Постанова

від 08.10.2024 по справі 340/8667/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року

м. Київ

справа № 340/8667/23

адміністративне провадження № К/990/26772/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Коваленко Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в суді касаційної інстанції адміністративну справу №340/8667/23

за позовом керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України (далі - Держгеонадра), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Майн Екстракшн», про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.02.2024, постановлену судом у складі головуючої судді - Дегтярьової С.В.

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Чабаненко С.В., суддів: Юрко І.В., Білак С.В.,

УСТАНОВИВ:

I. РУХ СПРАВИ

1. 13.10.2023 керівник Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду з позовом, в якому просив суд:

визнати протиправним та скасувати протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 02.04.2019 №4744;

визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами від 25.09.2019 №6373.

2. Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 поновлено керівнику Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області строк звернення до адміністративного суду з вказаним позовом та відкрито провадження у цій справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

3. 22.11.2023 на адресу суду першої інстанції надійшли клопотання від Державної комісії України по запасах корисних копалин та ТОВ «Майн Екстракшн» про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском прокурором строку звернення до суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4. 13.12.2023 прокурор подав до суду заперечення на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, в якому навів додаткові обґрунтування причин пропуску такого строку.

5. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.02.2024, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024, позов залишено без розгляду.

6. 05.07.2024 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на вказані судові рішення, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, скаржник просить скасувати ухвалені у цій справі судові рішення та направити її до суду першої інстанції для продовження розгляду.

7. Верховний Суд ухвалою від 16.07.2024 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

8. 22.07.2024, 26.07.2024, 30.07.2024 від Держгеонадра, Державної комісії України по запасах корисних копалин та ТОВ «Майн Екстракшн», відповідно, до суду касаційної інстанції надійшли відзиви на вказану вище касаційну скаргу, в яких зазначені учасники процесу просять залишити касаційну скаргу заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури без задоволення, а оскаржувані прокурором судові рішення - без змін.

II. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що прокурор звернувся з позовом до суду з пропуском тримісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 КАС України, і не навів поважних причин пропуску такого строку. Суди попередніх інстанцій зазначили, що про наявність підстав для звернення з позовом в цій справі прокурору було відомо щонайменше ще в 2021 році, разом з тим, з позовом до суду він звернувся лише в 2023 році і поважних причин пропуску строку на подання позовної заяви ним наведено не було.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВІВ

10. Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про відсутність поважних причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду, оскільки, як зазначає скаржник, сам лише факт видання Держгеонадрами оспорюваних наказу та спеціального дозволу на користування надрами, як і їх оприлюднення, не є безумовною підставою для подання прокурором позову в інтересах держави.

Скаржник наголошує на тому, що суди попередніх інстанцій ухвалюючи оскаржувані судові рішення не врахували, що підстави для звернення прокурора до суду з цим позовом виникли в процесі збирання та аналізу інформації, яка стосувалася процедури оформлення цих документів і якої не було в загальному доступі і лише 17.08.2023 після отримання та опрацювання листа Держгеонадр від 17.08.2023 №4735/03-4/2-23 прокурору стало відомо про наявність порушень з боку відповідачів під час прийняття протоколу від 02.04.2019 №4744 та спеціального дозволу на користування надрами від 25.09.2019 №6373.

11. У відзивах на касаційну скаргу Держгеонадра, ТОВ «Майн Екстракшн» та Державна комісія України по запасах корисних копалин вказують на те, що суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про пропуск прокурором строку звернення до суду без поважних причин, оскільки належними доказами було підтверджено те, що принаймні в 2021 році прокурору було відомо про наявність обставин, з яким він пов`язує порушення інтересів держави та необхідність звернення до суду з цим позовом.

IV. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

13. Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

14. За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

15. Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

16. Згідно з абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

17. Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

18. Згідно з частиною четвертою статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

19. За змістом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

20. Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

21. Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

22. У межах доводів касаційної скарги ключовим є питання, коли прокурор був обізнаний чи повинен був дізнатись про наявність порушень з боку відповідачів під час прийняття протоколу від 02.04.2019 №4744 та спеціального дозволу на користування надрами від 25.09.2019 №6373 та, відповідно, про наявність підстав для звернення до суду з позовом.

23. Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірні в цій справі протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин №4744 та спеціальний дозвіл на користування надрами №6373 були прийняті 02.04.2019 та 25.09.2019, відповідно.

24. При цьому, на думку судів попередніх інстанцій, про наявність підстав для звернення з позовом в цій справі прокурору було відомо щонайменше ще в 2021 році, натомість з позовом до суду він звернувся лише 13.10.2023, тобто з пропуском строку, визначеного абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.

25. Прокурор обґрунтовував пропуск строку на звернення до суду з цим позовом, зокрема, тим, що підстави для представництва інтересів держави в суді виникли лише після встановлення відповідних порушень з боку відповідачів під час прийняття ними спірних в цій справі протоколу від 02.04.2019 №4744 та спеціального дозволу на користування надрами від 25.09.2019 №6373, про які достеменно стало відомо лише після отримання Голованівською окружною прокуратурою Кіровоградської області листа Держгеонадр від 17.08.2023 №4735/03-4/2-23.

26. Суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до запиту від 23.09.2021 №15/1-672вих-21 Кіровоградська обласна прокуратура просила Кіровоградську обласну раду проінформувати щодо обставин прийняття рішення про погодження, зокрема ТОВ «Майн Екстракшн», отримання спеціального дозволу на користування надрами від 25.09.2019 №6373 із наданням копій підтверджуючих документів. При цьому, в запиті від 23.09.2021 №15/1-672вих-21 прокурор зазначив, що відповідно до інформації Офісу Генерального прокурора вказаний спеціальний дозвіл на користування надрами надано поза аукціоном за результатами апробації запасів корисних копалин з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки.

27. У відповідь на запит Кіровоградської обласної прокуратури від 23.09.2021 №15/1-672вих-21 Кіровоградська обласна рада листом від 05.10.2021 №01-35/2-1 надала запитувані документи, які містили, зокрема, копію спірного протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин від 02.04.2019 №4744 та повідомила прокуратурі, що питання про погодження ТОВ «Майн Екстракшн» отримання спеціального дозволу на користування надрами було розглянуто 17.09.2019.

28. Враховуючи наведену в запиті від 23.09.2021 №15/1-672вих-21 інформацію, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що про порушення інтересів держави Кіровоградські обласній прокуратурі було відомо принаймні у 2021 році, оскільки в зазначеному запиті вказано, як про наявність інформації про факт отримання ТОВ «Майн Екстракшн» спеціального дозволу на користування надрами від 25.09.2019 №6373, так і про те, що такий дозвіл було надано без проведення аукціону за результатами апробації запасів корисних копалин, однак до суду прокурор звернувся лише 13.10.2023.

29. За змістом статті 1 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

30. Таким чином Голованівська окружна прокуратура Кіровоградської області як структурний підрозділ Кіровоградської обласної прокуратури також була (або мала бути) обізнана ще у 2021 році про обставини прийняття спірних в цій справі протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин від 02.04.2019 №4744 та спеціального дозволу на користування надрами від 25.09.2019 №6373.

31. У постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що обставини виявлення прокурором під час здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні відповідних порушень інтересів держави, які підлягають захисту в суді, поза межами строку звернення до суду повинні враховуватися судами як поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, якщо прокурор звернувся до суду протягом встановленого законом строку звернення з дня виявлення таких порушень. Проте направлення прокурором листів до відповідних державних органів щодо здійснення заходів захисту інтересів держави не зупиняє та не перериває перебігу встановленого процесуальним законом строку звернення до суду.

32. Колегія суддів вважає застосовним наведений висновок Великої Палати Верховного Суду до правової ситуації, що склалась в рамках розгляду цієї справи.

33. Колегія суддів зазначає, що регулярні звернення прокурора, з метою витребування ним документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

34. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що дата отримання (17.08.2023) Голованівською окружною прокуратурою Кіровоградської області від Держгеонадра відповіді на запит від 20.07.2023 №54-4186 вих-23 не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави, і ця подія не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.

35. Наведене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 23.08.2023 у справі № 380/7024/22, від 21.09.2023 у справі №380/7550/22 та від 13.02.2024 у справі №340/3868/23.

36. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області у зв`язку з пропуском строку на звернення до суду, визначеного абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.

37. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення ними норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.

38. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

39. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі №340/8667/23 - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.02.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі №340/8667/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.І. Рибачуксудді А.Ю. Бучик Н.В. Коваленко