Постанова

від 25.01.2024 по справі 910/3943/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2024 року

м. Київ

Cправа № 910/3943/21 (910/9185/19)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючий, Картере В. І., Огородніка К. М.

за участю секретаря судового засідання Багнюка І.І.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Мані Флоу" - Барила К.В.,

Красікової Н.В. - Лєшкова Г.Ю.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Мані Флоу" за вх. № 6464/2023

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023

у складі колегії суддів: Остапенка О.М. (головуючий), Сотнікова С.В., Доманської М.Л.

у справі № 910/3943/21 (910/9185/19)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мані флоу"

до Приватного підприємства "Селтік"

про стягнення коштів у розмірі 9 660 584,07 грн

у межах справи № 910/3943/21

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мані флоу"

до Приватного підприємства "Селтік"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Вступ.

На розгляд суду поставлено питання обґрунтованості/безпідставності позовних вимог про стягнення коштів за користування нежитловим приміщенням без належних правових підстав.

Хронологія подій та опис обставин, встановлених судами.

1. Приватне підприємство "Селтік" (далі - ПП "Селтік") набуло права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення хімічного цеху літ. Е, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 09.08.2005 та внесеного до реєстру під № 982.

2. Право приватної власності на зазначене нерухоме майно зареєстровано за ПП "Селтік" 01.09.2005, про що останньому видано відповідне реєстраційне посвідчення № 003409.

3. Відповідно до витягу з наказу Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 13.01.2012 № 17 цьому об`єкту нерухомого майна присвоєно поштову адресу: вул. Червоноткацька, 46, у Деснянському районі у м. Києві.

4. 16.10.2013 державним реєстратором реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Рябоконь О.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 6851995 та внесено запис про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. Е), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, за ПАТ "Банк Перший" (правонаступником якого є ПАТ "БГ Банк").

5. Підставою для реєстрації права власності за ПАТ "Банк Перший" був договір іпотеки від 29.02.2008 та заява ПАТ "Банк Перший" № 3187719.

6. 28.01.2015 на підставі договору наступної іпотеки проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності фізичних осіб на нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. "Е") загальною площею 13 491,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46.

7. У подальшому спірне майно було передано у власність ТОВ "Червоноткацька" (право власності зареєстровано 15.05.2015).

8. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2016 у справі № 826/26802/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017, за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи: ПАТ "БГ Банк", ПП "Селтік", про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. "Е"), за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв.м за ПАТ "Банк Перший", та всі послідуючі/пов`язані індексні номери про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень та про зобов`язання реєстратора внести/поновити реєстраційний запис до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - нежиле приміщення хімічного цеху (літ. Е) за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв. м, за ПП "Селтік", адміністративний позов задоволено частково, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (літ. "Е") за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв.м за ПАТ "Банк Перший", та всі послідуючі/пов`язані індексні номери про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в іншій частині позовних вимог відмовлено повністю.

9. Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.03.2017 у справі № 910/19715/15 у позові ПАТ "БГ Банк" до ТОВ "Червоноткацька" про визнання за позивачем права власності та витребування від відповідача об`єкта нерухомого майна: нежилі приміщення хімічного цеху (літ. Е), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,30 кв.м, відмовлено.

10. Однак, Великою Палатою Верховного Суду за результатами касаційного перегляду справи № 826/26802/15 ухвалено постанову від 30.01.2019, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 скасовано, провадження у адміністративній справі № 826/26802/15 закрито через порушення правил предметної юрисдикції, адже такий спір мав розглядатися за правилами господарського судочинства.

11. За твердженням позивача, в результаті скасування постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2016 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017, станом на 24.04.2017 (дата внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) поновлено статус ПАТ "БГ Банк" щодо права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (літ. "Е"), за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв.м.

12. Отже, на переконання позивача, станом на 24.04.2017, так і надалі право власності на вказане нерухоме майно належало ПАТ "БГ Банк", оскільки є дійсним з моменту внесення про нього первинного реєстраційного запису в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, а саме з 16.10.2013.

13. У подальшому, 08.06.2018 між ПАТ "БГ Банк" та ТОВ "Труб-Інжбуд" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна: нежилого приміщення хімічного цеху (літ. "Е"), за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв.м.

14. Тобто, 08.06.2018 державну реєстрацію права власності на спірне майно здійснено за ТОВ "Труб-Інжбуд", а право власності ПАТ "БГ Банк" на вищезазначене нерухоме майно, починаючи з цієї дати, припинилось.

15. 25.06.2019 позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату коштів та надання інформації щодо сплати орендних платежів та копій договорів оренди, які діяли в період з 25.04.2017 по 07.06.2018 між ПП "Селтік", як орендодавцем, та третіми особами щодо оренди частини нежилого приміщення хімічного цеху (літ. "Е"), за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, площею 6 956,9 кв.м. Вказана вимога на момент подачі позову залишена без задоволення.

16. Як зазначає позивач у позовній заяві, за період з 25.04.2017 по 07.06.2018 (включно) ПП "Селтік" користувалося нежилим приміщенням хімічного цеху (літ. "Е"), за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв. м. без належних правових підстав.

17. Враховуючи те, що між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини щодо користування останнім частиною нежилого приміщення хімічного цеху (літ. "Е"), ПАТ "БГ Банк" (правонаступником якого в подальшому стало ТОВ "Мані флоу") звернулось до суду шляхом подання даного кондикційного позову.

Подання до суду позову.

18. Так, у липні 2019 року Публічне акціонерне товариство "БГ БАНК" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до ПП "Селтік" про стягнення коштів, в якому просило: стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 9 660 584,07 грн за користування частиною нежилого приміщення хімічного цеху (в літ. "Е") за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, площею 6 956,9 кв.м за період з 25.04.2017 по 07.06.2018 та стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 144 908,76 грн.

19. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.12.2016 Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив позов ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи: ПАТ "БГ БАНК" (який є правонаступником ПАТ "Банк Перший"), ПП "Селтік" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. "Е"), за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв. м за ПАТ "Банк Перший", ідентифікаційний код 20717958.

Вказане рішення було залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019, якою постанову Окружного адміністративного м. Києва від 21.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2017 скасовано, провадження в адміністративній справі № 826/26802/15 закрито.

У результаті скасування рішення суду першої інстанції поновлено статус ПАТ "БГ БАНК" щодо права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. "Е"), за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв.м.

20. Позивач стверджував, що за період з 25.04.2017 по 07.06.2018 (включно) ПП "Селтік" користувався нежилим приміщенням хімічного цеху (в літ. "Е"), за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв.м без належних правових підстав та відповідно ПАТ "БГ БАНК" подав цей позов з посиланням на положення глави 83 ЦК України. Так, правовою підставою заявлених вимог позивач визначив статті 3, 11, 15, 16, 190, 317-319, 1212, 1213 ЦК України.

Розгляд справи судами.

21. Справа судами розглядалась неодноразово.

22. 27.10.2020 ухвалою Господарського суду міста Києва у цій справі, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2021, замінено позивача - ПАТ "БГ Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БГ Банк" Луньо І. В. його правонаступником - ТОВ "Мані флоу".

23. 28.01.2021 рішенням Господарського суду міста Києва позов задоволено повністю, присуджено до стягнення з ПП "Селтік" на користь ТОВ "Мані флоу" 9 660 584,07 грн заборгованості та 144 908,76 грн судового збору.

24. Суд першої інстанції дійшов висновку, що майно було набуте та збережене відповідачем безпідставно, що свідчить про наявність у позивача, як законного власника майна, підстав вимагати у відповідача відшкодування коштів за фактичне користування нежилими приміщеннями за заявлений позивачем період, а тому визнав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення відшкодування за фактичне використання безпідставно набутого майна.

25. 23.02.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Мані флоу".

26. 15.06.2022 постановою Верховного Суду касаційну скаргу ТОВ "Мані флоу" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 скасовано, справу № 910/9185/19 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

27. Постанова суду касаційної інстанції мотивована неповнотою апеляційного розгляду. Зокрема, суд касаційної інстанції зауважив, що апеляційний господарський суд не надавав правової оцінки правомірності користування відповідачем спірними приміщеннями у період з 25.04.2017 по 07.06.2018 та відповідним доводам сторін.

28. 19.09.2022 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.

29. Апеляційний господарський суд, пославшись на реєстрацію 15.05.2015 за ТОВ "Червоноткацька" права власності на нежилі приміщення хімічного цеху (літ. Е), що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, дійшов висновку, що позивачем не доведено збільшення відповідачем у період 24.04.2017 до 07.06.2018 своїх доходів (кошти від орендної плати) за рахунок позивача щодо цього об`єкта нерухомого майна.

30. 03.11.2022 постановою Верховного Суду касаційну скаргу ТОВ "Мані флоу" задоволено частково, постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 у справі № 910/9185/19 скасовано, справу № 910/9185/19 направлено на новий розгляд за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/3943/21 про банкрутство ПП "Селтік".

31. За висновками суду касаційної інстанції, апеляційний суд не надав належної оцінки доводам сторін та всім обставинам, що входять до предмету доказування у цій справі, поклавши в основу висновків про недоведення вимог посилання на реєстрацію 15.05.2015 року права власності на спірне майно за ТОВ "Червоноткацька", хоча за твердженням позивача цей запис втратив свою актуальність в подальшому.

32. Під час нового розгляду справи Господарським судом міста Києва ухвалою від 27.02.2023 відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення її до участі у праві у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

33. 10.04.2023 за наслідками нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва позов задоволено. Стягнуто з ПП "Селтік" на користь ТОВ "Мані флоу" грошові кошти в розмірі 9 660 584,07 грн за користування частиною нежилого приміщення хімічного цеху (літ. "Е") за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, площею 6 956,9 кв.м за період з 25.04.2017 по 07.06.2018, а також судові витрати у розмірі 144 908,76 грн.

34. Рішення суду мотивовано тим, що починаючи з 24.04.2017 і по 07.06.2018 (включно), спірне нерухоме майно належало ПАТ "БГ Банк" на праві власності.

Водночас, за висновками суду, у вказаний період відповідачем здійснювалося фактичне користування нежилим приміщенням хімічного цеху (літ. "Е"), за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв.м без належних правових підстав володіння вказаним майном.

Таким чином, оскільки судом встановлено право власності ПАТ "БГ Банк" (правонаступником якого є позивач) на спірне нерухоме майно у період з 24.04.2017 і по 07.06.2018 (включно), то саме починаючи з 24.04.2017 у відповідача виник обов`язок повернути вказане майно його законному володільцю, чого він не виконав, продовжив користування вказаним нерухомим майном без належних правових підстав.

При цьому, розраховуючи суму відшкодувань за фактичне користування нежилим приміщенням хімічного цеху (літ. "Е"), за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, площею 6 956,9 кв.м, позивачем, з яким погодився місцевий господарський суд, здійснено розрахунок на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, оскільки між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини щодо користування останнім частиною нежилого приміщення, та відсутня інформація щодо укладених договорів оренди, які діяли між ПП "Селтік", як орендодавцем, та третіми особами щодо оренди частини нежилого приміщення хімічного цеху.

35. 29.08.2023 постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі № 910/3943/21(910/9185/19) скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

36. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що у спірний період фактичне користування нежилим приміщенням хімічного цеху (в літ. "Е"), за адресою: м. Київ, вул.Червоноткацька,46, загальною площею 13 491,3 кв.м здійснювалося відповідачем - ПП "Селтік". При цьому відповідач, вважаючи себе власником спірного нежилого приміщення, факт користування цим приміщенням протягом зазначеного періоду не заперечував.

Суд апеляційної інстанції зауважив, що у заявлений позивачем період з 25.04.2017 і по 07.06.2018 включно були чинні постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 року у справі № 826/26802/15, якими було встановлено незаконність державної реєстрації права власності на спірне майно за банком, а також всі послідуючі/пов`язані індексні номери про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а тому відповідач був упевнений у підставності користуванням спірним майно, і не повинен був знати про протилежне.

Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, але його скасування саме по собі (тобто без встановлення інших обставин, що, зокрема, можуть підтверджувати недобросовісність дій, які були вчинені на підставі цього рішення) не є підставою для перегляду всіх юридичних фактів, що виникли, змінилися чи припинилися на підставі відповідного рішення.

Тобто, аналіз наведеної позиції свідчить про те, що певні юридичні факти, які діяли або виникли під час дії судового рішення, не втрачають своєї законності та залишаються незмінними попри подальше скасування цього судового рішення.

Таким чином, скасування 30.01.2019 Великою Палатою Верховного Суду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2016 та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 в даному випаду жодним чином не змінює того юридичного факту, що в період з 25.04.2017 по 07.06.2018 вказані судові акти були чинними, а отже ПП "Селтік" правомірно вважав їх достатньою правовою підставою володіння спірним майном.

Тобто, лише з прийняттям 30.01.2019 Великою Палатою Верховного Суду вищевказаної постанови відповідач дізнався або міг дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави, як наслідок починаючи саме з 30.01.2019 у відповідача виник обов`язок повернути спірне майно його законному володільцю, що спростовує відповідні висновки місцевого господарського суду про те, що відповідний обов`язок у відповідача виник починаючи з 24.04.2017.

Викладені вище обставини, встановлені апеляційним судом, свідчать про відсутність у даному випадку недобросовісної поведінки ПП "Селтік", а відтак і підстав для стягнення відшкодування доходів від безпідставно набутого майна за період з 25.04.2017 по 07.06.2018 у відповідності до положень статей 1212-1214 ЦК України.

37. Окрім того, розраховуючи суму відшкодувань за фактичне користування нежилим приміщенням хімічного цеху (літ. "Е"), за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, площею 6 956,9 кв.м, позивачем, з яким погодився суд першої інстанції, здійснено розрахунок на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, оскільки між позивачем та відповідачем відсутні будь-які договірні відносини щодо користування останнім частиною нежилого приміщення, та відсутня інформація щодо укладених договорів оренди, які діяли між ПП "Селтік" як орендодавцем та третіми особами щодо оренди частини нежилого приміщення хімічного цеху.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком, оскільки в даному випадку вказана вище Методика стосується розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, у той же час як у цій справі спірне майно первісно належало ПП "Селтік" на праві приватної власності та підтверджувалось відповідним реєстраційним посвідченням.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ.

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

38. 21.09.2023 ТОВ "Мані флоу" подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2023 у справі № 910/3943/21 (910/9185/19).

39. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.

40. Скаржник вказує, що суд апеляційної інстанції неправильно та неповно встановив обставини справи, не надав доказам позивача у справі належної оцінки.

41. Крім того, на думку скаржника, рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2023 у цій справі не стосується фізичної особи ОСОБА_1 та ніяким чином не впливає на її права та/або обов`язки, відповідно невірно визначено статус ОСОБА_1 .

42. Також ТОВ "Мані флоу" вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані положення статей 1212, 1214 ЦК України всупереч висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18.

43. Скаржник наполягає, що ним вірно було застосовано для визначення розміру заподіяної шкоди положення Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786.

Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу.

44. До Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Мані флоу", в якому з посиланням на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм права наведено прохання відмовити у задоволенні цієї касаційної скарги.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій.

А. Щодо суті касаційної скарги.

45. Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, розглянувши матеріали справи, здійснивши перевірку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

46. Суд касаційної інстанції зауважує, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

47. З урахуванням наведеного, а також меж перегляду справи судом касаційної інстанції, відхиляються доводи касаційної скарги, наведені у пункті 40 цієї постанови (де фактично перед судом касаційної інстанції поставлено питання з`ясування та перевірки обставин справи, а також додаткової перевірки доказів у справі), так як це призведе до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції, оскільки в силу положень частини другої статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).

48. Суд апеляційної інстанції у цій справі дійшов висновку, що у спірний період фактичне користування нежилим приміщенням хімічного цеху (в літ. "Е"), за адресою: м. Київ, вул.Червоноткацька,46, загальною площею 13 491,3 кв.м здійснювалося відповідачем - ПП "Селтік". При цьому відповідач, вважаючи себе власником спірного нежилого приміщення, факт користування цим приміщенням протягом зазначеного періоду не заперечував. У заявлений позивачем період з 25.04.2017 і по 07.06.2018 включно були чинні постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2016 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 року у справі № 826/26802/15, якими було встановлено незаконність державної реєстрації права власності на спірне майно за банком, а також всі послідуючі/пов`язані індексні номери про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а тому відповідач був упевнений у правомірності користуванням спірним майно, і не повинен був знати про протилежне.

Встановлені апеляційним судом обставини свідчать про відсутність підстав для стягнення відшкодування доходів від безпідставно набутого майна за період з 25.04.2017 по 07.06.2018 у відповідності до положень статей 1212-1214 ЦК України.

Крім того, суд апеляційної інстанції вказав про помилковість використання позивачем Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, для розрахунку суми відшкодувань за фактичне користування нежилим приміщенням, оскільки вказана вище Методика стосується розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, у той час як у цій справі спірне майно не є державним.

49. Судова колегія погоджується з цими висновками суду апеляційної інстанції та наводить такі мотиви.

50. Предметом спору в цій справі є вимога ТОВ "Мані флоу" до ПП "Селтік" про стягнення відшкодування доходів від безпідставно набутого майна за період з 25.04.2017 по 07.06.2018 з підстав, передбачених статтями 3, 11, 15, 16, 190, 317- 319, 1212, 1213 ЦК України.

51. Колегія суддів відзначає, що цей позов є спрямованим на захист інтересів власника майна, а спірні відносини регулюються положеннями глави 83 ЦК України.

52. Частиною першою статті 1212 ЦК України унормовано, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

53. Згідно з абзацом першим частини першої 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. Із цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

54. З аналізу наведеної норми вбачається, що закон визначає отримання доходів і плодів безпідставним лише за умови, якщо набувач майна знав або мав знати про безпідставність його отримання. Тому набувач повинен повернути або відшкодувати потерпілому всі доходи, які він одержав чи міг одержати з цього майна з того часу, як дізнався або міг дізнатися про безпідставність набуття (збереження) майна. Доходи або інші вигоди, отримані ним до цього часу не підлягають поверненню або відшкодуванню.

55. Отже, для правильного вирішення спору щодо застосування частини першої статті 1214 ЦК України судам передусім необхідно встановити момент, коли набувач спірного майна дізнався про безпідставність його набуття чи про зникнення (припинення) підстави набуття, яка існувала, а також моменту, коли набувач міг дізнатися про такі обставини.

56. За змістом абзацу першого частини першої 1214 ЦК України таке право може бути реалізоване за сукупності таких складових:

1) доходи повертаються саме особою, яка володіє або володіла, майном безпідставно;

2) повертаються доходи, які ця особа одержала або могла одержати від такого майна;

3) повертаються доходи отримані з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Розмір доходів, які підлягають стягненню вираховується виходячи з доведеності розміру звичайних доходів, які особа здобула за весь час володіння.

Слід також враховувати, що конструкція абзацу першого частини першої статті 1214 ЦК України передбачає встановлення часу (строку) неправомірного використання майна, адже встановлює правило, що повертаються доходи отримані з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

Отже, за загальним правилом умовою виникнення додаткового кондиційного обов`язку з повернення доходів від безпідставно набутого майна є лише недобросовісна поведінка набувача, адже за період, коли останній був упевнений у підставності свого збагачення і не повинен був знати про протилежне, відшкодування кондикційних доходів цією нормою не передбачається.

57. Отримання або можливість отримання набувачем відомостей про неправомірність володіння чужим майном є моментом, з якого на зазначену особу покладаються додаткові обов`язки, зокрема, виникає обов`язок повернути фактично отримані від спірного майна доходи, або доходи, які могли бути отримані за нормальних умов.

58. Як встановлено судом апеляційної інстанції, ПП "Селтік" набуло право власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення хімічного цеху літ. Е, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 09.08.2005 і внесеного до реєстру за № 982.

Право приватної власності на зазначене нерухоме майно зареєстровано за ПП "Селтік" 01.09.2005, про що останньому видано відповідне реєстраційне посвідчення № 003409.

Відповідно до витягу з наказу Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 13.01.2012 № 17 цьому об`єкту нерухомого майна присвоєно поштову адресу: вул. Червоноткацька, 46 у Деснянському районі у м. Києві.

16.10.2013 державним реєстратором реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Рябоконь О.І. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 6851995 та внесено запис про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (літ. Е), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, за ПАТ "Банк Перший" (правонаступником якого є ПАТ "БГ Банк").

Підставою для реєстрації права власності за ПАТ "Банк Перший" був договір іпотеки від 29.02.2008 та заява ПАТ "Банк Перший" № 3187719.

28.01.2015 на підставі договору наступної іпотеки проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності фізичних осіб на нежиле приміщення хімічного цеху (літ. "Е") загальною площею 13 491,3 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46.

У подальшому спірне майно було передано у власність ТОВ "Червоноткацька" (право власності зареєстровано 15.05.2015).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2016 у справі № 826/26802/15 за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві, треті особи: ПАТ "БГ Банк", ПП "Селтік", про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (літ. "Е"), за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13491,3 кв.м за ПАТ "Банк Перший", та всі послідуючі/пов`язані індексні номери про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень та про зобов`язання реєстратора внести/поновити реєстраційний запис до Державного реєстру речових прав та їх обтяжень про проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно - нежиле приміщення хімічного цеху (літ. Е) за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв.м, за ПП "Селтік" адміністративний позов задоволено частково, скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (літ. "Е") за адресою: м.Київ, вул.Червоноткацька, 46, загальною площею 13491,3 кв. м за ПАТ "Банк Перший", та всі послідуючі/пов`язані індексні номери про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, в іншій частині позовних вимог відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 зазначену постанову залишено без змін.

Разом з тим, Великою Палатою Верховного Суду за результатами касаційного перегляду справи № 826/26802/15 ухвалено постанову від 30.01.2019, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 скасовано, провадження у адміністративній справі № 826/26802/15 закрито, через порушення правил предметної юрисдикції, адже такий спір мав розглядатися за правилами господарського судочинства.

59. Беручи до уваги зазначену постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/26802/15, а також виконуючи вказівки Касаційного господарського суду у справі, що переглядається, суд апеляційної інстанції зазначив, що, починаючи 16.10.2013 (в тому числі і включаючи заявлений позивачем період з 25.04.2017 по 07.06.2018 включно) до моменту його відчуження 08.06.2018 на користь ТОВ "Труб-Інжбуд", спірне нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (літ. "Е"), за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46 належало ПАТ "БГ Банк" на праві власності, що підтверджується записом в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно станом на вказаний період.

60. Апеляційним судом також встановлено, що у спірний період фактичне користування нежилим приміщенням хімічного цеху (в літ. "Е"), за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв.м здійснювалося відповідачем - ПП "Селтік".

61. Таким чином, судова колегія вважає, що головним питанням у розв`язанні питання, яке поставлено перед судами, є встановлення моменту, з якого відповідач дізнався або міг дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави.

62. Колегія суддів бере до уваги правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, згідно з яким "якщо незаконне заволодіння майном відбулося внаслідок порушення вимог закону, то відповідач вважається таким, що знав або мав знати про володіння ним майном без достатньої правової підстави з моменту заволодіння майном".

При цьому, аналізуючи судові рішення у справах № 826/26802/15 та № 910/2468/19, якими скаржник мотивує те, що у спірний період ПП "Селтік" знало чи могло дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави, судова колегія доходить висновку, що судовими рішеннями у перелічених вище справах не встановлювалося порушень закону з боку ПП "Селтік".

Більше того, у цих справах засновник ПП "Селтік" Красікова Н.В., подаючи відповідний позов, вважала порушеними права саме ПП "Селтік" незаконною реєстрацією права власності на спірне майно за ПАТ "Банк Перший".

Відповідно слід відзначити, що у спірний період були чинними постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2016 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2017 у справі № 826/26802/15, якими скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (літ. "Е") за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв.м за ПАТ "Банк Перший", та всі послідуючі/пов`язані індексні номери про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Це свідчить, що до скасування 30.01.2019 Великою Палатою Верховного Суду зазначених вище судових рішень, ПП "Селтік" правомірно вважав їх достатньою правовою підставою володіння спірним майном. На думку колегії суддів, існування у період з 11.04.2017 до 30.01.2019 неспростованої на той час обставини стосовно підтвердження неправомірності реєстрації спірного майна за ПАТ "Банк Перший" створювало у ПП "Селтік" переконання (усвідомлення) в наявності підстав для користування спірним майном, і протилежного - тобто знань чи можливості дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави - у ПП "Селтік" об`єктивно не могло бути через впевненість у правомірності володіння спірним майном. Тобто лише з прийняттям 30.01.2019 Великою Палатою Верховного Суду вищевказаної постанови відповідач дізнався або міг дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави та, як наслідок, починаючи саме з 30.01.2019, у відповідача виник обов`язок повернути спірне майно його законному володільцю. Із таким висновком суду апеляційної інстанції за встановлених у цій справі обставин погоджується і судова колегія Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

63. Судова колегія також погоджується з тим, що позивачем при зверненні до суду не обґрунтовано належним чином розрахунок відшкодування, тобто не доведено обґрунтованості розміру заявленого до стягнення відшкодування (правова позиція стосовно відмови у позові у разі подачі до суду позивачем розрахунку, який не є належним доказом дійсної вартості безпідставно набутого відповідачем майна (вартості користування приміщенням) висловлена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 23.11.2022 у справі № 910/16343/21).

64. Так, позивачем було помилково використано положення Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786, для розрахунку суми відшкодувань за фактичне користування нежилим приміщенням, оскільки вказана вище Методика стосується розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу, у той час як у цій справі спірне майно не є державним.

65. Доводи касаційної скарги, що такий висновок суперечить правовій позиції щодо можливості застосування цієї Методики у спірних правовідносинах, викладеній у постанові Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 922/2434/20, відхиляється судовою колегією через неподібність обставин та правовідносин у цій справі та у справі, що нині переглядається.

66. Зокрема у справі № 922/2434/20 правовідносини стосувалися орендних відносин земель комунальної власності, чого не має місця у нинішній справі.

67. Судова колегія відзначає, що помилковими є твердження в касаційній скарзі про неправильне застосування судом апеляційної інстанції правової позиції, наведеної в постановах Верховного Суду України від 25.10.2017 у справі № 3-905гс17, Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, Верховного Суду від 08.10.2019 у справі № 924/173/19, від 29.05.2019 у справі № 757/42443/15-ц, оскільки у нинішній справі не було заперечено право позивача захищати свої права шляхом подачі кондикційного позову у відповідності до положень статей 1212, 1214 ЦК України, а суди розглядали спірні правовідносини саме в розрізі застосування цих положень закону.

68. Також судова колегія відхиляє доводи касаційної скарги, викладені у пункті 41 цієї постанови, позаяк права Красікової Н.В. на апеляційне оскарження рішення судів щодо ПП "Селтік" у даному разі випливають з її статусу уповноваженої особи засновників (учасників, акціонерів) боржника та передбачені нормами КУзПБ.

69. Крім того, це питання було предметом дослідження у цій справі та Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 15.06.2022 було зроблено такий висновок: "перевіривши повноваження Красікової Н.В. як представника (уповноваженої особи) засновників (учасників) ПП "Селтік", апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність правового зв`язку між оскаржуваним судовим рішенням й порушенням інтересів апелянта та виникнення у ОСОБА_1 права на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28.01.2021 у справі № 910/9185/19, і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду погоджується з цим".

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

70. З урахуванням наведеного вище, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції. Тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржена постанова суду апеляційної інстанції - залишенню без змін.

В. Розподіл судових витрат.

71. У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 315 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мані Флоу" за вх. № 6464/2023 залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 у справі № 910/3943/21 (910/9185/19) залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді В. Картере

К. Огороднік