Ухвала

від 01.02.2024 по справі 440/2984/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

01 лютого 2024 року

м. Київ

справа №440/2984/21

адміністративне провадження №К/990/2292/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Полтавської міської ради

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року

у справі №440/2984/21

за позовом керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області

до Полтавської міської ради

третя особа Управління з питань містобудування та архітектури

про визнання протиправним та нечинним рішення,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року керівник Полтавської окружної прокуратури Полтавської області звернувся до суду з адміністративним позовом до Полтавської міської ради третя особа - Управління з питань містобудування та архітектури, в якому просив:

- визнати протиправним та нечинним рішення Полтавської міської ради від 21 жовтня 2020 року "Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава".

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року, адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Полтавська міська рада (далі - скаржник, відповідач) 12 січня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати Полтавського окружного адміністративного суду ід 29 вересня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення Закону України "Про охорону культурної спадщини" від 08 червня 2000 року №1805-III (далі - Закон №1805-III), Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI), Закону України "Про прокуратуру" 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697-VII), Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року №318 (далі - Порядок №318), Порядку розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 02 червня 2011 року №64 (далі - Порядок №64), та положень статті 242, частини першої статті 245 КАС України.

Крім того, скаржник зазначає про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 та Верховного Суду, викладених у постановах від 28 березня 2023 року у справі №260/433/19, від 31 серпня 2023 року у справі №280/8970/21.

Так, відповідач зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про наявність підстав для визнання протиправним та нечинним рішення Полтавської міської ради від 21 жовтня 2020 року "Про затвердження внесення змін до генерального плану м. Полтава".

У касаційній скарзі відповідач вказує на неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18 та Верховного Суду, викладеного у постанові від 31 серпня 2023 року у справі №280/8970/21 у яких Суд зазначив, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Крім того, у висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 28 березня 2023 року у справі №260/433/19 Суд зазначив, що встановивши невідповідність частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства, наслідком такого є визнання акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення.

Також у касаційній скарзі Полтавська міська рада оскаржує рішення судів першої та апеляційної інстанції з підстави відсутності висновку щодо застосування частини першої статті 245 КАС України в контексті скасування рішення суб`єкта владних повноважень в частині з метою формування відповідного правового висновку Верховним Судом.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень Закону №1805-III, Закону №280/97-ВР, Закону №3038-VI, Закону №1697-VII, Порядку №318, Порядку №64 та положень статті 242, частини першої статті 245 КАС України, а також перевірки необхідності врахування висновків висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18, та Верховного Суду, викладених у постановах від 28 березня 2023 року у справі №260/433/19, від 31 серпня 2023 року у справі №280/8970/21.

Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Полтавської міської ради на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі №440/2984/21 за позовом керівника Полтавської окружної прокуратури Полтавської області до Полтавської міської ради третя особа Управління з питань містобудування та архітектури про визнання протиправним та нечинним рішення.

2. Витребувати з Полтавського окружного адміністративного суду справу №440/2984/21.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа