Рішення

від 05.02.2024 по справі 904/5913/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2024м. ДніпроСправа № 904/5913/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Альянс Трейд", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар`єр", с. Любимівка, Дніпровський район, Дніпропетровськ область

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (виклику) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафта Альянс Трейд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар`єр" про стягнення заборгованості у розмірі 970 760, 29 грн, з яких: 654 314, 22 грн заборгованість за договором поставки нафтопродуктів № 01/12 від 09.12.2022, 163 578, 55 грн штрафні санкції у розмірі 25 % від суми заборгованості, 69 658, 23 грн 36 % річних, 79 589, 83 грн пеня та 3 619, 46 грн інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 14.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.

30.01.2023 від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвала суду від 14.11.2022 була надіслана відповідачу на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 52042, Дніпропетровська область, с. Любимівка, вул. Чаплинська, буд. 1а.

На адресу суду станом на день прийняття рішення не надійшло ні рекомендованого повідомлення про вручення відповідачу ухвали суду від 14.11.2022, ні повернення відповідного поштового відправлення.

Згідно інформації, яка міститься на офіційному сайті Укрпошти, поштове відправлення № 4930001092687 вручено відправнику 06.12.2023.

Крім того, для належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 904/5913/22, судом було здійснено публікацію на офіційному сайті Господарського суду Дніпропетровської області, якою повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар`єр» про відкриття провадження у даній справі та можливості відповідача подати відзив на позовну заяву.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач не скористався своїми процесуальними правами. Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача викладена у позовній заяві

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів № 01/12 від 09.12.2022 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

09.12.20222 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТА АЛЬЯНС ТРЕЙД» (далі - позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар`єр» (далі - відповідач, Покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів № 01/12 від (далі - Договір).

01.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАФТА АЛЬЯНС ТРЕЙД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Любимівський кар`єр» було укладено Додаткову угоду до договору поставки нафтопродуктів № 01/12 від 09.12.2022 року (надалі - Додаткова угода), якою Сторони домовились внести певні зміни до Договору, шляхом його доповнення підпунктами 3.2.1, 3.2.2., та пунктами 4.10, 4.11, 4.12, 4.13.

Відповідно до пункту 1.1. Постачальник зобов`язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, нафтопродукти, найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на нафтопродукти, які оформлюються на кожну окрему партію Нафтопродуктів.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що номенклатура Нафтопродуктів, його кількість, ціна встановлюються Сторонами за обопільною згодою на основі заявки Покупця й зазначаються в розрахункових документах (рахунках-фактурах) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) на нафтопродукти, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України та складають невід`ємну частину цього Договору.

Згідно з пунктом 2.2.2 Договору нафтопродукти вважаються поставленими Постачальником та прийнятими Покупцем за кількістю та якістю, а право власності, що перейшло від Постачальника до Покупця - датою відвантаження, яка вказана в товарно-транспортній накладній при прийомі нафтопродуктів до перевезення в пункт відвантаження.

Пунктом 2.18 Договору встановлено, що акти приймання нафтопродуктів за кількістю, складені за участю уповноважених представників обох Сторін, є обов`язковими для виконання Постачальником і підставою для грошових розрахунків між сторонами за поставлені нафтопродукти.

Відповідно до пункту 3.1. Договору загальна ціна Договору визначається кількістю отриманих та оплачених Нафтопродуктів Покупцем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії Нафтопродуктів визначається Постачальником в рахунках-фактурах та накладних документах.

Згідно пунктом 3.2. Договору Покупець зобов`язується оплачувати повну вартість в розмірі 100% Нафтопродуктів, відображену в рахунках-фактурах на кожну окрему партію Нафтопродуктів, (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі), у строк, визначений у відповідних рахунках-фактурах, але у всякому разі до моменту відвантаження таких Нафтопродуктів.

Відповідно до п.п. 3.2.1 Договору з урахуванням змін внесених Додатковою угодою, Постачальник має право поставити погоджену партію Товару без попередньої оплати. В цьому випадку Покупець зобов`язаний оплатити вартість Товару у термін, що не перевищує 2 (два) банківських дня, від дня поставки Товару.

Платіжні документи за цим Договором оформлюються згідно умов чинного законодавства України, з дотриманням усіх вимог, які зазвичай ставляться до змісту і форми таких документів, з обов`язковим зазначенням номеру та дати укладання Договору, згідно з яким здійснюється перерахування грошових коштів (п.п. 3.2.2 Договору з урахуванням змін внесених Додатковою угодою).

Пункт 3.3 договору визначає, що право власності на нафтопродукти переходить до Покупця з дати поставки Нафтопродуктів, що вказана в накладних на нафтопродукти (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі). Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на банківський рахунок Постачальника.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів банківською установою на банківський рахунок Постачальника (пункт 3.4 Договору).

Згідно пункту 3.5 Договору Сторони щомісячно підписують акт звірки взаєморозрахунків.

Пунктом 4.10 Договору, з урахуванням змін внесених Додатковою угодою, встановлено, що за несвоєчасне виконання своїх зобов`язань щодо оплати Товару (партії Товару) на умовах даного Договору Покупець сплачує Постачальнику штрафні санкції згідно ст. 230-231 Господарського кодексу України, а саме:

- пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язань.

- у випадку якщо термін прострочення Покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, Покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 25 (двадцять п`ять) % від суми заборгованості.

Відповідно до пункту 4.11 Договору, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою, за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно умов даного Договору, Покупець зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 (тридцять шість) процентів річних від простроченої суми за кожен день прострочення, за весь час прострочення, згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно пункту 4.12 Договору, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою, Покупець за даним Договором не має права здійснювати утримання Товару, як забезпечення виконання Постачальником яких-небудь його зобов`язань, передбачених даним Договором.

Пунктом 4.13 Договору, з урахуванням змін внесених Додатковою угодою, Сторони погодили наступну черговість погашення Покупцем своїх грошових зобов`язань за даним Договором: 1) оплата, яка проводиться в термін, визначений за Договором (Додатками до нього); 2) прострочена сума частково неоплаченого або несвоєчасно оплаченого Товару; 3) пеня; 4) штраф.

Постачальник свої зобов`язання за Договором виконав належним чином, що підтверджується наступними видатковими накладними:

- № НП0331-0001 від 31.03.2023 на суму 43 680 грн з ПДВ;

- № НП0531-0002 від 31.05.2023 на суму 143 002, 50 грн з ПДВ;

- № НП0720-0001 від 20.07.2023 на суму 142 158 грн з ПДВ;

- № НП0724-0001 від 24.07.2023 на суму 145 464 грн з ПДВ;

- № НП0731-0001 від 31.07.2023 на суму 148 439, 40 грн з ПДВ;

- № НП0804-0006 від 04.08.2023 на суму 157 035 грн з ПДВ;

- № НП0808-0001 від 08.08.2023 на суму 157 890 грн з ПДВ;

- № НП0811-0002 від 11.08.2023 на суму 160 341 грн з ПДВ;

- № НП0816-0006 від 16.08.2023 на суму 160 341 грн з ПДВ;

- № НП0821-0004 від 21.08.2023 на суму 160 341 грн з ПДВ;

- № НП0824-0007 від 25.08.2023 на суму 161 214 грн з ПДВ;

- № НП0901-0013 від 01.09.2023 на суму 160 671, 60 грн з ПДВ;

- № НП0905-0002 від 05.09.2023 на суму 160 671, 60 грн з ПДВ.

Видаткові накладні підписані в двосторонньому порядку без будь-яких зауважень та заперечень.

На виконання пункту 3.5 Договору 30.09.2023 сторонами було підписано акт звірки взаєморозрахунків за 3 квартал 2023 року, яким ТОВ «Любимівський кар`єр» визнало наявну у нього заборгованість перед ТОВ «Нафта Альянс Трейд» за договором поставки № 01/12 від 09.12.2022 року, однак заборгованість Відповідачем погашено так і не було, що свідчить про грубе порушення ТОВ «Любимівський кар`єр» взятих на себе зобов`язань.

Однак, до сьогоднішнього дня за поставлений товар у розмірі 654 314, 22 грн відповідач не розрахувався.

Для досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідачу претензію про негайне погашення заборгованості за договором поставки б/н від б/д.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом. Крім суми основного боргу, позивач просить суд стягнути 163 578, 55 грн штрафні санкції у розмірі 25 % від суми заборгованості, 69 658, 23 грн 36 % річних, 79 589, 83 грн пені та 3 619, 46 грн інфляційних втрат.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Щодо суми боргу

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивачем поставлено відповідачу товар на суму 1 901 249, 10 грн.

Натомість, відповідач лише частково виконано зобов`язання з оплати поставленого товару на суму 1 246 934, 88 грн.

Відтак, заборгованість відповідача перед позивачем становить 654 314, 22 грн.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Строк оплати поставленого товару є таким, що настав.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар у розмірі 654 314, 22 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Посилання відповідача про часткову сплату заборгованості у розмірі 160 000 грн, не приймаються судом до уваги, оскільки як вбачається з наданих ТОВ «Любимівський кар`єр» платіжних інструкцій, призначенням платежу є: «Оплата за дизельне пальне згідно договору № 01/02 від 09.12.2022», тоді як в справі № 904/5913/23 спір виник за договором поставки нафтопродуктів № 01/12 від 09.12.2022.

Щодо стягнення пені та штрафу

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) йо виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язань припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 6статті 232 Господарського кодексу Україн нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 4.10 Договору, з урахуванням змін внесених Додатковою угодою, встановлено, що за несвоєчасне виконання своїх зобов`язань щодо оплати Товару (партії Товару) на умовах даного Договору Покупець сплачує Постачальнику штрафні санкції згідно ст. 230-231 Господарського кодексу України, а саме:

- пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов`язань.

- у випадку якщо термін прострочення Покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, Покупець зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 25 (двадцять п`ять) % від суми заборгованості.

Однак, в процесі розгляду даної справи ТОВ "Любимівський кар`єр" не довело належними та допустимими доказами факт відсутності вини в простроченні оплати товару за Договором № 01/12 від 09.12.2023.

Як вбачається з матеріалів справи термін поставки між сторонами не змінювався.

Матеріалами справи підтверджується, що в процесі виконання умов Договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар`єр" допущено часткове прострочення виконання своїх зобов`язань з оплати товару. За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Альянс Трейд" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар`єр" 79 589, 83 грн пені та 163 578, 55 грн 25% штрафу за таке прострочення є законними та обґрунтованими.

Щодо суми 36% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до пункту 4.11 Договору, з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою, за прострочення виконання грошового зобов`язання згідно умов даного Договору, Покупець зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 (тридцять шість) процентів річних від простроченої суми за кожен день прострочення, за весь час прострочення, згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відтак, сторони узгодили інший відсоток річних, а саме 36%.

Щодо інфляційних втрат суд зазначає таке.

Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.

Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.

Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз`яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Щодо індексу інфляції слід також зазначити, що показники індексу споживчих цін (індексу інфляції за окремі місяці та сукупного індексу інфляції за певний період часу) обчислюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та публікується в офіційних періодичних виданнях десятковим дробом, з одним числовим знаком після коми (тобто округленими до десятих). Отже, застосування у розрахунку індексу інфляції (сукупного індексу інфляції) з округленням до сотих є неправомірним.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Позивач за період з 15.09.2023 по 19.09.2023 на суму 3 571, 57 грн нараховує інфляційні втрати не в цілому на місяць, а окремо на дні прострочення (5 днів), що є неправомірним.

Згідно ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд не має права на власний розсуд визначати періоди нарахування інфляційних втрат, без наявності відповідного звернення позивача.

У даному випадку, за заявлений вище позивачем періоди нарахування інфляційних втрат проводиться за періоди, що становлять менше 15 днів прострочення. Відтак, інфляційна складова боргу не має враховуватися.

Враховуючи норми чинного законодавства України та обставини справи, господарський суд вважає, що вимоги позивача що стягнення інфляційних втрат є такими, що підлягають задоволенню у розмірі 47, 89 грн. В стягненні інфляційних втрат в розмірі 3 571, 57 грн слід відмовити.

Заявлені позивачем до стягнення 36% річних у загальній сумі 69 658, 23 грн за загальний період з 05.04.2023 по 08.11.2023.

Перевіркою розрахунку 3% річних встановлено, що він здійснений правильно.

Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 47, 89 грн та 36% річних у розмірі 69 658, 23 грн.

Суд також враховує, що Договір укладено сторонами під час воєнного стану на території України, отже сторони договору свідомо погодили його умови, зокрема і розмір процентів річних та штрафу.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судовий збір позивача у розмірі 14 507, 83 грн слід покласти на відповідача.

Позивач заявив вимогу про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яку викладено в позовній заяві, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відкласти вирішення питання про розподіл таких витрат.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Любимівський кар`єр" (52042, Дніпропетровська область, Дніпровський район, с. Любимівка, вул. Чаплинська, буд. 1а; ідентифікаційний код 23935242) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафта Альянс Трейд" (49005, м. Дніпро, вул. Писаржевського, буд. 1; ідентифікаційний код 42407676) суму основного боргу в розмірі 654 314, 22 грн, штраф 25 % у розмірі 163 578, 55 грн, пеню у розмірі 79 589, 83 грн, інфляційні втрати в розмірі 47, 89 грн, 36 % річних у розмірі 69 658, 23 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 14 507, 83 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відкласти вирішення питання про розподіл витрат позивача на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко