Ухвала

від 17.04.2024 по справі 947/12037/21

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

справа № 947/12037/21

провадження № 2-др/947/62/24

УХВАЛА

про відмову в ухваленні додаткового рішення

17.04.2024 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Літвінової І.А.

секретар судового засідання помічник судді Романенко С.В. (за дорученням головуючого на підставі ч. 3 ст. 66 ЦПК України)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Одеса заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 947/12037/21 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі № 947/12037/21. Заявниця просить суд ухвалити додаткове рішення у справі, яким: внести зміни до поновленого актового запису № 1130 від 22.06.1950 року на підставі справи № 1131, складеного Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), змінивши відомості про дату ОСОБА_2 з 17 листопада 1935 року на 17 листопада 1930 року; внести зміни до поновленого актового запису № 1130 від 22.06.1950 року на підставі справи № 1131, складеного Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), зазначивши у графі відомості про дитину по батькові ОСОБА_3 »; внести зміни до поновленого актового запису № 1130 від 22.06.1950 року на підставі справи № 1131, складеного Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), зазначивши у графі відомості про дитину місце народження Левицької Олександри - «село Пужайкове Балтського району Молдавської АРСР Української PCP».

За результатами автоматизованого розподілу заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 947/12037/21 провадженню за заявою присвоєно номер 2-др/947/62/24; головуючим визначено суддю Літвінову І.А.

Ухвалою судді від 02.04.2024 року з канцелярії Київського районного суду м. Одеси витребувано до огляду цивільну справу № 947/12037/21.

Справу передано судді 04.04.2024 року.

Ухвалою судді від 04.04.2024 року заяву ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Неявка сторін в судове засідання не перешкоджає розгляду судом заяви ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення.

В ході розгляду заяви суд встановив, що у квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси суду з заявою, яку в подальшому неодноразово уточнювала, про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити, що вона ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є однією і тією же особою; встановити, що дата народження ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановити неправильність (неповноту) поновленого актового запису № 1130 від 22.06.1950 року про реєстрацію народження ОСОБА_5 , яка полягає у відсутності відомостей про місце народження дитини; встановити, що місцем народження ОСОБА_5 є село Пужайково Балтського району Молдавської АРСР Української PCP; встановити, що по батькові заявниці є « ОСОБА_6 ».

Справа за вказаною заявою перебувала в провадженні Київського районного суду м. Одеси під головуванням судді Коваленко О.Б.

За наслідком розгляду вказаної справи, 01.03.2023 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є однією і тією ж особою, дата народження ОСОБА_3 є ІНФОРМАЦІЯ_2 , у встановленні неправильності (неповноти) актового запису про реєстрацію народження, встановленні місця народження - відмовлено.

У березні 2023 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій вона зазначала, що судом не розглянуто вимогу про встановлення неповноти актового запису щодо не зазначення в ньому по батькові заявниці.

Додатковим рішенням Київського районного суду міста Одеси від 05 квітня 2023 року у задоволенні вимоги ОСОБА_1 у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме встановлення по батькові « ОСОБА_6 » в актовому записі відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду та додатковим рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала відповідні апеляційні скарги.

За наслідком розгляду апеляційної скарги на рішення суду, 18.09.2023 року Одеським апеляційним судом ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Київського районного суду міста Одеси від 01 березня 2023 року залишено без змін.

За наслідком розгляду апеляційної скарги на додаткове рішення суду, 18.09.2023 року Одеським апеляційним судом ухвалено постанову, якою апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, додаткове рішення Київського районного суду міста Одеси від 05 квітня 2023 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Вказаною постановою Одеського апеляційного суду встановлено, що при ухваленні рішення суду від 01 березня 2023 року, судом першої інстанції не досліджувалися докази з приводу вимог, заявлених в уточненій заяві - про встановлення неправильності в актовому запису про народження, у тому числі, і щодо встановлення факту, який має юридичне значення, щодо неправильності (неповноти) в актовому записі № 1130 від 22.06.1950 року, складеному Балтським відділом держаної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про народження ОСОБА_3 в частині відсутності відомостей про місце народження та по батькові; встановити що відомостями про місце народження є «Україна, Одеська область, Балтський район, село Пужайкове» та по батькові ОСОБА_6 ».

Встановивши, що при розгляді заяви про ухвалення додаткового рішення місцевий суд не врахував положення статті 270 ЦПК України, якою врегульовано порядок та підстави ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд дійшов висновку про скасування оскаржуваного додаткового рішення та направлення справи до суду першої інстанції для розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки, відповідно до вимог статті 270 ЦПК України, розгляд такої заяви можливий лише судом, який ухвалив рішення.

Матеріали цивільної справи для розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 947/12037/21 надійшли до Київського районного суду міста Одеси 29.11.2023 року.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В.

За наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 , Київським районним судом м. Одеси 31.01.2024 року ухвалено додаткове рішення по цивільній справі № 947/12037/21, яким заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси, в частині вимог про встановлення факту народження, що має юридичне значення та факту неправильності в актовому записі про народження задоволено: встановлено юридичний факт, що має юридичне значення, а саме факт того, що ОСОБА_7 , громадянка України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 11.12.1996 року Іллічівським MB УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_2 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 ; встановлено юридичний факт неправильності в поновленому актовому записі № 1130 від 22.06.1950 року, на підставі справи № 1131, складеному Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), зазначення дати народження « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в графі відомості про дитину - ОСОБА_8 , замість вірного, якою є: « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; встановлено юридичний факт неправильності в поновленому актовому записі № 1130 від 22.06.1950 року, на підставі справи № 1131, складеному Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), щодо не зазначення у графі відомості про дитину, відомостей про по батькові дитини - ОСОБА_3 , по батькові якої є: « ОСОБА_6 »; встановлено юридичний факт неправильності в поновленому актовому записі № 1130 від 22.06.1950 року, на підставі справи № 1131, складеному Балтським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), щодо не зазначення у графі відомості про дитину, відомостей про місце народження дитини - ОСОБА_3 , яким є: «с. Пужайкове Балтського району Молдавської АРСР Української PCP», яке в подальшому віднесено до території «с. Пужайкове Піщанського району Одеської області», наразі: «с. Пужайкове Піщанської сільської громади у Подільському районі Одеської області України».

В наступному, звертаючись до суду з даною заявою про ухвалення додаткового рішення, ОСОБА_1 зазначила, що при ухваленні додаткового рішення суду від 31.01.2024 року, суд, вирішивши питання про право, не зазначив дії, що треба виконати, а саме, не вирішив питання про внесення змін до поновленого актового запису про народження дитини.

Суд зазначає, що випадки ухвалення додаткового судового рішення встановлені частиною першою статті 270 ЦКП України, якою передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Додатковими судовими рішеннями є додаткові рішення, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази або вирішені не всі клопотання.

Перелік підстав, за яких може бути ухвалено додаткове рішення, є вичерпним. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Суд вважає, що заявлені вимоги ОСОБА_1 не можуть бути розглянуті в порядку ст. 270 ЦПК України, оскільки при ухваленні судом додаткового рішення від 31 січня 2024 року вирішені всі заявлені заявницею вимоги, викладені в уточненій заяві на підставі досліджених судом доказів згідно з чинним законодавством.

Крім цього, слід зазначити, що заява ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту, була розглянута в межах окремого позовного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

ОСОБА_1 при подачі заяви про ухвалення додаткового рішення, як на підставу прийняття такого, посилається на п. 2 ч. 1 ст. 270 ЦПК України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд, вирішивши питання про право, не зазначив дії, що треба виконати.

Разом з цим, відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначає засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Відповідно до ст. 9 вказаного Закону, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року за № 52/5, затверджено Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні.

Пунктом 3 розділу II Правил передбачено, що для державної реєстрації актів цивільного стану подаються заява, документи чи у випадку, передбаченому абзацами п`ятими, сьомим цього пункту, у відповідній заяві зазначаються відомості про документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації, а також паспорт громадянина України (далі - паспорт), паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства (далі - паспортний документ) заявника, та посвідка на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України.

Заява про державну реєстрацію акту цивільного стану формується та реєструється за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, крім випадків, передбачених цими Правилами. На заяві заявник, за умови відсутності зауважень до відомостей, зазначених у ній, проставляє власний підпис.

Згідно зі ст. 22 Закону, заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану. Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має і на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Роз`яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» (CASE OF RYSOVSKYY v. UKRAINE) зазначено, що ризик будь - якої помилки державного органу, повинен покладатись на саму державу та її органи.

Розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.

У пункті 2.13 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року № 96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793, передбачено, що однією із підстав для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

На підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду - п. 2.16.7 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5.

Суд зазначає, що рішення суду про внесення змін до актового запису цивільного стану є самостійною підставою для здійснення уповноваженими особами органів реєстрації цивільного стану внесення змін до відповідних актових записів.

При цьому слід зазначити, що до заяви заявник не надала як доказів звернення до органу державної реєстрації актів цивільного стану щодо внесення змін до поновленого актового запису, так і не надала відмови щодо внесення таких змін у відповідний поновлений запис.

Таким чином, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення, оскільки заявлені вимоги не є підставою для його ухвалення.

Відповідно до ч. 5 ст. 270 ЦПК України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 77, 79, 80, 259-261, 270, 353, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволеннізаяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Київський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси, про встановлення факту, що має юридичне значення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її складення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Літвінова І. А.