Рішення

від 31.01.2024 по справі 947/12037/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/12037/21

Провадження № 2-др/947/6/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2024 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №947/12037/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, яку в подальшому неодноразово уточнювала, про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити, що вона - ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є однією і тією же особою; встановити, що дата народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Встановити неправильність (неповноту) поновленого актового запису №1130 від 22.06.1950 року про реєстрацію народження ОСОБА_1 , яка полягає у відсутності відомостей про місце народження дитини. Встановити, що місцем народження ОСОБА_1 є село Пужайково, Балтського району Молдавської АРСР Української РСР, встановити, що по батькові заявниці є « ОСОБА_1 ».

В обґрунтування заяви зазначила, що народилась в селі Пужайково, яке в теперішній час входить за адміністративно-територіальним устроєм до складу Подільського району Одеської області. В різні часи зазначений населений пункт входив до різних адміністративно-територіальних утворень. В її документах, а саме в паспорті та свідоцтві про народження вказана дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Але така дата її народження не відповідає дійсності. Заявниця народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в сім`ї ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , була першою дитиною в їхньому шлюбі. На час її народження село Пужайково входило до складу Балтського району Молдавської АРСР в складі Української РСР. У первинному свідоцтві про народження, яке було видано батькам була вказана дата мого народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В липні 1941 року її батько був мобілізований до лав Червоної Армії і пішов на фронт, де без вісті пропав в 1944 року, про що мати дізналась тільки в 1946 році. Мати заявниці і троє дітей залишились на окупованій території, яка перебувала під владою фашистської Румунії і входила до складу губернаторства Трансністрія з 1941 по 1944 роки.

Під час німецько-румунської окупації 1941-1944 років всі наявні на той час документи стосовно часу і місця народження заявниці були знищені. В 1942 році заявниці виповнювалось 12 років і за законами окупаційної влади її могли відправити на примусові роботи до Румунії. В 1950 році було видано повторне свідоцтво про народженням якому зазначена інша дата народження, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відновленням документів після війни займалась мати заявниці. Заявниця вважає, що її вік був змінений матір`ю для того, щоб одержувати допомогу від держави на неповнолітню особу, члена сім`ї загиблого воїна.

ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після її смерті залишились документи, з яких вбачається, що датою народження є саме ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, з медичної довідки, виданої Піщанським пологовим будинком Балтської лікарні вбачається, що ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дівчинку. В самому свідоцтві про народження вказаного цей документ виданий повторно. Заявниця зверталась із запитами про надання інформації щодо дати її народження та підстав видачі повторного свідоцтва про народження до архівних установ різних рівнів. Із наданої відповіді Державного архіву Одеської області від 15.02.2021 за №770/06-21 вбачається , що документи, а саме книги реєстрації актів про народження села Пужайкова Балтського району за 1930 рік на зберігання до Державного архіву не надходили. Вказані документи вважаються втраченими в період окупації та військових дій 1941-1944. В той же час Державний архів Одеської області у листі-відповіді зазначив, що у книзі реєстрації актів про народження села Пужайкова за 1935 рік запис про народження ОСОБА_1 не виявлено. Балтський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління юстиції у відповідь на заяву повідомив, що в архів, відділу на зберіганні є поновлений актовий запис про народження укладений Балтським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Актовий запис поновлено на підставі справи №1131, інших відомостей щодо документів, на підставі яких було складено поновлений актовий записаний запис, не містить.

Справа за вказаною заявою перебувала в провадженні Київського районного суду міста Одеси під головуванням судді Коваленко О.Б.

За наслідком розгляду вказаної справи, 01.03.2023 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є однією і тією же особою, дата народження ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановленні неправильності (неповноти) актового запису про реєстрацію народження, встановленні місця народження - відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. При розгляді цих справ суд установлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах. Аналіз змісту заяви свідчить про те, що заявник просить встановити факт тотожності особи, що суперечить вимогам ст.315 ЦПК.

У березні 2023 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій зазначає, що судом не розглянуто вимогу про встановлення неповноти актового запису щодо не зазначення в ньому по батькові заявниці.

Додатковим рішенням Київського районного суду міста Одеси від 05 квітня 2023 року у задоволенні вимоги ОСОБА_1 у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення по батькові « ОСОБА_1 » в актовому записі - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду та додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала відповідні апеляційні скарги.

За наслідком розгляду апеляційної скарги позивачки на рішення суду, 18.09.2023 року Одеським апеляційним судом ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Київського районного суду міста Одеси від 01 березня 2023 року залишено без змін.

За наслідком розгляду апеляційної скарги позивачки на додаткове рішення суду, 18.09.2023 року Одеським апеляційним судом ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, додаткове рішення Київського районного суду міста Одеси від 05 квітня 2023 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вказаною постановою Одеського апеляційного суду встановлено, що при ухваленні рішення суду від 01 березня 2023 року, судом першої інстанції не досліджувалися докази з приводу вимог заявлених в уточненій заяві - про встановлення неправильності в актовому запису про народження, у тому числі, і щодо встановлення факту, який має юридичне значення, щодо неправильності (неповноти) в актовому записі №1130 від 22.06.1950 року складеному Балтським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про народження ОСОБА_1 в частині відсутності відомостей про місце народження та по батькові; встановити що відомостями про місце народження є «Україна, Одеська область, Балтський район, село Пужайкове» та по батькові « ОСОБА_1 ».

Встановивши, що при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення місцевий суд не врахував положення статті 270 ЦПК України, якою врегульовано порядок та підстави ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд дійшов висновку про скасування оскарженого додаткового рішення та направлення справи до суду першої інстанції для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, так як, відповідно до вимог статті 270 ЦПК України, розгляд такої заяви можливий лише судом, який ухвалив рішення.

Матеріали цивільної справи для розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №947/12037/21 надійшли до Київського районного суду міста Одеси 29.11.2023 року.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В.

Частиною 3 статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд зазначає, що головуючий суддя Калініченко Л.В. не є складом суду, яким безпосередньо здійснювався розгляд справи №947/12037/21 та ухвалено первісне рішення суду, яким є головуючий суддя Коваленко О.Б., в складі якого в свою чергу вже було здійснено розгляд заяви заявниці про ухвалення додаткового рішення суду та ухвалено додаткове рішення суду від 05.04.2023 року.

Однак, останнє є скасованим постановою Одеського апеляційного суду від 18.09.2023 року.

У відповідності до положень ч.1 ст. 37 ЦПК України, суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі.

Отже, приймаючи, що суддя Коваленко О.Б. вже брала участь у вирішенні справи за заявою заявниці про ухвалення додаткового рішення суду в суді першої інстанції, розгляд якої закінчено ухваленням додаткового рішення суду, остання після скасування судом апеляційної інстанції відповідного додаткового рішення суду, позбавлена можливості приймати участь у повторному розгляді цієї справи за вказаною заявою про ухвалення додаткового рішення суду.

Поряд з цим встановлено, що вказане обумовлено тим, що матеріали справи за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №947/12037/21, фактично надійшли з суду апеляційної інстанції після скасованого первісно ухваленого додаткового рішення суду за цією заявою, для повторного розгляду цієї заяви.

Враховуючи вказані обставини, ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси Калініченко Л.В. від 04.12.2023 року, приймаючи приписи постанови Одеського апеляційного суду від 18.09.2023 року, прийнято вказану справу за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суду до свого провадження та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін по справі.

У судове засідання призначене на 31.01.2024 року сторони по справі не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином. 31.01.2024 року до суду надійшла заява від заявниці про підтримання заявлених вимог та розгляд справи за її відсутності. Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили.

Частиною 4 статті 270 ЦПК України передбачено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи викладене, не повідомлення заінтересованими особами про причини неявки, судом було ухвалено здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 в судовому засіданні 31.01.2024 року за відсутності сторін по справі, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши документи наявні в матеріалах справи, суд вважає заяву ОСОБА_7 обґрунтованою та підлягаючою до задоволення, з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати;

4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430цього Кодексу.

Приймаючи вищевказані встановлені судом обставини справи, а також враховуючи висновки Одеського апеляційного суду викладені у постанові від 18.09.2023 року за наслідком розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на додаткове рішення Київського районного суду міста Одеси від 05.04.2023 року, судом встановлено, що Київським районним судом міста Одеси під час ухвалення рішення суду від 01.03.2023 року, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного суду від 18.09.2023 року не досліджувались докази та не ухвалено рішення за вимогами ОСОБА_7 викладеними в уточненій заяві, а саме про встановлення неправильності в актовому запису про народження, у тому числі, і щодо встановлення факту, який має юридичне значення, щодо неправильності (неповноти) в актовому записі №1130 від 22.06.1950 року складеному Балтським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про народження ОСОБА_1 в частині відсутності відомостей про місце народження та по батькові; встановити що відомостями про місце народження є «Україна, Одеська область, Балтський район, село Пужайкове» та по батькові « ОСОБА_1 ».

Крім того, як вбачається, у відповідності до заяви заявниці від 20.02.2023 року, ОСОБА_1 уточнювала вимоги про визначення її місцем народження: «с. Пужайкове, Балтського району, Молдавської АРСР Української РСР».

Останнім складом заінтересованих осіб у відповідності до останньої заяви заявниці в уточненій редакції є: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси.

За наслідком чого, суд доходить до висновку про наявність підстав у відповідності до положень ч.1 ст. 270 ЦПК України для ухвалення додаткового рішення суду по цивільній справі №947/12037/21 за вищевказаними вимогами ОСОБА_1 викладеними в уточненій заяві.

З наявних доказів в матеріалах справи, судом встановлено, що у відповідності до наявного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 22.06.1950 року з приміткою відновлено, зазначено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження дитини вказано, як: «с. Пужайкове, Песчан., Одесской», батьками якої зазначені: батько, мовою оригіналу, рос. мовою: « ОСОБА_8 », матір, мовою оригіналу, рос. мовою : « ОСОБА_6 .

Також у відновленому свідоцтві про народження міститься інформація про актовий запис за №1131 від 22.06.1950 року за наслідком державної реєстрації народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно зі свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 29.01.1971 року, ОСОБА_1 за наслідком укладення шлюбу з ОСОБА_9 , змінила прізвище на « ОСОБА_1 ».

11 грудня 1996 року Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до якого остання народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Пужайково, Балтського району, Одеської області.

На підставі вищевикладеного, судом встановлено, що у відповідності до наявних документів, заявниця - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, уродженка с. Пужайково, Балтського району, Одеської області.

Заявниця стверджує, що відомості до актового запису про її народження вказані неточно, що полягає у невірному вказані її дати народження, як: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », замість вірного: « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а також відсутності відомостей про її по батькові та її місце народження.

З метою виправлення неточностей у актовому записі щодо власної дати народження з « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на « ІНФОРМАЦІЯ_1 », внесення відомостей про по батькові на « ОСОБА_1 » та встановлення місця народження, ОСОБА_1 звернулась до Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з відповідною заявою про внесення змін до актового запису.

Відповідно до висновку Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.08.2021 року вирішено вважати неможливим внести зміни до актового запису про народження заявниці №1130 від 22.06.1950 року, складеного Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в графу «відомості про дитину» доповнити по батькові « ОСОБА_1 », місце народження «Україна, Одеська область, Балтський район, село Пужайкове», виправити дату народження з « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Вказані обставини, у тому числі зумовили звернення заявниці до суду з даною заявою.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.

Згідно з ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року, викладених у п. 1 постанови N 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зазначене положення кореспондується частиною 3 статтею 12 ЦПК України.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приймаючи вищевикладене, судом встановлено, що метою даного звернення є бажання заявниці внести вірні дані щодо власної дати народження, по батькові та місця народження до актового запису про народження заявниці №1130 від 22.06.1950 року, складеного Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Під час розгляду даної справи, судом не встановлено наявності спору про право, за наслідком чого, заява підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

Досліджуючи та оцінюючи подані до суду докази на підтвердження заявлених вимог, суд зазначає наступне.

Як вже судом встановлено, ОСОБА_1 у відповідності до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 22.06.1950 року з приміткою відновлено, є особою, яка народжена ІНФОРМАЦІЯ_1 , по батькові - ОСОБА_1 , батьками якої зазначені: батько, мовою оригіналу, рос. мовою: « ОСОБА_8 », матір, мовою оригіналу рос. мовою: « ОСОБА_6 , а також міститься інформація про місце народження дитини, яке вказано як: «с. Пужайкове, Песчан., Одесской», актовий запис №1131 від 22.06.1950 року.

У відповідності до вищевказаного судом висновку від 21.08.2021 року, Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції встановлено, що 22.06.1950 року Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) складено актовий запис №1130 про народження ОСОБА_1 , який є поновлений на підставі справи №1131, в якому міститься інформація про народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 », по батькові та місце народження особи не зазначено.

Вказані обставини також підтверджуються листом Балтського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області від 03.09.2021 року за вих. №1783/72-19 яким надано копію актового запису про народження №1130 від 22.06.1950 року, складеного виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Балтського району Одеської області на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Досліджуючи копію актового запису наданого до вказаного листа, вбачається, що він датований за номером справи №1131 від 22.06.1950 року, в якому міститься інформація про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої від батьків: батько, мовою оригіналу, рос. мовою : « ОСОБА_8 », матір, мовою оригіналу, рос. мовою : « ОСОБА_6 . Інформація щодо по батькові народженої особи та її місця народження, відсутня. Разом з тим, наявна інформація про місце народження батьків, яким є: «с. Пужайково, Песчанского района, Одесской области».

Також вказана копія актового запису містить інформацію про видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 .

Поряд з цим, у відповідності до наявної копії вищевказаного свідоцтва серії НОМЕР_1 , виданого 22.06.1950 року з приміткою відновлено, вказано інформацію про по батькові народженої дитини ОСОБА_1 , як « ОСОБА_1 », та місце її народження: «с. Пужайкове, Песчан., Одесской области».

Враховуючи вищевикладене, вбачається, що 22.06.1950 року Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) поновлено актовий запис №1130, на підставі справи №1131, про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який в свою чергу містить інформацію про батьків, зокрема батька - ОСОБА_5 .

Судом враховується, що у відповідності до Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2007 р. №1064, запис в Реєстрі здійснюється шляхом внесення до нього у разі державної реєстрації народження дитини з одночасним визначенням її походження відомостей зокрема про дитину - прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності).

Приймаючи, що до актового запису про народження дитини вносяться дані про її по батькові, яке визначається на підставі ім`я її батька, враховуючи викладені обставини про наявність не зазначення у актовому записі про народження заявниці її по батькові, з одночасним зазначенням ім`ям її батька, як: « ОСОБА_1 », суд вважає встановленим факт неточності у не зазначенні по батькові заявниці , яким є - « ОСОБА_1 ».

Згідно з поданою заявницею до суду довідкою, виданою 24.11.1930 року Піщанським пологовим будинком Балтської ЦРЛ, ІНФОРМАЦІЯ_6 о 05 год. 15 хв. ОСОБА_6 народжено дитину жіночої статті.

У відповідності до довідки виданої 27.10.1940 року виданої Виконкомом сільської ради депутатів трудящих Піщанського району Одеської області вбачається, що на утриманні ОСОБА_5 перебувають наступні члени сім`ї, зокрема: ОСОБА_6 - дружина, дочка ОСОБА_1 - 1930 року народження.

Також у відповідності до відповіді державного архіву Одеської області від 15.02.2021 року вбачається, що книги реєстрації актів про народження села Пужайкове Балтського району за 1930 рік на зберігання до Державного архіву Одеської області не надходили. Вони вважаються втраченими у період окупації та воєнних дій 1941-1944 років. У книзі реєстрації актів про народження вище зазначеного населеного пункту за 1935 рік запис про народження ОСОБА_1 не виявлено.

Приймаючи вищевказані обставини в цілому, враховуючи наявний факт, що батьками ОСОБА_1 є: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які мешкали у с. Пужайкове Піщанського району Одеської області, враховуючи встановлені обставини, що в книзі реєстрації народжень с. Пужайкове відсутні відомості про народження ОСОБА_1 у 1935 році, а також приймаючи вказані докази з народження ОСОБА_6 у відносному до с. Пужайкове населеному пункті дочки саме ІНФОРМАЦІЯ_1, та перебуванні у цьому населеному пункті у ОСОБА_5 , одруженого на ОСОБА_6 , на утриманні зокрема дочки - ОСОБА_1 , саме 1930 року народження, поєднуючи зазначені факти в цілому, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 є особою народженою ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджує неточність внесених відомостей відносно неї до актового запису про її народження.

Також, з вищевказаних обставин, суд вважає підтвердженим факт, що ОСОБА_1 , народжена ІНФОРМАЦІЯ_1 від батьків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , є уродженкою с. Пужайкове Піщанського району Одеської області.

Судом враховується, що відповідно до листа Державного архіву Одеської області від 18.02.2021 року за вих. №840/06-21 згідно архівної копії історичної довідки про село Пужайкове Балтського району Одеської області з фонду Р-7386 «Обласна редколегія «Історія міст та сіл УРСР Одеської області», яка була складена у період з 1975 р. по 1977 р. стосовно змін територіально-адміністративної підпорядкованості с. Пужайкове виявлені наступні довідкові відомості. Станом на 01 липня 1923 року, с. Пужайкове було центром сільської ради та входило до складу Балтського району Балтського округу Одеської губернії. Постановою ВУЦВК від 12 жовтня 1924 року Балтський округ був ліквідований, а Балтський район відійшов до складу новоутвореної Автономної Молдавської PCP (АМРСР). У період існування АМРСР з 12 жовтня 1924 року по 02 серпня 1940 року в адміністративно-територіальній підпорядкованості відбулись деякі зміни, зокрема, з територій Ананьївського, Балтського та Красноокнянського районів були виділені Чорнянський, Піщанський та Валегоцулівський райони АМРСР) (постанова ВУЦВК № 3 від 11 лютого 193 5 року). У серпні 1940 року у зв`язку з утворенням Молдавської PCP до складу Одеської області відійшла низка районів колишньої АМРСР, зокрема, Піщанський, Балтський , Чорнянський та Валегоцулівський райони. Відповідно до довідника «Українська PCP. Адміністративно- територіальний поділ на 01 вересня 1946 року» с. Пужайкове було центром сільської ради та входило до складу Піщанського району Одеської області. Відповідно до довідника адміністративно-територіального поділу Одеської області станом на 01 січня 1960 року с. Пужайкове було центром сільської ради та входило до складу Савранського району Одеської області.

Також судом приймається, що за наслідком адміністративної реформи 2016 року, наразі с. Пужайкове входить до Піщанської сільської громади у Подільському районі Одеської області України.

За наслідком чого вбачається, що місцем народження ОСОБА_1 , станом на її народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 , було с. Пужайкове Балтського району Молдавської АРСР Української РСР, яке в подальшому було с. Пужайкове Піщанського району Одеської області, та наразі є: с. Пужайкове Піщанської сільської громади у Подільському районі Одеської області України.

Одночасно, ухвалюючи рішення суду в цій справі, судом приймається, що відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Відповідно до ст.9 вказаного Закону, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року за № 52/5, затверджено Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні.

Пунктом 3 розділу ІІ Правил передбачено, що для державної реєстрації актів цивільного стану подаються заява, документи чи у випадку, передбаченому абзацами п`ятими, сьомим цього пункту, у відповідній заяві зазначаються відомості про документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації, а також паспорт громадянина України (далі - паспорт), паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (далі - паспортний документ) заявника, та посвідка на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України.

Заява про державну реєстрацію акту цивільного стану формується та реєструється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, крім випадків, передбачених цими Правилами. На заяві заявник, за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, проставляє власний підпис.

Згідно зі ст. 22 Закону, заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має і на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Роз`яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) зазначено, що ризик будь - якої помилки державного органу, повинен покладатись на саму державу та її органи.

Розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

У пункті 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793, передбачено, що однією із підстав для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду - п.2.16.7 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5.

Відповідно до абз. 2 п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» №12 від 07 липня 1995 року, суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків).

Відповідно до абз.4 п.7 цієї Постанови, питання щодо встановлення неправильності в актовому записі про народження, суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів; відомостей, які містяться в паспорті; довідок з місця роботи, навчання, проживання; військових, профспілкових, інших посвідчень тощо) та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу.

Пунктом 9 цієї ж Постанови судам роз`яснено, що в порядку встановлення неправильності записів у актах громадянського стану до цих актів вносяться зміни щодо прізвища, імені, по батькові, коли були допущені помилки під час реєстрації акта.

Згідно роз`яснень, що містяться з пункті 11, суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадянського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану. Рішення суду, яким встановлено неправильність запису в акті громадянського стану є підставою для виправлення такого запису органами реєстрації актів громадянського стану, у резолютивній частині рішення повинно бути зазначено, який запис є неправильним, яким органом реєстрації актів громадянського стану і щодо яких осіб він складений, номер і дата запису та які виправлення, зміни чи доповнення слід до них внести.

Отже, єдиним шляхом встановлення факту, про який просить заявник є встановлення факту неправильності написання її дати народження, по батькові, та місця народження у актовому записі про народження.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і с основоположних свобод.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

При викладених обставинах, оцінивши та проаналізувавши надані докази в їх сукупності, враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги те, що встановлення неправильності у вищезазначеному актовому записі породжує для заявниці юридичні наслідки, і заявниця у зв`язку з цим не має іншої можливості виправити допущені помилки, суд дійшов до висновку про підтвердження заявником належними та допустимими доказами заявленого факту в частині встановлення факту неправильності написання її дати народження, по батькові, та місця народження у актовому записі про народження, у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 в цій частині вимог є обґрунтованою та підлягає до задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1-18, 76-81, 270, 293, 294, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі №947/12037/21 за заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (місцезнаходження: 65101, м. Одеса, вул. Інглезі, 5), Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси (місцезнаходження: 65114, м. Одеса, вул. Академіка Корольова, 9), про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси, в частині вимог про встановлення факту народження, що має юридичне значення та факту неправильності в актовому записі про народження - задовольнити.

Встановити юридичний факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_1 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 11.12.1996 року Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_4 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити юридичний факт неправильності в поновленому актовому записі №1130 від 22.06.1950 року, на підставі справи №1131, складеному Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), зазначення дати народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в графі відомості про дитину - ОСОБА_1 , замість вірного, якою є: « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Встановити юридичний факт неправильності в поновленому актовому записі №1130 від 22.06.1950 року, на підставі справи №1131, складеному Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), щодо не зазначення у графі відомості про дитину, відомостей про по батькові дитини - ОСОБА_1 , по батькові якої є: « ОСОБА_1 ».

Встановити юридичний факт неправильності в поновленому актовому записі №1130 від 22.06.1950 року, на підставі справи №1131, складеному Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), щодо не зазначення у графі відомості про дитину, відомостей про місце народження дитини - ОСОБА_1 , яким є: «с. Пужайкове Балтського району Молдавської АРСР Української РСР», яке в подальшому віднесено до території «с. Пужайкове Піщанського району Одеської області», наразі: «с. Пужайкове Піщанської сільської громади у Подільському районі Одеської області України».

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Калініченко Л. В.