Постанова

від 30.01.2024 по справі 369/5743/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ справи 369/5743/23

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/3061/2024

Головуючий у суді першої інстанції: Дубас Т.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Желепи О.В., Мазурик О.Ф.,

секретар - Черняк Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Боярської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини

та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Боярської міської ради Київської області про визначення місця проживання дитини,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року,

встановив:

у квітні 2023 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому просила визначити місце проживання дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю - ОСОБА_1

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив визнати місце проживання дитини разом з батьком.

У серпні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову. Просила вжити заходи забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_2 виконувати графік спілкування та виховання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затверджений рішенням виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області від 19 січня 2023 року, дотримуючись днів тижня та годин доби для повернення малолітнього сина матері. В обґрунтування заяви вказувала, що ОСОБА_2 не виконує графік спілкування та не повернув дитину матері у визначені години За таких обставин вважає, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зобов`язання відповідача виконувати графік зустрічей може призвести до утруднення виконання рішення суду та ефективного захисту прав позивача.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 серпня 2023 року заяву було задоволено, до ухвалення рішення встановлено обов`язок ОСОБА_2 виконувати графік спілкування та виховання дитини ОСОБА_5 , затверджений рішенням виконавчого комітету Боярської міської ради Київської області від 19.01.2023 №9/51, а саме - 1 і 3 тиждень місяця: з 17-00 години вівторка до 20-00 години середи, з 17-00 години п`ятниці до 20-00 години неділі; 2 і 4 тиждень місяця: з 17-00 години вівторка до 19-00 години п`ятниці, дотримуючись днів тижня та годин доби для повернення малолітнього сина матері.

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на те, що підстави для вжиття заходів забезпечення позову відсутні і судом було вжито заходи забезпечення позову, які за своїм змістом є тотожними його вимогам в іншій цивільній справі.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року у задоволенні заяви було відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою, представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення про задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову, посилаючись на порушення норм процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_6 , ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_7 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, ОСОБА_2 посилався на те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованою, а забезпечення позову шляхом вжиття заходів, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті, не допускається.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року у задоволенні заяви було відмовлено.

Вирішуючи питання про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не було наведено належних підстав для скасування заходів забезпечення позову у відповідності до положень ст.158 ЦПК України.

Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.

Частиною 1 ст. 158 ЦПК України встановлено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Зі змісту поданої заяви про скасування заходів забезпечення позову та апеляційної скарги на ухвалу, постановлену за наслідками її розгляду, вбачається, що фактично відповідач оскаржує судове рішення про вжиття заходів забезпечення позову з підстав порушення судом норм процесуального права та неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, тоді як ґрунтовних підстав для скасування саме заходів забезпечення позову, а не ухвали суду про встановлення обов`язку ОСОБА_2 виконувати графік спілкування та виховання дитини ОСОБА_5 , затверджений рішенням виконавчого комітету Боярської міської ради від 19.01.2023 №9/51, дотримуючись днів тижня та годин доби для повернення малолітнього сина матері, не наводять.

Доводи апеляційної скарги, що заходи забезпечення позову є тотожними до заявлених позовних вимог, є безпідставними, оскільки вжиті для забезпечення позову про визначення місця проживання дитини, а отже не є тотожними.

Порядок та підстави для скасування заходів забезпечення позову визначені у ст. 158 ЦПК України.

Частиною 1 даної статті передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно з ч. ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.

У ч. 4 статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» покладено на суд обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (заява № 63566/00, § 23).

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для скасування заходів забезпечення позову, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 серпня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 05 лютого 2024 року.

Головуючий

Судді