Постанова

від 05.02.2024 по справі 910/11390/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2024 р. Справа № 910/11390/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

без повідомлення учасників справи,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" про ухвалення додаткового рішення,

подану за результатами розгляду апеляційної скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023

у справі №910/11390/23 (суддя - Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром"

до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" звернулося з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення заборгованості у розмірі 252675,48 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі №910/11390/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь позивача 245490,00 грн основного боргу та 1720,88 грн інфляційних втрат, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Також вказаним рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9783,73 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2023 апеляційну скаргу у справі №910/11390/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2023 відкрито апеляційне провадження у справі №910/11390/23, розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України.

07.11.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" просило залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. У відзиві позивач навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікує понести у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, що становить 5000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2024 апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2023 у справі №910/11390/23 залишено без змін.

15.01.2024 до суду у встановлений строк від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, згідно якої заявник просить стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 заяву прийнято до розгляду, вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання), а також встановлено Комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" строк до 29.01.2024 включно на подання клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

До суду 26.01.2024 від відповідача у встановлений строк надійшли заперечення на заяву позивача, у яких Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" просить зменшити витрати на правничу допомогу до 1000,00 грн.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. ч. 3 та 4 ст. 244 ГПК України).

Таким чином, оскільки розгляд справи у судах першої та апеляційної інстанцій відбувався без повідомлення учасників справи, розгляд заяви позивача про стягнення судових витрат також відбувається без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром", перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів встановила наступне.

Як було зазначено, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з розглядом апеляційної скарги, у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом з тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Суд зазначає, що у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у ч. 4 ст. 129 ГПК України.

Разом з тим, у частині 5 наведеної норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначені також положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 ГПК України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині ч. 4 ст. 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Адвокатська група сприяння бізнесу" (об`єднання) укладено договір №04-01/23 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого об`єднання зобов`язується надавати клієнту правову допомогу відповідно до його доручень, а клієнт зобов`язується такі послуги оплачувати та здійснювати повне сприяння об`єднанню у виконанні покладених на нього обов`язків.

У п. 5.4 договору сторони погодили, що за домовленістю сторін може бути встановлена вартість послуг за виконання окремого доручення, яка не залежить від кількості та обсягу виконаних робіт, наданих послуг та/або витраченого часу, про що укладається відповідна додаткова угода. В такому разі оплата наданих послуг здійснюється клієнтом відповідно до рахунку, виставленого об`єднанням.

26.10.2023 між сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору, відповідно до п. 1 якої сторони дійшли згоди, що клієнт доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу у справі №910/11390/23 шляхом представництва та захисту прав та інтересів клієнта у Північному апеляційному господарському суді, підготовки та подання всіх необхідних процесуальних та інших документів.

Виконання окремого доручення обмежується виключно наданням об`єднанням послуг правової допомоги у Північному апеляційному господарському суді (п. 2 додаткової угоди).

Відповідно до п. 3 додаткової угоди вартість послуг є фіксованою та становить 5000,00 грн.

За результатами надання послуг адвокатським об`єднанням виставлений позивачу рахунок на оплату №01/10 від 10.01.2024 на суму 5000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції №8666 від 15.01.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" сплачено на рахунок Адвокатського об`єднання "Адвокатська група сприяння бізнесу" грошові кошти у сумі 5000,00 грн за надану правничу допомогу.

Представництво інтересів позивача в апеляційному суді здійснювала адвокат Васильчук С.С. на підставі ордеру серія АІ №1392635 від 04.01.2023, виданого Адвокатським об`єднанням "Адвокатська група сприяння бізнесу", та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №10182/10 від 30.08.2021.

З огляду на викладене, наданими доказами підтверджується надання позивачу професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, зокрема, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу.

У запереченнях на заяву позивача Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу до 1000,00 грн з огляду на їх неспівмірність фактично витраченому часу та наданим послугам. Відповідач також вказує на те, що стягнення понесених витрат є надмірним тягарем для підприємства, який може негативно вплинути на можливість забезпечити безперервне надання життєво важливих послуг на території міста Києва та відновлення пошкоджених об`єктів.

Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно змісту п. 4 ч. 2 ст.27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатський гонорар може існувати у фіксованій формі.

Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в ч. 2 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України.

Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару.

Адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачене як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відсутність у договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №922/1163/18.

Оскільки договором та додатковою угодою визначено суму гонорару саме у фіксований спосіб - 5000,00 грн за надання клієнту правової допомоги у справі №910/11390/23 у Північному апеляційному господарському суді, позивач не зобов`язаний посилатися на час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг). Обґрунтованість розміру витрат на оплату послуг адвоката у такому разі визначається на підставі наявних доказів. Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №924/447/18.

Таким чином, суд відхиляє заперечення відповідача з приводу того, що розмір адвокатських витрат є неспівмірним фактично витраченому часу та наданим послугам, оскільки будь-якими належними та допустимими доказами такі заперечення відповідача не підтверджені, тоді як на переконання суду розмір витрат у сумі 5000,00 грн є обґрунтованим, пропорційним до предмета спору та розумним. В контексті викладеного суд звертає увагу, що сума, заявлена позивачем як компенсація витрат на правову допомогу, є співмірною з об`ємом та обсягом фактично виконаної роботи і ціною позову (252675,48 грн), що повністю узгоджується з нормами ч. 4 ст. 126 ГПК України.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі №910/5410/19, самі лише посилання на неспівмірність витрат та незгода із сумою понесених витрат на професійну правничу допомогу або ж їх обсягу не можуть бути підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.

Також, відповідно до висновків, викладених у додатковій постанові Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.

Таким чином, аргументи відповідача з приводу неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів вважає необґрунтованими.

З приводу інших доводів відповідача, суд звертає увагу, що зменшення витрат на професійну правничу допомогу адвоката можливе лише у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України. Вказаною нормою передбачено, що витрати мають бути співмірними зі складністю справи та виконаними роботами, витраченим часом, обсягом послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторін.

Отже, такий критерій як те, що стягнення понесених витрат є надмірним тягарем для відповідача, не є підставою для зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

З урахуванням усього вищезазначеного, оскільки заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним зі складністю справи і наданими адвокатом послугами, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Оскільки апеляційна скарга відповідача залишена судом без задоволення, а отже судове рішення ухвалене на користь позивача, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у сумі 5000,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" про ухвалення додаткового рішення у справі №910/11390/23 задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, ідентифікаційний код 40538421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укренергопром" (03170, місто Київ, вул. Збруцька, будинок 2, 2-й поверх, ідентифікаційний код 32589733) витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 5000 (п`ять тисяч),00 грн.

3. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

4. Додаткова постанова суду апеляційної набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов