Постанова

від 24.01.2024 по справі 922/2038/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/2038/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бородіна Л.І., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.,

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: керівник Носков М.А., згідно з інформацією з ЄДР;

від відповідача-2: Носков М.А., паспорт НОМЕР_1 , виданий 01.03.2001;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ,

на рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023, ухвалене в приміщенні Господарського суду Харківської області в м. Харкові, повний текст якого складений 06.11.2023 (суддя Добреля Н.С.),

у справі №922/2038/23

за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ,

до відповідача-1: Фермерського господарства "ФЕРМА-2018", Харківська область, с.Старовірівка,

до відповідача-2: ОСОБА_1 , Харківська область, с.Старовірівка,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФГ "ФЕРМА-2018" та ОСОБА_1 , в якій просило суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором від 29.12.2021 №б/н в розмірі 595000,00грн (500000,00грн - заборгованість за кредитом, 95000,00грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії), а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем-1 умов договору в частині своєчасного повернення кредитних коштів у передбачений договором термін та несплати в повному обсязі процентів у вигляді щомісячної комісії. Вимоги заявлені до двох відповідачів у зв`язку з укладенням договору поруки від 17.12.2021 №POR1639748043455.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2038/23 позов задоволено повністю.

Стягнуто солідарно з ФГ "ФЕРМА-2018" на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором від 29.12.2021 №б/н в розмірі 595000,00грн, яка складається з: 500000,000грн заборгованість за кредитом; 95000,00грн заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Стягнуто з ФГ "ФЕРМА-2018" на користь АТ КБ "Приватбанк" витрати зі сплати судового збору в розмірі 4462,50грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" витрати зі сплати судового збору в розмірі 4462,50грн.

Відстрочено виконання рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2038/23 строком на 1 (один) рік до 30.10.2024 включно.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідач-1 не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за укладеним кредитним договором від 29.12.2021 №б/н у частині повернення кредиту, сплати процентів у повному обсязі та станом на 24.04.2023 заборгованість відповідача-1 перед позивачем за кредитом становить 595000,00грн, яка складається з: 500000,00грн - заборгованість за кредитом; 95000,00грн - заборгованість по відсоткам у вигляді щомісячної комісії. Перевіривши розрахунок заборгованості за кредитом та за відсотками у вигляді щомісячної комісії, суд визнав його обґрунтованим та арифметично вірним, та зазначив, що докази повернення відповідачем-1 суми кредиту в матеріалах справи відсутні. Також судом встановлено, що у забезпечення виконання зобов`язань ФГ "ФЕРМА-2018" за кредитним договором від 29.12.2021 №б/н між позивачем та відповідачем-2 укладений договір поруки, предметом якого, відповідно до пункту 1.1 є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання відповідачем-1 (боржником) зобов`язань за угодами-приєднання. Врахувавши зазначене вище, оскільки факт наявності заборгованості за кредитним договором від 29.12.2021 №б/н у загальному розмірі 595000,00грн документально підтверджений та відповідачами не спростований та що в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем-2 укладений поговір поруки, позовні вимоги в цій частині визнані судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглянувши заяву відповідачів про відстрочення виконання рішення суду, суд зазначив, що відстрочення виконання рішення у цій справі для відповідачів у даному випадку не є інструментом ухилення від виконання такого рішення. Боржники лише намагаються через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем, та дійшов висновку, що відстрочення виконання рішення в даній справі до 30.10.2024 включно в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції, принципам рівності сторін перед законом і судом (стаття 7 ГПК України), забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами (стаття 15 ГПК України).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, АТ КБ "Приватбанк" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2038/23 в частині відстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2038/23 строком на 1 (один) рік, до 30.10.2024 (включно), в іншій частині рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що викладені судом першої інстанції обставини, що стали підставою для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення, не є достатніми для задоволення такої заяви. Апелянт наголошує, що суд поклав обов`язок з погашення заборгованості на двох відповідачів солідарно, проте судом першої інстанції майновий стан відповідача-2 не досліджувався та не встановлювався. За доводами скаржника, зазначення судом такої підстави для відстрочення виконання рішення, як тимчасова окупація частини Харківської області та, як наслідок, відсутність можливості у відповідача-1 здійснювати свою діяльність та отримувати прибуток, не дають підстав вважати, що до 30.10.2024 позичальник покращить свою економічну ситуацію. Позивач зазначає, що основним видом діяльності ФГ "ФЕРМА-2018" є вирощування сільськогосподарської продукції (зернових культур), підприємницьку діяльність господарство здійснювало та території, яка станом на час розгляду справи не придатна для сільськогосподарської діяльності, а тому продовжувати діяльність з метою отримання прибутку на цих земельних ділянках воно не має можливості.

У відзиві відповідач-1 просить залишити без задоволення апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк", а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідач-1 зазначає, що ГПК України не містить чітко визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Вважає, що суд надав належну правову оцінку фактичним обставина справи та доказам, наявним в матеріалах справи, та дійшов обґрунтованого висновку щодо відстрочення виконання рішення. Відповідач-1 зазначає, що з 24.02.2022 здійснення діяльності з вирощування зернових культур, інших однорічних та дворічних культур, овочів а баштанних культур стало неможливим, фермерське господарство розграбоване, земельні угіддя частково заміновані, найближчим часом посіву, висадки зернових та овочевих культур може бути весна 2024 року.

У судовому засіданні апеляційної інстанції, 24.01.2023, був присутній ОСОБА_1 (відповідач-2), який одночасно є керівником ФГ "ФЕРМА-2018" (відповідач-1), який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині без змін.

Представник позивача до судового засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку 19.12.2023 о 18 год 30 хв електронного листа - ухвали Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду до електронного кабінету позивача.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки в матеріалах справи наявні докази повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, а також те, що явка представників сторін не визнавалася обов`язковою, судова колегія дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідачів, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.

29.12.2021 ФГ "Ферма-2018" в особі Носкова Миколи Андрійовича (клієнт) через систему інтернет-клієнт-банкінгу з використанням електронного цифрового підпису підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", згідно з якою клієнт приєднався до розділу 1.1. "Загальні положення" та підрозділу 2.2. "Умови та правила надання послуги "КУБ" Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на сайті АТ КБ "Приватбанк" pb.ua на дату укладення договору. Ця Заява та Умови разом складають кредитний договір між банком та клієнтом.

Пунктом 1.1 заяви встановлено, що банк за наявності вільних коштів зобов`язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни.

Згідно з п. 1.2 заяви розмір кредиту - 500000,00грн.

Строк кредиту - 12 місяців з дати видачі кредитних коштів (п. 1.3 заяви).

За п. 1.4 заяви у період з дати підписання заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1,4% в місяць від початкового розміру кредиту.

Відповідно до п. 1.6 заяви порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, передбачено адаптований графік (на вибір клієнта та за узгодженням з банком): 6 місяців користування кредитом - погашення тільки процентів до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно з цим числом; інші 6 місяців користування кредитом - погашення основного боргу з процентами рівними частинами щомісяця, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно з цим числом.

Розділом 2 заяви клієнт підтверджує ознайомлення з розділом 1.1. "Загальні положення", а також підрозділом "3.2.2. Умови та Правила надання кредиту "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку за адресою https://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї заяви.

Пунктом 3.2.2.11 заяви встановлено, що договір є чинним з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання. Строк дії договору встановлюється з дати його укладення і до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Додатком №1 до заяви визначений графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом, яким визначено сплату: суми кредиту з липня по грудень 2022 року у розмірі 83333,33грн щомісячно; процентів - з січня по червень 2022 року у розмірі 8000,00грн щомісячно, з липня по грудень 2022 року у розмірі 7000,00грн щомісячно.

Факт підписання заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" клієнтом та банком підтверджується наявною в матеріалах справи копією протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 29.04.2023.

29.12.2021 між ОСОБА_1 (поручителем) та АТ КБ "Приватбанк" (кредитором) укладений договір поруки від 17.12.2021 №POR1639748043455, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ФГ "ФЕРМА 2018", ЄДРПОУ 42001237 (далі боржник) зобов`язань за угодами приєднання до 1.1.1 розділу 3.2.2 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті: а)процентної ставки за користування кредитом; б)кредиту в розмірі 500000,00грн. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Поручитель з умовами "Угода 1" ознайомлений (п. 1.3 договору поруки).

У випадку невиконання боржником зобов`язань за "Угодою 1", боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні божники.

Договір поруки від 17.12.2021 №POR1639748043455 підписаний кваліфікованими електронними підписами банку та поручителя, про що свідчить копія протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 29.04.2023.

Згідно з випискою з 29.12.2021 по 20.04.2023 з рахунку ФГ "ФЕРМА-2018" вбачається перерахування банком на вказаний рахунок 500000,00грн, призначення платежу видача кредиту КУБ згідно з договором б/н та 2.2 pb.ua/terms.

З виписки з 29.12.2021 по 20.04.2023 з рахунку ФГ "ФЕРМА-2018" судом встановлено, що ФГ "ФЕРМА-2018" неналежним чином виконувало свій обов`язок з повернення кредиту та сплати процентів, зокрема, відповідачем за вказаний період здійснено сплату процентів у загальному розмірі 16000,00грн, та не здійснено жодного платежу з повернення кредиту.

У зв`язку з невиконанням ФГ "ФЕРМА-2018" своїх зобов`язань з повернення кредиту у передбачений договором термін, АТ КБ "Приватбанк" звернулося до суду з даним позовом.

Як зазначалося, рішенням Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2038/23 позов задоволено повністю, а також відстрочено виконання рішення суду строком на 1 рік, до 30.10.2024 включно.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, АТ КБ "Приватбанк" оскаржує рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2038/23 в частині відстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2038/23 строком на 1 (один) рік до 30.10.2024 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, між позивачем та відповідачем-1 за допомогою КЕП укладений кредитний договір - заява про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" від 29.12.2021 №б/н, на виконання умов якого позивач видав відповідачеві-1 кредит у розмірі 500000,00грн строком на 12 місяців з дати видачі кредиту, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Факт отримання відповідачем-1 29.12.2021 коштів у розмірі 500000,00грн відповідачами не заперечується.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 1, ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Умовами п. 1.3 договору передбачено, що строк кредиту складає 12 місяців з дати видачі (29.12.2021), а згідно з графіком погашення основної суми боргу та процентів за кредитом останній платіж мав бути здійснений у грудні 2022 року.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем свого обов`язку з повернення отриманого ним кредиту у розмірі 500000,00грн, а також сплати процентів у повному обсязі, та станом на 24.04.2023 заборгованість відповідача-1 перед позивачем за кредитом становить 595000,00грн, яка складається з: 500000,00грн - заборгованість за кредитом; 95000,00грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії.

Вказані обставини учасниками справи не заперечуються. Жодних заперечень щодо порядку нарахування заборгованості або контррозрахунків відповідачами до суду не надано.

Таким чином, позивачем правомірно пред`явлено до відповідача-1 вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором - заявою про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" від 29.12.2021 №б/н у загальному розмірі 595000,00грн.

Щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 судова колегія зазначає про таке.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Як встановлено судом, 29.12.2021 між ОСОБА_1 (поручителем) та АТ КБ "Приватбанк" (кредитором) укладений договір поруки від 17.12.2021 №POR1639748043455, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ФГ "Ферма 2018", ЄДРПОУ 42001237 (далі боржник) зобов`язань за угодами приєднання до 1.1.1 розділу 3.2.2 "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг, далі Угода 1, по сплаті: а)процентної ставки за користування кредитом; б)кредиту в розмірі 500000,00грн. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за "Угодою 1" в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. У випадку невиконання боржником зобов`язань за "Угодою 1" боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні божники.

Оскільки відповідач-2 є поручителем за виконання зобов`язань відповідача-1 за кредитним договором - заявою про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" від 29.12.2021 №б/н, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачі 1 та 2 солідарно відповідають перед позивачем за неналежне виконання умов вказаного договору.

Вказані обставини сторонами не оспорюються.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі звернулися до суду першої інстанції зі спільною заявою, в якій просили відстрочити виконання рішення у справі №922/2038/23 на один рік. Зазначають, що докази на підтвердження можливості надання відстрочки додано до відзиву. Також ОСОБА_1 вказано, що після розмінування території він сподівається відновити господарську діяльність і виконати рішення.

Розглянувши заяву відповідачів про відстрочення виконання рішення суду, суд зазначив, що згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом господарської діяльності відповідача-1 є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) код КВЕД: 01.11, а також: 52.10 Складське господарство; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві.

Судом першої інстанції враховано, що село Старовірівка Шевченківської селищної територіальної громади в період з 26.02.2022 по 08.09.2022 було тимчасово окуповано Російською Федерацією, а з 08.09.2022 є територією, на якій ведуться (велися) бойові дії, ввідповідач-1 є підприємством, котре займається вирощуванням сільськогосподарської продукції (зернових культур), вирощування товарної сільськогосподарської продукції є довготривалим виробничим циклом, успішність якого залежить не тільки від коливань попиту і пропозиції на відповідному товарному ринку, а й від багатьох інших економічних факторів. Суд взяв до уваги, що матеріальний інтерес відповідачів полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило одночасно не збанкрутувати та продовжити господарську діяльність, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.

З приводу викладеного судова колегія зазначає про таке.

За приписами статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Статтею 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Тобто, в розумінні наведеної норми, відстрочка - це відкладання чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Відстрочення є правом суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але відстрочка або розстрочка виконання рішення допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, при чому такі обставини мають свідчити про неможливість або реальне ускладнення виконання рішення.

Визначальним фактором є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з`ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та 03.09.2020 у справі №905/30/16.

Як правильно зазначено місцевим господарським судом, загальновідомим та нормативно врегульованим є питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків, обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності.

24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан, який на час розгляду справи та заяви відповідачів про відстрочення виконання судових рішень не скасований.

Листом Торгово-промислової палати України, що опублікований на офіційному веб-сайті, від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження відповідача-1 є: Харківська обл., Шевченківський р-н, село Старовірівка, вул. Шкільна, 93.

Як свідчать матеріали справи, за вказаною адресою проживає і відповідач-2 ОСОБА_1 , який одночасно є керівником, засновником та кінцевим бенефіціарним власником ФГ "ФЕРМА-2018".

Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, визначено, що село Старовірівка Шевченківської селищної територіальної громади в період з 26.02.2022 по 08.09.2022 було тимчасово окуповане російською федерацією, а з 08.09.2022 є територією, на якій ведуться бойові дії.

Отже, територія місцезнаходження відповідача-1 та місця проживання відповідача-2 тривалий час знаходилася в окупації, а наразі є територією ведення бойових дій.

Згідно з відомостями, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом господарської діяльності відповідача-1 є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) код КВЕД: 01.11, а також: 52.10 Складське господарство; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 01.63 Післяурожайна діяльність; 01.19 Вирощування інших однорічних і дворічних культур; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає цілком доречними та обґрунтованими доводи відповідача-1, що відповідач-1 є господарством, котре займається вирощуванням сільськогосподарської продукції. Як відомо, вирощування товарної сільськогосподарської продукції є довготривалим виробничим циклом, успішність якого залежить не тільки від коливань попиту і пропозиції на відповідному товарному ринку, а й від багатьох інших економічних факторів.

Очевидно, що в умовах воєнного стану виробники сільськогосподарської продукції зазнали на собі більший влив від військової агресії, ніж ті, від яких залежить суто торгівельна діяльність, комерційне посередництво, фінансові та банківські послуги. Це викликане припиненням діяльності багатьох господарюючих суб`єктів, порушенням господарських ланцюгів з суміжними підприємствами постачальниками пального, паливно-мастильних матеріалів, насіннєвого матеріалу, добрив тощо. Це порушення логістичних ланцюгів внаслідок перебування частини територій України під окупацією, дефіцит транспортних потужностей, дефіцит рухомого складу, руйнація шляхів сполучення. Це руйнація виробничих приміщень та інших потужностей внаслідок ракетних, артилерійських обстрілів та інших бойових дій. Це неможливість обробки сільськогосподарських угідь, котрі перебували в зоні бойових дій, без їх розмінування та знешкодження інших вибухонебезпечних предметів. Це зростання цін на всі види продукції, які використовуються у виробничому сільськогосподарському циклі тощо. Це дефіцит робочої сили внаслідок процесів мобілізації, евакуації населення.

Судова колегія враховує, що менеджер зі збуту ОСОБА_2 (одночасно син відповідача-2) та агроном ОСОБА_3 , які працювали на фермерському господарстві, загинули 11.06.2022 під час окупації.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з листів ТОВ "Куп`янський КХП", зерно, власником якого є відповідач-1, зберігалося на території зернового складу ТОВ "Куп`янський КХП" у м. Куп`янську, яке було деокуповане 09.09.2022, зазнало пошкоджень (руйнувань, втрат) внаслідок його захоплення невідомими особами та військовими (бойовими) діями. Також з вказаних листів вбачається, що територія м. Куп`янськ продовжує зазнавати ворожих ударів, пошкодження переправи через р. Оскіл, внаслідок чого рух вантажного транспорту утруднений.

Вказані обставини свідчать про існування об`єктивних обставин, які утруднюють здійснення господарської діяльності відповідачем-1.

Крім того, у відзиві на позовну заяву відповідач-2 зазначав, що проживає і працював на території, яка з 26.02.2022 по 10.09.2022 перебувала в тимчасовій окупації і внесена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. На даний час роботи не має, заощадження відсутні, майно частково пошкоджене, розграбоване, відповідач-2 існує за рахунок гуманітарної допомоги і пенсії за віком. Зазначає, що вказані обставини виникли незалежно від сторін в правовідношенні і у зв`язку з цим виконати свої обов`язки не може.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 67 років. А отже, відповідно до пенсійного законодавства України, останній досяг пенсійного віку. Адресою місця проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , яка, як зазначалося, в період з 26.02.2022 по 08.09.2022 була тимчасово окупована російською федерацією, а з 08.09.2022 є територією, на якій ведуться бойові дії.

Доказів наявності у ОСОБА_1 інших джерел доходу, окрім як від фермерського господарства, матеріали справи не містять.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї, відповідно до закону (ч. 1, ч. 2 Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, фінансовий стан відповідача-2 ОСОБА_1 безпосередньо пов`язаний з результатами господарської діяльності та фінансовим становищем ФГ "ФЕРМА 2018".

Інститут відстрочення судового рішення існує як раз для того, щоб з урахуванням фінансового стану позивача та відповідачів, пропорційності їх інтересів, об`єктивності та винятковості обставин, що ускладнюють або виключають можливість негайного виконання судового рішення, надати можливість відповідачам виконати свій обов`язок не ставши при цьому банкрутом у силу тих скрутних форс-мажорних обставин, які наразі виникли через війну.

Поза увагою апеляційного господарського суду не можуть залишитись доводи відповідачів, що господарство та місце проживання відповідача-2 тривалий час знаходилося в окупації, що має наслідком зупинення господарської діяльності та логістичного сполучення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відстрочення виконання рішення для відповідачів у даному випадку не є інструментом ухилення від виконання таких рішень, відповідачі лише намагаються через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, відновити нормальну господарську діяльність з метою забезпечення повного виконання рішень та погашення заборгованості перед позивачем.

Діяльність відповідача-1, отже і прибутки відповідача-2, залежать від сезону збирання врожаю сільськогосподарських культур, основна частина прибутку товариства буде надходити з початком нового сезону врожаю. Примусове стягнення коштів в рамках виконавчого провадження може завдати господарству більшої шкоди, оскільки накладення арешту на рахунок може викликати зупинку роботи суб`єкта господарювання, а реалізація його активів призвести до банкрутства підприємства та доведення до зубожіння власника та керівника господарства, який є поручителем.

Судова колегія відхиляє доводи апелянта, що місцевим господарським судом не було враховано інтересів позивача, оскільки, хоча військова агресія проти України та правовий режим воєнного стану в країні негативно впливає на обидві сторони цього спору, однак, ступінь цього впливу є різним. На відміну від позивача, суть господарської діяльності якого полягає в наданні фінансових послуг (коди КВЕД: 64.19 Інші види грошового посередництва (основний); 64.92 Інші види кредитування; 64.99 Надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), н.в.і.у.; 66.11 Управління фінансовими ринками; 66.12 Посередництво за договорами по цінних паперах або товарах; 66.19 Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення) відповідачі займаються вирощуванням сільськогосподарської продукції. Позивач є комерційним банком, яке територіально віддалено від зони активних бойових дій.

Разом із тим, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність у позивача збитків саме у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов`язання за договором. Доказів того, що такі збитки можуть настати у зв`язку з відстроченням виконання судового рішення в матеріалах справи також відсутні.

Колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що в даному випадку першочерговим є з`ясування того, чи дійсно ускладнюють наведені відповідачами обставини негайне виконання рішень суду та чи надасть таке виконання можливість відповідачам ефективно відновити господарську діяльність.

Як зазначає відповідач-1, найближчим часом посіву, висадки зернових та овочевих культур може бути весна 2024 року.

Отже, саме в результаті реалізації посівної компанії 2024 року та збору врожаю приблизно у серпні 2024 року у господарства з`являться кошти для виконання рішення суду у даній справі, виконання якого негайно є неможливим і може призвести лише до банкрутства господарства, у той час як відстрочення дозволить продовжити його роботу.

Матеріальний інтерес відповідачів полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило одночасно не збанкрутувати та продовжити господарську діяльність, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.

В той же час, неможливо ігнорувати той факт, що причиною неналежного виконання ФГ "ФЕРМА 2018" зобов`язань з повернення кредиту є обставини, що пов`язані зі збройною агресією російської федерації проти України (адже до лютого 2022 року позичальник виконував обов`язки належним чином): окупація території місцезнаходження відповідачів, замінювання території, ведення бойових дій, неможливість здійснення господарської діяльності, відсутність доступу до продукції, що знаходиться на території складів, що також перебували в окупації, пошкодження/знищення продукції (зерна), смерть працівників.

За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява №36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого статтею 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява №60858/00).

Такі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №904/4566/18 та від 20.09.2018 у справі №905/2953/17.

Відтак, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням принципів розумності та справедливості, враховуючи баланс інтересів сторін, відстрочення виконання судового рішення у справі на один рік в повній мірі буде відповідати принципам справедливого судового розгляду в контексті частини 1 статті 6 Конвенції, принципам рівності сторін перед законом і судом (стаття 7 ГПК України), забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами (стаття 15 ГПК України).

В даному випадку, з одного боку буде задоволено приватний інтерес позивача в отриманні грошових коштів. А з іншого боку, буде задоволено публічний інтерес в збереженні господарюючого суб`єкта, котрий виробляє сільськогосподарську продукцію з метою задоволення суспільних потреб в ній, а також публічний інтерес у забезпеченні невідворотності виконання рішення суду.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга АТ КБ "Приватбанк" підлягає залишенню без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2038/23 в частині надання відстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2038/23 строком на 1 (один) рік, до 30.10.2024 включно, слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 269, 270, п. 1 ч.1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2038/23 в частині надання відстрочення виконання рішення Господарського суду Харківської області від 31.10.2023 у справі №922/2038/23 строком на 1 (один) рік, до 30.10.2024, включно залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.02.2024.

Головуючий суддя Л.І. Бородіна

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза