Справа № 947/12037/21
Провадження № 2-др/947/73/24
УХВАЛА
про відмову в ухваленні додаткового рішення
22.04.2024 року
Київський районний суд м.Одеси у складі:
головуючого - судді Гниличенко М.В.
при секретарі - Тіщенко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Одесі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 947/12037/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
ВСТАНОВИВ:
10.04.2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 947/12037/21 (провадження № 2-др/947/73/24) за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси, про встановлення факту, що має юридичне значення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2024 року справу за вказаною заявою було розподілено судді Гниличенко М.В.
Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 12.04.2024 року прийнято до провадження заяву ОСОБА_1 та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні 22.04.2024 року о 14.30 год.
Частиною 3 статті 270 ЦПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Суд зазначає, що головуючий суддя Гниличенко М.В. не є складом суду, яким безпосередньо здійснювався розгляд справи № 947/12037/21 та ухвалено первісне рішення суду від 01.03.2023року, під головуванням судді Коваленко О.Б., в складі якого в свою чергу вже було здійснено розгляд заяви заявниці про ухвалення додаткового рішення суду та ухвалено додаткове рішення суду від 15.02.2024 року, однак у зв`язку з припиненням повноважень судді Коваленко О.Б. внаслідок автоматизованого розподілу судової справи, повторну заяву ОСОБА_1 від 10.04.2024 року про ухвалення додаткового рішення було передано судді Гниличенко М.В.
Заяву про ухвалення додаткового рішення мотивовано тим, що додатковим рішенням Київського районного суду м.Одеси від 15 лютого 2024 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси, в частині вимог про встановлення факту народження, що має юридичне значення задоволено та встановлено юридичний факт, що ОСОБА_1 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 11.12.1996 року Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявниця зазначає, що при ухваленні рішення, суд, вирішивши питання про право, не зазначив дії, що треба виконати, а саме не вирішив питання про внесення змін до поновленого актового запису про народження дитини, тому просить ухвалити додаткове рішення шляхом внесення змін до поновленого актового запису № 1130 від 22.06.1950 року на підставі справи № 1131, складеного Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), змінивши відомості про дату народження ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_2 на ІНФОРМАЦІЯ_1. Справу розглянути без її участі.
У судове засідання, призначене на 22.04.2024 року сторони по справі не з`явились, необхідності в їх виклику у суду не виникло з огляду стислих строків розгляду заяви та наявності дослідження матеріалів цивільної справи № 947/12037/21, крім того заявник просила розглянути справу за її відсутності, тому суд вважає наявні в матеріалах справи докази достатніми для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
В провадженні Київського районного суду м.Одеси з квітня 2021 року знаходилась цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , яка неодноразово заявницею була уточнена, про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити, що вона - ОСОБА_1 та ОСОБА_1 є однією і тією же особою; встановити, що дата народження ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити неправильність (неповноту) поновленого актового запису № 1130 від 22.06.1950 року про реєстрацію народження ОСОБА_1 , яка полягає у відсутності відомостей про місце народження дитини; встановити, що місцем народження ОСОБА_1 є село Пужайково Балтського району Молдавської АРСР Української РСР; встановити що по батькові заявниці є « ОСОБА_1 ».
За наслідком розгляду вказаної справи, рішенням Київського районного суду м.Одеси від 01.03.2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 було відмовлено.
У подальшому заявник неодноразово зверталась з заявами про ухвалення додаткових рішень та подавала відповідні апеляційні скарги.
Судом встановлено, що Київським районним судом м.Одеси від 15.02.2024 року було ухвалено додаткове рішення, яким встановлено факт, що має юридичне значення, а саме що датою народження ОСОБА_1 (прізвище після укладення шлюбу ОСОБА_1 ), паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Іллічівським МВ УМВС України в Одеській області 11.12. 1996 року, РНОКПП НОМЕР_2 , є ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно з ч.1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року, викладених у п. 1 постанови № 5, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.
Згідно з ч.1 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Звертаючись до суду з даною заявою про ухвалення додаткового рішення, заявник зазначає, що суд вирішивши питання про право, не зазначив дії, що треба виконати (п.1,ч.2 ст.270 ЦПК України), а саме не вирішив питання про внесення змін до поновленого актового запису про народження дитини.
Однак, суд не погоджується з даними доводами заявниці, оскільки цивільна справа № 947/12037/21 була відкрита в порядку окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Під час розгляду справи та винесення первісного та додаткового рішення наявності спору про право не встановлено, оскільки ч.4 ст.315 ЦПК України регламентовано, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Тому, посилання заявниці на п.2 ч.1 ст.270 ЦПК України про те, що якщо суд, вирішив питання про право, не зазначив дії, що треба виконати, є безпідставними.
Звертаючись до суду з даною заявою, заявник зазначає, що відсутність відомостей в частині внесення змін до актового запису про народження дитини, є перешкодою для здійснення відповідної реєстраційної дії.
Суд звертає увагу, що зазначені доводи в заяві про ухвалення додаткового рішення, не підпадають під норми ч.1 ст.270 ЦПК України, тому підстави ухвалення додаткового рішення відсутні, заявник невірно трактує п.2 ч.1 ст.270 ЦПК України, оскільки судом не встановлено спору про право, тому як наслідок - відсутні дії, які треба виконати, крім того вимог у первісних заявах або уточнених заявах щодо внесення змін до поновленого актового запису про народження дитини заявницею не заявлялось, тобто було вирішено всі заявлені заявницею вимоги.
Суд вважає, що на даний час перешкоди заявнику здійснення відповідної реєстраційної дії відсутні, оскільки заявник не зверталась до органів РАЦС з заявою про внесення змін до актового запису про народження, надавши відповідне рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту, що має юридичне значення, з метою його виконання та не отримала мотивованої відмови у внесення відповідних змін.
Таким чином, звернення заявниці до суду є передчасним, на даний час порушення її прав відмовою органів РАЦС щодо внесення змін до актового запису про народження, судом не встановлено, тому обрано неналежний засіб захисту у вигляді вимоги про ухвалення додаткового рішення, законні підстави для винесення якого відсутні.
Суд зазначає, що відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Відповідно до ст.9 вказаного Закону, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України. Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року за № 52/5, затверджено Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні.
Пунктом 3 розділу ІІ Правил передбачено, що для державної реєстрації актів цивільного стану подаються заява, документи чи у випадку, передбаченому абзацами п`ятими, сьомим цього пункту, у відповідній заяві зазначаються відомості про документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації, а також паспорт громадянина України.
Заява про державну реєстрацію акту цивільного стану формується та реєструється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, крім випадків, передбачених цими Правилами. На заяві заявник, за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, проставляє власний підпис.
Згідно зі ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.
На підставі викладеного, суд вважає, що заява про ухвалення додаткового рішення є необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Керуючись ст.ст.270, 353 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 947/12037/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.04.2024 року.
Суддя Гниличенко М. В.
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 22.04.2024 |
Оприлюднено | 23.04.2024 |
Номер документу | 118510518 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про ухвалення додаткового рішення |
Цивільне
Київський районний суд м. Одеси
Гниличенко М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні