УХВАЛА
18 квітня 2024 року
м. Київ
cправа № 334/5588/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариство "СЕНС БАНК"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2024
за первісним позовом Акціонерного товариство "СЕНС БАНК"
до ОСОБА_1
про звернення стягнення на предмет іпотеки
та за зустрічним позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариство "СЕНС БАНК"
про визнання припиненою іпотеки; скасування обтяження нерухомого майна,
ВСТАНОВИВ:
20.02.2024 (через систему ?Електронний суд?) Акціонерне товариство "СЕНС БАНК" (далі - Товариство, скаржник) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2024 (повний текст постанови складено 02.02.2024).
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2024 касаційну скаргу залишено без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з тим, що до суду не надані докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених порядку та розмірі; надано скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2024 повернуто касаційну скаргу з тих підстав, що скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 11.03.2024 щодо сплати судового збору в сумі 29 613,14 грн у встановленому порядку.
09.04.2024 (через систему ?Електронний суд?) Товариство повторно звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.01.2024 (повний текст постанови складено 02.02.2024).
До касаційної скарги додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтоване тим, що оскільки ухвала про повернення касаційної скарги була винесена 01.04.2024 та опублікована в Єдиному державному реєстрі судових рішень 03.04.2024, а касаційна скарга переподана позивачем в межах розумного строку, строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, тому клопотання підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали касаційної скарги, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Оскаржувана постанова Центрального апеляційного господарського суду прийнята 24.01.2024, повний текст складено та підписано 02.02.2024, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 22.02.2024.
Вперше подану касаційну скаргу Товариства залишено без руху ухвалою Суду від 11.03.2024 у зв`язку з тим, що до суду не надані докази сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених порядку та розмірі.
У цій же ухвалі Суд звернув увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації сплаченого судового збору є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга та дата судового рішення, що оскаржується.
Проте до заяви про усунення недоліків скаржником було додано копію меморіального ордеру від 14.03.2024 №300060668 про сплату 29 613,14 грн судового збору, в якому не містився номер справи та оскаржуваний документ, у зв`язку з чим Суд визнав його неналежним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.
Оскільки скаржник не скористався своїм правом та не усунув недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 11.03.2024 щодо сплати судового збору у встановленому порядку, Суд дійшов висновку про повернення касаційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Згідно частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Враховуючи наведене вище, Суд дійшов висновку, що скаржником не наведено поважних причин та не надано доказів існування обставин, що стали підставою пропуску процесуального строку, встановленого Законом.
У даному випадку Товариством не наведено конкретних обставин, що унеможливили виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Частиною 3 статті 292 ГПК України визначено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав.
З огляду на викладене, касаційна скарга скаржника визнається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України,
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Акціонерного товариство "СЕНС БАНК" залишити без руху.
2. Встановити Акціонерному товариству "СЕНС БАНК" строк усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.
3. У разі усунення недоліків документи подати через ?Електронний суд? або направити поштою на адресу Касаційного господарського суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 із наданням доказів про дату вручення даної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді Є.В. Краснов
Л.І. Рогач
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2024 |
Оприлюднено | 19.04.2024 |
Номер документу | 118464294 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Мачульський Г.М.
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Іванов Олексій Геннадійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні