно із частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
Пунктом 8 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.
Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання права на ефективність внутрішніх механізмів в аспекті забезпечення гарантій, визначених статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, вказував, що для того, щоб бути ефективним, засіб захисту має бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд державних органів дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 р. у справі «Гурепка проти України» (Gurepka v. Ukraine), заява №61406/00, п. 59); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваному порушенню чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 26.10.2000 р. у справі «Кудла проти Польщі» (Kudla v. Poland), заява №30210/96, п. 158) (п. 29 рішення Європейського суду з прав людини від 16.08.2013 р. у справі «Гарнага проти України» (Garnaga v. Ukraine), заява №20390/07).
В контексті вимог наведених вище положень суд зазначає, що критеріями обрання способу захисту прав особи є встановлення судом додержання суб`єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд (дискреційні повноваження).
Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, таким чином колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення та судом першої інстанції правомірно визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо розгляду звернення позивача від 01.05.2023 про винесення на розгляд Львівської міської ради питання щодо внесення змін у детальний план території, яка включає земельну ділянку із кадастровим номером 4610136800:01:010:0048 по АДРЕСА_1 в частині приведення червоних ліній повз вказану ділянку та зобов`язано відповідача повторно розглянути таке звернення позивача від 01.05.2023 у відповідності до чинного законодавства, а доводи апеляційної скарги не спростовують зазначених висновків суду та не дають підстав вважати, що цим судом невірно застосовано норми матеріального чи порушено норми процесуального права.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Підстав для розподілу судових витрат підставі статті 139 КАС України немає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту містобудування Львівської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі №380/17418/23 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді Р.Й. Коваль
С.П. Нос
Повний текст постанови складено 02.02.2024
Суд | Восьмий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2024 |
Оприлюднено | 05.02.2024 |
Номер документу | 116740455 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, з них з питань здійснення публічно-владних управлінських функцій з розпорядження земельними ділянками |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Ільчишин Надія Василівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Карп'як Оксана Орестівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Карп'як Оксана Орестівна
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Карп'як Оксана Орестівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні