Рішення

від 17.01.2024 по справі 347/1124/21

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/1124/21

Провадження № 2/347/13/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2024 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Кіцули Ю. С.,

за участю:

секретаря Сумарука І.П.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),

представника третьої особи ОСОБА_22,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, треті особи: Косівська міська рада, ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позицій позивача, заперечень відповідача та пояснень третьої особи.

11.06.2021 року представник ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаним позову. Вимоги позову обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з 20.09.1977 року по 11.03.1985 року перебували у зареєстрованому шлюбі і користувались земельною ділянкою загальною площею близько 0,1619 га. у АДРЕСА_1 , за рахунок площі якої на даний час сформовано земельну ділянку к.н. 2623682403:03:002:0212.

Рішенням виконкому Вербовецької сільської ради №48 від 06.07.1977 року було затверджено Свідоцтво на забудову садиби від 16.11.1977 року (із Актом відводу земельної ділянки, погодженого районним архітектором, Проектом господарської будівлі; Дозволом №60 на право виконання будівельних робіт від 10.09.1978 р.).

За період з 1977 по 1985 роки ОСОБА_1 було збудовано житловий одноповерховий будинок у с. Старий Косів, Івано-Франківської області площею 30,2 кв.м із приміщеннями: кухня площею 11,0 кв.м. (згідно висновку експертизи площею 9,4 кв.м.), коридор площею 12,7 кв.м. (згідно висновку експертизи 11,8 кв.м.) кімната площею 13,16 кв.м. (згідно висновку експертизи площею 12,4 кв.м.), кімната площею 18,5 кв.м. (згідно висновку експертизи площею 18,3 кв.м.), кімната площею 26,2 кв.м. гараж площею 5,3 кв.м., сарай площею 21,4 кв.м., ванна площею 8,3 кв.м., комора площею 5,3 кв.м., криниця і підвал. Вказана обставина преюдиційно встановлена рішенням Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року у справі №2-7/2001.

Рішенням Косівського районного суду від 11.03.1985 року шлюб було розірвано в судовому порядку та вирішено питання про поділ спільного майна подружжя. Зазначене рішення суду набрало законної сили 29.04.1986 року, однак згодом постановою Верховного суду, в частині поділу майна, було скасовано.

Рішенням виконкому Вербовецької сільської ради №49 від 17.05.1985 року було затверджено технічну документацією №12 на будівництво господарських будівель за 1985 рік (із затвердженим Будівельним паспортом від 03.06.1985 року, що включав Акт розбивки будівель в натурі від 03.06.1985 р.; погодженим із районним архітектором Схеми виносу в натурі господарських будівель; погодженим із районним архітектором Проектом забудови).

За період з 1977 по 1985 р.р. ОСОБА_1 , у т.ч. з 1987 року вже перебуваючи в іншому шлюбі, було добудовано приміщення: літньої кухні з підвалом Б, дерев`яної надбудови над літньою кухнею Б, курника Д, комори Ж, гаража Х, огорожі (відповідно до матеріалів технічної експертизи).

Рішенням виконкому Вербовецької сільської ради від 26.12.1990 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на будівництво (добудову) індивідуального житлового будинку та затверджено план відводу земельної ділянки. Вказане рішення було чинним до його скасування п.3 рішенням виконкому Вербовецької сільської ради від 23.05.1995 року.

Рішенням від 22.06.1994 року №43 виконкому Вербовецької сільської ради на підставі заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було вирішено провести розподіл земельної ділянки біля будинку ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , за їх взаємною згодою, залишивши у користуванні обох по 0,068 га землі.

Рішенням виконкому Вербовецької сільської ради від 30.08.1994 року №51 «Про передачу власність земель у приватну власність» ОСОБА_1 було вирішено передати у приватну власність дві земельні ділянки у с. Старий косів, Івано- Франківської області загальною площею 0,337 га: №1 - площею 0,084 га у с. Старий косів для обслуговування житлового будинку та господарських споруд; №2 - площею 0,253 га для ведення особистого підсобного господарства у с. Вербовець.

На підставі вказаного рішення Вербовецької сільської ради ОСОБА_1 було видано державний акт на право приватної власності на землею № ІФ 08-08-2/000 437 від 10.02.1995 року.

Рішенням виконкому Вербовецької сільської ради №10 від 31.01.1995 року про надання ОСОБА_1 дозволу на будівництво жилого будинку на його власній присадибній ділянці в розмірі 0,08 га було затверджено Будівельний паспорт на будівництво (перебудову) індивідуального житлового будинку та забудову садиби з 1995 року (із Актом виносу в натурі меж земельної ділянки і розбивки споруд, Викопіюванням з генплану із вказанням меж земельної ділянки, Генпланом забудови із позначенням меж земельної ділянки та Планом поверхів; Дозволом №10 на право виконання будівельних робіт районного архітектора).

У зв`язку із наявністю невирішеного спору про поділ майна між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 23.05.1995 року було укладено Угоду про добровільний поділ спільного будинковолодіння, у якій сторони визначили новий перелік приміщень, які виділялись сторонам. Вказана мирова угода була затверджена рішенням Виконавчого комітету Вербовецької сільської ради №42 від 13.05.1995 року підпунктом 2 якого було також вирішено закріпити за кожною із сторін по 0,065 га землі, яка прилягає до відповідної частини будинковолодіння. Як вбачається із Акту від 30.05.1995 року про виконання мирової угоди від 23.05.1995 року вона була фактично виконана сторонами. Вказана угода була чинною до її скасування 20.02.2001 року рішенням Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року у справі №2-7/2001.

Рішенням виконкому Вербовецької сільської ради №50 від 25.07.1995 року ОСОБА_3 було надано у приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 0,055 га. Додатком до вказаного рішення є план земельної ділянки у якому зазначено, що довжина північно-західної межі (суміжник ОСОБА_5 ) становить 83 м., а із південно-східно межі вказана земельна ділянка повинна межувати із дорогою.

Рішенням виконкому Вербовецької сільської ради №25 від 30.01.1996 року було надано ОСОБА_1 дозвіл на будівництво котельні, літньої кухні та затверджено Будівельний паспорт за 1996 рік (із Технічною документацією: Актом виносу в натуру меж земельної ділянки і розбивки споруд; Викопіюванням з генплану; Генпланом забудови садиби індивідуального забудовника; Дозволом районного архітектора №25 на право виконання будівельних робіт; погодженим із районним архітектором Проектом забудови).

Рішенням Вербовецької сільської ради від 25.03.1998 року XXII скликання було вирішено:

1) надати ОСОБА_1 у постійне додатково земельну ділянку площею 0,019 га, яка знаходиться під частиною його будинковолодіння;

2) довести загальний розмір його землекористування з 0,337 га до 0,356 га, у т.ч. під ділянкою в с. Старий косів для обслуговування житлового будинку і господарських будівель до з 0,84 га до 0,103 га;

3) залишити в силі рішення виконкому сільської ради №51 від 30.08.1994 року про передачу у приватну власність ОСОБА_1 земельної ділянки в загальній площі 0,337 га і рішення виконкому №50 від 25.07.1995 року щодо надання у користування ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,05 га

4) відмінити рішення виконкому сільської ради №41 від 22.06.1994 року про розподіл земельної ділянки та п.2 рішення виконкому сільської ради №42 від 23.05.1995 року.

Рішенням Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року у справі №2¬7/2001, яке набрало законної сили 20.02.2001 року, за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна, встановлення порядку користування земельною ділянкою, визнання частково недійсним державного акту на право приватної власності було вирішено:

- виділити у власність ОСОБА_3 445/1000 ідеальної долі у домоволодінні у по АДРЕСА_1 із визначенням конкретних приміщень;

- встановити порядок користування спільною на той час земельною ділянкою під домоволодінням площею 0,1619 га, а саме: встановлено, що ОСОБА_3 належить користуватись 0,0659 га, а ОСОБА_1 0,096 га;

- Державний акт ІФ №08-08-2/00437 на право приватної власності на землю, виданий ОСОБА_1 визнати недійсним в частині передачі ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,84 га.

Дане рішення було вмотивовано тим, що у період шлюбу між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 було збудовано лише такі приміщення домоволодіння: кухня полощею 11,0 кв.м. (згідно висновку експертизи площею 9,4 кв.м.), коридор площею 12,7 кв.м. (згідно висновку експертизи 11,8 кв.м.) кімната площею 13,16 кв.м. (згідно висновку експертизи площею 12,4 кв.м.), кімната площею 18,5 кв.м. (згідно висновку експертизи площею 18,3 кв.м.), кімната площею 26,2 кв.м. гараж площею 5,3 кв.м., сарай площею 21,4 кв.м., ванна площею 8,3 кв.м., комора площею 5,3 кв.м., криниця і підвал. Вказані приміщення судом визнані спільною сумісною власністю подружжя і були поділені між сторонами.

За наведених обставин судом було відмовлено у задоволенні позову в частині поділу приміщень: літньої кухні з підвалом Б, дерев`яної надбудови над літньою кухнею Б, курника Д, комори Ж, гаражу Х, огорожі (відповідно до матеріалів технічної експертизи у справі №2-7/2001). Визначено статус вказаних приміщень як самовільно збудованих ОСОБА_1 вже в період після розірвання шлюбу із ОСОБА_3 .

Рішенням суду також встановлено право користування ОСОБА_3 земельною ділянкою біля її частини домоволодіння.

У абзацах 9-10 аркушу 4 мотивувальної частини вищезазначеного рішення суду вказано, що ОСОБА_7 не може бути надано ? частину земельної ділянки, оскільки в такому разі відповідач буде позбавлений можливості належно користуватися частинами будинку, які він добудував, а також проводити будівництво будинку згідно рішення виконкому від 31.01.1995 року. За таких обставин, виходячи з розміру часток сторін у праві спільної власності на час перетворення спільної сумісної власності у спільну часткову, слід встановити порядок користування земельною ділянкою у межах, відповідного до висновку земельної експертизи (А-В площа громадського користування, А В Ж - ОСОБА_9 , Ж Д ОСОБА_10 , Д Е З Б - ОСОБА_1 ) Із них під будівлями 134 квм., заїзд 171,3 кв.м., город 257,15 кв.м.

Судом вирішено, що ОСОБА_1 слід надати у користування земельну ділянку 0,096 га в межах відповідного висновку земельної експертизи (Д Е З Б - ОСОБА_3 , Д К - ОСОБА_10 , К Л М - ОСОБА_13 , М Б - площа громадського користування. Із них під будівлями 286,4 кв.м., заїзд 142,8 кв.м., город 420,77 кв.м.

Отже на думку представника позивача, внаслідок набрання законної сили рішенням Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року у ОСОБА_3 виникло право постійного користування земельною ділянкою площею 0,0659 га., а не право власності.

Право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,084 га та 0,019 га припинено внаслідок скасування рішенням Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року його державного акту ІФ №08-08-2/00437 не було, оскільки рішення Вербовецької сільської ради від 30.08.1994 року та від 25.03.1998 року про передачу вказаних земельних ділянок у власність ОСОБА_1 є чинними.

Більше того, із рахуванням вищенаведених фактичних обставин справи слід вважати, що зазначеним рішенням суду, фактично підтверджено, що наявна площа земельного масиву площею 0,1619 га є достатньою для обох землекористувачів: 0,0659 га. - для ОСОБА_3 ; 0,096 га (0,84 у власності + 0,12 у користуванні) - для ОСОБА_1 . Вказана обставина також відображена в абз.4-6 мотивувальної частини ухвалі Яремчанського міського суду від 27.12.2005 року у цій же справі.

Яремчанським міським судом 20.08.2001 року у справі №2-7/2001 було видано виконавчий лист, який ОСОБА_3 було звернуто до примусового виконання у ДВС Косівського РУЮ (ВП НОМЕР_3).

Постановою від 15.08.2002 року начальника інспекції ДАБК ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за самовільно споруджену стайню розміром 9,04 м. на 4,9 м. на його земельній ділянці.

Актом державного виконавця у ВП НОМЕР_3 від 18.07.2003 року було фактично передано ОСОБА_3 445/1000 частки приміщення право власності на яке, за нею було визнано рішенням Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року у справі №2¬7/2001. При цьому, за інформацією вказаною у акті рішення суду, в частині передачі у користування ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0659 га, виконати було неможливим, оскільки, на думку державного виконавця, на вказаній земельній ділянці розміщені самочинно споруджені ОСОБА_1 будівлі.

Ухвалою Яремчанського міського суду від 20.12.2002 року у справі №2-7/2001 було задоволено заяву державного виконавця задовільнити про роз`яснення рішення Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року і роз`яснено, що рішенням Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року у справі №2-7/2001:

- ОСОБА_3 надано у користування земельну ділянку площею 0,0659 га, яка прилягає до її частини будинковолодіння відповідно до висновку земельної експертизи у таких межах: (А-В площа громадського користування, А В Ж - ОСОБА_9 , ЖД ОСОБА_10 , Д Е З Б - ОСОБА_1 ) Із них під будівлями 134 кв. м., заїзд 171,3 кв.м., город 257,15 кв.м.;

- ОСОБА_1 надано земельну ділянку розміром 0,96 га, яка прилягає до його частини будинковолодіння, відповідно до висновку земельної експертизи у таких межах: Д Е З Б - ОСОБА_3 , Д К - ОСОБА_10 , К Л М - ОСОБА_13 , М Б - площа громадського користування. Із них під будівлями 285,4 кв.м., заїзд 142,8 кв.м., город 430,77 кв.м.

Ухвалою Яремчанського міського суду від 07.05.2003 року у справі №2-7/2001 було вирішено відмовити начальнику Косівського РВ ДВС у задоволенні заяви про роз`яснення рішення суду, оскільки у ній ставилось питання про зміну змісту рішення Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року.

Ухвалою Яремчанського міського суду від 17.12.2003 року у справі №2-7/2001 було вирішено відмовити начальнику Косівського РВ ДВС у задоволенні заяви про роз`яснення рішення суду.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 07.12.2004 року у справі №-69, яке набрало законної сили 04.05.2005 року, у позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком, знесенні незаконно збудованої споруди відповідача було відмовлено за безпідставністю. Як вбачалося із пояснень державного виконавця вих.№4769 від 20.10.2003 року у справі №2-69 спірна площа земельної ділянки на яку претендувала ОСОБА_3 становить 0,013 га (довжина 65 м, ширина 17,75 м.).

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 04.05.2007 року у справі №2-69 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 07.12.2004 року було залишено без задоволення. Як встановлено апеляційним судом у вказаній із матеріалів справи вбачається, що рішенням Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було проведено розподіл будинковолодіння та встановлено порядок користування земельною ділянкою відповідно до часток у будинковолодінні. В частині розподілу будинковолодіння рішення суду виконано. Що стосується рішення суду в частині встановлення землекористування, - то воно не виконано в зв`язку із розбіжністю розміру ділянки, зазначеної в рішенні та кадастровою зйомкою.

19.09.2005 року ОСОБА_1 звертався із заявою на адресу Виконкому сільської ради про надання йому дозволу на добудову другого поверху до домоволодіння.

Ухвалою Яремчанського міського суду від 09.12.2005 року у справі №2¬7/2001 було вирішено відмовити державному виконавцю РВ ДВС Косівського РУЮ у роз`ясненні рішення суду, оскільки суд прийшов до висновку, що в заяві державного виконавця ставилось питання не про роз`яснення рішення суду, а про постановлення іншого рішення з тих правовідносин, які не були предметом розгляду. Вказану ухвалу суду було вмотивовано також тим, що рішенням суду сторонам по справі виділено у власність частину будинковолодіння кожному по АДРЕСА_1 та встановлено порядок користування земельною ділянкою в тій частині, яка прилягає до належних частин будинковолодіння.

Рішенням Вербовецької сільської ради від 15.12.2005 року №241-ХХІІІ ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення проекту відводу земельної ділянки для будівництва майстерні на землях запасу сільської ради в АДРЕСА_1 яка примикає до його присадибної земельної ділянки.

Ухвалою Яремчанського міського суду від 27.12.2005 року у справі №2¬7/2001 було вирішено відмовити начальнику Косівського РДВС Косівського РУЮ у встановленні способу виконання рішення суду. Обґрунтовуючи необхідність встановлення способу виконання рішення суду, заявник зазначав про те, що на земельній ділянці, яку згідно рішення суду слід поділити між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 розташована будівля, яка була споруджена вже на час постановлення рішення, про те, як самочинно збудована і нікому із сторін не присуджувалась. Крім того, заявник вважав, що виходячи із варіантів поділу відповідно до висновку земельної експертизи вказана будівля частково знаходиться на земельній ділянці боржника, а частково - на земельній ділянці стягувача. Однак суд зазначив, що такі висновки є помилковими. Із долучених до заяви начальника ДВС схеми розподілу земельної ділянки вбачалося, що дійсно державна виконавча служба намагається виділити ОСОБА_3 частину земельної ділянки, яка знаходиться під самочинно спорудженими будівлями, позначеними в висновку судово-будівельної експертизи під літерою Б. Проте, згідно рішення суду від 16.01.2001 року та ухвали про його роз`яснення від 20.12.2002 року, відповідно до висновку земельної експертизи, земельна ділянка, яка знаходиться під самочинно зведеними будівлями виділена у користування ОСОБА_1 . Тому збільшення розміру земельної ділянки ОСОБА_3 , порівняно з фактичним землекористуванням, має відбутися за рахунок земель, не зайнятих під спорудами, а інших земель, як передбачено висновком експертизи та долученою до нього схемою із зазначенням меж. За таких обставин, державній виконавчі службі слід провести розподіл присадибної земельної ділянки розміром 0,1619 га між стягувачам ОСОБА_3 і боржником ОСОБА_1 згідно рішення суду від 16.01.2001 року та ухвали про його роз`яснення від 20.12.2002 року відповідно до висновку земельної експертизи, яка є в розпорядженні ДВС (абз.4-6 мотивувальної частини ухвали суду від 27.12.2005 року у справі №2¬7/2001).

Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15.02.2006 року у справі №2-7/2001 апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Яремчанського міського суду від 27.12.2005 року було відхиллено. Апеляційним судом зазначено, що як вбачається із рішення суду від 16.01.2001 року, ухвали від 20.12.2002 року висновку земельної експертизи у цій справі, земельна ділянка, яка знаходиться під самочинно зведеними будівлями виділена ОСОБА_1 . Отже, ОСОБА_3 можна виділити земельну ділянку не зайняту під будівлями. І така реальна можливість є, про що зазначено у схемі судової земельної експертизи у справі №2-7/2001.

06.11.2006 року Коломийським міжрайонним БТІ було проведено поточну інвентаризацію житлового будинку ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_3 косів у результаті чого видано їй Технічний паспорт. Відповідно до Експлікації внутрішніх площ плану житлового будинку ОСОБА_3 , її домоволодіння складається із житлового будинку- літ. А загальною площею 80,5 кв.м., курника Б, вбиральні В, криниці №1, огорожі №1-2.

14.11.2006 року за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на належні їй відповідно до рішення Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року у справі №2- 7/2001 445/1000 частки будинку по АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з РПВН №12496181 від 14.11.2006 року вид. Косівським МРБТІ.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 27.12.2006 року у справі №2307 провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні житловим будинком та відшкодування моральної шкоди було закрито у зв`язку із наявністю рішення (Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.12.2004 року у справі №2-69) про той самий предмет з тих самих підстав. Вказана ухвала набрала законної сили внаслідок її апеляційного перегляду 13.03.2007 року.

Рішенням Вербовецької сільської ради №45-УІ від 17.01.2007 року було рекомендовано ОСОБА_3 звернутись до землевпорядної організації, яка має ліцензію на виконання землевпорядних робіт для виготовлення право установчих документів на землю і представити їх на розгляд сесії сільської ради, а межі земельної ділянки узгодити під час проведення робіт по виготовленню право установчих документів на землю.

Ухвалою Яремчанського міського суду від 05.02.2007 року у справі 2-7/2001 було відмовлено ОСОБА_3 в ухваленні додаткового рішення щодо зміни розміру площі у присудженій їй до володіння. Відмова у задоволенні заяви судом вмотивована тим, що рішення суду в частині поділу домоволодіння вже на той час було виконаним і вона вже отримала право власності на свою частку.

11.05.2007 року групою виконавців ВДВС Косівського РУЮ на виконання виконавчого листа №2-7/20.08.2001 року Яремчанського міського суду, яким було становлено порядок користування земельною ділянкою ОСОБА_3 , яка прилягає до виділеної їй частини домоволодіння розміром 0,0659 га встановлено, що на виділеній частині зазначеної земельної ділянки знаходяться самовільно споруджені боржником будівлі. Спеціалістом РВЗР було відновлено контрольні точки меж чим виконано рішення суду і про що складено Акт. Однак, даний акт було складено за відсутності боржника ОСОБА_1 , про що у ньому зазначено.

Постановою державного виконавця Грещука В.В. від 14.05.2007 року виконавче провадження НОМЕР_3 із примусового виконання рішення Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року у справі №2-7/2001 було закінчено на підставі ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв`язку із повним фактичним виконанням рішення суду згідно актів державного виконавця від: 18.07.2003 року та 11.05.2007 року).

Рішенням Вербовецької сільської ради від 09.07.2009 року №199-ХХШУ надано дозвіл ОСОБА_1 на реконструкцію житлового будинку в АДРЕСА_1 за умови дотримання вимог чинного законодавства по будівництву і під контролем відділу по будівництву і архітектури Косівської РДА.

Рішенням Вербовецької сільської ради від 23.06.2011 року №55-У/2011 було вирішено заборонити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вчиняти будь-які самовільні дії щодо майна і землекористування і рекомендувати сторонам мирним шляхом погоджувати питання користування майном і земельною ділянкою. Пунктом 2 вказаного рішення ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 рекомендовано завершити виготовлення технічної документації на землекористування, площею 0,0659 га кожному.

Рішенням Вербовецької сільської ради від 13.10.2015 року №375-ХХХХІІ/2015р. ОСОБА_1 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для обслуговування житлового будинку та господарських будівель площею 0,0840 га в АДРЕСА_1 , з метою виготовлення кадастрового номера ділянки і подальшого зняття її з реєстрації в управлінні юстиції в Косівському районі із метою виконання рішення Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року із залученням до участі суміжниці ОСОБА_3 .

Відповідно до технічного завдання від 23.03.2016 року ОСОБА_1 землевпорядною організацією того ж дня було складено Кадастровий план земельної ділянки площею 0,840 га та Акт прийомки передачі межових знаків на зберігання.

Рішенням Вербовецької сільської ради від 18.05.2016 року №48-ГУ/2016 р. було вирішено погодити межу земельної ділянки ОСОБА_1 на кадастровому плані від Г до А без підпису суміжника ОСОБА_3 у зв`язку із недобросусідськими відносинами, оскільки фактичні межі землекористування були не порушені.

Рішенням Вербовецької сільської ради від 18.05.2016 року №52-ГУ/2016 р. було вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка перебувала у власності ОСОБА_1 площею 0,0840 га.

У подальшому, інформацію про вказану земельну ділянку було занесено до Державного земельного кадастру, присвоєно їй кадастровий номер 2623682403:03:002:0187 і 13.09.2016 року зареєстровано право власності на неї у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 під номером НОМЕР_1 .

Рішенням Вербовецької сільської ради від 24.02.2017 року №375-ХХХХІІ/2015р. ОСОБА_3 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд із земель житлової та громадської забудови, орієнтовною площею 0,0659 га в АДРЕСА_1 . Пунктом 3 вказаного рішення також було вирішено відмінити рішення Вербовецької сільської ради від 23.07.1995 року №56 «Про передачу земель в приватну власність» в частині передачі земельної ділянки площею 0,0550 га ОСОБА_3 .

На підставі рішення Вербовецької сільської ради від 24.02.2017 року №375- ХХХХІІ/2015р. у 2017 році землевпорядною організацією ТОВ «Геоземкадсервіс» було складено Кадастровий план земельної ділянки площею 0,0659 га в периметр якої було включено 2 будинки: 1) належний ОСОБА_3 відповідно до рішення Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року у справі №2-7/2001; 2) забудову ОСОБА_1 .

У зв`язку із цією обставиною Акт погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами від 02.05.2017 року ОСОБА_1 підписано не було.

Рішенням Вербовецької сільської ради від 22.06.2017 року №91-ХЧ/2017 р. було вирішено погодити межу земельної ділянки ОСОБА_3 від Б до В без підпису суміжника ОСОБА_1 , з врахуванням межі суміжної земельної ділянки кадастровий номер 2623682403:03:002:0187.

18.07.2017 року рішенням №РВ-2600234532017 державного кадастрового реєстратора про відмову у внесення відомостей до Державного земельного кадастру, у результаті розгляду заяви ОСОБА_3 від 11.07.2017 року було прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей про земельну ділянку за конфігурацією відповідно до Кадастрового плану земельної ділянки площею 0,0659 га ТОВ «Геоземкадсервіс» у зв`язку із перетином її площі із вже сформованими земельними ділянками: 1) к.н. 2623682403:03:002:0187 на 12,5503%.; 2) к.н.2623682403:03:002:0127 на 23,0201%.

05.07.2017 року ТОВ «Геоземкадсервіс» відповідно до нового технічного завдання ОСОБА_3 було складено новий Кадастровий план земельної ділянки площею 0,0659 га у периметр якої також було включено 2 будинки: 1) належний ОСОБА_3 відповідно до рішення Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року у справі №2-7/2001; 2) забудову ОСОБА_1 .

Слід зазначити, що наявний у повторній Технічній документації ОСОБА_3 за 2017 рік Акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки від імені ОСОБА_1 підписано іншою, невстановленою особою, а не ОСОБА_1 .

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 27.11.2018 року, яке набрало законної сили 31.01.2019 року, у справі №347/1723/17 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ГУ Держгеокадастру в Івано- Франківській області про визнання нечинним рішень Вербовецької сільської ради та скасування державної реєстрації земельних ділянок було задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Вербовецької сільської ради від 18.05.2016 року №52-ГУ/2016 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі кадастровий номер 2623682403:03:002:0187 ОСОБА_1 . Скасовано державну реєстрацію вказаної земельної ділянки. Зобов`язано відповідача ОСОБА_5 виготовити технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та подати заяву до ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області про виправлення помилок у сітці координат ДЗК щодо земельної ділянки к.н.2623682403:03:002:0127.

Рішенням сесії Вербовецької сільської ради №177ІХХУ/2019 від 22.03.2019 року земельна комісія Вербовецької сільської ради 20.03.2019 року розглянувши земельний спір між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 встановила, що межа землекористування ОСОБА_1 встановлена та закріплена бетонною бровкою з металічною огорожею ще у 1995 році при мировій угоді поділу земельної ділянки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . При виготовленні технічної документації ОСОБА_3 на площу 0,0659 га до кадастрового плану було помилково внесено частину земельної ділянки та літню кухню (самочинно збудовану ОСОБА_1 ). Рішенням Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року у справі №2¬7/2001 земельна ділянка під самочинно зведеною будівлею була виділена у користування ОСОБА_1 , а збільшення розміру земельної ділянки ОСОБА_3 мало відбутися за рахунок земель не зайнятих під спорудами, про що також зазначено судом в ухвалі Яремчанського міського суду від 27.12.2005 року у цій же справі. У зв`язку із вказаними встановленими обставинами земельною комісією було вирішено рекомендувати сесії сільської ради відмінити рішення Вербовецької сільської ради №91-ХІ/2017 від 22.06.2017 року «Про погодження межі земельної ділянки ОСОБА_3 без підпису суміжника ОСОБА_1 »; повідомити ОСОБА_3 що їй необхідно звернутися до землевпорядної організації, яка виготовляла технічну документацію на землю та переробити кадастровий план земельної ділянки згідно схеми поділу, що вказана в ухвалі Яремчанського міського суду від 27.12.2005 року до рішення Яремчанського міського суду від l6.01.2001 року у справі №2-7/2001 р.

Таким чином, Вербовецька сільська рада вчергове підтвердила відсутність у ОСОБА_3 прав на спірну частину земельної ділянки, яка знаходиться під забудовою ОСОБА_1 і була помилково включена до периметру земельної ділянки 2623682403:03:002:0212.

Рішенням виконавчого комітету Вербовецької сільської ради від 26.04.2019 року №21 житловому будинку із господарськими спорудами ОСОБА_1 було присвоєно поштову адресу - будинок АДРЕСА_4 .

01.06.2020 року інформацію про земельну ділянку, сформовану на підставі нової технічної документації ОСОБА_3 за 2017 рік, було занесено до Державного земельного кадастру та присвоєно їй кадастровий номер 2623682403:03:002:0212.

Рішеннями Вербовецької сільської ради від 22.03.2019 року №177-XXV/2019, від 17.07.2020 року №215-ХХХШ ОСОБА_3 було відмовлено у затвердження її технічної документації із землеустрою та передачі їй у власність земельної ділянки кадастровий номер 2623682403:03:002:0187 з підстав протиправного включення до її периметру площі ОСОБА_1 і зведеної ним самочинної забудови.

На переконання представника позивача земельна ділянка к.н.2623682403:03:002:0212 була сформована ТОВ «Геоземкадастрсервіс» за замовленням ОСОБА_3 та внесена кадастровим реєстровому Відділу у Косівському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківської області до Державного земельного кадастру протиправно.

З цих підстав, представник позивача просив скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2623682403:03:002:0212 площею 0,0659 га, що розташована по у АДРЕСА_1 .

У відзиві на позовну заяву представник Головного управління Держгеокадастру вимоги позову не визнав, та ствердив, що на підставі поданої ОСОБА_3 заяви про державну реєстрацію земельної ділянки від 28.05.2020 року ЗВ - 2610965442020 та погодженої Вербовецькою сільською радою технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі на місцевості розробленої ТОВ «Геоземкадсервіс», державним кадастровим реєстратором відділу у Косівському районі Головного управління Держгеокадастру в Івано- Франківській області здійснено реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2623682403:03:002:0212, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та видано витяг з Державного земельного кадастру від 01.06.2020 року № НВ - 2610320582020.

Законодавством, котре регулює земельні правовідносини, встановлений порядок скасування реєстрації земельних ділянок, однак механізм виконання такої процедури не розроблений, оскільки у програмному забезпеченні «Національна кадастрова система» (далі - НКС), в якій вносяться відомості до Державного земельного кадастру, відсутній необхідний функціонал (розробниками не забезпечено в НКС всі необхідні функції. Таким чином, функціональна можливість програми, якою користується кадастровий реєстратор, не дозволяє скасовувати державну реєстрацію земельних ділянок за іншими підставами., ніж зазначені в законодавстві, зокрема за рішенням суду в інших випадках ніж передбачено в абзацах третьому і четвертому частини десятої статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Окрім того, відповідач зазначив, що повідомлення про зареєстровані (припинені) речові права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в тому числі і за рішенням суду надходить з органів реєстру прав і після чого відомості вносяться у Поземельну книгу .

Отже, після скасування права на землю органами реєстру прав, державний кадастровий реєстратор отримає в порядку інформаційного обміну інформацію про скасування права, відповідно до чого і внесе зміни до Поземельної книги.

А відтак, на думку представника відповідача, позовна вимога пред`явлена до Головного управління, а саме скасування державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 2623682403:03:002:0212 у Державному земельному кадастрі містить передчасний характер, оскільки йому має передувати припинення речових прав на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 у своїх письмових поясненнях на позову заяву, ствердила, що позивачем в поданому позові заявлено, ОСОБА_3 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, умисно, щоб позбавити її можливості подати відзив та заперечення на позовну заяву про скасування державної реєстрації земельної ділянки по справі № 347/1124/21. Хоча, саме вона має безпосереднє відношення до предмету даного спору. Оскільки, земельна ділянка з кадастровим номером: 2623682403:03:002:0212, що за адресою: АДРЕСА_1 , перебуває у користуванні ОСОБА_3 і прийняте по ній рішення суду буде безпосередньо стосуватися її законних прав та інтересів.

ОСОБА_3 ствердила, що питання визначення межі земельної ділянки яка має бути у власності кожної із сторін після поділу майна подружжя між нею та ОСОБА_1 , було вирішено в суді рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16.01.2001 року у цивільній справі № 2-7. Дане рішення суду було виконано 11 травня 2007 року виконавчою групою відділу державної виконавчої служби Косівського районного управління юстиції, якою було винесено межові знаки та передано земельну ділянку площею 0,0659 га, в конфігурації, яка є зареєстрована під кадастровим номером 2623682403:03:002:0212.

Оскільки за рішенням суду при його примусовому виконанні ОСОБА_3 була передана земельна ділянка площею 0,069 га в певній конфігурації із винесеними межовими знаками, межі її погоджені суміжними землекористувачами та Вербовецькою сільською радою, то ОСОБА_3 мала право на те щоб отримати дану земельну ділянку у приватну власність. Позивач ОСОБА_1 з 2007 року постійно перешкоджав їй у цьому. Тому процедура реєстрації земельної ділянки затягнулась. За цей час неодноразово були змінені вимоги чинного законодавства щодо порядку отримання земельних ділянок у власність.

27 листопада 2018 року Косівським районним судом було ухвалено рішення у справі №347/1723/17 за позовом ОСОБА_3 до Вербовецької сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській обл. про визнання нечинними рішень та скасування державної реєстрації земельної ділянки, яким позовні вимоги задоволено. Предметом спору в даній справі було скасування кадастрового номера ОСОБА_1 , який він зареєстрував на земельну ділянку право власності на яку було скасовано рішенням Яремчанського суду від 16.01,2001 року.

На підставі, ст. 185-186 ЗК України, ОСОБА_3 звернулася до землевпорядної організації з заявою на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та кадастровий план були погоджені Вербовецькою сільською радою.

ОСОБА_3 зазначила, що земельна ділянка під кадастровим номером 2623682403:03:002:0212 була сформована та зареєстрована в реєстрі ДЗК на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення та відновлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, в основу даної технічної документації лягли наступні документи:

рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16.01.2001 року у цивільній справі № 2-7;

постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.05.2007р.

акту виконавчої групи відділу державної виконавчої служби Косівського районного управління юстиції від 11.05.2007р.

акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки складеного в день виконання рішення суду державною виконавчою служби

кадастрового плану земельної ділянки складеного Косівським районним відділом регіональної філії в особі начальника Опарика Г.С.

рішення Вербовецької сільської ради від 24.10.2007року.

З усіма вищезазначеними документами позивач був ознайомлений та жоден з цих документів ним не оспорювались та не скасовувались. На переконання ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_1 , добре розумів, що пропустив строки на їх оскарження, тому звернувся з позовом про скасування державної реєстрації земельної ділянки, однак не навів жодних законних підстав для цього.

На переконання ОСОБА_3 . Головним управлінням Держгеокадастру в Івано- Франківської обл. при реєстрації земельної ділянки під кадастровим номером 2623682403:03:002:0212, не порушено жодної вимоги чинного законодавства. поданою позовною заявою позивач бажа змінити раніше прийняте рішення суду яке було фактично виконане державним- виконавцем. Спір про поділ майна між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та визначення реальних меж тобто ліній розподілу як будинковолодіння так і земельної ділянки, є вирішеним.

Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16.01.200 року у цивільній справі № 2-7 було поділено спільне майно подружжя між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та визнано недійсним Державний акт ІФ № 08-08-2/000437 про право приватної власності на землю від 10.02.1998 р.виданий Вербовецькою сільською радою на ім`я ОСОБА_1 в частині передачі ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки розміром 0,084га. Зокрема, суд вирішив, що ОСОБА_3 , належить земельна ділянка розміром 0,0659 га, яка прилягає до виділеної їй у власність частини будинковолодіння, у АДРЕСА_1 , а ОСОБА_1 - земельна ділянка розміром 0,096 га, яка прилягає до виділеної йому у власність частини будинковолодіння.

Дане рішення суду підлягало до примусового виконання Державною виконавчою службою, і саме державний виконавець виніс остаточний документ по вказаному рішенню суду. А саме передав кожній стороні належні будівлі та встановив межові знаки поділивши земельну ділянку в натурі на місцевості.

11 травня 2007 року виконавчою групою відділу державної виконавчої служби Косівського районного управління юстиції в присутності спеціаліста Косівського РВЗР та понятих, мені ОСОБА_3 було передано земельну ділянку площею 0,0659 га із визначенням контрольних точок меж ділянки, що підтверджується актом державного виконавця від 11.05.2007 року. Згідно якого : «.Яремчук передана земельна ділянка розміром 0,0659га яка прилягає до виділеної їй частини будиковолодіння на виділеній частині земельної ділянки знаходяться самовільно спорудженні боржником будівлі спеціалістом РВЗР виділено контрольні точки меж Рішення виконано».

Межі виділеної земельної ділянки були закріплені 19 межовими знаками, а додатком до акта державного виконавця є кадастровий план та акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки, який засвідчує встановлення меж земельної ділянки, наданої ОСОБА_3 в користування згідно рішення суду із закріпленням межових знаків. Межі земельної ділянки були погоджені із суміжними землекористувачами: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , та Вербовецькою сільською радою.

Вербовецька сільська рада на 11 сесії 5 демократичного скликання від 24 жовтня 2007 року № 82-ХІ вирішила: надати дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної на місцевості ділянки площею - 0,0659 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських споруд в АДРЕСА_1 без підпису суміжника гр. ОСОБА_1

ОСОБА_1 , знав про проведений розподіл земельної ділянки, бачив встановлені межі земельної ділянки, яка була виділена ОСОБА_3 , отримав акт державного виконавця та кадастровий план. Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16.01.2001 року у цивільній справі № 2-7, акту державного виконавця від 18.05.2007р. та кадастрового плану виготовленого за результатами акту державного виконавця, 27 листопада 2018 року Косівським районним судом було ухвалено рішення у справі №347/1723/17 за позовом ОСОБА_3 до Вербовецької сільської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській обл. про визнання нечинними рішень та скасування державної реєстрації земельної ділянки, яким позовні вимоги задоволено. Крім того копію даного акту від 11 травня 2007 року, в якому чітко вказано, що на виділеній ОСОБА_3 у власність земельній ділянці знаходяться самовільно споруджені боржником будівлі, додано його представником до письмових заперечень. Вказаний факт, на думку ОСОБА_3 доводить обізнаність ОСОБА_1 , про вказані документи, однак, він не оскаржував ні дій виконавця, ні акту від 11.05.2007 р. ні рішення сесії від 24 жовтня 2007року.

Також ОСОБА_3 стверджує, що ОСОБА_1 , знав і добре розумів яку саме земельну ділянку було виділено їй у власність при примусовому виконанні рішення суду від 16.01.2001р. Станом на 2007 р. жодного житлового будинку на виділеній земельній ділянці не було, це були господарські будівлі, які були збудовані позивачем самочинно, та без дотримання вимог та норм ДБН, тобто підлягали знесенню та звільненню її земельної ділянки. На той час ці будівлі були без даху, дерев`яними та без вікон. З метою унеможливити отримати ОСОБА_3 виділену земельну ділянку у власність ОСОБА_1 , свідомо почав її забудовувати, щоб рейдерським шляхом відібрати у ОСОБА_3 земельну ділянку

На думку ОСОБА_3 , даною поданою позовною заявою ОСОБА_1 зловживає своїми процесуальними правами та бажає змінити існуюче уже рішення суду по справі, яке вступило в законну силу та є фактично виконаним.

З цих підстав, в задоволенні позову, ОСОБА_3 просила відмовити.

У відповіді на відзив, представник позивача ОСОБА_2 , що діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначив, що поза увагою відповідача та третьої особи залишились наступні факти:

- земельна комісія Вербовецької сільської ради 20.03.2019 року розглянувши земельний спір між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 встановила, що межа землекористування ОСОБА_1 встановлена та закріплена бетонною бровкою з металічною огорожею ще у 1995 році при мировій угоді поділу земельної ділянки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . При виготовленні технічної документації ОСОБА_3 на площу 0,0659 га до кадастрового плану було помилково внесено частину земельної ділянки та літню кухню (самочинно збудовану ОСОБА_18 ). Рішенням Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року у справі №2-7/2001 земельна ділянка під самочинно зведеною будівлею була виділена у користування ОСОБА_1 , а збільшення розміру земельної ділянки ОСОБА_3 мало відбутися за рахунок земель не зайнятих під спорудами, про, що також зазначено судом в ухвалі Яремчанського міського суду від 27.12.2005 року у цій же справі. У зв`язку із вказаними встановленими обставинами земельною комісією було вирішено рекомендувати сесії сільської ради відмінити рішення Вербовецької сільської ради №91-ХІ/2017 від 22.06.2017 року «Про погодження межі земельної ділянки ОСОБА_3 без підпису суміжника ОСОБА_1 »; повідомити ОСОБА_3 що їй необхідно звернутися до землевпорядної організації, яка виготовляла технічну документацію на землю та переробити кадастровий план земельної ділянки згідно схеми поділу, що вказана в ухвалі Яремчанського міського суду від 27 12.2005 року до рішення Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року у справі №2-7/200] р

- рішенням сесії Вербовецької сільської ради №1.77-ХХУ/2019 від 22.03.2019 року було затверджено вищезазначений акт земельної комісії від Вербовецької сільської ради 20.03.2019 року та вирішено відмінити» як помилкове, рішення сільської ради від 22.06.2017 року «Про погодження межі земельної ділянки ОСОБА_3 без підпису суміжника ОСОБА_1 » надання на яке посилається ОСОБА_3 ;

- рішенням Вербовецької сільської ради від 17.07.2020 року №215-ХХХПІ у затвердженні технічної документації ОСОБА_3 на дану земельну ділянку було відмовлено.

- відсутній будь-який документ на право власності на вказану земельну ділянку. Державна реєстрація права на земельну не здійснювалась» оскільки ОСОБА_3 не є її власником» а лише землекористувачем. Так, державним реєстратором приватним нотаріусом Антонюк Оксаною Василівною 11.09.2020 року у здійсненні державної реєстрації прав на дану земельну ділянку було відмовлено, оскільки рішення Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року у справі №2-7/2001 не є документом про набуття ОСОБА_3 права власності, а лише про право користування.

- із наявної у матеріалах справи ухвали Яремчанського міського суду від 27.12.2005 року у справі №2-7/2001 за заявою начальника Косівського РДВС Косівського РУЮ у встановленні способу виконання рішення суду у даній справі також встановлено, що державна виконавча служба намагалася виділити ОСОБА_3 частину земельної ділянки, яка знаходиться під самочинно спорудженими будівлями, позначеними в висновку судово- будівельної експертизи під літерою Б. Проте, згідно рішення суду від 16.01.2001 року та ухвали про його роз`яснення від 20.12.2002 року, відповідно до висновку земельної експертизи, земельна ділянка, яка знаходиться під самочинно зведеними будівлями виділена у користування ОСОБА_1 . Тому збільшення розміру земельної ділянки ОСОБА_3 » порівняно з фактичним землекористуванням, має відбутися за рахунок земель, не зайнятих під спорудами, а інших земель, як передбачено висновком експертизи та долученою до нього схемою із зазначенням меж. За таких обставин, державній виконавчі службі слід провести розподіл присадибної земельної ділянки розміром 0,1619 га між стягувачем ОСОБА_3 , і боржником ОСОБА_1 згідно рішення суду від 16.01.2001 року та ухвали про його роз`яснення від 20.12.2002 року відповідно до висновку земельної експертизи, яка є в розпорядженні ДВС (абз.4-6 мотивувальної частини ухвали суду від 27.12.2005 року у справі №2-7/2001).

- із наявної у матеріалах справи ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 15.02.2006 року у справі №2-7/2001, якою було відхиллено апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Яремчанського міського суду від 27.12.2005 року також вбачається, що земельна ділянка, яка знаходиться під самочинно зведеними будівлями виділена ОСОБА_1 . Отже, ОСОБА_3 можна виділити земельну ділянку не зайняту під будівлями. І така реальна можливість є, про що зазначено у схемі судової земельної експертизи у справі №2-7/2001.

- рішенням коломийського районного суду від 07.12.2004 року у справі №2-69 у задоволенні позову ОСОБА_3 про знесення об`єкту самочинного будівництва ОСОБА_19 було відмовлено.

Зазначені обставини на переконання представника ОСОБА_2 свідчать про те, що доводи третьої особи ОСОБА_3 про наявність у неї прав власності на земельну ділянку к.н. 2623682403:03:002:0212 є помилковими. Надані ОСОБА_3 в якості письмових доказів Акт державного виконавця від 18.07.2003 року та Постанова державного виконавця від ]4.05.2007 року про -закінчення ВП НОМЕР_3 не відповідають рішенню Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року у справі №2-7/2001, відтак є недостовірними доказами відповідно до ст,79 ЦПК України. Наданий ОСОБА_3 в якості: письмового доказу Акт від 02.05 2017 року погодження меж земельної ділянки підпису ОСОБА_1 не містить. Рішення Вербовецької сілської ради №91-ХІ/2017р. від 22.06.2017 року про погодження межі без підпису ОСОБА_1 було скасоване Рішенням Вербовецької сілської ради №177-ХХV/2019 від 22.03.2019 року, як помилкове, кадастровий план земельної ділянки к.н. 2623682403:03:002:0212, на який посилаються сторони підтверджує порушення прав позивача при формуванні вказаної, земельної ділянки як об`єкту.

На переконання ОСОБА_2 наведені обставини також дають підстави вважати, що при складанні проекту землеустрою земельної ділянки к.н, 2623682403:03:002:0212 не було дотримано вимог ст.ст.22, 29, ЗО Закону України «Про землеустрій»: відсутня підстава проведення землеустрою; (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою): відсутня інформація про виконання передбачених законом вимог щодо погодження документації із землеустрою; відсутнє погодження проекту землеустрою із органом і питань містобудування та архітектури.

Відсутність державної реєстрації прав на вказану земельну ділянку обумовлює можливість скасування судом на підставі ч.10 ст.24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» її державної реєстрації без будь-яких додаткових заходів.

У поясненнях третя особа ОСОБА_3 на відповідь на відзив, ствердила, що представник позивача посилається на факти, які вже були предметом судового розгляду, і вирішені судом по суті. Представник позивача безпідставно вказує, що проведений розподіл земельної ділянки в 2007 році не відповідає рішенню Яремчанського міського суду Івано- Франківської області від 16.01.2001 року у цивільній справі № 2-7. Ще з 2007 року позивач чітко знаючи про проведений розподіл земельної ділянки, бачивши встановлені межі земельної ділянки, яка була виділена ОСОБА_3 , отримавши акт державного виконавця та кадастровий план не оспорював жодного документу на підставі якого відбувся даний розподіл земельної ділянки.

Рішення сесії Вербовецької сільської ради №177-ХХV/2019 від 22.03.2019 року, яким було затверджено акт земельної комісії від Вербовецької сільської ради 20.03.2019 року, та сам акт земельної комісії від 20.03.2019 року, на якій було розглянуто земельний спір між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо користування земельною ділянкою, не є належним та допустимим доказом.

Адже спір по поділу спільного майна подружжя був розглянутий Яремчанським міським судом у справі № 2-7/2001. Розгляд даної справи закінчився рішенням суду від 16.01.2001 року, яке підлягало до примусового виконання державним виконавцем. І саме актом державного виконавця від 11 травня 2007року, дане рішення було виконане, про що будо винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 14.05.2007 року.

Тому земельна комісія не могла, і не мала права змінювати рішення суду після його фактичного виконання.

Органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями змінювати рішення суду. Через грубе ігнорування Вербовецькою сільською радою рішення Яремчанського суду, порушення норм чинного законодавства, не компетентність та вихід за межі своїх повноважень, ОСОБА_3 і раніше змушена була звертатись з позовом до суду в справі №347/1723/17. Рішення якого було винесено на її користь та встановлено, що « ОСОБА_1 органами місцевого самоврядування було невірно проінформовано щодо порядку оформлення правовстановлюючих документів на належне йому майно» .

З цих підстав в задоволенні позовних ОСОБА_3 просила відмовити.

Позиція учасників в судовому засіданні.

В засіданні суду представник позивача ОСОБА_2 та позивач ОСОБА_1 доводи позовної заяви підтримали, в повному обсязі, та просили позов задовольнити.

Відповідач Головне управління держгеокадастру не забезпечила явку свого представника в судове засідання, однак в поданому відзиві, просила проводити розгляд справи без участі їх представника.

Косівська міська рада не забезпечила явку свого представника в судові засідання.

Представник третьої особи ОСОБА_22 доводи позовної заяви категорично заперечила, в задоволенні позову просила відмовити.

Заяви, та клопотання учасників справи.

В судовому засіданні 30.05.2023 року, вже після початку розгляду справи, представником позивача ОСОБА_2 було заявлено клопотання про залишення позову без розгляду, в задоволенні якого ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до журналу судового засідання було відмовлено.

Представником позивача подано заяву про визнання доказу недопустимим та недостовірним, спростування преюдиційності сили рішення суду (т.2 а.с.77- 106).

Представником позивача ОСОБА_2 подані клопотання про проведення судового засідання за його участю в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 13.07.2021 року прийнято до провадження цивільну справу, після задоволеної заяви про відвід судді Крилюк М.І.

Ухвалою суду від 01.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Відповідно до копії рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16.01.2001 року ОСОБА_3 виділено у власність із спільного майна - будинковолодіння, в АДРЕСА_1 , приміщення площею 9,4 м.?, приміщення площею 11,8 м?, приміщення площею 12.4 м.?, приміщення площею 18,3 м.?, підвал, що становить 44,50/100 ідеальної долі. ОСОБА_1 виділено у виділено у власність із спільного майна будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , приміщення площею 8.3 м?, приміщення площею 5,3 м?, приміщення площею 26.2 м?, гараж-приміщення площею 21.82 м?, сарай площею 21,4 м?, криницю, що становить 55,50/100 ідеальної долі. Виходячи із розміру часток у праві спільної власності на будинковолодіння встановлено порядок користування земельною ділянкою, згідно якого ОСОБА_3 належить земельна ділянка 0, 0659 га, яка прилягає до виділеної їй у власність частини будинковолодіння. ОСОБА_1 - земельна ділянка розміром 0,096 га, яка прилягає до виділеної йому у власність частини будинковолодіння. (т.1 а.с. 50-55). Рішення суду набрало законної сили 20.02.2001 року.

Згідно копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.05.2007 року закінчено виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа №2-7 виданого 20.08.2001 року. В мотивувальній частині постанови зазначено, що рішення суду виконано згідно актів державного виконавця від 18.08.2007 року та 11.05.2007 року (т.1 а.с. 77).

Ухвалою Яремчанського міського суду від 27.12.2005 року у встановленні способу виконання рішення Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року відмовлено за безпідставністю (т.1 а.с. 73).

Згідно копії акту №12 засідання земельної комісії від 20.03.2019 року вирішено, що межа земельної ділянки ОСОБА_1 встановлена, ще в 1995 році при мировій угоді поділу земельної ділянки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та закріплена бетонованою бровкою з металічною огорожею і затверджена згідно рішення Яремчанського міського суду №2-7/2001 від 16.01.2001 року та ухвали Яремчанського міського суду від 27.12.2005 року. Рекомендовано сесії сільської ради ухвалено відмінити рішення Вербовецької сільської ради №91-ХІ/2017 р. від 22.червня 2017 року «Про погодження межі земельної ділянки ОСОБА_3 без суміжника ОСОБА_1 » у зв`язку з тим, що до кадастрового плану було помилково внесено частину земельної ділянки та літню кухню (самочинну збудовану), яка належить ОСОБА_1 . Повідомлено ОСОБА_3 , що їй необхідно звернутися до землевпорядної організації, яка виготовляла технічну документацію на землю, та переробити кадастровий план земельної ділянки згідно схеми поділу, що вказана в ухвалі Яремчанського міського суду від 27.12.2005 року до рішення Яремчанського міського суду №2-7/2001 від 16.01.2001 року (т.1 а.с. 81).

Відповідно до копії рішення Вербовецької сільської ради від 17.07.2020 року не прийнято рішення про затвердження ОСОБА_3 технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельно ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0659 га. за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а с. 97).

Відповідно до копії рішення Вербовецької сільської ради від 17.01.2007 року рекомендовано ОСОБА_3 звернутися до землевпорядної організації, яка має ліцензію на виконання робіт по землеустрою, для виготовлення правоустановчих приватизаційних документів на землю і представити їх на розгляд сесії с\ради. Межі земельної ділянки ОСОБА_3 узгодити під час проведення робіт по виготовленню правоустановчих документів на землю (т.1 а.с. 161).

Відповідно до копії акту від 11.05.2007 року встановлено, що згідно в/листа №2-7/20.08.01 р. Яремчанського міського суду встановлено порядок користування зем. Ділянкою, а саме: ОСОБА_3 передана зем. Ділянка розміром 0,0659 га. Яка прилягає до виділеної їй частини будинковолодіння. На виділеній частині земельної ділянки знаходяться самовільно споруджені боржником будівлі. Спеціалістом РВЗР винесено контрольні точки меж. Рішення суду виконано (т.1 а.с. 162).

Відповідно до копії рішення Вербовецької сільської ради від 24.10.2007 року надано дозвіл ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації по землеустрою земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд в АДРЕСА_1 пл 0,0659 га без підпису суміжника гр. ОСОБА_1 . Зобов`язано ОСОБА_3 представити на розгляд сесії сільської ради погоджену районною архітектурою та відділом земельних ресурсів документацію по землеустрою земельної ділянки (т.1 а.с. 163).

Відповідно до копії акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки ОСОБА_3 в с. Старий Косів, в присутності суміжних власників та землекористувачів, в т.ч. ОСОБА_1 проведено в натурі та погоджено межі земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Межі проходять по огорожі та суміжнику. Межові знаки закріплені в кількості 19 штук (т.1 а.с. 165).

Відповідно до копії акту погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами від 02.05.2017 року, ТОВ «Геоземкадсервіс» проведено погодження визначених в натурі меж земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 172).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли через земельну ділянку площею 0, 0659 га., яка виділена у власність ОСОБА_3 , та на частині якої розміщене зареєстроване самочинне будівництво ОСОБА_1 .

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 року № 475\97-ВР, якими закріплено принцип непорушності права приватної власності, що означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 ЗК України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Частиною першою статті 79-1 ЗК України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом (стаття 202 ЗК України).

Частиною першої статті 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» яка кореспондується з положеннями статті 193 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), визначено поняття Державного земельного кадастру, відповідно до якого - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Статтею 3 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що Державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону тощо.

Згідно зі статтею 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру: на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1 ЗК України, при їх формуванні; на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 ЗК України; на підставі проектів землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь - у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками.

Відповідно до пункту 2 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності).

Згідно з частиною третьою статті 79-1 ЗК України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Частинами другою, десятою статті 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає, зокрема, рішення органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою (у випадках, передбачених законом); матеріали польових топографо-геодезичних робіт; план меж земельної ділянки, складений за результатами зйомки, на якому відображаються зовнішні межі земельної ділянки із зазначенням власників (користувачів) суміжних земельних ділянок, усі поворотні точки меж земельної ділянки, лінійні проміри між точками на межах земельної ділянки, межі вкраплених земельних ділянок із зазначенням їх власників (користувачів).

Стаття 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» регулює питання державної реєстрації земельних ділянок. Вказана стаття передбачає порядок реєстрації земельних ділянок, перелік документів, які подаються для реєстрації земельної ділянки (частина четверта ), підстави для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки (частина шоста) та випадки скасування державної реєстрації земельної ділянки Державним кадастровим реєстратором (частина десята).

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку, відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку (пункт 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051).

Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: 1) заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком 22; 2) оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації); 3) електронний документ (пункти 110, 111 Порядку для державної реєстрації земельної ділянки).

Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: 1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку; 2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.

При цьому, як частина десята статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», так і пункт 114 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, підставами для скасування державної реєстрації земельної ділянки Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, визначають: 1) поділ чи об`єднання земельних ділянок - на підставі заяви про державну реєстрацію земельних ділянок, які утворилися в результаті такого поділу чи об`єднання; 2) відсутність реєстрації речового права на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки, що не було зареєстроване з вини заявника; 3) ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки, яке набрало законної сили в установленому законодавством порядку, що допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що рішенням рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 16.01.2001 року ОСОБА_3 виділено у власність із спільного майна - будинковолодіння, в АДРЕСА_1 , приміщення площею 9,4 м.?, приміщення площею 11,8 м?, приміщення площею 12.4 м.?, приміщення площею 18,3 м.?, підвал, що становить 44,50/100 ідеальної долі. ОСОБА_1 виділено у виділено у власність із спільного майна будинковолодіння, що знаходиться в АДРЕСА_1 , приміщення площею 8.3 м?, приміщення площею 5,3 м?, приміщення площею 26.2 м?, гараж-приміщення площею 21.82 м?, сарай площею 21,4 м?, криницю, що становить 55,50/100 ідеальної долі. Рішення суду набрало законної сили 20.02.2001 року.

На виконання рішення суду 20.08.2001 року видано виконавчий лист №2-7. Рішення суду було виконано згідно актів державного виконавця від 18.08.2007 року та 11.05.2007 року, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 14.05.2007 року.

Відповідно до витягу з Державного з земельного кадастру про земельну ділянку 01.06.2020 року здійснено державну реєстрацію земельної ділянки в державному земельному кадастрі.

Позивач в обґрунтування заявлених ним вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки, загальною площею 0,0659 га., з кадастровим номером: 2623682403:03:002:0212, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , посилався на те, що формування земельної ділянки ОСОБА_3 повинно було відбуватися за рахунок земель не зайнятих під спорудами, без включення в частину земельної ділянки ОСОБА_3 , частини земельної ділянки на якій розміщені споруди ОСОБА_1 .. Також, представник позивача стверджував, що формування земельної ділянки в земельному кадастрі відбулося без затвердження технічної документації із землеустрою.

Разом із тим, суд зауважує на тому, що державна реєстрація земельної ділянки, загальною площею 0,0659 га. з кадастровим номером 2623682403:03:002:0212 відбулася 01.06.2020 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), 05.07.2017 року ТзОВ «Геоземкадсервіс».

При цьому, технічна документація по землеустрою земельної ділянки розроблена ТзОВ «Геоземкадсервіс», відповідно до наданого дозволу рішенням Вербовецької сільської ради від 24.10.2007 року.

Суд зауважує, що в матеріалах справи дійсно відсутні інформація, про те, що відповідно до вимог п.107 Порядку ведення Державного земельного кадастру технічна документація із землеустрою погоджені із органом місцевого самоврядування.

Однак суд звертає увагу, що державна реєстрація земельної ділянки, загальною площею 0,00659 га. з кадастровим номером: 2623682403:03:002:0212 яка відбулася 01.06.2020 року, є стадією процедури отримання права власності на земельну ділянку, етапом формування земельної ділянки, тобто передумовою отримання прав на землю.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 10 січня 2023 року у справі №607/19806/18, які суд в силу вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, отримання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не означає позитивного рішення про надання її у власність.

У постанові Верховного Суду від 23 червня 2021 року у справі № 372/3519/17 (провадження № 61-9176св19) зазначено, що: «орган місцевого самоврядування за результатами розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою має право вчинити лише такі дії: надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні з підстав, які прямо передбачені статтею 118 ЗК України.

У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі №380/624/16 (провадження № 14-301цс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Станом на час розгляду справи, інформація про зареєстроване право власності в Державному земельному кадастрі на земельну ділянку площею 0,0659 га. з кадастровим номером 2623682403:03:002:0212 не зареєстровано.

Однак, виходячи зі змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_1 не погоджується з встановленням меж земельної ділянки, і як наслідок формування по встановлених межах в державному земельному кадастрі.

Проте, суд вважає слушними доводи третьої особи ОСОБА_3 , про те, що рішення Яремчанського міського суду від 16.01.2001 року у справі №2-7/2001 яким здійснено поділ майна подружжя між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 виконано. Вказаний факт підтверджується постановою державного виконавця, що міститься в матеріалах справи. Постанова державного виконавця мотивована тим, що рішення суду виконано на підставі актів державного виконавця, яким встановлено та погоджено межі суміжних земельних ділянок, та межові знаки закріплені в кількості 19 штук.

Суд звертає увагу позивача, що рішення та постанова державного виконавця позивачем ОСОБА_1 починаючи з 2007 року не оскаржувалася. А відтак, позивач ОСОБА_1 , будучи добре проінформованим про завершене виконавче провадження погодився з встановленими межами земельних ділянок, та не оскаржував рішення державного виконавця про виділення ОСОБА_3 в натурі земельної ділянки площею 0,0659 га.

Додатково, щодо доводів представника позивача про непогодження відповідачем із позивачем меж земельної ділянки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ненадання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації.

Таке правозастосування узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними зокрема в постанові Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 580/168/16-ц (провадження № 61-19526сво18), постанові Касаційного адміністративного суду від 12 січня 2023 року у справі №808/5496/14, які суд в силу вимог ч.4 ст. 263 ЦПК України враховує при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Суд також вважає слушними доводи третьої особи ОСОБА_3 , що позовна заява ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі перш за все стосується її законних прав та інтересів, оскільки вказана земельна ділянка виділена їй у власність, право власності на яку ОСОБА_3 має намір зареєструвати за собою.

В судовому засідання вже після дослідження судом письмових доказів, представником позивача ОСОБА_2 було в черговий раз подано письмові додаткові пояснення у справі (том 3), під виглядом яких представник позивача надавав письмові докази, при цьому жодного клопотання про неможливість подання вказаних доказів разом із позовною заявою, представник ОСОБА_2 не подавав. У зв`язку з цим, в судовому засідання без виходу до нарадчої кімнати було залишено без розгляду вказані додаткові пояснення.

Що стосується висновку експерта (т.2 а.с. 236-246) то суд визнає його недопустимим доказом, з огляду на той факт, що такий висновок було представником позивача вже після дослідження судом письмових доказів. Крім того, такий висновок досліджується судом у сукупності з іншими доказами у справі. Суд позбавлений можливості з`ясувати, чи надана технічна документація на експертизу ОСОБА_3 , є тією самою документацією на підставі якої сформовано кадастровий номер земельної ділянки. Крім того, у висновку експерта зазначено про те, що технічна документація виготовлена ТОВ «Геоземкадасервіс», в той час як у копії технічної документації, а також витягу з Державного земельного кадастру зазначено найменування ТзОВ «Геоземкадсервіс».

Також без розгляду залишено письмові заперечення представника ОСОБА_22 (т.3), оскільки під видом заперечень додано нові докази, які не були подані у встановлений законом строк, та про поновлення такого строку сторона не заявляла.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд доходить висновку, що вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.

Розподіл судових витрат між сторонами.

За відсутності підстав для задоволення позову, понесені судові витрати не підлягають до відшкодування.

Щодо виготовлення повного тексту судового рішення.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів. Короткий текст рішення судом було проголошено 17.01.2024 року, а відтак строк складення повного тексту судового рішення становить 27.01.2024 року. Враховуючи той факт, що 27.01.2024 року припадало на вихідний день, а з 29.01.2024 року по 02.02.2024 року суддя перебувала у відпустці, повний текст судового рішення складено 05.02.2024 року (перший робочий день).

На підставі вищевикладеного, та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, треті особи: Косівська міська рада, ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації земельної ділянки- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05.02.2024 року.

Суддя Ю. С. Кіцула