Ухвала

від 02.02.2024 по справі 340/8667/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

02 лютого 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/8667/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом: Керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області (26500, смт. Голованівськ, Кіровоградська обл., вул. Паркова, 13, ЄДРПОУ 02910025)

до відповідача-1: Державної комісії України по запасах корисних копалин (01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, оф.816, ЄДРПОУ 01432865)

до відповідача-2: Державної служби геології та надр України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 16, ЄДРПОУ 37536031)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів товариство з обмеженою відповідальністю "Майн Екстракшн" (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, 22А, офіс 11, ЄДРПОУ 42438044).

про визнання протиправними та скасування рішень,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати протокол від 02.04.2019 р. №4744 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6373, виданий 25.09.2019 Державною службою геології та надр України товариству з обмеженою відповідальністю "Майн Екстракшн".

Разом з позовом прокурор подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В ній вказав, що Голованівська окружна прокуратура не володіла інформацією про недотримання відповідачем вимог законодавства, які порушують інтереси держави. Підстави для звернення до суду з позовом про скасування протоколу від 02.04.2019 р. №4744 та спеціального дозволу на користування надрами №6373 від 25.09.2019 року виникли у Голованівської прокуратури лише після отримання від Державної служби геології та надр України документів за листом від 17.08.2023 року вих.№4735/03-4/2-23.

Додатково прокурор вказав, що на дату звернення прокурора до суду з позовом, порушення законодавства тривають, оспорювані протокол та спеціальний дозвіл є діючими, а отже підстави для звернення за захистом порушених інтересів держави не припинили існувати (а.с.199 т.1).

Ухвалою судді від 17.10.2023 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав пропуску такого строку ніж ті, які вказані при подачі позову.

27.10.2023 року від представника товариства з обмеженою відповідальністю "Майн Екстракшн" надійшло клопотання про повернення позову без розгляду до відкриття провадження у справі. В заяві представник ТОВ "Майн Екстракшн" вказав, що посилання прокурора на те, що у Голованівської окружної прокуратури підстави для звернення до суду з позовом про скасування протоколу від 02.04.2019 р. №4744 та спеціального дозволу на користування надрами №6373 від 25.09.2019 року виникли лише після отримання від Державної служби геології та надр України документів за листом від 17.08.2023 року вих.№4735/03-4/2-23 є безпідставними в силу наступного.

Голованівська окружна прокуратура не має свого коду ЄДРПОУ, фінансування, оскільки структурно входить до складу Кіровоградської обласної прокуратури, тобто за правовою природою є її структурним підрозділом. Кіровоградська обласна прокуратура ще в 2021 році провела роботу з приводу з`ясування обставин отримання товариством з обмеженою відповідальністю "Майн Екстракшн" спеціального дозволу на користування надрами №6373 від 25.09.2019 року без проведення аукціону. Тому, позивач повинен був ще 23.09.2021 року володіти інформацією щодо отримання товариством з обмеженою відповідальністю "Майн Екстракшн" такого дозволу та не був позбавлений можливості подавати відповідні запити в цьому напрямку.

Більш того, інформація про дійсні, недійсні та тимчасово припинені спеціальні дозволи на користування надрами знаходиться у відкритому доступі на сайті ДНВП "Геоінформ України".

30.10.2023 року до суду надійшла нова заява прокурора про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій ним додатково до передньої, вказано на нову підставу та поважну причину пропуску строку: Голованівській окружній прокуратурі не був відомий ні номер, ні дата прийняття оскаржуваного протоколу від 02.04.2019 р. №4744, а також його зміст та відповідно, його протиправність, що унеможливлювало його оскарження, оскільки сам факт наявності спеціального дозволу на користування надрами, що виданий на підставі протоколу від 02.04.2019 р. №4744, не вказував на його протиправність.

Додатково прокурор вказав на неможливість подати такий позов раніше через правозастосовчі підходи, оскільки впродовж 2019-2020 роки суди не підтримували позиції прокурора щодо можливості пред`явлення позовів даної категорії прокурором, як самостійним позивачем, тому питання про подання таких позовів упродовж 2019-2020 року не ставилось. Відступ Верховним Судом від попередніх висновків, відбувся лише у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19.

Прокурор вважає, що дана обставина унеможливила пред`явлення позовів даної категорії, оскільки не залежала від його волі.

Він надав, копію звернення до голови Державної служби геології та надр України від 20.07.2023 року та копію відповіді на звернення від 17.08.2023 року (а.с.50-52).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 року причини пропуску строку звернення до суду визнані поважними, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в спрощеному провадженні без виклику сторін.

Позиція ТОВ «Майн Екстракшн» з приводу строків звернення до суду

22.11.2023 року представник товариства з обмеженою відповідальністю "Майн Екстракшн" подав письмове пояснення та клопотання про залишення позову без розгляду в яких вказав наступне.

Інформація про те, що ТОВ «Майн Екстракшн» поза аукціоном, за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, отримало спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин була відома органам прокуратури, зокрема Офісу Генерального прокурора, ще у червні 2021 році, а підпорядковані прокуратури були повідомлені про обставини отримання спеціального дозволу ТОВ «Майн Екстракшн» Офісом Генерального прокурора відповідним листом.

З огляду на те, що Голованівська окружна прокуратура структурно входить до Кіровоградської обласної прокуратури, станом на 23.09.2021, тобто на момент підписання запиту від Кіровоградської обласної прокуратури до Кіровоградської обласної ради № 15/1-672вих-21 від 23.09.2021, позивач знав або повинен був знати як про сам факт отримання ТОВ «Майн Екстракшн» спеціального дозволу на користування надрами № 6373 від 25.09.2019, так і проте, що такий дозвіл було надано без проведення аукціону, оскільки Кіровоградська обласна прокуратура вказувала про ці обставини у цьому запиті.

Позивач дізнався про наявність підстав для звернення з позовом щонайпізніше 05.10.2021, коли Кіровоградська обласна прокуратура на свій запит №15/1-672вих-21 від 23.09.2021 отримала від Кіровоградської обласної ради лист № 01-35/2-1 від 05.10.2021 та запитувані документи - копії матеріалів, на підставі яких розглядалося питання про надання погодження щодо отримання спеціального дозволу ТОВ «Майн Екстракшн», серед яких був і оскаржуваний у даному провадженні протокол ДКЗ № 4744 від 02.04.2019.

Тому позивач, не був позбавлений можливості подавати відповідні запити до державних органів, зокрема Держгеонадра та ДКЗ, у тому числі щодо оскаржуваних протоколу ДКЗ та спеціального дозволу, з жовтня 2021 року.

Представник ТОВ «Майн Екстракшн» звернувся до Державної служби геології та надр України та до Кіровоградської обласної ради із адвокатськими запитами з проханням надати інформацію, чи отримувались ними запити від Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області чи будь-якого іншого органу прокуратури Кіровоградської області щодо надання відомостей та документів про діяльність ТОВ «Майн Екстракшн» щодо отримання ним спеціального дозволу на видобування корисних копалин №6373 від 25.09.2019. Кіровоградська обласна рада та Державна служба геології та надр України надали відповіді на адвокатські запити та копії документів.

Також представник ТОВ «Майн Екстракшн» звернувся до Державної служби геології та надр України із адвокатським запитом №09/11-23 від 09.11.2023 з проханням надати інформацію чи отримувала Держгеонадра запити від Офісу Генерального прокурора щодо ТОВ "Майн Екстракшн" як юридичної особи, яка отримала спеціальний дозвіл без проведення аукціону.

Держгеонадра повідомила про таке звернення ще в червні 2021 року.

Позиція Державної комісії України по запасах корисних копалин з приводу строків звернення до суду

22.11.2023 року представник Державної комісії України по запасах корисних копалин подала клопотання про залишення позову без розгляду з мотивів того, що позовна заява керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області подана до суду за межами тримісячного строку та має бути залишена без розгляду з огляду на наступні обставини.

Представник вказала, що протокол ДКЗ № 4744 оформлено за результатами розгляду на засіданні колегії ДКЗ 02.04.2019 р. матеріалів попередньої геолого-економічної оцінки запасів Центральної і Південної ділянок Капітанського родовища хромових руд у Кіровоградській області, поданих на розгляд ТОВ "Майн Екстракшн" з метою апробації запасів та визначення можливості передачі їх для промислового освоєння на умовах економічного ризику користувача надр.

Наказ Держгеонадра від 16.09.2019 № 340 "Про надання спеціальних дозволів на користування надрами" (додаток 1) опублікований на офіційному сайті у розділі архів наказів за 2019 рік.

Відповідно до змісту цього наказу ТОВ "Майн Екстракшн" надається спеціальний дозвіл на користування надрами відповідно до підпункту 1 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 (далі - Порядок № 615). Цей підпункт Порядку №615 передбачає надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.

Спеціальний дозвіл на користування надрами надано ТОВ "Майн Екстракшн" 25 вересня 2019 року, доступ до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами був доступний для прокурора. Протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України", що входить до сфери управління Держгеонадр.

Більш того, рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 р. рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органами вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування. Це Рішення введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021. Проте, прокурорське реагування, як вбачається з отриманої позовної заяви, розпочато лише з 03.10.2023 року.

Позивачем не надано обґрунтування поважності пропуску строку на оскарження протоколу ДКЗ, а також спеціального дозволу на користування надрами 03.10.2023 р.

Таким чином, керівник Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області у прагненні стати на захист інтересів держави мав доступ до інформації щодо підстав надання спеціального дозволу на користування надрами у 2019 році, а також міг подавати запити до Держгеонадра, у тому числі і щодо протоколу ДКЗ, а не через 4 роки після отримання ТОВ "Майн Екстракшн" спеціального дозволу на користування надрами.

Додатково, представник погодилась із позицією ТОВ "Майн Екстракшн" з приводу обізнаності через листування Кіровоградської обласної прокуратури з Кіровоградською обласною радою ще у 2021 році про наявність у ТОВ "Майн Екстракшн" спеціального дозволу № 6373, виданого без проведення аукціону, та наявність протоколу ДКЗ 4744 - як складової документів, що надходили з Держгеонадр, з метою отримання спеціального дозволу. Оскільки Голованівська окружна прокуратура структурно входить до Кіровоградської обласної прокуратури (не є окремою юридичною особою), представник вказала про те, що позивач дізнався або повинен був дізнатись про наявність підстав для звернення з цим позовом до суду ще 05.10.2021 року.

Стосовно посилання позивача, як на додаткову підставу для обґрунтування пропуску звернення до суду, на зміну підходів до правозастосування в подібних правовідносинах (постанова судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Супу від 29.11.2022 року у справі № 240/401/19) вказала, що з 29.11.2022 р. у позивача була можливість звернутися з даним позовом до суду. Однак, такі дії він вчинив 03.10.2023 р., тобто більш ніж через 9 місяців з дня зміни підходів.

Позиція Державної служби геології та надр України з приводу строків звернення до суду

28.11.2023 року представник Державної служби геології та надр України подав відзив на позовну заяву в якому, зокрема, вказав про пропуск тримісячного строку для звернення до суду з даним позовом. Додатково зазначив, що наказ від 10.09.2019 №340 «Про надання спеціальних дозволів на користування надрами» опублікований на офіційному сайті суб`єкта владних повноважень у розділі "архів наказів за 2019 рік", спеціальний дозвіл на користування надрами надано ТОВ «Майн Екстракшн», доступ до реєстру спеціальних дозволів на користування надрами був відкритий, протоколи засідання колегії ДКЗ оприлюднювались на сайті Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України", що входить до сфери управління Держгеонадра.

Якщо оскаржуваний протокол ДКЗ та спеціальний дозвіл на користування надрами є протиправними, то вони є протиправними з дня їх прийняття, а відтак і підстави, що дають позивачу право на пред`явлення даних позовних вимог виникли з дати прийняття оскаржуваних протоколу та дозволу.

Крім цього, рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органам вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.

Згідно з ч.4 ст.10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» рішення Ради національної безпеки і оборони України, введені в дію указами Президента України є обов`язковими до виконання органами виконавчої влади.

Тобто, незважаючи на формулювання у рішенні Ради національної безпеки і оборони України вимоги вжиття додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування з використанням слова «рекомендувати», зважаючи на норми ч.4 ст.10 Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» органи прокуратури зобов`язані були своєчасно зреагувати на таке рішення та вжити відповідних заходів.

Відповідно, відсутність доказів невідкладної реакції органів прокуратури після введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 свідчить про неповажність причин пропуску позивачем строку звернення до суду.

Водночас, триваюча пасивна поведінка позивача після прийняття оскаржуваних протоколу та спеціального дозволу та звернення за їх отриманням лише у 2023 році не свідчить про дотримання позивачем строку звернення до суду.

Спірні правовідносини виникли ще у 2019 році, про доцільність вжиття заходів щодо перевірки правомірності надання ТОВ «Майн Екстракшн» спеціального дозволу на користування надрами позивач повинен був дізнатись з офіційного веб сайту Держгеонадр, реєстру спеціальних дозволів на користування надрами та з рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021 «Щодо стану справ у сфері надрокористування», проте позовну заяву позивач до суду подав лише 13.10.2023, тобто з порушенням тримісячного строку звернення до суду.

В зв`язку з цим просив суд задовольнити клопотання Держгеонадр та позов позивача залишити без розгляду.

Заперечення прокурора на подані клопотання та позиції інших учасників справи

13.12.2023 року прокурор подав заперечення на клопотання Державної комісії України по запасах корисних копалин, а 15.12.2023 року - відповідь на відзив Державної служби геології та надр України, в яких вказав про те, що підстави для звернення Голованівською окружною прокуратурою до суду з позовом виникли лише після отримання засобами електронного зв`язку від Державної служби геології та надр України листом №4735/03-4/2-23 від 17.08.2023 (вхідний реєстраційний номер Голованівської окружної прокуратури 7292-23 від 17.08.2023) інформації та документів на запит Голованівської окружної прокуратури №54-4186 вих-23 від 20.07.2023.

Вказаним листом Держгеонадра надали на адресу Голованівської окружної прокуратури оскаржуваний протокол.

До отримання листа Держгеонадр від 17.08.2023 №4735/03-4/2-23 Голованівська окружна прокуратура, не володіла інформацією про порушення інтересів держави у зв`язку з наданням спірного спеціального дозволу.

Лише опрацювавши надані листом Держгеонадр матеріали, Голованівською окружною прокуратурою встановлено факти порушення інтересів держави внаслідок надання ТОВ «МАЙН ЕКСТРАКШН» спеціального дозволу на користування надрами всупереч норм законодавства. Отже, факт порушення інтересів держави встановлено Голованівською окружною прокуратурою 17.08.2023 року.

Додатково вказав, що до моменту отримання оскаржуваного протоколу (а саме до 17.08.2023) Голованівській окружній прокуратурі не був відомий ні його номер, ані дата прийняття, зміст, його протиправність, що унеможливлювало його оскарження, а сам факт наявності спеціального дозволу на користування надрами, який виданий на підставі оскаржуваного протоколу ДКЗ від 02.04.2019 №4744, не вказував на його протиправність.

Лише після аналізу та співставлення вказаних документів виявилося можливим зробити висновок про відсутність у ТОВ «Майн Екстракшн» на час виникнення спірних правовідносин спеціального дозволу на користуванню надрами і тому, як наслідок, незаконність протоколу ДКЗ та видачі спеціального дозволу на користування надрами.

Таким чином, незаконність вказаних розпорядчих актів встановлена прокурором після 17.08.2023, відтак процесуальний строк для звернення до суду пропущений з поважних причин та підлягає обчисленню з 17 серпня 2023 року.

Додатково прокурор вказав, що 22.01.2022 постановою Верховного Суду від 22.01.2022 у справі № 240/398/19 залишено без розгляду позов заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до ДЗК. Житомирської обласної ради, третя особа на стороні відповідача - ТОВ «Софія -гамма».

Постановляючи вказане рішення колегія суддів вважала, що функції захисту інтересів держави, про які іде мова у позовній заяві прокуратури, належать, в першу чергу, до компетенції, зокрема, Мінприроди, Держгеонадр, Держекоінспекції, й не обов`язково у судовому порядку, а тому право на звернення до суду може бути реалізовано прокурором лише у разі, якщо він доведе, що вказані суб`єкти такий захист не здійснюють або здійснюють його неналежним чином. При цьому, в такому випадку, прокурор не виступає самостійним ініціатором звернення до суду і, у разі відкриття провадження у справі, не набуває процесуального статусу позивача, яким, в свою чергу, наділяється орган (органи), в особі якого (яких) прокурором подається позовна заява. Тож упродовж 2019-2022 року суди не підтримували позиції прокурора щодо можливості пред`явлення позовів вказаної категорії прокурором як самостійним позивачем, тому прокурори такі позови упродовж 2019-2022 років не подавали.

Верховний Суд відступив від попередніх своїх висновків лише у справі № 240/401/19.

У подальшому вказана правова позиція підтримана Верховним Судом у справі №240/3379/19 (постанова від 21.01.2023) та у справі №806/2202/18 (постанова від 22.03.2023).

22.11.2023 Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 10 травня 2019 року у справі №240/401/19 залишено в силі, касаційну скаргу прокурора задоволено.

Таким чином, враховуючи те, що зміна підходів правозастосування в таких правовідносинах була невизначена, відповідно унеможливлювало пред`явлення позовів вказаної категорії раніше.

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, проаналізувавши їх аргументи, суд вважає що позов належить залишити без розгляду в силу наступного.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Частиною другою та п`ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Ключовою є фраза «з поважних причин», а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Таким чином, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

Строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями частини третьої статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд звертає увагу, що прокурор оскаржує протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 02.04.2019 та дозвіл на користування надрами, виданий Державною службою геології та надр України 25.09.2019, тоді як до суду із даним позовом прокурор звернувся лише в жовтні 2023 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого нормами КАС України.

Судом встановлено, що рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, яке введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органам вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.

Листом від 01.06.2021 року вих.№1212-35Вих-21 Офіс Генерального прокурора направив голові Державної служби геології та надр України вимогу про надання переліку суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема, за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки (а.с.129 т.2).

Листом від 17.06.2021 року вих.№9897/01/02-21 Державною службою геології та надр України такі переліки надано Офісу Генерального прокурора (а.с.130 т.2).

Кіровоградська обласна прокуратура листом від 23.09.2021 року вих.№15/1-672вих-звернулася до Кіровоградської обласної ради та просила поінформувати щодо обставин прийняття Кіровоградською обласною радою рішень у 2017 та 2019 роках стосовно погодження, зокрема, ТОВ "Майн Екстракшн" (родовище Капітанівське) спеціального дозволу №6373 від 25.09.2019 року, отримання спеціального дозволу на користування на території Кіровоградської області з наданням копії рішень сесії, рішень профільної постійної комісії та документів, які надходили з Держгеонадра щодо таких господарюючих суб`єктів та були предметом розгляду в раді (а.с.133 т.2).

Листом від 05.10.2021 року вих.№01-35/2-1 Кіровоградська обласна рада повідомила прокуратуру про те, що Державною службою геології та надр України в липні 2019 року надіслано до Кіровоградської обласної ради матеріали стосовно погодження товариству з обмеженою відповідальністю "Майн Екстракшн" (родовище Капітанівське) щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування хромових руд Центральної та Південної ділянок Капітанівського родовища, що розташоване на території Голованівського району Кіровоградської області. Додатково Кіровоградська обласна рада надала Кіровоградській обласній прокуратурі копії витребуваних матеріалів. Дані матеріали містили, зокрема, оскаржуваний протокол ДКЗ №4744 від 02.04.2019 року (а.с.138-145 т.2).

В силу ст.1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Кіровоградська обласна прокуратура у своїй структурі має, зокрема, Голованівську окружну прокуратуру Кіровоградської області, яка не є юридичною особою, свого коду ЄДРПОУ не має, та повністю утримується за рахунок повного управління та фінансового забезпечення Кіровоградської окружної прокуратури.

З огляду на описані обставини суд вважає, що Голованівська окружна прокуратура була обізнана про рішення РНБО від 19.03.2021, яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органам вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, та яке стосувалось не виключно Офісу Генерального прокурора, а й інших органів прокуратури, що працюють в цьому напрямку.

Суд звертає увагу також на те, що прокурор не обґрунтував тієї обставини чому він не цікавився тим питанням, яке порушене в рішенні РНБО від 19.03.2021 року раніше, оскільки інформація про отримання ТОВ "Майн Екстркшн" спеціального дозволу була доступна прокурору в загальному порядку онлайн. Також не вказав звідки та коли саме йому стало відомо про необхідність здійснити такі дії в 2023 році.

Тож, з урахуванням роботи, в результаті якої отримані документи, в тому числі, і оскаржувані в даному провадженні, що була попередньо здійснена Кіровоградською обласною прокуратурою, структурною одиницею якої є Голованівська окружна прокуратура, суд вважає, що Голованівська окружна прокуратура була обізнана, або, принаймні, повинна була бути обізнана в розумінні статті 122 КАС України про обставини та прийняті рішення, які оскаржує позивач у даному провадженні.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що Голованівська окружна прокуратура Кіровоградської області в листі від 25.05.2023 року вих.№ 8545-ЗА/1-23, адресованому голові Державної служби геології та надр України, вже зазначає реквізити оскаржуваного спеціального дозволу №6373 від 25.09.2019 року, чого позивач не заперечує, та просить поновити строк звернення до суду з позовом про його оскарження з підстав того, що йому не було відомо про його (дозволу) протиправність (а.с.157 т.2).

При цьому суд не приймає посилання позивача на те, що сам факт наявності спеціального дозволу на користування надрами, що виданий на підставі протоколу від 02.04.2019 р. №4744, не вказував на його протиправність, а тому позивачу належало здійснити вивчення та оцінку таких обставин що потребувало додаткового часу, судом не приймається в силу того, що КАС України не передбачає такого випадку, коли особа дізналася про рішення, дії або бездіяльність, але початок перебігу строку на звернення до суду про їх оскарження у неї розпочинається тільки після того, як вона усвідомила протиправність прийняття такого рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності та надала їм оцінку. Протилежне давало би прокуророві можливість довільно, поза змістом стабільності правовідносин, зловживати своїм правом на легітимне втручання у взаємовідносини суб`єктів господарювання та державних органів поза межами принципу стабільності та їх передбачуваності.

Беручи до уваги алгоритм роботи обласних прокуратур через постійність обласних колегій за участі керівників окружних прокуратур та їх заступників, на яких обговорюються нагальні питання, в тому числі, і напрямків легітимного втручання прокурора у відповідні правовідносини, зважаючи на актуальність необхідності вжиття заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування, на яку своїм рішенням від 19.03.2021 року звернула увагу РНБО, суд вважає, що прокурор Голованівської окружної прокуратури знав, або принаймні, повинен був знати про відповідну роботу, яку здійснила Кіровоградська обласна прокуратура, зокрема, отримала в розпорядження ще у червні 2021 року копії оскаржуваних у даному провадженні актів, та інформацію з приводу описуваних в позові фактів.

З огляду на викладене, за вказаних обставин, суд вважає, що така мотивація керівника Голованівської окружної прокуратури, є намаганням довести відсутність зволікання у зверненні до суду та спробою, за умови обізнаності про ситуацію, штучно створити ілюзію неможливості подання позивачем позову у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк.

Також на питанні пропущення строку звернення до суду наголошував і Третій апеляційний адміністративний суд за результатами розгляду апеляційної скарги керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.10.2023 про відмову в забезпеченні позову.

Так, в постанові від 19.12.2023 року Третій апеляційний адміністративний суд вказав, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів, наслідки вирішення цього питання також мають бути враховані при вирішенні даної заяви.

Додатково прокурором в обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду із даним позовом зазначено про зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

Прокурор вважає, що оскільки відступ Верховним Судом від попередніх висновків, щодо адміністративно процесуальної дієздатності прокурора щодо спірних правовідносин у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами висловлений у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19, то саме з цієї дати слід обраховувати перебіг строку звернення.

Суд не погоджується з такими доводами прокурора та вважає, що зміна підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами не є поважною причиною, за наявності якої суд зобов`язаний поновити пропущений строк звернення до суду.

Той факт, про який позивач вказує у заяві про поновлення строку, не є непереборною обставиною, з підстав якої позивач не міг звернутись до суду в межах встановленого строку КАС України.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними.

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об`єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.

Відповідно до частини другої, третьої та четвертої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом із зазначеними позовними вимогами, із змісту заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду не вбачається.

Таким чином, суд вважає, що вказані позивачем обставини, якими він обґрунтовує поважність пропущення строків звернення до суду, не можуть бути поважними причинами для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки вказане матиме наслідок необґрунтованого втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.

Посилання прокурора на зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення до суду із даною категорією справ, не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення інтересів держави, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо захисту таких інтересів.

За змістом висновку наведеного Європейським Судом з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), згідно з якого право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...".

Слід також звернути увагу, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Дані висновки узгоджуються і з позицією Верховного Суду, викладеними в постанові від 12.12.2023 року (справа №240/21810/23).

З огляду на викладене, суд вважає викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду передчасним, підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними відсутніми, а тому залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 243, 248, 256, 293-297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, передбачений ст.295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. ДЕГТЯРЬОВА