Ухвала

від 01.02.2024 по справі 520/986/22

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

01 лютого 2024 року

м. Київ

справа №520/986/22

адміністративне провадження №К/990/2669/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Стрелець Т.Г. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Національного банку України

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року

у справі №520/986/22

за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк"

до Національного банку України

треті особи: ОСОБА_1 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправним та скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

У січні 2022 року Акціонерне товариство "Мегабанк" звернулося до суду з адміністративним позовом до Національного банку України, треті особи - ОСОБА_1 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Національного банку України "Про результати інспекційної перевірки", вих №28-0011/125055/БТ від 30 грудня 2021 року з додатком - Звіт про інспекційну перевірку Акціонерного товариства "МЕГАБАНК";

- визнати протиправним та скасувати Рішення Національного банку України - письмову вимогу від 30 грудня 2021 року вих. №28-0011/125162/БТ.

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного банку судові витрати.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року, адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Національний банк України (далі - скаржник, відповідач) 16 січня 2024 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду; відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 07 грудня 2000 року №2121-III (далі - Закон №2121-III), Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року №1952-IV (далі - Закон №1952-IV), статті 331 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Положення про організацію та проведення інспекційних перевірок, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 року №276 (далі - Положення №276), Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17 серпня 2012 року №346 (далі - Положення №346), Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, затвердженого постановою Правлінням Національного банку України від 30 червня 2016 року №351 (далі - Положення №351), Положення про здійснення оцінки стійкості банків і банківської системи України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2017 року №141 (далі - Положення №141), Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої Постановою правління Національного банку України 28 серпня 2001 року №368 (далі - Інструкція №368), Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України від 13 листопада 2018 року №120 (далі - Правила №120), та пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.

Крім того, скаржник зазначає про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 06 квітня 2021 року у справі №910/10011/19, від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17 та Верховного Суду, викладених у постановах від 08 вересня 2018 року у справі №804/3594/13-а, від 18 грудня 2019 року у справі №916/633/19, від 13 березня 2019 року у справі №910/4032/18, від 27 жовтня 2021 року у справі №826/5921/16, від 26 липня 2022 року у справі №826/6664/17.

Доводи касаційної скарги також стосуються необхідності закриття провадження у справі, оскільки позовна вимога щодо оскарження інформаційного супровідного листа "Про результати інспекційної перевірки" з додатком - "Звіт про інспекційну перевірку Акціонерного товариства "Мегабанк" в силу статті 19 КАС України, взагалі не поширюється на юрисдикцію адміністративних судів.

На думку відповідача, позивачем обрано неналежним та неефективний спосіб захисту порушеного права, оскільки визнання протиправними та скасування результатів інспекційної перевірки, які є предметом розгляду даної справи, не може призвести до відновлення порушеного права позивача.

У висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 26 липня 2022 року у справі №826/6664/17, зазначено, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

У касаційній скарзі відповідач вказує на неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 06 квітня 2021 року у справі №910/10011/19, у яких Суд зазначив, що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Крім того, у висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 18 грудня 20019 року у справі №916/633/19 зазначено, що об`єкт незавершеного будівництва є лише сукупністю належних забудовнику будівельних матеріалів і наявність судового рішення про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва не змінює правового статусу такого майна та не перетворює сукупність будівельних матеріалів на новостворену річ - об`єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівлю, споруду тощо) в розумінні статті 181 та частини 2 статті 331 ЦК України.

Водночас у касаційній скарзі Національний банк України вказує на відсутність висновку щодо застосування положень пунктів 43, 44 Положення №276 в контексті віднесення супровідного інформаційного листа Національного банку України з додатком "Звіт про інспекційну перевірку" до актів індивідуальної дії, які можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені в обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року, з метою з`ясування правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень Закону №2121-III, Закону №1952-IV, статті 331 ЦК України, Положення №276, Положення №346, Положення №351, Положення №141, Інструкції №368, Правил №120, та пункту 1 частини першої статті 238 КАС України, а також перевірки необхідності врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 06 квітня 2021 року у справі №910/10011/19, від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, та Верховного Суду, викладених у постановах від 08 вересня 2018 року у справі №804/3594/13-а, від 18 грудня 2019 року у справі №916/633/19, від 13 березня 2019 року у справі №910/4032/18, від 27 жовтня 2021 року у справі №826/5921/16, від 26 липня 2022 року у справі №826/6664/17.

Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики у подібних правовідносинах.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Суд також звертає увагу на необхідності реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі - ЄСІТС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку. Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Реєстрація в ЄСІТС не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.

Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІСТ, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, враховуючи наявність особистого кабінету в інших учасників справи, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструватися у системі "Електронний суд".

Інструкція користувача Електронного суду розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Національного банку України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2023 року у справі №520/986/22 за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк" до Національного банку України, треті особи- ОСОБА_1 , Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення.

2. Витребувати з Харківського окружного адміністративного суду справу №520/986/22.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Роз`яснити учасникам справи, що у разі не виконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді Т.Г. Стрелець

В.М. Шарапа