Постанова

від 24.01.2024 по справі 334/5588/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.01.2024 року м.Дніпро Справа № 334/5588/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від первісного позивача: не з`явився;

від первісного відповідача: Швець Д.І., адвокат (поза межами суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.05.2023 (суддя Науменко А.О., повний текст якого підписаний 23.05.2023) у справі № 334/5588/19

за первісним позовом Акціонерного товариство СЕНС БАНК, м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 , м. Запоріжжя

про звернення стягнення на предмет іпотеки

та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , м. Запоріжжя

до відповідача Акціонерного товариство СЕНС БАНК, м. Київ

про визнання припиненою іпотеки; скасування обтяження нерухомого майна

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року АТ Укрсоцбанк звернулося до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Неоновий світ, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вказаний позов мотивовано такими обставинами: 07.10.2008 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку Укрсоцбанк та Товариство з обмеженою відповідальністю Неоновий світ уклали договір кредиту № 130/08, згідно з п. 1.1 якого кредитор надав боржнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 328580 грн. зі сплатою 22,0 процентів річних та комісій, в розмірі і порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в додатку 1 до цього договору, що є невід`ємною складовою частиною цього договору, та порядком погашення суми основної заборгованості згідно з графіком, що міститься в додатку 2 до цього договору, який є невід`ємною складовою частиною цього договору, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 04 жовтня 2013 року, на умовах, визначених цим договором. У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АКБ Укрсоцбанк та ОСОБА_1 , як майновим поручителем ТОВ Неоновий світ, укладений іпотечний договір № 130/08/1і від 08 жовтня 2008 року. Предметом іпотеки є квартира загальною площею 41,12 кв. м, житловою площею 26,2 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що зобов`язання боржника з повернення кредитних коштів належним чином не виконано, а заборгованість за кредитним договором становить 977747,60 грн. та складається із заборгованості за кредитом в сумі 306125,38 грн., заборгованості за відсотками в сумі 671622,22 грн. На підставі п. 4.1 іпотечного договору № 130/08/1і, позивач вважає, що набув право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки.

У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до АТ Укрсоцбанк, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Неоновий світ, про визнання іпотеки припиненою, скасування обтяжень нерухомого майна.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтувала тим, що підстава для звернення стягнення на предмет іпотеки відсутня, оскільки юридична особа - боржник, що отримував грошові кошти, на даний час є ліквідованим, а його діяльність припинена. Згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Неоновий світ (код ЄДРПОУ 31540058) припинено 14.12.2018. Вважає, що враховуючи припинення юридичної особи позичальника, іпотека за договором № 130/08/1і є припиненою згідно ст. 17 Закону України Про іпотеку.

10.01.2020 АТ «Альфа-Банк», як правонаступник АТ «Укрсоцбанк», звернулось із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Ухвалою суду від 20.02.2020 замінено АТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Альфа-Банк».

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09.08.2021 по справі №334/5588/19 в задоволенні первісного позову АТ Альфа-Банк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. Зустрічні позовні вимоги про визнання іпотеки припиненою та скасування обтяження нерухомого майна задоволені.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 22.02.2022 апеляційну скаргу АТ Альфа Банк задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 09.08.2019 по цій справі скасовано. Провадження у справі закрито. Роз`яснено АТ Альфа-Банк та ОСОБА_1 , що спір віднесено до юрисдикції господарського суду та про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 14.03.2022 по справі №334/5588/19 заяву ОСОБА_1 про направлення за встановленою юрисдикцією цивільної справи за первісним позовом АТ Альфа-Банк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ Альфа-Банк про визнання іпотеки припиненою, виключення записів про обтяження та про заборону відчуження предмету іпотеки задоволено.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.03.2022 прийнято справу №334/5588/19 до розгляду, присвоєно справі номер провадження 28/18/22. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21.12.2023 замінено назву первісного позивача у справі №334/5588/19 на Акціонерне товариство СЕНС БАНК (код ЄДРПОУ 23494714). Підготовче засідання призначено на 31.01.2023 о 10 год. 00 хв.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.05.2023 у справі № 334/5588/19 первісний позов задоволено.

Звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме на: квартиру, загальною площею 41,12 кв.м., житловою площею 26,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ленінський РВ УМВС України в Запорізькій області 19.09.1996 року, ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 130/08 від 07.10.2008 року, заборгованість - 977 747 грн 60 коп., а саме: за кредитом - 306 125,38 грн, за відсотками - 671 622,22 грн, на користь Акціонерного товариство СЕНС БАНК, шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України Про виконавче провадження, за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариство СЕНС БАНК м. Київ витрати по сплаті судового збору у сумі 14666 грн 21 коп.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням у повному обсязі, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулась ОСОБА_1 , в якій зазначає, що суд першої інстанції не з`ясував обставини, що мають значення для справи, дійшов висновків, які не відповідають обставинам справи, а також з посиланням на неправильне застосування при винесенні рішення норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю, ухвалити нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити повністю. Зустрічний позов задовольнити.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що суд першої інстанції не аналізував жодні доводи відповідача, в тому числі й численні правові позиції Верховного суду з приводу спору, обмежившись аналізом первісної позовної заяви.

Так, суд першої інстанції не взяв до уваги норму ч. 4 статті 593 ЦК України, відповідно до якої припинення основного зобов`язання внаслідок ліквідації боржника юридичної особи, яка виступає боржником у такому зобов`язанні, не припиняє права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу боржником та /або майновим поручителем такого боржника, якщо заставодержатель до ліквідації боржника юридичної особи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову або пред`явлення вимоги (зазначена норма діє з 03.07.2018).

Зокрема, матеріалами справи підтверджено, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Неоновий світ» (код ЄДРПОУ 31540058) припинено 14.12.2018, номер запису: 11031720010019958.

AT «Укрсоцбанк» реалізувало своє право на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом подання 02.08.2019 позову до суду з метою погашення залишку кредитної заборгованості ТОВ «Неоновий світ», кінцевий термін погашення якого настав у жовтні 2013 року, тобто через 8 місяців після ліквідації позичальника.

А тому, у зв`язку з тим, шо сторона за кредитним договором № 130/08 від 07.10.2008 припинила свою діяльність, а також враховуючи те, шо первісний іпотекодержатель AT «Укрсоцбанк» реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову до суду вже після припинення діяльності ТОВ «Неоновий світ», іпотека, передбачена іпотечним договором № 130/08 від 08.10.2008, є припиненою.

Апелянт наголошує, що аналізуючи зазначені за текстом судового рішення постанови Верховного суду, які до того ж не відносяться до предмету даного спору, Господарський суд Запорізької області проігнорував пряму норму Закону, яка регламентує дані відносини, і причини такого ігнорування за текстом рішення не пояснив.

Також апелянт акцентує увагу суду, що при винесенні судового рішення Господарський суд Запорізької області, як і у випадку з незастосуванням ч.4 ст.593 ЦК України, причини незастосування норм ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» та ч. 1 ст. 609 Цивільного Кодексу не пояснив.

До того ж зауважує, що суду наводились правові позиції Верховного Суду з цього питання, які також не були враховані судом з незрозумілих причин.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Зазначає, що станом на сьогодні кредитний договір є чинним та станом на дату винесення оскаржуваного рішення вже було встановлено факт дійсності кредитного зобов`язання, відтак, у суду першої інстанції були відсутні підстави вважати, що договір іпотеки є припиненим при фактично не виконаному зобов`язанні. З урахуванням наведеного вважає відсутніми підстави для визнання кредитного договору припиненим. Вважає, що положення кредитного договору, на які посилається зустрічний позивач, не містять вказівки на припинення строку дії договору кредиту.

Натомість, Законом України «Про іпотеку» не передбачено такої підстави для припинення іпотеки, як сплив позовної давності до основної чи додаткової вимог кредитора за основним зобов`язанням чи припинення строку дії договору.

Посилаючись на правову позицію, наведену у постанові Касаційного цивільного суду від 21.04.2021 у справі № 761/11003/19 щодо того, що сам факт ліквідації боржника за кредитним договором з внесенням запису до відповідного реєстру про припинення юридичної особи за наявності заборгованості боржника за цим договором не є підставою для припинення договору іпотеки, який укладений для забезпечення виконання кредитного договору боржником, вважає, що іпотека у даній справі не може бути припиненою, оскільки первісний позивач звертався з вимогами до боржника, до його припинення, і зобов`язання виконано не було.

Звертає увагу, що аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 10 лютого 2016 року (справа № 6-216дс14) та у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №686/17614/18.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Березкіна О.В., Антонік С.Г.

З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 08.06.2023 здійснено запит матеріалів справи №334/5588/19 із Господарського суду Запорізької області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

21.06.2023 матеріали справи №334/5588/19 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.06.2023 (суддя доповідач Іванов О.Г.) апеляційну скаргу первісної відповідачки залишено без руху через неподання останньою доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі (визначена доплата 4610,42 грн). Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

30.06.2023 на адресу суду від скаржника, на виконання вимог ухвали від 22.06.2023, надійшла заява про усунення недоліків скарги, до якої додано платіжну інструкцію №ПН3493036 від 23.06.2023 про оплату 4610,50 грн. належного до сплати судового збору.

Ухвалою від 03.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.05.2023 у справі № 334/5588/19; судове засідання з розгляду апеляційної скарги позивача призначено на 06.09.2023 на 11:30 годину; сторонам наданий строк на подачу відзиву, заяв, клопотань; з урахуванням запровадження воєнного стану в Україні та з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби сторін повідомлено про можливість розгляду скарги в режимі відеоконференції, в тому числі за допомогою власних технічних засобів.

04.07.2023 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Швеця Дмитра Івановича про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яке задоволено ухвалою суду від 04.07.2023.

05.09.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №334/5588/19 у зв`язку з відставкою судді Антоніка С.Г.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2023, справу №334/5588/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Березкіна О.В., Парусніков Ю.Б.

З урахуванням зайнятості судді члена колегії суддів Паруснікова Ю.Б. 06.09.2023 об 11:30 годині у власних судових засіданнях, ухвалою суду від 05.09.2023 справу прийнято до провадження наведеним складом суду та призначено до розгляду на 25.10.2023.

24.10.2023 розпорядженням керівника апарату суду відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №334/5588/19 у зв`язку з відставкою судді Березкіної О.В.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2023, справу №334/5588/19 передано колегії суддів у складі: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.

Розгляд справи, призначений у судовому засіданні на 25.10.2023 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Верхогляд Т.А. у відпустці.

Ухвалою суду від 30.10.2023 розгляд справи призначено на 24.01.2024 на 16:30 годину.

18.01.2024 від представника АТ «Сенс Банк» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника. Також у наведеному клопотання первісний позивач заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 24.01.2024 представник первісного відповідача (апелянта) доводи скарги підтримав, просив рішення скасувати, ухвалити нове.

В судовому засіданні 24.01.2024 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника первісного відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

07.10.2008 Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку Укрсоцбанк (кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю Неоновий світ (позичальник) уклали договір кредиту №130/08.

Згідно з п. 1.1 кредитор надав боржнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 328580 грн. зі сплатою 22,0 процентів річних, та комісій, в розмірі і порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього Договору, що є невід`ємною складовою частиною цього Договору, та порядком погашення суми основної заборгованості згідно з графіком, що міститься в Додатку 2 до цього Договору, який є невід`ємною складовою частиною цього Договору, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 04 жовтня 2013 на умовах, визначених цим Договором.

19.04.2010 сторони уклали додаткову угоду № 1 про внесення змін до кредитного договору №130/08, якою внесли зміни до графіку погашення залишку кредитної заборгованості, кінцевий термін погашення заборгованості за кредитом не змінився.

У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АКБ Укрсоцбанк (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (позичальник), як майновим поручителем ТОВ Неоновий світ був укладений іпотечний договір № 130/08/1і від 08.10.2008. Предметом іпотеки є квартира загальною площею 41,12 кв. м, житловою площею 26,2 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до п 1.4. іпотечного договору № 130/08/1і визначено зміст та розмір Основного зобов`язання, строк і порядок його виконання: виконання Іпотекодавцем перед Іпотекодержателем зобов`язань, зокрема:

1.4.1. повернення кредиту за Основним зобов`язанням в межах максимального ліміту заборгованості за Кредитом в сумі 328 580,00 (триста двадцять вісім тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень 00 копійок, з порядком погашення суми основної заборгованості згідно з графіком відповідно до умов Основного зобов`язання з кінцевим терміном погашення до 04 жовтня 2013 року на умовах, визначених Основним зобов`язанням;

1.4.2. сплата процентів за користування кредитом у розмірі 22 процентів річних та наступним щорічним переглядом з врахуванням середньої ринкової вартості кредитних ресурсів, або в іншому розмірі в залежності від виконання умов Основного зобов`язання та комісій, визначених Основним зобов`язанням;

1.4.3. сплата можливої неустойки (пені, штрафу), у розмірі, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлене Основне зобов`язання;

1.4.4. відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимог за Основним зобов`язанням, та збитків, завданих порушенням Основного зобов`язання.

Згідно із п. 1.5. іпотечного договору № 130/08/1і іпотекою за цим Договором також забезпечуються вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов`язаних із зверненням стягнення на Предмет іпотеки, витрат на утримання і збереження Предмета іпотеки, витрат на страхування Предмета іпотеки, збитків, завданих порушенням умов цього Договору.

Договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М., зареєстрований в реєстрі за №2581. Накладено заборону на відчуження нерухомого майна, зареєстровано в реєстрі за № 309.

Згідно з п. 6.3 іпотечного договору, цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення основного зобов`язання. Дія цього договору також припиняється з інших підстав, передбачених чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про іпотеку».

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ Неоновий світ (ідентифікаційний код юридичної особи 31540058) припинено 14.12.2018.

У зв`язку з тривалим невиконанням ТОВ Неоновий світ своїх зобов`язань за договором кредиту №130/08 позивач 24.07.2019 надіслав первісному відповідачу вимогу про усунення порушень шляхом погашення заборгованості по кредиту відсотків на загальну суму 977747,60 грн. Відповідач вказану вище вимогу Банку не виконав.

В обґрунтування вимог первісного позову про звернення стягнення на предмет іпотеки Банком суду надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 130/08 від 07.10.2008, згідно якого станом на 18.06.2019 у ТОВ Неоновий світ існує заборгованість в загальному розмірі 977747,60 грн. Банком надано також довідку станом на 14.04.2023 про заборгованість в загальному розмірі 977747,60 грн. за договором кредиту №130/08.

Заперечуючи первісні вимоги зустрічний позивач (первісний відповідач) подав зустрічну позовну заяву про визнання припиненою іпотеки та скасування обтяження нерухомого майна з посиланням на припинення основного зобов`язання, а відтак й іпотеки, як виду поруки, через припинення юридичної особи сторони договору кредитування та пропуском строку іпотекодержателем на звернення до суду з метою реалізації свого права щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки).

Під час розгляду справи господарським судом також з`ясовано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі № 910/1606/17 за заявою Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк про видачу судового наказу на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 58/16 від 23.09.2016 за позовом Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк до Товариства з обмеженою відповідальністю Неоновий Світ про стягнення заборгованості, заяву про видачу виконавчого документа задоволено. Видано наказ на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 58/16 від 23.09.2016 наступного змісту:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Неоновий Світ (ідентифікаційний код 31540058, що зареєстроване за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, буд. 1-А) на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) заборгованість за договором кредиту №130/08 від 07.10.2008 року в сумі 772 779 (сімсот сімдесят дві тисячі сімсот сімдесят дев`ять) грн. 74 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Неоновий Світ (ідентифікаційний код 31540058, що зареєстроване за адресою: 69006, м. Запоріжжя, вул. Леонова, буд. 1-А) на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 29, код ЄДРПОУ 00039019) третейський збір в сумі 8 123 (вісім тисяч сто двадцять три) гривні 88 копійок.

Задовольняючи первісні позовні вимоги, господарський суд виходив з того, що доказів погашення кредиту суду не надано, відповідно, вимоги кредитора підлягають задоволенню; іпотечний договір № 130/08/1і від 08.10.2008 не містить такої підстави для припинення іпотеки, як припинення юридичної особи боржника за забезпеченим кредитним договором.

При цьому, пославшись на висновки, наведені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/1639/19 від 10.06.2020, господарський суд зазначив, що сама по собі наявність судового рішення про задоволення вимог банку, як і обставини, пов`язані з процедурою виконання судового рішення, не припиняють та не змінюють правовідносин сторін за договором іпотеки до фактичного погашення вимог кредитора за рахунок примусової реалізації предмета іпотеки. При цьому чинне законодавство не містить жодної правової норми, яка б обмежувала певним строком процедуру примусової реалізації іпотечного майна і тим більше пов`язувала б сплив цього строку із правовим наслідком у вигляді припинення іпотеки.

З урахуванням викладеного, первісний позов судом задоволено, у задоволенні зустрічного відмовлено.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Предметом доказування у даній справі є наявність/відсутність заборгованості за основним зобов`язанням; наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за кредитним та іпотечним договором, зокрема у вигляді звернення стягнення на предмет іпотеки; у розрізі зустрічного позову наявність/відсутність підстав для припинення іпотеки.

Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушення зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

При цьому ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання (ст. 546 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотека є заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотека на підставі ст. 1 Закону України Про іпотеку це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності (ч. 4 ст. 1 Закону України Про іпотеку).

Відповідно до визначення термінів у ст. 1 Закону України Про іпотеку основне зобов`язання - це зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

Згідно із чинним законодавством іпотекою забезпечуються зобов`язання або вимоги, які можуть виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Безпосередньо Законом України Про іпотеку визначено, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору, а отже, іпотека не може існувати самостійно без основного зобов`язання.

Суб`єктами іпотечних правовідносин Закону України Про іпотеку визначає іпотекодавця та іпотекодержателя.

Відповідно до визначень, що містяться в ст. 1 Закону України Про іпотеку, іпотекодержателем є кредитор за основним зобов`язанням.

Іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи - боржника.

За приписами ст. 17 згаданого Закону України Про іпотеку іпотека припиняється у разі:

- припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

За загальним правилом зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частини перша та друга статті 598 ЦК України).

Правила припинення зобов`язання сформульовані в главі 50 "Припинення зобов`язання" розділу І книги п`ятої "Зобов`язальне право" ЦК України. Норми цієї глави передбачають, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України), чи ліквідацією юридичної особи (стаття 608 та 609 ЦК України).

Так, зокрема згідно зі ст.609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору поруки) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Отже, відповідно до наведеної норми лише у разі якщо строк поруки у договорі поруки не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить до суду вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до положень статей 251 - 253 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому, строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов`язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов`язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі й застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Отже, вимогу до поручителя про виконання ним зобов`язання за договором поруки слід пред`явити в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов`язання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем).

Строк, передбачений нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки.

У разі пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя, цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд в такому випадку зобов`язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яка застосовується судом за заявою сторін.

Таким чином, сплив строку, передбаченого нормою частини четвертої статті 559 ЦК України, зумовлює припинення зобов`язань поручителя, а отже, і відмову кредиторові в позові в разі звернення до суду.

Як встановлено у цій справі згідно з пунктом 6.3 договору іпотеки договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до припинення основного зобов`язання. Дія цього договору також припиняється з інших підстав передбачених чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про іпотеку».

З договору іпотеки вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого забезпечення виконання основного зобов`язання припиняється. Отже, у Договорі поруки не встановлено строку припинення поруки.

А відтак, за нормою частини четвертої статті 559 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договору поруки) порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки; у разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Кінцевим терміном погашення кредиту ТОВ «Неоновий світ» за кредитним договором №130/08 від 07.10.2008 було04.10.2013.

Кредитор (банк) у межах строків позовної давності захистив своє право і звернувся до позичальника ТОВ «Неоновий світ», з позовом; наявність заборгованості ТОВ «Неоновий світ» за вказаним кредитним договором підтверджена ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2017 у справі № 910/1606/17, якою задоволено заяву про видачу виконавчого документа та видано наказ на примусове виконання рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у справі № 58/16 від 23.09.2016, зокрема про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Неоновий Світ на користь Публічного акціонерного товариства Укрсоцбанк заборгованості за договором кредиту №130/08 від 07.10.2008 в сумі 772 779 грн. 74 коп.

Втім, за твердженням первісного позивача дане судове рішення не виконано.

Відповідно до ч.5 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Судом встановлено, що згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ «Неоновий світ» (код ЄДРПОУ 31540058) припинено 14.12.2018, номер запису: 11031720010019958.

Даних щодо правонаступників ТОВ «Неоновий світ» матеріал дійсної справи не містять.

Відтак, з урахуванням норм ст.ст.598, 609 ЦК України зобов`язання за кредитним договором припинилось внаслідок припинення юридичної особи позичальника.

Відповідно до частини 4 ст. 593 ЦК України припинення основного зобов`язання внаслідок ліквідації юридичної особи, яка виступає боржником у такому зобов`язанні, не припиняє права застави (іпотеки) на майно, передане в заставу майновим поручителем такого боржника, якщо заставодержатель до ліквідації боржника - юридичної особи реалізував своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову.

Позивач за первісним позовом звернувся з письмовою вимогою про усунення порушень до ОСОБА_1 (поручителя, іпотекодавця) вже після припинення діяльності ТОВ «Неоновий світ», а саме, 24.07.2019 (а.с.36, т.1), а з відповідним позовом до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки ще пізніше 31.07.2019 (згідно дати на конверті, в якому надійшов позов до суду а.с.47, т.1), тобто більше, ніж через сім місяців з дня припинення позичальника, а відтак і основного зобов`язання, та більше ніж через 5,5 років від дати сплати останнього платежу за договором кредитування (виконання основного зобов`язання).

Колегія суддів також відзначає, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення кредитування" від 03.07.2018 за №2478-VIII (далі - Закон №2478-VIII) частина четверта статті 559 ЦК України викладена в новій редакції, згідно з положеннями якої порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя.

Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Закон №2478-VIII введений в дію з 04.02.2019 та застосовується до відносин, що виникли після введення його в дію, а також до відносин, що виникли до введення його в дію та продовжують існувати після введення його в дію, крім частини четвертої статті 36 Закону України "Про іпотеку", що застосовується виключно до договорів і угод, укладених після введення в дію цього Закону (пункти 1, 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2478-VIII).

З урахуванням припинення зобов`язань за кредитним договором внаслідок припинення юридичної особи позичальника до 04.02.2019, звідси висновок, що до правовідносин сторін застосовується нормативне регулювання у редакції частини четвертої статті 559 ЦК України у попередній редакції (тобто з можливістю пред`явлення позову до іпотекодавця протягом шести місяців з моменту настання виконання основного зобов`язання).

Втім, колегія суддів звертає увагу, що навіть якщо до спірних відносин застосовувати нову редакцію ч.4 ст.559 ЦК України, тобто припустити, що Банк мав пред`явити позов до Поручителя протягом трьох років з дати виконання основного зобов`язання за Договором (04.10.2013 + три роки = 04.10.2016), то порука за Договором поруки все одно є припиненою станом на 31.07.2019 (день звернення з позовом до поручителя (іпотекодавця)).

Таким чином, у зв`язку з тим, що сторона за кредитним договором № 130/08 від 07.10.2008 припинила свою діяльність, тому в силу положень ст. ст. 593, 609 ЦК України основне зобов`язання є припиненим, а іпотекодержатель АТ «Укрсоцбанк» реалізувало своє право щодо звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) шляхом подання позову до суду до іпотекодавця вже після припинення діяльності ТОВ «Неоновий світ» та з пропуском строку, визначеного ч.4 ст.559 ЦК України, який є преклюзивним (присікаючим), іпотека, передбачена іпотечним договором № 130/08 від 08.10.2008 є припиненою в силу вимог ч.4 ст.559 ЦК України, ст.17 Закону України «Про іпотеку».

Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув, не застосував до спірних відносин імперативні норми права, що їх регулюють, застосував до спірних відносин нерелевантну практику Верховного Суду, у зв`язку з чим задовольнив незаконні вимоги Банку (первісного позивача) та відмовив в задоволенні законних вимог зустрічного позивача, що є підставою для скасування рішення та ухвалення нового.

Щодо позовної вимоги за зустрічним позовом про скасування обтяження нерухомого майна.

За приписами ч.3 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав, що здійснюється державним реєстратором або, у випадку скасування рішення Міністерства юстиції України, прийнятого відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, посадовою особою Міністерства юстиції України. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку визнання її вчиненою з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Відповідно до правових висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі 914/2350/18(914/608/20) в частині процедури вчинення дій державним реєстратором на підставі судового рішення, зазначено, що:

« 129. Чинна нині редакція абзацу другого частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV встановлює, що у разі якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень.

130. Чинне нині положення абзацу третього частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV також містить пряму вказівку на те, що у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав.

131. Таким чином, порядок дій державного реєстратора у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення врегульований чинними нині абзацами другим і третім частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV.

132. Отже, якщо суд дійшов висновку, що право власності позивача було порушено та підлягає поновленню, державний реєстратор повинен одночасно з державною реєстрацією припинення права власності відповідача на відповідне нерухоме майно провести державну реєстрацію набуття права власності на спірне нерухоме майно за позивачем.

133. При цьому, в силу положень абзацу першого частини третьої статті 26 Закону № 1952-IV, відомості про право власності відповідача з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не вилучаються. Задоволення позову є підставою для вчинення державним реєстратором нової реєстраційної дії - внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі судового рішення.»

Таким чином, за новою редакцією ст.26 Закону вилучення/скасування записів, в тому числі про припинення обтяження не відбувається. Натомість, у даному випадку рішення суду про припинення іншого речового права іпотеки, є правоприпиняючим документом, на підставі якого здійснюється державна реєстрація припинення іпотеки, а тому, з огляду на задоволення судом зустрічних позовних вимог у цій справі про припинення іпотеки, зустрічний позивач має законні підстави для звернення до реєстратора з питання реєстрації припинення іпотеки, з наданням копії рішення суду, без додаткового задоволення відповідної позовної вимоги, яка в даному випадку не є ефективним способом захисту його права, про скасування обтяження.

У судовому засіданні 24.01.2024 представник зустрічного позивача визнав про неактуальність зазначених позовних вимог, з урахуванням внесених змін у ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», втім наголосив, що зустрічна позовна заява подавалась у листопаді 2019 року, до внесення відповідних змін у Закон і на той момент це був належний спосіб захисту прав.

Звідси, в цій частині зустрічних позовних вимог колегія суддів апеляційного господарського суду відмовляє.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги первісного відповідача про неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити; рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний задовольнити частково та визнати припиненою іпотеку, в решті вимог зустрічного позову відмовити.

Згідно з ч.9 ст.129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги первісного відповідача, судові витрати, понесені у зв`язку із подачею позову та апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на первісного позивача у повному обсязі (за обома позовами). При цьому, хоча зустрічний позов задоволено частково, втім, до спору призвели невірні дії первісного позивача, як з огляду на плин часу змінилась правова позиція за якою відмовлено зустрічному позивачу у повному задоволенні його вимог, зокрема в частині скасування обтяження.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 17.05.2023 у справі №334/5588/19 задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 17.05.2023 у справі №334/5588/19 скасувати.

Прийняти у справі нове рішення, яким у задоволенні первісного позову Акціонерного товариство СЕНС БАНК, м. Київ до відповідача ОСОБА_1 , м. Запоріжжя про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовити у повному обсязі.

Витрати по справі за первісним позовом покласти на первісного позивача.

Зустрічний позов ОСОБА_1 , м. Запоріжжя до відповідача Акціонерного товариство СЕНС БАНК, м. Київ про визнання припиненою іпотеки; скасування обтяження нерухомого майна задовольнити частково.

Визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором №130/08/1і від 08 жовтня 2008 року, укладеним між АТ Укрсоцбанк (код ЄДРПОУ 00039019) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області) посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Туріченко О.М., зареєстрованим в реєстрі за №2581.

Стягнути з Акціонерного товариства СЕНС БАНК (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100, ідентифікаційний код 00039019) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області) 1921,00 грн судового збору за подачу зустрічного позову.

В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства СЕНС БАНК (місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд.100, ідентифікаційний код 00039019) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Ленінським РВ УМВС України в Запорізькій області) 27 762, 32 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду Запорізької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.02.2024.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков