Ухвала

від 05.02.2024 по справі 360/176/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

5 лютого 2024 року

м. Київ

Справа № 360/176/19

Провадження № 61-465ск24

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Льовкін Максим Олегович,

на рішення Бородянського районного суду Київської області від 3 квітня 2023 року у частині задоволених позовних вимог і на постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року

у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - позивачка) до ОСОБА_3 , скаржника, ОСОБА_4 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінчука Ігоря Анатолійовича, приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Тарасенка Родіона Олександровича - про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння та

в с т а н о в и в :

1. 11 січня 2024 року скаржник через адвоката подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить: поновити строк на касаційне оскарження; скасувати рішення Бородянського районного суду Київської області від 3 квітня 2023 року в частині задоволених позовних вимог і постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, а за наявності підстав - залишити позов без розгляду; покласти на позивачку понесені скаржником судові витрати, пов`язані з розглядом справи. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог статті 392 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Верховний Суд вважає, що її слід залишити без руху.

2. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

2.1. 18 жовтня 2023 року введений в дію Закон № 3200-IX. Згідно з цим Законом парламент вніс зміни до процесуальних кодексів щодо обов`язкової реєстрації та використання вказаних електронних кабінетів.

2.2. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзаци перший і другий частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

2.3. Тому адвокат зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

2.4. Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви (абзац третій частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

2.5. З огляду на цей припис про неможливість зареєструвати електронний кабінет через релігійні переконання адвокат мав повідомити одночасно з поданням касаційної скарги з наведенням мотивів такої неможливості в окремій письмовій заяві.

2.6. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

2.7. Адвокат усупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України не вказав про наявність або відсутність у нього та скаржника електронного кабінету. Заяву про неможливість зареєструвати такий кабінет не подав. Від обов`язку зазначити у касаційній скарзі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету не звільнений, бо подав цю скаргу поштою.

3. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону(пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).

3.1. Скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

3.2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).

3.3. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

3.4. За змістом підпунктів 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3.5. Позивачка позов до суду першої інстанції подала у січні 2019 року. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1 921,00 грн.

3.6. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзаци перший і другий частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

3.7. У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи (абзац перший частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

3.8. За подання до суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

3.9. 3 квітня 2023 року Бородянський районний суд Київської області ухвалив рішення, згідно з яким визнав недійсними два договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, а також витребував на користь позивачки з незаконного володіння ОСОБА_4 будинок і земельну ділянку; в іншій частині у задоволенні позову відмовив.Суд апеляційної інстанції вказане рішення залишив без змін. Скаржник подав касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог і на постанову апеляційного суду.

3.10. Тому за подання касаційної скарги скаржник за попереднім підрахунком має сплатити щонайменше (1 536,80 + 768,40) х200 % = 4 610,40 грн судового збору, виходячи з наявності двох вимог немайнового характеру (1 921,00 х 0,4 х 2=1 536,80 грн) та вимог майнового характеру - щодо будинку та земельної ділянки (попередній розрахунок за мінімальною ставкою: 1 921,00 х 0,4=768,40 грн).

Реквізити для сплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ; судовий збір за скаргою ОСОБА_1 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 360/176/19).

3.11. Скаржник має надати суду відповідний документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному законом (тобто, враховуючи ціну позову за вимогами про витребування будинку та земельної ділянки відповідно до їхньої сумарної вартості),або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону (разом із копіями відповідних документів, включно з тими, які підтверджують вартість будинку та земельної ділянки, відповідно до кількості учасників справи).

3.12. Учасники справи зобов`язані: подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 4-7 частини другої статті 43 ЦПК України). У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом (частина третя статті 43 ЦПК України).

3.13. З огляду на те, що скаржник був стороною договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, які витребував суд першої інстанції, скаржнику достеменно відома ціна цих об`єктів. Тому він повинен сплатити суму судового збору за оскарження судових рішень у частині задоволених майнових вимог, виходячи із сумарної вартості будинку та земельної ділянки, як 1 % від такої вартості - але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921,00 х 0,4 = 768,40 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2019 року (9 605,00 грн) - помножений на 200 % розміру встановленої законом ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

4. У разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу (частина друга статті 393 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

5. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (абзац другий частини першої статті 185 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

6. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу (абзац другий частини другої статті 185 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

7. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (абзац четвертий частини сьомої статті 43 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).

8. З огляду на припис абзацу першого частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX адвокат має зареєструвати електронний кабінет, після чого матиме можливість, зокрема, знайомитися з матеріалами справи через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

9. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України).Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

10. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі,Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення скаржникові чи адвокатові. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржникові.

Керуючись статтями 14, 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,

у х в а л и в :

1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 3 квітня 2023 року у частині задоволених позовних вимог і на постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Літвінчука Ігоря Анатолійовича, приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Чернігівської області Тарасенка Родіона Олександровича - про визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння.

2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя Д. А. Гудима