Постанова

від 05.06.2024 по справі 340/8667/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 червня 2024 року м. Дніпросправа № 340/8667/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року в адміністративній справі №340/8667/23 (головуючий суддя І першої інстанції Дегтярьова С. В.) за позовом керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Майн Екстракшн» про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В :

13.10.2023 року керівник Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області (далі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Товариство з обмеженою відповідальністю «Майн Екстракшн», в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати протокол від 02.04.2019 р. №4744 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами №6373, виданий 25.09.2019 Державною службою геології та надр України товариству з обмеженою відповідальністю «Майн Екстракшн».

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року позовну заяву залишено без розгляду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Голованівською окружною прокуратурою Кіровоградської області подано апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що після прийняття Державною комісією по запасах корисних копалин оскаржуваного протоколу та видачі спеціального дозволу на користування надрами Голованівська окружна прокуратура не володіла інформацією про порушення інтересів держави. Разом з цим, підстави для звернення до суду з позовом про оскарження протоколу ДКЗ та спеціального дозволу на користування надрами виникли лише після встановлення відомостей, що можуть свідчити про можливі порушення інтересів держави. При цьому, сам факт видачі спеціального дозволу на користування надрами не може бути підставою для звернення до суду, тому не надає прокурору права на здійснення представницьких повноважень. Після опрацювання та вивчення в комплексі отриманих з Державної служби геології та надр України матеріалів та документів, на підставі яких ТОВ «Майн Екстракшн» здійснено апробацію запасів корисних копалин та видано спеціальний дозвіл на користування надрами, прокурором встановлено порушення вимог закону у сфері надрокористування та подано відповідний позов до суду у строки, визначені КАС України.

Державна служба геології та надр України надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що ухвала суду від 02.02.2024 року є обгрунтованою, прийнята з дотриманням норм процесуального та матеріального права, висновки суду відповідають обставинам справи.

Державна комісія України по запасах корисних копалин також надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що протокол ДКЗ № 4744 перебував у загальному та безкоштовному доступі до 24.02.2022 року, що свідчить про існування реальної можливості дізнатись про наявність у третьої особи спеціального дозволу та отримання відомостей щодо оскаржуваного протоколу своєчасно, а не через 4 роки з моменту надання відповідного дозволу. При цьому, на переконання відповідача, позивачем не надано обгрунтованих підстав поважності пропуску строку оскарження протоколу та спеціального дозволу, прийнятих у вересні 2019 року.

ТОВ «Май Екстракшн» надало пояснення, в яких зазначило, що позивач повинен був володіти інформацією щодо отримання ТОВ «Майн Екстракш» спеціального дозволу на користування надрами № 6373 від 25.09.2019 року ще з вересня-жовтня 2019 року, не був позбавлений можливості подавати відповідні запити до державних органів, зокрема Держгеонадра та ДКЗ, щодо оскаржуваних протоколу та спеціального дозволу. Отже, звернення прокуратури з позовом майже через 4 роки свідчить про правомірність висновку суду щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Судом апеляційної інстанції справа розглянута в порядку статті 311 КАС України.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, ч. 1 ст. 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За приписами ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст..17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав ( наприклад, справа «Стаббігс та інш. Проти Великобританії» рішення від 22.10.1996р., «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980р.).

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Отже, перебіг строку звернення до суду із позовом, у випадках звернення з позовом суб`єкта владних повноважень, розпочинається з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Залишаючи без розгляду позов керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області, суд першої інстанції виходив з того, що належних та допустимих доказів поважності причин пропуску строку звернення за судовим захистом до адміністративного суду, які б унеможливлювали своєчасне звернення і не залежали б від волі позивача, не вбачається. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду апелянтом не наведено. Посилання прокурора на зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення до суду із даною категорією справ, не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення інтересів держави, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо захисту таких інтересів.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратури» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно із ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Водночас, визначальним при вирішенні питання щодо дотримання прокурором строку звернення з позовом до суду, є встановлення обставин, які свідчать про те, коли прокурор був обізнаний чи повинен був бути обізнаний про наявність оскаржуваних рішень (протоколу та спеціального дозволу).

Основним аргументом прокурора у якості підстав для поновлення строків звернення до суду, є те, що після прийняття Державною комісією по запасах корисних копалин оскаржуваного протоколу та видачі спеціального дозволу на користування надрами Голованівська окружна прокуратура не володіла інформацією про порушення інтересів держави.

Водночас, встановлені судом першої інстанції обставини, підтвердженні матеріалами справи, свідчать про те, що до суду оскаржується протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 02.04.2019 та дозвіл на користування надрами, виданий Державною службою геології та надр України 25.09.2019 за № 6373.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 19.03.2021, яке введено в дію Указом Президента України від 25.03.2021 № 122/2021, рекомендовано Офісу Генерального прокурора разом з іншими правоохоронними органам вжити додаткових заходів щодо виявлення й розслідування фактів порушення вимог законодавства у сфері надрокористування.

Листом від 01.06.2021 року вих.№1212-35Вих-21 Офіс Генерального прокурора направив голові Державної служби геології та надр України вимогу про надання переліку суб`єктів господарювання у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, які, зокрема, поза аукціоном отримали спеціальні дозволи на користування надрами, зокрема, за результатами апробації запасів корисних копалин без спеціального дозволу на користування надрами з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки (а.с.129 т.2).

Листом від 17.06.2021 року вих.№9897/01/02-21 Державною службою геології та надр України такі переліки надано Офісу Генерального прокурора (а.с.130 т.2).

Кіровоградська обласна прокуратура листом від 23.09.2021 року вих.№15/1-672вих-21 звернулася до Кіровоградської обласної ради та просила поінформувати щодо обставин прийняття Кіровоградською обласною радою рішень у 2017 та 2019 роках стосовно погодження, зокрема, ТОВ «Майн Екстракшн» (родовище Капітанівське) спеціального дозволу №6373 від 25.09.2019 року, отримання спеціального дозволу на користування на території Кіровоградської області з наданням копії рішень сесії, рішень профільної постійної комісії та документів, які надходили з Держгеонадра щодо таких господарюючих суб`єктів та були предметом розгляду в раді (а.с.133 т.2).

Листом від 05.10.2021 року вих.№01-35/2-1 Кіровоградська обласна рада повідомила прокуратуру про те, що Державною службою геології та надр України в липні 2019 року надіслано до Кіровоградської обласної ради матеріали стосовно погодження товариству з обмеженою відповідальністю «Майн Екстракшн» (родовище Капітанівське) щодо отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування хромових руд Центральної та Південної ділянок Капітанівського родовища, що розташоване на території Голованівського району Кіровоградської області. Проекти рішень розглянуто на пленарному засіданні двадцять шостої сесії Кіровоградської обласної ради сьомого скликання 17 вересня 2019 року. Додатково Кіровоградська обласна рада надала Кіровоградській обласній прокуратурі копії витребуваних матеріалів. Дані матеріали містили, зокрема, оскаржуваний протокол ДКЗ №4744 від 02.04.2019 року (а.с.138-145 т.2).

Отже, на момент підписання запиту від 23.09.2021 року вих.№15/1-672вих-21, заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури вже був обізнаний про порушення інтересів держави, оскільки прокурор у вказаному запиті зазначив про наявність інформації як про факт отримання ТОВ «Майн Екстракшн» спеціального дозволу на користування надрами №6373 від 25.09.2019. Крім того, на вимогу Кіровоградської обласної прокуратури, 05.10.2021 року направлено копії запитуваних матеріалів, в тому числі й оскаржуваний протокол КЗ №4744 від 02.04.2019 року.

У свою чергу, відповідно до ст.1 Закону України «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Голованівська окружна прокуратура Кіровоградської області є структурним підрозділом Кіровоградської обласної прокуратури, яка не є юридичною особою та утримується за рахунок повного управління та фінансового забезпечення Кіровоградської окружної прокуратури.

Отже, з жовтня 2021 року Кіровоградська обласна прокуратура мала у своєму розпорядженні копію оскаржуваного протоколу ДКЗ №4744 від 02.04.2019 року, тобто отримала документи, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення відповідного позову до суду.

За викладених обставин, Голованівська окружна прокуратура, як структурний підрозділ Кіровоградської обласної прокуратури, повинна була бути обізнана в розумінні статті 122 КАС України про обставини та прийняті рішення, які оскаржує позивач у даному провадженні.

Колегія суддів зазначає, що регулярні звернення прокурора, з метою витребування ним документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

Водночас дата отримання (17.08.2023) прокурором від Держгеонадра відповіді на запит від 20.07.2023 №54-4186вих-23 не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави, і ця подія не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 23.08.2023 у справі № 380/7024/22, від 21.09.2023 у справі №380/7550/22 та від 13.02.2024 у справі № 340/3868/23.

Колегія суддів зазначає, що з огляду на встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про пропуск прокурором строку звернення з позовом до суду, який визначений ч.2 ст.122 КАС України та з огляду на відсутність підстав для поновлення такого строку, правильно зазначив про наявність підстав для залишення позову без розгляду з підстав, передбачених ч.4 ст.123 КАС України.

З урахуванням викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року в адміністративній справі №340/8667/23 залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2024 року в адміністративній справі №340/8667/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяІ.В. Юрко

суддяС.В. Білак