Справа № 420/30424/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 січня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
за участю секретаря судового засідання Крилова Я.А.,
представника позивача - Пущенської О.А. (на підставі ордеру),
представників відповідача Малюченко А.С., Татаренко О.П. (на підставі виписки з ЄДРПОУ),
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Восток» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 06 листопада 2023 року надійшов адміністративний товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Восток» до Головного управління ДПС в Одеській області, в якому позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області:
- від 19.10.2023 року № 2679415320710. згідно якого зменшена сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 4203835 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі з цього податку у розмірі 2101918 грн.;
- від 19.10.2023 року № 2679515320710, згідно якого відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 136096 грн.;
- від 19.10.2023 року № 2679615320710, згідно якого зменшена сума від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 7635356 грн.
Адміністративний позов обґрунтовано наступним
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ГУ ДПС в Одеській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. 23 жовтня 2023 року ТОВ «ТК «ВОСТОК» (далі позивач) були отримані податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області: від 19.10.2023 року № 2679415320710, згідно якого зменшена сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 4203835 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі з цього податку у розмірі 2101918 грн.; від 19.10.2023 року № 2679515320710, згідно якого відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 136096 грн.; від 19.10.2023 року № 2679615320710, згідно якого зменшена сума від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 7635356 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі Акту ГУ ДПС в Одеській області №24823/15-32-07-10/41301451 від 14.09.2023 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» та з урахуванням відповіді на заперечення від 17.10.2023 року №14278/КПР/15-32-07-10-06.
В Акті перевірки зроблені висновки про порушення позивачем норм п. 44.1 ст. 44, п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, абзацу б) п.п. 192.1.1. п. 192.1, п. 192.3 ст. 192, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.5 ст. 198, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201, п. б) п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року №21 (із змінами та доповненнями), частини 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року (із змінами та доповненнями), п.п.2.1 і 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (із змінами та доповненнями), що призвело: до завищення показника від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ за травень 2023 року) у сумі 7635356 грн.; до завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за червень 2023 року), на суму 4203835 грн.
Позивач, посилаючись на обставини викладені в позові, вважає, що висновки Акту перевірки безпідставні та не ґрунтуються на нормах діючого законодавства та фактичних обставинах, спростовуються наданими ним до суду доказами, відповідно податкові повідомлення-рішення, що прийняті на його підставі повинні бути скасовані.
Відзив на адміністративний позов обґрунтовано наступним
Відповідач зазначає, що на підставі п.п.19-1.1.6 п.19-1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1. ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 та п.п.69.2., п.п.69.11. п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК» (код ЄДРПОУ 41301451), щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.
В ході проведення документальної планової виїзної перевірки були встановлені наступні порушення платника податків ТОВ «ТК «ВОСТОК»: п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, ст.198, абзацу б) п. 200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ, із змінами і доповненнями, оскільки підприємством завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за червень 2023 року), на суму 4 203 835 грн.; п.п. «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), ТОВ «Торгівельна компанія «Восток» при заповненні додатку 3 допущено перевищення над сумою податку на додану вартість, фактично сплаченого у попередньому та звітному періодах постачальникам сільськогосподарських культур на 136 096 грн.; п. 44.1 ст. 44, п.188.1 ст.188, п. 189.1 ст. 189, абзацу б) п.п.192.1.1. п.192.1, п.192.3. ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами) з урахуванням п.п. 14.1.36, п.п.14.1.178, п.п.14.1.191, п.14.1 ст.14 цього Кодексу, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276, від 23 березня 2018 року №381 та від 20.11.2019 року №488), частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ (зі змінами) та п.п.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (зі змінами), в результаті чого завищено показник від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ за травень 2023 року) у сумі 7 635 356 грн.
Відповідач вважає, що встановлені в ході перевірки та зафіксовані в акті
позапланової перевірки порушення платником податку вимог Податкового кодексу України, є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. А заперечення та додані документи платником не спростовують порушення встановлені актом перевірки.
Процесуальні дії та клопотання учасників справи
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 29 листопада 2023 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду за адресою: 65062, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 14, зала судових засідань №30.
28 листопада 2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № 41916/23).
28 листопада 2023 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вхід. № ЕС/16626/23).
08 грудня 2023 року від позивача до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів (вхід. № 43746/23), а саме: первинних документів від контрагентів ТОВ «ГРЕЙН ТРАК», ТОВ «ДМД СИДС», ТОВ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ КООПЕРАТИВ», ТОВ «АГРОФОРС ТРЕЙД», ТОВ «ЗГУРТРАНС», які підтверджують походження сільськогосподарської продукції, придбаної позивачем від вказаних контрагентів: довідки Кегичівської селищної ради Харківської області про спроможність контрагентів ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПОСГП «РОЯКІВКА» здійснити посівну компанію, виростити, зібрати, зберігати та переміщувати продукцію врожаю 2022 року; листи-підтвердження від виробників сільськогосподарської продукції ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПОСГП «РОЯКІВКА» про наявність трудових та матеріальних ресурсів для здійснення посівної компанії, вирощення, збору, зберігати та переміщення продукції врожаю 2022 року, які в подальшому судом були залучені до матеріалів справи.
11 грудня 2023 року від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення у справі (вхід. № ЕС/18029/23).
В підготовчому засіданні 29 листопада 2023 року до матеріалів справи приєднано відзив відповідача від 28 листопада 2023 року з додатками (вхід. №41916/23).
В підготовчому засіданні 29 листопада 2023 року до матеріалів справи приєднано відповідь позивача на відзив від 28 листопада 2023 року з додатками (вхід. №ЕС/16626/23).
В підготовчому засіданні 11 грудня 2023 року задоволено клопотання про долучення доказів від 08 грудня 2023 року, та додаткові пояснення від 11 грудня 2023 року та приєднано до матеріалів справи (за вхід.№№43746/23, ЕС/18029/23).
03 січня 2024 року від відповідача до суду надійшло клопотання (вхід. № 337/24) про зупинення провадження по справі до набрання законної сили судових рішень по справам за позовами Головного управління ДПС в Одеській області №420/13024/23, №420/34546/23. Ухвалою суду від 03 січня 2024 року з занесенням до протоколу судового засідання відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі №420/30424/23.
В підготовчому засіданні 03 січня 2024 року ухвалою суду з занесенням до протоколу судового засідання частково задоволено клопотання відповідача щодо виклику та допиту свідків.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 січня 2024 року о 11 год. 00 хв. в Одеському окружному адміністративному суді за адресою: вул. Фонтанська дорога, 14, м. Одеса, 65062, зала судових засідань 30.
15 січня 2024 року від відповідача до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі (вхід. № 1872/24).
15 січня 2024 року від відповідача до суду надійшли письмові пояснення (вхід. № 1873/24) з додатками, які в подальшому судом залучено до матеріалів справи.
Ухвалою суду від 15 січня 2024 року з занесенням до протоколу судового засідання відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по справі №420/30424/23.
22 січня 2024 року від відповідача до суду надійшло клопотання (вхід. № 2855/24) про повернення до стадії підготовчого провадження.
22 січня 2024 року від відповідача до суду надійшло клопотання (вхід. № 2856/24) про забезпечення доказів з метою проведення технічної експертизи.
22 січня 2024 року від позивача до суду надійшли додаткові пояснення (вхід. № 2946/24).
22 січня 2024 року від позивача до суду надійшли заперечення проти клопотань про призначення технічної експертизи, клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, клопотання про поновлення строку на подання клопотання про призначення технічної експертизи (вхід. № 2951/24).
24 січня 2024 року від відповідача до суду надійшла заява про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанова С.О. по справі №420/30424/23 (вхід. № 3366/24).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 року визнано заяву Головного управління ДПС в Одеській області про відвід судді Одеського окружного адміністративного суду Стефанова С.О. - необґрунтованою. У задоволенні заяви Головного управління ДПС в Одеській області поро відвід судді Стефанова С.О. від розгляду справи №420/30424/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Восток» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.
Ухвалою суду від 24 січня 2024 року з занесенням до протоколу судового засідання відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 року в задоволенні клопотання Головного управління ДПС в Одеській області про забезпечення доказів у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Восток» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, допитавши свідка, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиції позивача та відповідача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Обставини справи встановлені судом
Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Восток» зареєстровано 26.04.2017 року, що підтверджено Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У період з 25.08.2023 року по 13.09.2023 року на підставі направлень від 24.08.2023 року виданих Головним управлінням ДПС в Одеській області та наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 18.07.2023 року № 6480-п, на підставі п.п. 9-1.1.6 п.19-1 ст.19-1, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1. ст.75, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 та п.п.69.2., п.п.69.11. п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ із змінами та доповненнями, проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК» (код ЄДРПОУ 41301451), щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки, за результатами якої складений Акт від 14.09.2023 року №24823/15-32-07-10/41301451 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТК «ВОСТОК», код ЄДРПОУ 41301451, щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету» (а.с. 37-175 том 1).
Як зазначено в описовій частині Акту перевірки, основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ є: придбання товарів (пшениця, кукурудза, насіння соняшнику та ячменю врожаю 2022 року), послуг (інспекції проведення лабораторного аналізу якості (натура, волога, сміттєва домішка) зазначених культур, послуг приймання вантажу з автотранспорту, зважування, розвантаження, накопичення вантажу на складі, транспортні послуги по перевезенню вантажу, брокерських послуг, організація транспортно-експедиційних послуг, перевалка вантажу, послуги сушіння зернових культур) на території України у платників ПДІ з подальшим здійсненням господарських операцій з вивезенням товарів за межі митної території України в режимі експорт (інформація наведена в пункті 2.6 Акту перевірки), поставка яких згідно з п.п.195.1.1 п.195.1 ст.195 Податкового кодексу України оподатковуються податком на додану вартість за ставкою « 0» відсотків.
Згідно з висновком Акту від 14.09.2023 року №24823/15-32-07-10/41301451, проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «ТК «ВОСТОК» податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого відшкодування з бюджету встановлено порушення:
- п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.3, ст.198, абзацу б) п.200.4 ст.200 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-УІ, із змінами і доповненнями, оскільки підприємством завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, заявленого на рахунок платника у банку (відображеного у рядку 20.2.1 декларації з ПДВ за червень 2023 року), на суму 4 203 835 грн.;
- п.п. «б» п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), ТОВ «Торгівельна компанія «Восток» при заповненні додатку 3 допущено перевищення над сумою податку на додану вартість, фактично сплаченого у попередньому та звітному періодах постачальникам сільськогосподарських культур на 136 096 грн.;
- п.44.1 ст.44, п.188.1 ст.188, п.189.1 ст.189, абзацу б) п.п.192.1.1. п.192.1, п.192.3. ст.192, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (зі змінами) з урахуванням п.п.14.1.36, п.п.14.1.178, п.п.14.1.191, п.14.1 ст.14 цього Кодексу, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.02.2017 №276, від 23 березня 2018 року №381 та від 20.11.2019 року
№488), частини першої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ (зі змінами) та п.п.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 (зі змінами), в результаті чого завищено показник від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з ПДВ за травень 2023 року) у сумі 7 635 356 грн.
На підставі Акту від 14.09.2023 року №24823/15-32-07-10/41301451, ГУ ДПС в Одеській області 19.10.2023 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- від 19.10.2023 року №2679415320710, згідно якого ТОВ «ТК «ВОСТОК» зменшена сума бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 4203835 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі з цього податку у розмірі 2101918 грн.;
- від 19.10.2023 року №2679515320710, згідно якого ТОВ «ТК «ВОСТОК» відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 136096 грн.;
- від 19.10.2023 року №2679615320710, згідно якого ТОВ «ТК «ВОСТОК» зменшена сума від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 7635356 грн.
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Джерела права та висновки суду
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах передбачених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 44.1 ст.44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п. 44.2 ст.44 ПК України передбачено для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Пунктом 44.3 ст.44 ПК України встановлено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п134.1 п. 134.1 ст.134 ПК України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до п. 135.1 ст.135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» наводить в якому значенні вживаються в законі терміни, зокрема:
бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;
господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства;
економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів;
первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію;
фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Частиною 2 ст.9 цього Закону визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Не істотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Аналогічні положення наведені у п.2.1, п.2.4, п.2.7 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг.
Пунктом 198.3 ст.198 ПК України щодо формування податкового кредиту встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних (далі ПН/РК) чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих ПН/РК до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в ПН/РК до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано ПН/РК до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення ПН/РК до таких податкових накладних.
Так, в Акті перевірки зазначено про заниження Товариством податкового зобов`язання по податку на додану вартість у розмірі 796602 грн. внаслідок відсутності нарахування податкових зобов`язань з ПДВ та порушення вимог п.44.1 ст.44, п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.201., п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України (далі ПКУ).
Підставою для висновків про заниження податкового зобов`язання по податку на додану вартість стало не використання Товариством в операціях, що є господарською діяльністю товарів, що обліковувались за даними бухгалтерського рахунку 284 і які є чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ та заявленої суми ПДВ до бюджетного відшкодування за червень 2023 року. Перевіркою встановлено неможливість документального підтвердження товарних залишків у кількості 927,340 т. балансовою вартістю 5690011,75 грн., що вказує на нестачу товарів.
Вказаного висновку контролюючий орган дійшов з урахуванням тієї обставини, що під час перевірки Товариством було надано наказ від 01.01.2022 року «Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики ТОВ «ТК «ВОСТОК», в якому, як зазначено в Акті перевірки, не визначено ряд особливостей з урахуванням господарської діяльності Товариства щодо бухгалтерського обліку запасів по рахунку 284 «товари в дорозі», зокрема документального підтвердження обліку руху таких запасів, документального підтвердження залишків таких запасів, та особливостей проведення інвентаризації залишків таких запасів, а саме не визначено перелік документів, якими підтверджується облік руху запасів та їх залишків, та їх документообіг, відносно чого судом встановлено наступне.
Статею 1, абзацем 2 частини 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності і підприємство самостійно за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів визначає облікову політику підприємства. Таким чином, облікова політика має забезпечити підходи до бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей діяльності підприємства для складання якісної і достовірної фінансової звітності.
Орієнтовний, однак не вичерпний перелік елементів, які можуть бути прописані в наказі про облікову політику, наведено в п.2.1 розділу II Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 27.06.2013 року № 635.
Враховуючи вищезазначені положення законодавства, наказ про облікову політику не виконує функцій нормативно-правових актів, які регулюють бухгалтерський облік, зміст наказу самостійно регулюється підприємством з урахуванням рекомендацій від Міністерства фінансів України, які не носять імперативний характер. Відповідно підприємство самостійно вирішує включати до наказу про облікову політику особливості бухгалтерського обліку запасів по рахунку 284 чи ні, а в цілому керується нормами чинного законодавства. В свою чергу, контролюючий орган повинен зосередитись на вивченні первинних документів, а не наказу про облікову політику та на тонкощах ведення підприємством бухгалтерського обліку.
В Акті перевірки зазначено, що на підтвердження товарних залишків на ліхтері ДМ1010 та ДМ 2334 Товариством були надані копії здавальних актів, контракти та додаткові угоди. На думку контролюючого органу вказані документи не можуть свідчити про прийняття перевізником вантажу на водному транспорті: відсутні дані щодо посади особи та особистого підпису або інших даних, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції та відповідали за здійснення господарської операції здачі та приймання вантажу на водних транспортних засобах.
Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» не передбачено, якими конкретно первинними документами повинні оформлюватись ті або інші господарські операції.
Всі надані до перевірки первинні документи відповідають вимогам діючого законодавства. До здавальних актів про передачу зерна на транспортні засоби зауваження у контролюючого органу відсутні.
Оскільки діюче законодавств не містить імперативних вимог до конкретного виду та конкретного змісту первинних документів, якими оформлюються господарські операції, а ч.1 ст.9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» лише визначає обов`язкові реквізити, які первинні документи повинні містити, то, сторони регулюють питання оформлення господарський операцій на свій розсуд.
Як пояснив позивач, процес завантаження/розвантаження вантажів на водні транспортні засоби відбувається наступним чином:
1) покупець зерна нерезидент надає інструкції, які адресовані директору ТОВ «ТК «ВОСТОК» та в яких покупець просить здійснити завантаження флоту відповідно до контракту;
2) оформлюється лист щодо номінації ТОВ «КРАНШИП» агентом в порту;
3) директор ТОВ «ТК «ВОСТОК» адресує заявку ТОВ «КРАНШИП», в яких зазначено «просимо ТОВ «КРАНШИП» здійснити завантаження флоту відповідно до контракту» та здійснюється накопичення вантажу на ліхтері (баржа-накопичувач), поки морське судно на шляху у порт, вказана операція оформлюється здавальним актом;
4) перевантаження вантажу з ліхтера на морське судно оформлюється генеральним актом, який підписується капітаном буксира, що тягне ліхтер до морського судна для перевантаження з ліхтера на морське судно;
5) Судновласники транспортних засобів надають лист-авторизацію, яким судновласники авторизують агента ТОВ «КРАНШИП» випустити та підписати коносаменти;
6) оформлюються коносаменти, які є доказом наявності договору перевезення та завантаження вантажу на транспортний засіб згідно ст.134 КТМ України;
7) оформлюються вантажно-митні декларації та вантаж перетинає кордон України та експортується.
Отже, ТОВ «КРАНШИП» є уповноваженою особою, яка відповідає за здачу та приймання вантажу на водних засобах і підпис посадової особи ТОВ «КРАНШИП» на здавальних актах і є підписом тієї особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції та відповідає за здачу та приймання вантажу на водних засобах.
Крім того, як встановлено судом, під час перевірки на огляд перевіряючим надавались і листи-авторизації судновласників транспортних засобів, якими судновласники авторизують агента ТОВ «КРАНШИП» випустити та підписати коносаменти, а відповідно і здати/прийняти вантаж на водних засобах. Під час перевірки надавались на огляд коносаменти з перекладом на українську мову, і номінації на агента ТОВ «КРАНШИП», які згідно ст.134 КТМ України є доказом не наміру, а факту завантаження вантажу на водні засоби та містить перелік вантажу, що перевозиться на судні за відповідним маршрутом.
Судом встановлено, що доводи відповідача зазначені у відзиві на позов про надання у відповідь на запит ГУ ДПС в Одеській області від 05.09.2023 року лише здавальних актів та контрактів з додатковими угодами спростовуються відповіддю ТОВ «ТК «ВОСТОК» від 07.09.2023 року № 07/09/02, запереченнями на акт перевірки від 14.09.2023 року, листом ТОВ «ТК «ВОСТОК» від 09.10.2023 року, відносно чого в судовому засіданні ані представник відповідача, ані допитаний у якості свідка - начальник Одеського відділу перевірок платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС в Одеській області ОСОБА_1 не змогли навести переконливих для суду аргументів відносно підстав не врахування при здійснення перевірки і аналізу первинних документів наданих позивачем коносаментів, здавальних актів, інвойсів, листів-авторизації судновласників транспортних засобів, відносно існування яких в Акті перевірки відсутні посилання взагалі.
В акті перевірки зазначено, що перевіркою встановлено невідповідність кількості вантажу (ячміню 3 класу українського походження врожаю 2023 року) на ліхтері DM-2334, яка зазначена в здавальному акті від 01.07.2023 року №448, кількості цього вантажу на ліхтері DM-2334 даним бухгалтерського обліку станом на 30.06.2023 року (згідно здавального акту кількість вантажу по ТТН від 30.06.2023 року - 145,12 т, згідно бухгалтерського обліку залишки вантажу рахуються у кількості 120,42 т).
Як встановлено судом, в ході перевірки контролюючим органом некоректно прийнятий до уваги здавальний акт від 01.07.2023 року №448, але дані бухгалтерського обліку прийняті помилково не станом на 01.07.2023 року, а станом на 30.06.2023 року. Згідно бухгалтерського обліку станом на 01.07.2023 року (на дату здавального акту від 01.07.2023 року №448) залишки вантажу рахуються у кількості 145,12 т, що відповідає даним здавального акту від 01.07.2023 року №448.
Додатково суд зазначає, що відповідно до п.п.20.1.4, 20.1.9, 20.1.13 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючий орган наділений правом приймати участь у проведенні інвентаризації під час здійснення відповідної перевірки з метою використання отриманих відомостей в межах цієї ж перевірки та має право доступу до обстеження територій та приміщень платників податків.
Керуючись вказаними положеннями ПК України контролюючий орган встановлює фактичну наявність/відсутність ТМЦ у платника податків, використання їх у господарській діяльності та оподатковуваних операціях платника податків. Для цього контролюючий орган вправі обстежувати приміщення та інші об`єкти, які суб`єкт господарювання використовує як складські та торгові об`єкти тощо. Крім того, контролюючий орган перевіряє, чи можлива реалізація раніше придбаних ТМЦ. За результатами обстеження та виявлення нестачі якоїсь частини ТМЦ, перевіряючи зазвичай складають відповідний акт.
Проведення під час податкової перевірки інвентаризації товарів є єдиним встановленим законом засобом доказування нестачі чи наявності товарів у платника податку і, відповідно, використання чи невикористання платником податку таких товарів в операціях, що є господарською діяльністю платника податку. Для встановлення вказаних обставин орган податкового контролю наділений правом доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності. Таким чином, ПК України визначена процедура здійснення контролюючим органом інвентаризації товарних залишків, а не шляхом звіряння первинних документів та даних бухгалтерського обліку, як зазначено в акті перевірки.
За п.п. г п.198.5 ПК України платник податків зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ПК України, а також скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну за товарами, придбаними/виготовленими з ПДВ, якщо їх розпочинають використовувати в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Так, якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації виявлено нестачу придбаних ним товарів (окрім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджено відповідно до законодавства), на виконання розділу V ПК України їх вважають використаними в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку згідно абзацу 10 п.198.5 ст. 198 ПК України.
Отже, нестача ТМЦ має бути виявлена саме в результаті інвентаризації, здійсненої під час перевірки, у межах якої її призначено (ініційовано).
Верховний Суд у своїй постанові від 06.02.2020 р. у справі №807/1556/17 сформулював актуальну судову практику щодо доказування нестачі чи наявності ТМЦ у суб`єкта господарювання під час податкової перевірки. Зокрема, висловлено чітку позицію, що лише виявлення під час перевірки в ході інвентаризації або обстеження територій, приміщень нестачі ТМЦ - єдиний установлений законом засіб доказування їх нестачі чи наявності у платника і, відповідно, використання чи невикористання ним таких товарів в операціях, що не є його господарською діяльністю. Обставини мають підтверджуватися суто визначеними законодавством, а не якимись іншими, засобами доказування, як наприклад, співставлення первинних документів з бухгалтерськими регістрами.
Тож, у разі недотримання контролюючим органом встановленого законом порядку проведення інвентаризації або обстеження територій, приміщень та оформлення їх результатів наслідком буде неможливість використання отриманих результатів як підстави для висновку щодо нестачі ТМЦ та виникнення у платника обов`язку нарахування податкового зобов`язання на відповідну суму товарів.
Відтак, у наведеній ситуації, коли перевіряючи намагаються фіксувати нестачу ТМЦ звичайним актом перевірки у спосіб співставлення первинних документів з бухгалтерськими регістрами, тобто в спосіб, не передбачений чинним законодавством, можна стверджувати про процедурне порушення проведення податкової перевірки, що не може свідчити про об`єктивність висновків щодо нестачі ТМЦ у Товариства.
Суд критично оцінює факт того, що в акті перевірки не наведено, а в судовому засіданні на запитання суду не доведено представниками відповідача та допитаним свідком ОСОБА_1 в чому полягала неможливість контролюючим органом виконати покладені на них функції п.п. 20.1.4, 20.1.9, 20.1.13 п.20.1 ст.20 ПК України та здійснити виїзд на місце перебування залишків ТМЦ в акваторію ДП «МТП УСТЬ-ДУНАЙСЬК» - ОСОБА_2 та ДП «ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МТП», якщо на думку відповідача мало місце зазначене порушення.
В акті перевірки зазначено, що в порушення п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 у червні 2023 року позивачем не визначено податкові зобов`язання з ПДВ за ставкою ПДВ 14 відсотків у сумі 110297 грн. виходячи з вартості придбання списаних товарів 787836,80 грн., що призвело до заниження показника у рядку 4.3. колонки «Б» декларації з ПДВ за червень 2023 року на 110297 грн., та як наслідок до заниження показника рядка 9 податкової декларації з ПДВ за червень 2023 року у сумі 110297 грн. та не складено (не зареєстровано в ЄРПН) податкову накладну на суму 110297 грн.
При цьому, перевіряючими не прийняті до уваги фактичний акт розрахунку результатів операцій із зерном №477 від 01.06.2023 року, акт списання товарів №38 від 16.06.2023 року, акт списання товарів №37 від 05.06.2023 року, які підтверджують втрати зернових культур при їх перевезенні та перевалці на водні засоби у межах природного убутку.
Втрати товарів у процесі зберігання/транспортування та навантаження є об`єктивно існуючими природніми та невідворотними процесами, що знаходяться поза межами прямого контролю та впливу підприємства і є невід`ємною частиною звичайного технологічного процесу їх експорту. Товариство, реалізовуючи на експорт пшеницю, кукурудзу, соняшник списав зернові, але при цьому списання відбулось у зв`язку із втратами зернових, що виникли при прийманні, розміщенні і зберіганні зернових під час навантаження на судна зерна, що знаходилось на терміналах та реалізоване на експорт.
Суд зазначає, що списання втрат товарів у межах норм природних втрат не є операцією у розумінні статті 185 ПК України, оскільки не відбувається ані постачання товару (перехід права власності), ані використання товарів у негосподарській діяльності (втрати є невідворотними і є частиною господарської діяльності). Втрати в межах норм слід вважати такими, що пов`язані із здійсненням господарської діяльності, що виключає застосування положень підпункту "г" пункту 198.5 статті 198 ПК України.
При цьому, контролюючим органом не прийнято до уваги, що вартість природних втрат покривається у ціні продажу товару, бере участь у формуванні податкових зобов`язань. Тому, природні втрати не є додатковим самостійним об`єктом оподаткування податком на додану вартість. За результатами приймання, розміщення, зберігання, транспортування зернових культур Товариством навпаки вжито дії, які спрямовані на господарську діяльність, внаслідок чого товар експортовано та реалізовано, отримана валютна виручка.
В свою чергу, відповідачем не наведено ані у Акті перевірки, ані у відзиві на позов жодного розрахунку фактичних втрат сільськогосподарської продукції з перевищенням норм природного убутку. Відповідач, стверджуючи про списання Товариством зернових поза межами норм втрат, не довів понаднормове списання шляхом визначення кількісних показників у відсотковому співвідношенні по партії товару або по кожній культурі. Отже, незрозумілим є у який спосіб перевіряючі визначили в акті перевірки списання зернових зверх норм природного убутку.
За таких обставин, суд приймає до уваги твердження представників відповідача відносно необхідності складання та реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму 110297 грн. та вважає висновки контролюючого органу про те, що втрати зернових культур, які виникли при прийманні, розміщенні, зберіганні, транспортуванні зернових культур, які були навантажені на судна та реалізовані на експорт такими, що не підтверджені у передбачений законодавством спосіб.
Таким чином, контролюючим органом не спростовані доводи позивача про те, що втрати зерна виникли у Товариства в межах норм природних втрат та пов`язані з веденням господарської діяльності, що підтверджується наданими до перевірки документами.
Як наслідок, суд вважає, що позивачем правомірно не віднесено до бази оподаткування загальну вартість списаної сільгосппродукції та є необґрунтованим висновок контролюючого органу про порушення Товариством п. 198.5 ст.198 ПК України.
Щодо доводів контролюючого органу про неправомірне формування показників податкового кредиту по податку на додану вартість у розмірі 6728457 грн. по взаємовідносинам з контрагентами ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПОСГП «РОЯКІВКА», ТОВ «ГРЕЙН ТРАК», ТОВ «ДМД СИДС», ТОВ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ КООПЕРАТИВ», ТОВ «АГРОФОРС ТРЕЙД», ТОВ «Федорівське», ПП «ЧОРНОГІРСЬКЕ», ПП АГРОФІРМА «ВІКТОРІЯ», СТОВ АФ «Олькопіль», ТОВ «ЗГУРТРАНС», СФГ «КРАСНЯНСЬКЕ», ТОВ «АГРОФІРМА «КОЗАЦЬКА» внаслідок порушення вимог п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, судом встановлено наступне.
Контролюючим органом зазначено про те, що операції між Товариством та вказаними контрагентами не були направлені на настання реального економічного результату, не були реально проведені, а лише оформлені у паперовому вигляді фіктивними документами, під сумнів поставлені у тому числі товарно-транспортні накладні.
Податковий орган ставить під сумнів статус ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПОСГП «РОЯКІВКА» як виробників сільськогосподарської продукції, ставить під сумнів показники їх статистичної звітності, податковий орган вважає, що відсутнє реальне (законне) джерело походження товару, ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПОСГП «РОЯКІВКА» до звітності внесені недостовірні дані щодо наявності необхідної кількості земельних ділянок для посіву, вирощування та збирання кількості врожаю зернових, які відображено в первинних документах, поставлено під сумнів збір врожаю зернових та зроблений висновок про те, що ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПОСГП «РОЯКІВКА» реалізовано с/г продукції значно більше, чим можливо було зібрати в даний період із площі земель с/г призначення, яке ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПОСГП «РОЯКІВКА» використовували в своїй діяльності.
Як зазначено у Акті перевірки контролюючим органом для висновків про незаконне формування податкового кредиту по ПДВ позивачем було враховано відповіді ГУ ДПС в Харківській області на запит ГУ ДПС в Одеській області та той факт, що на території Кигичівського району Харківської області можливо велись бойові дії в період посівної компанії 2022 року.
До відзиву на позов в якості правомірності висновків контролюючого органу надано відповідь Харківської ОВА від 09.08.2023 року № 08-30/05/1612, згідно якої «значна частина Ізюмського, Куп`янського районів були окупованими та частково окупованими були території Богодухівського, Харківського та Чугуївського районів області. Через постійні обстріли, попадання снарядів, проведення бойових дій аграрії на цих територіях не мали можливості проводити польові роботи».
При цьому, вказана відповідь не підтверджує факт неможливості проводити польові роботи на території Кигичівського району Харківської області, де зареєстровані та проводять діяльність контрагенти позивача ФГ «АГРОМАРКЕТ» та ПОСГП «РОЯКІВКА». Отже, відповідь Харківської ОВА від 09.08.2023 року №08-30/05/1612 не є належним та достатнім доказом зазначених контролюючим органом обставин.
Так, на сторінці 41 Акту перевірки №24823/15-32-07-10/41301451 від 14.09.2023 року зазначено, що ПОСП «Рояківка» у господарській діяльності використовувались земельні ділянки, які знаходились у с.Рояківка та с.Мажарка, Кегичівського району Харківської області.
Проте судом встановлено, що відповідно до відомостей з вебсайту Мапа війни в Україні (https://deepstatemap.live) земельні ділянки, розташовані за адресою:
- с.Рояківка, Кегичівський район, Харківська область знаходяться більше ніж за 80 кілометрів від найближчої точки лінії бойового зіткнення;
- с.Мажарка, Кегичівський район, Харківська область знаходяться більше ніж за 90 кілометрів від найближчої точки лінії бойового зіткнення.
На сторінці 46 Акту перевірки №24823/15-32-07-10/41301451 від 14.09.2023 року зазначено, що ФГ «Агромаркет» у господарській діяльності використовувались земельні ділянки, які знаходились за адресою: с.Андріївка, Красноградський район, Харківська область; с.Попівка, Красноградський район, Харківська область; смт.Сахновщина, Сахновщинський район, Харківська область; с.Красне, Кегичівський район, Харківська область; с.Парасковія, Кегичівський район, Харківська область; смт.Кегичівка, Кегичівський район, Харківська область; с.Наталине, Красноградський район, Харківська область; с.Бессарабівка, Кегичівський район, Харківська область; с.Павлівка, Кегичівський район, Харківська область; с.Дар-надежда, Сахновщинський район, Харківська область; с.Рояківка, Кегичівський район, Харківська область.
Відповідно до відомостей з вебсайту Мапа війни в Україні (https://deepstatemap.live) земельні ділянки, розташовані за адресою:
- с.Андріївка, Красноградський район, Харківська область знаходяться більше ніж за 80 кілометрів від найближчої точки лінії бойового зіткнення;
- с.Попівка, Красноградський район, Харківська область знаходяться більше ніж за 90 кілометрів від найближчої точки лінії бойового зіткнення;
- смт.Сахновщина, Сахновщинський район, Харківська область знаходяться більше ніж за 70 кілометрів від найближчої точки лінії бойового зіткнення;
- с. Красне, Кегичівський район, Харківська область знаходяться більше ніж за 75 кілометрів від найближчої точки лінії бойового зіткнення;
- с.Парасковія, Кегичівський район, Харківська область знаходяться більше ніж за 60 кілометрів від найближчої точки лінії бойового зіткнення;
- смт.Кегичівка, Кегичівський район, Харківська область знаходяться більше ніж за 75 кілометрів від найближчої точки лінії бойового зіткнення;
- с.Наталине, Красноградський район, Харківська область знаходяться більше ніж за 90 кілометрів від найближчої точки лінії бойового зіткнення;
- с.Бессарабівка, Кегичівський район, Харківська область знаходяться більше ніж за 70 кілометрів від найближчої точки лінії бойового зіткнення;
- с.Павлівка, Кегичівський район, Харківська область знаходяться більше ніж за 60 кілометрів від найближчої точки лінії бойового зіткнення;
- с.Дар-надежда, Сахновщинський район, Харківська область знаходяться більше ніж за 75 кілометрів від найближчої точки лінії бойового зіткнення;
- с.Рояківка, Кегичівський район, Харківська область знаходяться більше ніж за 80 кілометрів від найближчої точки лінії бойового зіткнення.
У відповіді Департаменту агропромислового розвитку обласної державної (військової) адміністрації №34000/5 від 10.08.2023 року, на яку посилається відповідач в обґрунтування доводів акту перевірки, не згадується Красноградський район, до якого входять Кегичівська, Сахновщинська та Красноградська територіальні громади, на території яких розташовані земельні ділянки, які використовувались ТОВ «Рояківка» та ФГ «Агромаркет» для ведення господарської діяльності у період воєнних та бойових дій (починаючи з 24.02.2022 року).
Також позивачем надано до суду довідки Кегичівської селищної ради Харківської області від 27.06.2023 року №04-08/1841 стосовно ПОСП «РОЯКІВКА» та від 27.06.2023 року № 04-08/1840 стосовно ФГ «АГРОМАРКЕТ», якими підтверджено факт спроможності контрагентів ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПОСГП «РОЯКІВКА» здійснити посівну компанію, виростити, зібрати, зберігати та переміщувати продукцію врожаю 2022 року (а.с. 4, 9 том 10).
Таким чином твердження ГУ ДПС в Одеській області стосовно неможливості позивачем підтвердити проведення посівних компаній ТОВ «Рояківка» та ФГ «Агромаркет» у зв`язку з проведенням на земельних ділянках активних бойових дій у 2022 році спростовуються вищенаведеною інформацією, а також наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2002 року (зі змінами), згідно якого лише Красноградський район Харківської області віднесено до території можливих бойових дій.
Також відповідачем у відзиві ставиться під сумнів спроможність ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПОСГП «РОЯКІВКА» вирощувати, збирати, зберігати та транспортувати врожай зернових з підстав відсутності посівних площ та основних засобів. При цьому, у відзиві не надається оцінка тому факту, що, наприклад, ФГ «АГРОМАРКЕТ» у повідомленні за формою №20-ОПП щодо наявності об`єктів оподаткування (сторінка 12 відзиву на позов) зазначено про наявність: Автомобіль вантажний - 2; Автомобіль легковий - 1; Автопричіп - 1; Трактори - 2; Колісна техніка для всіх видів робіт - 4; Адміністративне приміщення, гуртожиток, гаражи - 3; Вагова, пожежне ДПО, очисні споруди, зерносховища - 4; Комори, ток, машино-тракторна станція, склади, пункт технічного обслуговування; Земельні ділянки - 196 одиниць.
Також позивачем до суду надано листи-підтвердження від виробників сільськогосподарської продукції ФГ «АГРОМАРКЕТ», ОСГП «РОЯКІВКА» про наявність трудових та матеріальних ресурсів для здійснення посівної компанії, вирощення, збору, зберігати та переміщення продукції врожаю 2022 року (а.с. 5, 7 том 10).
Так, зокрема, по господарським операціям з ПОСП «РОЯКІВКА», в матеріалах справи наявні наступні докази: договір поставки сільськогосподарських культур №21/03-23-4 від 21.03.2023 р. (а.с.196-201 том 6); додаток до договору (а.с.196-201 том 6); видаткові накладні (а.с.202-211 том 6), податкові накладні (а.с.167-189 том 6); платіжні інструкції (отримувач за договором ПОСП «РОЯКІВКА») (а.с.158-166, 231-240 том 6); товарно-транспортні накладні та свідоцтва про розвантаженні ТОВ «КРАНШИП» (а.с. 212-230 том 6).
Так, зокрема, по господарським операціям з ФГ «АГРОМАРКЕТ» в матеріалах справи наявні наступні докази: Договір поставки сільськогосподарських культур №15/12/22-13 від 15.12.2022 р. та додаток до договору поставки (а.с.43-53 том 5); видаткові накладні (а.с.54-81 том 5); товарно-транспортні накладні та свідоцтва про розвантаженні ТОВ «КРАНШИП» (а.с.82-107 том 5) (перевізник: ТОВ АПК «Саврань», код ЄДРПОУ 30901298, ПСП «Глорія» код ЄДРПОУ 32644275, перевезення: червень 2023 року); платіжні інструкції (отримувач за договором ФГ «Агромаркет») (а.с.64-72 том 5); податкові накладні (а.с.78-79 том 5).
Суд вважає, що наявність вищенаведених основних засобів та первинних бухгалтерських документів свідчить про наявність матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності з виробництва та реалізації сільськогосподарської продукції.
Також суд не приймає до уваги посилання відповідача у відзиві на позов на лист Верховної Ради України від 26.12.2022 року щодо інформації Комітету з питань аграрної та земельної політики Мінагрополітики станом на 22.12.2022 року щодо показників врожайності пшениці, ячменю, кукурудзи в якості доказу завищення показників врожайності контрагентами Товариства у звітності за формою 29-сг.
Суд зазначає, що назва зазначеного листа «Жнива-2022: Аграрії Хмельниччини - лідери по врожайності зернових» і в цьому листі не зазначається про рівень врожайності Харківської області.
З урахуванням відсутності обґрунтування з боку представників відповідача в судовому засіданні відношення показників Хмельницької області по рівню врожайності 2022 року до показників рівня врожайності Харківської області, вважає, що лист Верховної Ради України від 26.12.2022 року щодо інформації Комітету з питань аграрної та земельної політики Мінагрополітики станом на 22.12.2022 року не може спростувати показники статистичної звітності за формою 29-сг, яка не визнана недійсною у встановленому законодавством порядку.
При цьому суд погоджується з твердженням представника позивача відносно того, що в офіційних джерелах наводяться середні показники врожайності, але у кожного конкретного виробника рівень врожайності залежить від технології вирощування, клімату, сортів та інших факторів. У теперішній час все більшого поширення набуває інтенсивна технологія обробітку. Інтенсивна технологія - це система обов`язкових для виконання заходів, що охоплюють весь процес отримання високого врожаю конкретної культури, включаючи високу дисципліну праці, тонке знання фізіології рослин, найсуворішу технологічну дисципліну. Вона передбачає найбільш ефективне використання комплексу всіх факторів, що визначають формування врожаю с/ г культур і його якість: обробка ґрунту, система добрив, правильна сівозміна, інтегрована система захисту рослин за допомогою агротехнічних, біологічних і хімічних методів, меліоративні прийоми регулювання ґрунтової родючості і водного режиму, застосування високоврожайних сортів і сучасних технологічних засобів. Впровадження інтенсивної технології вирощування вже дозволяє більш високі показники врожайності високоякісного зерна.
Як встановлено судом у судовому засіданні при дослідженні доказів, та заслуховуванні пояснень представників відповідача, свідка, а також вбачається з Акту, в ході перевірки та при розгляді заперечень на Акт перевірки контролюючий орган не досліджував вищевказані обставини, а лише формально взяв за джерело інформації рівень врожайності Хмельницької області співвідніс його з врожайністю Харківської області і фактично за відсутністю релевантних висновків з цих підстав зменшив податковий кредит по ПДВ позивачу.
Також як вбачається з Акту перевірки, контролюючий орган ставить під сумнів статус ТОВ «ГРЕЙН ТРАК», ТОВ «ДМД СИДС», ТОВ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ КООПЕРАТИВ», ТОВ «АГРОФОРС ТРЕЙД», ТОВ «Федорівське», ПП «ЧОРНОГІРСЬКЕ», ПП АГРОФІРМА «ВІКТОРІЯ», СТОВ АФ «Олькопіль», ТОВ «ЗГУРТРАНС», СФГ «КРАСНЯНСЬКЕ», ТОВ «АГРОФІРМА «КОЗАЦЬКА» та спроможність вказаних підприємств здійснювати господарську діяльність фактично лише з підстав можливого (не доведеного органом ДПС) порушення правил дорожнього руху водіями в тому числі вказаних контрагентів.
При цьому у Акті перевірки не заперечується факти оформлення результату операцій з цими постачальниками необхідними та належним чином оформленими первинними документами, порядок заповнення яких відповідає встановленим чинним законодавством вимогам, зокрема, Закону України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність», Положенню про документальне забезпечення запису в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 р.
В Акті перевірки не заперечується факт здійснення позивачем оплати придбаного товару в повній мірі, що підтверджується виписками з його банківського рахунку та підтверджується в акті перевірки.
В Акті перевірки не оспорюється та підтверджується той факт, що документи, якими оформлене здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами є первинними документами, їх оформлення свідчить про реалізацію товарів продавцями покупцю (переході права власності та ризиків), тобто свідчить про здійснення господарської операції.
Згідно п.44.1, ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Товариством до перевірки надано всі первині документи по контрагентам ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПОСГП «РОЯКІВКА», ТОВ «ГРЕЙН ТРАК», ТОВ «ДМД СИДС», ТОВ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ КООПЕРАТИВ», ТОВ «АГРОФОРС ТРЕЙД», ТОВ «Федорівське», ПП «ЧОРНОГІРСЬКЕ», ПП АГРОФІРМА «ВІКТОРІЯ», СТОВ АФ «Олькопіль», ТОВ «ЗГУРТРАНС», СФГ «КРАСНЯНСЬКЕ», ТОВ «АГРОФІРМА «КОЗАЦЬКА», з якими мало господарські відносини протягом перевіряємого періоду, а саме: договори поставки, специфікації до договорів; видаткові накладні на отримання продукції (товару); товаротранспортні накладні; платіжні доручення; зареєстровані податкові накладні; складські документи; статистичну звітність контрагентів-виробників про обсяг вирощеної та зібраної с/г продукції, про площі для вирощування с/г продукції.
Всі надані до перевірки первинні документи відповідають вимогам діючого законодавства.
По господарським операціям з ТОВ «ДМД СИДС», в матеріалах справи наявні наступні докази: Договір поставки сільськогосподарських культур №21/03-23-4 від 21.03.2023 р. та додаток до догову (а.с.106-118 том 6); видаткові накладні (а.с.119-127 том 6); податкові накладні (а.с.80-93, 214-249 том 6); платіжні інструкції (отримувач за договором ТОВ «ДМД СИДС») (а.с.94-102 том 6), товарно-транспортні накладні та свідоцтва про розвантаженні ТОВ «КРАНШИП» (а.с.103-119,137-141 том 6) (перевізник: ТОВ «Ідеал-Агрогруп» код ЄДРПОУ 43483920, ТОВ «ДАЛЕКС АГРО» код ЄДРПОУ 42631917, перевезення: червень 2023).
По господарським операціям з ТОВ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ КООПЕРАТИВ», в матеріалах справи наявні наступні докази: Договір поставки сільськогосподарських культур №14/10/22-1 від 14.10.2022 р. та додаток до договору поставки, рахунки (а.с.20-45 том 6); податкові накладні (а.с.80-107, 228-250 том 5, 1-18 том 6); видаткові накладні (а.с.108-106, 181 том 5, 45-76 том 6); товарно-транспортні накладні та свідоцтва про розвантаженні ТОВ «КРАНШИП» (а.с.110-180,187-198 том 5,77-79 том 6) (перевізник: ТОВ АПК «Саврань» код ЄДРПОУ 30901298, ТОВ «УСТЯ» код ЄДРПОУ 33837262, ТОВ «Агротех» код ЄДРПОУ 31715423, ФОП Головань РНОКПП НОМЕР_1 , ТОВ «ДЕРЕМЕЗНА-АГРО» код ЄДРПОУ 39046613, ПСП «Глорія» код ЄДРПОУ 32644275, ТОВ «Васильківське» код ЄДРПОУ 30088278, перевезення: червень 2023); договір посередником ТОВ «УСТЯ», додаткова угода, видаткові накладні, податкові накладні, квитанції, товарно-транспортні накладні (а.с.126-141 том 10); договір з посередником ФГ «СІЧ 1», додаткова угода, видаткові накладні, податкові накладні, квитанції та товарно-транспортні накладні (а.с.142-154 том 10); договір з посередником ТОВ АПК «САВРАНЬ» додаткова угода, видаткові накладні, податкові накладні, квитанції, товарно-транспортні накладні та свідоцтва про розвантаження ТОВ «КРАНШИП» (а.с.142-154 том 10); договір з посередником ТОВ «ДЕРЕМЕЗНА-АГРО» додаткова угода, видаткові накладні, податкові накладні, квитанції, товарно-транспортні накладні та свідоцтва про розвантаження ТОВ «КРАНШИП» (а.с.155-189 том10).
По господарським операціям з ТОВ «АГРОФОРС ТРЕЙД», в матеріалах справи наявні наступні докази: Договір поставки сільськогосподарських культур №31/10/22-2 від 31.10.2022 р. та додатки до договору поставки (а.с. 1-11 том 7); видаткові накладні (а.с. 12-32 том 7); ТТН та свідоцтва про розвантаженні ТОВ «КРАНШИП» (а.с. 39-122 том 7) (перевізник: ТОВ «Агрофорс трейд» код ЄДРПОУ 385727788, ТОВ «Меценат» код ЄДРПОУ 20114510, «ТОВ «Укрзерноімпекс» код ЄДРПОУ 22909745, ФОП «Бугай» РНОКПП 2873014351, ФОП «Боровик Ю.В.» РНОКПП НОМЕР_2 , ТОВ «Берегіня» код ЄДРПОУ 32170166, ТОВ «ТЕХТРАНС» код ЄДРПОУ 38929043, ФОП «Кобенко» РНОКПП НОМЕР_3 , ФОП «Колесник» РНОКПП НОМЕР_4 , ФОП «Гуртовенко» РНОКПП НОМЕР_5 , ФОП « ОСОБА_3 » РНОКПП НОМЕР_2 , перевезення: червень 2023); платіжні інструкції отримувач за договором ТОВ «АГРОФОРС ТРЕЙД»» (а.с. 123-1154 том 7); податкові накладні (а.с.155-175 том 7); договір з посередником ТОВ «БЕРЕЗА РУДКА АГРО», податкові накладні, видаткові накладні (а.с. 46-61 т.10); договір з посередником ТОВ «ДАВИД ПЛЮС», податкові накладні, видаткові накладні (а.с. 62-72 т.10); договір з посередником ТОВ «СВК ДРУЖБА», додаткові угоди, податкові накладні, видаткові накладні (а.с. 73-84 т.10); договір з посередником ТОВ «ОДИНЦІВСЬКЕ» - ТОВ «ГРЕЙН ТРАК», додаткові угоди, податкові накладні, видаткові накладні (а.с.85-92 т.10); договір з посередником ТОВ «УДАЧА», додаткові угоди, податкові накладні, видаткові накладні (а.с.93-116 т.10); договір з посередником ТОВ «АГРОСИЛА-ПОЛІССЯ», додаткові угоди, податкові накладні, видаткові накладні (а.с.117-125 т.10).
По господарським операціям з ТОВ «Федорівське», в матеріалах справи наявні наступні докази: Договір поставки сільськогосподарських культур №25/05/23-2 від 25.05.2023 р. та додатки до договору поставки (а.с. 176-186 т.7); видаткові накладні (а.с. 187-198 т.7); ТТН та свідоцтва про розвантаженні ТОВ «КРАНШИП» (а.с. 199-243 т.7, 1-9 т. 8) (перевізник: ТОВ «Федорівське» код ЄДРПОУ 00414368, перевезення: червень 2023); платіжні інструкції (отримувач за договором ТОВ «ФЕДОРІВСЬКЕ») (а.с.11-25 т.8); податкові накладні та витяги з Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.26-55 т.8).
По господарським операціям з ПП «ЧОРНОГІРСЬКЕ», в матеріалах справи наявні наступні докази: Договір поставки сільськогосподарських культур №25/10/22-2 від 25.10.2022 р. та додатки до договору поставки (а.с.56-72 т.8); видаткові накладні (а.с.73-87 т.8);ТТН та свідоцтва про розвантаженні ТОВ «КРАНШИП» (а.с.88-160 т.8) (перевізник: ТОВ «Трансшип-тракс» код ЄДРПОУ 44395867, перевезення: червень 2023); платіжні інструкції (отримувач за договором ПП «Чорногірське») (а.с.161-180 т.8); податкові накладні та квитанції №1 (а.с.181-214 т.8).
По господарським операціям з ПП АГРОФІРМА «ВІКТОРІЯ», в матеріалах справи наявні наступні докази: Договір поставки сільськогосподарських культур №16/05/23-4 від 16.05.2023 р. та додатки до договору поставки (а.с.215-223 т.8); видаткові накладні (а.с.224-226 т.8), ТТН та свідоцтва про розвантаженні ТОВ «КРАНШИП» (а.с.227-231 т.8) (перевізник: ПП Агрофірма «Вікторія» код ЄДРПОУ 30088241, перевезення: червень 2023); платіжні інструкції (отримувач за договором ТОВ «ВІКТОРІЯ») (а.с.232-250 т.8); податкові накладні та квитанції №1 (а.с.1-12 т.9).
По господарським операціям з СТОВ АФ «Олькопіль», в матеріалах справи наявні наступні докази: Договір поставки сільськогосподарських культур №27/01/23-4 від 27.01.2023 р. та додатки до договору поставки (а.с.13-22 т.9); видаткові накладні (а.с.23-32 т.9); ТТН та свідоцтва про розвантаженні ТОВ «КРАНШИП» (а.с.33-78 т.9) (перевізник: СТОВ АФ «Ольгопіль» код ЄДРПОУ 03729478, ФГ Роксана-К2 код ЄДРПОУ 37336682, перевезення: червень 2023); платіжні інструкції (отримувач за договором ТОВ «ВІКТОРІЯ») (а.с.79-98 т.9); податкові накладні та витяги з Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.99-128 т.9).
По господарським операціям з ТОВ «ЗГУРТРАНС», в матеріалах справи наявні наступні докази: Договір поставки сільськогосподарських культур №13/03/23-1 від 13.03.2023 р. та додатки до договору поставки, рахунки на оплату (а.с. 243- 250 т.2, 1-60 т.3); видаткові накладні (а.с.111-151 т.3); ТТН та свідоцтва про розвантаженні ТОВ «КРАНШИП» (а.с.152-250 т.3, 1-71 т.4) (перевізник: ТОВ «ЗГУРТРАНС» код ЄДРПОУ 35652320, ФОП Кліменко Гуменюк РНОКПП НОМЕР_6 , ОСОБА_4 , ТОВЛ «ЛПГ «ТРЕЙД», ТОВ «Савітар» код ЄДРПОУ 41156596, ФОП ОСОБА_5 РНОКПП НОМЕР_7 , ТОВ «Трансервіслогістік» РНОКПП НОМЕР_8 , ФОП ОСОБА_6 РНОКПП НОМЕР_9 , ТОВ «Райдо Транс Логістік» код ЄДРПОУ 39527448, ФОП ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_10 , ТОВ «Буряченко» код ЄДРПОУ 4364777, ТОВ «Стемпарк» код ЄДРПОУ 43939158, ТОВ «Евейлгруп» код ЄДРПОУ 41445586, ТОВ «Експрес тех буд», ФОП ОСОБА_8 РНОКПП НОМЕР_11 , ТОВ «ЕА логістік» код ЄДРПОУ 44011303, ФОП Савченко РНОКПП НОМЕР_12 , перевезення: травень червень 2023 р.); платіжні інструкції (отримувач за договором ТОВ «АФ «Кіпер агро») (а.с. 72-126 т.4); податкові накладні (а.с. 126-166 т.4); акт звірки розрахунків за період 01.05.2023 р. 01.09.2023 р. (а.с.167 т.4).
По господарським операціям з СФГ «КРАСНЯНСЬКЕ», в матеріалах справи наявні наступні докази: Договір поставки сільськогосподарських культур №25/05/23-3 від 25.05.2023 р. та додатки до договору поставки, рахунки на оплату, довіренності (а.с. 168-197 т.4); ТТН та свідоцтва про розвантаженні ТОВ «КРАНШИП» (а.с.198-240 т.4) (перевізник: ТОВ «Федорівське код ЄДРПОУ 00414368, ФОП Косар РНОКПП 3275918055, ФОП Горбатюк РНОКПП НОМЕР_13 , ФОП Захаров РНОКПП НОМЕР_14 , СФГ «Краснянське» код ЄДРПОУ 31261161, перевезення: червень 2023); видаткові накладні (а.с.241-250 т.4, 1-4 т.5); платіжні інструкції (отримувач за договором СФГ «КРАСНЯНЬКЕ») (а.с.5-26 т.5); податкові накладні (а.с.27-42 т.5).
По господарським операціям з ТОВ «АГРОФІРМА «КОЗАЦЬКА», в матеріалах справи наявні наступні докази: Договір поставки сільськогосподарських культур №30/05/23-130.05.2023 р. та додатки до договору поставки (а.с. 234- 244 т.1); видаткові накладні (а.с.245-250 т.1); ТТН та свідоцтва про розвантаженні ТОВ «КРАНШИП» (а.с.1-38 т.2) (перевізники: ФОП Старіш РНОКПП НОМЕР_15 , ФОП ОСОБА_9 РНОКПП НОМЕР_16 , ФОП Мержвинский РНОКПП НОМЕР_17 , ФОП Максименко РНОКПП НОМЕР_18 , ФОП Терзі РНОКПП НОМЕР_19 , ФОП ОСОБА_10 РНОКПП НОМЕР_20 , ФОП Чімбійський РНОКПП НОМЕР_21 , ФОП ОСОБА_11 РНОКПП НОМЕР_22 , перевезення: червень 2023 року); платіжні інструкції (отримувач за договором ТОВ «АФ «КОЗАЦЬКА»); податкові накладні та витяг з Єдиного реєстру податкових накладних (а.с.39-56 т.2); акт звірки розрахунків за період 01.01.2023 01.09.2023 р (а.с.42 т.2).
Крім того, суд критично відноситься до тверджень відповідача відносно того, що при розвантаженні сільськогосподарської продукції позивач не міг використовувати комплекс будівель та споруд, розташованих на території Старонекрасівської сільської ради за цільовим призначенням як зерносховище, оскільки зазначені споруди є «свинарниками», посилаючись лише на відомості з Єдиного державного реєстру нерухомого майна, за відсутності будь-яких інших доказів на підтвердження вказаних обставин.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення платником податку (покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому цей платник не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на зменшення податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність контрагента в ланцюгу поставок за умови, якщо податковою не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність цього платника щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Принцип індивідуальної відповідальності платника податків, також доктринально закріплений у судовій практиці Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), зокрема у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгарії», «Булвес АД проти Болгарії», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.
Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.
Також норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкової вигоди. Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків, відсутність трудових ресурсів, наявність некваліфікованих водіїв, які порушують вимоги комендантської години та Правила дорожнього руху не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.
Сам собою факт використання первинних документів з недостовірними даними для підтвердження обставин здійснення господарської операції не повинен автоматично вказувати на безпідставність даних податкового обліку. Натомість контролюючий орган має довести, що платник податків, приймаючи від контрагентів та використовуючи певні документи для цілей податкового обліку, діяв нерозумно, недобросовісно або без належної обачності.
У контролюючого органу мають бути наявні докази того, що розумними заходами добросовісний платник податків міг перевірити правдивість відповідних документів, а також мав достатні підстави, діючи з належною обачністю, для обґрунтованих сумнівів у їх змісті.
Отже, будь-який документ, виданий від імені суб`єкта господарювання (платника податків), що не був позбавлений відповідного статусу на час складення цього документа має силу первинного документа та згідно зі статтею 44 ПК України і статтею 9 Закону №996-ХІV підтверджує дані податкового обліку суб`єкта господарювання та/або його контрагентів.
Чинним законодавством України не встановлено обов`язку суб`єкта господарювання здійснювати перевірку справжності наданих контрагентами документів при укладенні договорів.
Щодо доводів відповідача про фіктивність укладених договорів та здійснення операцій «лише на папері», то відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій. Дефекти при складанні товарно-транспортних накладних не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних та документів вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.
В Акті перевірки не зазначено доказів, які б свідчили про узгодженість дій Товариства з контрагентами з метою незаконного отримання податкової вигоди або його обізнаності з такими діями контрагента.
Згідно пунктом 5.1 розділу V «Рекомендації щодо документування результатів проведення документальної перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість» Методики проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПС України від 09.06.2023 року №446 визначені процедури та дії осіб, які здійснюють перевірку. Так, якщо в процесі перевірки стосовно платника податків виявлено ризики можливого ухилення від сплати податку на додану вартість, у такому випадку рекомендуємо виконати такі дії щодо їх підтвердження та збору доказів і для відпрацювання виявлених ризиків доцільно здійснити:
- звернення до юридичного підрозділу щодо надання юридичного висновку. У разі виявлення під час документальних перевірок порушень податкового законодавства, що пов`язані з неоднозначним тлумаченням норм права платником податків та органом ДПС, на кожному етапі здійснення перевірки у порядку, передбаченому Методичними рекомендаціями щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби під час організації, проведення перевірок платників податків та реалізації їх матеріалів, доцільно звернутися до юридичного підрозділу з пропозицією надати висновок про правомірність застосування певної норми;
- зустрічна звірка. Потреба у здійсненні зустрічної звірки виникає у разі необхідності встановлення повноти відображення господарських операцій платника податків, у разі виявлення ознак ризику мінімізації податкових зобов`язань чи ухилення від сплати податку на додану вартість підприємств. Під час зустрічної звірки зіставляються дані первинних бухгалтерських документів, а також інших документів суб`єкта господарювання, що можуть слугувати документальним підтвердженням господарських відносин з платником податків, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними. Це дає можливість з`ясувати наявність економічного ефекту в проведених платником операціях та повноту їх відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності;
- направлення запитів до інших органів з метою збору податкової інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. В основі більшості ризикових операцій є оформлення господарських операцій без фактичного їх здійснення ланцюгом постачання від виробника до кінцевого споживача. Тому рекомендовано використовувати під час перевірки додаткову інформацію, яка максимально підтверджуватиме думку посадової особи податкового органу, що проводить або бере участь у проведенні перевірки, та стане підґрунтям для доказу ризиковості операції, що призвела до порушення законодавства.
Наведені вище процедури, що можуть застосовуватись з метою підтвердження встановлених ризиків ухилення платника податків від сплати податку на додану вартість не є винятковим і можуть доповнюватися та коригуватися іншими процедурами з урахуванням масштабу їх впливу на результати господарської діяльності та з метою підвищення ефективності здійснення перевірки платника податків, враховуючи надалі зміни у нормативно-правовому полі.
В порушення п.5.1 Методики проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість, затвердженої наказом ДПС України від 09.06.2023 року №446 ні одна з вищенаведених процедур не була здійснена в ході перевірки ТОВ «ТК «ВОСТОК», контролюючий орган зробив висновки та зменшив позивачу податковий кредит навіть, не отримавши результатів зустрічних перевірок.
Направлення запиту до ГУ ДПС у Харківській області та отримання листа-відповіді не може вважатись проведенням зустрічної звірки.
Щодо запитів відповідача до Чернігівської, Сумської, Житомирської, Київської обласних воєнних адміністрацій відносно видачі перепусток деяким перевізникам, зазначеним в товарно-транспортних накладних для руху в комендантський час при здійсненні перевезень сільськогосподарської продукції, суд враховує отримані відповідачем відповіді та зазначає, що показовою є відповідь Чернігівської обласної воєнної адміністрації за вих.. № 01-01-29/21119 від 06.12.2023 року, згідно якої остання повідомила: «… відповідно до пункту 9 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 року № 573, для забезпечення контролю за здійсненням заходів під час запровадження комендантської години створюється система пропускного режиму та за рішенням коменданта (за погодженням з військовим командуванням) особам видаються перепустки. Перепустка є документом, що видається в комендатурі.», тому суд керуючись ст. 76 КАС України вважає, що отримана на запит відповідача інформація не може бути прийнята як достатній доказ в спростування реальності господарських операції позивача в сукупності з наявними в матеріалах справи, дослідженими в судовому засіданні доказами.
Згідно п. 73.5 ст. 73 ПКУ з метою отримання податкової інформації, необхідної у зв`язку з проведенням перевірок, контролюючі органи мають право здійснювати зустрічні звірки даних суб`єктів господарювання щодо платника податків. Під час зустрічної звірки: здійснюється зіставлення даних, отриманих від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування повноти їх відображення в обліку платника податків.
Згідно пунктів 7-9 Порядку проведення контролюючими органами зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 27.12.2010 року (із змінами та доповненнями) за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка у двох примірниках, яка підписується суб`єктом господарювання або його законним представником і посадовими особами контролюючого органу, які її проводили, та реєструється у контролюючому органі. Один примірник довідки у 10-денний строк вручається особисто суб`єкту господарювання або його представнику під розписку або надсилається у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.
У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб`єкта господарювання у зв`язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб`єкта господарювання та/або його посадових (уповноважених) осіб за місцезнаходженням податковою адресою), ненаданням визначеної у запиті контролюючого органу інформації та її документального підтвердження для проведення зустрічної звірки, контролюючий орган (виконавець) складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб`єкта господарювання, який підписується посадовими особами контролюючого органу (виконавця).
Довідка про проведення зустрічної звірки (акт про неможливість проведення зустрічної звірки) підлягає реєстрації в контролюючих органах (як ініціатора, так і виконавця).
Матеріали зустрічної звірки (акт про неможливість проведення зустрічної звірки) надсилаються до контролюючого органу (ініціатора).
Враховуючи вищевикладене, листи-відповіді ГУ ДПС у Харківській області не можуть вважатись доказом проведення зустрічної звірки контролюючим органом.
Єдиний установлений ПК України засіб доказування нереальності господарських операцій проведення зустрічних перевірок, надіслання запитів до контрагентів. Обставини мають підтверджуватися суто визначеними законодавством, а не якимись іншими, засобами доказування, як наприклад, врахування відповіді іншого контролюючого органу.
Тож, у разі недотримання контролюючим органом встановленого законом порядку проведення перевірки та належного оформлення їх результатів наслідком буде неможливість використання отриманих результатів як підстави для висновку щодо нереальності проведених господарських операцій та виникнення у платника обов`язку нарахування податкового зобов`язання/зменшення податкового кредиту/позбавлення права на бюджетне відшкодування на відповідну суму придбаних товарів.
В акті перевірки не наведено, в чому полягала неможливість контролюючим органом виконати покладені на них функції щодо проведення зустрічних перевірок та надіслання запитів до контрагентів. Хоча у відповідності до вимог ч.2 ст.19 Конституції України контролюючий орган повинен діяти у спосіб, передбачений законодавством.
В постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2018 року по справі №804/16030/15 зазначено, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок здійснення заходів податкового контролю, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження даних податкового обліку платників податків, які не створюють для платника податків самостійного юридичного наслідку. Інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю, використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу.
Таким чином, Верховним Судом України підтверджено те, що інформація, отримана податковим органом за результатами податкового контролю не може бути підставою для висновків акту перевірки та зменшення суми податкового кредиту по ПДВ.
В Акті перевірки не оспорюється той факт, що всі податкові накладні по ПДВ оформлені належним чином, містять необхідні реквізити та зареєстровані своєчасно і згідно вимог Податкового кодексу України, незважаючи на нібито ризиковий стан двох контрагентів.
Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними /розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
При цьому податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг безумовною підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
За змістом п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Отже, суд приходить до висновку, що взаємовідносини позивача з вищезазначеними контрагентами та здійснення господарських операцій не тільки достовірно підтверджено необхідними первинними документами, порядок заповнення яких відповідає встановленим чинним законодавством вимогам, але і податковими накладними.
Суд наголошує, що формуванню податкового кредиту по ПДВ передує цілий комплекс заходів з боку податкового органу, таких як адміністрування Системи електронного адміністрування податку на додану вартість (далі СЕА ПДВ). Контролюючим органом проводиться моніторинг податкових накладних за допомогою СМКОР, реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Отже, реєстрація податкових накладних податковим органом свідчить про правомірність їх складання та реальність операції.
В акті перевірки по контрагентам ТОВ «ЗГУРТРАНС», ФГ «Дрибас Анатолій Стапанович», ТОВ «Кіпер Агро» зроблений висновок про те, що на дату складання декларації за червень 2023 року (додатку 3 до декларації) не підтверджено факт сплати за сільськогосподарську продукцію по податковим накладним та не прийняті до уваги акти звірок взаємних розрахунків за період січень 2023- серпень 2023 року, оскільки вказані акти завірено директором Товариства, яка вступила на посаду 01.09.2023 року, відносно чого суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, при оплаті за сільськогосподарську продукцію по податковим накладним від контрагентів ТОВ «ЗГУРТРАНС», ФГ «Дрибас Анатолій Степанович», ТОВ «Кіпер Агро» з ТОВ «ТК «ВОСТОК» були допущені помилки у призначенні платежу. Згодом помилки були виправлені та між позивачем та вказаними контрагентами були складені акти звірок взаємних розрахунків за період січень 2023 - серпень 2023 року, про те, що станом на 01.09.2023 року у ТОВ «ТК «ВОСТОК» відсутня заборгованість по оплаті за придбану продукцію, у тому числі придбану у періоді червень 2023 року. З боку ТОВ «ТК «ВОСТОК» акти звірок підписані директором Товариства, яка вступила на посаду 01.09.2023 року та була абсолютно легітимним підписантом на цю дату.
Згідно п. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Отже, враховуючи, що у ТОВ «ТК «ВОСТОК» відсутня заборгованість по оплаті продукції на користь ТОВ «ЗГУРТРАНС», ФГ «Дрибас Анатолій Степанович», ТОВ «Кіпер Агро», вимоги п. б) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України позивачем повністю виконані і є неправомірним позбавлення ТОВ «ТК «ВОСТОК» бюджетного відшкодування ПДВ з надуманих та формальних підстав. Більше того, додаткові угоди є невід`ємною частиною господарських договорів і навіть повна відсутність у платіжному дорученні реквізитів додаткових угод не може свідчити про несплату за господарським договором.
На сторінках 126-130 Акту перевірки зазначено, що Товариством неправомірно не враховані при складанні декларації по ПДВ за червень 2023 року висновків акту документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, які були оформлені актом ГУ ДПС в Одеській області від 17.08.2023 року №22383/15-32-07-10/41301451.
З вказаних підстав Товариству повторно була зменшена сума залишку від`ємного значення яке підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1) у розмірі 4203825 грн. по взаємовідносинам з контрагентами ПП «АНДРІЇВКА», ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПОСГП «РОЯКІВКА», ТОВ «ГРЕЙН ТРАК», ТОВ «ДМД СИДС», ТОВ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ КООПЕРАТИВ», ТОВ «АГРОФОРС ТРЕЙД», ДП «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «НИВА» ІНСТИТУТУ РОЗВЕДЕНЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН ІМЕНІ М. В. ЗУБЦЯ НАЦІОНЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ», ФГ «МП «Горизонт» не у перевіряємому періоді червень 2023 року, а в іншому періоді травень 2023 року.
При цьому, судом встановлено, що на підставі Акту ГУ ДПС в Одеській області №22383/15-32-07-10/41301451 від 17.08.2023 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодуванню з бюджету» ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 19.09.2023 року №2369815320710, згідно якого зменшена сума від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 27389313 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням Товариством була подана скарга до ДПС України. Згідно рішення ДПС України про продовження розгляду скарги №31094/6/99-00-06-01-04-06 від 18.10.2023 року скарга Товариства на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 19.09.2023 року №2369815320710 прийнята до розгляду ДПС України та строк її розгляду продовжений до 08.12.2023 року.
Отже, за правилами ст.56 Податкового кодексу України до кінця процедури оскарження податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 19.09.2023 року №2369815320710 не є узгодженими та не мають юридичної сили висновки акту перевірки ГУ ДПС в Одеській області №22383/15-32-07-10/41301451 від 17.08.2023 року, на підставі якого прийнято податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 19.09.2023 року №2369815320710.
За правилами пункту 75.1 ст.75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до пункту 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок оформлюються у формі акту або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акту такий платник зобов`язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акту або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.
Загальне поняття акту перевірки наведено у пункті 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року №727 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.12.2021 року №702, згідно з яким - це службовий документ, який лише підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства. У цьому випадку акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства, що, в свою чергу, відповідає встановленим правилам складання акту перевірки, не є правовим документом, який встановлює відповідальність або обов`язки суб`єкта господарювання та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС України.
Самі по собі дії службової особи щодо включення до акту певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді. Заперечення, зауваження до акту перевірки та висновки на них є невід`ємною частиною акту. Це свідчить про те, що дії, пов`язані з включенням до акту висновків, є обов`язковими, тоді як самі висновки акту перевірки такими не є для платника податків і він не повинен їх враховувати в податковому обліку, якщо оскаржується податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами акту перевірки.
Обов`язковою ознакою документів суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язків характер. Висновки, викладені у акті, не породжують обов`язкових юридичних наслідків. Водночас судження контролюючого органу в актах перевірок про нереальність окремих угод та взаємовідносин з контрагентами є висновками тільки групи перевіряючих, а не органу ДПС, оскільки висновки органу ДПС в особі керівника або уповноваженої особи оформлюються не актом перевірки, а податковим повідомленням-рішенням. Висновки акту можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень, дій, в основу яких покладені згадувані висновки акту і тому особиста думка перевіряючих залишається лише їх особистою думкою на період оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого за висновками акту перевірки. Обставини акту перевірки не є узгодженими та не мають юридичної сили до закінчення процедури оскарження податкового повідомлення-рішення і Товариство не зобов`язано їх враховувати при складанні декларацій з ПДВ за наступні податкові періоди.
Таким чином, акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні законодавства, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, діяльність яких перевірялася, тому його висновки не можуть бути предметом інших наступних актів перевірок до спростування або підтвердження висновків попередніх актів перевірок.
Акт перевірки є лише носієм інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акту, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана лише при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Численна практика Верховного Суду, зокрема, постанова від 08.05.2018 року по справі №804/3594/13-а, свідчить про те, що наявність акту перевірки чи включення до його змісту певних висновків самі собою не створюють жодних перешкод та зобов`язань для діяльності платника податків до моменту залишення в силі податкового повідомлення-рішення, прийнятого на підставі таких висновків.
Враховуючи викладене, при складанні податкової декларації по ПДВ за червень 2023 року позивач не повинний був враховувати твердження та висновки попереднього акту перевірки від 17.08.2023 року №22383/15-32-07-10/41301451 про завищення суми залишку від`ємного значення яке підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1) у розмірі 4203825 грн. по взаємовідносинам з контрагентами ПП «АНДРІЇВКА», ФГ «АГРОМАРКЕТ», ПОСГП «РОЯКІВКА», ТОВ «ГРЕЙН ТРАК», ТОВ «ДМД СИДС», ТОВ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ КООПЕРАТИВ», ТОВ «АГРОФОРС ТРЕЙД», ДП «ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО «НИВА» ІНСТИТУТУ РОЗВЕДЕНЯ І ГЕНЕТИКИ ТВАРИН ІМЕНІ М. В. ЗУБЦЯ НАЦІОНЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ», ФГ «МП «Горизонт».
Відповідно сума залишку від`ємного значення яке підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1) у розмірі 4203825 грн. незаконно включена до загальної суми податкового повідомлення-рішення від 19.10.2023 року №2679615320710, згідно якого зменшена сума від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 7635356 грн.
На підтвердження факту неузгодженості висновків Акту ГУ ДПС в Одеській області №22383/15-32-07-10/41301451 від 17.08.2023 року позивач надав податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС в Одеській області від 19.09.2023 року №2369815320710 та рішення ДПС України про продовження розгляду скарги № 31094/6/99-00-06-01-04-06 від 18.10.2023 року.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, у пункті 110 рішення у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Європейський Суд з прав людини визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.
Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи та аргументи сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Восток» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень підлягає задоволенню у повному обсязі.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене та згідно із ст.139 КАС України судові витрати товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Восток» в сумі 26 840 грн. 00 коп., що сплачені згідно платіжного доручення № 3418 від 03.11.2023 року підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області по роботі з великими платниками податків.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Восток» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 2679415320710 від 19.10.2023 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 2679515320710 від 19.10.2023 року.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області № 2679615320710 від 19.10.2023 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській
області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Восток» суму сплаченого судового збору в розмірі 26 840,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень нуль копійок).
Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельна компанія «Восток» (вул. Василя Тарнавського, буд. 16, офіс, 605, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 41301451).
Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5).
Повний текст рішення складено та підписано суддею 02 лютого 2024 року.
Суддя С.О. Cтефанов
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.02.2024 |
Оприлюднено | 05.02.2024 |
Номер документу | 116742810 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Одеський окружний адміністративний суд
Стефанов С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні