Постанова

від 16.04.2024 по справі 915/200/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 915/200/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.

секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,

за участю представників:

позивача - не з`явилися,

відповідача - не з`явилися,

прокуратури - Підяша О. С. (за посвідченням),

розглянув касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 (головуючий - Колоколов С. І., судді Савицький Я. Ф., Ярош А. І.) у справі

за позовом виконувача обов`язки керівника Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Веселинівської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ"

про скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, витребування земельної ділянки.

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У лютому 2021 року виконувач обов`язки керівника Вознесенської місцевої прокуратури Миколаївської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області, Управління, позивач) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ" (далі - ТОВ "КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ", Товариство, відповідач) про: 1) скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 20 га, кадастровий номер 4821755500:02:000:0563, розташованої в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська селищна об`єднана територіальна громада (далі - Веселинівська ОТГ)) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області; 2) скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ТОВ "КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ" (код ЄДРПОУ 41834329) на земельну ділянку, кадастровий номер 4821755500:02:000:0563, від 03.07.2019 за № 32299587; 3) витребування в ТОВ "КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ" у власність держави в особі ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 4821755500:02:000:0546) вартістю 18 543,03 грн для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області з такими координатами: № 1 - відстань: 121,35 м, координати: Х-5232321.52, Y-4187378.248; № 2 - відстань: 199,71 м, координати: Х-5232211.593, Y-4187326.859; № 3 - відстань: 1,58 м, координати: Х-5232313.754, Y-4187155.262; № 4 - відстань: 45,7 м, координати: Х-5232315.244, Y-4187155.798; №5 - відстань: 92,49 м, координати: Х-5232325.679, Y-4187200.29; № 6 - відстань: 146,42 м, координати: Х-5232400.359, Y-4187254.861 (далі - спірна земельна ділянка № 1); 4) витребування в Товариства у власність держави в особі Управління земельної ділянки загальною площею 2 га (кадастровий номер 4821755500:02:000:0547) вартістю 16 359,82 грн для ведення особистого селянського господарства, розташованої в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області з такими координатами: № 1 - відстань: 1,58 м, координати: Х-52322315.244, Y-4187155.798; № 2 - відстань: 106,62 м, координати: Х-5232313.754, Y-4187155.262; № 3 - відстань: 51,02 м, координати: Х-5232213.415, Y-4187119.217; № 4 - відстань: 197,61 м, координати: Х-5232165.403, Y-4187101.969; № 5 - відстань: 38,88 м, координати: Х-5232221.792, Y-4186912.573; № 6 - відстань: 242,17 м, координати: Х-5232259.949, Y-4186920.024 (далі - спірна земельна ділянка № 2), з посиланням на положення статей 79, 791, 84, 116, 121, 122, 152 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 15, 16, 21, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статті 50 Закону України "Про землеустрій", статей 16, 25, 27 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що наказами ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області від 26.11.2018 №№ 8281/0/І4-18-СГ, 8282/0/14-18-СГ затверджено проекти землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства дві спірні земельні ділянки площею 2 га кожна, що розташовані в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Веселинівського району Миколаївської області. На підставі вказаних наказів державним реєстратором Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області Костаньян Є. І. 30.11.2018 за №№ 29276713, 29277060 зареєстровано право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки, які в подальшому на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі-продажу від 20.02.2019 №№ 279, 273 відчужено на користь ТОВ "КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ", про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено записи від 20.02.2019 №№ 30377442, 30375036 Проте, Управління видало зазначені накази з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки на час подання до ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області заяв про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок та їх затвердження громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вже використали своє право на безоплатне отримання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для того ж самого виду використання, що підтверджується наказами Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 17.04.2018 № 22-2461-СГ, від 09.11.2018 № 22-8086-СГ і відповідним відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, внаслідок чого спірні земельні ділянки незаконно вибули з державної власності.

Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій

3. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.03.2023 (суддя Смородінова О. Г.), постановленою на підставі статті 25 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), замінено ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області (позивача) його процесуальним правонаступником - Веселинівською селищною радою (далі - Селищна рада, Рада) в зв`язку з тим, що згідно з пунктом 24 Перехідних положень ЗК України (в редакції, чинній з 27.05.2021) органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Веселинівська селищна рада, яка є правонаступником обраного прокурором позивача в частині розпорядження спірними земельними ділянками комунальної власності, розташованими в межах Веселинівської ОТГ за межами населених пунктів.

4. Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 (суддя Смородінова О. Г.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 20 га, кадастровий номер 4821755500:02:000:0563, розташованої в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області. Скасовано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ТОВ "КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ" на земельну ділянку, кадастровий номер 4821755500:02:000:0563, від 03.07.2019 за № 32299587. Витребувано спірні земельні ділянки в Товариства у власність держави в особі Селищної ради.

5. Рішення аргументоване обґрунтованістю позовних вимог і тими обставинами, що витребування спірних земельних ділянок від їх нинішнього власника (ТОВ "КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ") є належним та ефективним способом захисту порушеного інтересу держави та не потребує як попереднього скасування в судовому порядку наказів ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 26.11.2018 №№ 8281/0/14-18-СГ, 8282/0/14-18-СГ, записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельні ділянки від 30.11.2018 №№ 29276713, 29277060 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності Товариства на земельні ділянки від 20.02.2019 №№ 30377442, 30375036, так і визнання недійсними договорів купівлі-продажу від 20.02.2019 № 279 і № 273, укладених між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ТОВ "КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ" відповідно. Так само задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки, кадастровий номер 4821755500:02:000:0563, та про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності Товариства на земельну ділянку, кадастровий номер 4821755500:02:000:0563, до складу якої увійшли дві спірні земельні ділянки, призведе до ефективного захисту порушених прав і законних інтересів позивача.

6. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 рішення Господарського суду Миколаївської області від 12.07.2023 скасовано в частині задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 20 га, кадастровий номер 4821755500:02:000:0563, розташованої в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області, та про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ТОВ "КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ" на вказану земельну ділянку з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині. В решті позовних вимог рішення залишено без змін.

7. Постанова мотивована посиланням на положення статті 19 Конституції України, статей 84, 116, 121, 122, 152 ЗК України, статей 15, 16, 21, 388 ЦК України, статей 6, 7, 16, 25, 27 Закону України "Про Державний земельний кадастр", статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", статей 236, 269, 277 ГПК України, застосовуючи які апеляційний суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що:

1) дві спірні земельні ділянки вибули з власності держави на підставі наказів ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 26.11.2018 № 8281/0/14-18-СГ і № 8282/0/14-18-СГ, виданих внаслідок недобросовісних дій громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які не повідомили уповноважений державний орган про попереднє отримання в порядку безоплатної приватизації інших земельних ділянок для того ж самого виду використання, в зв`язку з чим тобто повторне безоплатне надання Управлінням спірних земельних ділянок зазначеним громадянам для аналогічних потреб понад норму, встановлену ЗК України, свідчить про незаконне вибуття спірних земельних ділянок з власності держави поза її волею;

2) якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. Для внесення такого запису на підставі зазначеного рішення суду окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем не потрібно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову (схожі за змістом висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 04.07.2023 у справі № 373/626/17 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2021 у справі № 924/454/20, від 25.10.2022 у справі № 910/6567/20, від 22.11.2022 у справі № 911/2609/21, від 07.12.2022 у справі № 911/2851/19;

3) формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб (схожий правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 56), від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17 (пункт 7.36), від 01.09.2020 у справі № 233/3676/19 (пункт 61), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 200));

4) на підставі розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області від 26.12.2019 № 174-р у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності ТОВ "КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ" на земельну ділянку площею 20 га, кадастровий номер 4821755500:02:000:0563, з цільовим призначенням "для розміщення будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій", що підтверджуються витягом про реєстрацію права власності від 15.01.2020, внаслідок чого за відповідачем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно взагалі відсутня оспорювана державна реєстрація права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4821755500:02:000:0563, від 03.07.2019 за № 32299587.

При цьому апеляційний суд зазначив, що, заявивши позовні вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності відповідача на земельну ділянку, прокурор обрав неефективний спосіб захисту прав позивача, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 20 га, кадастровий номер 4821755500:02:000:0563, розташованої в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області, та про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ТОВ "КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ" на вказану земельну ділянку, а рішення місцевого господарського суду про задоволення позову в цій частині залишити в силі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

9. На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що апеляційний суд не врахував висновків щодо застосування положень статті 16 ЦК України та частини 2 статті 152 ЗК України в подібних правовідносинах (в контексті того, що задоволення лише віндикаційного позову шляхом витребування об`єднаної земельної ділянки, складовою частиною якої є спірні земельні ділянки, не призведе до повного відновлення порушеного права держави без скасування державної реєстрації права власності відповідача на об`єднану земельну ділянку), викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 672/1790/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 924/144/20, від 31.01.2023 у справі № 924/504/20.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

10. ТОВ "КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваній постанові.

Розгляд справи Верховним Судом

11. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.03.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 у справі № 915/200/21 та призначено розгляд цієї справи в судовому засіданні на 16.04.2024.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

12. Наказами ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області від 26.11.2018 № 8281/0/14-18-СГ і № 8282/0/14-18-СГ затверджено проєкти землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дві земельні ділянки площею 2 га кожна для ведення особистого селянського господарства (кадастрові номери: 4821755500:02:000:0546, 4821755500:02:000:0547) відповідно, що розташовані в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Веселинівського району Миколаївської області.

13. На підставі вказаних наказів державним реєстратором Арбузинської селищної ради Арбузинського району Миколаївської області Костаньян Є. І. 30.11.2018 за № 29276713 та № 29277060 зареєстровано право власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на спірні земельні ділянки № 1 і № 2.

14. У подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі договорів купівлі-продажу від 20.02.2019 № 279 і № 273, посвідчених приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Хмельницької області Шаповал Л. В., відчужили право власності на вказані земельні ділянки на користь ТОВ "КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ", про що 20.02.2019 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено записи № 30377442 та № 30375036.

15. Після державної реєстрації за Товариством права власності на спірні земельні ділянки, відповідач об`єднав їх з іншими земельними ділянками, утворивши земельну ділянку площею 20 га, кадастровий номер 4821755500:02:000:0563.

Позиція Верховного Суду

16. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

17. Оскільки вимоги поданої касаційної скарги стосуються незгоди скаржника з постановою суду апеляційної інстанції виключно в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 20 га, кадастровий номер 4821755500:02:000:0563, розташованої в межах території Токарівської селищної ради (Веселинівська ОТГ) Вознесенського району (колишній Веселинівський район) Миколаївської області, та про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ТОВ "КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ" на вказану земельну ділянку, то Верховний Суд здійснює касаційний перегляд постанови лише у відповідній частині.

18. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши в межах вимог касаційної скарги наведені в ній доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

19. В основу оскаржуваної постанови (в частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 20 га, кадастровий номер 4821755500:02:000:0563, та про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ТОВ "КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ" на вказану земельну ділянку) покладено висновок апеляційного суду про те, що з урахуванням усталеної практики Великої Палати Верховного Суду належним та ефективним способом захисту прав власника може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно прав, а тому для внесення такого запису на підставі зазначеного рішення суду непотрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.

20. Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про часткову відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.

21. За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання. Перелік способів захисту, визначений у частині 2 статті 16 ЦК України не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини 2 вказаної статті).

22. В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

23. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що, як правило, суб`єкт може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту його права чи інтересу. Такий спосіб здебільшого випливає із суті правового регулювання відповідних спірних правовідносин (див. постанови від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.6), від 6 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункт 88), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункт 75), від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 55)). Застосування способу захисту має бути об`єктивно виправданим і обґрунтованим, тобто залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання, оспорення та спричинених відповідними діяннями наслідків (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (пункт 6.41), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 1 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (пункт 48), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (пункт 91), від 19 травня 2020 року у справі № 922/4206/19 (пункт 43), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17 (пункт 67), від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (пункти 63, 89), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц (пункт 58), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 15 червня 2021 року у справі № 922/2416/17 (пункт 9.1), від 22 червня 2021 року у справах № 334/3161/17 (пункт 55) і № 200/606/18 (пункт 73), від 29 червня 2021 року у справі № 916/964/19 (пункт 7.3), від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19 (пункт 68), від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (пункт 119), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 98), від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18 (пункт 19), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 143), від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19 (пункт 61), від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20 (пункт 8.31), від 8 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (пункт 21), від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 56), від 21 вересня 2022 року у справі № 908/976/19 (пункт 5.6), від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (пункт 9.64), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 55), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 86)).

24. Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно.

За змістом положень частини 1 статті 388 ЦК України власник може витребувати майно від добросовісного набувача лише в разі, коли воно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння поза їх волею, та коли такий набувач набув майно за відплатним договором.

25. Вміщений в оскаржуваній постанові висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності Товариства на спірні земельні ділянки, пред`явлених одночасно з віндикаційною вимогою (в одній позовній заяві), не відповідає правовому висновку щодо питання застосування норм статей 387, 388 ЦК України та статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", сформульованому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, у пунктах 84- 87 якої зазначено таке:

"При цьому відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення його права (див., зокрема, пункт 100 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18)).

Як зазначено вище, задоволення віндикаційного позову є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Водночас такий запис вноситься виключно в разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18), у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18).

Отже, ефективність віндикаційного позову забезпечується саме наявністю державної реєстрації права власності за відповідачем, оскільки за відсутності такої реєстрації судове рішення про задоволення віндикаційного позову не є підставою для державної реєстрації права власності за позивачем. Тому позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна. Виходячи з цього в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації права власності слід відмовити.

Велика Палата Верховного Суду також звертає увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача. Такий запис, як зазначено вище, вноситься на підставі судового рішення про задоволення віндикаційного позову".

26. Крім того, в пункті 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, предметом позову в якій є водночас вимоги про витребування земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_3 та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про право власності вказаної фізичної особи на земельну ділянку, чітко зазначено, що рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, тому для внесення такого запису на підставі зазначеного рішення суду окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем не потрібно.

27. Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою. Якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Метою такого позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно. Рішення суду про витребування з володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно; такий запис вноситься у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою (аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (пункти 95, 98, 121, 123), від 7 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц (пункт 84), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункти 114-116, 142-144), від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 67), від 12 лютого 2020 року у справі № П/811/1640/17 (пункт 42), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 16 вересня 2021 року у справі № 910/2861/18 (пункт 100), від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146), від 14 грудня 2021 року у справі № 344/16879/15-ц, від 6 липня 2022 року у справі № 914/2618/16 (пункт 37), від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 57), від 18 січня 2023 року у справі № 488/2807/17 (пункт 94), від 04.07.2023 у справі № 373/626/17 (пункт 63), від 08.11.2023 у справі № 206/4841/20 (пункт 9.28)).

28. Водночас колегія суддів враховує, що відповідно до статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Велика Палата Верховного Суду: 1) у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права; 2) діє як суд апеляційної інстанції у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції; 3) аналізує судову статистику та вивчає судову практику, здійснює узагальнення судової практики; 4) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Таким чином, саме Велика Палата Верховного Суду є спеціально створеним колегіальним органом Верховного Суду, метою діяльності якого є забезпечення однакового застосування судами норм права.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

29. Як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб, зокрема і шляхом витребування цих ділянок (див. постанови від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц (пункт 56), від 01.10.2019 у справі № 922/2723/17 (пункт 7.36), від 01.09.2020 у справі № 233/3676/19 (пункт 61), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 200), від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19).

Наведеним повністю спростовується твердження скаржника про нібито помилкове неврахування апеляційним судом висновків щодо застосування положень статті 16 ЦК України та частини 2 статті 152 ЗК України в подібних правовідносинах (в контексті того, що задоволення лише віндикаційного позову шляхом витребування об`єднаної земельної ділянки, складовою частиною якої є спірні земельні ділянки, не призведе до повного відновлення порушеного права держави без скасування державної реєстрації права власності відповідача на об`єднану земельну ділянку), викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 672/1790/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 924/144/20, від 31.01.2023 у справі № 924/504/20.

30. Адже як у пункті 73 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, так і в пункті 6.66 постанови від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 Велика Палата Верховного Суду уточнила, що відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні в одній зі справ Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду чи Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати), означає відступлення від аналогічних висновків, сформульованих раніше в інших постановах Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду чи Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати). Тобто відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні в одній зі справ Верховного Суду України, Великої Палати Верховного Суду чи Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати), означає відступлення від аналогічних висновків, сформульованих раніше в інших постановах.

31. За таких обставин колегія суддів вважає, що наразі під час касаційного перегляду постанови в цій справі врахуванню підлягає остання правова позиція щодо неналежності такого способу захисту як позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача в разі одночасного заявлення віндикаційного позову, яку (правову позицію) чітко сформульовано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, чим спростовуються доводи скаржника, які ґрунтуються на врахуванні попередньої правової позиції, викладеної насамперед у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 672/1790/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 924/144/20, від 31.01.2023 у справі № 924/504/20.

32. Обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульовано, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18.

33. За наведених обставин Верховний Суд вважає, що наявна відмова суду апеляційної інстанції в задоволенні позовних про скасування реєстраційних дій є обґрунтованою, оскільки зумовлена неефективністю обраного прокурором способу захисту прав позивача в зв`язку із задоволенням віндикаційного позову, який з урахуванням зазначеної вище усталеної практики Великої Палати Верховного Суду наразі є ефективним способом захисту прав власника спірних земельних ділянок.

34. Отже, підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, однак наразі виключається можливість закриття касаційного провадження в частині зазначеної скаржником підстави з огляду на те, що суд апеляційної інстанції переглянув рішення місцевого господарського суду відповідно до усталеного висновку (останньої правової позиції) щодо застосування норм статті 16 ЦК України та частини 2 статті 152 ЗК України в подібних правовідносинах (у контексті подання віндикаційного позову як належного та ефективного способу захисту прав власника нерухомого майна, що не потребує скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірне майно), сформульованого в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 04.07.2023 у справі № 373/626/17, від 08.11.2023 у справі № 206/4841/20, в зв`язку з чим скаржник помилково наголошує на неврахуванні попереднього (неактуального) висновку, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.03.2021 у справі № 672/1790/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 924/144/20, від 31.01.2023 у справі № 924/504/20, що наразі виключає як закриття касаційного провадження в частині зазначеної підстави касаційного оскарження, так і скасування оскаржуваної постанови.

35. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції, дослідивши зібрані в справі докази в їх сукупності, дійшов правильного висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 20 га, кадастровий номер 4821755500:02:000:0563, та про скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності ТОВ "КУЗЬМИН ЕНЕРДЖІ" на вказану земельну ділянку.

36. З наведених раніше мотивів Верховний Суд погоджується з обґрунтованими доводами Товариства, викладеними у відзиві на касаційну скаргу.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

37. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

38. Наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження в зв`язку з тим, що суд апеляційної інстанції переглянув рішення місцевого господарського суду відповідно до усталеного висновку (останньої правової позиції) щодо застосування норм статті 16 ЦК України та частини 2 статті 152 ЗК України в подібних правовідносинах (у контексті подання віндикаційного позову як належного та ефективного способу захисту прав власника нерухомого майна, що не потребує скасування державної реєстрації права власності відповідача на спірне майно), сформульованого в постановах Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/6211/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13, від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18, від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, від 04.07.2023 у справі № 373/626/17, від 08.11.2023 у справі № 206/4841/20, що наразі виключає як закриття касаційного провадження в частині зазначеної підстави касаційного оскарження, так і скасування оскаржуваної постанови.

39. Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, апеляційний господарський суд дійшов правильного висновку про часткову обґрунтованість позову, як наслідок, оскаржувану постанову ухвалено з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

40. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

41. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

42. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що викладені у касаційній скарзі доводи не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції про часткову відмову в задоволенні позову, в зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної постанови.

Розподіл судових витрат

43. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.02.2024 у справі № 915/200/21 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

Н. О. Багай