Постанова

від 01.02.2024 по справі 915/200/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/200/21

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.

секретар судового засідання Кратковський Р.О.

за участю представників учасників справи:

від прокурора Дичко В.О., посвідчення №073432 від 01.03.2023р.;

від позивача не з`явився;

від відповідача не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023, повний текст якого складено та підписано 24.07.2023

у справі №915/200/21

за позовом виконуючого обов`язки керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Веселинівської селищної ради

до: Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ

про: скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, витребування земельної ділянки,-

головуючий суддя Смородінова О.Г.

місце прийняття рішення: Господарський суд Миколаївської області

В судовому засіданні 01.02.2024 року згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Учасники судового процесу про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року Виконуючий обов`язки керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (яке в подальшому замінено Веселинівською селищною радою, відповідно до ухвали суду від 28.03.2023), з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ», в якій (з огляду на заміну позивача його правонаступником відповідно до ухвали суду від 28.03.2023) просить суд:

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563 площею 20 га для, розташованої в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області;

- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563 за ТОВ «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 41834329) за № 32299587 від 03.07.2019;

- витребувати у ТОВ «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 41834329) у власність держави в особі Веселинівської селищної ради земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 4821755500:02:000:0546) вартістю 18543,03 грн для ведення особистого селянського господарства в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області з наступними координатами: № 1 - відстань: 121,35 м, координати: Х-5232321.52, Y-4187378.248; № 2 - відстань: 199,71 м, координати: Х-5232211.593, Y-4187326.859; № 3 - відстань: 1,58 м, координати: Х-5232313.754, Y-4187155.262; № 4 - відстань: 45,7 м, координати: Х-5232315.244, Y-4187155.798; №5 - відстань: 92,49 м, координати: Х-5232325.679, Y-4187200.29; № 6 - відстань: 146,42 м, координати: Х-5232400.359, Y-4187254.861;

- витребувати у ТОВ «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 41834329) у власність держави в особі Веселинівської селищної ради земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 4821755500:02:000:0547) вартістю 16359,82 грн для ведення особистого селянського господарства в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області з наступними координатами: № 1 - відстань: 1,58 м, координати: Х-52322315.244, Y-4187155.798; № 2 - відстань: 106,62 м, координати: Х-5232313.754, Y-4187155.262; № 3 - відстань: 51,02 м, координати: Х-5232213.415, Y-4187119.217; № 4 - відстань: 197,61 м, координати: Х-5232165.403, Y-4187101.969; № 5 - відстань: 38,88 м, координати: Х-5232221.792, Y-4186912.573; № 6 - відстань: 242,17 м, координати: Х-5232259.949, Y-4186920.024.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на накази Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 6786/0/14-18-СГ від 04.10.2018, № 6787/0/14-18-СГ від 04.10.2018, № 8281/0/14-18-СГ від 26.11.2018, № 8282/0/14-18-СГ від 26.11.2018 з матеріалами, які стали підставою для їх видачі; листування учасників справи; Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 182438667 від 25.09.2019, № 200714352 від 18.02.2020, № 200713566 від 18.02.2020, № 200715005 від 18.02.2020, № 200715576 від 18.02.2020, № 200710429 від 18.02.2019; застосування норм статей 15, 16, 21, 388 Цивільного кодексу України, статей 79, 79-1, 84, 116, 121, 122, 152 Земельного кодексу України, статей 16, 25, 27 Закону України «Про державний земельний кадастр», статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», статті 50 Закону України «Про землеустрій»; та мотивовані, зокрема, тим, що оскаржуваними наказами ГУ ДГК в області від 26.11.2018 №№ 8281/0/І4-18-СГ, 8282/0/14-18-СГ затверджено проекти землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельні ділянки площами 2 га кожна (кадастрові номери 4821755500:02:000:0546, 4821755500:02:000:0547) відповідно, що розташована в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Веселинівського району Миколаївської області для ведення особистого селянського господарства. На підставі вказаних наказів державним реєстратором Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області Костаньян Є.І. 30.11.2018 за №№29276713, 29277060 зареєстровано право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вказані земельні ділянки відповідно. У подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу №№279, 273 від 20.02.2019 відповідно, посвідчених приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Хмельницької області Шаповал Л.В., відчужили право власності на вказані земельні ділянки на користь ТОВ «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ», про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено записи № 30377442, 30375036 від 20.02.2019.

Прокурор зазначає, що зазначені накази ГУ ДГК в області прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та, як наслідок, право власності на спірні земельні ділянки набуто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а у подальшому ТОВ «КУЗЬМІН ЕНЕРДЖІ», незаконно.

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Держаного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.04.2018 № 22-2461-СГ, 20.04.2018 за № 25864334 зареєстроване право власності на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номерам 6825085400:02:007:0010 для ведення особистого селянського господарства в межах території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

Аналогічно за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 09.11.2018 № 22-8086-СГ, 19.11.2018 за № 29034254 зареєстроване право власності на земельну ділянку площею 2 га з кадастровим номерам 6823982500:02:014:0063 для ведення особистого селянського господарства в межах території Жуківської сільської ради Славутського району Хмельницької області.

Таким чином, прокурор стверджує, що вказані громадяни на час подання заяв до ГУ Держгеокадастру в області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та про його затвердження вже використали своє право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання, внаслідок чого, земельні ділянки площами 2 га кожна (кадастрові номери 4821755500:02:000:0546, 4821755500:02:000:0547) незаконно вибули із земель державної власності.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 у справі №915/200/21 (суддя Смородінова О.Г.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563 площею 20 га, розташованої в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області. Скасовано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563 за Товариством з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» за № 32299587 від 03.07.2019. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» у власність держави в особі Веселинівської селищної ради земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 4821755500:02:000:0546) вартістю 18543,03 грн для ведення особистого селянського господарства в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області з наступними координатами: № 1 - відстань: 121,35 м, координати: Х-5232321.52, Y-4187378.248; № 2 - відстань: 199,71 м, координати: Х-5232211.593, Y-4187326.859; № 3 - відстань: 1,58 м, координати: Х-5232313.754, Y-4187155.262; № 4 - відстань: 45,7 м, координати: Х-5232315.244, Y-4187155.798; №5 - відстань: 92,49 м, координати: Х-5232325.679, Y-4187200.29; № 6 - відстань: 146,42 м, координати: Х-5232400.359, Y-4187254.861. Витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» у власність держави в особі Веселинівської селищної ради земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 4821755500:02:000:0547) вартістю 16359,82 грн для ведення особистого селянського господарства в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області з наступними координатами: № 1 - відстань: 1,58 м, координати: Х-52322315.244, Y-4187155.798; № 2 - відстань: 106,62 м, координати: Х-5232313.754, Y-4187155.262; № 3 - відстань: 51,02 м, координати: Х-5232213.415, Y-4187119.217; № 4 - відстань: 197,61 м, координати: Х-5232165.403, Y-4187101.969; № 5 - відстань: 38,88 м, координати: Х-5232221.792, Y-4186912.573; № 6 - відстань: 242,17 м, координати: Х-5232259.949, Y-4186920.024. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» на користь Миколаївської обласної прокуратури 9 080,00 грн судового збору.

У вказаному рішенні, суд дійшов висновку, що задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563 та про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» на земельну ділянку з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563, до складу якої увійшли спірні земельні ділянки (з кадастровими номерами 4821755500:02:000:0546 та 4821755500:02:000:0547), призведе до ефективного способу захисту порушених прав та законних інтересів позивача.

Крім того, господарський суд дійшов висновку, що витребування спірних земельних ділянок від їх нинішнього власника - Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМІН ЕНЕРДЖІ» є належним та ефективним способом захисту порушеного інтересу держави та не потребує попереднього скасування та визнання незаконними в судовому порядку наказів Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 8281/0/14-18-СГ від 26.11.2018 та № 8282/0/14-18-СГ від 26.11.2018, записів у Державному реєстрі речових прав про реєстрацію права власності на земельні ділянки №29276713 від 30.11.2018 та № 29277060 від 30.11.2018 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , договору купівлі-продажу № 279, укладеного 20.02.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМІН ЕНЕРДЖІ», договору купівлі-продажу №273, укладеного 20.02.2019 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМІН ЕНЕРДЖІ», та записів у Державному реєстрі речових прав № 30377442 від 20.02.2019 і № 30375036 від 20.02.2019 про право власності товариства, а тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зазначених вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМІН ЕНЕРДЖІ» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 у справі №915/200/21 в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563 площею 20 га для, розташованої в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області; скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563 за ТОВ «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» (код ЄДРПОУ 41834329) за № 32299587 від 03.07.2019; ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог в даній частині відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог, апелянт зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги в частині витребування у відповідача спірних земельних ділянок, встановивши обставини щодо незаконності їх вибуття з власності держави поза її волею, з посиланням на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц, відповідно до якої судом першої інстанції враховано, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не вливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб та у постанові Верховного Суду України від 06.07.2016 у справі №6-1213цс16, постанові Верховного Суду України від 25.07.2018 у справі №640/8456/16-2, відповідно до яких спірні земельні ділянки не перестали існувати у натурі внаслідок їх об`єднання в одну земельну ділянку з іншими, прийшов до правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині витребування спірних земельних ділянок від їх нинішнього власника ТОВ «Кузьмін Енерджі», як належного та ефективного способу захисту порушеного інтересу державу.

Тоді як, у задоволенні решти позовних вимог в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563 площею 20 га та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за ТОВ «Кузьмін Енерджі» необхідно відмовити, так як задоволення зазначених позовних вимог не є належним та ефективним способом захисту порушених прав особи.

Крім того, апелянт вказує на відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за ТОВ «Кузьмин Енерджі» на земельну ділянку з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563, що на думку скаржника, свідчить про неповноту з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.

Також апелянт посилається на аналогічні спори між позивачем та відповідачем, що були предметом розгляду Господарського суду Миколаївської області, судів апеляційної та касаційної інстанцій (справи №915/802/20, 915/803/20).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023, повний текст якого складено та підписано 24.07.2023 у справі №915/200/21; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» до розгляду на 26 жовтня 2023 року об 11:30 год.

14.09.2023 від представника Веселинської селищної ради надійшла заява про розгляд справи без участі представника Веселинської селищної ради за наявними в матеріалах справи документами.

18.09.2023 від Керівника Вознесенської окружної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останній просить залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 у справі № 915/200/21 без змін.

26.10.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ ,,КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.10.2023 продовжено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023, повний текст якого складено та підписано 24.07.2023 у справі №915/200/21 на розумний строк; повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги у справі №915/200/21 відбудеться 30 листопада 2023 року о 12:30 год.

28.11.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ ,,КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ надійшло клопотання про призначення у справі №915/200/21 судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання:

- Чи накладаються на межі земельної ділянки з кадастровим номером 482175500:02:000:0563 площею 20 га, розташованої в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій земельна ділянка загальною площею 2 га (кадастровий номер 4821755500:02:000:0546) для ведення особистого селянського господарства в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області з наступними координатами: № 1 - відстань: 121,35 м, координати: Х-5232321.52, Y-4187378.248; № 2 - відстань: 199,71 м, координати: Х-5232211.593, Y-4187326.859; № 3 - відстань: 1,58 м, координати: Х-5232313.754, Y-4187155.262; № 4 - відстань: 45,7 м, координати: Х-5232315.244, Y-4187155.798; №5 - відстань: 92,49 м, координати: Х-5232325.679, Y-4187200.29; № 6 - відстань: 146,42 м, координати: Х-5232400.359, Y-4187254.861?

-якщо так, то в якій частині, площі та конфігурації?

-чи накладаються на межі земельної ділянки з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563 площею 20 га для, розташованої в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій земельна ділянка загальною площею 2 га (кадастровий номер 4821755500:02:000:0547) для ведення особистого селянського господарства в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області з наступними координатами: № 1 - відстань: 1,58 м, координати: Х-52322315.244, Y-4187155.798; № 2 - відстань: 106,62 м, координати: Х-5232313.754, Y-4187155.262; № 3 - відстань: 51,02 м, координати: Х-5232213.415, Y-4187119.217; № 4 - відстань: 197,61 м, координати: Х-5232165.403, Y-4187101.969; № 5 - відстань: 38,88 м, координати: Х-5232221.792, Y-4186912.573; № 6 - відстань: 242,17 м, координати: Х-5232259.949, Y-4186920.024?

-якщо так, то в якій частині, площі та конфігурації?

Проведення експертизи апелянт просить доручити Хмельницькому відділенню Київського НДІСУ, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Володимирська, буд.109.

Обґрунтовуючи вказане клопотання, апелянт вказує, що земельні ділянки загальною площею по 2 га кожна з кадастровим номерами 4821755500:02:000:0546 та 4821755500:02:000:0547 з визначеними в судовому рішенні координатами припинили своє існування, як об`єкти цивільних прав. Для з`ясування питання можливості їх витребування від відповідача необхідно дослідити чи входять дані земельні ділянки в межі земельної ділянки загальною площею 20 га, за кадастровим номером 4821755500:02:000:0563 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, та визначено категорію землі, як землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Оскільки з`ясування даних обставин має важливе значення для правильного вирішення справи, на думку скаржника, в даному випадку необхідне застосування спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, а тому є необхідність призначення у даній справі судової земельно-технічної експертизи.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.11.2023 відкладено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ на рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 у справі №915/200/21 на 01 лютого 2024 року о 12:00 год.

04.12.2023 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ТОВ ,,КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ надійшло клопотання про призначення у справі №915/200/21 судову земельно-технічну експертизу.

12.01.2024 від Миколаївської обласної прокуратури до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на клопотання ТОВ ,,КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ про призначення судової земельно-технічної експертизи.

Розглянувши під час судового засідання від 01.1102.2024 вищевказане клопотання ТОВ ,,КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи, колегія суддів дійшла висновку відмову в його задоволені, з огляду на таке.

За приписами ст.98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

У відповідності до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Колегія суддів враховує, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, відтак безпідставне призначення судової експертизи та зупинення у зв`язку з цим провадження у справі перешкоджає подальшому розгляду справи.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Згідно з приписами ст.169 Господарського процесуального кодексу України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі (ст.270 ГПК України).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.267 ГПК України суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням сторін та інших учасників справи вирішує питання про виклик свідків, призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення до участі у справі спеціаліста, перекладача. Підготовчі дії, визначені пунктами 5, 6 частини першої цієї статті, вчиняються з дотриманням прав всіх учасників справи подати свої міркування або заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом (ч. 2 ст.267 ГПК України).

Отже, законодавцем встановлено імперативні приписи, які зобов`язують апелянта подавати будь-які клопотання, у тому числі про призначення судової експертизи, саме разом з апеляційною скаргою у строки, обчислення яких пов`язується із поданням такої скарги.

Так колегія суддів зазначає, що скаржником клопотання про призначення експертизи разом з апеляційною скаргою не подавалося, а тому суд апеляційної інстанції у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду дане питання не вирішувалось. Відтак, апелянтом клопотання про призначення експертизи заявлено після закінчення процесуального строку.

Згідно з приписами ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Тобто, виходячи із доводів апелянта, останній не був позбавлений можливості надати клопотання про призначення судової експертизи разом з апеляційною скаргою, однак таких дій не вчинив, а звернувся із клопотанням про призначення судової експертизи лише 28.11.2023.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що своєчасне подання клопотання про призначення експертизи залежало виключно від волі скаржника.

Слід також відзначити, що за приписами ст. 98 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.

Враховуючи наведені законодавчі приписи, колегія суддів вважає, що скаржник не був позбавлений можливості надати до суду висновок експерта виконаний на замовлення ТОВ ,,КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ, зокрема, з тих питань, які товариство порушує у клопотанні про призначення судової експертизи.

Крім того, слід врахувати, що клопотання про призначення експертизи ТОВ ,,КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ подано виключно при розгляді справи в суді апеляційної інстанції. Під час розгляду справи в суді першої інстанції таке клопотання не заявлялось. Відтак, підстав для задоволення такого клопотання на стадії апеляційного перегляду судового рішення немає.

Крім того, відповідно до ст..266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

Частиною1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів звертає увагу, що скаржник в поданій ним апеляційній скарзі не оспорював факт входження чи не входження спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 4821755500:02:000:0546 та 4821755500:02:000:0547 у межі новосформованої за їх рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563 площею 20 г. Доповнення до апеляційної скарги товариством не подавалось, клопотань разом з апеляційною скаргою апелянтом не заявлено.

Вказане виключає можливість повторного з`ясування на стадії апеляційного розгляду питання формування земельної ділянки з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563 шляхом об`єднання із ділянками з кадастровими номерами 4821755500:02:000:0546 та 4821755500:02:000:0547, оскільки суперечить межам перегляду справи, визначеним ст.. 269 ГПК України.

У судовому засіданні 01.02.2024 року представник прокуратури заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представники позивача та скаржника в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи, що явка сторін обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутністю і представників позивача та скаржника, за наявними в ній матеріалами.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційних скарг, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» потребує задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 року у справі №915/200/21 потребує часткового скасування, з огляду на наступне.

Господарським судом Миколаївської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини.

Наказами Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області №8281/0/14-18-СГ від 26.11.2018 та № 8282/0/14-18-СГ від 26.11.2018 затверджено проекти землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельні ділянки площами 2 га кожна (кадастрові номери 4821755500:02:000:0546, 4821755500:02:000:0547) відповідно, що розташована в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Веселинівського району Миколаївської області для ведення особистого селянського господарства.

На підставі вказаних наказів державним реєстратором Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області Костаньян Є.І. 30.11.2018 за №29276713 та № 29277060 зареєстровано право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вказані земельні ділянки відповідно.

У подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу № 279 від 20.02.2019 та № 273 від 20.02.2019 відповідно, посвідчених приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Хмельницької області Шаповал Л.В., відчужили право власності на вказані земельні ділянки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ», про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено записи № 30377442 від 20.02.2019 та № 30375036 від 20.02.2019.

Після реєстрації права власності на земельні ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ», відповідач об`єднав їх з іншими земельними ділянками утворивши земельну ділянку площею 20 га з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563.

Предметом даного позову виступають вимоги прокурора щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки 4821755500:02:000:0563, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку 4821755500:02:000:0563 за відповідачем та витребування у відповідача у власність держави в особі позивача земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 4821755500:02:000:0546) та земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 4821755500:02:000:0547).

Прокурор підтверджує власну правову позицію щодо суті спору такими доказами:

- накази Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 6786/0/14-18-СГ від 04.10.2018, № 6787/0/14-18-СГ від 04.10.2018, № 8281/0/14-18-СГ від 26.11.2018, № 8282/0/14-18-СГ від 26.11.2018 з матеріалами, які стали підставою для їх видачі;

- листування учасників справи (листи Вознесенської окружної прокуратури № 34/1-3240вих-19 від 24.12.2019, № 34/1-2847вих-19 від 10.12.2019, № 34/1-615вих-20 від 17.09.2020, 34/1-780вих-21 від 12.02.2021; листи Відділу у Веселинівському району Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 115/408-20 від 16.01.2020, № 182/108-19 від 11.12.2019; лист Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 10-14-0.62-6835/2-20 від 01.10.2020);

- Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 182438667 від 25.09.2019, № 200714352 від 18.02.2020, № 200713566 від 18.02.2020, № 200715005 від 18.02.2020, № 200715576 від 18.02.2020, № 200710429 від 18.02.2019.

Позивач доказів на підтвердження власної правової позиції суду не надав.

Відповідач надав суду такі докази на підтвердження власної правової позиції:

- договори купівлі-продажу земельної ділянки від 20.02.2019 та від 20.02.2019;

- витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 156939856 від 20.02.2019, № 156960531 від 20.02.2019, № 173031009 від 08.07.2019, № 196369793 від 15.01.2020;

- заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» про об`єднання земельних ділянок та виготовлення проектної документації;

- розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації № 174-р від 26.12.2019.

Оскільки у даному випадку підставність представництва прокурором інтересів держави в особі Виконуючого обов`язки керівника Вознесенської окружної прокуратури міста Одеси сторонами у справі жодним чином не оспорюється, вказані обставини колегією суддів в силу вимог ст. 269 Господарського процесуального кодексу не досліджуються та не переглядаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ч. 3 ст. 116 ЗК України, безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, проводиться один раз по кожному виду використання (ч. 4 ст. 116 ЗК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектара.

Положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ст. 16 ЦК України.

За змістом ч. 2, 3 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст.16, 21 ЦК України, ст.152 ЗК України, одним зі способів захисту цивільних прав є визнання незаконними рішень органів державної влади. Суд визнає незаконними та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Статтею 27 Закону України «Про державний земельний кадастр» передбачено, що у разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається.

Статтями 16, 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Також, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки закривається і відповідна Поземельна книга.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Державний земельний кадастр» ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин,

Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Статтею 7 вказаного Закону передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належать: ведення та адміністрування Державного земельного кадастру, внесення до Державного земельного кадастру та надання відомостей про землі, розташовані у межах державного кордону України, територій Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, сіл, селищ, міст; здійснення державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні; ведення поземельних книг та надання витягів із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин є Держгеокадастр України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, Головне управління Держгеокадастру в області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане.

Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку, здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень у їх використанні, скасування такої реєстрації, веде поземельні книги та видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки (п.4 Положення).

За змістом ч. 2 ст. 84 ЗК України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області, видаючи накази щодо передачі у власність спірних земельних ділянок, в порушення вимог законодавства, діяло не в інтересах держави, тож спірні земельні ділянки вибула з володіння держави не з її волі іншим шляхом.

Так, реалізація права в цивільних правовідносинах від імені держави відповідає її волі лише тоді, коли здійснюється на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, як це визначено в ст. 19 Конституції України.

Таким чином, повторне безоплатне надання Головним управлінням Держгеокадастру у Миколаївській області громадянам земельних ділянок для аналогічних потреб понад норму встановлену Земельним кодексом України не може оцінюватися як воля держави.

Отже, вибуття спірної земельної ділянки відбулось поза волею держави, як її власника.

У даному випадку прокурор, з метою відновлення порушеного інтересу держави, звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Веселинівської селищної ради, яка згідно зі ст. 122 ЗК України є розпорядником спірної ділянки.

Нормами цивільного законодавства передбачені засади захисту права власності. Якщо є підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача, захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі №922/614/19 висловлено позицію стосовно того, що власник з дотриманням вимог ст. 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна. У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому, закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Для внесення такого запису на підставі зазначеного рішення суду окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем не потрібно.

Правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка 4821755500:02:000:0546 вибула з власності держави, на підставі наказу Головного Управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 8281/0/14-18-СГ від 26.11.2018, виданого внаслідок дій фізичної особи ОСОБА_1 , який не повідомив уповноважений орган про отримання раніше вже у порядку безоплатної приватизації іншої земельної ділянки.

Як вірно встановлено господарським судом, вказана фізична особа ( ОСОБА_1 ) вже отримував безоплатно у власність земельну ділянку на території Пархомовецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, що свідчить про порушення земельного законодавства, зокрема, статей 116, 121 Земельного кодексу України при отриманні вказаним громадянином земельної ділянки з кадастровим номером 4821755500:02:000:0546.

Аналогічно, спірна земельна ділянка 4821755500:02:000:0547 вибула з власності держави, на підставі наказу Головного Управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 8282/0/14-18-СГ від 26.11.2018, виданого внаслідок дій фізичної особи ОСОБА_2 , який не повідомив уповноважений орган про отримання раніше вже у порядку безоплатної приватизації іншої земельної ділянки.

Судом було встановлено, що вказана фізична особа ( ОСОБА_2 ) вже отримував безоплатно у власність земельну ділянку на території Жуківської сільської ради Славутського району Хмельницької області, що свідчить про порушення земельного законодавства, зокрема, статей 116, 121 Земельного кодексу України при отриманні вказаним громадянином земельної ділянки з кадастровим номером 4821755500:02:000:0547.

Таким чином, витребування спірних земельних ділянок від їх нинішнього власника - Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМІН ЕНЕРДЖІ» є належним та ефективним способом захисту порушеного інтересу держави та не потребує попереднього скасування та визнання незаконними в судовому порядку наказів Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області № 8281/0/14-18-СГ від 26.11.2018 та № 8282/0/14-18-СГ від 26.11.2018, записів у Державному реєстрі речових прав про реєстрацію права власності на земельні ділянки №29276713 від 30.11.2018 та № 29277060 від 30.11.2018 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , договору купівлі-продажу № 279, укладеного 20.02.2019 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМІН ЕНЕРДЖІ», договору купівлі-продажу № 273, укладеного 20.02.2019 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМІН ЕНЕРДЖІ», та записів у Державному реєстрі речових прав № 30377442 від 20.02.2019 і № 30375036 від 20.02.2019 про право власності товариства.

Крім того, як враховано судом, формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб. (правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 367/2022/15-ц від 29.05.2019р.).

Так, спірні земельні ділянки не перестали існувати у натурі внаслідок їх об`єднання в одну земельну ділянку з іншими. За досліджуваних обставин не відбулося виникнення чи створення іншого нового майна, відмінного від попереднього, не має місця перетворення або переробка тощо, залишилися попередніми як правові, так і фізичні характеристики об`єднаних ділянок, зокрема, не відбулося зміни їх розташування (правовий висновок у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду України від 06.07.2016р. у справі № 6-1213цс16, у постанові ВС від 25.07.2018 у справі 640/8456/16-ц).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що існують всі правові підстави для витребування земельних ділянок з кадастровими номерами 4821755500:02:000:0546 та 4821755500:02:000:0547 з незаконного володіння відповідача на підставі ст.388 ЦК України.

При цьому, беручи до уваги те, що порушене право позивача підлягає захисту, оскільки ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, враховуючи, що вимоги про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563 та про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563 за Товариством з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» є похідними та взаємопов`язаними від вимоги про витребування у відповідача на користь позивача земельних ділянок з кадастровими номерами 4821755500:02:000:0546 та 4821755500:02:000:0547, які увійшли до складу вищезазначеної земельної ділянки з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення зазначених вимог.

Скаржником за вимогами апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції фактично оскаржується в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563 площею 20 га та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за ТОВ «Кузьмін Енерджі», з огляду на що, рішення суду переглядається в апеляційному порядку лише в межах зазначених доводів та вимог у відповідності до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, відтак обставини правомірності задоволення Господарським судом Миколаївської області позовних вимог прокурора в іншій частині, колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не перевіряються.

Скаржник в своїх доводах і запереченнях, посилається на неврахування судом першої інстанції висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду, зокрема, від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц, від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 та від 29.05.2019 у справі №367/2022/15-ц в частині задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності.

Колегія суддів враховує, що відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц та постановах від 25.10.2022 у справі № 910/6567/20, від 22.11.2022 у справі № 911/2609/21.

Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Для внесення такого запису на підставі зазначеного рішення суду окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем не потрібно.

Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі прав у частині належності права власності на спірне майно.

Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру прав має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.12.2021 у справі № 924/454/20, та постановах Верховного Суду від 25.10.2022 у справі № 910/6567/20, від 07.12.2022 у справі № 911/2851/19.

Водночас, обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові.

Отже в цій частині доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності з одночасним припиненням права власності на земельну ділянку слід скасувати, так прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі скаржник зокрема звертає увагу на відсутність за ним у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563 за № 32299587 від 03.07.2019, оскільки відповідно до Розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області від 26.12.2019 року №174-р, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» під розміщення сонячної електростанції загальною площею 20,0000 га за адресою: Миколаївська область, Веселинівський район, Токарівська селищна рада, змінено цільове призначення даної земельної ділянки з «для ведення особистого селянського господарства» на «для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій» та визначено категорію землі, як землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

На підставі чого, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ТОВ «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 20,0000 га, кадастровий номер 4821755500:02:000:0563 для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, що підтверджуються витягом про реєстрацію права власності від 15.01.2020р.

Враховуючи зазначене, за відповідачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня реєстрація права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563 за № 32299587 від 03.07.2019.

Оцінюючи вказані доводи, колегія суддів звертається до висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду, зокрема про те, що:

формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 56), від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17 (пункт 7.36), від 01.09.2020 у справі № 233/3676/19 (пункт 61), від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц (пункт 200), від 20.07.2022 у справі № 923/196/20 (пункт));

вирішення заявлених вимог, зокрема про повернення власникові спірної земельної ділянки, не є вирішенням питання про право власності на житловий будинок, споруджений на частині цієї ділянки. А тому немає підстав вважати, що повернення власникові спірної земельної ділянки унеможливить реалізацію особою її прав на житловий будинок (див, постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 713/1817/16-ц (пункт 61), від 04.12.2018 року у справі № 910/18560/16 (пункти 8.5, 8.18) від 12.06.2019 у справа № 487/10128/14-ц (пункт 125.9), від 08.01.2023 у справі № 488/2807/17 (пункт 108).

Водночас колегія суддів нагадує, що на відміну від закону, який діє ergo omnes (тобто є обов`язковим для всіх), судове рішення діє inter partes (тобто резолютивна частина судового рішення є обов`язковою лише для сторін). Тому судове рішення, ухвалене в справі, за жодних обставин не може бути протиставлене особі, яка не брала участі в цій справ (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.28)).

У відповідності з зазначеним підходом Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновки про те, що рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; водночас такий запис вноситься лише у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі №488/5027/14-ц (пункти 95, 98, 121, 123), від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 114-116, 142-144), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 57), від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 (пункт 94), від 04.07.2023 у справі № 373/626/17, пункт 63)).

Отже, для запобігання випадкам, коли на підставі судового рішення про задоволення позову у подібних спорах не може бути здійснена державна реєстрація права позивача, позивачам слід звертатися до суду з заявами про накладення арешту на нерухоме майно відповідачів (пункт 1 частини першої статті 137 ГПК України), оскільки невжиття такого заходу забезпечення позову може унеможливити ефективний захист, поновлення порушених прав позивача (частина друга статті 136 ГПК України). Судам належить ретельно розглядати такі заяви, не допускаючи необґрунтованої відмови в забезпеченні позову.

Відповідно до частин першоїп`ятої статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За наведених обставин рішення суду першої інстанції у цій справі в частині задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4821755500:02:000:0563 площею 20 га та скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за ТОВ «Кузьмін Енерджі» підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову. З цих підстав апеляційна скарга підлягає задоволенню. В решті судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ,,КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 у справі №915/200/21 скасувати частково виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

« 1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» (32027, Хмельницька обл., Городоцький район, сільрада Кузьминська, комплекс будівель та споруд №1, буд. 1; ідентифікаційний код 41834329) у власність держави в особі Веселинівської селищної ради (57001, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, смт Веселинове, вул. Мозолевського, буд. 14; ідентифікаційний код 04376044) земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 4821755500:02:000:0546) вартістю 18543,03 грн для ведення особистого селянського господарства в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області з наступними координатами: № 1 - відстань: 121,35 м, координати: Х-5232321.52, Y-4187378.248; № 2 - відстань: 199,71 м, координати: Х-5232211.593, Y-4187326.859; № 3 - відстань: 1,58 м, координати: Х-5232313.754, Y-4187155.262; № 4 - відстань: 45,7 м, координати: Х-5232315.244, Y-4187155.798; №5 - відстань: 92,49 м, координати: Х-5232325.679, Y-4187200.29; № 6 - відстань: 146,42 м, координати: Х-5232400.359, Y-4187254.861.

3. Витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» (32027, Хмельницька обл., Городоцький район, сільрада Кузьминська, комплекс будівель та споруд №1, буд. 1; ідентифікаційний код 41834329) у власність держави в особі Веселинівської селищної ради (57001, Миколаївська обл., Вознесенський р-н, смт Веселинове, вул.Мозолевського, буд. 14; ідентифікаційний код 04376044) земельну ділянку загальною площею 2 га (кадастровий номер 4821755500:02:000:0547) вартістю 16359,82 грн для ведення особистого селянського господарства в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області з наступними координатами: № 1 - відстань: 1,58 м, координати: Х-52322315.244, Y-4187155.798; № 2 - відстань: 106,62 м, координати: Х-5232313.754, Y-4187155.262; № 3 - відстань: 51,02 м, координати: Х-5232213.415, Y-4187119.217; № 4 - відстань: 197,61 м, координати: Х-5232165.403, Y-4187101.969; № 5 - відстань: 38,88 м, координати: Х-5232221.792, Y-4186912.573; № 6 - відстань: 242,17 м, координати: Х-5232259.949, Y-4186920.024;

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» (32027, Хмельницька обл., Городоцький район, сільрада Кузьминська, комплекс будівель та споруд №1, буд. 1; ідентифікаційний код 41834329) на користь Миколаївської обласної прокуратури (54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 28; ідентифікаційний код 02910048; р/р UA748201720343150001000000340; ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва) 4 540 грн. судового збору.

5. В іншій частині позову відмовити.»

Стягнути з Миколаївської обласної прокуратури (54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, буд. 28; ідентифікаційний код 02910048; р/р UA748201720343150001000000340; ЄДРПОУ 02910048, Банк ДКСУ м. Києва) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ» (32027, Хмельницька обл., Городоцький район, сільрада Кузьминська, комплекс будівель та споруд №1, буд. 1; ідентифікаційний код 41834329) 6810 грн. судового збору.

Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів сторін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено та підписано

05.02.2024р.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя А.І. Ярош